Відмінності між версіями «Вулиця Героїв УПА (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
Рядок 28: Рядок 28:
 
|автобус = № 2А<ref>[http://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes/316 ТЦ "Метро" - Університет]</ref>
 
|автобус = № 2А<ref>[http://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes/316 ТЦ "Метро" - Університет]</ref>
 
|трамвай =
 
|трамвай =
|тролейбус = № 2,9,10,20<ref>[http://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes Тролейбуси]</ref>
+
|тролейбус = № 2,9<ref>[http://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes Тролейбуси]</ref>
 
|залізниця =
 
|залізниця =
 
|маршрутні таксі = № 7,33,38
 
|маршрутні таксі = № 7,33,38
Рядок 49: Рядок 49:
 
}}
 
}}
   
'''Ву́лиця Геро́їв УПА́'''&nbsp;— одна з магістральних вулиць у [[Франківський район|Франківському районі]] [[Львів|Львова]]. Розміщена в історичній місцевості [[Новий Світ (Львів)|Новий Світ]]. Сполучає вулиці [[Вулиця Бандери (Львів)|Бандери]] та [[Вулиця Кульпарківська|Кульпарківську]], проходить паралельно до вулиць [[Вулиця Антоновича (Львів)|Антоновича]], [[Вулиця Городоцька|Городоцької]] та [[Вулиця Федьковича (Львів)|Федьковича]].
+
'''Ву́лиця Геро́їв УПА́'''&nbsp;— одна з магістральних вулиць у [[Франківський район|Франківському районі]] [[Львів|Львова]], в історичній місцевості [[Новий Світ (Львів)|Новий Світ]]. Сполучає вулиці [[Вулиця Бандери (Львів)|Бандери]] та [[Вулиця Кульпарківська|Кульпарківську]], проходить паралельно до вулиць [[Вулиця Антоновича (Львів)|Антоновича]], [[Вулиця Городоцька|Городоцької]] та [[Вулиця Федьковича (Львів)|Федьковича]].
   
У забудові вулиці присутній [[Модернізм (архітектура)|модерн]], польський і радянський [[конструктивізм]], «<nowiki/>[[Сталінка|сталінки]]<nowiki/>».
+
У забудові вулиці присутній [[Модернізм (архітектура)|модерн]], польський і радянський [[конструктивізм]], «<nowiki/>[[Сталінка|сталінки]]<nowiki/>».
   
 
== Назви ==
 
== Назви ==

Версія за 17:16, 13 червня 2019

Вулиця Героїв УПА
Львів
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Місцевість Новий Світ
Район Франківський район
Назва на честь Української повстанської армії
Колишні назви
Цментарна бочна, Піллєрувка, Польна, Львовскіх Дзєці, Тургенівська, Гінденбургштрассе, Львівських Дітей, Тургенєва
польського періоду (польською) Cmentarna boczna, Pillerówka, Polna, Lwowskich Dzieci
радянського періоду (українською) Львівських Дітей, Тургенєва
радянського періоду (російською) Львовских Детей, Тургенева
Загальні відомості
Протяжність 1400 м
Координати початку 49°50′07″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.8353528° пн. ш. 24.0051917° сх. д. / 49.8353528; 24.0051917
Координати кінця 49°49′41″ пн. ш. 23°59′24″ сх. д. / 49.8281139° пн. ш. 23.9901500° сх. д. / 49.8281139; 23.9901500
Поштові індекси 79018, 79041[1]
Транспорт
Автобуси № 2А[2]
Тролейбуси № 2,9[3]
Маршрутні таксі № 7,33,38
Зупинки громадського транспорту площа Люблінської унії, вулиця Смаль-Стоцького, вулиця Героїв УПА
Рух односторонній (від центру міста)
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Генеральне Консульство Республіки Білорусь у Львові
Забудова польський (1930-х років) та радянський (1950-1970-х років) конструктивізм.
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Героїв УПА (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Геро́їв УПА́ — одна з магістральних вулиць у Франківському районі Львова, в історичній місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Кульпарківську, проходить паралельно до вулиць Антоновича, Городоцької та Федьковича.

У забудові вулиці присутній модерн, польський і радянський конструктивізм, «сталінки».

