Відмінності між версіями «Винники»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (виправлення за допомогою AWB)
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 28: Рядок 28:
 
| код = 322
 
| код = 322
 
| координати = {{coord|49|48|56|N|24|7|47|E|scale:100000|display=inline,title}}
 
| координати = {{coord|49|48|56|N|24|7|47|E|scale:100000|display=inline,title}}
  +
| висота = 279<ref name="погода">[https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/3583 Прогноз погоди в м.Винники]</ref>
| висота =
 
 
| водойма = [[Марунька]], Марущак; [[Винниківське озеро]]
 
| водойма = [[Марунька]], Марущак; [[Винниківське озеро]]
 
| станція = 6
 
| станція = 6
Рядок 75: Рядок 75:
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
Місто має вигідне географічне положення, яке сприяє розвитку туризму та сфери послуг, багате на історико-археологічні, культурні та природні пам'ятки.
+
Місто має вигідне географічне розташування, яке сприяє розвитку туризму та сфери послуг, багате на історико-археологічні, культурні та природні пам'ятки.
   
 
=== Ландшафти ===
 
=== Ландшафти ===
Територіально Винники розміщені на межі двох ландшафтів: [[Грядове Побужжя]] і [[Давидівське пасмо]].
+
Територіально Винники розташовані на межі двох ландшафтів: [[Грядове Побужжя]] і [[Давидівське пасмо]].
   
 
У Винниках є зона відпочинку [[Винниківське озеро]], [[Винниківський лісопарк]] та [[Чотові скелі]], які вражають своєю неповторністю та неординарністю.
 
У Винниках є зона відпочинку [[Винниківське озеро]], [[Винниківський лісопарк]] та [[Чотові скелі]], які вражають своєю неповторністю та неординарністю.
Рядок 89: Рядок 89:
 
;Грядове Побужжя
 
;Грядове Побужжя
 
Грядове Побужжя&nbsp;— південно-західна частина Надбужанської котловини. Розташоване на північ та схід від Львова. Головна особливість Грядового Побужжя&nbsp;— наявністю пологих гряд, які простягаються зі заходу на схід (більшість з них&nbsp;— паралельно одне до одного). Грядове Побужжя є низинним дандшафтом, який обмежений досить урвистим уступом від Розточчя, Львівського плато і (частково) Львівського Опілля. Таких гряд виділяють сім (з півночі на південь):
 
Грядове Побужжя&nbsp;— південно-західна частина Надбужанської котловини. Розташоване на північ та схід від Львова. Головна особливість Грядового Побужжя&nbsp;— наявністю пологих гряд, які простягаються зі заходу на схід (більшість з них&nbsp;— паралельно одне до одного). Грядове Побужжя є низинним дандшафтом, який обмежений досить урвистим уступом від Розточчя, Львівського плато і (частково) Львівського Опілля. Таких гряд виділяють сім (з півночі на південь):
* Смереківська
+
* Смереківська;
* Куликівська (Дорошівська)
+
* Куликівська (Дорошівська);
* Грядецька
+
* Грядецька;
* Малехівська (Дублянська)
+
* Малехівська (Дублянська);
* Винниківська
+
* Винниківська;
 
* Дмитровицька (Чижиківська)
 
* Дмитровицька (Чижиківська)
* Звенигородська
+
* Звенигородська.
   
 
=== Гори Винників ===
 
=== Гори Винників ===
 
* [[Гори Винник]]ів знаходяться в межах Давидівського пасма, довжина якого близько 30&nbsp;км.
 
* [[Гори Винник]]ів знаходяться в межах Давидівського пасма, довжина якого близько 30&nbsp;км.
 
* [[Чотові скелі]] (Чортові скелі)&nbsp; (висота 414&nbsp;м над рівнем моря)&nbsp;— група скель, а також пагорб і [[пам'ятка природи]] місцевого значення. Розташовані між містами [[Львів|Львовом]] та Винниками, у межах [[Винниківський лісопарк|Винниківського лісопарку]].
 
* [[Чотові скелі]] (Чортові скелі)&nbsp; (висота 414&nbsp;м над рівнем моря)&nbsp;— група скель, а також пагорб і [[пам'ятка природи]] місцевого значення. Розташовані між містами [[Львів|Львовом]] та Винниками, у межах [[Винниківський лісопарк|Винниківського лісопарку]].
* [[Жупан (гора)]]
+
* [[Жупан (гора)|Жупан]].
* [[Шипшина (гора)]]
+
* [[Шипшина (гора)|Шипшина]].
* [[Лисівка (гора)]]
+
* [[Лисівка (гора)|Лисівка]].
   
 
=== Внутрішні води Винників ===
 
=== Внутрішні води Винників ===
Рядок 110: Рядок 110:
   
 
;Винниківське озеро
 
;Винниківське озеро
[[Винниківське озеро]]&nbsp;— став на річці Маруньці, неподалік від східних околиць м. Львова, у західній частині м. Винників (звідси й назва). Озеро розташоване на території Винниківського лісопарку, частина якого вважається територією Львова (Личаківський район міста).
+
[[Винниківське озеро]]&nbsp;— став на річці Маруньці, неподалік від східних околиць м.&nbsp;Львова, у західній частині м.&nbsp;Винників (звідси й назва). Озеро розташоване на території Винниківського лісопарку, частина якого вважається територією Львова ([[Личаківський район]] міста).
   
 
=== Охорона природи ===
 
=== Охорона природи ===
У межах Давидівського пасма розташовані: унікальний [[Винниківський дендропарк|дендрологічний парк «Винниківський»]], який було створено в [[1898]]&nbsp;р., а також [[Винниківський заказник|Лісовий заказник «Винниківський»]], [[Львівський заказник]], лісовий заказник місцевого значення «[[Чортова Скеля]]».<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 92.</ref>
+
У межах Давидівського пасма розташовані: унікальний [[Винниківський дендропарк|дендрологічний парк «Винниківський»]], створений у [[1898]] році, а також [[Винниківський заказник|Лісовий заказник «Винниківський»]], [[Львівський заказник]], лісовий заказник місцевого значення «[[Чортова Скеля]]».<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 92.</ref>
   
 
=== Населення ===
 
=== Населення ===
[[1785]]&nbsp;— у Винниках і Підберізцях мешкало 2 036 осіб (з них: християн&nbsp;— 1981 особа, [[юдеї]]в 55 осіб; християнських родин&nbsp;— 408, юдейських&nbsp;— 10)<ref name="Байцар-1">''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-695 До Дня міста: Літопис Винник (част. І)]</ref>.
+
[[1785]]&nbsp;— у Винниках і Підберізцях мешкало 2 036 осіб (з них: християн&nbsp;— 1981 особа, [[юдеї]]в 55 осіб; християнських родин&nbsp;— 408, юдейських&nbsp;— 10)<ref name="Байцар-1">''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-695 До Дня міста: Літопис Винник (част. І)]</ref>.
   
[[1796]]&nbsp;— у Винниках і Підберізцях мешкало близько 2 900 осіб (1387 чол. і 1480 жін.)<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1796]]&nbsp;— у Винниках і Підберізцях мешкало близько 2 900 осіб (чоловіків&nbsp;— 1387 та жінок&nbsp;— 1480).<ref name="Байцар-1"/>
   
[[1880]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 2 857 осіб (з них&nbsp;— 239 євреїв)<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1880]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 2 857 осіб (з них&nbsp;— 239 євреїв).<ref name="Байцар-1"/>
   
[[1890]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 3 390 осіб (з них&nbsp;— 302 євреїв)<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1890]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 3 390 осіб (з них&nbsp;— 302 євреїв).<ref name="Байцар-1"/>
   
[[1900]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 3 881 особа (з них&nbsp;— 266 євреїв)<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1900]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках проживало 3 881 особа (з них&nbsp;— 266 євреїв).<ref name="Байцар-1"/>
   
[[1921]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках&nbsp;— 3 603 особи (з них- поляків 1835 осіб (50,9 %), українців&nbsp;— 1456 осіб (40,4 %), євреїв&nbsp;— 250 осіб (6,9 %), інші&nbsp;— 62 особи (1,7 %)<ref name="Байцар-Л2">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-698 ''Байцар&nbsp;А.'' Літопис Винник (Част. II)]</ref>
+
[[1921]]&nbsp;— перепис населення. У Винниках&nbsp;— 3 603 особи (з них- поляків 1835 осіб (50,9 %), українців&nbsp;— 1456 осіб (40,4 %), євреїв&nbsp;— 250 осіб (6,9 %), інші&nbsp;— 62 особи (1,7 %).<ref name="Байцар-Л2">{{Cite web|url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-698|title=Літопис Винник (Част.&nbsp;II)|автор=Байцар&nbsp;А.|accessdate=7 вересня 2013|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160922061047/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-698|archivedate=22 вересня 2016|deadurl=yes}}</ref>
   
[[1939]]&nbsp;— За даними В.&nbsp;Кубійовича (станом на 1.01.1939) у Винниках проживало 6 000 осіб. З них&nbsp;— українців 2 600 осіб (43,3 %); поляків&nbsp;— 2 800 осіб (46,7 %); євреїв&nbsp;— 300 осіб (5 %). З цього випливає, що німців було близько 300 осіб (5 %)<ref name="Байцар-Л2"/>.
+
[[1939]]&nbsp;— За даними В.&nbsp;Кубійовича, станом на 1 січня 1939 року, у Винниках мешкало 6 000 осіб. З них&nbsp;— українців 2 600 осіб (43,3 %); поляків&nbsp;— 2 800 осіб (46,7 %); євреїв&nbsp;— 300 осіб (5 %). З цього випливає, що німців було близько 300 осіб (5 %).<ref name="Байцар-Л2"/>
   
[[1959]] У Винниках проживало 7 194 особи: українців&nbsp;— 5 922 особи (82,3 %), росіян&nbsp;— 722 (10 %), євреїв&nbsp;— 30 (0,4 %), поляків&nbsp;— 302 (4,2 %), білорусів&nbsp;— 32 (0,4 %), інші&nbsp;— 186 (2, 6 %)<ref name="Байцар-Г2">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-738 ''Байцар&nbsp;А.'' Географія населення м. Винники (Част.II)]</ref>
+
[[1959]] У Винниках проживало 7 194 особи: українців&nbsp;— 5 922 особи (82,3 %), росіян&nbsp;— 722 (10 %), євреїв&nbsp;— 30 (0,4 %), поляків&nbsp;— 302 (4,2 %), білорусів&nbsp;— 32 (0,4 %), інші&nbsp;— 186 (2, 6 %)<ref name="Байцар-Г2">{{Cite web|url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-738|title=Географія населення м. Винники (Част.II)|автор=Байцар&nbsp;А.|accessdate=12 березня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181024192430/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-738|archivedate=24 жовтня 2018|deadurl=yes}}</ref>
   
 
[[1989]] У Винниках проживало 12 017 осіб: українців&nbsp;— 10 957 осіб (91,2 %), росіян&nbsp;— 823 (6,8 %), євреїв&nbsp;— 12 (0,1 %), поляків&nbsp;— 127 (1,1 %), білорусів&nbsp;— 67 (0,5 %), інші&nbsp;— 31(0,3 %)<ref name="Байцар-Г2"/>.
 
[[1989]] У Винниках проживало 12 017 осіб: українців&nbsp;— 10 957 осіб (91,2 %), росіян&nbsp;— 823 (6,8 %), євреїв&nbsp;— 12 (0,1 %), поляків&nbsp;— 127 (1,1 %), білорусів&nbsp;— 67 (0,5 %), інші&nbsp;— 31(0,3 %)<ref name="Байцар-Г2"/>.
Рядок 171: Рядок 171:
 
{{-}}
 
{{-}}
   
У Винниках проживають 16 278 осіб (станом на 1 січня 2013 року); у 2010 проживало 15 547 осіб, 2011&nbsp;— 15 723, 2012&nbsp;— 15 976<ref name="Байцар-Г2"/>.
+
У Винниках проживають 16 278 осіб (станом на 1 січня 2013 року); у 2010 проживало 15 547 осіб, 2011&nbsp;— 15 723, 2012&nbsp;— 15 976.<ref name="Байцар-Г2"/>
   
 
{| class="standard"
 
{| class="standard"
Рядок 276: Рядок 276:
   
 
== Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини ==
 
== Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини ==
* 1867—1918&nbsp;— [[Винниківський судовий повіт (Австро-Угорщина)]]. До повіту належали: Білка Королівська, Білка Шляхетська, Винники, [[Виннички]], Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончарі, Глуховичі, Гочманів, Загірці, Кам'янопіль, Жирівка, Журавники, Козельники, Кротошин, Кугаїв, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, [[Унтерберґен]](нім. Unterbergen; Підгірне), [[Вайнберґен (Винники)]] ({{lang-de|Weinbergen}}).<ref name="atu"/>
+
* 1867—1918&nbsp;— [[Винниківський судовий повіт (Австро-Угорщина)]]. До повіту належали: Білка Королівська, Білка Шляхетська, Винники, [[Виннички]], Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончарі, Глуховичі, Гочманів, Загірці, Кам'янопіль, Жирівка, Журавники, Козельники, Кротошин, Кугаїв, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, [[Унтерберґен]]({{lang-de|Unterbergen}}; Підгірне), [[Вайнберґен (Винники)]] ({{lang-de|Weinbergen}}).<ref name="atu"/>
 
* [[Листопадовий чин|1 листопада 1918]]&nbsp;— 16 квітня 1919&nbsp;— ЗУНР (Винниківський судовий повіт).
 
* [[Листопадовий чин|1 листопада 1918]]&nbsp;— 16 квітня 1919&nbsp;— ЗУНР (Винниківський судовий повіт).
 
* [[Листопадовий чин|1 листопада 1918]]&nbsp;— збори українців у Винниках (комісаром Винниківського судового повіту обрано професора Пилипа Миська). 1—22 листопада 1918&nbsp;— осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках (згодом до 15 березня 1919&nbsp;— у селі Миклашів). 15 березня 1919&nbsp;— 15 квітня 1919&nbsp;— осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках.<ref name="atu"/>
 
* [[Листопадовий чин|1 листопада 1918]]&nbsp;— збори українців у Винниках (комісаром Винниківського судового повіту обрано професора Пилипа Миська). 1—22 листопада 1918&nbsp;— осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках (згодом до 15 березня 1919&nbsp;— у селі Миклашів). 15 березня 1919&nbsp;— 15 квітня 1919&nbsp;— осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках.<ref name="atu"/>
Рядок 282: Рядок 282:
 
* 23 грудня 1920&nbsp;— 4 грудня 1939&nbsp;— у складі [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львіський повіт]]).<ref name="atu"/>
 
* 23 грудня 1920&nbsp;— 4 грудня 1939&nbsp;— у складі [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львіський повіт]]).<ref name="atu"/>
 
* 1924—1939&nbsp;— міська [[ґміна]] Винники.<ref name="atu"/>
 
* 1924—1939&nbsp;— міська [[ґміна]] Винники.<ref name="atu"/>
* 17 жовтня 1933&nbsp;р. розпорядженням міністра внутрішніх справ гміна Винники [[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львівського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] піднесена до статусу міста<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330810595 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1933 r. o podniesieniu gminy Winniki w powiecie i województwie lwowskiem do rzędu miast, rządzących się ustawą z dnia 13 marca 1889 r.] {{ref-pl}}</ref>.
+
* 17 жовтня 1933&nbsp;р. розпорядженням міністра внутрішніх справ гміна Винники [[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львівського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] піднесена до статусу міста.<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330810595 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1933 r. o podniesieniu gminy Winniki w powiecie i województwie lwowskiem do rzędu miast, rządzących się ustawą z dnia 13 marca 1889 r.] {{ref-pl}}</ref>
 
* 19 вересня 1939&nbsp;— 30 червня 1941&nbsp;— перша більшовицько-російська окупація.
 
* 19 вересня 1939&nbsp;— 30 червня 1941&nbsp;— перша більшовицько-російська окупація.
 
* 27 листопада 1939&nbsp;— у складі [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львіський повіт]]).<ref name="atu"/>
 
* 27 листопада 1939&nbsp;— у складі [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львіський повіт]]).<ref name="atu"/>
Рядок 300: Рядок 300:
   
 
=== Давня доба ===
 
=== Давня доба ===
V тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— поселення лінійно-стрічкової кераміки (урочище Лазки)<ref name="Байцар-1"/>.
+
V тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— поселення лінійно-стрічкової кераміки (урочище Лазки).<ref name="Байцар-1"/>
   
IX—XX&nbsp;ст.&nbsp;— урочище «Торговиця» (район верхньої частини сучасної вул. Шевченка; територія біля Винниківської школи мистецтв, між горами Лисівка та Жупан)&nbsp;— історичний центр Винників.
+
IX—XX століття&nbsp;— урочище «Торговиця» (район верхньої частини сучасної вул. Шевченка; територія біля Винниківської школи мистецтв, між горами Лисівка та Жупан)&nbsp;— історичний центр Винників.
   
 
[[992]]&nbsp;— підкорення Великим князем київським [[Володимир Великий|Володимиром Великим]] білих хорватів, остаточне приєднання Підкарпаття до складу Київської Русі.
 
[[992]]&nbsp;— підкорення Великим князем київським [[Володимир Великий|Володимиром Великим]] білих хорватів, остаточне приєднання Підкарпаття до складу Київської Русі.
Рядок 310: Рядок 310:
 
[[1145]]&nbsp;— [[1199]] &nbsp;— у складі Галицького князівства.
 
[[1145]]&nbsp;— [[1199]] &nbsp;— у складі Галицького князівства.
   
=== 1253—1349: [[Руське Королівство]] ([[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинська держава]])(протистояння з Золотою Ордою) ===
+
=== 1253—1349: Руське Королівство (Галицько-Волинська держава; протистояння з Золотою Ордою) ===
   
 
XIII&nbsp;ст.&nbsp;— дерев'яний [[Винниківський замок]]<ref name="Байцар-1"/>.
 
XIII&nbsp;ст.&nbsp;— дерев'яний [[Винниківський замок]]<ref name="Байцар-1"/>.
   
Друга половина XIII&nbsp;ст.&nbsp;— король Лев Данилович подарував війтові [[Бертольд Штехер|Бертольдові Штехеру]] млин «Сільський кут» зі ставом поблизу Львова, а також село Малі Винники з млином, ставом, корчмою і хутором Підберізці.
+
Друга половина XIII століття&nbsp;— король Лев Данилович подарував війтові [[Бертольд Штехер|Бертольдові Штехеру]] млин «Сільський кут» зі ставом поблизу Львова, а також село Малі Винники з млином, ставом, корчмою і хутором Підберізці.
   
Початок XIV&nbsp;ст.&nbsp;— [[Матеус Штехер]] (львівський війт німецького походження)&nbsp;— володар Винників. Син першого львівського війта [[Бертольд Штехер|Бертольда Штехера]].
+
Початок XIV століття&nbsp;— [[Матеус Штехер]] (львівський війт німецького походження)&nbsp;— володар Винників. Син першого львівського війта [[Бертольд Штехер|Бертольда Штехера]].
   
=== 1349—1387: [[Руське Королівство]] (протистояння з Польщею та Угорщиною) ===
+
=== 1349—1387: Руське Королівство (протистояння з Польщею та Угорщиною) ===
   
[[22 серпня]] [[1352]]&nbsp;— перша письмова згадка про Винники (за короля Казимира ІІІ).
+
[[22 серпня]] [[1352]]&nbsp;— перша письмова згадка про Винники (за короля Казимира III).
   
 
[[1365]]&nbsp;— перша письмова згадка про с. [[Млинівці (Винники)]] (територія в районі Винниківського озера).
 
[[1365]]&nbsp;— перша письмова згадка про с. [[Млинівці (Винники)]] (територія в районі Винниківського озера).
   
1 листопада 1378&nbsp;— князь [[Владислав Опольський]], намісник короля [[Людовик Угорський|Людовика Угорського]] в Галичині, підтвердив право на володіння Винниками львівському міщанину і дідичеві, німцю Григорію Штехеру на землі с. Малі Винники<ref name="Байцар-1"/>.
+
1 листопада 1378&nbsp;— князь [[Владислав Опольський]], намісник короля [[Людовик Угорський|Людовика Угорського]] в Галичині, підтвердив право на володіння Винниками львівському міщанину і дідичеві, німцю Григорію Штехеру на землі с.&nbsp;Малі Винники.<ref name="Байцар-1"/>
   
 
=== 1387—1772: Польське королівство і Річ Посполита ===
 
=== 1387—1772: Польське королівство і Річ Посполита ===
   
2 січня [[1418]]&nbsp;— [[Іван з Обехова]] (генеральний староста руський) вирішив суперечку за Винники на користь Яна Бернечого<ref name="Байцар-1"/>.
+
2 січня [[1418]]&nbsp;— [[Іван з Обехова]] (генеральний староста руський) вирішив суперечку за Винники на користь Яна Бернечого.<ref name="Байцар-1"/>
   
 
[[1442]]–[[1459]] (з перервами)&nbsp;— володар Винник&nbsp;— [[Грицько Кердейович]] (староста холмський (1433—1439), подільський воєвода (1439—1462), [[теребовлянське староство|староста теребовельський]] (1456), красниставський, каштелян львівський).
 
[[1442]]–[[1459]] (з перервами)&nbsp;— володар Винник&nbsp;— [[Грицько Кердейович]] (староста холмський (1433—1439), подільський воєвода (1439—1462), [[теребовлянське староство|староста теребовельський]] (1456), красниставський, каштелян львівський).
   
[[1448]]–[[1453]]&nbsp;— судові процеси, які тривали за майно Винників і Млинівців між Миколою Тивуном із Млинівців і Григорієм Струмилою Ігнатом з Винник<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1448]]–[[1453]]&nbsp;— судові процеси, які тривали за майно Винників і Млинівців між Миколою Тивуном із Млинівців і Григорієм Струмилою Ігнатом з Винник.<ref name="Байцар-1"/>
   
XVI&nbsp;ст.&nbsp;— виникла площа з назвою Торговиця<ref name="Байцар-1"/>.
+
XVI століття&nbsp;— виникла площа з назвою Торговиця.<ref name="Байцар-1"/>
   
Бл. [[1515]] - [[1631]] Власниками були [[Лагодовські]] (стародавній український шляхетний рід)<ref name="Байцар-1"/>.
+
Близько [[1515]][[1631]] Власниками були [[Лагодовські]] (стародавній український шляхетний рід).<ref name="Байцар-1"/>
   
[[1631]][[1696]]&nbsp;— Винниками володіли [[Замойські]] (стародавній українсько-польський шляхетний рід)<ref name="Байцар-1"/>.
+
[[1631]][[1696]]&nbsp;— Винниками володіли [[Замойські]] (стародавній українсько-польський шляхетний рід).<ref name="Байцар-1"/>
   
 
[[17 травня]] [[1666]]&nbsp;— надане [[магдебурзьке право]].
 
[[17 травня]] [[1666]]&nbsp;— надане [[магдебурзьке право]].
Рядок 361: Рядок 361:
   
 
Дано у Варшаві дня 17 місяця травня року Божого 1666, нашого польського і шведського королювання 18 року.
 
Дано у Варшаві дня 17 місяця травня року Божого 1666, нашого польського і шведського королювання 18 року.
Ян Казимир король. Місце великої канцелярської печатки. Звірено з записом» '''''<ref>Тимець&nbsp;І. Таємниці тютюнової фабрики.&nbsp;— Львів: Мульти АРТ, 2005.&nbsp;— 183 с.</ref>
+
Ян Казимир король. Місце великої канцелярської печатки. Звірено з записом». '''''<ref>''Тимець&nbsp;І.'' Таємниці тютюнової фабрики.&nbsp;— Львів: Мульти АРТ, 2005.&nbsp;— 183 с.</ref>
   
 
;Хмельниччина (1648—1657)
 
;Хмельниччина (1648—1657)
   
1648 (жовтень)&nbsp;— перебування військ Б.&nbsp;Хмельницького у Винниках та околицях.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-766 Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657&nbsp;р). Част. I]</ref>
+
1648 (жовтень)&nbsp;— перебування військ Б.&nbsp;Хмельницького у Винниках та околицях.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-766 Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657&nbsp;р). Част. I]</ref>
   
1655 (вересень&nbsp;— жовтень)&nbsp;— перебування військ Б. Хмельницького у Винниках<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-768 Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657&nbsp;р). Част. II]</ref>
+
1655 (вересень&nbsp;— жовтень)&nbsp;— перебування військ Богдана Хмельницького у Винниках.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-768 Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657&nbsp;р). Част. II]</ref>
   
=== [[1772]]–[[1914]]: у складі [[Австрійська імперія|Австрійської]] (згодом [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]]) імперії ===
+
=== 1772–1914: у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії ===
* [[1782]]–[[1867]]&nbsp;— [[Львівський округ]]
+
* [[1782]]–[[1867]]&nbsp;— [[Львівський округ]].
 
* [[1785]]–[[1940]]&nbsp;— німецька колонія [[Вайнберґен (Винники)]] (Винна гора, {{lang-de|Weinbergen}}).
 
* [[1785]]–[[1940]]&nbsp;— німецька колонія [[Вайнберґен (Винники)]] (Винна гора, {{lang-de|Weinbergen}}).
 
