Відмінності між версіями «Вторгнення (військова справа)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (оформлення)
м (replaced: 13-а → 13-та, typos fixed: 3-ої → 3-ї (4) за допомогою AWB)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Вторгнення}}
 
{{Otheruses|Вторгнення}}
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-185-0139-20, Polen, Russland, Panzer in Bereitstellung.jpg|thumb|праворуч|220px|Танки [[Panzer III]] [[13-а танкова дивізія (Третій Рейх)|13-ої танкової дивізії]] в Польщі напередодні вторгнення до Радянського Союзу. Червень 1941]]
+
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-185-0139-20, Polen, Russland, Panzer in Bereitstellung.jpg|thumb|праворуч|220px|Танки [[Panzer III]] [[13-та танкова дивізія (Третій Рейх)|13-ї танкової дивізії]] в Польщі напередодні вторгнення до Радянського Союзу. Червень 1941]]
 
[[Файл:PSYOPS3ap.jpg|thumb|праворуч|220px|Американські війська упроваджують психологічні акції з початком [[Війна в Іраку|вторгнення до Іраку]]. [[Ель-Кут]]. [[Ірак]]]]
 
[[Файл:PSYOPS3ap.jpg|thumb|праворуч|220px|Американські війська упроваджують психологічні акції з початком [[Війна в Іраку|вторгнення до Іраку]]. [[Ель-Кут]]. [[Ірак]]]]
'''Вторгнення''' — у [[військова справа|військовій справі]] та в [[Міжнародне право|міжнародному праві]] — вступ збройних сил одного або декількох держав по суші, повітрям або з моря на територію іншої держави. Зазвичай здійснюється раптово і виражається в стрімкому просуванні (проникненні) виділених для вторгнення сил у межі іншої країни.
+
'''Вторгнення''' — у [[військова справа|військовій справі]] та в [[Міжнародне право|міжнародному праві]] — вступ збройних сил однієї або декількох держав по суші, повітрям або з моря на територію іншої держави. Зазвичай здійснюється раптово і виражається в стрімкому просуванні (проникненні) виділених для вторгнення сил у межі іншої країни.
   
 
== Зміст ==
 
== Зміст ==
Рядок 8: Рядок 8:
 
Вторгнення широко практикувалося в усі періоди [[військова історія|військової історії]] для захоплення чужих територій, розгрому армій противника і досягнення інших [[Агресія (політика)|агресивних]] цілей. У стародавні століття відомі [[Завойовницький похід Александра Македонського|вторгнення військ Олександра Македонського в Малу Азію і в Персію]], перських військ в Грецію, армії [[спарта]]нців в межі Фів та інше; в середні століття вторгнення здійснювалося франками в [[Західна Європа|Західну Європу]], арабами в Малу Азію і Персію, військами [[Чингісхан]]а і Батия в руські землі; у пізніший час — вторгнення [[Велика армія|«великої армії» Наполеона]] в Росію тощо.
 
Вторгнення широко практикувалося в усі періоди [[військова історія|військової історії]] для захоплення чужих територій, розгрому армій противника і досягнення інших [[Агресія (політика)|агресивних]] цілей. У стародавні століття відомі [[Завойовницький похід Александра Македонського|вторгнення військ Олександра Македонського в Малу Азію і в Персію]], перських військ в Грецію, армії [[спарта]]нців в межі Фів та інше; в середні століття вторгнення здійснювалося франками в [[Західна Європа|Західну Європу]], арабами в Малу Азію і Персію, військами [[Чингісхан]]а і Батия в руські землі; у пізніший час — вторгнення [[Велика армія|«великої армії» Наполеона]] в Росію тощо.
   
В період між 1-ої і 2-ої світовими війнами військові теоретики країн, які дотримувалися погляду про можливість домогтися вирішального успіху у війні швидким нищівним ударом, обґрунтовували необхідність створення спеціального угруповання військ, призначеного для вторгнення. Ці погляди знайшли найповніше втілення в будівництві армій [[Німеччина|Німеччини]], [[Італія|Італії]], [[Японія|Японії]]. Раптове вторгнення завчасно створених угруповань їх збройних сил в межі країн Європи та Азії стало основним способом нападу на інші країни у 2-й світовій війні.
+
В період між 1-ї і 2-ї світовими війнами військові теоретики країн, які дотримувалися погляду про можливість домогтися вирішального успіху у війні швидким нищівним ударом, обґрунтовували необхідність створення спеціального угруповання військ, призначеного для вторгнення. Ці погляди знайшли найповніше втілення в будівництві армій [[Німеччина|Німеччини]], [[Італія|Італії]], [[Японія|Японії]]. Раптове вторгнення завчасно створених угруповань їх збройних сил в межі країн Європи та Азії стало основним способом нападу на інші країни у 2-й світовій війні.
   
