Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип робочої групи: характерний для орнітофауни регіону річковий птах рибалочка (Alcedo atthis) та літери «С» і «Д» = Сіверський Донець.

Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця — робоча група та фахова робоча мережа, що об'єднує зоологів та природоохоронців східних теренів України, заснована 1993 р. 2013 року виповнилося 20 років від заснування робочої групи.

Історія започаткування й актив[ред.ред. код]

«Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця» — постійно діюча міжрегіональна робоча група (МРГ), ініційована 1991 року за рішенням 10-ї Всесоюзної орнітологічної конференції, що проходила у Вітебську (Білорусь). Перша конференція робочої групи відбулася в січні 1993 року в Донецькому університеті. Її головою було обрано (і таким є дотепер) Леоніда Тараненка — відомого науковця з Донецького національного університету.

У складі Робочої групи — такі відомі дослідники фауни регіону як Леонід Тараненко (Донецький національний університет), Ігор Кривицький (Харківський національний університет), Віктор Белік (Ростовський державний університет), Михайло Банік (НДІ біології Харківського національного університету), Віталій Вєтров[1] (Луганський національний університет) та інші науковці.

Необхідно розрізняти три подібні, але різні за змістом назви:

Традиційним скороченням назви робочої групи є акронім «РГСД».

Конференції[ред.ред. код]

На пленарному засіданні 12-ї конференції «Вивчення та охорона птахів басейну Сіверського Дінця» (Луганський національний університет, 23.09.2005 р.). На передньому плані — Ігор Кривицький та Леонід Тараненко (праворуч).

Одна з найвідоміших форм діяльності робочої мережі — проведення щорічної конференції (або наради) в одному з центрів досліджень, найчастіше на одній з біостанцій:

  • біостанції «Дронівка» (табір «Сокіл») Донецького національного університету,
  • біостанції «Гайдари» Харківського національного університету,
  • біостанції «Ново-Ільєнко» та б/с «Іванівка» Луганського національного університету.

Перша конференція цієї мережі відбулася 1993 р., і на час 20-річного ювілею (2013 р.) проведено 19[2] конференцій, тобто зустрічі відбувалися майже кожного року.

Конференції РГСД збирають щоразу близько 20-40 учасників. Основну робочих груп складають зоологи Харкова, Донецька та Луганська. Регулярно беруть участь колеги з Сум, Ростова, а часом також Курська, Бєлгорода та Воронежа.

Демографічна структура конференції є типовою для подібних зібрань: до 30% — студенти, магістранти, до 30% — аспіранти та магістри, до 30% — наукові співробітники, доценти та докторанти, до 10% — досвідчені фахівці старшого покоління — доценти та професори. 2/3 учасників представляють освітні центри (переважно національні та державні педагогічні університети), 1/3 — природоохоронні організації (переважно природні заповідники та національні природні парки).

Емблема ювілейної ХХ конференції «Дослідження птахів басейну Сіверського Дінця» (2013 рік)

Ювілейна ХХ наукова конференція Робочої групи з циклу Дослідження та охорона птахів басейну Сіверського Дінця" проходитиме 27-29 вересня 2013 року в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, як у самому університеті (перший день роботи), так і на біостанції в рекреаційному центрі ЛНУ «Іванівка» (Антрацитівський район)[3].

Апробації дисертацій[ред.ред. код]

Упродовж 20 років діяльності на конференціях мережі проходили апробації своїх досліджень відомі орнітологи, які тепер вже захистили свої дисертації:

  • 1998. «Біогеоценотичні та популяційні адаптації птахів в трансформованих ландшафтах Північно-Східної України (на прикладі роду Turdus)» — дис. канд. біол. наук; спец. «екологія» (Чаплигіна, 1998);
  • 2004. «Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон» — дис. канд. біол. наук; спец. «екологія» (Штірц, 2004);
  • 2004. «Организация сообществ гнездящихся птиц пойменных лесов среднего течения Северского Донца» — дис. канд. биол. наук; спец. «экология» (Атемасов, 2004);
  • 2008. «Колективні ночівлі воронових птахів: розподіл, типи організації та стратегії поведінки (на прикладі м. Харкова)» — дис. канд. біол. наук; спец. «зоологія» (Брезгунова, 2008);
  • 2010. «Екологія ракшоподібних (Coraciiformes) та одудоподібних (Upupiformes) птахів в умовах Степу України» — дис. канд. біол. наук; спец. «екологія» (Шупова, 2010);
  • 2010. «Орнітофауна як елемент біогеоценозів Північного Сходу України». — дис. канд. біол. наук; спец. «екологія» (Атемасова, 2010);
  • 2012. «Распространение и биология орла-могильника (Aquila heliaca Sav.) и орлана-белохвоста (Haliaeetus albicilla L.) в Днепро-Донском междуречье» — дис. канд. биол. наук; спец. «03.02.04» (Витер, 2012).
  • 2012. «Соколоподібні (Falconiformes) степової зоні України: видовий склад, територіальний розподіл, динаміка чисельності та охорона» — дис. канд. біол. наук, спец. «03.00.08 — зоологія» (Милобог, 2012).

Видання[ред.ред. код]

Робоча група видає збірник наукових праць — «Птахи басейну Сіверського Дінця», і на 2012 рік вже підготовлено 12 випусків цього видання. Упорядниками та редакторами звичайно виступають організатори чергової зустрічі, зокрема Леонід Тараненко, Ігор Кривицький, Михайло Банік. У кожному збірнику праць звичайно близько 100–150 сторінок.

Див. також[ред.ред. код]

Сіверський Донець (давня назва — Танаїс) — Річкова мережа охоплює 5 областей двох країн

Примітки[ред.ред. код]

  1. Віталію Володимировичу Вєтрову — 50! (з біографією) // сайт Українського центру дослідження хижих птахів
  2. Кількість конференцій встановити точно неможливо через те, що частина зустрічей проходила як секційні засідання інших конференцій (наприклад, в рамках конференції з нагоди 85-річчя біостанції Гайдари (1999, 16-19 вересня), конференція «Екологія птахів» пам'яті Миколи Сомова (2011, 16-18 жовтня), і статус таких зібрань робочої групи є суперечливим.
  3. Сторінка про конференцію розміщена на сайті Лабораторії «Корсак» — Конференція «Птахи басейну Дінця 2013».

Джерела[ред.ред. код]