Відмінності між версіями «Вулиця Мельника (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
(Не показано 6 проміжних версій цього користувача)
Рядок 10: Рядок 10:
 
|розмір_фото = 300px
 
|розмір_фото = 300px
 
|підпис = Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
 
|підпис = Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
|назва на честь = голови проводу ОУН [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]
+
|назва на честь = [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]
|колишні назви = Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової, Шимоновичів, Черняховського
+
|колишні назви = Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової (част.), Шимоновичів, Черняховського
 
|австрійська назва укр =
 
|австрійська назва укр =
 
|австрійська назва нім =
 
|австрійська назва нім =
Рядок 51: Рядок 51:
 
== Історія та назва ==
 
== Історія та назва ==
 
* ''Кшижова бічна'' — від [[1863]] року.
 
* ''Кшижова бічна'' — від [[1863]] року.
* ''Шимоновичів'' — від [[1898]] року, львівської родини вірменського походження. Одним з відомих представників родини Шимоновичів доби Ренесансу був [[Шимон Шимонович]], польський [[Латинська мова|латиномовний]] поет, філолог, культурний діяч.
+
* ''Шимоновичів''&nbsp;— від [[1898]] року, на честь львівської родини вірменського походження, а саме з приводу святкування 340-ліття з дня народження одного з відомих представників родини Шимоновичів доби Ренесансу&nbsp;— [[Шимон Шимонович|Шимона Шимоновича]], польського [[Латинська мова|латиномовного]] поета, філолога, культурного діяча.<ref name="Вулиця Мельника">[http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=2655 Вулиця Мельника]</ref>
 
* ''Курмаркґассе''&nbsp;— від [[1942]] року.
 
* ''Курмаркґассе''&nbsp;— від [[1942]] року.
 
* ''Шимоновичів''&nbsp;— повернено довоєнну назву в липні [[1944]] року.
 
* ''Шимоновичів''&nbsp;— повернено довоєнну назву в липні [[1944]] року.
 
* ''Раскової''&nbsp;— від жовтня [[1945]] року, на честь [[Раскова Марина Михайлівна|Марини Раскової]], радянської льотчиці часів [[Друга світова війна|другої світової війни]].
 
* ''Раскової''&nbsp;— від жовтня [[1945]] року, на честь [[Раскова Марина Михайлівна|Марини Раскової]], радянської льотчиці часів [[Друга світова війна|другої світової війни]].
 
* ''Шимоновичів''&nbsp;— вдруге повернено довоєнну назву в грудні [[1945]] року.
 
* ''Шимоновичів''&nbsp;— вдруге повернено довоєнну назву в грудні [[1945]] року.
* ''Черняхівського''&nbsp;— назва з [[1946]] року, на честь '[['Черняховський Іван Данилович|Іана Черняховського]]'', [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського]] [[воєначальник]]а, [[Двічі Герої Радянського Союзу|двічі Героя Радянського Союзу]], у період [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] командувач [[60-та армія (СРСР)|60-ю армією]].
+
* ''Черняхівського''&nbsp;— назва з [[1946]] року, на честь [[Черняховський Іван Данилович|Івана Черняховського]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського]] [[воєначальник]]а, [[Двічі Герої Радянського Союзу|двічі Героя Радянського Союзу]].
 
* ''Мельника''&nbsp;— від [[1992]] року, на честь [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]], українського військового та [[|політичний діяч|політичного діяча]], голови Проводу [[ОУН]].{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|С.&nbsp;38-39}}
 
* ''Мельника''&nbsp;— від [[1992]] року, на честь [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]], українського військового та [[|політичний діяч|політичного діяча]], голови Проводу [[ОУН]].{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|С.&nbsp;38-39}}
   
 
== Забудова ==
 
== Забудова ==
У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі&nbsp;— [[сецесія]], [[конструктивізм]]. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:<ref name="пам’ятки"/>
+
У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі&nbsp;— [[сецесія]], [[конструктивізм]]. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:<ref name="пам’ятки"/>
   
