Вулиця Костюшка (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Костюшка
Львів
«Народна Гостинниця» (вул. Костюшка, 1)
«Народна Гостинниця» (вул. Костюшка, 1)
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький район
Назва на честь Тадеуша Костюшка
Колишні назви
Фреснеля (Френельґассе), Костюшка, Вінтерґассе
австрійського періоду (українською) Фреснельґассе
австрійського періоду (німецькою) Fresnel Gasse
польського періоду (польською) Fresnel, Kościuszki
радянського періоду (українською) Фреснеля, Костюшка
радянського періоду (російською) Костюшко
Загальні відомості
Протяжність 335 м
Координати початку 49°50′21″ пн. ш. 24°01′30″ сх. д. / 49.8392528° пн. ш. 24.0251889° сх. д. / 49.8392528; 24.0251889Координати: 49°50′21″ пн. ш. 24°01′30″ сх. д. / 49.8392528° пн. ш. 24.0251889° сх. д. / 49.8392528; 24.0251889
Координати кінця 49°50′29″ пн. ш. 24°01′22″ сх. д. / 49.8415417° пн. ш. 24.0228361° сх. д. / 49.8415417; 24.0228361
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 1-А,6,11[2]
Державні установи Західна регіональна митниця ДФС, ДФІ у Львівській області
Навчальні заклади Львівський державний університет фізичної культури
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова класицизм, історизм, сецесія
Комерція ресторан «Зеник»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Костюшка — вулиця в Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулицю Дорошенка з площею Генерала Григоренка та вулицею Листопадового Чину, утворюючи перехрестя з вулицею Січових Стрільців. Прилучається вулиця Юрія Дрогобича.

Назва

  • 1827 — 1871 роки — Фреснеля або на австрійський манер Фреснельґассе, на честь генерала австрійської кавалерії Генеквіна фон Фреснеля.
  • 1871 — листопад 1941 років — Костюшка, на честь польського офіцера, інженера-фортифікатора, політичного діяча Речі Посполитої, учасника Американської революції та керівник національно-визвольного повстання 1794 року, національного героя Польщі, Білорусі, Литви та Сполучених Штатів Тадеуша Костюшка.[3]
  • листопад 1941 — липень 1944 років — Вінтерґассе.
  • від липня 1944 року — сучасна назва вулиця Костюшка.[4]

Забудова

В забудові вулиці Костюшка присутні класицизм, історизм, сецесія.[5] Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[2]

№ 1. Наріжна будівля з вулицею Дорошенка, споруджена у 1905-1906 роках архітектурним бюро Міхала Уляма та Зигмунта Кендзерського, за проектом архітекторів Тадеуша Обмінського[6] та Філемона Левицького.[7] в стилі орнаментальної сецесії. Будинок у ряді житлової забудови, розташований зі східного торця кварталу, на розі вулиць Костюшка, 1 (східний фасад) та Дорошенка, 20 (південний фасад). Тильний північний фасад виходить на вулицю Юрія Дрогобича та має № 1-А.[8] Початково тут розташовувався готель «Народна гостинниця».[9][10] У 1920-х роках в приміщенні колишньої «Народної гостиниці» містилося кафе та ресторація «Република».[11] Тепер в приміщенні колишньої ресторації міститься паб «Зеник. Митник».

№ 1-А. Тильний північний фасад будинку № 1, що виходить на вулицю Юрія Дрогобича. Тут у 1927 році містився торговий відділ «Маслосоюзу».[12][13] За Польщі тут також містилася чоловіча кравецька майстерня Анджея Дуфанця.[14] У радянські часи містилася перукарня та продуктова крамниця. Від 1999 року будинок використовується Західною регіональною митницею ДФС України.[8] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 728-М.[2]

№ 2. У міжвоєнний період тут містилася фабрика картонних коробок Кройцфукса,[15] а також сучасна читальня. Нині перший поверх будинку займають кафе «Краків», магазини білизни «Спокуса сну» та шкіргалантереї «Vivat Accessories», крамниця алкогольних напоїв «Чарка до свята», кав'ярня «Блек Хані».

№ 3. Кам'яниця, споруджена на розі нинішніх вулиць Костюшка та Юрія Дрогобича. До 1939 року тут на першому поверсі містився ресторан «Гастрономія».[9] В будинку у 1920-х-1930-х роках містився осередок УНДО. У 1940-х-1950-х роках тут містилося обласний дорожний відділ.[16] Нині приміщення першого поверху займають крамниці сонцезахисних окулярів «На очі» та жіночого одягу, салон «Custom house tattoo», один з офісів тур-оператора «Travel Inn» та інші.

№ 5. У цій кам'яниці за Польщі містилася друкарня Бучковського.[17] У 1940-х-1950-х роках тут містилася артіль диплому другого ступеню ім. Лесі Українки, що виконувала замовлення населення із пошиття чоловічого, жіночого та дитячого одягу.[18] Нині тут розташований хостел «Черрі». Також приміщення першого поверху займають магазин електроніки та ІТ-послуг «Apple house» та крамниця-перкарня «Грузинський хліб», кафе «SanCrua», а також на розі з вулицею Січових Стрільців, 17 розташована книгарня «Є».