* [[1785]]–[[1940]]&nbsp;— німецька колонія [[Унтерберґен]] ({{lang-de|Unterbergen}}); між Винниками і Підберізцями.
 
* [[1785]]–[[1940]]&nbsp;— німецька колонія [[Унтерберґен]] ({{lang-de|Unterbergen}}); між Винниками і Підберізцями.
* 18 вересня [[1785]]&nbsp;р.&nbsp;— згідно з урядовим розпорядженням у місцевих камеральних володіннях було скасовано панщину. Винники&nbsp;— перший населенний пункт Галичини де її було скасовано.<ref name="Байцар-ВТ16.">''Байцар&nbsp;А.'' Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 16.</ref>
+
* 18 вересня [[1785]]&nbsp;р.&nbsp;— згідно з урядовим розпорядженням у місцевих камеральних володіннях було скасовано панщину. Винники&nbsp;— перший населений пункт Галичини де її було скасовано.<ref name="Байцар-ВТ16.">''Байцар&nbsp;А.'' Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 16.</ref>
 
* 19 листопада [[1785]]&nbsp;р.&nbsp;— ратифіковано договір про знесення [[панщина|панщини]] у Винниках цісарем Йосипом II у Відні.<ref name="Байцар-ВТ16."/>
 
* 19 листопада [[1785]]&nbsp;р.&nbsp;— ратифіковано договір про знесення [[панщина|панщини]] у Винниках цісарем Йосипом II у Відні.<ref name="Байцар-ВТ16."/>
 
* [[1786]]&nbsp;р.&nbsp;— книга Франца Кратера «Листи про теперішній стан Галичини» (подано опис Винниківської тютюнової фабрики).<ref name="Байцар-ВТ16."/>
 
* [[1786]]&nbsp;р.&nbsp;— книга Франца Кратера «Листи про теперішній стан Галичини» (подано опис Винниківської тютюнової фабрики).<ref name="Байцар-ВТ16."/>
Рядок 390: Рядок 390:
 
28 вересня [[1913]]&nbsp;– [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники)]].
 
28 вересня [[1913]]&nbsp;– [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники)]].
   
=== [[1914]]–[[1918]]: у період [[Перша світова війна|Першої світової війни]] ===
+
=== 1914–1918: у період Першої світової війни ===
   
[[1914]] (вересень)&nbsp;— 1915 (квітень)&nbsp;— окупація Винників російськими військами<ref name="Байцар-ЛВ">Байцар&nbsp;А. Літопис Винник // Винниківський вісник №&nbsp;437-438, серпень 2013</ref>.
+
[[1914]] (вересень)&nbsp;— 1915 (квітень)&nbsp;— окупація Винників російськими військами.<ref name="Байцар-ЛВ">Байцар&nbsp;А. Літопис Винник // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;437-438.&nbsp;— серпень 2013.</ref>
   
 
[[1914]] (вересень)&nbsp;— пожежа на тютюновій фабриці (згоріло головне приміщення)<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
 
[[1914]] (вересень)&nbsp;— пожежа на тютюновій фабриці (згоріло головне приміщення)<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
   
=== [[Західноукраїнська Народна Республіка]] ===
+
=== Західноукраїнська Народна Республіка ===
[[1 листопада]] [[1918]] збори українців у Винниках (проголошення влади [[ЗУНР]]). Українське врядування тривало до [[16 квітня]] [[1919]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
[[1 листопада]] [[1918]] збори українців у Винниках (проголошення влади [[ЗУНР]]). Українське врядування тривало до [[16 квітня]] [[1919]].<ref name="Байцар-ЛВ"/>
   
=== [[1919]]–[[1939]]: у складі [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]] ===
+
=== 1919–1939: у складі Другої Речі Посполитої ===
   
 
23 грудня [[1920]]&nbsp;— 4 грудня [[1939]]&nbsp;— у складі Львівського воєводства ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)]])<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
 
23 грудня [[1920]]&nbsp;— 4 грудня [[1939]]&nbsp;— у складі Львівського воєводства ([[Львівський повіт (II Річ Посполита)]])<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
Рядок 407: Рядок 407:
 
1 квітня 1933&nbsp;р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330220183 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 marca 1933 r. o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i województwie lwowskiem.] {{ref-pl}}</ref>
 
1 квітня 1933&nbsp;р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330220183 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 marca 1933 r. o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i województwie lwowskiem.] {{ref-pl}}</ref>
   
На 1 січня 1939-го в місті з 6000 мешканців було 2600 українців-греко-католиків, 2800 поляків, 300 юдеїв і 300 німців та інших національностей, зростання кількості поляків зумовлене їхнім працевлаштуванням на тютюновій фабриці<ref>''Кубійович&nbsp;В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 47, 120.</ref>.
+
На 1 січня 1939-го в місті з 6000 мешканців було 2600 українців-греко-католиків, 2800 поляків, 300 юдеїв і 300 німців та інших національностей, зростання кількості поляків зумовлене їхнім працевлаштуванням на тютюновій фабриці.<ref>''Кубійович&nbsp;В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 47, 120.</ref>
   
 
=== 1939–1944: у період Другої світової війни ===
 
=== 1939–1944: у період Другої світової війни ===
* 19 вересня 1939&nbsp;р. у Винниках відбулося перше в історії [[Друга світова війна|Другої світової війни]] німецько-радянське братання і одночасно перша німецько-радянська збройна сутичка союзників.<ref name="Байцар-Вересень 1939">[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]] [http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1939-ii.html] Вересень 1939&nbsp;р. Винники. Початок II Світової війни]</ref> Того ж дня до містечка тимчасово переїжджає німецький штаб та квартирується в будівлі тютюнової фабрики.<ref name="Байцар-ХП">[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]] [http://baitsar.blogspot.com/2018/09/19-22-1939.html 19-22 вересня 1939&nbsp;р. Винники. Хронологія подій]</ref>
+
* 19 вересня 1939 року у Винниках відбулося перше в історії [[Друга світова війна|Другої світової війни]] німецько-радянське братання і одночасно перша німецько-радянська збройна сутичка союзників.<ref name="Байцар-Вересень 1939">[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]] [http://baitsar.blogspot.com/2017/09/1939-ii.html Вересень 1939&nbsp;р. Винники. Початок II Світової війни]</ref> Того ж дня до містечка тимчасово переїжджає німецький штаб та квартирується в будівлі тютюнової фабрики.<ref name="Байцар-XII">[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]] [http://baitsar.blogspot.com/2018/09/19-22-1939.html 19-22 вересня 1939&nbsp;р. Винники. Хронологія подій]</ref>
* 19-20 вересня 1939&nbsp;р.&nbsp;— проведення переговорів радянських військових з представниками німецького командування щодо способу зайняття Львова. Перемовини велися за півкілометра на схід від Винник, при трасі на [[Золочів]], між Винниками і [[Підберізці (Пустомитівський район)|Підберізцями]], де був розміщений штаб [[Київський військовий округ|Київського особливого військового округу]]. З німецького боку був представник старшини та перекладач з Винник Теодор Мацьків, з радянського&nbsp;— комбриг, начальник штабу 2-го кавалерійського корпусу [[Червона армія|РСЧА]] Павло Курочкін та командир 24-ї легкотанкової бригади, полковник Петро Фотченков. Вимогами радянської сторони було негайно відступити від Львова.<ref name="Байцар-Вересень 1939"/>,<ref name="Байцар-ХП"/>
+
* 19-20 вересня 1939 року&nbsp;— проведення переговорів радянських військових з представниками німецького командування щодо способу зайняття Львова. Перемовини велися за півкілометра на схід від Винник, при трасі на [[Золочів]], між Винниками і [[Підберізці (Пустомитівський район)|Підберізцями]], де був розміщений штаб [[Київський військовий округ|Київського особливого військового округу]]. З німецького боку був представник старшини та перекладач з Винник Теодор Мацьків, з радянського&nbsp;— комбриг, начальник штабу 2-го кавалерійського корпусу [[Червона армія|РСЧА]] Павло Курочкін та командир 24-ї легкотанкової бригади, полковник Петро Фотченков. Вимогами радянської сторони було негайно відступити від Львова.<ref name="Байцар-Вересень 1939"/>,<ref name="Байцар-XII"/>
* 19-22 вересня 1939&nbsp;р. у Винниках у будинку на сучасній вул. Галицькій, 1 відбувалися перемовини представників радянського командування з командиром VI корпусу генералом [[Владислав Лянгнер|Владиславом Лянгнером]] щодо капітуляції польського гарнізону м. Львова. 22 вересня представники СРСР та Польщі підписали у Винниках «Протокол умови про передачу міста Львова військам Радянського Союзу». За умовами якого, війська львівського гарнізону чисельністю близько 15 000 солдат та офіцерів складали зброю та мали до 14.00 залишити Львів (передислокація гарнізону на нове місце поблизу с. [[Куровичі]]), військові склади&nbsp;— передавалися радянському командуванню, військові шпиталі з пораненими разом з медичним персоналом залишалися на місці<ref>[https://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-radyanskiy-blickrig-1939-roku.html Історія з грифом «Секретно»: Радянський «бліцкриг» 1939 року]</ref>, а офіцерському складу (бизько 1 500 осіб), згідно пункту 8 протоколу, гарантувалася «особиста свобода й недоторканість їх особистого майна» та можливість вільного виїзду за кордон.<ref name="Байцар-Вересень 1939"/>,<ref name="Байцар-ХП"/>
+
* 19-22 вересня 1939 року у Винниках у будинку на сучасній вул. Галицькій, 1 відбувалися перемовини представників радянського командування з командиром VI корпусу генералом [[Владислав Лянгнер|Владиславом Лянгнером]] щодо капітуляції польського гарнізону м. Львова. 22 вересня представники СРСР та Польщі підписали у Винниках «Протокол умови про передачу міста Львова військам Радянського Союзу». За умовами якого, війська львівського гарнізону чисельністю близько 15 000 солдат та офіцерів складали зброю та мали до 14.00 залишити Львів (передислокація гарнізону на нове місце поблизу с. [[Куровичі]]), військові склади&nbsp;— передавалися радянському командуванню, військові шпиталі з пораненими разом з медичним персоналом залишалися на місці<ref>[https://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-radyanskiy-blickrig-1939-roku.html Історія з грифом «Секретно»: Радянський «бліцкриг» 1939 року]</ref>, а офіцерському складу (бизько 1 500 осіб), згідно пункту 8 протоколу, гарантувалася «особиста свобода й недоторканість їх особистого майна» та можливість вільного виїзду за кордон.<ref name="Байцар-Вересень 1939"/>,<ref name="Байцар-XII"/>
   
=== 1944—1991: у складі [[УРСР]] ===
+
=== 1944—1991: у складі УРСР ===
   
 
{{fact|В 1947 польський комуністичний режим вчинив один з своїх найкривавіших злочинів проти українського населення закерзоння, провівши операцію «Вісла», внаслідок якої бл. 160 тис. українців були насильно вивезені з батьківських земель на терени північної та західної Польщі. З антиукраїнським терором польського уряду рішуче боролося українське націоналістичне підпілля і Українська Повстанська Армія, яка вела бойові операції проти польських каральних частин у Закерзонні до кінця 1947. Багато поляків Винників переселялися в закерзонзькі землі. За теперішніми даними, більшість жителів м.Винники&nbsp;–українці, вихідці з Закерзоння (Польща), де в ті часи колись проживало багато українців.}}
 
{{fact|В 1947 польський комуністичний режим вчинив один з своїх найкривавіших злочинів проти українського населення закерзоння, провівши операцію «Вісла», внаслідок якої бл. 160 тис. українців були насильно вивезені з батьківських земель на терени північної та західної Польщі. З антиукраїнським терором польського уряду рішуче боролося українське націоналістичне підпілля і Українська Повстанська Армія, яка вела бойові операції проти польських каральних частин у Закерзонні до кінця 1947. Багато поляків Винників переселялися в закерзонзькі землі. За теперішніми даними, більшість жителів м.Винники&nbsp;–українці, вихідці з Закерзоння (Польща), де в ті часи колись проживало багато українців.}}
Рядок 420: Рядок 420:
 
* [[1940]]–[[1959]], за винятком періоду німецької окупації місто було центром [[Винниківський район|Винниківського району]] Львівської області<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
 
* [[1940]]–[[1959]], за винятком періоду німецької окупації місто було центром [[Винниківський район|Винниківського району]] Львівської області<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
 
* листопад [[1944]]&nbsp;— 1948&nbsp;рр.&nbsp;— бойові дії ОУН-УПА у Винниківському районі.<ref name="Байцар-ВТ43.">Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 43.</ref>
 
* листопад [[1944]]&nbsp;— 1948&nbsp;рр.&nbsp;— бойові дії ОУН-УПА у Винниківському районі.<ref name="Байцар-ВТ43.">Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 43.</ref>
* [[1945]]&nbsp;р.&nbsp;— 1950&nbsp;р.&nbsp;— [[Винниківський район ОУН]].<ref name="Байцар-ВТ43."/>
+
* [[1945]]&nbsp;— 1950 роки&nbsp;— [[Винниківський район ОУН]].<ref name="Байцар-ВТ43."/>
* [[1945]]&nbsp;р.&nbsp;— 1946&nbsp;р.&nbsp;— виселення польського населення (перша хвиля).<ref name="Байцар-ВТ44">Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 44.</ref>
+
* [[1945]]&nbsp;— 1946 роки&nbsp;— виселення польського населення (перша хвиля).<ref name="Байцар-ВТ44">Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 44.</ref>
* [[1946]]&nbsp;р.&nbsp;— закриття костелу.<ref name="Байцар-ВТ44"/>
+
* [[1946]] року&nbsp;— закриття костелу.<ref name="Байцар-ВТ44"/>
* [[1946]]&nbsp;р.&nbsp;— Поляков і Горбачов&nbsp;— уповноважені Винниківського райвідділу НКДБ (здійснювали масові вбивства українців).<ref>Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 73.</ref>
+
* [[1946]] року&nbsp;— Поляков і Горбачов&nbsp;— уповноважені Винниківського райвідділу НКДБ (здійснювали масові вбивства українців).<ref>Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 73.</ref>
* [[26 вересня]] [[1959]]&nbsp;р.&nbsp;— рішенням Львівського облвиконкому Винниківську міську раду підпорядковано Ленінській районній раді Львова.
+
* [[26 вересня]] [[1959]] року&nbsp;— рішенням Львівського облвиконкому Винниківську міську раду підпорядковано Ленінській районній раді міста Львова.
* [[6 травня]] [[1972]]&nbsp;р.&nbsp;— Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміну підпорядкованості міста Винники Львівської області» (передати місто Винники Ленінської районної Ради в підпорядкування Червоноармійській районній Раді депутатів трудящих міста Львова).<ref name="atu">{{cite web | author = [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]| title = Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини (XX-XXI&nbsp;ст.) | url = http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-868}}</ref>.
+
* [[6 травня]] [[1972]] року.&nbsp;— Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміну підпорядкованості міста Винники Львівської області» (передати місто Винники Ленінської районної Ради в підпорядкування Червоноармійській районній Раді депутатів трудящих міста Львова).<ref name="atu">{{cite web | author = [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]| title = Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини (XX-XXI&nbsp;ст.) | url = http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-868}}</ref>.
   
 
=== З 1991&nbsp;— Винники в Незалежній Україні ===
 
=== З 1991&nbsp;— Винники в Незалежній Україні ===
Рядок 437: Рядок 437:
 
З 21 листопада 2013&nbsp;— активна участь винниківчан-патріотів у євромайданах Києва і Львова.
 
З 21 листопада 2013&nbsp;— активна участь винниківчан-патріотів у євромайданах Києва і Львова.
   
25 травня 2014&nbsp;— відбулися [[Вибори Президента України 2014|позачергові вибори Президента України]], де 75,40 % жителів м. Винники проголосували за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]], 7,48 %&nbsp;— [[Анатолій Гриценко]], 5,71 %&nbsp;— [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]], 5,57 %&nbsp;— [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]. Явка в місті становила 76,06 %.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/WP001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-01-25|first = ТОВ НВП|last = ПроКом}}</ref>
+
25 травня 2014&nbsp;— відбулися [[Вибори Президента України 2014|позачергові вибори Президента України]], де 75,40 % жителів м. Винники проголосували за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]], 7,48 %&nbsp;— [[Анатолій Гриценко]], 5,71 %&nbsp;— [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]], 5,57 %&nbsp;— [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]. Явка в місті становила 76,06 %.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія&nbsp;— ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/WP001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-01-25|first = ТОВ НВП|last = ПроКом}}</ref>
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
 
! rowspan="2" |Виборча дільниця
 
! rowspan="2" |Виборча дільниця
Рядок 919: Рядок 919:
 
|'''1,04'''
 
|'''1,04'''
 
|}
 
|}
25 жовтня 2015 року&nbsp;— відбулися [[Місцеві вибори в Україні 2015|Місцеві вибори]] у [[Винниківська міська рада|Винниківській міській раді]]. У цих виборах новим міським головою став Володимир Квурт ([[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»]])&nbsp;— 1 665 голосів (26,89 %); Богдан Шустер (Політична партія «Воля»)&nbsp;— 1 618 голосів (26,13 %); Олег Матвіїшин ([[Демократичний альянс|політична партія ДемАльянс (Демократичний альянс]]))&nbsp;— 709 голосів (11,45 %); Сергій Уваров (самовисування)&nbsp;— 497 голосів (8,03 %). Решта кандидатів на посаду міської голови набрали меншу кількість голосів.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM048?PT001F01=100&PT005F01=0&PID102=3675&PF7691=3675&rej=0|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-01|first = ТОВ НВП|last = ПроКом|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304224051/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM048?PT001F01=100&PT005F01=0&PID102=3675&PF7691=3675&rej=0|archivedate = 2016-03-04|deadurl = yes}}</ref>
+
25 жовтня 2015 року&nbsp;— відбулися [[Місцеві вибори в Україні 2015|Місцеві вибори]] у [[Винниківська міська рада|Винниківській міській раді]]. У цих виборах новим міським головою став Володимир Квурт ([[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Партія «Блок Петра Порошенка „Солідарність“»]])&nbsp;— 1 665 голосів (26,89 %); Богдан Шустер (Політична партія «Воля»)&nbsp;— 1 618 голосів (26,13 %); Олег Матвіїшин ([[Демократичний альянс|політична партія ДемАльянс (Демократичний альянс]]))&nbsp;— 709 голосів (11,45 %); Сергій Уваров (самовисування)&nbsp;— 497 голосів (8,03 %). Решта кандидатів на посаду міської голови набрали меншу кількість голосів.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM048?PT001F01=100&PT005F01=0&PID102=3675&PF7691=3675&rej=0|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-01|first = ТОВ НВП|last = ПроКом|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304224051/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM048?PT001F01=100&PT005F01=0&PID102=3675&PF7691=3675&rej=0|archivedate = 2016-03-04|deadurl = yes}}</ref>
   
 
У липні 2016&nbsp;р. міжнародна археологічна експедиція знайшла докази трипільського поселення на горі [[Жупан (гора)|Жупан]] поблизу Винників.<ref>{{Cite web |url=http://ria.lviv.ua/2016/07/14/7567/ |title=Під Львовом знайшли залищки трипільської культури |accessdate=21 липень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160828165206/http://ria.lviv.ua/2016/07/14/7567/ |archivedate=28 серпень 2016 |deadurl=yes }}</ref>
 
У липні 2016&nbsp;р. міжнародна археологічна експедиція знайшла докази трипільського поселення на горі [[Жупан (гора)|Жупан]] поблизу Винників.<ref>{{Cite web |url=http://ria.lviv.ua/2016/07/14/7567/ |title=Під Львовом знайшли залищки трипільської культури |accessdate=21 липень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160828165206/http://ria.lviv.ua/2016/07/14/7567/ |archivedate=28 серпень 2016 |deadurl=yes }}</ref>
Рядок 935: Рядок 935:
   
 
* [[Церква Різдва святого Івана Хрестителя (Винники)|Церква Івана Хрестителя (Лютеранська кірха, 1936)]] Лютеранська кірха була збудована у Винниках у [[1930-ті|1930-х]] роках, а саме в 1933 року німецька громада розпочала будову свого храму й завершила в 1936 році. Головними натхненниками були винниківські німці Міллер Польді, Бредій Кароль, Гартман, Вольфи, Шнайдери, Майнци та інші. Від 1946 року споруда використовувалася як склад, а пізніше як господарський магазин. 4 січня 1998 року після освячення, вона стала церквою греко-католицької громади і одержала сучасну назву.
 
* [[Церква Різдва святого Івана Хрестителя (Винники)|Церква Івана Хрестителя (Лютеранська кірха, 1936)]] Лютеранська кірха була збудована у Винниках у [[1930-ті|1930-х]] роках, а саме в 1933 року німецька громада розпочала будову свого храму й завершила в 1936 році. Головними натхненниками були винниківські німці Міллер Польді, Бредій Кароль, Гартман, Вольфи, Шнайдери, Майнци та інші. Від 1946 року споруда використовувалася як склад, а пізніше як господарський магазин. 4 січня 1998 року після освячення, вона стала церквою греко-католицької громади і одержала сучасну назву.
 
 
* [[Церква святих Володимира і Ольги (Винники)]]. За ініціативи митрофорного протоієрея о.&nbsp;Михайла Романишина (6.05.1940&nbsp;— 3.04.2005) та групи однодумців у 1991 році у Винниках розпочалося будівництво храму УАПЦ Святих Володимира і Ольги. Автори проекту&nbsp;— архітектор М.&nbsp;Шпак, інженер&nbsp;— конструктор М.&nbsp;Шевчук та митець&nbsp;— кераміст, заслужений діяч мистецтв [[Тарас Левків]]. Архітектура&nbsp;— мурований хрестово-купольний храм із сімома куполами, дзвіниця надбрамна, триярусна. Продовжив справу будівництва й оздоблення храму протоієрей о.&nbsp;Василь Петрик. 29 липня 2001 року відбулося освячення новозбудованого храму.
 
* [[Церква святих Володимира і Ольги (Винники)]]. За ініціативи митрофорного протоієрея о.&nbsp;Михайла Романишина (6.05.1940&nbsp;— 3.04.2005) та групи однодумців у 1991 році у Винниках розпочалося будівництво храму УАПЦ Святих Володимира і Ольги. Автори проекту&nbsp;— архітектор М.&nbsp;Шпак, інженер&nbsp;— конструктор М.&nbsp;Шевчук та митець&nbsp;— кераміст, заслужений діяч мистецтв [[Тарас Левків]]. Архітектура&nbsp;— мурований хрестово-купольний храм із сімома куполами, дзвіниця надбрамна, триярусна. Продовжив справу будівництва й оздоблення храму протоієрей о.&nbsp;Василь Петрик. 29 липня 2001 року відбулося освячення новозбудованого храму.
 
* [[Винниківський цвинтар]]. У Винниках знаходиться некрополь&nbsp;— старий міський цвинтар, де, зокрема, можна знайти поховання кінця XVIII&nbsp;— початку XIX століття.<ref name="Байцар-ВН">{{Cite web|url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-717|title=Винниківський некрополь|автор=Байцар&nbsp;А.|accessdate=6 листопада 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191105212840/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-717|archivedate=5 листопада 2019|deadurl=yes}}</ref>
 
 
* Старий [[Винниківський (німецький) цвинтар]], що знаходиться в парку при вул. Сахарова. Некрополь діяв у 1785-1944 роках. Тут поховані винниківські німці, мешканці колонії [[Вайнберґен (Винники)]]. На початку [[1950-ті|1950-х]] років цвинтар був знищений.<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-739 |title=Німецький (австрійський) цвинтар у Винниках |автор=Байцар&nbsp;А. |accessdate=6 листопада 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191106202311/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-739 |archivedate=6 листопада 2019 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Винниківський цвинтар]]. У Винниках знаходиться некрополь&nbsp;— старий міський цвинтар, де, зокрема, можна знайти поховання кінця XVIII&nbsp;— початку XIX століття.<ref name="Байцар-ВН">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-717 ''Байцар&nbsp;А.'' Винниківський некрополь]</ref>
 
 
* Старий [[Винниківський (німецький) цвинтар]], що знаходиться в парку при вул. Сахарова. Некрополь діяв у 1785-1944 роках. Тут поховані винниківські німці, мешканці колонії [[Вайнберґен (Винники)]]. На початку [[1950-ті|1950-х]] років цвинтар був знищений.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-739 Німецький (австрійський) цвинтар у Винниках]</ref>
 
 
 
* Єврейська синагога, знаходилася на місці будинку при сучасній вул. Франка, 46. Знищена була в часи німецької, а остаточне знищення відбулося в роки радянської окупації. До наших днів збереглися лише стіни колишньої божниці.
 
* Єврейська синагога, знаходилася на місці будинку при сучасній вул. Франка, 46. Знищена була в часи німецької, а остаточне знищення відбулося в роки радянської окупації. До наших днів збереглися лише стіни колишньої божниці.
   
Рядок 949: Рядок 945:
 
* Будинок дитячої та юнацької творчості (вул. Франка, 1).
 
* Будинок дитячої та юнацької творчості (вул. Франка, 1).
 
