Відмінності між версіями «Вулиця Свєнціцького»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Будівлі: №16. Вілла Юзефа Ольпінського, споруджена у 1896 архітектором Іваном Долинським.)
Рядок 72: Рядок 72:
   
 
'''№ 15.''' Початково на цьому місці стояла вілла Камінських, власників ставу на [[Снопків|Снопкові]] (нині басейн «[[Залізна Вода]]»). Збудована [[1847]] року і розширена у [[1876]] році.<ref name="Мешканці"/> У [[1930]]—[[1938]] роках тут збудовано гімназію ім. Королеви Ядвіги у стилі функціоналізму за проектом [[Тадеуш Пісевич|Тадеуша Пісевича]] (споруджував [[Адольф Каменобродський]]). Проектом був передбачений будинок директора у дворі, що мав утворювати зі школою єдиний ансамбль, який однак не реалізовано. Нині це середня школа № 27.<ref>{{книга |автор = Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О. |частина = Каменобродські |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2010|том = 3|сторінки = 52|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}</ref><ref name="АЛ537">Архітектура Львова…&nbsp;— С. 537.</ref>
 
'''№ 15.''' Початково на цьому місці стояла вілла Камінських, власників ставу на [[Снопків|Снопкові]] (нині басейн «[[Залізна Вода]]»). Збудована [[1847]] року і розширена у [[1876]] році.<ref name="Мешканці"/> У [[1930]]—[[1938]] роках тут збудовано гімназію ім. Королеви Ядвіги у стилі функціоналізму за проектом [[Тадеуш Пісевич|Тадеуша Пісевича]] (споруджував [[Адольф Каменобродський]]). Проектом був передбачений будинок директора у дворі, що мав утворювати зі школою єдиний ансамбль, який однак не реалізовано. Нині це середня школа № 27.<ref>{{книга |автор = Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О. |частина = Каменобродські |заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2010|том = 3|сторінки = 52|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-99-7|тираж = }}</ref><ref name="АЛ537">Архітектура Львова…&nbsp;— С. 537.</ref>
  +
  +
'''№16.''' Вілла Юзефа Ольпінського, споруджена у 1896 архітектором [[Долинський Іван (архітектор)|Іваном Долинським]].
   
 
'''№ 17.''' Будівля Українського католицького університету. Корпус споруджено ще у [[1924]]—[[1926]] роках для гімназії № VIII за проектом [[Владислав Дердацький|Владислава Дердацького]] у формах модернізованого класицизму з декором у стилі пізнього модерну та [[ар деко]].<ref name="АЛ537"/><ref name="АЛ532"/>
 
'''№ 17.''' Будівля Українського католицького університету. Корпус споруджено ще у [[1924]]—[[1926]] роках для гімназії № VIII за проектом [[Владислав Дердацький|Владислава Дердацького]] у формах модернізованого класицизму з декором у стилі пізнього модерну та [[ар деко]].<ref name="АЛ537"/><ref name="АЛ532"/>

Версія за 12:48, 18 грудня 2017

Вулиця Свєнціцького
Львів
Svientsitskoho Street, Lviv (01).jpg
Місцевість Софіївка
Район Галицький
Назва на честь Іларіона Свєнціцького
Загальні відомості
Протяжність 250 м
Координати початку 49°49′37″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8269722° пн. ш. 24.0340528° сх. д. / 49.8269722; 24.0340528
Координати кінця 49°49′30″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8251583° пн. ш. 24.0360250° сх. д. / 49.8251583; 24.0360250
Поштові індекси 79011
Транспорт
Трамваї 4,8
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Свєнціцького на Вікісховищі

Вулиця Свєнці́цького — вулиця у Галицькому районі Львова, в місцевості Софіївка. Є продовженням забудови з парного боку вулиці Франка і прямує до вулиць Мушака і Снопківської.