Після 2-ої світової війни армії багатьох держав неодноразово здійснювали вторгнення в країни, розташовані в Азії, Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході (наприклад, вторгнення ізраїльських військ на територію Сирії та Єгипту в 1967 і 1973).
+
Після 2-ї світової війни армії багатьох держав неодноразово здійснювали вторгнення в країни, розташовані в Азії, Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході (наприклад, вторгнення ізраїльських військ на територію Сирії та Єгипту в 1967 і 1973).
   
 
Для цих цілей поряд з сухопутними військами широко застосовувалися повітряні та морські сили, а також повітряно-десантні та аеромобільні війська. В умовах застосування ядерної зброї способи вторгнення агресивних армій можуть придбати інші форми. Вторгнення призначених для цих цілей сил і засобів на територію іншої країни передбачається здійснювати слідом за ядерними ударами для реалізації їх результатів, захоплення та закріплення території.
 
Для цих цілей поряд з сухопутними військами широко застосовувалися повітряні та морські сили, а також повітряно-десантні та аеромобільні війська. В умовах застосування ядерної зброї способи вторгнення агресивних армій можуть придбати інші форми. Вторгнення призначених для цих цілей сил і засобів на територію іншої країни передбачається здійснювати слідом за ядерними ударами для реалізації їх результатів, захоплення та закріплення території.

Поточна версія на 22:03, 30 жовтня 2016

Танки Panzer III 13-ї танкової дивізії в Польщі напередодні вторгнення до Радянського Союзу. Червень 1941
Американські війська упроваджують психологічні акції з початком вторгнення до Іраку. Ель-Кут. Ірак

Вторгнення — у військовій справі та в міжнародному праві — вступ збройних сил однієї або декількох держав по суші, повітрям або з моря на територію іншої держави. Зазвичай здійснюється раптово і виражається в стрімкому просуванні (проникненні) виділених для вторгнення сил у межі іншої країни.

Зміст[ред.ред. код]

Вторгнення широко практикувалося в усі періоди військової історії для захоплення чужих територій, розгрому армій противника і досягнення інших агресивних цілей. У стародавні століття відомі вторгнення військ Олександра Македонського в Малу Азію і в Персію, перських військ в Грецію, армії спартанців в межі Фів та інше; в середні століття вторгнення здійснювалося франками в Західну Європу, арабами в Малу Азію і Персію, військами Чингісхана і Батия в руські землі; у пізніший час — вторгнення «великої армії» Наполеона в Росію тощо.

В період між 1-ї і 2-ї світовими війнами військові теоретики країн, які дотримувалися погляду про можливість домогтися вирішального успіху у війні швидким нищівним ударом, обґрунтовували необхідність створення спеціального угруповання військ, призначеного для вторгнення. Ці погляди знайшли найповніше втілення в будівництві армій Німеччини, Італії, Японії. Раптове вторгнення завчасно створених угруповань їх збройних сил в межі країн Європи та Азії стало основним способом нападу на інші країни у 2-й світовій війні.

Після 2-ї світової війни армії багатьох держав неодноразово здійснювали вторгнення в країни, розташовані в Азії, Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході (наприклад, вторгнення ізраїльських військ на територію Сирії та Єгипту в 1967 і 1973).

Для цих цілей поряд з сухопутними військами широко застосовувалися повітряні та морські сили, а також повітряно-десантні та аеромобільні війська. В умовах застосування ядерної зброї способи вторгнення агресивних армій можуть придбати інші форми. Вторгнення призначених для цих цілей сил і засобів на територію іншої країни передбачається здійснювати слідом за ядерними ударами для реалізації їх результатів, захоплення та закріплення території.

Під вторгненням розуміється також порушення державного кордону (повітряного простору, територіальних вод) держави військовими підрозділами (патрулями), окремими літаками або кораблями іншої країни з метою проведення розвідки або диверсій.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 419. — ISBN 00101-236. (рос.)