Відмінності між версіями «Вулиця Шептицьких (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Рядок 55: Рядок 55:
 
У забудові вулиці переважають архітектурні стілі [[класицизм]], [[сецесія]], [[конструктивізм]]. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення<ref name="Список будинків&nbsp;— пам’яток архітектури м. Львова"/>.
 
У забудові вулиці переважають архітектурні стілі [[класицизм]], [[сецесія]], [[конструктивізм]]. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення<ref name="Список будинків&nbsp;— пам’яток архітектури м. Львова"/>.
   
'''№&nbsp;3/4.''' Навчальний корпус №&nbsp;8 Національного університету «[[Львівська політехніка]]». До [[Друга світова війна|війни]] на місці навчального корпусу, при перетині [[Вулиця Озаркевича|вулиці Озаркевича]] та [[Площа Святого Юра|площі Святого Юра]], знаходився житловий будинок (нажаль не зберігся), у якому провів молоді роки відомий український актор та режисер [[Бучма Амвросій Максиміліанович|Амвросій Бучма]]. 1991 року поблизу того місця був встановлений пам'ятний знак, що сповіщає про цю подію.
+
'''№&nbsp;3/4.''' Навчальний корпус №&nbsp;8 Національного університету «[[Львівська політехніка]]». До [[Друга світова війна|війни]] на місці навчального корпусу, при перетині [[Вулиця Озаркевича|вулиці Озаркевича]] та [[Площа Святого Юра|площі Святого Юра]], знаходився житловий будинок (на жаль, не зберігся), у якому провів молоді роки відомий український актор та режисер [[Бучма Амвросій Максиміліанович|Амвросій Бучма]]. 1991 року поблизу того місця був встановлений пам'ятний знак, що сповіщає про цю подію.
   
 
'''№&nbsp;6.''' У цьому будинку за Польщі містилося підприємство з будівництва органів Маркевича.
 
'''№&nbsp;6.''' У цьому будинку за Польщі містилося підприємство з будівництва органів Маркевича.
Рядок 69: Рядок 69:
 
'''№&nbsp;16.''' У цьому будинку від часів незалежності міститься офіс міського відділення Національної скаутської організації України «[[Пласт]]».
 
'''№&nbsp;16.''' У цьому будинку від часів незалежності міститься офіс міського відділення Національної скаутської організації України «[[Пласт]]».
   
 
'''№&nbsp;26. Колишня фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка».'''<br/><small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;1537</small><br/>У цій будівлі, збудованій у 1905 році, за Польщі містилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка» (заснована 1882 року), знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера. Попри конкуренцію, створену закладами «Газет» (відкрилися 1910 року), фабрика «Бранка» стала одним з найбільших виробників солодощів у Львові. Свій перший фірмовий магазин фабрика відкрила в центральній частині Львова, на вул. Леґіонів (Вали Гетьманські, нині&nbsp;— [[Проспект Свободи (Львів)|просект Свободи]]). Її продукція отримала визнання не лише у Львові, але й на теренах Польщі та Східної і Західної Європи. «Бранка» була одним з перших підприємств, націоналізованих [[СРСР|радянською]] владою. На потужностях «Бранки» створена кондитерська фабрика імені С.&nbsp;Кірова. 1962 року кондитерська фабрика отримала нову назву&nbsp;— спочатку «Червона троянда», а за декілька місяців перейменовану на «[[Світоч (фабрика)|Світоч]]». «Світоч» тривалий час працював на основі «запозичених» технологій виробництва солодощів відомих польських фабрик&nbsp;— «Бранка» та «Газет», а також націоналізованої першої української фабрики цукерків «Фортуна Нова» (заснована 1922 року у Львові Климентиною Авдикович).<ref>[http://www.kawiarniany.pl/2017/09/20/czekolady-i-cukry-branka-lwow-historia-slynnej-fabryki-czekolady-ul-szeptyckich-26/ Czekolady i cukry Branka Lwów&nbsp;— historia słynnej fabryki czekolady, ul. Szeptyckich 26] {{ref-pl}}</ref> 1998 року фірма «Світоч» увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A, а на початку ХХІ століття кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм, зокрема, БК «Техніка для бізнесу», відділення банку «Дністер» тощо.
'''№&nbsp;26. Колишня фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка».'''<br/>
 
