Всеукраїнське музейне містечко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:27, 18 березня 2018, створена Shynkar (обговорення | внесок) (Допоміжні заклади)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Всеукраїнське музейне містечко (офіційна назва — Всеукраїнський музейний городок) — державний історико-культурний заповідник, створений 29 вересня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР на базі Києво-Печерської Лаври. Після Другої світової війни реорганізований у Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

В 1920-х роках завідуючим реставраційної майстерні був Микола Касперович.

Структура[1][ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

  1. Лаврський музей культів та побуту з відділами:
    • шиття і тканини;
    • металу і каменя;
    • письма та друку;
    • станкового малярства;
    • історії Лаври;
    • порівняльної історії релігій;
    • нумізматики.
  2. Музей староукраїнської будівельної техніки.
  3. Музей української старовини.
  4. Український театральний музей УАН.

Архіви[ред. | ред. код]

  1. Архівні фонди Старої Лаври.
  2. Архівні фонди Центрального архівного управління й архіви культові й військові.
  3. Архівні фонди округового Архівного управління.

Бібліотеки[ред. | ред. код]

  1. Старо-Лаврська бібліотека 17-19 століть.
  2. Бібліотека митрополита Флавіана.

Допоміжні заклади[ред. | ред. код]

  1. Реставраційна майстерня.
  2. Картотека та фототека музею.
  3. Друкарня УАН-ДВУ.
  4. Низка майстерень.
  5. Будинок екскурсанта та екскурсбаза Київської окрполітосвіти.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станом на 1927 рік.

Джерела та література[ред. | ред. код]