  +
'''№&nbsp;1/3.''' Будинок із неоренесансним аттиком споруджений перед [[Перша світова війна|першою світовою війною]] для потреб XI математично-природничої гімназії імені Снядецьких за проектом архітекторів [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]]. На часі [[Битва за Львів (1918)|польського повстання]] 1918 року проти [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] в будинку гімназії містився один з осередків спротиву польського студенства.<ref>[https://prolviv.com/blog/2017/02/18/bytva-za-lviv/ Битва за Львів]</ref> Від повоєнних часів (після 1945 року) тут діяли російська середня школа робітничої молоді №&nbsp;2 та середня школа №&nbsp;17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання.<ref>''Дудыкевич&nbsp;Б.'' Справочник.&nbsp;Львов...&nbsp;— С. 121.</ref> Нині це львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;17.<ref>[https://lv.isuo.org/schools/view/id/22625 СЗШ №&nbsp;17 м.&nbsp;Львова]</ref>
'''№&nbsp;1/3.''' Львівська середня загальноосвітня школа №&nbsp;17<ref>http://www.osvita.com.ua/ua/schools/lvov/sh-17/</ref>
 
У будинку школи №&nbsp;17 у [[1918]] році був штаб [[Битва за Львів (1918)|польського повстання]] проти [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки]]. Цей будинок із неоренесансним аттиком збудували перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] для ХІ гімназії за проектом [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]].<ref>http://www.pohlyad.com/istoria/n/3699</ref>
 
   
  +
'''№&nbsp;5.''' Наріжний будинок споруджений [[1909]] року за проектом архітектора [[Кароль Ріхтман-Рудневський|Кароля Ріхтмана-Рудневського]]. В будинку зберігся класичний вітраж овальної форми, видовжений по горизонталі. На тлі прямокутних модулів безбарвного скла розташована центрова композиція з рожево-червоних квітів та зелених листків шипшини.<ref>''Грималюк&nbsp;Р.'' Вітражі Львова кінця XIX&nbsp;— початку XX століття / Р.&nbsp;М.&nbsp;Грималюк; Інститут народознавства НАН України.&nbsp;— Львів: [б.в.], 2004.&nbsp;— С. 205.&nbsp;— ISBN 966-02-2844-9</ref>
'''№&nbsp;7.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2680-м.<ref name="пам’ятки"/>
 
   
  +
'''№&nbsp;6.''' Будівля колишньої бурси Товариства взаємодопомоги приватних службовців. Директором Товариства був Станіслав Якуб Баль, громадський діяч, педаґоґ, директор Товариства взаємної допомоги приватних офіціалістів, публіцист. У [[міжвоєнний період]] тут містився дитячий садок для дітей учасників [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни 1918-1919 років]]. У повоєнний час тут також розташували дошкільну дитячу установу. Від початку [[1960-ті|1960-х]] років це звичайний житловий будинок. Будинок бурси зберігся й донині, але значно перебудований та надбудований.<ref name="Вулиця Мельника"/>
'''№&nbsp;18.''' [[Україна (спортивний комплекс)|Спортивний комплекс «Україна»]]. Корти на вулиці Мельника було збудовано ще у [[1925]]—[[1927]] роках, а сам палац спорту «Україна» (колишній «Спартак») зведено у [[1985]]—[[1986]] роках. Корти належали спортивному клубу [[Погонь (Львів)|«Погонь»]]. До появи кортів найбільше спричинився голова клубу «Погонь» граф [[Дідушицький Володимир|Володимир Дідушицький]].<ref>http://www.lvivcenter.org/uk/lia/description/?ci_objectid=1964</ref> На вулиці Мельника, 18 розташована Львівська обласна організація ФСТ «Україна».<ref>http://sport-oda.lviv.ua/stor.php?cat=32</ref>
 
   
  +
'''№&nbsp;7.''' Вілла збудована у [[1905]] році в карпатському стилі з елементами [[Сецесія|сецесії]], з гарними різьбленими верандами за проектом [[Август Богохвальський|Августа Богохвальського]] на замовлення директора Міського театру Людвіка Геллера. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2680-м.<ref name="пам’ятки"/> Нині тут міститься дитячий клуб «Медея» та гурток «Вокальний ансамбль „Перлинка“».<ref>[https://city-adm.lviv.ua/portal/catalog/education/dytiachi-kluby-lvova/3039 Дитячі клуби Франківського району]</ref>
'''№&nbsp;20.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2681-м.<ref name="пам’ятки"/>
 