Історія

Вулиця, початково під назвою Дверницького, виникла 1885 року вздовж забетонованого потоку Залізна Вода. Ряд котеджів, збудованих за проектами Вільгельма Штенгеля і Йогана Міхеля, існував тут ще до впорядкування вулиці.[1] Назва змінювалась неодноразово: Голонівська — від січня 1941, повторно Дверницького від серпня 1941, Бадгассе — 1943, втретє Дверницького — липень 1944, Інститутська — 1946, 30-річчя Перемоги1975. Сучасна назва, на честь філолога, етнографа і музеєзнавця Іларіона Свєнціцького, походить із 1991 року.[2]

На перехресті з вулицями Франка і Самчука у 1962 році встановлено пам'ятник радянському диверсанту Миколі Кузнецову. Скульптори Валентин Подольський Василь Власов, С. Рукавишніков, архітектори Володимир Дорошенко[3], Михайло Каневський[4]. 1993 року пам'ятник демонтовано і перевезено до Росії. На цьому місці планувалось встановлення пам'ятника Володимирові Кубійовичу.[5]

Будівлі

№ 1. Будинок Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Колишня бурса ім. Т. Костюшка Товариства наукової допомоги, збудована 1900 року за проектом Людвіка Вежбицького та Людвіка Фрюгауфа. Фасад із нетинькованої червоної цегли, вирішений у формах неоренесансу.[6]

№ 2. Будинок Західної електроенергетичної системи. Спорудження за проектом Тадеуша Солецького розпочато ще 1938 року для Польського історичного товариства.[7]

№ 5. Будинок у стилі функціоналізму, споруджений у 19381939 роках для Львівської фармацевтичної фабрики за проектом Тадеуша Врубеля. Тут містилися склади сировини, відділ фасування, аналітична лабораторія, конторські приміщення. На першому поверсі від самого початку була аптека.[8]

№ 6a. За цією адресою знаходилось інженерно-будівельне бюро Станіслава Маліни.[9]

№ 7. Вілла, свого часу належала майстрові художнього металу Станіславові Конопацькому. Збудована у другій третині XIX століття за проектом Вільгельма Штенгеля і Йогана Міхеля[1].

№ 9, 11, 11а. Чотириповерхові житлові будинки у стилі модернізованого класицизму. Збудовані у 19111912 роках за проектом Адольфа Піллера.[10] В останньому з них у 19121915 роках діяло архітектурне бюро Збігнєва Левинського.[11]

№ 10. Неоренесансна вілла, споруджена 1895 року за проектом Адама Берського.[5]

№ 12. Сецесійна триповерхова вілла, збудована 1901 року за проектом Альфреда Захаревича для родини Рідлів. 1945 року тут мешкав і помер відомий математик Стефан Банах. Після Другої світової війни тут мешкали потомки Василя Стефаника. Із часом було втрачено частину ліпних сецесійних оздоб і дерев'яних конструкцій даху.[12]

№ 15. Початково на цьому місці стояла вілла Камінських, власників ставу на Снопкові (нині басейн «Залізна Вода»). Збудована 1847 року і розширена у 1876 році.[1] У 19301938 роках тут збудовано гімназію ім. Королеви Ядвіги у стилі функціоналізму за проектом Тадеуша Пісевича (споруджував Адольф Каменобродський). Проектом був передбачений будинок директора у дворі, що мав утворювати зі школою єдиний ансамбль, який однак не реалізовано. Нині це середня школа № 27.[13][14]

№16. Вілла Юзефа Ольпінського, споруджена у 1896 архітектором Іваном Долинським.

№ 17. Будівля Українського католицького університету. Корпус споруджено ще у 19241926 роках для гімназії № VIII за проектом Владислава Дердацького у формах модернізованого класицизму з декором у стилі пізнього модерну та ар деко.[14][7]

№ 18. Житловий багатоквартирний будинок, споруджений 1998 року за проектом Ярослава Мастила.[5]

Примітки

  1. а б в Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 5—6.
  2. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 55. — ISBN 966-603-115-9.
  3. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. 256.
  4. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
  5. а б в Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 177—178. — ISBN 966-7022-26-9.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 433. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  7. а б Архітектура Львова… — С. 532.
  8. Архітектура Львова… — С. 541.
  9. Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28—29.
  10. Архітектура Львова… — С. 490.
  11. Бірюльов Ю. О. Левинський Збіґнев Брохвіч // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 45. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  12. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 217. — ISBN 978-966-7022-86-0.; Бірюльов Ю. О. Мешканці… — С. 6.
  13. Бірюльов Ю. О. Каменобродські // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 52. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  14. а б Архітектура Львова… — С. 537.