* Дошкільний навчальний заклад ясла-садок №&nbsp;156 (вул. Теліги, 2а), розрахований на 45 місць. 28 вересня 2018 року відбувся чин освячення нового корпусу винниківського ДНЗ, який звершили владика Володимир, єпископ-помічник [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівської архиєпархії УГКЦ]] та владика [[Макарій (Малетич)|Макарій]], Митрополит Київський та усієї України УАПЦ, у співслужінні винниківських душпастирів різних конфесій.<ref>Владика Володимир освятив дошкільний навчальний заклад у Винниках // [[Мета (газета, 1939)|Мета]]&nbsp;— жовтень 2018.&nbsp;— №&nbsp;8 (146).&nbsp;— С. 3.</ref>
 
* Дошкільний навчальний заклад ясла-садок №&nbsp;156 (вул. Теліги, 2а), розрахований на 45 місць. 28 вересня 2018 року відбувся чин освячення нового корпусу винниківського ДНЗ, який звершили владика Володимир, єпископ-помічник [[Львівська архієпархія УГКЦ|Львівської архиєпархії УГКЦ]] та владика [[Макарій (Малетич)|Макарій]], Митрополит Київський та усієї України УАПЦ, у співслужінні винниківських душпастирів різних конфесій.<ref>Владика Володимир освятив дошкільний навчальний заклад у Винниках // [[Мета (газета, 1939)|Мета]]&nbsp;— жовтень 2018.&nbsp;— №&nbsp;8 (146).&nbsp;— С. 3.</ref>
* Дошкільний навчальний заклад №&nbsp;162 (вул. Теліги, 4), приміщення якого споруджене 1984&nbsp;р. та на той час було розраховане на 320 дітей. Заклад був обладнаний сучасними басейном, спортзалом (із повним комплектом спортивного інвентаря), стаціонарною пральнею, кухнею та ігровими майданчиками. На початку 2002&nbsp;р. садочок був закритий, а згодом приміщення перейшло підприємству «Сільбуд». Тоді це підприємство передало частину будівлі для функціонування загальноосвітньої школи «Берегиня», а іншу частину заяняв ВНЗ «Галицький інститут». Відбулося реформування навчальних закладів і відтоді приміщення колишнього садочку стояло пусткою. Рішенням виконкому Винниківської міської ради від грудня 2015&nbsp;р. приміщення дитячої установи взято на баланс міста. З початку 2016&nbsp;р. у відновлення садочка Львівська міська рада інвестувала понад 40 млн грн. 30 серпня 2018&nbsp;р. відбулося відкриття відновленого ДНЗ №&nbsp;162, у якому після ремонту будуть навчатися близько 400 дітей. У закладі функціонуватиме 12 груп, із яких: три ясельні, три&nbsp;— молодшого віку, три&nbsp;— середнього, три&nbsp;— старшого.<ref>[https://city-adm.lviv.ua/news/society/education/240089-u-vynnykakh-za-koshty-mistsevoho-biudzhetu-lvova-vidnovliuiut-sadok-162 У Винниках за кошти місцевого бюджету Львова відновлюють садок №&nbsp;162]</ref>
+
* Дошкільний навчальний заклад №&nbsp;162 (вул. Теліги, 4), приміщення якого споруджене 1984 року та на той час було розраховане на 320 дітей. Заклад був обладнаний сучасними басейном, спортзалом (із повним комплектом спортивного інвентаря), стаціонарною пральнею, кухнею та ігровими майданчиками. На початку 2002 року садочок був закритий, а згодом приміщення перейшло підприємству «Сільбуд». Тоді це підприємство передало частину будівлі для функціонування загальноосвітньої школи «Берегиня», а іншу частину заяняв ВНЗ «Галицький інститут». Відбулося реформування навчальних закладів і відтоді приміщення колишнього садочку стояло пусткою. Рішенням виконкому Винниківської міської ради від грудня 2015&nbsp;р. приміщення дитячої установи взято на баланс міста. З початку 2016 року у відновлення садочка Львівська міська рада інвестувала понад 40 млн грн. 30 серпня 2018 року відбулося відкриття відновленого ДНЗ №&nbsp;162, у якому після ремонту будуть навчатися близько 400 дітей. У закладі функціонуватиме 12 груп, із яких: три ясельні, три&nbsp;— молодшого віку, три&nbsp;— середнього, три&nbsp;— старшого.<ref>[https://city-adm.lviv.ua/news/society/education/240089-u-vynnykakh-za-koshty-mistsevoho-biudzhetu-lvova-vidnovliuiut-sadok-162 У Винниках за кошти місцевого бюджету Львова відновлюють садок №&nbsp;162]</ref>
   
 
=== Середні загальноосвітні школи ===
 
=== Середні загальноосвітні школи ===
Рядок 982: Рядок 978:
 
З часу відновлення [[Винниківський район|Винниківського району]] в 1944&nbsp;р. (створений 1940&nbsp;р.) виникла необхідність у друці періодичного видання, яке відображало б події в районі.<ref name="kv">''Байцар&nbsp;А.''[http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-872 Культура Винник (історія та сучасність)]</ref>
 
З часу відновлення [[Винниківський район|Винниківського району]] в 1944&nbsp;р. (створений 1940&nbsp;р.) виникла необхідність у друці періодичного видання, яке відображало б події в районі.<ref name="kv">''Байцар&nbsp;А.''[http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-872 Культура Винник (історія та сучасність)]</ref>
   
18 серпня 1944—1959&nbsp;рр.&nbsp;— газета «Сталінським шляхом» («Радянське життя») Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України та друкарня (вул. Леніна, 36 (тепер вул. Галицька). Директор друкарні&nbsp;— М.&nbsp;А.&nbsp;Гуманецький. Редакція газети&nbsp;— вул. Танкістів (нині вул. Івасюка). Редактори газети: М.&nbsp;Александренко, Л.&nbsp;Єрмакова, А.&nbsp;Гіль, П.&nbsp;Рахубовський, С.&nbsp;Донченко, В.&nbsp;Балаханова, Ю.&nbsp;Марченко.<ref name="kv"/>
+
18 серпня 1944—1959 роки&nbsp;— газета «Сталінським шляхом» («Радянське життя») Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України та друкарня на вул. Леніна, 36 (тепер вул. Галицька). Директор друкарні&nbsp;— М.&nbsp;А.&nbsp;Гуманецький. Редакція газети&nbsp;— вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). Редактори газети: М.&nbsp;Александренко, Л.&nbsp;Єрмакова, А.&nbsp;Гіль, П.&nbsp;Рахубовський, С.&nbsp;Донченко, В.&nbsp;Балаханова, Ю.&nbsp;Марченко.<ref name="kv"/>
   
 
Початковий тираж газети становив 1500 примірників, згодом, наприкінці свого існування (1959)&nbsp;— 2200 примірників. Великого значення редакція надавала популяризації постанов, рішень, розпоряджень [[КПРС]] та її районного комітету. Багато уваги приділялося повоєнній відбудові району, налагодженню виробництва.<ref name="kv"/>
 
Початковий тираж газети становив 1500 примірників, згодом, наприкінці свого існування (1959)&nbsp;— 2200 примірників. Великого значення редакція надавала популяризації постанов, рішень, розпоряджень [[КПРС]] та її районного комітету. Багато уваги приділялося повоєнній відбудові району, налагодженню виробництва.<ref name="kv"/>
Рядок 993: Рядок 989:
   
 
== Спорт ==
 
== Спорт ==
* Наприкінці XIX&nbsp;ст. на території Австро-Угорщини поширюється так званий «сокільський рух». Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894&nbsp;р. у Львові. Метою товариства [[Товариство «Сокіл» (Україна)|«Сокіл»]]&nbsp;— виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну. З 1908&nbsp;р. «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл», по селах&nbsp;— руханково-пожежні філії.<ref name="ms">''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-873 Медицина, спорт і відпочинок у Винниках (історія та сучасність)]</ref>
+
* Наприкінці XIX&nbsp;ст. на території Австро-Угорщини поширюється так званий «сокільський рух». Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894 року у Львові. Метою товариства [[Товариство «Сокіл» (Україна)|«Сокіл»]]&nbsp;— виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну. Від 1908 року «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл», по селах&nbsp;— руханково-пожежні філії.<ref name="ms">''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-873 Медицина, спорт і відпочинок у Винниках (історія та сучасність)]</ref>
* Початок ХХ ст&nbsp;— товариство «Сокіл» (організатор&nbsp;— о.&nbsp;[[Гірняк Григорій]], голова&nbsp;— Омельян Влох).<ref name="ms"/>
+
* Початок XX ст&nbsp;— товариство «Сокіл» (організатор&nbsp;— о.&nbsp;[[Гірняк Григорій]], голова&nbsp;— Омельян Влох).<ref name="ms"/>
 
* Перша футбольна команда&nbsp;— 1927 («Хмара») (проіснувала лише рік). Організатор&nbsp;— В.&nbsp;Дмитерко. 1928&nbsp;— польське спортивне товариство «Зоря» та команда «Сокіл» при читальні товариства «Просвіта», у яку увійшли гравці команди «Хмара».<ref name="ms"/>
 
* Перша футбольна команда&nbsp;— 1927 («Хмара») (проіснувала лише рік). Організатор&nbsp;— В.&nbsp;Дмитерко. 1928&nbsp;— польське спортивне товариство «Зоря» та команда «Сокіл» при читальні товариства «Просвіта», у яку увійшли гравці команди «Хмара».<ref name="ms"/>
 
* 1929&nbsp;— Український робітничий спортивний клуб. Організатор&nbsp;— Юліан Кметь. 1930&nbsp;— УСТ «Дніпро». Одним із ініціаторів був Стефан Нич. Інженер Ілля Ілляшевський&nbsp;— президент УСТ «Дніпро», Григорій Вільчикський&nbsp;— господар футбольного клубу.<ref name="ms"/>
 
* 1929&nbsp;— Український робітничий спортивний клуб. Організатор&nbsp;— Юліан Кметь. 1930&nbsp;— УСТ «Дніпро». Одним із ініціаторів був Стефан Нич. Інженер Ілля Ілляшевський&nbsp;— президент УСТ «Дніпро», Григорій Вільчикський&nbsp;— господар футбольного клубу.<ref name="ms"/>
 
* Влада міста виділила для спортсменів Українського спортивного товариства «Дніпро» поле між теперішніми вулицями Стрілецькою і Кривою. Члени УСТ «Дніпро», окрім футболу (копаний м'яч), займалися волейболом (відбиванка), баскетболом (кошиківка), плаванням, легкою атлетикою, лещатарством (лижним спортом), катанням на санках (совгах). Тренували молодь гімназисти. які навчались у Львові.<ref name="ms"/>
 
* Влада міста виділила для спортсменів Українського спортивного товариства «Дніпро» поле між теперішніми вулицями Стрілецькою і Кривою. Члени УСТ «Дніпро», окрім футболу (копаний м'яч), займалися волейболом (відбиванка), баскетболом (кошиківка), плаванням, легкою атлетикою, лещатарством (лижним спортом), катанням на санках (совгах). Тренували молодь гімназисти. які навчались у Львові.<ref name="ms"/>
* 29 серпня 1943&nbsp;р. у Львові в басейні на Замарстинові відбулись «Крайові плавацькі першенства». Перше місце на дистанції 100&nbsp;м горілиць виборола винниківчанка Ірина Готь (з дому Лема) і отримала звання «Мистець краю на 1943», пам'ятну грамоту і медаль.<ref name="ms"/>
+
* 29 серпня 1943 року у Львові в басейні на Замарстинові відбулись «Крайові плавацькі першенства». Перше місце на дистанції 100&nbsp;м горілиць виборола винниківчанка Ірина Готь (з дому Лема) і отримала звання «Мистець краю на 1943», пам'ятну грамоту і медаль.<ref name="ms"/>
* 1940 на основі польської та української футбольних команд при ЛТФ створено ФК [[Харчовик (Винники)]]. Під час війни вона розпалася і була відроджена в 1947 (Юліан Кметь та [[Маркевич Богдан Дмитрович]]). 1949&nbsp;р. чемпіон Львівської області.<ref name="ms"/>
+
* 1940 на основі польської та української футбольних команд при ЛТФ створено ФК «[[Харчовик (Винники)|Харчовик]]». Під час війни вона розпалася і була відроджена у 1947 році (Юліан Кметь та [[Маркевич Богдан Дмитрович|Богдан Маркевич]]). 1949 року ФК «Харчовик» (Винники) виборов перше чемпінське місце у першості Львівської області з футболу.<ref name="ms"/>
* 1949 (як ФК «Більшовик» Винники), 1951 і 1952 (як ФК «Харчовик» Винники) винниківчани виступали в любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури (4, 5 і 9 зони, де зібралися команди переважно Заходу України). 1949&nbsp;— 4 місце (9 зона), 1951&nbsp;— 6 місце (5 зона), 1952&nbsp;— 11 місце (4 зона). 1953 команда брала участь у Кубку УРСР під назвою «Прапор».<ref name="ms"/>
+
* 1949 (як ФК «Більшовик» Винники), 1951 і 1952 (як ФК «Харчовик» Винники) винниківчани виступали в любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури (4, 5 і 9 зони, де зібралися команди переважно Заходу України). 1949&nbsp;— 4 місце (9 зона), 1951&nbsp;— 6 місце (5 зона), 1952&nbsp;— 11 місце (4 зона). 1953 року команда брала участь у [[Кубок УРСР з футболу|Кубку УРСР]] під назвою «Прапор».<ref name="ms"/>
 
* 1940—1950-ті&nbsp;— легкоатлетична секція.<ref name="ms"/>
 
* 1940—1950-ті&nbsp;— легкоатлетична секція.<ref name="ms"/>
 
* 1954&nbsp;— завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство). 1958&nbsp;— дитяча футбольна школа при ЛТФ ([[Маркевич Богдан Дмитрович]]).<ref name="ms"/>
 
* 1954&nbsp;— завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство). 1958&nbsp;— дитяча футбольна школа при ЛТФ ([[Маркевич Богдан Дмитрович]]).<ref name="ms"/>
* 1960&nbsp;— футбольний клуб «Авангард» Винники чемпіон Львівської області ([[Маркевич Богдан Дмитрович]]). 1960&nbsp;— матчі «Авангард» Винники&nbsp;— «Нафтовик» Дрогобич за «путівку» до класу Б «Україна» (винниківці програли з рахунками 2:0 і 3:0).<ref name="ms"/>.
+
* 1960&nbsp;— футбольний клуб «Авангард» Винники чемпіон Львівської області ([[Маркевич Богдан Дмитрович]]). 1960&nbsp;— матчі «Авангард» Винники&nbsp;— «Нафтовик» Дрогобич за «путівку» до класу Б «Україна» (винниківці програли з рахунками 2:0 і 3:0).<ref name="ms"/>
 
* 1964&nbsp;— юнацька футбольна команда «Авангард» чемпіон Львівської області серед юніорів.<ref name="ms"/>
 
* 1964&nbsp;— юнацька футбольна команда «Авангард» чемпіон Львівської області серед юніорів.<ref name="ms"/>
 
* 1970&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники &nbsp;— чемпіон м. Львова. 1972&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники володар кубка м. Львова (тренер Богдан Колодій). 1976&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники чемпіон УРСР серед команд харчової промисловості.<ref name="ms"/>
 
* 1970&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники &nbsp;— чемпіон м. Львова. 1972&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники володар кубка м. Львова (тренер Богдан Колодій). 1976&nbsp;— футбольний клуб «Харчовик» Винники чемпіон УРСР серед команд харчової промисловості.<ref name="ms"/>
 
* 1979&nbsp;—1980&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» та дитяча футбольна команда «Жупан» при ЛТФ (припинили існування наприкінці 1990-х). 1990&nbsp;— започатковано проведення міжнародного юнацького турніру з футболу на приз Карла Мікльоша. 1995&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» (Винники)&nbsp;— чемпіон м. Львова. 1996 і 1997&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» Винники бронзовий призер м. Львова.<ref name="ms"/>
 
* 1979&nbsp;—1980&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» та дитяча футбольна команда «Жупан» при ЛТФ (припинили існування наприкінці 1990-х). 1990&nbsp;— започатковано проведення міжнародного юнацького турніру з футболу на приз Карла Мікльоша. 1995&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» (Винники)&nbsp;— чемпіон м. Львова. 1996 і 1997&nbsp;— футбольний клуб «Жупан» Винники бронзовий призер м. Львова.<ref name="ms"/>
* [[2003]] (червень)&nbsp;— дитяча футбольна школа [[Маркевич Мирон Богданович|Маркевича Мирона]] «Рух» (директор Юрій Гданський). Тренери: Роман Гданський, Ігор Дідик, Маркіян Шкраба, Олег Леган.<ref name="ms"/>
+
* [[2003]] (червень)&nbsp;— заснована дитяча футбольна школа [[Маркевич Мирон Богданович|Мирона Маркевича]] «Рух» (директор Юрій Гданський). Тренери: Роман Гданський, Ігор Дідик, Маркіян Шкраба, Олег Леган.<ref name="ms"/>
* [[2009]]&nbsp;— доросла футбольна команда [[Рух (Винники)]] (президент [[Козловський Григорій Петрович]]). Тренер&nbsp;— Роман Гданський. Чемпіон Львівської області&nbsp;— 2012, 2013, 2014, 2015 Володар кубка Львівської області&nbsp;— 2012, 2014, 2015 Володар суперкубка Львівської області&nbsp;— 2013 Переможець турніру пам'яті Ернеста Юста&nbsp;— 2012, 2013, 2014.<ref name="ms"/>
+
* [[2009]]&nbsp;— заснована доросла футбольна команда [[Рух (Винники)]] (президент [[Козловський Григорій Петрович|Григорій Коздлвський]]). Тренер&nbsp;— Роман Гданський. Чемпіон Львівської області&nbsp;— 2012, 2013, 2014, 2015 Володар кубка Львівської області&nbsp;— 2012, 2014, 2015 Володар суперкубка Львівської області&nbsp;— 2013 Переможець турніру пам'яті Ернеста Юста&nbsp;— 2012, 2013, 2014.<ref name="ms"/>
* [[2013]] (жовтень)&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] срібний призер [[Чемпіонат України з футболу серед аматорів|першості України з футболу серед аматорів]] та [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої Ліги]]. 17 листопада 2013&nbsp;— у приміщенні КЦ «Дозвілля» відбулося нагородження чемпіонів і володарів Суперкубка Львівської області гравців ФК «Рух». 17 жовтня 2014 р&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] вперше у своїй історії став чемпіоном України з футболу серед аматорських команд. 2015 (вересень)&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] срібний призер першості України з футболу серед аматорів.<ref name="ms"/>
+
* [[2013]] (жовтень)&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] срібний призер [[Чемпіонат України з футболу серед аматорів|першості України з футболу серед аматорів]] та [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої Ліги]]. 17 листопада 2013 року&nbsp;— у приміщенні КЦ «Дозвілля» відбулося нагородження чемпіонів і володарів Суперкубка Львівської області гравців ФК «Рух». 17 жовтня 2014 р&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] вперше у своїй історії став чемпіоном України з футболу серед аматорських команд. 2015 (вересень)&nbsp;— футбольний клуб [[Рух (Винники)]] срібний призер першості України з футболу серед аматорів.<ref name="ms"/>
 
* ДЮСШ «Тризуб», у якій серед різних видів спорту успішно розвивається вільна боротьба. 1970-ті (середина)&nbsp;— ДЮСШ «Тризуб» (тренери: Богдан Білоус, Василь Родич, Роман Проців, Андрій Корсун). Директор&nbsp;— Едуард Левицький.<ref name="ms"/>
 
* ДЮСШ «Тризуб», у якій серед різних видів спорту успішно розвивається вільна боротьба. 1970-ті (середина)&nbsp;— ДЮСШ «Тризуб» (тренери: Богдан Білоус, Василь Родич, Роман Проців, Андрій Корсун). Директор&nbsp;— Едуард Левицький.<ref name="ms"/>
* [[Мотоспорт]] у Винниках має давні і славні традиції, а його розквіт припадає на кінець 1950–1980-ті 1958/1959&nbsp;— першість Львівської області з мотокросу. Мототраса&nbsp;— [[Винниківське озеро]]&nbsp;— кар'єр «Пісковня»&nbsp;— Чортові скелі&nbsp;— Винниківське озеро. Видатні мотогонщики-винниківчани: Віктор Вінцкевич ({{н}}1939), Андрій Шемечко ({{н}}1946), Зенон Оприск ({{н}}1949), Володимир Гундяк, Любомир Романишин ({{н}}1951), Володимир Ціж ({{н}}1951) та інші. 1964&nbsp;р. на мототрасі «Майорівка» у Винниківському лісі проходили етапи чемпіонату СРСР, України, ранги кубка Європи. 2010&nbsp;— мотоклуб «Драйв».<ref name="ms"/>
+
* [[Мотоспорт]] у Винниках має давні і славні традиції, а його розквіт припадає на кінець 1950–1980-ті 1958/1959&nbsp;— першість Львівської області з мотокросу. Мототраса&nbsp;— [[Винниківське озеро]]&nbsp;— кар'єр «Пісковня»&nbsp;— Чортові скелі&nbsp;— Винниківське озеро. Видатні мотогонщики-винниківчани: Віктор Вінцкевич ({{н}} 1939), Андрій Шемечко ({{н}}1946), Зенон Оприск ({{н}} 1949), Володимир Гундяк, Любомир Романишин ({{н}} 1951), Володимир Ціж ({{н}} 1951) та інші. 1964 року на мототрасі «Майорівка» у Винниківському лісі проходили етапи чемпіонату СРСР, України, ранги кубка Європи. 2010&nbsp;— мотоклуб «Драйв».<ref name="ms"/>
   
 
== Медичні заклади ==
 
== Медичні заклади ==
Рядок 1018: Рядок 1014:
 
== Пам'ятники міста ==
 
== Пам'ятники міста ==
 
[[Пам'ятники Винник]]ів список:
 
[[Пам'ятники Винник]]ів список:
* [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники)]] 28 вересня [[1913]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
* [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники)]] (28 вересня [[1913]]).<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* [[Пам'ятник воїнам УГА (Винники)]] 5 червня [[1922]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
* [[Пам'ятник воїнам УГА (Винники)]] (5 червня [[1922]]).<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* [[Пам'ятник Іванові Франку (Винники)]] [[1956]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
* [[Пам'ятник Іванові Франку (Винники)]] ([[1956]]).<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* [[Пам'ятник Іванові Огієнку (Винники)]] [[2010]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
* [[Пам'ятник Іванові Огієнку (Винники)]] ([[2010]]).<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* Символічна могила «Борцям за волю України» [[1990]]&nbsp;р.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-654 Історія хреста на Розлавці]</ref>
+
* Символічна могила «Борцям за волю України» ([[1990]]).<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-654 Історія хреста на Розлавці]</ref>
* [[1997]] (червень)&nbsp;— [[пам'ятний знак]] по вул. Галицькій, на якому викарбувано: «Тут стояла хата, у якій у 1922—1924 жив з родиною Іван Огієнко&nbsp;— великий син українського народу»<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
+
* [[1997]] (червень)&nbsp;— [[пам'ятний знак]] по вул. Галицькій, на якому викарбувано: «Тут стояла хата, у якій у 1922—1924 жив з родиною Іван Огієнко&nbsp;— великий син українського народу».<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* 650-ліття Винників [[2002]]<ref name="Байцар-ЛВ"/>
+
* 650-ліття Винників ([[2002]]).<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* 10-річчя Незалежності [[2001]]&nbsp;— подарунок громаді міста від родини Маркевичів<ref name="Байцар-ЛВ"/>.
+
* 10-річчя Незалежності ([[2001]])&nbsp;— подарунок громаді міста від родини Маркевичів.<ref name="Байцар-ЛВ"/>
* Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволення міста Винники від німецько-нацистських загарбників.
+
* Пам'ятник радянським воїнам, що загинули при визволення міста Винники у липні 1944 року.
   