   
  +
'''№&nbsp;8-Б.''' Одноповерхова нежитлова будівля, яку планують реконструювати під офісно-торгове приміщення.<ref>''Дуляба&nbsp;Н.'' [https://portal.lviv.ua/news/2019/01/04/zanedbanu-budivlyu-na-vulitsi-melnika-perebuduyut-pid-ofis-i-magazin Занедбану будівлю на вулиці Мельника перебудують під офіс і магазин]</ref>
[[12 квітня]] [[2013]] року Львівська міська рада затвердила план забудови території обмеженої вулицями Мельника, Єфремова, Чупринки.<ref>http://zik.ua/ua/news/2013/04/12/403889</ref>
 
  +
  +
'''№&nbsp;18.''' [[Україна (спортивний комплекс)|Спортивний комплекс «Україна»]] складається з палацу ігрових видів спорту та відкритих тенісних кортів. Будівництво кортів на вулиці Мельника тривало протягом [[1925]]—[[1927]] років і 3 липня 1927 року відбулося урочисте відкриття кортів. До появи кортів найбільше спричинився голова спортивного клубу «[[Погонь (Львів)|Погонь]]» граф [[Дідушицький Володимир|Володимир Дідушицький]] та радник Казимир Бистжоновський. Корти належали спортивному клубу «Погонь». У 1929–1930 року, ближче до нинішньої вулиці Мельника, збудували стадіон на 1500 глядачів з ґрунтовим покриттям, який призначався для проведення спортивних ігор, зокрема, [[волейбол]]у. Також до складу спорткомплексу «Поґоні» входили адміністративний двоповерховий будинок, невеликий трав’яний майданчик при ньому та стометрова бігова доріжка.<ref name="Мельника, 18">[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/melnyka-18-sp/ Вул. Мельника, 18&nbsp;— спортивний комплекс «Україна»]</ref>
  +
  +
1945 року спорткомплекс «Поґоні» перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства «Спартак» і відтоді палац спорту мав назву «Спартак», а від нього [[1987]] року&nbsp;— до львівського фізкультурно-спортивного товариства «Україна».<ref name="Мельника, 18"/> 1985 року розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону, за проектом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева, розпочали спорудження Палацу ігрових видів спорту, який завершено у 1986 році.<ref>Вуйцик&nbsp;В., Липка&nbsp;Р. Зустріч зі Львовом: Путівник.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1987.&nbsp;— С. 166.</ref> Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори&nbsp;— М.&nbsp;Гладкий та А.&nbsp;Капиш). Проведено реконструкцію кортів.
  +
  +
За часів незалежності просторий зал палацу спорту «Україна» використовувався для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок.<ref name="Мельника, 18"/> До 2016 року палац спорту перебував у державній власності, а його власником було «Об'єднання профспілок Львівщини». Згодом був приватизований ТзОВ «Палац спорту Україна». У другій половині 2018 року розпочато реконструкцію палацу спорту. В проекті комплексу передбачено поле для міні-футболу, зали для спортивних та дитячих секцій, також працюватимуть класи дошкільного дитячого розвитку та два басейни. На місці кортів збудують нову частину спорткомплексу, а корти перенесуть на дах будівлі та адаптують їх для різних погодних умов.<ref>''Родак&nbsp;К.'' [https://zaxid.net/u_lvivskomu_palatsi_sportu_zbuduyut_dva_baseyni_i_tenisni_korti_na_dahu_n1453877 У львівському «Палаці спорту» збудують два басейни і тенісні корти на даху]</ref> Також передбачено будівництво з боку вул. Єфремова підземного паркінгу, розрахованого на 70 автомобілів.<ref>[http://tvoemisto.tv/news/pid_palatsom_sportu_u_lvovi_zyavytsya_pidzemnyy_parking_93802.html Під Палацом спорту у Львові побудують підземний паркінг. Деталі]</ref>
  +
 
