Верхня Липиця
| село Верхня Липиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Рогатинський район |
| Рада/громада | Верхньолипицька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2624481001 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1447 |
| Населення | 1473 |
| Площа | 15,238 км² |
| Густота населення | 96,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77043 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д.Координати: 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д. |
| Водойми | Нараївка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77043 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Верхня Липиця, вул. Центральна, 1 , тел. 6-34-94 |
| Карта | |
  Верхня Липиця | |
 Верхня Липиця | |
| Мапа | |
Ве́рхня Ли́пиця — село Рогатинського району Івано-Франківської області.
Зміст
Назва[ред. | ред. код]
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Липиця Горішня Більшівцівського району перейменовано на Верхня Липиця.[1]
Розташування[ред. | ред. код]
Село розкинулось на березі річки Нараївки, притоки Гнилої Липи, за 16 км від райцентру, за 3 км від залізничної станції Підвисоке.
Населення села — 1 473 особи (2001).
Орган місцевого самоврядування — Верхньолипицька сільська рада.
Археологія[ред. | ред. код]
На околиці Верхньої Липиці виявлено:
- стоянку доби пізнього палеоліту,
- рештки поселення та могильник II ст. до н. е. — III ст. н. е., що дали назву липицькій археологічній культурі.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село датується 12 березня 1436 року[2]. У процесі росту село Липиця поділилося на Липицю Горішню та Липицю Долішню[3].
У липні 1906 року місцеві жителі взяли участь в аграрному страйку.
У 1939 році в селі проживало 2740 мешканців (2490 українців, 50 поляків, 120 латинників, 80 євреїв)[4].
За СРСР Верхня Липиця була газифікована, на території села діяла центральна садиба колгоспу ім. Кірова.
І дотепер місцеві жителі спеціалізуються на виробництві молока та вівчарстві. У селі є тартак та млин.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У Верхній Липиці працює ліцей, бібліотека, магазини.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В центрі села споруджено обеліск Невідомому солдату. І памятник Т. Г. Шевченкові.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.7, № 72
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.58, № 534 (лат.)
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 67 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Л. В. Вакуленко. Верхня Липиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 488. — ISBN 966-00-0734-5.
- Л. В. Вакуленко. Верхня Липиця // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Верхня Липиця // Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. — С. 474
- електронне посилання на www.history.iv-fr.net («Історичне Прикарпаття»)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