 
== Меморіальні, пам'ятні таблиці ==
 
== Меморіальні, пам'ятні таблиці ==
* [[Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках]]&nbsp;— перша меморіальна таблиця, відкрита в місті 1911&nbsp;р.<ref name="Байцар-МДВ">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-724 ''Байцар А.'' Меморіальні дошки Винник.]</ref>.
+
* [[Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу у Винниках|Меморіальна таблиця Маркіяну Шашкевичу]]&nbsp;— перша меморіальна пам'ятна таблиця, відкрита у Винниках 1911 року в приміщенні [[Церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (Винники)|церкви Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа]].<ref name="Байцар-МДВ">{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-724 |title=Меморіальні дошки Винник |автор=Байцар&nbsp;А. |accessdate=20 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150716152125/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-724 |archivedate=16 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Меморіальна дошка]] [[Липа Іван Львович|І.&nbsp;Л.&nbsp;Липі]] (1994)<ref name="Байцар-МДВ"/>.
+
* Меморіальна таблиця [[Липа Іван Львович|Іванові Липі]] (1994).<ref name="Байцар-МДВ"/>
* [[Меморіальна дошка]] Михайлу Чеславському (2004)<ref name="Байцар-МДВ"/>.
+
* Меморіальна таблиця Михайлу Чеславському (2004).<ref name="Байцар-МДВ"/>
* [[Меморіальна дошка]] «Борцям за незалежність України» (1997)<ref name="Байцар-МДВ"/>.
+
* Меморіальна таблиця «Борцям за незалежність України» (1997).<ref name="Байцар-МДВ"/>
* [[Меморіальна дошка]] Товариству «Просвіта» (1998, автори [[Тарас Левків]] та Валерій Божко)<ref name="Байцар-МДВ"/>.
+
* Меморіальна таблиця Товариству «Просвіта» (1998, автори [[Тарас Левків]] та Валерій Божко).<ref name="Байцар-МДВ"/>
   
 
== Історичні об'єкти ==
 
== Історичні об'єкти ==
Рядок 1040: Рядок 1036:
   
 
== Відомі люди ==
 
== Відомі люди ==
 
=== Власники Винників ===
 
 
* [[Бертольд Штехер]].<ref name="Байцар-ПВВВ">{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-652|назва= Перші відомі володарі Винник&nbsp;— українці і німці|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
=== Володарі Винників ===
 
 
* [[Матеус Штехер]].<ref name="Байцар-ПВВВ"/>
 
 
* [[Юрій (Григорій) Штехер]]<ref name="Байцар-ВВЧ-1">{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/volodari_vynnyk_cyastuna_persha/publ|назва= Володарі Винник (частина I)|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* [[Бертольд Штехер]]<ref name="Байцар-ПВВВ">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-652 ''Байцар&nbsp;А.'' Перші відомі володарі Винник&nbsp;— українці і німці.]</ref>.
 
* [[Матеус Штехер]]<ref name="Байцар-ПВВВ"/>.
+
* [[Ян Бернечий]].<ref name="Байцар-ВВЧ-1"/>
 
* [[Грицько Кердейович]].<ref name="Байцар-ПВВВ"/>
* [[Юрій (Григорій) Штехер]]<ref name="Байцар-ВВЧ-1">[http://vinnikiplus.in.ua/volodari_vynnyk_cyastuna_persha/publ ''Байцар&nbsp;А.'' Володарі Винник (частина I).]</ref>.
 
* [[Ян Бернечий]]<ref name="Байцар-ВВЧ-1"/>.
+
* [[Юрій Струмило]].<ref name="Байцар-ВВЧ-1"/>
 
* Рід [[Лагодовські]]([[Ванько Лагодовський|Ванько]],[[Лагодовський Олександр Ванько]], [[Лагодовський Іван Олександрович|Іван (Ян) Лагодовський]], [[Андрій Лагодовський]]).<ref>{{cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-682|назва= Стародавній український шляхетний рід Лагодовських і Винники|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* [[Грицько Кердейович]]<ref name="Байцар-ПВВВ"/>.
 
 
* Рід [[Замойські]] ([[Вацлав Ян Замойський]],[[Стефан Замойський]]).<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-722|назва= Український шляхетний рід Замойських у Винниках|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* [[Юрій Струмило]]<ref name="Байцар-ВВЧ-1"/>.
 
  +
* Рід [[Тарло]].<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-723|назва= Спольщений український шляхетський рід Тарло у Винниках|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* Рід [[Лагодовські]]([[Ванько Лагодовський|Ванько]],[[Лагодовський Олександр Ванько]], [[Лагодовський Іван Олександрович|Іван (Ян) Лагодовський]], [[Андрій Лагодовський]]).<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-682 Стародавній український шляхетний рід Лагодовських і Винники]</ref>
 
 
* Рід [[Потоцькі]] ([[Маріанна Потоцька]],[[Станіслав Владислав Потоцький]], [[Франциск Салезій Потоцький]]).<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-660|назва= Українсько-польський рід Потоцьких і Винники|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* Рід [[Замойські]] ([[Вацлав Ян Замойський]],[[Стефан Замойський]]).<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-722 Український шляхетний рід Замойських у Винниках]</ref>
 
  +
* [[Самуель Ґловінський]].<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-661|назва= Самуель Гловінський, орден Піарів і Винники|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=5 листопада 2019}}</ref>
* Рід [[Тарло]].<ref>''Байцар А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-723 Спольщений український шляхетський рід Тарло у Винниках]</ref>
 
* Рід [[Потоцькі]] ([[Маріанна Потоцька]],[[Станіслав Владислав Потоцький]], [[Франциск Салезій Потоцький]]).<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-660 Українсько-польський рід Потоцьких і Винники]</ref>
 
* [[Самуель Ґловінський]]<ref>''Байцар А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-661Самуель Гловінський, орден Піарів і Винники]</ref>
 
   
 
=== Видатні винниківчани ===
 
=== Видатні винниківчани ===
Рядок 1060: Рядок 1054:
 
* [[Твердохліб-Банах Ірина|Банах-Твердохліб Ірина]]&nbsp;— художниця, представляла українське мистецтво за кордоном.<ref name="Байцар-ВВ.88.">Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково&nbsp;— краєзнавче видання...&nbsp;— С. 88.</ref>
 
* [[Твердохліб-Банах Ірина|Банах-Твердохліб Ірина]]&nbsp;— художниця, представляла українське мистецтво за кордоном.<ref name="Байцар-ВВ.88.">Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково&nbsp;— краєзнавче видання...&nbsp;— С. 88.</ref>
 
* [[Банах Павло Ілліч|Банах Павло]]&nbsp;— український педагог, літератор.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Банах Павло Ілліч|Банах Павло]]&nbsp;— український педагог, літератор.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
* [[Винників Наталя]]&nbsp;— одна із найбільш активних членів ОУН, підсудна в показовому політичному процесі (1940), що дістав назву «Процес—59» (за кількістю підсудних).<ref>Байцар Андрій. Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник №&nbsp;422—423, січень-лютий 2013</ref><ref>Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя&nbsp;— провідні діячі ОУН http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-702</ref>
+
* [[Винників Наталя]]&nbsp;— одна із найбільш активних членів ОУН, підсудна в показовому політичному процесі (1940), що дістав назву «Процес—59» (за кількістю підсудних).<ref>Байцар Андрій. Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;422—423.&nbsp;— січень-лютий 2013.</ref><ref name="провідні діячі ОУН">{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-702|назва= Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя&nbsp;— провідні діячі ОУН|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=6 листопада 2019}}</ref>
 
* [[Влох Михайло]]&nbsp;— поручик австрійської армії, автор регіонального збірника про Винники «Винники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 Чикаго, США).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Влох Михайло]]&nbsp;— поручик австрійської армії, автор регіонального збірника про Винники «Винники. Звенигород. Унів та довкільні села» (1970 Чикаго, США).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Орест-Степан Григорович Влох|Влох Орест-Степан]]&nbsp;— український [[фізик]] і громадсько-політичний діяч, [[професор]], засновник і директор [[Інститут фізичної оптики імені О.Г.Влоха|Інституту фізичної оптики]], активний громадський діяч. Один із засновників Народного Руху України та народний депутат Верховної Ради України I-го демократичного скликання.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Орест-Степан Григорович Влох|Влох Орест-Степан]]&nbsp;— український [[фізик]] і громадсько-політичний діяч, [[професор]], засновник і директор [[Інститут фізичної оптики імені О.Г.Влоха|Інституту фізичної оптики]], активний громадський діяч. Один із засновників Народного Руху України та народний депутат Верховної Ради України I-го демократичного скликання.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
Рядок 1067: Рядок 1061:
 
* [[Врецьона Григорій Захарович|Врецьона Григорій]]&nbsp;— перший визначний педагог та освітній діяч з Винників, редактор і видавець педагогічних журналів та автор підручників і популярних видань.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Врецьона Григорій Захарович|Врецьона Григорій]]&nbsp;— перший визначний педагог та освітній діяч з Винників, редактор і видавець педагогічних журналів та автор підручників і популярних видань.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Врецьона Євген]]&nbsp;— активний член [[УВО]], ОУН, [[УГВР]], видатний політичний і військовий діяч, один із найближчих сподвижників [[Коновалець Євген Михайлович|Є.&nbsp;Коновальця]]. Мав псевда&nbsp;— Беран, Волянський, Ганді, Турчишин.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Врецьона Євген]]&nbsp;— активний член [[УВО]], ОУН, [[УГВР]], видатний політичний і військовий діяч, один із найближчих сподвижників [[Коновалець Євген Михайлович|Є.&nbsp;Коновальця]]. Мав псевда&nbsp;— Беран, Волянський, Ганді, Турчишин.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
* [[Голіян Володимир]] (13 грудня 1903, м. Винники&nbsp;— 30 травня 1996, [[Австралія]])&nbsp;— воїн [[УГА]], діяч ОУН.<ref>Байцар Андрій. [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-704 Видатні винниківчани: Підлісецький Володимир і Голіян Володимир&nbsp;— творці Листопадового чину у Винниках]</ref>
+
* [[Голіян Володимир]] (13 грудня 1903, м. Винники&nbsp;— 30 травня 1996, [[Австралія]])&nbsp;— воїн [[УГА]], діяч ОУН.<ref>{{Cite web |url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-704|назва= Видатні винниківчани: Підлісецький Володимир і Голіян Володимир&nbsp;— творці Листопадового чину у Винниках|автор=Байцар&nbsp;А.|дата=|веб-сайт=plus.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=6 листопада 2019}}</ref>
 
* [[Гузар-Левицька Ольга]]&nbsp;— українська [[громадська діячка]] в Галичині, [[перекладач]]ка драматичних творів українською мовою, друкувала власні листи до [[Барвінський Василь Олександрович|Василя Барвінського]] у «Правді» 1878 року.
 
* [[Гузар-Левицька Ольга]]&nbsp;— українська [[громадська діячка]] в Галичині, [[перекладач]]ка драматичних творів українською мовою, друкувала власні листи до [[Барвінський Василь Олександрович|Василя Барвінського]] у «Правді» 1878 року.
 
* [[Катря Гриневичева|Гриневичева Катря]]&nbsp;— письменниця.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Катря Гриневичева|Гриневичева Катря]]&nbsp;— письменниця.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Домазар Антін]]&nbsp;— військовий та громадський діяч, стрілець УГА.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [https://baitsar.blogspot.com/2019/05/blog-post_30.html Видатні винниківчани. Антін Домазар&nbsp;— військовий та громадський діяч, стрілець УГА]</ref>
 
* [[Домазар Антін]]&nbsp;— військовий та громадський діяч, стрілець УГА.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [https://baitsar.blogspot.com/2019/05/blog-post_30.html Видатні винниківчани. Антін Домазар&nbsp;— військовий та громадський діяч, стрілець УГА]</ref>
* [[Домазар Зенон]] (Зиновій)&nbsp;— крайовий провідник ОУН на Українських Землях. У 1940—1941 роках&nbsp;— Військовий Референт Окружної Екзекутиви ОУН(М) Ярославського округу. Загинув у вересні [[1943]] року в [[Бабин Яр|Бабиному Яру]].<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-702 Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя&nbsp;— провідні діячі ОУН]</ref>
+
* [[Домазар Зенон]] (Зиновій)&nbsp;— крайовий провідник ОУН на Українських Землях. У 1940—1941 роках&nbsp;— Військовий Референт Окружної Екзекутиви ОУН(М) Ярославського округу. Загинув у вересні [[1943]] року в [[Бабин Яр|Бабиному Яру]].<ref name="провідні діячі ОУН"/>
 
* [[Дмитерко Дмитро]]&nbsp;— вчитель, лікар, збудував у Винниках лікувальний санаторій для хворих на легені на власній землі в урочищі «Піддіброва».<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Дмитерко Дмитро]]&nbsp;— вчитель, лікар, збудував у Винниках лікувальний санаторій для хворих на легені на власній землі в урочищі «Піддіброва».<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Дмитерко Любомир Дмитрович|Дмитерко Любомир]]&nbsp;— поет, прозаїк, драматург, літературний критик, громадський діяч, член літературної спілки «Західна Україна», член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]] (1935).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Дмитерко Любомир Дмитрович|Дмитерко Любомир]]&nbsp;— поет, прозаїк, драматург, літературний критик, громадський діяч, член літературної спілки «Західна Україна», член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]] (1935).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
* [[Дмитерко Юліан]]&nbsp;— учасник українського визвольного руху <ref>''Байцар&nbsp;А.'' [https://baitsar.blogspot.com/2019/05/blog-post_94.html Видатні винниківчани. Дмитерко Юліан&nbsp;— учасник українського визвольного руху].</ref>
+
* [[Дмитерко Юліан]]&nbsp;— учасник українського визвольного руху.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [https://baitsar.blogspot.com/2019/05/blog-post_94.html Видатні винниківчани. Дмитерко Юліан&nbsp;— учасник українського визвольного руху].</ref>
* [[Станіслав Дунін-Борковський (єзуїт)|Дунін-Борковський Станіслав]]&nbsp;— польський аристократ, граф, [[Товариство Ісуса|чернець-єзуїт]], [[філософ]], дослідник творчості [[Бенедикт Спіноза|Боруха Спінози]].<ref>[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-761 Відомий польський філософ Станіслав Дунін-Борковський&nbsp;— уродженець Винник]</ref>
+
* [[Станіслав Дунін-Борковський (єзуїт)|Дунін-Борковський Станіслав]]&nbsp;— польський аристократ, граф, [[Товариство Ісуса|чернець-єзуїт]], [[філософ]], дослідник творчості [[Бенедикт Спіноза|Боруха Спінози]].<ref>{{Cite web |url=http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-761 |title=Відомий польський філософ Станіслав Дунін-Борковський — уродженець Винник |accessdate=10 червня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140703031705/http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-761 |archivedate=3 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
 
* [[Дуткевич Андрій]] ([[1799]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1866]], м. [[Львів]])&nbsp;— український греко-католицький священик, парох Винник (1833—1838), ректор [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Генеральної духовної семінарії у Львові]], член Митрополичої консисторії.<ref>{{книга|автор= [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]|заголовок=Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання|посилання=|відповідальний= |місце= Винники, Львів|видавництво=ЗУКЦ|рік=2017|том= |сторінок=|сторінки=76|isbn=}}</ref>
 
* [[Дуткевич Андрій]] ([[1799]]&nbsp;— [[26 вересня]] [[1866]], м. [[Львів]])&nbsp;— український греко-католицький священик, парох Винник (1833—1838), ректор [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Генеральної духовної семінарії у Львові]], член Митрополичої консисторії.<ref>{{книга|автор= [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]|заголовок=Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання|посилання=|відповідальний= |місце= Винники, Львів|видавництво=ЗУКЦ|рік=2017|том= |сторінок=|сторінки=76|isbn=}}</ref>
 
* [[Юліан-Юрій Омелянович Дорош|Дорош Юліан-Юрій]]&nbsp;— український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець; член Українського фотографічного товариства.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Юліан-Юрій Омелянович Дорош|Дорош Юліан-Юрій]]&nbsp;— український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець; член Українського фотографічного товариства.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
* [[Златокудр Іван]] ({{н}} 1930)&nbsp;— український [[поет]], перекладач.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-734 Видатні винниківчани: Златокудр Іван]</ref>
+
* [[Златокудр Іван]] ({{н.}} 1930)&nbsp;— український [[поет]], перекладач.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-734 Видатні винниківчани: Златокудр Іван]</ref>
 
* [[Калинович Володимир Сидорович]]&nbsp;— шляхтич, мовознавець, публіцист, професор Львівського університету (німецька філологія), громадський діяч.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-838 Забуті імена: Калинович Володимир Сидорович&nbsp;— видатний винниківчанин]</ref>.
 
* [[Калинович Володимир Сидорович]]&nbsp;— шляхтич, мовознавець, публіцист, професор Львівського університету (німецька філологія), громадський діяч.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-838 Забуті імена: Калинович Володимир Сидорович&nbsp;— видатний винниківчанин]</ref>.
 
* [[Кипріян Мирон Володимирович|Кипріян Мирон]] ({{нар}} [[27 липня]] [[1930]])&nbsp;— головний художник [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|театру ім.&nbsp;М.&nbsp;Заньковецької]], [[народний художник України]], лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка]], лауреат [[премія Владіслава Клеха|премії імені В.&nbsp;Клеха]] (США).
 
* [[Кипріян Мирон Володимирович|Кипріян Мирон]] ({{нар}} [[27 липня]] [[1930]])&nbsp;— головний художник [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|театру ім.&nbsp;М.&nbsp;Заньковецької]], [[народний художник України]], лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка]], лауреат [[премія Владіслава Клеха|премії імені В.&nbsp;Клеха]] (США).
Рядок 1086: Рядок 1080:
 
* [[Красівський Зеновій Михайлович|Красівський Зеновій]]&nbsp;— український націоналіст, поет, літератор, член Українського національного фронту (УНФ) та [[Українська Гельсінська група|Української Гельсінської групи]], останній Крайовий провідник ОУНР у Радянській Україні. З кінця 1947&nbsp;р. до березня 1949&nbsp;р. Красівський мешкав у Винниках у родині Марії Гуль<ref>''Байцар&nbsp;А.''. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л. Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 94.</ref>
 
* [[Красівський Зеновій Михайлович|Красівський Зеновій]]&nbsp;— український націоналіст, поет, літератор, член Українського національного фронту (УНФ) та [[Українська Гельсінська група|Української Гельсінської групи]], останній Крайовий провідник ОУНР у Радянській Україні. З кінця 1947&nbsp;р. до березня 1949&nbsp;р. Красівський мешкав у Винниках у родині Марії Гуль<ref>''Байцар&nbsp;А.''. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л. Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 94.</ref>
 
* [[Грицько Кердейович|Кірдей Грицько]] (Грицько Кердейович, Грицько з Поморян, Грицько Кердеєвич; ?&nbsp;— [[1462]])&nbsp;— український (руський) шляхтич. Староста холмський ([[1431]]–[[1439]]), подільський воєвода ([[1439]]–[[1462]]);, теребовельський староста (?-?), староста красниставський, каштелян львівський. Був власником Винників у [[1443]] На початку XV&nbsp;ст. був власником Гусятина (Тернопільщина).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Грицько Кердейович|Кірдей Грицько]] (Грицько Кердейович, Грицько з Поморян, Грицько Кердеєвич; ?&nbsp;— [[1462]])&nbsp;— український (руський) шляхтич. Староста холмський ([[1431]]–[[1439]]), подільський воєвода ([[1439]]–[[1462]]);, теребовельський староста (?-?), староста красниставський, каштелян львівський. Був власником Винників у [[1443]] На початку XV&nbsp;ст. був власником Гусятина (Тернопільщина).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
* [[Михайло Козак|Козак Михайло]]&nbsp;— ([[1888]], м. Винники&nbsp;— 1942 (?), м. Станиславів (нині&nbsp;— [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— сотник [[УГА]], доктор.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-716 Забуті імена: Козак Михайло]</ref>
+
* [[Михайло Козак|Козак Михайло]]&nbsp;— ([[1888]], м. Винники&nbsp;— 1942 (?), м. Станиславів (нині&nbsp;— [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— сотник [[УГА]], доктор.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-716 Забуті імена: Козак Михайло]</ref>
 
* [[Козловський Григорій Петрович|Козловський Григорій]]&nbsp;— український підприємець, меценат, громадський діяч, директор ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика», депутат Львівської міської ради 7-го скликання (з жовтня 2015).<ref>''Байцар&nbsp;А.''. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 61.</ref>
 
* [[Козловський Григорій Петрович|Козловський Григорій]]&nbsp;— український підприємець, меценат, громадський діяч, директор ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика», депутат Львівської міської ради 7-го скликання (з жовтня 2015).<ref>''Байцар&nbsp;А.''. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання...&nbsp;— С. 61.</ref>
 
* [[Лагодовський Олександр Ванько|Лагодовський Олександр]]&nbsp;— один з найвідоміших власників Винників, нащадок представників стародавнього українського роду./publ/21-1-0-716
 
* [[Лагодовський Олександр Ванько|Лагодовський Олександр]]&nbsp;— один з найвідоміших власників Винників, нащадок представників стародавнього українського роду./publ/21-1-0-716
* [[Лауб (Ляуб) Антон]]&nbsp;— живописець, графік, літограф, колекціонер<ref name="Байцар-ЗІА">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-727 ''Байцар&nbsp;А.'' Забуті імена: Антон Лауб і Вільгельм Шмідт.]</ref>.
+
* [[Лауб (Ляуб) Антон]]&nbsp;— живописець, графік, літограф, колекціонер.<ref name="Байцар-ЗІА">{{Cite web|url=http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-727|title=Забуті імена: Антон Лауб і Вільгельм Шмідт|автор=Байцар&nbsp;А.|accessdate=6 листопада 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20191106202307/http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-727|archivedate=6 листопада 2019|deadurl=yes}}</ref>
 
* [[Левицький Богдан]]&nbsp;— підсудний у «Процесі 101», активний учасник Листопадового чину в 1918 році, суддя в Дрогобичі, Стрию, Косові, адвокат у Винниках.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Левицький Богдан]]&nbsp;— підсудний у «Процесі 101», активний учасник Листопадового чину в 1918 році, суддя в Дрогобичі, Стрию, Косові, адвокат у Винниках.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Левицький Володимир Лукич|Левицький Володимир]]&nbsp;— громадський і культурний діяч, письменник, літературний критик, видавець, голова Винниківської читальні, почесний член товариства «[[Просвіта]]» (з 1925), дійсний член [[НТШ]] (з 1926).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Левицький Володимир Лукич|Левицький Володимир]]&nbsp;— громадський і культурний діяч, письменник, літературний критик, видавець, голова Винниківської читальні, почесний член товариства «[[Просвіта]]» (з 1925), дійсний член [[НТШ]] (з 1926).<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
Рядок 1105: Рядок 1099:
 
* [[Рак Софія]]&nbsp;— дружина Антіна Рака, громадсько-суспільна діячка, 1924—1927&nbsp;— голова товариства «Сирітський Захист» у Стрию і в 1928—1939&nbsp;— голова товариства «Українська Захоронка» у Львові.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Рак Софія]]&nbsp;— дружина Антіна Рака, громадсько-суспільна діячка, 1924—1927&nbsp;— голова товариства «Сирітський Захист» у Стрию і в 1928—1939&nbsp;— голова товариства «Українська Захоронка» у Львові.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Рак Ярослав Антонович|Рак Ярослав]]&nbsp;— член Українського Спортового Союзу у Львові і голова Українського Студентського Спортивного клубу; член ОУН, один із підсудних у Варшавському процесі за вбивство польського міністра Б. Пєрацького (1934). Син Антіна та Софії Раків.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Винниківчани в лавах ОУН-УПА // Винниківський вісник №&nbsp;422—423, січень-лютий 2013</ref>
 
* [[Рак Ярослав Антонович|Рак Ярослав]]&nbsp;— член Українського Спортового Союзу у Львові і голова Українського Студентського Спортивного клубу; член ОУН, один із підсудних у Варшавському процесі за вбивство польського міністра Б. Пєрацького (1934). Син Антіна та Софії Раків.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Винниківчани в лавах ОУН-УПА // Винниківський вісник №&nbsp;422—423, січень-лютий 2013</ref>
* [[Сардак Григорій]]&nbsp;— український хірург, піонер судинної хірургії.<ref>Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016.&nbsp;— 312 с.</ref>
+
* [[Сардак Григорій]]&nbsp;— український хірург, піонер судинної хірургії.<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016.&nbsp;— 312 с.</ref>
 
* [[Слимаковський Іван]] ([[1807]]&nbsp;— [[21 листопада]] [[1878]], м. Львів)&nbsp;— український греко-католицький священик, парох Винник (1839—1848), ректор Генеральної духовної семінарії у Львові, член Митрополичої консисторії<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 135.</ref>
 
* [[Слимаковський Іван]] ([[1807]]&nbsp;— [[21 листопада]] [[1878]], м. Львів)&nbsp;— український греко-католицький священик, парох Винник (1839—1848), ректор Генеральної духовної семінарії у Львові, член Митрополичої консисторії<ref>''Байцар&nbsp;А.'' Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 135.</ref>
 
* [[Сопілка Мирослава]]&nbsp;— українська поетеса та прозаїк.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
 
* [[Сопілка Мирослава]]&nbsp;— українська поетеса та прозаїк.<ref name="Байцар-ВВ.88."/>
Рядок 1117: Рядок 1111:
   
 
=== Видатні винниківчани, поховані у Винниках ===
 
=== Видатні винниківчани, поховані у Винниках ===
* [[Баран Петро Семенович|Баран Петро]]&nbsp;— український священик, діяч [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|«Просвіти»]], багатолітній парох у Винниках<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Баран Петро Семенович|Баран Петро]]&nbsp;— український священик, діяч [[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|«Просвіти»]], багатолітній парох у Винниках.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Білоус Богдан Дмитрович]]&nbsp; (1949—1994)&nbsp;— майстер спорту з вільної боротьби та самбо, багаторазовий переможець і призер першостей України та СРСР<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Білоус Богдан Дмитрович]]&nbsp; (1949—1994)&nbsp;— майстер спорту з вільної боротьби та самбо, багаторазовий переможець і призер першостей України та СРСР.<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* Богонюк Василь&nbsp; (1894—1965)&nbsp;— священик УГКЦ, доктор і його дружина Олена (1899—1976)<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* Богонюк Василь&nbsp; (1894—1965)&nbsp;— священик УГКЦ, доктор і його дружина Олена (1899—1976)<ref name="Байцар-ВН"/>.
* [[Гірняк Григорій]]&nbsp;— один із визначних представників галицького духовенства, довголітній парох, декан у Винниках, член Архиєпархіяльного церковного суду, парох-консультант Митрополичого Ординаріяту, член управи священицького вдово-сиротинського фонду, почесний радник Митрополичої Консисторії. У громадському житті&nbsp;— член Повітової ради, один із засновників та активних діячів винниківської читальні товариства «Просвіта»<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Гірняк Григорій]]&nbsp;— один із визначних представників галицького духовенства, довголітній парох, декан у Винниках, член Архиєпархіяльного церковного суду, парох-консультант Митрополичого Ординаріяту, член управи священицького вдово-сиротинського фонду, почесний радник Митрополичої Консисторії. У громадському житті&nbsp;— член Повітової ради, один із засновників та активних діячів винниківської читальні товариства «Просвіта».<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* Гуглевич Аркадій&nbsp; (1876—1961)&nbsp;— священик УГКЦ, громадський діяч, в'язень більшовицьких таборів<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* Гуглевич Аркадій&nbsp; (1876—1961)&nbsp;— священик УГКЦ, громадський діяч, в'язень більшовицьких таборів<ref name="Байцар-ВН"/>.
* Гуглевич Данило&nbsp;([[1909]], біля [[Добромиль|Добромиля]], [[Польща]]&nbsp;— [[1983]], м. Винники)&nbsp;— священик УГКЦ, в'язень більшовицьких таборів (02.10.1945-[[1955]])<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* Гуглевич Данило&nbsp;([[1909]], біля [[Добромиль|Добромиля]], [[Польща]]&nbsp;— [[1983]], м. Винники)&nbsp;— священик УГКЦ, в'язень більшовицьких таборів (2 жовтня 1945—[[1955]]).<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* [[Зубрицький Гнат Антонович|Зубрицький Гнат]]&nbsp;— учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 років, педагог.<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Зубрицький Гнат Антонович|Зубрицький Гнат]]&nbsp;— учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 років, педагог.<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Йона Ярослав]]&nbsp;— стрілець УГА (з 1 січня 1919), козак [[3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР|3-ї Залізної дивізії стрілецької Армії УНР]].<ref>"Байцар&nbsp;А." [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-854 Винниківчани брати Йони&nbsp;— борці за Україну]</ref>.
 