'''№&nbsp;20.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2681-м.<ref name="пам’ятки"/> Нині перший поверх будинку займає ательє-студія Тетяни Лупак.
  +
  +
'''№&nbsp;21.''' Вілла споруджена у 1938 році в стилі [[функціоналізм]]у на ділянці, що у 1935 року належала фундації імені М.&nbsp;Позовської. За радянських часів тут діяв дитячий садок, а сам будинок був на балансі Міністерства оборони, втім у [[1990-ті|1990-х]] роках його продали.<ref>''Бобкова&nbsp;С.'' [https://wz.lviv.ua/article/166679-villa-u-novomu-sviti-za-1-5-miliona-dolariv Вілла у Новому Світі за 1,5 мільйона доларів!]</ref> Більше 15 років кам’яниця просто розвалюється.<ref>''Ляхович&nbsp;М.'' [http://modernism.lviv-online.com/budynok-na-vul-melnyka-21/ Будинок на вул. Мельника, 21]</ref> У 2018 році забудовник добудував новий поверх без погодження в управлінні архітектури, за що був оштрафований благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» на велику суму. Нині на місці цього будинку цим благодійним фондом планується будівництво комплексу творчого центру дитини та юнацтва.<ref>[https://lviv.com/novyny/na-vul-melnyka-zbuduiut-tsentr-dytiachoi-tvorchosti-zatsiny-proekt/ На вул. Мельника збудують центр дитячої творчості&nbsp;— заціни проект]</ref>
  +
  +
[[11 квітня]] [[2013]] року Львівська міська рада затвердила детальний план території району забудови, обмеженої вул. Андрія Мельника, Академіка Сергія Єфремова, Київською, Генерала Тараса Чупринки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.<ref>[https://zik.ua/news/2013/04/12/lmr_zatverdyla_plan_zabudovy_obmezhenoi_vul_melnyka_yefremova_chuprynky_403889 ЛМР затвердила план забудови, обмеженої вул. Мельника, Єфремова, Чупринки]</ref>
   
 
== Транспорт ==
 
== Транспорт ==
Рядок 95: Рядок 106:
 
|Родовід =
 
|Родовід =
 
}}
 
}}
* {{книга|автор = Мельник&nbsp;Б.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки =38-39|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =|ref= Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
+
* {{книга|автор=Дудыкевич&nbsp;Б. |заголовок=Справочник.&nbsp;Львов|посилання= |відповідальний=|місце= Львів|видавництво=Вільна Україна |рік=1949 |том= |сторінки=121|сторінок=|isbn= |тираж =}} {{ref-ru}}
 
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик&nbsp;В., Бегляров&nbsp;Г.|частина=Мельника вул.|посилання частина=https://www.pslava.info/LvivM_MelnykaVul,219597.html|заголовок=1243 вулиці Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=Апріорі|рік= 2009|том= |сторінки=329-330|сторінок= |серія=|isbn=978-966-2154-24-5|тираж=|}}
 
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик&nbsp;В., Бегляров&nbsp;Г.|частина=Мельника вул.|посилання частина=https://www.pslava.info/LvivM_MelnykaVul,219597.html|заголовок=1243 вулиці Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=Апріорі|рік= 2009|том= |сторінки=329-330|сторінок= |серія=|isbn=978-966-2154-24-5|тираж=|}}
  +
* {{книга|автор = Мельник&nbsp;Б.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки =38-39|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =|ref= Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [http://www.lvivcenter.org/uk/streets/Мельника-А./ Проект «Вулиці Львова»: вулиця Мельника&nbsp;А.]
 
