Вулиця Грабовського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Грабовського
Львів
Початок вул. Грабовського
Початок вул. Грабовського
Місцевість Цитадель
Район Галицький
Назва на честь Павла Грабовського
Історичні відомості: колишні назви
Святого Лазаря, Лязарусґассе, Горнунґштрассе, Святого Лазаря, Писарєва
австрійського періоду (українською) Святого Лазаря, Лязарусґассе
австрійського періоду (німецькою) Lazarusgasse
польського періоду (польською) Świętego Łazarza
радянського періоду (українською) Святого Лазаря, Писарєва
радянського періоду (російською) Святого Лазаря, Писарева
Загальні відомості
Протяжність 508 м
Координати початку 49°50′02″ пн. ш. 24°01′10″ сх. д. / 49.8339917° пн. ш. 24.0196556° сх. д. / 49.8339917; 24.0196556Координати: 49°50′02″ пн. ш. 24°01′10″ сх. д. / 49.8339917° пн. ш. 24.0196556° сх. д. / 49.8339917; 24.0196556
Координати кінця 49°49′54″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8316972° пн. ш. 24.0256806° сх. д. / 49.8316972; 24.0256806
Поштові індекси 79000[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 6,6а,8,11
Пам'ятники пам'ятний знак «На вічну память про подію»; хрест в пам'ять вояків Європи, що загинули у концтаборі «Шталаг 328» у 1941-1944 рр.
Навчальні заклади ДНЗ № 21
Поштові відділення ВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1) [1]
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1960 рр.
Комерція готель «Цитадель Інн», ПАТ «VS Bank»
Парки Цитадель
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Грабо́вського — вулиця у Галицькому районі Львова, в місцевості Цитадель, що сполучає вулиці Коперника та Коцюбинського та остання є уявним продовженням вулиці Грабовського та прямує до вул. Вітовського.

Прилучаються вулиці Колесси, Лукіяновича, Венеціанова.

Історія[ред. | ред. код]

Ще до 1825 року мала назву вулиця Святого Лазаря, на честь костелу та шпиталю Святого Лазаря, що розташовані на початку вулиці. Під час німецької окупації: від листопада 1941 року — Лязарусґассе, від 1942 року — Горнунґштрассе. У повоєнний час спочатку було повернено довоєнну назву, а у жовтні 1945 році перейменована на вулицю Писарєва, на честь російського публіциста та літературного критика. 1946 року вулиця отримала свою сучасну назву — Грабовського, на честь відомого українського поета, лірика, публіциста, перекладача Павла Грабовського.

Забудова[ред. | ред. код]

вигляд вулиці Павла Грабовського зі Львівської Цитаделі

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1960-х роках. Декілька будинків на вулиці є пам'ятками архітектури місцевого значення м. Львова[2], а ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі має статус пам'ятки історії національного значення[3]:

№ 3. Будівля, збудована у 1970-х роках, де від радянських часів міститься дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 21 «Віночок», розрахований на 140 дітей.[4] 2017 року проведено капітальний ремонт пралень, харчоблоків та огорожі установи[5] за сприяння Львівської обласної ради в рамках програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку[6] спільно з ЛМР, ініціативною групою ДНЗ № 21 та ПП «Галпрофбуд».

№ 6. Будинок з атлантами.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1232
Житловий будинок. Ймовірно, що авторство скульптур атлантів, які прикрашають вхід та бічну частину кам'яниці належить відомому українському скульптору Петрові Війтовичу. Нажаль самі атланти на фронтальній частині пошкоджені — проте на боковій частині в гарному стані.

№ 6а.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1233
Житловий будинок

№ 7. За Польщі у цьому одноповерховому будиночку містилася майстерня металевих виробів Рудольфа Пехатого.[7]

№ 8.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1234
Житловий будинок

№ 11. Львівська цитадель.
Пам'ятка архітектури національного значення № 130026-Н
Львівська цитадель — фортифікаційна споруда, зведена у 1850—1856 роках та складається з триповерхового корпусу казарм, торцями розміщеного на схід-захід та шести веж [8] Дві масивні, квадратні в плані вежі з аттиковим завершенням (аттик з зубцями) фланкують з торців корпус казарм. На північ і південь від корпусу казарм, на незначній віддалі одна від одної, розташовано чотири максиміліанські вежі (або артилерійські вежі системи Монталамберга).[9]

На початку першої світової війни, а саме 1914 року австрійські війська без опору залишили Львів, а натомість увійшли російські. У 1914-1915 роках в цитаделі розміщувався російський гарнізон, а 1915 році після короткочасних сутичок на західному відтинку зовнішнього поясу міських укріплень тилові частини російської армії залишили Львів. Під час польсько-української війни цитадель зайняв український гарнізон. Для захоплення цитаделі поляки організували спеціальну бойову групу «Цитадель». Основний наступ поляків був спрямований на південну вежу. Після кількатижневих боїв, у ніч з 20 на 21 листопада вежу було захоплено і відтоді стоїть вона напівзруйнованою. У 1918-1939 роках на цитаделі був розташований 19-ий полк польської піхоти «Оборонців Львова». Між малими вежами-бастіонами на початку 1920-х років було облаштовано стадіон, де відбувалися спортивні змагання та громадські імпрези. У 1928 році, до 10-ї річниці Листопадових боїв, перед входом до головної казарми встановлено два кам'яних леви, авторства скульптора Юзефа Стажинського та архітектора Зиґмунта Гарлянда, до наших часів не зберіглися. 1931 року на території цитаделі були додатково споруджені нові бараки за проектом інженера В. Лімбергера.