* [[Йона Ярослав]]&nbsp;— стрілець УГА (з 1 січня 1919), козак [[3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР|3-ї Залізної дивізії стрілецької Армії УНР]].<ref>"Байцар&nbsp;А." [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-854 Винниківчани брати Йони&nbsp;— борці за Україну]</ref>.
 
* [[Калитовський Іван Теодорович|Калитовський Іван]]&nbsp;— відомий винниківський лікар, патріот України<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Калитовський Іван Теодорович|Калитовський Іван]]&nbsp;— відомий винниківський лікар, патріот України<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Керницький Михайло]]&nbsp;(1896—1979)&nbsp;— краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Керницький Михайло]]&nbsp;(1896—1979)&nbsp;— краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч<ref name="Байцар-ВН"/>.
* [[Кипріян Богдан]]&nbsp;— член ОУН, редактор самописного ілюстрованого журналу для дітей «Дитячий шлях», що виходив у Винниках у 1934—1935 роках. Рідний брат Мирона Кипріяна<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Кипріян Богдан]]&nbsp;— член ОУН, редактор самописного ілюстрованого журналу для дітей «Дитячий шлях», що виходив у Винниках у 1934—1935 роках. Рідний брат Мирона Кипріяна.<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* [[Кияк Григорій Степанович|Кияк Григорій]]&nbsp;— видатний вчений і педагог у галузі аграрної науки, [[доктор сільськогосподарських наук]], професор, член-кореспондент Академії наук УРСР, заслужений діяч наук УРСР, завідувач кафедри рослинництва і луківництва (1947—1987).
 
* [[Кияк Григорій Степанович|Кияк Григорій]]&nbsp;— видатний вчений і педагог у галузі аграрної науки, [[доктор сільськогосподарських наук]], професор, член-кореспондент Академії наук УРСР, заслужений діяч наук УРСР, завідувач кафедри рослинництва і луківництва (1947—1987).
* [[Липа Іван Львович|Липа Іван]]&nbsp;— український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар, керуючий управлінням культури і віровизнання УНР та міністр охорони здоров'я в уряді УНР<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Липа Іван Львович|Липа Іван]]&nbsp;— український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар, керуючий управлінням культури і віровизнання УНР та міністр охорони здоров'я в уряді УНР.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Володимир Лиско|Лиско Володимир]]&nbsp;— священик УГКЦ, релігійний і громадський діяч<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Володимир Лиско|Лиско Володимир]]&nbsp;— священик УГКЦ, релігійний і громадський діяч.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Олександра Любич-Парахоняк|Любич-Парахоняк Олександра]](1892—1977)&nbsp;— відома світова оперна співачка<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Олександра Любич-Парахоняк|Любич-Парахоняк Олександра]](1892—1977)&nbsp;— відома світова оперна співачка.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Маркевич Богдан Дмитрович|Маркевич Богдан]]&nbsp;— український футбольний тренер; грав за команди «Дніпро», «Харчовик» і «Жупан» (усі&nbsp;— Винники); працював тренером у командах «Жупан» (Винники) та «Світанок» (Львів), наприкінці [[1960-і|1960-х]] і на початку [[1970-і|1970-х]] років був тренером-селекціонером [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]]; почесний громадянин Винник<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Маркевич Богдан Дмитрович|Маркевич Богдан]]&nbsp;— український футбольний тренер; грав за команди «Дніпро», «Харчовик» і «Жупан» (усі&nbsp;— Винники); працював тренером у командах «Жупан» (Винники) та «Світанок» (Львів), наприкінці [[1960-і|1960-х]] і на початку [[1970-і|1970-х]] років був тренером-селекціонером [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]]; почесний громадянин Винник.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Нагляк Яків]]&nbsp;(1889—1959)&nbsp;— доктор, старшина австрійської армії під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], січовий стрілець<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Нагляк Яків]]&nbsp;(1889—1959)&nbsp;— доктор, старшина австрійської армії під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], січовий стрілець.<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* [[Осташевська Теофілія (Лиско)]]&nbsp;&nbsp;— дружина отця [[Осташевський Йосип|Осташевського Йосипа]] (1890—1948)&nbsp;— видатного діяча УГКЦ, декана Винниківського (1927—1945), пароха с. Підберізці (з 1927). Могила має незвичний напис: «В пам'ять родини Осташевських». Поховано там лише Теофілію Осташевську, а о. Йосифу Осташевському (помер у Харківській тюрмі), Володимиру і Мирославу Осташевським (синам, які загинули в 1944 році по дорозі фронт) не судилося мати власних могил<ref name="Байцар-ВН"/>.
 
* [[Осташевська Теофілія (Лиско)]]&nbsp;&nbsp;— дружина отця [[Осташевський Йосип|Осташевського Йосипа]] (1890—1948)&nbsp;— видатного діяча УГКЦ, декана Винниківського (1927—1945), пароха с. Підберізці (з 1927). Могила має незвичний напис: «В пам'ять родини Осташевських». Поховано там лише Теофілію Осташевську, а о. Йосифу Осташевському (помер у Харківській тюрмі), Володимиру і Мирославу Осташевським (синам, які загинули в 1944 році по дорозі фронт) не судилося мати власних могил<ref name="Байцар-ВН"/>.
* [[Підлісецький Володимир]]&nbsp;— січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину у Винниках у 1918<ref name="Байцар-ВН"/>
+
* [[Підлісецький Володимир]]&nbsp;— січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину у Винниках у 1918.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Полєк Микола Іванович|Полєк Микола]]&nbsp;— професор-філолог львівської гімназії, займався науковою роботою, вивчав побут римлян і греків, українською мовою видав підручник «З побуту римлян і греків» для гімназій<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Полєк Микола Іванович|Полєк Микола]]&nbsp;— професор-філолог львівської гімназії, займався науковою роботою, вивчав побут римлян і греків, українською мовою видав підручник «З побуту римлян і греків» для гімназій.<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* Сенчишин Ганна Михайлівна ([[26 лютого]] [[1935]], c. [[Глуховичі]]&nbsp;— [[19 грудня]] [[2014]], м. Винники)&nbsp;— культурний і громадський діяч Винник.<ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 133.</ref>
 
* Сенчишин Ганна Михайлівна ([[26 лютого]] [[1935]], c. [[Глуховичі]]&nbsp;— [[19 грудня]] [[2014]], м. Винники)&nbsp;— культурний і громадський діяч Винник.<ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.&nbsp;— С. 133.</ref>
* [[Сидурко Василь]] &nbsp;(1891—1959)&nbsp;— скульптор першого на Україні пам'ятника січовим стрільцям у Винниках та його дружина Карія (1891—1958)<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Сидурко Василь]] &nbsp;(1891—1959)&nbsp;— скульптор першого на Україні пам'ятника січовим стрільцям у Винниках та його дружина Карія (1891—1958).<ref name="Байцар-ВН"/>
* Слота Зеновій ([[1 січня]] [[1922]], с. [[Шили (Збаразький район)|Шили]]&nbsp;— [[18 березня]] [[2011]], м. Винники)&nbsp;— громадський діяч, член Секретаріату та один з ініціаторів створення Львівського обласного об'єднання ветеранів Другої світової війни<ref>{{Cite web |url=http://lovov.com.ua/index.php?mod=articles&cmd=details&id=21 |title=Слота Зеновій Павлович |accessdate=9 березень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309183705/http://lovov.com.ua/index.php?mod=articles&cmd=details&id=21 |archivedate=9 березень 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Працював директором шкіл Новосільського району на [[Тернопільська область|Тернопільщині]], а потім у школах [[Винниківський район|Винниківського району]]&nbsp;— у селі [[Чишки]] та у Винниках. За сумлінну багаторічну педагогічну працю був нагороджений значком «[[Нагрудний знак «Відмінник освіти України»|Відмінник народної освіти»]] та грамотою облвно, а також нагороджений орденами «Велика Вітчизняна війна» І ступеня, «[[Орден «За мужність»|За мужність»]] і «[[Орден «За заслуги» (Україна)|За заслуги»]] ІІІ ступеня та медалями.<ref>[http://otherside.com.ua/news/print.php?id=83072&lang=2 Во Львове наградили 50 ветеранов национально-освободительной борьбы {{ref-ru}}]</ref>. Почесний громадчнин Винник<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* Слота Зеновій ([[1 січня]] [[1922]], с. [[Шили (Збаразький район)|Шили]]&nbsp;— [[18 березня]] [[2011]], м. Винники)&nbsp;— громадський діяч, член Секретаріату та один з ініціаторів створення Львівського обласного об'єднання ветеранів Другої світової війни<ref>{{Cite web |url=http://lovov.com.ua/index.php?mod=articles&cmd=details&id=21 |title=Слота Зеновій Павлович |accessdate=9 березень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309183705/http://lovov.com.ua/index.php?mod=articles&cmd=details&id=21 |archivedate=9 березень 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Працював директором шкіл Новосільського району на [[Тернопільська область|Тернопільщині]], а потім у школах [[Винниківський район|Винниківського району]]&nbsp;— у селі [[Чишки]] та у Винниках. За сумлінну багаторічну педагогічну працю був нагороджений значком «[[Нагрудний знак «Відмінник освіти України»|Відмінник народної освіти»]] та грамотою облвно, а також нагороджений орденами «Велика Вітчизняна війна» І ступеня, «[[Орден «За мужність»|За мужність»]] і «[[Орден «За заслуги» (Україна)|За заслуги»]] III ступеня та медалями.<ref>{{Cite web |url=http://otherside.com.ua/news/print.php?id=83072&lang=2 |title=Во Львове наградили 50 ветеранов национально-освободительной борьбы |accessdate=9 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309181148/http://otherside.com.ua/news/print.php?id=83072&lang=2 |archivedate=9 березня 2014 |deadurl=yes }} {{ref-ru}}</ref> Почесний громадчнин Винник.<ref name="Байцар-ВН"/>
* [[Микола Федюк|Федюк Микола]]&nbsp;— маляр-реаліст, живописець, графік і педагог та його дружина Меланія(1898—1979)<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Микола Федюк|Федюк Микола]]&nbsp;— маляр-реаліст, живописець, графік і педагог та його дружина Меланія(1898—1979).<ref name="Байцар-ВН"/>
 
* [[Хома Володимир]]&nbsp;— член ради суспільно-культурного товариства «Надсяння»; відзначився в урочистих подіях присвячених 150-річчю народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (у музеї Т. Шевченка в Каневі досі зберігається незвичний «золотий вінок» авторства В.&nbsp;Хоми).
 
* [[Хома Володимир]]&nbsp;— член ради суспільно-культурного товариства «Надсяння»; відзначився в урочистих подіях присвячених 150-річчю народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (у музеї Т. Шевченка в Каневі досі зберігається незвичний «золотий вінок» авторства В.&nbsp;Хоми).
* [[Чеславський Михайло Степанович]]&nbsp;(1921—2003)&nbsp;— видатний педагог, багатолітній директор СШ №&nbsp;29 і його дружина Лідія (1922—2008)<ref name="Байцар-ВН"/>.
+
* [[Чеславський Михайло Степанович]]&nbsp;(1921—2003)&nbsp;— видатний педагог, багатолітній директор СШ №&nbsp;29 і його дружина Лідія (1922—2008).<ref name="Байцар-ВН"/>
   
 
=== Почесні громадяни Винник ===
 
=== Почесні громадяни Винник ===
 
[[1996]]
 
[[1996]]
   
* [[Довган Марія Миколаївна]]&nbsp; (посмертно)&nbsp;— член ОУН, засновник т-ва української мови ім. Т. Шевченка у Винниках<ref name="Байцар-ПГВ">[http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-721 ''Байцар А.'' Почесні громадяни Винник (дещо з історії)].</ref>
+
* [[Довган Марія Миколаївна]]&nbsp; (посмертно)&nbsp;— член ОУН, засновник т-ва української мови ім. Т. Шевченка у Винниках<ref name="Байцар-ПГВ">''Байцар&nbsp;А.'' [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-721 Почесні громадяни Винник (дещо з історії)]</ref>
 
* [[Йосифів Петро Миколайович]]&nbsp; (23 06.1923&nbsp;— 06.09.2012)&nbsp;— член ОУН, громадський діяч.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* [[Йосифів Петро Миколайович]]&nbsp; (23 06.1923&nbsp;— 06.09.2012)&nbsp;— член ОУН, громадський діяч.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* [[Йосифів Софія Іванівна]]&nbsp; (1927—2002)&nbsp;— активний учасник громадського і політичного життя міста.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* [[Йосифів Софія Іванівна]]&nbsp; (1927—2002)&nbsp;— активний учасник громадського і політичного життя міста.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
Рядок 1166: Рядок 1160:
 
[[2000]]-і
 
[[2000]]-і
 
* Богуш Стефанія Миколаївна ({{н}} 11 липня 1935)&nbsp;— активний діяч «Просвіти».<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* Богуш Стефанія Миколаївна ({{н}} 11 липня 1935)&nbsp;— активний діяч «Просвіти».<ref name="Байцар-ПГВ"/>
* [[Кипріян Мирон Володимирович|Кипріян Мирон]]&nbsp;— головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка]], лауреат премії ім.&nbsp;В.&nbsp;Клеха (США).<ref name="Байцар-ПГВ"/>.
+
* [[Кипріян Мирон Володимирович|Кипріян Мирон]]&nbsp;— головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка]], лауреат премії ім.&nbsp;В.&nbsp;Клеха (США).<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* Кітура Марія-Зеновія Едуардівна (1925—2015)&nbsp;— активний учасник громадського життя міста.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* Кітура Марія-Зеновія Едуардівна (1925—2015)&nbsp;— активний учасник громадського життя міста.<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* Косар Дмитро Михайлович ({{н}} 8 листопада 1929)&nbsp;— активний діяч «Просвіти».<ref name="Байцар-ПГВ"/>
 
* Косар Дмитро Михайлович ({{н}} 8 листопада 1929)&nbsp;— активний діяч «Просвіти».<ref name="Байцар-ПГВ"/>
Рядок 1183: Рядок 1177:
   
 
[[2014]]
 
[[2014]]
* [[Баран Петро Семенович]](посмертно)&nbsp;— український священик, діяч «Просвіти», багатолітній парох у Винниках<ref name="Байцар-ВВПГ">"Байцар&nbsp;А." [http://vinnikiplus.in.ua/news/2014-08-24-6639 У Винниках вшановували нових почесних громадян міста]</ref>.
+
* [[Баран Петро Семенович]](посмертно)&nbsp;— український священик, діяч «Просвіти», багатолітній парох у Винниках<ref name="Байцар-ВВПГ">"Байцар&nbsp;А." [http://vinnikiplus.in.ua/news/2014-08-24-6639 У Винниках вшановували нових почесних громадян міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006132756/http://vinnikiplus.in.ua/news/2014-08-24-6639 |date=2014-10-06 }}</ref>.
 
* [[Керницький Михайло]] (посмертно)&nbsp;— краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч.<ref name="Байцар-ВВПГ"/>
 
* [[Керницький Михайло]] (посмертно)&nbsp;— краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч.<ref name="Байцар-ВВПГ"/>
 
* Гнида Володимир Михайлович (1919 н., м. Винники)&nbsp;— воїн дивізії «Галичина», в'язень сталінських концтаборів, багатолітній паламар у Святовоскресенському храмі Винник.<ref name="Байцар-ВВПГ"/>
 
* Гнида Володимир Михайлович (1919 н., м. Винники)&nbsp;— воїн дивізії «Галичина», в'язень сталінських концтаборів, багатолітній паламар у Святовоскресенському храмі Винник.<ref name="Байцар-ВВПГ"/>
Рядок 1190: Рядок 1184:
 
[[2015]]
 
[[2015]]
 
* Паньків Петро&nbsp;— священик УГКЦ<ref name="ReferenceB">"Байцар&nbsp;А." Винники: Науково-популярне краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015.&nbsp;— 100 с.</ref>.
 
* Паньків Петро&nbsp;— священик УГКЦ<ref name="ReferenceB">"Байцар&nbsp;А." Винники: Науково-популярне краєзнавче видання / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар.&nbsp;— Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015.&nbsp;— 100 с.</ref>.
* Петрик Василь&nbsp;— священик УАПЦ<ref name="ReferenceB"/>.
+
* Петрик Василь&nbsp;— священик УАПЦ.<ref name="ReferenceB"/>
   
 
[[2016]]
 
[[2016]]
Рядок 1202: Рядок 1196:
 
[[2018]]
 
[[2018]]
 
* [[Скорик Мирослав Михайлович|Скорик Мирослав]]&nbsp;— композитор, Герой України, Народний артист України, іменем якого названо і відкрито першу в Україні Концертну залу на базі місцевої СЗШ №29.
 
* [[Скорик Мирослав Михайлович|Скорик Мирослав]]&nbsp;— композитор, Герой України, Народний артист України, іменем якого названо і відкрито першу в Україні Концертну залу на базі місцевої СЗШ №29.
* [[Годунько Йосиф]]&nbsp;— винниківчанин, освітян, митець.<ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. До дня м. ВИННИКИ (Львівщина). ВИННИКИ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ (хронологія подій) https://baitsar.blogspot.com/2017/08/665.html</ref>
+
* [[Годунько Йосиф]]&nbsp;— винниківчанин, освітян, митець.<ref>[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]] [https://baitsar.blogspot.com/2017/08/665.html До дня м. Винники (Львівщина). Винники у незалежній Україні (хронологія подій)]</ref>
   
 
[[2019]]
 
[[2019]]
* [[Тихолоз Богдан Сергійович|Тихолоз Богдан]]&nbsp;— літературознавець, франкознавець, директор [[Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка|Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка]].<ref>[https://varianty.lviv.ua/65469-bohdan-tykholoz-stav-pochesnym-hromadianynom-vynnykiv Богдан Тихолоз став почесним громадянином Винників]</ref> <ref>[https://vynnyky-rada.gov.ua/bogdana-tyholoza-nagorodyly-zvannyam-pochesnyj-gromadyanyn-vynnyk/ Богдана Тихолоза нагородили званням «Почесний громадянин Винник»]</ref>
+
* [[Тихолоз Богдан Сергійович|Тихолоз Богдан]]&nbsp;— літературознавець, франкознавець, директор [[Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка|Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка]].<ref>[https://varianty.lviv.ua/65469-bohdan-tykholoz-stav-pochesnym-hromadianynom-vynnykiv Богдан Тихолоз став почесним громадянином Винників]</ref><ref>[https://vynnyky-rada.gov.ua/bogdana-tyholoza-nagorodyly-zvannyam-pochesnyj-gromadyanyn-vynnyk/ Богдана Тихолоза нагородили званням «Почесний громадянин Винник»]</ref>
* [[Котельник Андрій Миколайович|Котельник Андрій]]&nbsp;— боксер, призер Олімпійських ігор 2000 року та колишній чемпіон світу у 1-й напівсередній ваговій категорії у версії WBA.<ref>Український боксер Андрій Котельник став почесним громадянином Винник
+
* [[Котельник Андрій Миколайович|Котельник Андрій]]&nbsp;— боксер, призер Олімпійських ігор 2000 року та колишній чемпіон світу у 1-й напівсередній ваговій категорії у версії WBA.<ref>[https://vynnyky-rada.gov.ua/ukrayinskyj-bokser-andrij-kotelnyk-stav-pochesnym-gromadyanynom-vynnyk/ Український боксер Андрій Котельник став почесним громадянином Винник]</ref>
https://vynnyky-rada.gov.ua/ukrayinskyj-bokser-andrij-kotelnyk-stav-pochesnym-gromadyanynom-vynnyk/</ref>
 
   
 
=== Слуга Божий Католицької Церкви ===
 
=== Слуга Божий Католицької Церкви ===
[[Фльорко Юзеф]]&nbsp; ({{lang-pl|Józef Florko}}; [[8 травня]] [[1915]], м. Винники&nbsp;— [[квітень]][[1945]], транзитний концтабір [[Берґен-Бельзен]] у провінції [[Ганновер|Гановер]] (нині&nbsp;— [[Нижня Саксонія]], [[Німеччина]])&nbsp;— польський римо-католицький священик, [[Слуга Божий]] [[Римо-Католицька Церква|Католицької Церкви]].<ref>"Байцар&nbsp;А." [http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-719 Слуга Божий Католицької Церкви Юзеф Фльорко&nbsp;— уродженець Винник]</ref>.
+
[[Фльорко Юзеф]]&nbsp; ({{lang-pl|Józef Florko}}; [[8 травня]] [[1915]], м. Винники&nbsp;— [[квітень]][[1945]], транзитний концтабір [[Берґен-Бельзен]] у провінції [[Ганновер|Гановер]] (нині&nbsp;— [[Нижня Саксонія]], [[Німеччина]])&nbsp;— польський римо-католицький священик, [[Слуга Божий]] [[Римо-Католицька Церква|Католицької Церкви]].<ref>"Байцар&nbsp;А." [http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-719 Слуга Божий Католицької Церкви Юзеф Фльорко&nbsp;— уродженець Винник]</ref>
   
 
=== Міські голови Винників ===
 
=== Міські голови Винників ===
* [[1982]]–[[1990]]&nbsp;&nbsp;— [[Петро Лісний]]
+
* [[1982]]–[[1990]]&nbsp;&nbsp;— [[Петро Лісний]].
* 1990&nbsp;— Мирон Калатин
+
* 1990&nbsp;— Мирон Калатин.
* [[1990]]&nbsp;— [[1994]]&nbsp;&nbsp;— [[Дутка Василь Іванович]]
+
* [[1990]]&nbsp;— [[1994]]&nbsp;&nbsp;— [[Дутка Василь Іванович]].
* [[1994]]–[[2002]]&nbsp;&nbsp;— [[Ярослав Хамуляк]] (тричі&nbsp;— 1994, 1998 та 2002)
+
* [[1994]]–[[2002]]&nbsp;&nbsp;— [[Ярослав Хамуляк]] (тричі&nbsp;— 1994, 1998 та 2002).
* [[2002]]–[[2006]]&nbsp;&nbsp;— [[Сергій Уваров]]
+
* [[2002]]–[[2006]]&nbsp;&nbsp;— [[Сергій Уваров]].
* [[2006]]–[[2010]]&nbsp;&nbsp;— [[Гудзяк Теодор]]
+
* [[2006]]–[[2010]]&nbsp;&nbsp;— [[Гудзяк Теодор]].
* [[2010]]–[[2015]] &nbsp;— [[Сергій Уваров]]
+
* [[2010]]–[[2015]] &nbsp;— [[Сергій Уваров]].
* З [[2015]] &nbsp;— Володимир Квурт
+
* З [[2015]] &nbsp;— Володимир Квурт.
   