* [http://www.lvivcenter.org/uk/streets/Мельника-А./ Проект «Вулиці Львова»: вулиця Мельника&nbsp;А.]
  +
* [https://zik.ua/news/2018/04/17/rekonstruktsiyu_palatsu_sportu_ukraina_u_lvovi_prokontrolyuie_federatsiya_tenisu_1306641 Реконструкцію Палацу спорту «Україна» у Львові проконтролює Федерація тенісу України]
  +
* ''Карп'юк&nbsp;О.'' [https://portal.lviv.ua/news/2018/05/24/krapki-nad-i-chogo-chekati-lviv-yanam-vid-rekonstruktsiyi-palatsu-sportu-ukrayina Крапки над «і»: чого чекати львів’янам від реконструкції палацу спорту «Україна»]
   
 
{{Вулиці Франківського району Львова}}
 
{{Вулиці Франківського району Львова}}

Версія за 20:39, 13 червня 2019

Вулиця Мельника
Львів
Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
Місцевість Новий Світ
Район Франківський
Назва на честь Андрія Мельника
Колишні назви
Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової (част.), Шимоновичів, Черняховського
польського періоду (польською) Krzyżowa boczna, Szymonowiczów
радянського періоду (українською) Шимоновичів, Раскової, Шимоновичів, Черняховського
радянського періоду (російською) Шимоновичив, Расковой, Шимоновичив, Черняховского
Загальні відомості
Протяжність 454 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°00′07″ сх. д. / 49.8321306° пн. ш. 24.0020639° сх. д. / 49.8321306; 24.0020639
Координати кінця 49°49′45″ пн. ш. 24°00′22″ сх. д. / 49.8292861° пн. ш. 24.0061694° сх. д. / 49.8292861; 24.0061694
Поштові індекси 79044[1]
Транспорт
Трамваї № 2[2]
Зупинки громадського транспорту «вул. Мельника»[2]
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 7,20[3]
Поштові відділення ВПЗ № 44 (вул. Чупринки, 84)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Мельника (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Ме́льника — вулиця у Франківському районі Львова, в місцевості Новий Світ та прямує від вулиці Антоновича до перехрестя з вулицями Генерала Чупринки та Моршинської, утворюючи перехрестя з вулицями Євгена Коновальця та Єфремова. Прилучаються вулиці Кокорудза та Квітнева.

Історія та назва

Забудова

У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі — сецесія, конструктивізм. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[3]

№ 1/3. Будинок із неоренесансним аттиком споруджений перед першою світовою війною для потреб XI математично-природничої гімназії імені Снядецьких за проектом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. На часі польського повстання 1918 року проти ЗУНР в будинку гімназії містився один з осередків спротиву польського студенства.[6] Від повоєнних часів (після 1945 року) тут діяли російська середня школа робітничої молоді № 2 та середня школа № 17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання.[7] Нині це львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17.[8]

№ 5. Наріжний будинок споруджений 1909 року за проектом архітектора Кароля Ріхтмана-Рудневського. В будинку зберігся класичний вітраж овальної форми, видовжений по горизонталі. На тлі прямокутних модулів безбарвного скла розташована центрова композиція з рожево-червоних квітів та зелених листків шипшини.[9]

№ 6. Будівля колишньої бурси Товариства взаємодопомоги приватних службовців. Директором Товариства був Станіслав Якуб Баль, громадський діяч, педаґоґ, директор Товариства взаємної допомоги приватних офіціалістів, публіцист. У міжвоєнний період тут містився дитячий садок для дітей учасників польсько-української війни 1918-1919 років. У повоєнний час тут також розташували дошкільну дитячу установу. Від початку 1960-х років це звичайний житловий будинок. Будинок бурси зберігся й донині, але значно перебудований та надбудований.[4]

№ 7. Вілла збудована у 1905 році в карпатському стилі з елементами сецесії, з гарними різьбленими верандами за проектом Августа Богохвальського на замовлення директора Міського театру Людвіка Геллера. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2680-м.[3] Нині тут міститься дитячий клуб «Медея» та гурток «Вокальний ансамбль „Перлинка“».[10]

№ 8-Б. Одноповерхова нежитлова будівля, яку планують реконструювати під офісно-торгове приміщення.[11]

