Владислав I Герман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав I Герман
Wladyslaw Herman.jpg
Князь Польщі
Правління 1079-1102
Попередник Болеслав II Сміливий
Наступник Збіґнєв
Біографічні дані
Народження бл.1043
Польща
Смерть 4 червня 1102(1102-06-04)
Плоцьк
Поховання Плоцький кафедральний собор, Плоцьк, Польща
Дружина Преслава Правдич
Другий шлюб Юдита Богемська
Третій шлюб Юдита Швабська
Діти Збіґнєв, Болеслав, Софія, Аґнешка, Аделаїда
Династія П'ясти
Батько Казимир I Відновитель
Мати Добронега Володимирівна
Медіафайли у Вікісховищі?

Владислав I Герман (*1043 - †4 червня 1102) — князь Польщі у 1079-1102 роках, святий у Польській православній церкві.

Онук Великого князя Київського Володимира Святого.

Життєпис

Володар Мазовії

Походив з династії П'ястів, по материнський лінії з династії Святославичів. Син Казимира I Відновителя та української княжни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира I Великого.

Після смерті батька у 1058 році отримав в керування Мазовію, зробивши своїм головним містом Плоцьк. Не виявив значних державницьких здібностей. Під час повстання 1079 року польських магнатів проти його брата Болеслава II Сміливого Владислав Герман перейшов на бік бунтівників й зрештою очолив боротьбу проти брата.

Король Польщі

Після вигнання Болеслава II з країни у 1079 році Владислав Герман стає володарем Польщі. Втім зрікається королівського титулу й оголошує себе князем. Із самого початку замало цікавився політичними справами, передавши значні повноваження воєводі Сецеху, який з цього моменту в значній мірі впливав на польську внутрішню та зовнішню політику. Головними завданнями князь Польщі та Сецех для себе вбачали у замиренні із сусідами та приборканні місцевих магнатів. З цією метою було укладені мирні договори із Чеським князівством (1081) та Священною Римською імперією (1088). Згідно з цими угодами було визнано володарювання Польщі у Сілезії (як посаг за доньку богемського короля), а князь Польщі став васалом імперії. Також Польща була вимушена повернути Червенські міста Київській Русі. Водночас були здійснені спроби обмежити вплив аристократії.

Проте вплив та вага центральної влади послабли. У 1089-1090 роках тривала боротьба у Померанії, де спалахнуло повстання. Зрештою польські війська зазнали поразки, Владислав Герман визнав незалежність цієї області. У 1091 році виник новий заколот на підтримку одного з синів князя Польщі — Болеслава. Втім Сецеху вдалося його придушити. У 1092 році повстав інший син — Збіґнєв. Йому вдалося захопити Вроцлав й значну частину Сілезії. Проте у 1093 році Сецех розбив Збіґнєва й запроторив того до в'язниці. До 1097 року Владислав I Герман спокійно керувати країною при підтримці Сецеха. Але у 1097 році під тиском магнатів змушений був випустити сина Збіґнєва. Разом з іншим сином Болеславом спрямував на підкорення Померанії. Втім вони розвернули війська проти батька. Зрештою Владислав зазнав поразки й вимушений був погодитися на угоду із синами. Згідної неї, Збіґнєв ставав князем Великої Польщі, а Болеслав — Сілезії, Владислав I Герман залишався верховним володарем та військовим очільником, лише він міг вирішувати питання зовнішньої політики. У 1098-1099 роках спалахнуло нове повстання синів Владислава, якого знову було розбито. Цього разу Збіґнєв отримав частину Великої Польщі, Куявію, Серадзію, Ленчин, а Болеслав — Малу Польщу з Краковом. У Владислава Германа залишилася Мазовія та титул. Воєводу Сецеха було скинуто з посади та осліплено.

Помер Владислав I Герман 4 червня 1102 року у Плоцьку. Був похований в латинській катедрі Плоцька.

Сім'я

1. Дружина — Преслава Правдич (?-?). Діти:

  • Збіґнєв (1070-1112), польський князь (з 1092 г.)

2. Дружина — Юдіт Богемська (1056-1086), донька Вратислава II, князя та короля Богемії. Діти:

  • Болеслав (1086-1138), князь Польщі з 1107 до 1138 року.

3. Дружина — Юдита Швабська (1047-1092), донька Генріха III Чорного, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

Родовід

Владислав I веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мешко I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
Болеслав I ,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дубравка,
Богемська князівна
 
 
 
 
 
 
 
Мешко II,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Добромир,
князь Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Емільда Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Невідома
 
 
 
 
 
 
 
Казимир I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Герман I,
пфальцграф Лотарингії
 
 
 
 
 
 
 
Еццо
Пфальцграф Лотарингії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга фон Ділінген
 
 
 
 
 
 
 
Рикса Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оттон II,
Імператор
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феофано Склірена
 
 
 
 
 
 
 
Владислав I,
князь Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ігор,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Святослав Хоробрий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга (княгиня),
Велика княгиня Київська
 
 
 
 
 
 
 
Володимир Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мал,
Князь Древлянський
 
 
 
 
 
 
 
Малуша
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
Добронега Володимирівна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Порфірогенета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Примітки

  1. Войтович 2000.

Джерела та література

Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.

  • (пол.) Lukowski & Zawadzki, A Concise History of Poland, 2001

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Владислав I Герман

Попередник
Болеслав II Сміливий
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Князь Польщі
1079-1102
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Збіґнєв