 
== Урочисті дні у Винниках ==
 
== Урочисті дні у Винниках ==
Рядок 1245: Рядок 1238:
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
{{примітки|2}}
 
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
{{refbegin|2}}
 
{{refbegin|2}}
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винники у Незалежній Україні // Винниківський вісник №&nbsp;449&nbsp;— №&nbsp;450, січень 2014&nbsp;р.
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винники у Незалежній Україні // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;449&nbsp;— №&nbsp;450, січень 2014.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Пам'ятники Винник. Пам'ятник Тарасу Шевченкові (1913&nbsp;р.) // Винниківський вісник №&nbsp;452, 28 лютого 2014&nbsp;р.
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Пам'ятники Винник. Пам'ятник Тарасу Шевченкові (1913&nbsp;р.) // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;452.&nbsp;— 28 лютого 2014.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Пам'ятники Винник. Пам'ятник Іванові Франку (1956&nbsp;р.). Пам'ятник Іванові Огієнку (2010&nbsp;р.). // Винниківський вісник №&nbsp;461-№&nbsp;462, 2 липня 2014&nbsp;р.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Пам'ятники Винник. Пам'ятник Іванові Франку (1956&nbsp;р.). Пам'ятник Іванові Огієнку (2010&nbsp;р.). // Винниківський вісник №&nbsp;461-№&nbsp;462, 2 липня 2014&nbsp;р.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Старий винниківський цвинтар: історія та сучасність. // Винниківський вісник №&nbsp;467-468, 24 вересня. 2014&nbsp;р.
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Старий винниківський цвинтар: історія та сучасність. // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;467-468.&nbsp;— 24 вересня. 2014.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Почесні громадяни Винник (продовження) // Винниківський вісник №&nbsp;472-473, 20 листопада. 2014&nbsp;р.
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Почесні громадяни Винник (продовження) // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;472-473.&nbsp;— 20 листопада. 2014.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Фігури Божої матері та Хрести процесійні у Винниках // Винниківський вісник №&nbsp;476-477, 29 грудня. 2014&nbsp;р.
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Фігури Божої матері та Хрести процесійні у Винниках // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;476-477.&nbsp;— 29 грудня. 2014.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Літопис Винник // Винниківський вісник №&nbsp;437-438, серпень 2013
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Літопис Винник // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;437-438.&nbsp;— серпень 2013.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Іван Липа творив у Винниках. Тут він залишився назавжди // Винниківський вісник №&nbsp;378-379, 28 лютого 2010
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Іван Липа творив у Винниках. Тут він залишився назавжди // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;378-379.&nbsp;— 28 лютого 2010.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винники&nbsp;— «Мала Швейцарія» // Винниківський вісник №&nbsp;382-383, 21 квітня 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винники&nbsp;— «Мала Швейцарія» // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;382-383.&nbsp;— 21 квітня 2011.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Будитель Галицької України Руси // Винниківський вісник №&nbsp;384-385,травень&nbsp;— червень 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Будитель Галицької України Руси // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;384-385.&nbsp;— травень&nbsp;— червень 2011.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Як у Винниківському краї Січові стрільці здобували Незалежність України // Винниківський вісник №&nbsp;387–389, серпень 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Як у Винниківському краї Січові стрільці здобували Незалежність України // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;387–389.&nbsp;— серпень 2011.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Євген Врецьона&nbsp;— побратим Коновальця і Бандери // Винниківський вісник №&nbsp;389&nbsp;— №&nbsp;390, вересень 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Євген Врецьона&nbsp;— побратим Коновальця і Бандери // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;389&nbsp;— №&nbsp;390.&nbsp;— вересень 2011.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія рекреаційно-туристичних ресурсів м. Винники// Географія і туризм: міжнародні виклики українському туризму. Матеріали V Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2011.&nbsp;— С. 12-15.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія рекреаційно-туристичних ресурсів м. Винники// Географія і туризм: міжнародні виклики українському туризму. Матеріали V Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2011.&nbsp;— С. 12-15.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Історія винниківських німців// Винниківський вісник №&nbsp;398-399, грудень 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Історія винниківських німців// Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;398-399.&nbsp;— грудень 2011.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Родина українських патріотів Раків у Винниках// Винниківський вісник №&nbsp;398&nbsp;— 399, грудень 2011
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Родина українських патріотів Раків у Винниках// Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;398&nbsp;— 399.&nbsp;— грудень 2011.
 
* {{книга |автор =[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]|частина = |заголовок =Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів-Винники|видавництво =|рік = 2012|том = |сторінки =|сторінок =88|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =[[Байцар Андрій Любомирович|Байцар&nbsp;А.]]|частина = |заголовок =Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів-Винники|видавництво =|рік = 2012|том = |сторінки =|сторінок =88|серія = |isbn = |тираж =}}
* ''Байцар&nbsp;А.'' Чортова скеля: дім легенд і загадка історії //Винниківський вісник №&nbsp;403, лютий&nbsp;— брезень 2012
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Чортова скеля: дім легенд і загадка історії //Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;403.&nbsp;— лютий&nbsp;— брезень 2012.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винниківська залізниця: історія і сучасність// Винниківський вісник №&nbsp;407, квітень&nbsp;— травень 2012
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винниківська залізниця: історія і сучасність// Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;407.&nbsp;— квітень&nbsp;— травень 2012.
* ''Байцар&nbsp;А.'' У с. Млинівці (біля Винниківського озера) селяни підтримували загони Богдана Хмельницького… // Винниківський вісник №&nbsp;412-413, серпень 2012
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' У с. Млинівці (біля Винниківського озера) селяни підтримували загони Богдана Хмельницького… // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;412-413.&nbsp;— серпень 2012.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2012.&nbsp;— С. 33-38.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2012.&nbsp;— С. 33-38.
 
* ''Байцар&nbsp;А., Байцар&nbsp;Н.'' Релігійний туризм і паломництво в м. Винники // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2012.&nbsp;— С. 38-44.
 
* ''Байцар&nbsp;А., Байцар&nbsp;Н.'' Релігійний туризм і паломництво в м. Винники // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції.&nbsp;— Львів: 2012.&nbsp;— С. 38-44.
Рядок 1273: Рядок 1266:
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І.&nbsp;— Львів: 2013.&nbsp;— С. 11-16.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І.&nbsp;— Львів: 2013.&nbsp;— С. 11-16.
 
* ''Байцар&nbsp;А., Байцар&nbsp;Н.'' Сакральний туризм у м. Винниках // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І.&nbsp;— Львів: 2013.&nbsp;— С. 119—124.
 
* ''Байцар&nbsp;А., Байцар&nbsp;Н.'' Сакральний туризм у м. Винниках // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І.&nbsp;— Львів: 2013.&nbsp;— С. 119—124.
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник №&nbsp;422-423, січень&nbsp;— лютий 2013
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;422-423.&nbsp;— січень&nbsp;— лютий 2013.
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник №&nbsp;444-445, листопад&nbsp;— грудень 2013 Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник №&nbsp;446-447, 31 грудня 2013
 
* ''Байцар&nbsp;А.'' Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник №&nbsp;444-445, листопад&nbsp;— грудень 2013 Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник №&nbsp;446-447, 31 грудня 2013
* ''Байцар&nbsp;А.'' Почесні громадяни Винник // Винниківський вісник №&nbsp;470-471, 31 жовтня. 2014
+
* ''Байцар&nbsp;А.'' Почесні громадяни Винник // Винниківський вісник.&nbsp;— №&nbsp;470-471.&nbsp;— 31 жовтня 2014.
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Винники: Науково-популярне краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів-Винники|видавництво =|рік = 2015|том = |сторінки =|сторінок =100|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Винники: Науково-популярне краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів-Винники|видавництво =|рік = 2015|том = |сторінки =|сторінок =100|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів|видавництво =ТзОВ ВТФ «Друксервіс»|рік = 2016|том = |сторінки =|сторінок =312|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання|оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів|видавництво =ТзОВ ВТФ «Друксервіс»|рік = 2016|том = |сторінки =|сторінок =312|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання |оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів|видавництво =Західно-Українського Консалтинг Центру|рік = 2017|том = |сторінки =|сторінок =180|серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор =Байцар&nbsp;А.|частина = |заголовок =Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання |оригінал = |посилання =|відповідальний = |видання = |місце =Львів|видавництво =Західно-Українського Консалтинг Центру|рік = 2017|том = |сторінки =|сторінок =180|серія = |isbn = |тираж =}}
* ''Бокало&nbsp;О.'' Два дерев’яні млини ХХ&nbsp;ст. / О.&nbsp;О.&nbsp;Бокало // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— С. 219–230.
+
* ''Бокало&nbsp;О.'' Два дерев’яні млини XX&nbsp;ст. / О.&nbsp;О.&nbsp;Бокало // Вісник інституту «[[Укрзахідпроектреставрація]]».&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— С. 219–230.
 
* Винники // Винниківський історико-краєзнавчий музей.&nbsp;— 36 c.
 
* Винники // Винниківський історико-краєзнавчий музей.&nbsp;— 36 c.
  +
* ''Гавінський&nbsp;А.'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Mdapv_2012_16_29.pdf Пам’ятка культури лійчастого посуду Винники-Лисівка: дослідження 1963 року] / А.&nbsp;Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.&nbsp;— 2012.&nbsp;— Вип. 16.&nbsp;— С. 431-447.
 
* Винники //Галицька брама.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— №&nbsp;5-6, травень&nbsp;— червень.&nbsp;— Львів.&nbsp;— 32 c.
 
* Винники //Галицька брама.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— №&nbsp;5-6, травень&nbsp;— червень.&nbsp;— Львів.&nbsp;— 32 c.
 
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. Історично-мемуарний збірник|оригінал = |посилання =http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6364-vloh-m-vinniki-zvenigorod-univ-ta-dovkilni-sela/|відповідальний = [[Влох Михайло]]|видання = |місце = Чикаго|видавництво = |рік = 1970|том = |сторінки =|сторінок =529 |серія = |isbn = |тираж =}}
 
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. Історично-мемуарний збірник|оригінал = |посилання =http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6364-vloh-m-vinniki-zvenigorod-univ-ta-dovkilni-sela/|відповідальний = [[Влох Михайло]]|видання = |місце = Чикаго|видавництво = |рік = 1970|том = |сторінки =|сторінок =529 |серія = |isbn = |тираж =}}
Рядок 1291: Рядок 1285:
 
* ''Тимець&nbsp;І.'' До історії тютюнової фабрики / Ігор Тимець // [[Галицька брама]].&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;5–6 (161–162).&nbsp;— С. 24–28.
 
* ''Тимець&nbsp;І.'' До історії тютюнової фабрики / Ігор Тимець // [[Галицька брама]].&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;5–6 (161–162).&nbsp;— С. 24–28.
 
* ''Чорновол&nbsp;І.'' [https://www.academia.edu/15306169/Історія_Пустомитівського_району_в_контексті_регіональної_історії Історія Пустомитівського району в контексті регіональної історії Галичини]
 
* ''Чорновол&nbsp;І.'' [https://www.academia.edu/15306169/Історія_Пустомитівського_району_в_контексті_регіональної_історії Історія Пустомитівського району в контексті регіональної історії Галичини]
* ''Krasny Piotr.'' Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury.&nbsp;— Drukarnia narodowa, 1996.&nbsp;— Т.&nbsp;4.&nbsp;— 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. {{lang-pl|}}
+
* ''Krasny Piotr.'' Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.&nbsp;— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury.&nbsp;— Drukarnia narodowa, 1996.&nbsp;— Т.&nbsp;4.&nbsp;— 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. {{ref-pl}}
* {{SgKP|XIII|561|Winniki, 2, wś, pow. lwowski}}.&nbsp;— S. 561. {{ref-pl}}
+
* {{SgKP|XIII|561|Winniki, 2, wś, pow. lwowski}}.&nbsp;— S. 561.
 
{{refend}}
 
{{refend}}
   
Рядок 1299: Рядок 1293:
 
{{commonscat|Vynnyky}}
 
{{commonscat|Vynnyky}}
 
* ''Тимець&nbsp;І.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34011 Винники] // {{ЕСУ}}
 
* ''Тимець&nbsp;І.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34011 Винники] // {{ЕСУ}}
* [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/mapdetails/lemberg-leopol-lwow-1783/ Карта Винник 1783 ]
+
* [http://www.lvivcenter.org/uk/umd/mapdetails/lemberg-leopol-lwow-1783/ Карта Винник 1783]
 
* [http://maps.vlasenko.net/?lon=24.15&lat=49.808 Карта топографічна]
 
* [http://maps.vlasenko.net/?lon=24.15&lat=49.808 Карта топографічна]
 
* [https://web.archive.org/web/20120817011040/http://vynnyky.in.ua/ Офіційний сайт Винниківської міської ради]
 
* [https://web.archive.org/web/20120817011040/http://vynnyky.in.ua/ Офіційний сайт Винниківської міської ради]
Рядок 1314: Рядок 1308:
 
* {{SgKP|XIII|561|Winniki}}
 
* {{SgKP|XIII|561|Winniki}}
 
* [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1058297 JewishGen Locality Page&nbsp;— Vinniki, Ukraine] {{ref-en}}
 
* [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1058297 JewishGen Locality Page&nbsp;— Vinniki, Ukraine] {{ref-en}}
* ВІДЕО: Винники&nbsp;— 1991 http://vinnikiplus.in.ua/video/vip/2/vinniki/vinniki_1991
+
* ВІДЕО: Винники&nbsp;— 1991 https://web.archive.org/web/20140106032803/http://vinnikiplus.in.ua/video/vip/2/vinniki/vinniki_1991
 
{{Львівська міськрада}}
 
{{Львівська міськрада}}
 
{{Населені пункти Львівської області}}
 
{{Населені пункти Львівської області}}

Поточна версія на 20:41, 19 листопада 2019

Винники
Coat of Arms of Vynnyky, Lviv Oblast.svg Flag of Vynnyky, Lviv Oblast.svg
Герб Винників Прапор Винників
Panorama of Vynnyky.jpg
Панорама Винників
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Львівська міська рада
Рада Винниківська міська рада
Код КОАТУУ 4610160300
Перша згадка 1352
Магдебурзьке право 1666
Статус міста з 1933 року
Населення 17 642 (01.01.2019)[1]
Агломерація Львівська агломерація
Площа 6.67 км²
Густота населення 2645 осіб/км²
Поштові індекси 79495-79496
Телефонний код +380-322
Координати 49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81556° пн. ш. 24.12972° сх. д. / 49.81556; 24.12972Координати: 49°48′56″ пн. ш. 24°07′47″ сх. д. / 49.81556° пн. ш. 24.12972° сх. д. / 49.81556; 24.12972
Висота над рівнем моря 279[2] м
Водойма Марунька, Марущак; Винниківське озеро
Міста-побратими Тшебниця (Польща), Міловіце (Чехія)
День міста 23 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція 6
До обл./респ. центру
 - фізична 6 км
 - автошляхами 6 км
Міська влада
Адреса 79495, Винниківська міська рада, м. Винники, вул. Галицька, 20
Міський голова Квурт Володимир Леонідович

Commons-logo.svg Винники у Вікісховищі

Карта
Винники. Карта розташування: Україна
Винники
Винники
Винники. Карта розташування: Львівська область
Винники
Винники

Ви́нники — місто районного значення у Львівській області. Підпорядковане Личаківському району міста Львова.

Місто розташоване на схід від Львова, має власний орган самоврядування — міську раду та свій бюджет.

Член Асоціації міст України від 2001 року.

Зміст

Символіка міста[ред. | ред. код]

Символікою міста Винники є герб та прапор.

Герб Винників — офіційний геральдичний символ, затверджений 17 лютого 1992. Розроблений Андрієм Ґречилом та Іваном Сварником за мотивами старої печатки. Опис: у золотому полі синє гроно винограду із зеленим листком. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною. Герб Винників доби австрійського панування мав суто «промовистий» зміст. Його опис зберігся в реєстрі, складеному 1897 офіціялом львівського архіву Францом Ковалишиним: «На срібному тлі зелена галузка винограду з гроном».

Географічне розташування і транспортне значення[ред. | ред. код]

Площа міста — 6,67 км². Координати Винник — 49° 48' 56" Пн.ш і 24° 07' 47" Сх.д. Населення 16 000 осіб. Місто знаходиться на схід від Львова (6 км).

Межі міста[ред. | ред. код]

На заході — зі Львовом, на півночі — з селами Лисиничі і Підбірці, на сході — з селами Підгірне і Підберізці, на південному-сході — з с. Чишки, на півдні — з селами Волиця і Чишки.

Вулиці[ред. | ред. код]

У місті близько 200 вулиць. Найдовша — Івана Франка (170 будинків), найкоротша — Жупан (5 будинків). Вулиця Кільцева — найчисленніша за кількістю мешканців (понад 3000 осіб).

Транспорт[ред. | ред. код]

Винники мають сприятливе транспортне сполучення. Через місто та околиці проходять автомобільні шляхи Н02М06. Через ці транспортні артерії здійснюються основні туристичні перевезення: за маршрутами «Золота підкова», а також поїздки до туристичних центрів Карпатів.

Географія[ред. | ред. код]

Місто має вигідне географічне розташування, яке сприяє розвитку туризму та сфери послуг, багате на історико-археологічні, культурні та природні пам'ятки.

Ландшафти[ред. | ред. код]

Територіально Винники розташовані на межі двох ландшафтів: Грядове Побужжя і Давидівське пасмо.

У Винниках є зона відпочинку Винниківське озеро, Винниківський лісопарк та Чотові скелі, які вражають своєю неповторністю та неординарністю.

Давидівське пасмо

Давидівське пасмо — підвищений горбистий ландшафт, розташована на крайньому північному заході Подільської височини, у межах міста Львова, міста Винники та його південних і південно-східних околиць (в межах Пустомитівського району).

З півночі та північного заходу Давидівське пасмо прилягає до долини річки Полтви, з північного сходу обривається стрімким уступом (заввишки до 100 м) до рівнини Надбужанської котловини. Південна межа проходить по лінії сіл Милошовичі — Кугаїв — Товщів — Черепин — Шоломия. Західна межа плато прилягає до долини верхів'їв річки Щирки.

Грядове Побужжя

Грядове Побужжя — південно-західна частина Надбужанської котловини. Розташоване на північ та схід від Львова. Головна особливість Грядового Побужжя — наявністю пологих гряд, які простягаються зі заходу на схід (більшість з них — паралельно одне до одного). Грядове Побужжя є низинним дандшафтом, який обмежений досить урвистим уступом від Розточчя, Львівського плато і (частково) Львівського Опілля. Таких гряд виділяють сім (з півночі на південь):

  • Смереківська;
  • Куликівська (Дорошівська);
  • Грядецька;
  • Малехівська (Дублянська);
  • Винниківська;
  • Дмитровицька (Чижиківська)
  • Звенигородська.

Гори Винників[ред. | ред. код]

Внутрішні води Винників[ред. | ред. код]

Річка Марунька

Марунька — річка в Україні, у межах міста Львова (витоки), Винників і Пустомитівського району Львівської області. Ліва притока Білки (басейн Західного Бугу).

Винниківське озеро

Винниківське озеро — став на річці Маруньці, неподалік від східних околиць м. Львова, у західній частині м. Винників (звідси й назва). Озеро розташоване на території Винниківського лісопарку, частина якого вважається територією Львова (Личаківський район міста).

Охорона природи[ред. | ред. код]

У межах Давидівського пасма розташовані: унікальний дендрологічний парк «Винниківський», створений у 1898 році, а також Лісовий заказник «Винниківський», Львівський заказник, лісовий заказник місцевого значення «Чортова Скеля».[3]

Населення[ред. | ред. код]

1785 — у Винниках і Підберізцях мешкало 2 036 осіб (з них: християн — 1981 особа, юдеїв 55 осіб; християнських родин — 408, юдейських — 10)[4].

1796 — у Винниках і Підберізцях мешкало близько 2 900 осіб (чоловіків — 1387 та жінок — 1480).[4]

1880 — перепис населення. У Винниках проживало 2 857 осіб (з них — 239 євреїв).[4]

1890 — перепис населення. У Винниках проживало 3 390 осіб (з них — 302 євреїв).[4]

1900 — перепис населення. У Винниках проживало 3 881 особа (з них — 266 євреїв).[4]

1921 — перепис населення. У Винниках — 3 603 особи (з них- поляків 1835 осіб (50,9 %), українців — 1456 осіб (40,4 %), євреїв — 250 осіб (6,9 %), інші — 62 особи (1,7 %).[5]

1939 — За даними В. Кубійовича, станом на 1 січня 1939 року, у Винниках мешкало 6 000 осіб. З них — українців 2 600 осіб (43,3 %); поляків — 2 800 осіб (46,7 %); євреїв — 300 осіб (5 %). З цього випливає, що німців було близько 300 осіб (5 %).[5]

1959 У Винниках проживало 7 194 особи: українців — 5 922 особи (82,3 %), росіян — 722 (10 %), євреїв — 30 (0,4 %), поляків — 302 (4,2 %), білорусів — 32 (0,4 %), інші — 186 (2, 6 %)[6]

1989 У Винниках проживало 12 017 осіб: українців — 10 957 осіб (91,2 %), росіян — 823 (6,8 %), євреїв — 12 (0,1 %), поляків — 127 (1,1 %), білорусів — 67 (0,5 %), інші — 31(0,3 %)[6].

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 12 917 особи. Мовний склад населення міста був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 12 407 96,05
російська 456 3,53
польська 21 0,16
білоруська 15 0,12
німецька 3 0,02
інші мови 16 0,12

У Винниках проживають 16 278 осіб (станом на 1 січня 2013 року); у 2010 проживало 15 547 осіб, 2011 — 15 723, 2012 — 15 976.[6]

Динаміка національного складу населення
1959 1989 2001
українці  82,3 %  91,2 %  95,4 %
росіяни  10 %  6,8 %  3,6 %
поляки  4,2 %  1,1 %  0,6 %
білоруси  0,4 %  0,5 %  0,3 %
євреї  0,4 %  0,1 %  0 %
інші  2,6 %  0,3 %  0,2 %

Рідна мова за національностями за переписем населення 2001 р.:

Національність усього, осіб % Рідна мова
своєї

національності

українська російська
осіб % осіб % осіб %
українці 12 318 95,4 12 272 99,6 - - 40 0,3
росіяни 459 3,6 390 85,0 68 14,8 - -
поляки 74 0,6 21 28,4 51 68,9 2 2,7
білоруси 38 0,3 15 39,5 5 13,2 17 44,7
інші 26 0,2 8 30,8 11 42,3 7 26,9
не назвали 2 0,0 - - - - - -

Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини[ред. | ред. код]

  • 1867—1918 — Винниківський судовий повіт (Австро-Угорщина). До повіту належали: Білка Королівська, Білка Шляхетська, Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончарі, Глуховичі, Гочманів, Загірці, Кам'янопіль, Жирівка, Журавники, Козельники, Кротошин, Кугаїв, Лисиничі, Миклашів, Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки, Чарнушовичі, Чижиків, Унтерберґен(нім. Unterbergen; Підгірне), Вайнберґен (Винники) (нім. Weinbergen).[7]
  • 1 листопада 1918 — 16 квітня 1919 — ЗУНР (Винниківський судовий повіт).
  • 1 листопада 1918 — збори українців у Винниках (комісаром Винниківського судового повіту обрано професора Пилипа Миська). 1—22 листопада 1918 — осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках (згодом до 15 березня 1919 — у селі Миклашів). 15 березня 1919 — 15 квітня 1919 — осідок комісаріату Винниківського судового повіту у Винниках.[7]
  • 1919—1939 — у складі Другої Речі Посполитої.
  • 23 грудня 1920 — 4 грудня 1939 — у складі Львівського воєводства (Львіський повіт).[7]
  • 1924—1939 — міська ґміна Винники.[7]
  • 17 жовтня 1933 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ гміна Винники Львівського повіту Львівського воєводства піднесена до статусу міста.[8]
  • 19 вересня 1939 — 30 червня 1941 — перша більшовицько-російська окупація.
  • 27 листопада 1939 — у складі Львівського воєводства (Львіський повіт).[7]
  • 4 грудня 1939 — у складі Львівської області (Львіський повіт)[7].
  • 10 січня 1940 статус міста Винникам підкріплено радянським режимом.
  • 1940 радянська влада ліквідувала Львівський повіт, а його територію поділила на чотири окремих райони: Львівський, Винниківський, Сокільницький, Щирецький.
  • 10 січня 1940 — 26 вересня 1959 (за винятком періоду німецької окупації) місто було центром Винниківського району Львівської області.[7]
  • До Винниківського району, у різний період, належали села:Підберізці, Чишки, Верхня Білка, Нижня Білка, Дмитровичі, Виннички, Гаї, Чижиків,Глуховичі, Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Лисиничі, Підбірці, Ямпіль, Кам'янопіль, Козельники, Пасіки-Зубрицькі, Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.[7]
  • 30 червня 1941 — 27 липня 1944 — німецька окупація.
  • 1941 — 1944 — сільська ґміна Винники, до складу якої не входило м. Винники, але правління ґміни знаходилось у Винниках. До ґміни належали села: Чишки, Чижиків, Дмитровичі, Гаї, Глуховичі, Підберізці і Виннички. З 1 серпня 1934 по 1939 ці села входили до складу ґміни Чишки, а також до цієї ґміни належало й с. Гончари.[7]
  • Під час німецької окупації (1942—1944) Винники та близько 20 навколишніх сіл введено в адміністративні межі Львова. Винники входили до складу VIIІ-ї дільниці міста Львова (Вайнберґ). Разом із Винниками до дільниці входили Кривчиці, Лисиничі, Підбірці та Кам'янопіль. Керівником VIIІ-ї дільниці був п. Харкевич — колишній січовий стрілець.[7]
  • 27 липня 1944 — 24 серпня 1991 — у складі СРСР.
  • Рішенням Львівського облвиконкому 26 вересня 1959 Винники підпорядковано Ленінській районній раді Львова. 6 травня 1972 — Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміну підпорядкованості міста Винники Львівської області» (передати місто Винники Ленінської районної Ради в підпорядкування Червоноармійській районній Раді депутатів трудящих міста Львова).[7]
  • З 24 серпня 1991 — у незалежній Україні.[7]

Історія[ред. | ред. код]

Давня доба[ред. | ред. код]

V тис. до н. е. — поселення лінійно-стрічкової кераміки (урочище Лазки).[4]

IX—XX століття — урочище «Торговиця» (район верхньої частини сучасної вул. Шевченка; територія біля Винниківської школи мистецтв, між горами Лисівка та Жупан) — історичний центр Винників.

