Відмінності між версіями «Всесвітня служба радіомовлення України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
'''«Всесві́тня слу́жба радіомо́влення Украї́ни»''' ({{lang-en|Radio Ukraine International}}) — радіостанція, міжнародна служба [[Національна радіокомпанія України|НСТУ]].
+
{{Шаблон:Картка компанії}}'''«Всесві́тня слу́жба радіомо́влення Украї́ни»''' ({{lang-en|Radio Ukraine International}}) — радіостанція, міжнародна служба [[Національна радіокомпанія України|НСТУ]].
   
 
Всесвітня служба радіомовлення України у своєму складі має редакції наступними мовами — [[російська мова|російською]], [[румунська мова|румунською]], [[англійська мова|англійською]], [[Українська мова|українською]] та [[німецька мова|німецькою]]. Радіоканал "Radio Ukraine International" не має окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, німецької та румунської) і всі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.
 
Всесвітня служба радіомовлення України у своєму складі має редакції наступними мовами — [[російська мова|російською]], [[румунська мова|румунською]], [[англійська мова|англійською]], [[Українська мова|українською]] та [[німецька мова|німецькою]]. Радіоканал "Radio Ukraine International" не має окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, німецької та румунської) і всі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.

Версія за 19:40, 20 лютого 2019

Всесвітня служба радіомовлення України
Тип радіомовна станціяd
Засновано 1950[1]
Засновник(и) Українське радіо
Штаб-квартира Київ
Flag of Ukraine.svg Україна
Власник(и) Українське радіо
nrcu.gov.ua/index.php?id=157

«Всесві́тня слу́жба радіомо́влення Украї́ни» (англ. Radio Ukraine International) — радіостанція, міжнародна служба НСТУ.

Всесвітня служба радіомовлення України у своєму складі має редакції наступними мовами — російською, румунською, англійською, українською та німецькою. Радіоканал "Radio Ukraine International" не має окремих повноцінних мовних версій (російської, української, англійської, німецької та румунської) і всі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.

Історія

Українське іномовлення

Українське іномовлення в УРСР для діаспори розпочались у 1950 році, англійською (з 1952), німецькою (з 1966) та румунською (з 1970).

Всесвітня служба радіомовлення України

Всі іншомовні редакції українського іномовлення було відкрито ще радянською Україною, а значить, необхідність появи конкретних іноземних мов на радянському радіо мотивувалася лише політичними й ідеологічними потребами офіційної Москви[2].

1991-й був останнім роком українського радянського іномовлення. Після набуття Україною Незалежності «Радіо Київ» стало представником суверенної української держави у світовому інформаційному просторі. Українське іномовлення було перейменовано на Всесвітню службу радіомовлення України з ефірною назвою «Радіо Україна». Станом на 1991 рік радіопрограми для закордонних країн звучали щодня в ефірі 7,5 годин. Транслювалися на країни Західної Європи та Північної Америки українською, румунською, англійською та німецькою мовами.[3][4][5]

10 грудня 2014 року на сайті Національної радіокомпанії України було повідомлено по початок мовлення російською мовою в FM частотах 1431 кГц та в інтернеті.[6] Мовлення російськомовної версії на частоті 1431 кГц розпочалося 12 січня 2015 року й припинилося 1 лютого 2018 року. Відтоді мовлення російською ведеться в інтернеті (на сайті НРКУ) та через супутник.

Початково мовлення велося всередині України на багатьох частотах на коротких та середніх хвилях. Пізніше було запроваджено мовлення через Інтернет на сайті НРКУ (для російської, румунської, та німецької та англійської), через супутник (для російської, румунської, німецької та англійської), на FM хвилях 11580 кГц та 549 кГц (лише для англійської мови).[7]

Див. також

Примітки

  1. http://web.archive.org/web/20071117140433/http://daa-dxer.narod.ru/history.htm
  2. Людмила Павленко. Всесвітня служба «Радіо Україна»: сучасний стан та перспективи мовлення іноземними мовами // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». — Том 21 (60), 2008, № 1, с. 78—83
  3. Людмила Павленко. [Основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої служби радіомовлення України] // Журналістика, філологія та медіаосвіта: Збірник наукових доповідей. Т. 2. — Полтава: Освіта, 2009. — с. 263-265
  4. Людмила Павленко. Павленко Л. Г. Основні принципи інформаційної діяльності сучасного українського іномовлення // Наукові записки Інституту журналістики. 2006. Т. 24. с.
  5. Людмила Павленко. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні // «Теле- та радіожурналістика», 2010. — Вип. 9, ч. 2. — с. 110-116
  6. «Українське радіо» розпочало мовлення російською на Україну і європейську частину Росії // Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 11 грудня 2014
  7. Конах. В.К. Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України. Аналітична записка// Національний інститут стратегічних досліджень, часопис "Актуальні проблеми міжнародних відносин". Випуск 118 (частина І). 2014 (html)

Посилання