Назви

  • до 1870 року — Цвинтарна бочна (оскільки пролягала недалеко від Городоцького цвинтаря) і Піллєрувка (на честь львівських видавців XIX століття Піллерів).
  • 1871—1919 — вулиця Польна.
  • 1919—1940 — вулиця Львовскіх дзєці, на честь молодих львів'ян, які загинули під час Першої світової війни.
  • 1940—1941 — вулиця Тургенівська, на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева.
  • 1941—1943 — вулиця Львовскіх дзєці.
  • 1943-липень 1944 — Гінденбургштрассе, на честь німецького воєначальника Пауля фон Гінденбурга.
  • липень-грудень 1944 — Львівських дітей.
  • грудень 1944—квітень 2008 — вулиця Тургенева, на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева[4].
  • від 17 квітня 2008 — вулиця Героїв УПА, на честь героїв Української Повстанської Армії[5]. За рішення про перейменування вулиці проголосували 69 з 90 депутатів львівської міської ради, проти не проголосував ніхто, решта 16 депутатів, що перебували в залі, не взяли участь у голосуванні. Проти такого рішення виступили львівські комуністи.
  • Консул Російської Федерації у Львові Євгеній Гузєєв назвав це рішення міськради «недружнім кроком по відношенню до Росії»[6][7].

Забудова

  • № 23. За Польщі тут була пекарня Фінстера. За радянських часів — Львівські міські електромережі (Радянського району м. Львова), а нині — Франківський район електромереж № 1 Львівських міських електромереж[8].
  • № 25/27. За Польщі тут розміщувалася фабрика електричних ламп Zareg, нині використовується як гуртовий склад продовольчих товарів ВАТ «Львівгуртбакалія».
  • № 35. Лазня, яка працює у цьому будинку від початку 1960-х років.
  • № 70. За Польщі була майстерня фізичних та наукових приладів Шиманського. Нині цієї будівлі не існує, оскільки на місці майстерні збудовано корпус № 8 колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури.
  • № 72. Колишній головний корпус збанкрутілого Львівського заводу телеграфної апаратури, нині будівля використовується суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, окремі приміщення займають офіс мережі автозаправних комплексів ОККО, медична лабораторія «Унілаб», Почесне генеральне консульство Литовської Республіки у м. Львові і т. д.
  • № 73. Головний корпус НВО «Кінескоп», побудований у 1954 році. Корпуси, колись великого підприємства, займають територію між вулицями Антоновича, Героїв УПА, Залізняка та Кульпарківською, нині використовуються суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, мережа хімчисток «Чисто», магазини-салони «Viessmann», «СІМС»; відділення банку ВТБ, офіс страхової компанії PZU і т. д.
  • № 74. Шестиповерховий корпус 1960-х років, побудований для Львівського заводу телеграфної апаратури.
  • № 76, 78. Житлові будинки, початково призначались для інженерів і робітників електролампового заводу (колишній НВО «Кінескоп»). Збудовані у 19521953 роках за проектом Івана Персікова.[9] За радянських часів у лівому крилі будинку № 76 працювало ательє мод 1-го розряду «Силует» та дитячий садок, а у правому крилі того ж будинку працювали магазини «Книги» і «Продукти» та кафе. Продуктовий магазин та кафе працюють й понині. Ще наприкінці 1990-х років приміщення, де розташовувався магазин «Книги», було поділене навпіл. У другій половині книжкового магазину відкрився магазин промислових товарів та побутової хімії, котрий поступово «витіснив» з приміщення магазин «Книги». Але його історія не була тривалою. Вже на початку 2000-х років приміщення викупив ПУМБ, де з часом відкрилося відділення № 2 цього банку. За часи незалежності в будинку відкрилися аптеки «Медікор» та «Едельвейс». В будинку № 78 розташоване Почесне Консульство Республіки Білорусь у Львові.[10]
  • № 80. Будівля початку 1970-х років, побудована для потреб їдальні НВО «Кінескоп» та дитячого садочку. Від 1990-х років будівлю займає нічний клуб «Лерой», ресторан «Наутілус» та салон меблів, а до правого крила будівлі прибудовано ресторан «Грейцер».

Примітки

Джерела

  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987.- С. 148—149
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова.— НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с.
  • Лемко І. Тургенєва — Федьковича // «Львівська Газета» — Львів: 07 грудня 2007. — № 223 (293)
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови. — ISBN 966-603-115-9.

Посилання