Відмінності між версіями «Вігеріх (пфальцграф Лотарингії)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 7: Рядок 7:
 
19 вересня 902 року він уже згадується в акті короля [[Людовик IV Дитя|Людовика IV]], за яким Вігеріх поступився Ратбоду, архієпископу Трірському, правом стягування податку з міста Трір. В цей же час після смерті батька, що сталася близько 901 року, стає графом Бідгау. Здійснив обмін землями з монастирем Св. Максиміна в Трірі. Близько 907 року оженився на онуці західнофранкського короля [[Людовик II Заїка|Людовика II]].
 
19 вересня 902 року він уже згадується в акті короля [[Людовик IV Дитя|Людовика IV]], за яким Вігеріх поступився Ратбоду, архієпископу Трірському, правом стягування податку з міста Трір. В цей же час після смерті батька, що сталася близько 901 року, стає графом Бідгау. Здійснив обмін землями з монастирем Св. Максиміна в Трірі. Близько 907 року оженився на онуці західнофранкського короля [[Людовик II Заїка|Людовика II]].
   
911 року разом з іншою лотаринзькою знаттю підтримав короля [[Карл III Простакуватий|Карла III]] у протистоянні з [[Конрад I (король Німеччини)|Конрадом I]]. За це отримав від першого фогтства абатства Святого Румольда в Мехелені (як феод єпископа Льєжа) та монастиря в Аст'єрі. 915 року після смерті маркграфа Лотарингії Реньє I призначається пфальцграфом Лотарингії. Перебував на посаді до самої смерті, що сталася близько 922 року.
+
911 року разом з іншою лотаринзькою знаттю підтримав короля [[Карл III Простакуватий|Карла III]] у протистоянні з [[Конрад I (король Німеччини)|Конрадом I]]. За це отримав від першого фогтства абатства Святого Румольда в Мехелені (як феод єпископа Льєжа) та монастиря в Аст'єрі. 915 року після смерті маркграфа Лотарингії [[Регінар I (правитель Лотарингії)|Реньє I]] призначається пфальцграфом Лотарингії. Перебував на посаді до самої смерті, що сталася близько 922 року.
   
 
== Родина ==
 
== Родина ==

Версія за 07:14, 15 січня 2020

Вігеріх
Народився 1 січня 875
Помер не раніше 916 і не пізніше 919
Діяльність аристократ
Титул count palatine of Lotharingiad
Посада Bishop of Metzd
Рід Ardennes-Verdun dynastyd[1]
Батько Gilbert, Count of the Maasgaud[2]
Мати Ermengardd[2]
У шлюбі з Cunigunda of Franced[1]
Діти Frederick I, Duke of Upper Lorrained[3], Adalbero I of Ardenned[1], Gozlin, Count of Bidgaud[1], Giselbertd, Liutgarde of Bidgaud[1], Siegfried of Luxembourgd, Sigebertd і Mathilde von Lothringend[2]

Вігеріх (нім. Wigerich; бл. 870 — бл. 922) — 1-й пфальцграф Лотарингії, граф Брідгау, Арденнгау, Тріра. Засновник Арденського дому.

Життєпис

Ймовірно був сином Одакара, графа Брідгау, Арденнгау і Блізгау, та Ірменгарли Каролінг. Народився близько 870 року. Перша письмова згадка відноситься до 899 року. В цей час був графом (comes venerabilis) Тріра.

19 вересня 902 року він уже згадується в акті короля Людовика IV, за яким Вігеріх поступився Ратбоду, архієпископу Трірському, правом стягування податку з міста Трір. В цей же час після смерті батька, що сталася близько 901 року, стає графом Бідгау. Здійснив обмін землями з монастирем Св. Максиміна в Трірі. Близько 907 року оженився на онуці західнофранкського короля Людовика II.

911 року разом з іншою лотаринзькою знаттю підтримав короля Карла III у протистоянні з Конрадом I. За це отримав від першого фогтства абатства Святого Румольда в Мехелені (як феод єпископа Льєжа) та монастиря в Аст'єрі. 915 року після смерті маркграфа Лотарингії Реньє I призначається пфальцграфом Лотарингії. Перебував на посаді до самої смерті, що сталася близько 922 року.

Родина

Дружина — Кунігунда, донька маркграфа Вернера Іврейського

Діти:

  • Фрідріх (д/н— 978), герцог Верхньої Лотарингії
  • Адальберон (д/н—962), єпископ Меца в 925—954 роках
  • Гізельберт (д/н— до 965), граф Арденнгау
  • Сігеберт (д/н—після 942)
  • Гозлін (д/н—942/943), граф Бідгау
  • Зігфрід (922—998), граф Люксембургу
  • Ліутгарда (д/н—після 960), дружина: 1) Адальберта, графа Меца; 2) Ебергарда IV, графа Нордгау

Джерела

  • Theodor Schieffer (Hrsg.): Diplomata 11: Die Urkunden Zwentibolds und Ludwigs des Kindes (Zwentiboldi et Ludowici Infantis Diplomata). Berlin 1960, S. 120—121
  • Kreins, Jean-Marie. Histoire du Luxembourg. Paris: Presses Universitaires de France, 2010. 5th edition.
  • а б в г д Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  • а б в Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  • Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families