<small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;1537</small><br/>
 
У цій будівлі, збудованій у 1905 році, за Польщі містилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка» (заснована 1882 року), знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера. Незважаючи на конкуренцію, створену закладами «Газет» (відкрилися 1910 року), фабрика «Бранка» стала одним з найбільших виробників солодощів у Львові. Свій перший фірмовий магазин фабрика відкрила в центральній частині Львова, на вул. Леґіонів (Вали Гетьманські, нині&nbsp;— [[Проспект Свободи (Львів)|просект Свободи]]). Її продукція отримала визнання не лише у Львові, але й на теренах Польщі та Східної і Західної Європи. «Бранка» була одним з перших підприємств, націоналізованих [[СРСР|радянською]] владою. На потужностях «Бранки» створена кондитерська фабрика імені С.&nbsp;Кірова. 1962 року кондитерська фабрика отримала нову назву&nbsp;— спочатку «Червона троянда», а за декілька місяців перейменовану на «[[Світоч (фабрика)|Світоч]]». «Світоч» тривалий час працював на основі «запозичених» технологій виробництва солодощів відомих польських фабрик&nbsp;— «Бранка» та «Газет», а також націоналізованої першої української фабрики цукерків «Фортуна Нова» (заснована 1922 року у Львові Климентиною Авдикович).<ref>[http://www.kawiarniany.pl/2017/09/20/czekolady-i-cukry-branka-lwow-historia-slynnej-fabryki-czekolady-ul-szeptyckich-26/ Czekolady i cukry Branka Lwów&nbsp;— historia słynnej fabryki czekolady, ul. Szeptyckich 26] {{ref-pl}}</ref> 1998 року фірма «Світоч» увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A, а на початку ХХІ століття кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм, зокрема, БК «Техніка для бізнесу», відділення банку «Дністер» тощо.
 
   
 
'''№&nbsp;31.''' У 1950-х роках цю адресу мала база Тресту їдалень і ресторанів Львівської залізниці.
 
'''№&nbsp;31.''' У 1950-х роках цю адресу мала база Тресту їдалень і ресторанів Львівської залізниці.
Рядок 79: Рядок 77:
 
'''№&nbsp;38.''' За Польщі в будинку мітилася перукарня Вінтера.
 
'''№&nbsp;38.''' За Польщі в будинку мітилася перукарня Вінтера.
   
 
'''№&nbsp;41.'''<br/><small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;2854</small><br/>Вілла
'''№&nbsp;41.'''<br/>
 
<small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;2854</small><br/>
 
Вілла
 
   
 
'''№&nbsp;43.''' Від радянських часів тут міститься заклад із дезінфекції та дератизації. На початку [[2010-ті|2010-х]] років цю адресу мав супермаркет мережі «[[Рукавичка (торгова мережа)|Рукавичка]]». У 2013-2014 роках на місці цією будівлі будівельною компанією «Ріел» споруджений сучасний багатоквартирний житловий будинок.
 
'''№&nbsp;43.''' Від радянських часів тут міститься заклад із дезінфекції та дератизації. На початку [[2010-ті|2010-х]] років цю адресу мав супермаркет мережі «[[Рукавичка (торгова мережа)|Рукавичка]]». У 2013-2014 роках на місці цією будівлі будівельною компанією «Ріел» споруджений сучасний багатоквартирний житловий будинок.
   
 
'''№&nbsp;45.''' Від повоєнних часів за цією адресою знаходився відкритий [[Кінотеатри Львова|кінотеатр]] «Літній-1». У 1960 році перейменований на «Маяк» та накритий дахом, тобто перетворився на закритий кінотеатр. Від років незалежності має назву «Дзвін», але останні роки стоїть закритим.
'''№&nbsp;45.'''
 
Від повоєнних часів за цією адресою знаходився відкритий [[Кінотеатри Львова|кінотеатр]] «Літній-1». У 1960 році перейменований на «Маяк» та накритий дахом, тобто перетворився на закритий кінотеатр. Від років незалежності носить назву «Дзвін», але останні роки стоїть закритим.
 
   
 
<gallery>
 
<gallery>

Версія за 09:09, 11 червня 2019

Вулиця Шептицьких
Львів
Вулиця Шептицьких
Вулиця Шептицьких
Місцевість Новий Світ
Район Галицький
Назва на честь родини Шептицьких
Колишні назви
Цвинтарна (част.), Шептицьких, Кірова, Шептицьких, Стернґассе, Шептицьких, Кірова
польського періоду (польською) Cmentarna (cz.), Szeptyckich
радянського періоду (українською) Кірова, Шептицьких, Кірова
радянського періоду (російською) Кирова, Шептицких, Кирова
Загальні відомості
Протяжність 490 м
Координати початку 49°50′14″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8372556° пн. ш. 24.0120472° сх. д. / 49.8372556; 24.0120472Координати: 49°50′14″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8372556° пн. ш. 24.0120472° сх. д. / 49.8372556; 24.0120472
Координати кінця 49°50′11″ пн. ш. 24°00′21″ сх. д. / 49.8366583° пн. ш. 24.0059972° сх. д. / 49.8366583; 24.0059972
Поштові індекси 79016[1]
Транспорт
Рух односторонній[2]
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 26,41[3]
Навчальні заклади навчальний корпус № 8 Національного університету «Львівська політехніка».
Поштові відділення ВПЗ № 16 (вул. Городоцька, 87)[1]
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Шептицьких (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Ше́птицьких — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Сполучає площу Кропивницького з вулицею Митрополита Андрея та площею Святого Юра.