992 — підкорення Великим князем київським Володимиром Великим білих хорватів, остаточне приєднання Підкарпаття до складу Київської Русі.

1080-ті — 1145 — у складі Звенигородського князівства.

1145 — 1199  — у складі Галицького князівства.

1253—1349: Руське Королівство (Галицько-Волинська держава; протистояння з Золотою Ордою)[ред. | ред. код]

XIII ст. — дерев'яний Винниківський замок[4].

Друга половина XIII століття — король Лев Данилович подарував війтові Бертольдові Штехеру млин «Сільський кут» зі ставом поблизу Львова, а також село Малі Винники з млином, ставом, корчмою і хутором Підберізці.

Початок XIV століття — Матеус Штехер (львівський війт німецького походження) — володар Винників. Син першого львівського війта Бертольда Штехера.

1349—1387: Руське Королівство (протистояння з Польщею та Угорщиною)[ред. | ред. код]

22 серпня 1352 — перша письмова згадка про Винники (за короля Казимира III).

1365 — перша письмова згадка про с. Млинівці (Винники) (територія в районі Винниківського озера).

1 листопада 1378 — князь Владислав Опольський, намісник короля Людовика Угорського в Галичині, підтвердив право на володіння Винниками львівському міщанину і дідичеві, німцю Григорію Штехеру на землі с. Малі Винники.[4]

1387—1772: Польське королівство і Річ Посполита[ред. | ред. код]

2 січня 1418 — Іван з Обехова (генеральний староста руський) вирішив суперечку за Винники на користь Яна Бернечого.[4]

14421459 (з перервами) — володар Винник — Грицько Кердейович (староста холмський (1433—1439), подільський воєвода (1439—1462), староста теребовельський (1456), красниставський, каштелян львівський).

14481453 — судові процеси, які тривали за майно Винників і Млинівців між Миколою Тивуном із Млинівців і Григорієм Струмилою Ігнатом з Винник.[4]

XVI століття — виникла площа з назвою Торговиця.[4]

Близько 15151631 Власниками були Лагодовські (стародавній український шляхетний рід).[4]

16311696 — Винниками володіли Замойські (стародавній українсько-польський шляхетний рід).[4]

17 травня 1666 — надане магдебурзьке право.

«1666, 17 травня, м. Варшава. Підтвердна грамота короля Яна Казимира привілею С. Замойського та перетворення с. Винники на місто на магдебурзькому праві

В ім'я Боже амінь.

На вічну пам'ять про справу. Ян Казимир, Божою милістю король польський, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, самогітський, лівонський, смоленський, чернігівський, а також шведський, готський, вандальський дідичний король.

Сповіщаємо цим нашим листом усім і кожному, кого це має цікавити.

Нам подали від імені шляхетного Стефана Замойського уклінне прохання про наш дозвіл на фундування і влаштування містечка в його власному спадковому селі Винниках…

…ми даємо й дозволяємо цим у згаданому містечку, званому Винниками, запровадити магдебурзьке право для вільного користування ним усіма у встановлених границях містечка й назавжди переводимо його з польського права на міське право, що зветься тевтонським чи магдебурзьким у всій його протяжності, що даємо і дозволяємо, а також усуваємо зі згаданого містечка усі земські права, як би вони не називалися й від кого б не походили…

А магістрат цього містечка Винники має повне право судити всі як цивільні, так і кримінальні справи, крім смертних вироків, викрадання, вбивства, скалічення членів, отруєння і всіх подібних судових випадків, у межах і границях цього містечка відповідно до тевтонського права.

Вибори ж у цьому містечку у всі роки, скільки їх буде відпущено фундаторові цього містечка, а потім за його спадкоємців і власників, мають відбуватися на свято святого Івана Хрестителя, і на них мають вибирати одного бурмистра й чотирьох райців, яких має вибирати й затверджувати згаданий фундатор, а війта призначати, й у всі роки в це свято так вільно має чинити фундатор.

На знак вірності чого підписуємо нашою рукою і стверджуємо королівською печаткою.

Дано у Варшаві дня 17 місяця травня року Божого 1666, нашого польського і шведського королювання 18 року. Ян Казимир король. Місце великої канцелярської печатки. Звірено з записом». [9]

Хмельниччина (1648—1657)

1648 (жовтень) — перебування військ Б. Хмельницького у Винниках та околицях.[10]

1655 (вересень — жовтень) — перебування військ Богдана Хмельницького у Винниках.[11]

1772–1914: у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії[ред. | ред. код]

14 січня 1896 — установчі збори товариства «Просвіта» (Винники). Перший голова — отець Гірняк Григорій.

У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

28 вересня 1913 – Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники).

1914–1918: у період Першої світової війни[ред. | ред. код]

1914 (вересень) — 1915 (квітень) — окупація Винників російськими військами.[14]

1914 (вересень) — пожежа на тютюновій фабриці (згоріло головне приміщення)[14].

Західноукраїнська Народна Республіка[ред. | ред. код]

1 листопада 1918 збори українців у Винниках (проголошення влади ЗУНР). Українське врядування тривало до 16 квітня 1919.[14]

1919–1939: у складі Другої Речі Посполитої[ред. | ред. код]

23 грудня 1920 — 4 грудня 1939 — у складі Львівського воєводства (Львівський повіт (II Річ Посполита))[14].

5 червня 1922 — Пам'ятник воїнам УГА (Винники)

1 квітня 1933 р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.[15]

На 1 січня 1939-го в місті з 6000 мешканців було 2600 українців-греко-католиків, 2800 поляків, 300 юдеїв і 300 німців та інших національностей, зростання кількості поляків зумовлене їхнім працевлаштуванням на тютюновій фабриці.[16]

1939–1944: у період Другої світової війни[ред. | ред. код]

  • 19 вересня 1939 року у Винниках відбулося перше в історії Другої світової війни німецько-радянське братання і одночасно перша німецько-радянська збройна сутичка союзників.[17] Того ж дня до містечка тимчасово переїжджає німецький штаб та квартирується в будівлі тютюнової фабрики.[18]
  • 19-20 вересня 1939 року — проведення переговорів радянських військових з представниками німецького командування щодо способу зайняття Львова. Перемовини велися за півкілометра на схід від Винник, при трасі на Золочів, між Винниками і Підберізцями, де був розміщений штаб Київського особливого військового округу. З німецького боку був представник старшини та перекладач з Винник Теодор Мацьків, з радянського — комбриг, начальник штабу 2-го кавалерійського корпусу РСЧА Павло Курочкін та командир 24-ї легкотанкової бригади, полковник Петро Фотченков. Вимогами радянської сторони було негайно відступити від Львова.[17],[18]
  • 19-22 вересня 1939 року у Винниках у будинку на сучасній вул. Галицькій, 1 відбувалися перемовини представників радянського командування з командиром VI корпусу генералом Владиславом Лянгнером щодо капітуляції польського гарнізону м. Львова. 22 вересня представники СРСР та Польщі підписали у Винниках «Протокол умови про передачу міста Львова військам Радянського Союзу». За умовами якого, війська львівського гарнізону чисельністю близько 15 000 солдат та офіцерів складали зброю та мали до 14.00 залишити Львів (передислокація гарнізону на нове місце поблизу с. Куровичі), військові склади — передавалися радянському командуванню, військові шпиталі з пораненими разом з медичним персоналом залишалися на місці[19], а офіцерському складу (бизько 1 500 осіб), згідно пункту 8 протоколу, гарантувалася «особиста свобода й недоторканість їх особистого майна» та можливість вільного виїзду за кордон.[17],[18]

1944—1991: у складі УРСР[ред. | ред. код]

В 1947 польський комуністичний режим вчинив один з своїх найкривавіших злочинів проти українського населення закерзоння, провівши операцію «Вісла», внаслідок якої бл. 160 тис. українців були насильно вивезені з батьківських земель на терени північної та західної Польщі. З антиукраїнським терором польського уряду рішуче боролося українське націоналістичне підпілля і Українська Повстанська Армія, яка вела бойові операції проти польських каральних частин у Закерзонні до кінця 1947. Багато поляків Винників переселялися в закерзонзькі землі. За теперішніми даними, більшість жителів м.Винники –українці, вихідці з Закерзоння (Польща), де в ті часи колись проживало багато українців.[джерело?]

  • 19401959, за винятком періоду німецької окупації місто було центром Винниківського району Львівської області[14].
  • листопад 1944 — 1948 рр. — бойові дії ОУН-УПА у Винниківському районі.[20]
  • 1945 — 1950 роки — Винниківський район ОУН.[20]
  • 1945 — 1946 роки — виселення польського населення (перша хвиля).[21]
  • 1946 року — закриття костелу.[21]
  • 1946 року — Поляков і Горбачов — уповноважені Винниківського райвідділу НКДБ (здійснювали масові вбивства українців).[22]
  • 26 вересня 1959 року — рішенням Львівського облвиконкому Винниківську міську раду підпорядковано Ленінській районній раді міста Львова.
  • 6 травня 1972 року. — Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміну підпорядкованості міста Винники Львівської області» (передати місто Винники Ленінської районної Ради в підпорядкування Червоноармійській районній Раді депутатів трудящих міста Львова).[7].

З 1991 — Винники в Незалежній Україні[ред. | ред. код]

1991 — Винники — центр Винниківського протопресверіату (деканату) Львівської архиєпархії УГКЦ. Включає в себе церкви УГКЦ розташовані в місті Винники та частині сіл Пустомитівського району (Борщовичі, Верхня Білка, Виннички, Гамаліївка, Журавники, Кам'янопіль, Лисиничі, Миклашів, Муроване, Нижня Білка, Пикуловичі, Підбірці, Підгірне, Сороки Львівські, Сухоріччя, Тарасівка, Чишки, Чорнушовичі, Ямпіль).

4 січня 1998 — Церква Різдва святого Івана Хрестителя (Винники).

28 березня 2004 — референдум з приводу надання Винникам статусу міста обласного підпорядкування (з 9113 винниківчан участь у плебісциті взяли участь лише 4400, тобто — 48 % населення при «прохідних» — 51 %).

З 21 листопада 2013 — активна участь винниківчан-патріотів у євромайданах Києва і Львова.

25 травня 2014 — відбулися позачергові вибори Президента України, де 75,40 % жителів м. Винники проголосували за Петра Порошенка, 7,48 % — Анатолій Гриценко, 5,71 % — Юлія Тимошенко, 5,57 % — Олег Ляшко. Явка в місті становила 76,06 %.[23]

Виборча дільниця Кандидати
Богомолець Бойко Гриненко Гриценко Добкін Клименко Коновалюк Кузьмін Куйбіда Ляшко Маломуж Порошенко Рабінович Саранов Симоненко Тимошенко Тігіпко Тягнибок Цушко Шкіряк Ярош
школа № 47 2,07 0,00 0,54 8,27 0,09 0,00 0,00 0,00 0,00 5,76 0,00 75,81 0,54 0,00 0,18 4,68 0,45 0,27 0,00 0,09 0,90
будинок дитячої творчості 1,89 0,20 0,61 6,74 0,34 0,00 0,07 0,07 0,07 6,47 0,00 72,04 0,47 0,00 0,20 6,87 1,42 0,74 0,00 0,00 1,35
дитяча школа мистецтв 1,34 0,07 0,28 7,52 0,14 0,00 0,00 0,00 0,00 5,13 0,00 76,32 0,42 0,00 0,00 6,75 0,21 0,56 0,00 0,00 0,77
школа № 29 1,87 0,06 0,23 7,88 0,34 0,00 0,23 0,06 0,00 6,35 0,06 72,63 0,45 0,06 0,06 5,16 1,53 0,62 0,00 0,00 0,96
КЦ «Дозвілля» 1,04 0,00 0,35 6,93 0,06 0,00 0,12 0,00 0,00 5,14 0,12 77,66 0,00 0,00 0,12 5,48 0,81 1,04 0,00 0,00 0,69
«Народний дім» 1,36 0,00 0,10 7,84 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 4,07 0,00 79,48 0,10 0,00 0,00 5,03 0,10 0,48 0,00 0,00 1,06
м. Винники 1,58 0,06 0,46 7,48 0,18 0,00 0,08 0,02 0,01 5,57 0,05 75,40 0,33 0,01 0,09 5,71 0,83 0,66 0,00 0,01 0,95

26 жовтня 2014 — відбулися Парламентські вибори України, де 30,47 % жителів міста проголосували за партію «Народний фронт», 24,66 % — за «Блок Петра Порошенка», 19,44 % — «Самопоміч», 6,29 % — «Громадянська позиція»(Анатолій Гриценко). Решта партій не набрали 5-відсотковий бар'єр. Явка по місту становила 66,86 %.[24]

Список

партій

Виборчі дільниці м. Винники
школа

№ 47

будинок

дитячої

творчості

дитяча

школа

мистецтв

школа

№ 29

КЦ

«Дозвілля»

«Народний

дім»

Радикальна партія Олега Ляшка 3,68 3,51 4,83 3,24 4,05 3,34 3,78
Солідарність жінок України 0,20 0,08 0,32 0,19 0,20 0,00 0,17
Інтернет партія України 0,20 0,16 0,00 0,06 0,13 0,22 0,12
Опозиційний блок 0,00 1,25 0,48 1,37 0,39 0,11 0,67
Народний фронт 31,01 30,79 29,44 27,38 32,77 32,36 30,47
5.10 0,20 0,31 0,16 0,25 0,26 0,00 0,21
«Заступ» 0,10 0,47 0,16 0,44 0,13 0,76 0,33
Відродження 0,00 0,00 0,08 0,00 0,00 0,00 0,01
Нова політика 0,00 0,00 0,00 0,06 0,00 0,00 0,01
Єдина країна 0,00 0,08 0,00 0,06 0,00 0,11 0,04
Сила людей 0,00 0,23 0,00 0,06 0,07 0,11 0,08
«Свобода» 4,50 5,46 4,26 3,80 4,84 6,26 4,76
Національна демократична партія України 0,10 0,00 0,00 0,00 0,00 0,11 0,03
Комуністична партія України 0,00 1,40 0,16 1,12 0,20 0,11 0,56
«Самопоміч» 21,39 18,63 19,07 22,40 16,35 18,99 19,44
«Україна — єдина країна» 0,10 0,00 0,08 0,06 0,13 0,00 0,06
Правий сектор 3,79 3,12 2,90 3,98 3,73 3,56 3,53
Україна майбутнього 0,00 0,00 0,00 0,06 0,00 0,00 0,01
Ліберальна партія України 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Партія зелених України 0,10 0,08 0,00 0,31 0,00 0,00 0,09
«Зелена планета» 0,00 0,00 0,00 0,00 0,13 0,00 0,03
Блок Петра Порошенка 24,77 25,49 27,03 23,71 23,54 23,73 24,66
Сила і честь 0,00 0,00 0,16 0,06 0,07 0,00 0,05
Конгрес українських націоналістів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,11 0,01
Сильна Україна 0,20 0,78 0,16 1,06 0,39 0,00 0,49
«Батьківщина» 3,68 2,42 3,46 2,92 2,88 3,13 3,04
Громадянська позиція(А.Гриценко) 5,32 5,07 6,52 6,41 7,65 6,26 6,29
Блок лівих сил України 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Громадянський рух України 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
недійсні бюлетені 0,61 0,70 0,72 1,00 2,09 0,76 1,04

25 жовтня 2015 року — відбулися Місцеві вибори у Винниківській міській раді. У цих виборах новим міським головою став Володимир Квурт (Партія «Блок Петра Порошенка „Солідарність“») — 1 665 голосів (26,89 %); Богдан Шустер (Політична партія «Воля») — 1 618 голосів (26,13 %); Олег Матвіїшин (політична партія ДемАльянс (Демократичний альянс)) — 709 голосів (11,45 %); Сергій Уваров (самовисування) — 497 голосів (8,03 %). Решта кандидатів на посаду міської голови набрали меншу кількість голосів.[25]

У липні 2016 р. міжнародна археологічна експедиція знайшла докази трипільського поселення на горі Жупан поблизу Винників.[26]

Сакральні об'єкти[ред. | ред. код]

Згадка про церкву у Винниках датується 1515. На місці дерев'яної церкви звели нову, завершення якої припадає на 1842. У сучасному місті функціонують 4 храми, що належать греко-католицькій, римо-католицькій та православній конфесіям. Місто є центром Винниківського протопресверіату УГКЦ.[27]

Костел Вознесіння Пресвятої Богородиці (Успіння Пресвятої Діви Марії) у Винниках
  • Церква Івана Хрестителя (Лютеранська кірха, 1936) Лютеранська кірха була збудована у Винниках у 1930-х роках, а саме в 1933 року німецька громада розпочала будову свого храму й завершила в 1936 році. Головними натхненниками були винниківські німці Міллер Польді, Бредій Кароль, Гартман, Вольфи, Шнайдери, Майнци та інші. Від 1946 року споруда використовувалася як склад, а пізніше як господарський магазин. 4 січня 1998 року після освячення, вона стала церквою греко-католицької громади і одержала сучасну назву.
  • Церква святих Володимира і Ольги (Винники). За ініціативи митрофорного протоієрея о. Михайла Романишина (6.05.1940 — 3.04.2005) та групи однодумців у 1991 році у Винниках розпочалося будівництво храму УАПЦ Святих Володимира і Ольги. Автори проекту — архітектор М. Шпак, інженер — конструктор М. Шевчук та митець — кераміст, заслужений діяч мистецтв Тарас Левків. Архітектура — мурований хрестово-купольний храм із сімома куполами, дзвіниця надбрамна, триярусна. Продовжив справу будівництва й оздоблення храму протоієрей о. Василь Петрик. 29 липня 2001 року відбулося освячення новозбудованого храму.
  • Винниківський цвинтар. У Винниках знаходиться некрополь — старий міський цвинтар, де, зокрема, можна знайти поховання кінця XVIII — початку XIX століття.[28]
  • Старий Винниківський (німецький) цвинтар, що знаходиться в парку при вул. Сахарова. Некрополь діяв у 1785-1944 роках. Тут поховані винниківські німці, мешканці колонії Вайнберґен (Винники). На початку 1950-х років цвинтар був знищений.[29]
  • Єврейська синагога, знаходилася на місці будинку при сучасній вул. Франка, 46. Знищена була в часи німецької, а остаточне знищення відбулося в роки радянської окупації. До наших днів збереглися лише стіни колишньої божниці.

Культура та освіта[ред. | ред. код]

Дошкільна освіта[ред. | ред. код]

  • Будинок дитячої та юнацької творчості (вул. Франка, 1).
  • Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 156 (вул. Теліги, 2а), розрахований на 45 місць. 28 вересня 2018 року відбувся чин освячення нового корпусу винниківського ДНЗ, який звершили владика Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ та владика Макарій, Митрополит Київський та усієї України УАПЦ, у співслужінні винниківських душпастирів різних конфесій.[30]
  • Дошкільний навчальний заклад № 162 (вул. Теліги, 4), приміщення якого споруджене 1984 року та на той час було розраховане на 320 дітей. Заклад був обладнаний сучасними басейном, спортзалом (із повним комплектом спортивного інвентаря), стаціонарною пральнею, кухнею та ігровими майданчиками. На початку 2002 року садочок був закритий, а згодом приміщення перейшло підприємству «Сільбуд». Тоді це підприємство передало частину будівлі для функціонування загальноосвітньої школи «Берегиня», а іншу частину заяняв ВНЗ «Галицький інститут». Відбулося реформування навчальних закладів і відтоді приміщення колишнього садочку стояло пусткою. Рішенням виконкому Винниківської міської ради від грудня 2015 р. приміщення дитячої установи взято на баланс міста. З початку 2016 року у відновлення садочка Львівська міська рада інвестувала понад 40 млн грн. 30 серпня 2018 року відбулося відкриття відновленого ДНЗ № 162, у якому після ремонту будуть навчатися близько 400 дітей. У закладі функціонуватиме 12 груп, із яких: три ясельні, три — молодшого віку, три — середнього, три — старшого.[31]

Середні загальноосвітні школи[ред. | ред. код]

Заклади культури[ред. | ред. код]

Адреса: вул. Шевченка, 5 тел. 296-11-20, 296-15-09 Керівник: Вінярська Наталя Мирославівна

  • Культурний центр «Дозвілля»[32]

Адреса: вул. Шевченка, 3 тел. 296-09-06 Керівник: Патер Ігор Михайлович

Адреса: вул. Ринок, 1 тел. 296-12-52, Керівник: Харун Ярослав Йосипович

Музей[ред. | ред. код]

Історико-краєзнавчий музей у Винниках

Історико-краєзнавчий музей — створено рішенням Винниківської міської ради першого демократичного скликання в 1991 році. Постійно діючу експозицію відкрито 4 вересня 1994 року, а 1996 року музей отримав статус обласного.

