Вокаліз: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Шаблон:УМузЕ-1
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вока́ліз''' (від {{lang-la|vocalis}} — голосний, співучий) — вправа або етюд для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний, з назвами [[Ноти|нот]] або [[Склад (мовознавство)|складів]] і зазвичай призначається для розвитку вокальної (співацької) техніки, вироблення [[кантилена|кантилени]], рухливості голосу, вирівнювання регістрів тощо |
'''Вока́ліз''' (від {{lang-la|vocalis}} — голосний, співучий) — вправа або етюд для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний, з назвами [[Ноти|нот]] або [[Склад (мовознавство)|складів]] і зазвичай призначається для розвитку вокальної (співацької) техніки, вироблення [[кантилена|кантилени]], рухливості голосу, вирівнювання регістрів тощо в навчальній практиці широко використовуються збірки В. І. Віленської, [[Глінка Михайло Іванович|М. Глінки]], Г. Зейдлера, Д. Конконе, Г. Панофки, Н. Татаринової та ін. |
||
Деякі композитори писали вокалізи, як самостійні художні твори. Серед найвизначніших шедеврів цього жанру — «Вокаліз» [[Сергій Рахманінов|С. Рахманінова]], концерт для голосу з оркестром [[Гліер|Р. Гліера]] та інші. |
Деякі композитори писали вокалізи, як самостійні художні твори. Серед найвизначніших шедеврів цього жанру — «Вокаліз» [[Сергій Рахманінов|С. Рахманінова]], концерт для голосу з оркестром [[Гліер|Р. Гліера]] та інші. |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
* {{МС}} |
* {{МС}} |
||
* {{МД}} |
* {{МД}} |
||
== Посилання == |
|||
* {{УМузЕ-1|частина=Вокаліз|сторінки =400}} |
|||
{{stub}} |
{{stub}} |
||
Поточна версія на 10:25, 25 березня 2021
Вока́ліз (від лат. vocalis — голосний, співучий) — вправа або етюд для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний, з назвами нот або складів і зазвичай призначається для розвитку вокальної (співацької) техніки, вироблення кантилени, рухливості голосу, вирівнювання регістрів тощо в навчальній практиці широко використовуються збірки В. І. Віленської, М. Глінки, Г. Зейдлера, Д. Конконе, Г. Панофки, Н. Татаринової та ін.
Деякі композитори писали вокалізи, як самостійні художні твори. Серед найвизначніших шедеврів цього жанру — «Вокаліз» С. Рахманінова, концерт для голосу з оркестром Р. Гліера та інші.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вокаліз // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 400.
