Відмінності між версіями «Вулиця Володимира Великого (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(3 адреси дільничих пунктів поліції й ця ж тема дод.)
м (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
Рядок 20: Рядок 20:
 
|покриття = [[асфальт]]
 
|покриття = [[асфальт]]
 
|рух = двосторонній
 
|рух = двосторонній
|індекс = 79026&nbsp;(будинки&nbsp;1—19), 79053&nbsp;(будинки&nbsp;??—109), 79071&nbsp;(будинки&nbsp;93а—125) <ref name="Укрпошта">[http://www.post.lviv.ua/dovidniki/perelik-vulic-zgidno-do-obslugovuvannja-vpz.html Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти] Переглянуто 11 квітня, 2010</ref>
+
|індекс = 79026&nbsp;(будинки&nbsp;1—19), 79053&nbsp;(будинки&nbsp;??—109), 79071&nbsp;(будинки&nbsp;93а—125) <ref name="Укрпошта">[http://www.post.lviv.ua/dovidniki/perelik-vulic-zgidno-do-obslugovuvannja-vpz.html Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100922102247/http://www.post.lviv.ua/dovidniki/perelik-vulic-zgidno-do-obslugovuvannja-vpz.html |date=22 вересень 2010 }} Переглянуто 11 квітня, 2010</ref>
 
|телефони =
 
|телефони =
 
|метро =
 
|метро =

Поточна версія на 23:58, 27 травня 2019

Вулиця Володимира Великого
Львів
Вулиця Володимира Великого (2008)
Вулиця Володимира Великого (2008)
Місцевість Кульпарків, Південний масив
Район Франківський
Назва на честь Володимира Великого
Колишні назви
Дрога до закладу на Кульпарковє, Закладова, Артема
польського періоду (польською) Zakładowa
Загальні відомості
Протяжність 2 600
Координати початку 49°48′29″ пн. ш. 24°01′08″ сх. д. / 49.8081417° пн. ш. 24.0190389° сх. д. / 49.8081417; 24.0190389Координати: 49°48′29″ пн. ш. 24°01′08″ сх. д. / 49.8081417° пн. ш. 24.0190389° сх. д. / 49.8081417; 24.0190389
Координати кінця 49°48′42″ пн. ш. 23°59′04″ сх. д. / 49.8119028° пн. ш. 23.9846472° сх. д. / 49.8119028; 23.9846472
Поштові індекси 79026 (будинки 1—19), 79053 (будинки ??—109), 79071 (будинки 93а—125) [1]
Транспорт
Автобуси №№ 11, 13, 131, 133, 16, 18, 287, 44, 9
Тролейбуси № 3 [2]
Зупинки громадського транспорту «Технікум звʼязку», «вул. Кн. Ольги», маг. "Океан",«вул. Симоненка»" при русі з вул. Стрийської
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Храм Вознесіння Господнього
Поштові відділення № 26 Стрийська 78, № 53 В. Великого 22, № 71 Кульпарківська 131 [1]
Парки Парк «Горіховий Гай»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Володимира Великого (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Володи́мира Вели́кого — одна з магістральних вулиць у Львові, знаходиться у Франківському районі, в південній частині міста (Кульпарків, 1-й, 2-й та 3-й мікрорайони Південного масиву).

Сполучає вулиці Кульпарківську та Виговського з вулицею Стрийською, перетинає вулицю Княгині Ольги, прокладена паралельно вулиці Науковій. Також прилучаються вулиці Боткіна, Василя Симоненка, Айвазовського, Тролейбусна та Янева.

Назва[ред. | ред. код]

На початку 1930-х років називалася Дорога до закладу на Кульпаркові, у 1933 році отримала назву Закладова, тому що вела до «закладу», психіатричної лікарні на Кульпаркові (протягом німецької окупації — Кранкенгаусштрассе[Кранкенгаус,--лікарня; штрассе,-- вулиця]). У 1946 році, за радянських часів, отримала назву Артема, на честь більшовика Федора Сергєєва-Артема. Сучасна назва — з 1990 року, на честь князя Київської Русі Володимира Великого.

Історія та забудова[ред. | ред. код]

На частині території вулиці раніше існувало село Липники, яке належало до приміської громади Кульпарків. Тут же розташовувалося Кульпарківське кладовище (знищене у 1973 році) та костел Марії Магдалени (після війни — церква Святого Введення), зведений у 1926—1927 роках у стилі необароко за проектом архітектора Людомила Гюрковича та знищений на початку 1970-х років.