Під час другої світової війни у цитаделі знаходився один з найбільших у Східній Європі концентраційний табір для військовополонених — «Шталаг 328».[10] У повоєнні часи в цитаделі розмістили частини Прикарпатського військового округу. В одній з веж облаштували склад хімічної зброї. Згодом військових «виселили» з цитаделі та від 1970-х років в колишній будівлі казарми облаштували склади телевізорного заводу «Електрон», а з кінця 1980-х років — приміщення «Електрон-Банку». У результаті ребрендингу, який відбувся у 2008 році, фінансову установу було перейменовано з «Електрон Банк» на «Фольксбанк» (від 2013 року — «VS Bank», наприкінці 2018 року «VS Bank» приєднано до «Таскомбанку»). Також у цьому приміщенні міститься офіс ПрАТ «ДатаГруп».[11] Наприкінці 2000-х років з боку західного форту казарми знаходився символічний поховальний вінок з написом «Вбитим військовополоненим концтабору «Шталаг 328» від російської молоді України», що зникла на початку 2010-х років. Натомість навесні 2010 р. волонтерами, які очистили територію від сміття, встановлена інформаційна таблиця. У вежі-бастіоні № 1, що домінує над вул. Коперника, ще за радянських часів облаштовано фондосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника[12]. 11 квітня 2011 року неподалік від вежі № 1 встановлено хрест в пам'ять 140 тисяч вояків Європи, які захищали свій дім, свою країну і загинули у концтаборі «Шталаг 328» у 1941-1944 роках. Сусідня вежа-бастіон № 2 («Вежа смерті»), що домінує над вул. Каліча Гора, рішенням виконкому ЛМР від 17 листопада 2003 року передана у власність ТзОВ «Галицька Цитадель». У 2006-2009 роках товариством проведено реконструкцію вежі і після завершення реконструкції відкрився готель «Цитадель Інн»[13], при в’їзді на територію якого встановлено кам'яний пам'ятний знак «На вічну пам'ять про подію» — в пам'ять загиблих на Цитаделі, зокрема й робітникам, що працювали на будівництві готелю й загинули. Малі вежі-бастіони, що домінують на вул. Вітовського: вежа № 3 перебуває у напівзруйнованому стані[14], а № 4 відреставрована та від 2002 року перебуває у приватній власності.[15]

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26 січня 2018 року було створено робочу групу для опрацювання концепції інтегрованого розвитку та збереження ландшафтного комплексу «Цитадель».[16]

Поблизу малої Максиміліанської вежі № 3, на території Цитаделі, знаходиться земельна ділянка площею 0,3098 гектарів, яка донедавна була у власності ПП Ярового А. та використовувалася як автостоянка. На початку червня 2018 року, за згодою власника та рішення ЛМР, цю ділянку передали в оренду на 10 років ТзОВ «Сучасне місто» для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Водночас ЛМР надала дозвіл ТзОВ «Сучасне місто» на зміну цільового призначення землі, перевівши землі промисловості у землі житлової та громадської забудови та подальше виготовлення проекту землеустрою на ділянки на вул. Грабовського, 11. У пояснювальній записці до проекту рішення, автором якої є відомий бізнесмен і депутат ЛМР Григорій Козловський, йдеться про те, що ТзОВ «Сучасне місто» отримує також земельну ділянку площею 3,8 га за цією ж адресою[17]. 15 червня 2018 року Міський голова Львова Андрій Садовий ветував ухвалу «Про надання ТзОВ «Сучасне місто» земельної ділянки та дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Грабовського, 11», чим призупинив дію ухвали, бо є багато запитань щодо законності виділення цих ділянок під житлову забудову, а також проект не пройшов громадських обговорень, не запитали думки простих львів'ян.[18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси: м. Львів, вул. Грабовського
  2. Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Реєстр пам'яток національного значення
  4. Перелік та інформація про ДНЗ Львівщини
  5. Львівські садочки активно ремонтують (список)
  6. Рішення № 52 Про затвердження Програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 2016—2020 рр.
  7. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939... — S. 60.
  8. Вуйцик В. Матеріали історико-бібліографічних досліджень та архівних пошуків Пам’ятка архітектури. Охоронний № 724—М. Комплекс Цитадель у Львові. Північна вежа. Том II. Книга 2. Український спеціальний науково-реставраційний проектний інститут «Укрпроектреставрація» Львівська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня, Львів. — 1988. — С. 4.
  9. Bogdanowski J. Architektura obronna w krajobrazie Polski od Biskupina do Westerplatte. Warszawa-Kraków. — 1996. Wydawnictwo Naukowe PWN. — S. 561. (пол.)
  10. Гронський Й. Львівська Цитадель // Жовтень — 1986. — № 6. — С. 99-101.
  11. Філіали
  12. Львівська Цитадель
  13. «Citadel Inn» Hotel & Resort
  14. Проект «Інтерактивний Львів»: Мала Максиміліанська вежа № 3
  15. Проект «Інтерактивний Львів»: Мала Максиміліанська вежа № 4
  16. У Львові вирішуватимуть долю парку «Цитадель»
  17. На території концтабору «Цитадель» будуватимуть житло
  18. Садовий відклав будівництво Козловського на Цитаделі до кращих часів

Джерела[ред. | ред. код]

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 39. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 77. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 17,89,16,110. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 231. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 230-231. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)