№ 6. Кам'яниця, споруджена у 19091910 роках бюро будівельної фірми архітекторів Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича, за проектом Альфреда Захаревича в стилі неокласицизму початку ХХ століття. Автором скульптурного оздоблення будинку — скульптор Зиґмунт Курчинський. На початку ХХ століття власником ділянки був відомий львівський адвокат Осія Вассер.[19] Перед початком другої світової війни в будинку працював магазин Станіслава Добжанського з продажу друкарських машинок американської фірми «Royal».[20] Нині колишня кам’яниця Вассера функціонує як багатоквартирний житловий будинок.[19] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1604-М.[2] На першому поверсі розташовані хоспер-паб «Когут» та ресторан «Женева».

№ 8. Чотириповерхова наріжна з вул. Січових Стрільців, 13 кам'яниця, споруджена 1869 року за проектом архітектора Едмунда Келера. За Польщі тут містилbся нафтове товариство «Галіція», що спеціалізувалася на продажі ізоляційних матеріалів[15] та нафтопродуктів,[21] а також компанія «Спарт», що спеціалізувалася на продажах технічних виробів.[22] За радянських часів тут працювали лабораторія механічних вимірювань комітету у справах мір та вимірювальних приладів,[23] Обласний відділ сільського господарства,[16] трест «Укрводбуду»[24] згодом Обласне управління сільського господарства, обласна контора із заготівлі та збуту племінних і корисних тварин та коней і бюро державної бухгалтерської експертизи,[25] нині тут містяться Державна фінансова інспекція у Львівській області, Почесне консульство ФРН, Західний офіс Держаудитслужби.

№ 9. Власником будинку на початку ХХ століття був Бронислав Здуньчик.[26] Тут за Польщі діяла центральна каса для сільськогосподарських спілок,[27] Польське наукове товариство.[28]

№ 11. Кoлишня будівля Крайового господарчого банку[29], споруджена у 1895-1903 роках, на розі нинішніх вулиць Костюшка та Листопадового Чину, за проектом архітектора Юліуша Цибульського в стилі неоренесансу. Будинок у своєму плані має V-подібну конфігурацію. Скульптурний декор Антона Попеля. Нині тут міститься Львівський державний університет фізичної культури.[30] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1605-М.[2]

№ 14. Нині в будинку міститься бутік-готель «Family Residence».

№ 16. Власницею будинку на початку ХХ століття була Марія Черняковська.[31] В будинку міститься Львівський міський комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, а одне з приміщень на першому поверсі займає магазин одягу «Висока мода».

№ 18. У цьому будинку за Польщі містився магазин «Млинотехніка».[32], а також торгували автошинами виробництва фірми «Sanok S.A.»,[33] від радянських часів тут працює Львівське бюро подорожей та екскурсій, від часів незалежності — видавництва «Центр Європи», «English student» та магазин одягу «Актуаль».[34]

Примітки

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-7
  2. а б в г д Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 65
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 30
  5. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 108
  6. Lewicki J. Między tradycją… — S. 506.
  7. Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4..
  8. а б Жук І. Вул. Костюшка, 01 — будинок Львівської регіональної митниці
  9. а б Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 13.
  10. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 369.
  11. Голубець, 1925, с. реклами
  12. Нестайко М. Маслосоюз / Незалежний культурологічний часопис Ї. — ч. 36. — 2004
  13. Витанович, 1964, с. 624
  14. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 58.
  15. а б Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 57.
  16. а б Дудыкевич... — С. 132.
  17. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 55.
  18. Дудыкевич... — С. 186.
  19. а б Жук І. Вул. Костюшка, 06 — житловий будинок
  20. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 23, 59.
  21. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 60.
  22. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 65.
  23. Дудыкевич... — С. 125.
  24. Дудыкевич... — С. 142.
  25. Костюшка вул. Будинок (№ 8)
  26. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 23.
  27. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 366.
  28. Medyński... — S. 176.
  29. Medyński... — S. 110, 179.
  30. Жук І. Вул. Костюшка, 11 — Львівський державний інститут фізичної культури
  31. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 61.
  32. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 59.
  33. Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 61.
  34. Костюшка вул.

Джерела

  • Витанович І. Історія українського кооперативного руху. — Нью-Йорк : Товариство української кооперації, 1964. — С. 624.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 65. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Костюшка вул. // 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 107-108. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 30, 103, 109, 124. — ISBN 966-603-115-9.
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  • Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 506. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
  • Medyński A. Lwów: ilustrowany przewodnik dla zwiedzających / Aleksander Medyński. — Wyd. 2, przejrz. i uzupeł. — Lwów, 1937. — 216 s. (пол.)

Посилання