Прилучаються вулиці: Сєченова, Війтовича, Меретина, Ангеловича.

Назва

Від 1859 року вулиця була частиною вулиці Цвинтарної, оскільки вела до Городоцького цвинтару, а поблизу перетину вулиць Шептицьких, частини площі Більчевського та Адама Сапєги знаходилася головна цвинтарна брама. Після закриття цвинтару у вересні 1875 року та поділу вулиці Цвинтарної на мапі Львова з'явилося ще дві окремих вулиці. Одна з них у 1885 році отримала назву — вулиця Шептицьких, на честь видатної родини Шептицьких — діячів Української греко-католицької церкви. У грудні 1940 року отримала назву — вулиця Кірова, на честь російського радянського державного та політичного діяча Сергія Кірова. Під час німецької окупації Львова вулиці спочатку було повернуто стару назву, але у грудні 1941 року отримала назву — Стернґассе (Зоряна). По війні на короткий час було повернуто довоєнну назву — Шептицьких, а у грудні 1944 року знов названо на честь С. Кірова. 1990 р. вулиці повернули її історичну назву Шептицьких.

Забудова

У забудові вулиці переважають архітектурні стілі класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення[3].

№ 3/4. Навчальний корпус № 8 Національного університету «Львівська політехніка». До війни на місці навчального корпусу, при перетині вулиці Озаркевича та площі Святого Юра, знаходився житловий будинок (на жаль, не зберігся), у якому провів молоді роки відомий український актор та режисер Амвросій Бучма. 1991 року поблизу того місця був встановлений пам'ятний знак, що сповіщає про цю подію.

№ 6. У цьому будинку за Польщі містилося підприємство з будівництва органів Маркевича.

№ 10. Тут за Польщі працювала українська шевська робітня (майстерня) Стефана Коцюмбаса.[4]

№ 13. Чотириповерхову будівлю збудовано у 1950-х роках.

№ 14. За Польщі містилася тут магазин купівлі та продажу кошиків «Wiklina». Наприкінці 2000-х років тут містилася майстерня з ремонту взуття.

№ 15. За радянських часів на першому поверсі будинку містився продовольчий магазин.

№ 16. У цьому будинку від часів незалежності міститься офіс міського відділення Національної скаутської організації України «Пласт».

№ 26. Колишня фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка».
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1537
У цій будівлі, збудованій у 1905 році, за Польщі містилася фабрика цукру, шоколаду та какао «Бранка» (заснована 1882 року), знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера. Попри конкуренцію, створену закладами «Газет» (відкрилися 1910 року), фабрика «Бранка» стала одним з найбільших виробників солодощів у Львові. Свій перший фірмовий магазин фабрика відкрила в центральній частині Львова, на вул. Леґіонів (Вали Гетьманські, нині — просект Свободи). Її продукція отримала визнання не лише у Львові, але й на теренах Польщі та Східної і Західної Європи. «Бранка» була одним з перших підприємств, націоналізованих радянською владою. На потужностях «Бранки» створена кондитерська фабрика імені С. Кірова. 1962 року кондитерська фабрика отримала нову назву — спочатку «Червона троянда», а за декілька місяців перейменовану на «Світоч». «Світоч» тривалий час працював на основі «запозичених» технологій виробництва солодощів відомих польських фабрик — «Бранка» та «Газет», а також націоналізованої першої української фабрики цукерків «Фортуна Нова» (заснована 1922 року у Львові Климентиною Авдикович).[5] 1998 року фірма «Світоч» увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A, а на початку ХХІ століття кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм, зокрема, БК «Техніка для бізнесу», відділення банку «Дністер» тощо.

№ 31. У 1950-х роках цю адресу мала база Тресту їдалень і ресторанів Львівської залізниці.

№ 34. За польських часів була фабрика бляшаних виробів Цвинара та крайова фабрика хімічних виробів, нині тут міститься перукарня «Дана».

№ 38. За Польщі в будинку мітилася перукарня Вінтера.

№ 41.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2854
Вілла

№ 43. Від радянських часів тут міститься заклад із дезінфекції та дератизації. На початку 2010-х років цю адресу мав супермаркет мережі «Рукавичка». У 2013-2014 роках на місці цією будівлі будівельною компанією «Ріел» споруджений сучасний багатоквартирний житловий будинок.

№ 45. Від повоєнних часів за цією адресою знаходився відкритий кінотеатр «Літній-1». У 1960 році перейменований на «Маяк» та накритий дахом, тобто перетворився на закритий кінотеатр. Від років незалежності має назву «Дзвін», але останні роки стоїть закритим.

Примітки

Джерела

Посилання