У 19601970-ті роки уздовж вулиці було збудовано мікрорайони стандартних 5 та 9-поверхових житлових багатоквартирних будинків — перші мікрорайони житлового масиву «Південний».

На розі з вулицею Стрийською, під № 2, у 1975 році за проектом архітекторів Б. Гапи та В. Дорошенка було збудовано 12-поверхову споруду видавничо-поліграфічного комплексу «Вільна Україна». Тут знаходилися видавництва «Вільна Україна» обласного комітету КПРС та редакція газети «Львівська правда», а також магазин «Союздрук». Нині в будівлі розташовані видавництво ВАТ «Вільна Україна», редакції газет «Високий Замок» та «Львівська реклама», працює магазин книг та канцтоварів, а також деякі приміщення винаймають приватні структури.

Наприкінці 1980-х років на розі з вулицею Княгині Ольги збудували найбільший за площею на той час в УРСР універмаг «Львів» (тепер його жартома називають Бастилія).

Будинок № 50 — колишній готель «Карпати», споруджений у 1984 році, а від 1990-х років — «Гетьман». У фойє готелю знаходиться бронзове погруддя Т. Г. Шевченка.

10 вересня 2015 року у новозбудованому ТЦ «Уніцентр», під № 58, відкрито другий за ліком львівський супермаркет «Ашан Південний»[3].

Транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспортна розв'язка на перехресті вул. Володимира Великого і вул. Княгині Ольги

Вулицею прокладено тролейбусний маршрут № 3[2] та декілька автобусних маршрутів. Вулиця заасфальтована, має по дві смуги руху у кожен бік.

Культові споруди[ред. | ред. код]

Поблизу перехрестя з вулицею Тролейбусною у 1996 році збудовано греко-католицькій храм Вознесіння Господнього. Згодом у 2004-2005 роках поряд з храмом, за проектом архітектора Юрія Верхоли, збудовано будівлю навчально-катехитичного центру парафії із дзвіницею, яка прикрашена мозаїчною іконою Богородиці Оранти (автор мозаїки художник-монументаліст Григорій Олексюк).

На вулиці В. Симоненка, що сполучається з вулицею Володимира Великого збудовано найбільшу сучасну культову споруду міста — греко-католицький храм Святих Володимира і Ольги.

Будується церква Стрітення Господнього

Біля будинку № 34 у часи незалежності споруджено пам'ятний знак-хрест на згадку православної церкви Святого Введення (до війни — римо-католицький костел Марії Магдалени), зруйнованої у 1973 році радянською владою.

В парку «Горіховий Гай» закінчується будова дерев'яної церкви, освяченої на честь Стрітення Господнього. Храм належить УПЦ КП.

Культура та відпочинок[ред. | ред. код]

Парк «Горіховий Гай»

У 1970-ті роки з парного боку вулиці Володимира Великого був закладений парк «Горіховий гай» (до 1990-х років — «30-річчя звільнення Львова») з двома ставками.

Кінотеатр «Сокіл»

Посеред парку розташований львівський кіноцентр «Lviv Film Center», відкритий у 1978 році як дитячий кінотеатр «Орлятко» (рос. «Орлёнок»), на початку 1990-х років перейменований на «Сокіл». У середині 1990-х років кінотеатр тимчасово припинив кінопоказ, але відновив свою діяльність у 2003 році.

Пам'ятники та меморіальні таблиці[ред. | ред. код]

Біля будівлі поліграфічного комбінату видавничо-поліграфічного комплексу «Вільна Україна» у 1970-х роках був встановлений пам'ятний знак на честь газети «Правда», демонтований у 1990-х роках

Обслуговування[ред. | ред. код]

3 ЛКП:

Магістральне,-- Наукова,32а;

Південне,-- Кульпарківська,131;

Сонячне,-- Айвазовського,10.

Дільничі пункти поліції[ред. | ред. код]

Володимира Великого,5/100 (1-й поверх);

Айвазовського,10(1-й поверх);

Кульпарківська,139(1-й поверх).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Архівовано 22 September 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. Переглянуто 11 квітня, 2010
  2. а б Офіційний портал Львівської міської ради Тролейбуси Переглянуто 10 травня, 2010
  3. У Львові відкриють другий гіпермаркет мережі «Ашан»

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]