Вогнем і мечем (вислів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вогнем і мечем — вислів, що виник в античні часи. Первісне його значення — древній спосіб виліковувати хвороби та рани, який використовували давньогрецькі лікарі. Він полягає у тому, що рану хворому вирізають ножем та припікають вогнем або розжареним металом. Гіппократ казав про цей спосіб лікування:

Що не зціляють ліки, те зціляє залізо. Що не може зцілити залізо, те зціляється вогнем[1]

Пізніше значення[ред. | ред. код]

Пізніше, у римських поетів I століття до нашої ери (Овідій, Проперцій та інші) вираз «вогнем і мечем» отримав значення «знищувати ворога зброєю та пожежами». Приблизно такий сенс у нього вкладали письменники й публіцисти і пізніше.

1884 року вийшов роман Генрика Сенкевича, «Вогнем і мечем» події у якому розгортаються 16481651 роках у період Хмельниччини в Україні. Ця подія ознаменувала збільшення популярності вислову. На сьогодні вислів «вогнем і мечем» вживається для позначення безжального знищення людей або навіть цілих поселень, міст із застосуванням крайніх способів насильства.[1]

Примітки[ред. | ред. код]