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Періодичні видання[ред. | ред. код]

З часу відновлення Винниківського району в 1944 р. (створений 1940 р.) виникла необхідність у друці періодичного видання, яке відображало б події в районі.[33]

18 серпня 1944—1959 роки — газета «Сталінським шляхом» («Радянське життя») Винниківського райвиконкому і райкому Компартії України та друкарня на вул. Леніна, 36 (тепер вул. Галицька). Директор друкарні — М. А. Гуманецький. Редакція газети — вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка). Редактори газети: М. Александренко, Л. Єрмакова, А. Гіль, П. Рахубовський, С. Донченко, В. Балаханова, Ю. Марченко.[33]

Початковий тираж газети становив 1500 примірників, згодом, наприкінці свого існування (1959) — 2200 примірників. Великого значення редакція надавала популяризації постанов, рішень, розпоряджень КПРС та її районного комітету. Багато уваги приділялося повоєнній відбудові району, налагодженню виробництва.[33]

1952—1953 — виходила газета політвідділу Винниківського МТС під назвою «Сталінець», але її видання не було настільки поширеним, як видання «Радянського життя».[33]

1950-ті — багатотиражка «Голос робітника» на Львівській тютюновій фабриці.[33]

1991 (січень) — за сприянням Винниківської міської ради було засновано газету «Винниківський вісник». Майже після 30-річної перерви у Винниках знову з'явилась газета. Видання очолювали: Ратушний, К. Нестеренко, Н. Савіцька, В. Гаврилів, Г. Мриглод, М. Паранчак, О. Кравчик, Г. Некрасова, Б. Бачинський, О. Дацій, Ю. Кухар, М. Вайда, Х. Мамчур.[33]

Спорт[ред. | ред. код]

  • Наприкінці XIX ст. на території Австро-Угорщини поширюється так званий «сокільський рух». Український «Сокіл» постав 11 лютого 1894 року у Львові. Метою товариства «Сокіл» — виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці у спільному гурті, дисципліну. Від 1908 року «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл», по селах — руханково-пожежні філії.[34]
  • Початок XX ст — товариство «Сокіл» (організатор — о. Гірняк Григорій, голова — Омельян Влох).[34]
  • Перша футбольна команда — 1927 («Хмара») (проіснувала лише рік). Організатор — В. Дмитерко. 1928 — польське спортивне товариство «Зоря» та команда «Сокіл» при читальні товариства «Просвіта», у яку увійшли гравці команди «Хмара».[34]
  • 1929 — Український робітничий спортивний клуб. Організатор — Юліан Кметь. 1930 — УСТ «Дніпро». Одним із ініціаторів був Стефан Нич. Інженер Ілля Ілляшевський — президент УСТ «Дніпро», Григорій Вільчикський — господар футбольного клубу.[34]
  • Влада міста виділила для спортсменів Українського спортивного товариства «Дніпро» поле між теперішніми вулицями Стрілецькою і Кривою. Члени УСТ «Дніпро», окрім футболу (копаний м'яч), займалися волейболом (відбиванка), баскетболом (кошиківка), плаванням, легкою атлетикою, лещатарством (лижним спортом), катанням на санках (совгах). Тренували молодь гімназисти. які навчались у Львові.[34]
  • 29 серпня 1943 року у Львові в басейні на Замарстинові відбулись «Крайові плавацькі першенства». Перше місце на дистанції 100 м горілиць виборола винниківчанка Ірина Готь (з дому Лема) і отримала звання «Мистець краю на 1943», пам'ятну грамоту і медаль.[34]
  • 1940 на основі польської та української футбольних команд при ЛТФ створено ФК «Харчовик». Під час війни вона розпалася і була відроджена у 1947 році (Юліан Кметь та Богдан Маркевич). 1949 року ФК «Харчовик» (Винники) виборов перше чемпінське місце у першості Львівської області з футболу.[34]
  • 1949 (як ФК «Більшовик» Винники), 1951 і 1952 (як ФК «Харчовик» Винники) винниківчани виступали в любительському чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури (4, 5 і 9 зони, де зібралися команди переважно Заходу України). 1949 — 4 місце (9 зона), 1951 — 6 місце (5 зона), 1952 — 11 місце (4 зона). 1953 року команда брала участь у Кубку УРСР під назвою «Прапор».[34]
  • 1940—1950-ті — легкоатлетична секція.[34]
  • 1954 — завершено будівництво нового стадіону по вул. Спортовій (за польської окупації там знаходилося польське спортивне товариство). 1958 — дитяча футбольна школа при ЛТФ (Маркевич Богдан Дмитрович).[34]
  • 1960 — футбольний клуб «Авангард» Винники чемпіон Львівської області (Маркевич Богдан Дмитрович). 1960 — матчі «Авангард» Винники — «Нафтовик» Дрогобич за «путівку» до класу Б «Україна» (винниківці програли з рахунками 2:0 і 3:0).[34]
  • 1964 — юнацька футбольна команда «Авангард» чемпіон Львівської області серед юніорів.[34]
  • 1970 — футбольний клуб «Харчовик» Винники  — чемпіон м. Львова. 1972 — футбольний клуб «Харчовик» Винники володар кубка м. Львова (тренер Богдан Колодій). 1976 — футбольний клуб «Харчовик» Винники чемпіон УРСР серед команд харчової промисловості.[34]
  • 1979 —1980 — футбольний клуб «Жупан» та дитяча футбольна команда «Жупан» при ЛТФ (припинили існування наприкінці 1990-х). 1990 — започатковано проведення міжнародного юнацького турніру з футболу на приз Карла Мікльоша. 1995 — футбольний клуб «Жупан» (Винники) — чемпіон м. Львова. 1996 і 1997 — футбольний клуб «Жупан» Винники бронзовий призер м. Львова.[34]
  • 2003 (червень) — заснована дитяча футбольна школа Мирона Маркевича «Рух» (директор Юрій Гданський). Тренери: Роман Гданський, Ігор Дідик, Маркіян Шкраба, Олег Леган.[34]
  • 2009 — заснована доросла футбольна команда Рух (Винники) (президент Григорій Коздлвський). Тренер — Роман Гданський. Чемпіон Львівської області — 2012, 2013, 2014, 2015 Володар кубка Львівської області — 2012, 2014, 2015 Володар суперкубка Львівської області — 2013 Переможець турніру пам'яті Ернеста Юста — 2012, 2013, 2014.[34]
  • 2013 (жовтень) — футбольний клуб Рух (Винники) срібний призер першості України з футболу серед аматорів та Другої Ліги. 17 листопада 2013 року — у приміщенні КЦ «Дозвілля» відбулося нагородження чемпіонів і володарів Суперкубка Львівської області гравців ФК «Рух». 17 жовтня 2014 р — футбольний клуб Рух (Винники) вперше у своїй історії став чемпіоном України з футболу серед аматорських команд. 2015 (вересень) — футбольний клуб Рух (Винники) срібний призер першості України з футболу серед аматорів.[34]
  • ДЮСШ «Тризуб», у якій серед різних видів спорту успішно розвивається вільна боротьба. 1970-ті (середина) — ДЮСШ «Тризуб» (тренери: Богдан Білоус, Василь Родич, Роман Проців, Андрій Корсун). Директор — Едуард Левицький.[34]
  • Мотоспорт у Винниках має давні і славні традиції, а його розквіт припадає на кінець 1950–1980-ті 1958/1959 — першість Львівської області з мотокросу. Мототраса — Винниківське озеро — кар'єр «Пісковня» — Чортові скелі — Винниківське озеро. Видатні мотогонщики-винниківчани: Віктор Вінцкевич (нар. 1939), Андрій Шемечко (нар.1946), Зенон Оприск (нар. 1949), Володимир Гундяк, Любомир Романишин (нар. 1951), Володимир Ціж (нар. 1951) та інші. 1964 року на мототрасі «Майорівка» у Винниківському лісі проходили етапи чемпіонату СРСР, України, ранги кубка Європи. 2010 — мотоклуб «Драйв».[34]

Медичні заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятники міста[ред. | ред. код]

Пам'ятники Винників список:

Меморіальні, пам'ятні таблиці[ред. | ред. код]

Історичні об'єкти[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Власники Винників[ред. | ред. код]

Видатні винниківчани[ред. | ред. код]

Видатні винниківчани, поховані у Винниках[ред. | ред. код]

  • Баран Петро — український священик, діяч «Просвіти», багатолітній парох у Винниках.[28]
  • Білоус Богдан Дмитрович  (1949—1994) — майстер спорту з вільної боротьби та самбо, багаторазовий переможець і призер першостей України та СРСР.[28]
  • Богонюк Василь  (1894—1965) — священик УГКЦ, доктор і його дружина Олена (1899—1976)[28].
  • Гірняк Григорій — один із визначних представників галицького духовенства, довголітній парох, декан у Винниках, член Архиєпархіяльного церковного суду, парох-консультант Митрополичого Ординаріяту, член управи священицького вдово-сиротинського фонду, почесний радник Митрополичої Консисторії. У громадському житті — член Повітової ради, один із засновників та активних діячів винниківської читальні товариства «Просвіта».[28]
  • Гуглевич Аркадій  (1876—1961) — священик УГКЦ, громадський діяч, в'язень більшовицьких таборів[28].
  • Гуглевич Данило (1909, біля Добромиля, Польща — 1983, м. Винники) — священик УГКЦ, в'язень більшовицьких таборів (2 жовтня 1945—1955).[28]
  • Зубрицький Гнат — учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 років, педагог.[28].
  • Йона Ярослав — стрілець УГА (з 1 січня 1919), козак 3-ї Залізної дивізії стрілецької Армії УНР.[64].
  • Калитовський Іван — відомий винниківський лікар, патріот України[28].
  • Керницький Михайло (1896—1979) — краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч[28].
  • Кипріян Богдан — член ОУН, редактор самописного ілюстрованого журналу для дітей «Дитячий шлях», що виходив у Винниках у 1934—1935 роках. Рідний брат Мирона Кипріяна.[28]
  • Кияк Григорій — видатний вчений і педагог у галузі аграрної науки, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Академії наук УРСР, заслужений діяч наук УРСР, завідувач кафедри рослинництва і луківництва (1947—1987).
  • Липа Іван — український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар, керуючий управлінням культури і віровизнання УНР та міністр охорони здоров'я в уряді УНР.[28]
  • Лиско Володимир — священик УГКЦ, релігійний і громадський діяч.[28]
  • Любич-Парахоняк Олександра(1892—1977) — відома світова оперна співачка.[28]
  • Маркевич Богдан — український футбольний тренер; грав за команди «Дніпро», «Харчовик» і «Жупан» (усі — Винники); працював тренером у командах «Жупан» (Винники) та «Світанок» (Львів), наприкінці 1960-х і на початку 1970-х років був тренером-селекціонером львівських «Карпат»; почесний громадянин Винник.[28]
  • Нагляк Яків (1889—1959) — доктор, старшина австрійської армії під час Першої світової війни, січовий стрілець.[28]
  • Осташевська Теофілія (Лиско)  — дружина отця Осташевського Йосипа (1890—1948) — видатного діяча УГКЦ, декана Винниківського (1927—1945), пароха с. Підберізці (з 1927). Могила має незвичний напис: «В пам'ять родини Осташевських». Поховано там лише Теофілію Осташевську, а о. Йосифу Осташевському (помер у Харківській тюрмі), Володимиру і Мирославу Осташевським (синам, які загинули в 1944 році по дорозі фронт) не судилося мати власних могил[28].
  • Підлісецький Володимир — січовий стрілець, підхорунжий УГА, керівник Листопадового чину у Винниках у 1918.[28]
  • Полєк Микола — професор-філолог львівської гімназії, займався науковою роботою, вивчав побут римлян і греків, українською мовою видав підручник «З побуту римлян і греків» для гімназій.[28]
  • Сенчишин Ганна Михайлівна (26 лютого 1935, c. Глуховичі — 19 грудня 2014, м. Винники) — культурний і громадський діяч Винник.[65]
  • Сидурко Василь  (1891—1959) — скульптор першого на Україні пам'ятника січовим стрільцям у Винниках та його дружина Карія (1891—1958).[28]
  • Слота Зеновій (1 січня 1922, с. Шили — 18 березня 2011, м. Винники) — громадський діяч, член Секретаріату та один з ініціаторів створення Львівського обласного об'єднання ветеранів Другої світової війни[66]. Працював директором шкіл Новосільського району на Тернопільщині, а потім у школах Винниківського району — у селі Чишки та у Винниках. За сумлінну багаторічну педагогічну працю був нагороджений значком «Відмінник народної освіти» та грамотою облвно, а також нагороджений орденами «Велика Вітчизняна війна» І ступеня, «За мужність» і «За заслуги» III ступеня та медалями.[67] Почесний громадчнин Винник.[28]
  • Федюк Микола — маляр-реаліст, живописець, графік і педагог та його дружина Меланія(1898—1979).[28]
  • Хома Володимир — член ради суспільно-культурного товариства «Надсяння»; відзначився в урочистих подіях присвячених 150-річчю народження Т. Г. Шевченка (у музеї Т. Шевченка в Каневі досі зберігається незвичний «золотий вінок» авторства В. Хоми).
  • Чеславський Михайло Степанович (1921—2003) — видатний педагог, багатолітній директор СШ № 29 і його дружина Лідія (1922—2008).[28]

Почесні громадяни Винник[ред. | ред. код]

1996

1997

1998

  • Козак Ярослав Дмитрович  (посмертно) — активний учасник громадського життя міста.[68]
  • Мороз Володимир  (1913—1996) — український греко-католицький священик, в'язень сталінських концтаборів, Почесний громадянин Винник (посмертно).[68]

1999

2000

  • Богуш Стефанія Миколаївна (нар. 11 липня 1935) — активний діяч «Просвіти».[68]
  • Кипріян Мирон — головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії ім. В. Клеха (США).[68]
  • Кітура Марія-Зеновія Едуардівна (1925—2015) — активний учасник громадського життя міста.[68]
  • Косар Дмитро Михайлович (нар. 8 листопада 1929) — активний діяч «Просвіти».[68]
  • Маркевич Богдан  (1925—2002) — український футбольний тренер[68].
  • Пивовар Любомира Кирилівна (нар. 20 липня 1925) — активний учасник громадського життя міста.[68]
  • Покусінський Йосип Васильович (1920—2014) — воїн УПА, в'язень більшовицько-російських концтаборів.[68]
  • Сапеляк Ярослав Михайлович (нар. 11 січня 1935) — активний діяч «Просвіти».[68]

2011

  • Возницький Борис  — український музейний діяч та мистецтвознавець.[68]
  • Грабовецький Володимир  — двічі відмінник освіти України, почесний професор кафедри країнознавства Українського державного університету, почесний доктор Ужгородського національного університету, почесний професор Прикарпатського національного університету, народний історик Прикарпаття, нагороджений 35 урядовими та громадськими грамотами і дипломами, урядовими орденами та медалями.[68]

2012

2014

  • Баран Петро Семенович(посмертно) — український священик, діяч «Просвіти», багатолітній парох у Винниках[70].
  • Керницький Михайло (посмертно) — краєзнавець, вчитель історії, громадсько-політичний діяч.[70]
  • Гнида Володимир Михайлович (1919 н., м. Винники) — воїн дивізії «Галичина», в'язень сталінських концтаборів, багатолітній паламар у Святовоскресенському храмі Винник.[70]
  • Янда Олег Йосифович, Богонос Юрій Богданович, Волощук Ростислав Романович — учасники АТО.[70]

2015

  • Паньків Петро — священик УГКЦ[71].
  • Петрик Василь — священик УАПЦ.[71]

2016

2017

  • Тинкалюк Микола — фотомайстер, художник Міжнародної федерації фотомистецтва, член Національної спілки фотохудожників України.
  • Ігор (Ян) Ігнатович (1952 р. н.) — канадець українського походження, бабця, дідусь і мама якого мешкали у Винниках. Підприємець, меценат, громадський діяч, продюсер першої англомовної художньої стрічки «Гіркі жнива» (робоча назва «Врожай диявола»), в основу якої лягли трагічні події в Україні початку 20 століття — Голодомор 1932—1933 рр.[72]

2018

  • Скорик Мирослав — композитор, Герой України, Народний артист України, іменем якого названо і відкрито першу в Україні Концертну залу на базі місцевої СЗШ №29.
  • Годунько Йосиф — винниківчанин, освітян, митець.[73]

2019

Слуга Божий Католицької Церкви[ред. | ред. код]

Фльорко Юзеф  (пол. Józef Florko; 8 травня 1915, м. Винники — квітень1945, транзитний концтабір Берґен-Бельзен у провінції Гановер (нині — Нижня Саксонія, Німеччина) — польський римо-католицький священик, Слуга Божий Католицької Церкви.[77]

Міські голови Винників[ред. | ред. код]

Урочисті дні у Винниках[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Прогноз погоди в м.Винники
  3. Байцар А. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 92.
  4. а б в г д е ж и к л м н п Байцар А. До Дня міста: Літопис Винник (част. І)
  5. а б Байцар А. Літопис Винник (Част. II). Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2013. 
  6. а б в Байцар А. Географія населення м. Винники (Част.II). Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 12 березня 2014. 
  7. а б в г д е ж и к л м н п Байцар А.. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини (XX-XXI ст.). 
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1933 r. o podniesieniu gminy Winniki w powiecie i województwie lwowskiem do rzędu miast, rządzących się ustawą z dnia 13 marca 1889 r. (пол.)
  9. Тимець І. Таємниці тютюнової фабрики. — Львів: Мульти АРТ, 2005. — 183 с.
  10. Байцар А. Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657 р). Част. I
  11. Байцар А. Винниківщина в роки Хмельниччини (1648—1657 р). Част. II
  12. а б в г д е Байцар А. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 16.
  13. Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 18.
  14. а б в г д е ж и к л м н Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — № 437-438. — серпень 2013.
  15. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 marca 1933 r. o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i województwie lwowskiem. (пол.)
  16. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 47, 120.
  17. а б в Байцар А. Вересень 1939 р. Винники. Початок II Світової війни
  18. а б в Байцар А. 19-22 вересня 1939 р. Винники. Хронологія подій
  19. Історія з грифом «Секретно»: Радянський «бліцкриг» 1939 року
  20. а б Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 43.
  21. а б Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 44.
  22. Байцар Андрій Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 73.
  23. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-01-25. 
  24. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-01-26. 
  25. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2016-02-01. 
  26. Під Львовом знайшли залищки трипільської культури. Архів оригіналу за 28 серпень 2016. Процитовано 21 липень 2016. 
  27. Українська Греко-католицька церква. Львівська Архиєпархія
  28. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Байцар А. Винниківський некрополь. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 
  29. Байцар А. Німецький (австрійський) цвинтар у Винниках. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 
  30. Владика Володимир освятив дошкільний навчальний заклад у Винниках // Мета — жовтень 2018. — № 8 (146). — С. 3.
  31. У Винниках за кошти місцевого бюджету Львова відновлюють садок № 162
  32. Офіційний сайт центру. Архів оригіналу за 28 вересень 2012. Процитовано 21 липень 2012. 
  33. а б в г д е Байцар А.Культура Винник (історія та сучасність)
  34. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Байцар А. Медицина, спорт і відпочинок у Винниках (історія та сучасність)
  35. Байцар А. Історія хреста на Розлавці
  36. а б в г д Байцар А. Меморіальні дошки Винник. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 20 січня 2014. 
  37. а б в Байцар А. Перші відомі володарі Винник — українці і німці. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  38. а б в г Байцар А. Володарі Винник (частина I). plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  39. Байцар А. Стародавній український шляхетний рід Лагодовських і Винники. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  40. Байцар А. Український шляхетний рід Замойських у Винниках. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  41. Байцар А. Спольщений український шляхетський рід Тарло у Винниках. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  42. Байцар А. Українсько-польський рід Потоцьких і Винники. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  43. Байцар А. Самуель Гловінський, орден Піарів і Винники. plus.lviv.ua. Процитовано 5 листопада 2019. 
  44. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання... — С. 88.
  45. Байцар Андрій. Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник. — № 422—423. — січень-лютий 2013.
  46. а б Байцар А. Видатні винниківчани: Домазар Зенон (Зиновій) і Винників Наталя — провідні діячі ОУН. plus.lviv.ua. Процитовано 6 листопада 2019. 
  47. Байцар А. Видатні винниківчани: Підлісецький Володимир і Голіян Володимир — творці Листопадового чину у Винниках. plus.lviv.ua. Процитовано 6 листопада 2019. 
  48. Байцар А. Видатні винниківчани. Антін Домазар — військовий та громадський діяч, стрілець УГА
  49. Байцар А. Видатні винниківчани. Дмитерко Юліан — учасник українського визвольного руху.
  50. Відомий польський філософ Станіслав Дунін-Борковський — уродженець Винник. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014. 
  51. Байцар А. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. — Винники, Львів : ЗУКЦ, 2017. — С. 76.
  52. Байцар А. Видатні винниківчани: Златокудр Іван
  53. Байцар А. Забуті імена: Калинович Володимир Сидорович — видатний винниківчанин
  54. Байцар А.. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — С. 94.
  55. Байцар А. Забуті імена: Козак Михайло
  56. Байцар А.. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання... — С. 61.
  57. а б Байцар А. Забуті імена: Антон Лауб і Вільгельм Шмідт. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 
  58. Post-Поступ — щоденна львівська газета
  59. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — Київ : Темпора, 1970. — 260 с. — ISBN 966-8201-26-4.
  60. Байцар А. Винниківчани в лавах ОУН-УПА // Винниківський вісник № 422—423, січень-лютий 2013
  61. Байцар А. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
  62. Байцар А. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — С. 135.
  63. а б Байцар А. Забуті імена: Щуровський Володимир та Щуровський Євген
  64. "Байцар А." Винниківчани брати Йони — борці за Україну
  65. Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — С. 133.
  66. Слота Зеновій Павлович. Архів оригіналу за 9 березень 2014. Процитовано 9 березень 2014. 
  67. Во Львове наградили 50 ветеранов национально-освободительной борьбы. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.  (рос.)
  68. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Байцар А. Почесні громадяни Винник (дещо з історії)
  69. а б "Байцар А." Тарас Кияк і Мирон Маркевич — Почесні громадяни Винник (Відео)
  70. а б в г "Байцар А." У Винниках вшановували нових почесних громадян міста Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.
  71. а б "Байцар А." Винники: Науково-популярне краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.
  72. а б "Байцар А." Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — С. 150.
  73. Байцар А. До дня м. Винники (Львівщина). Винники у незалежній Україні (хронологія подій)
  74. Богдан Тихолоз став почесним громадянином Винників
  75. Богдана Тихолоза нагородили званням «Почесний громадянин Винник»
  76. Український боксер Андрій Котельник став почесним громадянином Винник
  77. "Байцар А." Слуга Божий Католицької Церкви Юзеф Фльорко — уродженець Винник

Джерела[ред. | ред. код]

  • Байцар А. Винники у Незалежній Україні // Винниківський вісник. — № 449 — № 450, січень 2014.
  • Байцар А. Пам'ятники Винник. Пам'ятник Тарасу Шевченкові (1913 р.) // Винниківський вісник. — № 452. — 28 лютого 2014.
  • Байцар А. Пам'ятники Винник. Пам'ятник Іванові Франку (1956 р.). Пам'ятник Іванові Огієнку (2010 р.). // Винниківський вісник № 461-№ 462, 2 липня 2014 р.
  • Байцар А. Старий винниківський цвинтар: історія та сучасність. // Винниківський вісник. — № 467-468. — 24 вересня. 2014.
  • Байцар А. Почесні громадяни Винник (продовження) // Винниківський вісник. — № 472-473. — 20 листопада. 2014.
  • Байцар А. Фігури Божої матері та Хрести процесійні у Винниках // Винниківський вісник. — № 476-477. — 29 грудня. 2014.
  • Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — № 437-438. — серпень 2013.
  • Байцар А. Іван Липа творив у Винниках. Тут він залишився назавжди // Винниківський вісник. — № 378-379. — 28 лютого 2010.
  • Байцар А. Винники — «Мала Швейцарія» // Винниківський вісник. — № 382-383. — 21 квітня 2011.
  • Байцар А. Будитель Галицької України Руси // Винниківський вісник. — № 384-385. — травень — червень 2011.
  • Байцар А. Як у Винниківському краї Січові стрільці здобували Незалежність України // Винниківський вісник. — № 387–389. — серпень 2011.
  • Байцар А. Євген Врецьона — побратим Коновальця і Бандери // Винниківський вісник. — № 389 — № 390. — вересень 2011.
  • Байцар А. Географія рекреаційно-туристичних ресурсів м. Винники// Географія і туризм: міжнародні виклики українському туризму. Матеріали V Міжнародної наукової конференції. — Львів: 2011. — С. 12-15.
  • Байцар А. Історія винниківських німців// Винниківський вісник. — № 398-399. — грудень 2011.
  • Байцар А. Родина українських патріотів Раків у Винниках// Винниківський вісник. — № 398 — 399. — грудень 2011.
  • Байцар А. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.
  • Байцар А. Чортова скеля: дім легенд і загадка історії //Винниківський вісник. — № 403. — лютий — брезень 2012.
  • Байцар А. Винниківська залізниця: історія і сучасність// Винниківський вісник. — № 407. — квітень — травень 2012.
  • Байцар А. У с. Млинівці (біля Винниківського озера) селяни підтримували загони Богдана Хмельницького… // Винниківський вісник. — № 412-413. — серпень 2012.
  • Байцар А. Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції. — Львів: 2012. — С. 33-38.
  • Байцар А., Байцар Н. Релігійний туризм і паломництво в м. Винники // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції. — Львів: 2012. — С. 38-44.
  • Байцар А., Байцар Н. Сучасний стан і перспективи розвитку рекреаційно-туристичних ресурсів м. Винники Львівської області. // Вісник Львівського університету. Серія міжнародних відносин. Вип. 29. Частина І. — Львів: 2012. — С. 3-7.
  • Байцар А. Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І. — Львів: 2013. — С. 11-16.
  • Байцар А., Байцар Н. Сакральний туризм у м. Винниках // Вісник Львівського університету. Серія географ. Вип. 43. Частина І. — Львів: 2013. — С. 119—124.
  • Байцар А. Винниківчани в лавах ОУН-УПА. // Винниківський вісник. — № 422-423. — січень — лютий 2013.
  • Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444-445, листопад — грудень 2013 Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник № 446-447, 31 грудня 2013
  • Байцар А. Почесні громадяни Винник // Винниківський вісник. — № 470-471. — 31 жовтня 2014.
  • Байцар А. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. — Львів-Винники, 2015. — 100 с.
  • Байцар А. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. — Львів : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
  • Байцар А. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. — Львів : Західно-Українського Консалтинг Центру, 2017. — 180 с.
  • Бокало О. Два дерев’яні млини XX ст. / О. О. Бокало // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2008. — С. 219–230.
  • Винники // Винниківський історико-краєзнавчий музей. — 36 c.
  • Гавінський А. Пам’ятка культури лійчастого посуду Винники-Лисівка: дослідження 1963 року / А. Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2012. — Вип. 16. — С. 431-447.
  • Винники //Галицька брама. — Львів, 2008. — № 5-6, травень — червень. — Львів. — 32 c.
  • Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. Історично-мемуарний збірник / Влох Михайло. — Чикаго, 1970. — 529 с.
  • Галич Г. Наконечний Д. Львівська тютюнова фабрика. Історичний нарис. — Львів, 1968. — 76 с.
  • Винничук Ю. Легенди Винників. — Львів : ЛА «Піраміда», 2010. — 42 с.
  • Геренчук К. Природа Львівської області. — Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 1972. — 149 с.
  • Грабовецький В. Мої незабутні Винники в літописі та ілюстраціях: За спогадами минулих літ. — Івано-Франківськ : Івано-Франківський державний історично-меморіальний музей О. Довбуша, 2011. — 284 с.
  • Грабовецький В. Історія встановлення першого скульптурного пам’ятника Тарасові Шевченкові у Винниках в Україні і у світі 1913 р. та вшанування Кобзаря. До 100-річчя воздвиження першого скульптурного монументу Кобзаря. — Івано-Франківськ, 2012. — 250 с.
  • Тимець І. Таємниці тютюнової фабрики. — Львів : Мульти АРТ, 2005. — 183 с.
  • Тимець І. До історії тютюнової фабрики / Ігор Тимець // Галицька брама. — 2008. — № 5–6 (161–162). — С. 24–28.
  • Чорновол І. Історія Пустомитівського району в контексті регіональної історії Галичини
  • Krasny Piotr. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury. — Drukarnia narodowa, 1996. — Т. 4. — 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  • Winniki, 2, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1893. — Т. XIII : Warmbrun — Worowo. (пол.). — S. 561.

Посилання[ред. | ред. код]