Водосховища Севастополя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:23, 8 січня 2019, створена ZxcvU (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Гідрографія України за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Водосховища Севастополя — стави, які розташовані на території, яка підпорядкована міськраді Севастополя.

На території Севастополя налічується 1 водосховище, загальною площею 604 га, об'ємом 64,2 млн м³.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Територія, яка підпорядковується міськраді Севастополя, становить 1079 км², в тому числі акваторії внутрішніх морських бухт займають 216 км².

Місто розташовано у південно-західній частині Криму на Гераклейському півострові.

На заході і півдні територія, підпорядкована Севастопольській міськраді, обмежена береговою лінією Чорного моря, загальна протяжність якої становить 152 км.

Узбережжя в районі Севастополя має понад 30 незамерзаючих морських бухт, найдовша з них – Севастопольська бухта більш ніж на 8 км йде вглиб півострова.

Гідрографічна мережа території Севастополя — річки Бельбек (загальна довжина річки 63 км, площа водозбору 505 км²), Чорна (41 км, 436 км²) та Кача (69 км, 573 км²), які займають у Криму за повноводністю, відповідно, перше, друге і четверте місця.

На території Севастополя функціонує одне, найбільше в Криму водосховище – Чорноріченське з повним об'ємом 64,2 млн м³. Воно розташоване на р. Чорна поблизу с. Озерне Балаклавського району Севастопольської міськради. Його основне цільове призначення – господарсько-питне водопостачання для м. Севастополя.

Будівництво греблі Чорноріченського водосховища висотою 28 метрів було завершено в 1956 р., що дозволило акумулювати 33,2 млн м³ води. Протягом 1977—1984 рр. греблю було нарощено до сучасної висоти в 36 метрів, що дозволяє накопичувати у водосховищі 64,2 млн м³ води і робить Чорноріченське водосховище найбільшим на Кримському півострові.

Довжина водосховища 3,45 км, максимальна ширина – 3,55 км, площа поверхні 6,04 км², пересічна глибина – 10,7 м, максимальна глибина (біля греблі) — 31,7 м. Водоскидна споруда являє собою водозливну гравітаційну греблю автоматичної дії.

Наявність водосховищ у басейнах основних річок на території Севастополя[1][ред. | ред. код]

Район річкового басейну Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Річки Чорного моря у тому числі 1 604 64,2 61,2 -* -
р. Чорна 1 604 64,2 61,2 - -
Разом 1 604 64,2 61,2 - -

Примітки: * — немає водосховищ, переданих в оренду.

Наявність водосховищ (вдсх) об'ємом понад 10 млн м³ на території Севастополя[1][ред. | ред. код]

Назва водосховища, річки (басейну) Місцезнаходження вдсх (населений пункт, район) Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³
Чорноріченське, р. Чорна (Чорне море) м. Севастополь, Балаклавський 604 64,2 61,2

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2

Література[ред. | ред. код]

  1. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
  2. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  3. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.