№ 18. Спортивний комплекс «Україна» складається з палацу ігрових видів спорту та відкритих тенісних кортів. Будівництво кортів на вулиці Мельника тривало протягом 19251927 років і 3 липня 1927 року відбулося урочисте відкриття кортів. До появи кортів найбільше спричинився голова спортивного клубу «Погонь» граф Володимир Дідушицький та радник Казимир Бистжоновський. Корти належали спортивному клубу «Погонь». У 1929–1930 року, ближче до нинішньої вулиці Мельника, збудували стадіон на 1500 глядачів з ґрунтовим покриттям, який призначався для проведення спортивних ігор, зокрема, волейболу. Також до складу спорткомплексу «Поґоні» входили адміністративний двоповерховий будинок, невеликий трав’яний майданчик при ньому та стометрова бігова доріжка.[12]

1945 року спорткомплекс «Поґоні» перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства «Спартак» і відтоді палац спорту мав назву «Спартак», а від нього 1987 року — до львівського фізкультурно-спортивного товариства «Україна».[12] 1985 року розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону, за проектом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева, розпочали спорудження Палацу ігрових видів спорту, який завершено у 1986 році.[13] Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори — М. Гладкий та А. Капиш). Проведено реконструкцію кортів.

За часів незалежності просторий зал палацу спорту «Україна» використовувався для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок.[12] До 2016 року палац спорту перебував у державній власності, а його власником було «Об'єднання профспілок Львівщини». Згодом був приватизований ТзОВ «Палац спорту Україна». У другій половині 2018 року розпочато реконструкцію палацу спорту. В проекті комплексу передбачено поле для міні-футболу, зали для спортивних та дитячих секцій, також працюватимуть класи дошкільного дитячого розвитку та два басейни. На місці кортів збудують нову частину спорткомплексу, а корти перенесуть на дах будівлі та адаптують їх для різних погодних умов.[14] Також передбачено будівництво з боку вул. Єфремова підземного паркінгу, розрахованого на 70 автомобілів.[15]

№ 20. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2681-м.[3] Нині перший поверх будинку займає ательє-студія Тетяни Лупак.

№ 21. Вілла споруджена у 1938 році в стилі функціоналізму на ділянці, що у 1935 року належала фундації імені М. Позовської. За радянських часів тут діяв дитячий садок, а сам будинок був на балансі Міністерства оборони, втім у 1990-х роках його продали.[16] Більше 15 років кам’яниця просто розвалюється.[17] У 2018 році забудовник добудував новий поверх без погодження в управлінні архітектури, за що був оштрафований благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» на велику суму. Нині на місці цього будинку цим благодійним фондом планується будівництво комплексу творчого центру дитини та юнацтва.[18]

11 квітня 2013 року Львівська міська рада затвердила детальний план території району забудови, обмеженої вул. Андрія Мельника, Академіка Сергія Єфремова, Київською, Генерала Тараса Чупринки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.[19]

Транспорт

Ще в 1907 році вулицею була прокладена трамвайна колія, яка відтоді діє безперервно.[20]

Примітки

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-44
  2. а б Маршрути громадського транспорту м. Львова
  3. а б в г Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  4. а б Вулиця Мельника
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, С. 38-39
  6. Битва за Львів
  7. Дудыкевич Б. Справочник. Львов... — С. 121.
  8. СЗШ № 17 м. Львова
  9. Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX — початку XX століття / Р. М. Грималюк; Інститут народознавства НАН України. — Львів: [б.в.], 2004. — С. 205. — ISBN 966-02-2844-9
  10. Дитячі клуби Франківського району
  11. Дуляба Н. Занедбану будівлю на вулиці Мельника перебудують під офіс і магазин
  12. а б в Вул. Мельника, 18 — спортивний комплекс «Україна»
  13. Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: Путівник. — Львів: Каменяр, 1987. — С. 166.
  14. Родак К. У львівському «Палаці спорту» збудують два басейни і тенісні корти на даху
  15. Під Палацом спорту у Львові побудують підземний паркінг. Деталі
  16. Бобкова С. Вілла у Новому Світі за 1,5 мільйона доларів!
  17. Ляхович М. Будинок на вул. Мельника, 21
  18. На вул. Мельника збудують центр дитячої творчості — заціни проект
  19. ЛМР затвердила план забудови, обмеженої вул. Мельника, Єфремова, Чупринки
  20. http://www.lvivtrans.net/tram.php

Джерела

Посилання