Верхньощелепний нерв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:26, 23 лютого 2012, створена KuRaG (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Верхньощелепний нерв''' ({{lang-la|n. maxillaris}}) — чутливий нерв, є однією з трьох гілок [[Трійча...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Верхньощелепний нерв (лат. n. maxillaris) — чутливий нерв, є однією з трьох гілок трійчастого нерва. Він виходить з черепа в криловидно-піднебінної ямки через круглий отвір і направляється в очну ямку через нижньоочну щілину. Потім проходить по підочній борозні і підочному каналу. На цій ділянці верхньощелепний нерв називається підочним нервом (лат. n. infraorbitalis). Він виходить через підочний отвір і проникає в шкіру обличчя.

На всьому відрізку від верхньощелепного нерва відходять такі гілки:

  • виличний нерв (лат. n. zygomaticus), який направляється до шкіри шиї і передніх відділів скроневої області
  • верхні альвеолярні нерви (лат. nn. alveolaris superiores) пронизують товщу верхньої щелепи, утворюючи верхнє зубне сплетення, гілки якого іннервують ясна та зуби верхньої щелепи
  • піднебінні нерви (лат. nn. palatini) проходять по великому і малому піднебінних каналах і проникають у порожнину рота через великий і малий піднебінні отвори, прямуючи до слизової оболонки твердого та м'якого піднебіння
  • задні носові гілки (лат. rr. nasales posterior) виходять до слизової оболонки порожнини носа через клиновидно-піднебінний отвір

Посилання

Джерела