Відмінності між версіями «Войнилівський район»
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
(джерело-указ в wiki-посиланні є… сноски можна зробити однією (подвійною)) |
(оформлення) |
||
Рядок 80: | Рядок 80: | ||
В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі селища в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2012/06/17/9230/view Убивства у Войнилові «тягнуть» на кримінальну справу]</ref><ref>[http://visti-kalush.com.ua/articles/category/society/2012/06/21/4733/view У Войнилові вчинено злочин проти людськості]</ref>. |
В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі селища в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2012/06/17/9230/view Убивства у Войнилові «тягнуть» на кримінальну справу]</ref><ref>[http://visti-kalush.com.ua/articles/category/society/2012/06/21/4733/view У Войнилові вчинено злочин проти людськості]</ref>. |
||
− | Станом на 1 вересня 1946 року |
+ | Станом на 1 вересня 1946 року{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=496, 501–502}} площа району становила 300 [[Квадратний кілометр|км²]], кількість сільських рад — 28. |
Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району. |
Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району. |
||
Рядок 114: | Рядок 114: | ||
30 грудня 1962 р. [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|ліквідовано]] 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до [[Калуський район|Калуського району]]. |
30 грудня 1962 р. [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|ліквідовано]] 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до [[Калуський район|Калуського району]]. |
||
− | == Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року |
+ | == Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=496, 501–502}} == |
{{3 стовпці}} |
{{3 стовпці}} |
||
* [[Верхнянська сільська рада]] |
* [[Верхнянська сільська рада]] |
||
Рядок 182: | Рядок 182: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
+ | |||
+ | == Література == |
||
+ | * {{АТП УРСР-1946|}} |
||
[[Категорія:Колишні райони Івано-Франківської області]] |
[[Категорія:Колишні райони Івано-Франківської області]] |
Версія за 13:06, 10 листопада 2019
Войнилівський район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | ![]() ![]() |
Округа/Область: | Станіславська область |
Утворений: | 17 січня 1940[1] |
Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Войнилів |
Кількість сільських рад: | 31 |
Районна влада |
Войнилівський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Войнилів.
Історія
17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.
До Войнилівського району відійшли села ґмін Войнилів, Томашівці та Верхня. Утворена 31 сільська рада:
Першим секретарем райкому компартії призначили О. С. Бабенка, до того — другий секретар Софіївського райкому.[2]
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. з Войнилівського району вилучені сільські ради і передані:
- Бабин-Зарічна сільська рада — до Калуського району
- Болохівська сільська рада — до Долинського району.
У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Крайсгауптманшафту Калуш. В липні 1944 року Радянські війська знову захопили територію району.
В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі селища в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)[3][4].
Станом на 1 вересня 1946 року[5] площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 28.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району.
12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував 6 сільрад (залишилось 17):
- Сільцівську і Павликівську з приєднанням до Войнилівської сільради;
- Кудлатівську з приєднанням до Слобідківської сільради;
- Мошківську з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради;
- Кулинківську з приєднанням до Зборівської сільради;
- Дубрівську з приєднанням до Довжівської сільради.
19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував 6 сільрад:
- Перекосівську з приєднанням до Довговойнилівської сільради;
- Перевозецьку і Довпотівську з приєднанням до Слобідської сільради;
- Луцьку з приєднанням до Сівковойнилівської сільради;
- Дубовицьку і Довжівську з приєднанням до Середнянської сільради.
Залишилось 11 сільрад:
- Верхнянська
- Войнилівська
- Довговойнилівська
- Завадківська
- Зборівська
- Негівська
- Середнянська
- Сівка Войнилівська
- Слобідська
- Станьківська
- Томашівська.
9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком прийняв рішення про приєднання Довпотівської, Слобідської і Перевозецької сільрад до Войнилівської сільради.[6]
30 грудня 1962 р. ліквідовано 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до Калуського району.
Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[5]
- Верхнянська сільська рада
- село Верхня
- Войнилівська сільська рада
- село Войнилів
- Гуменівська сільська рада
- село Гуменів
- Довговойнилівська сільська рада
- село Довгий Войнилів
- Довжківська сільська рада
- село Довжка
- Довпотівська сільська рада
- село Довпотів
- Дібровська сільська рада
- село Діброва
- Дубовицька сільська рада
- село Дубовиця
- хутір Землянка
- Завадківська сільська рада
- село Завадка
- село Степанівка
- Зборівська сільська рада
- село Збора
- Копанківська сільська рада
- село Копанки
- Кудлатівська сільська рада
- село Кудлатівка
- Кулинківська сільська рада
- село Кулинка
- Луцька сільська рада
- село Лука
- Мостищенська сільська рада
- село Мостище
- Мошковецька сільська рада
- село Мошківці
- Негівська сільська рада
- село Негівці
- хутір Пняки
- Павликівська сільська рада
- село Павликівка
- Перевозецька сільська рада
- село Перевозець
- Перекосівська сільська рада
- село Перекоси
- Середнянська сільська рада
- село Середня
- Середньобабинська сільська рада
- село Середній Бабин
- Сівко-Войнилівська сільська рада
- село Сівка-Войнилівська
- Сільцівська сільська рада
- село Сільце
- Слобідська сільська рада
- село Слобідка
- Станківська сільська рада
- село Станкова
- Томашівська сільська рада
- село Нові Томашівці
- село Старі Томашівці
- хутір Дубина
- хутір Сеглів
- Цвітівська сільська рада
- село Цвітова
Примітки
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ В. Сергійчук. Український здвиг. Том III: Прикарпаття. 1939–1955. — с. 54.
- ↑ Убивства у Войнилові «тягнуть» на кримінальну справу
- ↑ У Войнилові вчинено злочин проти людськості
- ↑ а б Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933), 1933, с. 496, 501–502
- ↑ Редько А.Г. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.