Редагування Відкритий доступ

[[Файл:Open Access PLoS.svg|thumb|Логотип відкритого доступу створений [[Public Library of Science]] ]]
{{otheruses|Відкритий доступ (фільм)}}
'''Відкритий доступ'''&nbsp;— це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в [[Реальний час|режимі реального часу]] до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у [[Всесвітня павутина|глобальній інформаційній мережі]], здійснюваний переважно до [[Академічний журнал|рецензованих науково-дослідних журналів]].

''Перша важлива міжнародна згадка'' про відкритий доступ (''англ.'' Open access (OA)<ref name=autogenerated5>[http://www.soros.org/openaccess/read.shtml Budapest Open Access Initiative<!-- Bot generated title -->]</ref>) міститься в [[Будапештська ініціатива відкритого доступу|Будапештській Декларації відкритого доступу]] у лютому 2002. За нею слідували заява [http://www.earlham.edu/~peters/fos/bethesda.htm Біфезда]{{ref-en}} у червні 2003 і [[Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань]] у жовтні 2003.

Поняття відкритого доступу широко обговорюється серед дослідників, вчених, працівників [[Бібліотека|бібліотек]], наукових співробітників, фінансистів, [[Державна служба|державних службовців]] та видавців. Попри те, що існують суттєві переваги відкритого доступу, досі йдуть дискусії щодо надійності та економічних вигод моделі.

Відкритий доступ реалізується через два основних шляхи:

* '''[[Депонування]]''' (також відомо як «зелений» шлях до відкритого доступу, чи [[самоархівування]])&nbsp;— дослідники розміщують свої вже опубліковані статті також в [[Інституційний репозитарій|репозитарії]]&nbsp;— відкритому тематичному чи інституційному електронному архіві. Депозит може бути оформлений у вигляді статті, що пройшла рецензування, або у вигляді препринту. Репозитарії також розміщують інші типи наукових та навчальних документів: дисертації, тези, наукові звіти, презентації, дані, зображення та ін. Депонування було вперше запропоноване як загальна практика в 1994 Стівеном Гарнардом, хоча вчені-комп'ютерники спонтанно депонувалися на анонімних [[FTP]]-архівах принаймні з 1980-их (наприклад, [http://citeseer.ist.psu.edu CiteSeer]{{ref-en}}), а фізики з початку 1990-х в мережі (наприклад, [http://arxiv.org arXiv]{{ref-en}}).

* '''[[Публікація]]''' в [[Журнал у відкритому доступі|журналах, що знаходяться у відкритому доступі]] робить матеріали доступними в режимі реального часу негайно. Журнал відкритого доступу працює за відмінною від передплати моделлю: всі витрати на створення такого журналу та організації доступу несе автор статті та інституція, де він працює тощо, кінцевий користувач отримує доступ до журналу безкоштовно. Приклади журналів можна знайти в [[Directory of Open Access Journals]].

Більше 90% академічних рецензованих журналів дозволяють автору депонування своїх статей в репозитарій <ref>[http://romeo.eprints.org/stats.php romeo.eprints.org] {{ref-en}}</ref>. Приблизно 10% рецензованих журналів в наш час{{коли}} знаходяться у відкритому доступі.

== Автори ==

Основна причина, з якої автори розміщують власні праці у відкритому доступі&nbsp;— збільшення [[Імпакт-фактор|показника важливості]]. Існує ряд досліджень, які свідчать про суттєве зростання індексів цитування на статті, розміщені у відкритому доступі.

Дослідження оплачуються дослідницькими фондами, опублікована стаття&nbsp;— це швидше звіт про виконану роботу, аніж об'єкт доходу. Чим більше використовується, цитується стаття, тим більше посилань робиться на неї і тим більше робіт ґрунтується на ній, тим краще для дослідження та кар'єри самого дослідника.

Ширша ідея [[Контент|вільного матеріалу]] частково співвідноситься і з відкритим доступом.
Проте режим відкритого матеріалу має на увазі дозвіл змінювати його, відкритий ж доступ розуміється тільки як вільна, нічим не обмежена доступність матеріалу.
У наукових публікаціях прийнято підтримувати незмінність первинного тексту та асоціювати його з певним автором.
Тоді як режим відкритого доступу в наш час{{коли}} застосовний здебільшого до результатів наукових досліджень, творець будь-якого іншого матеріалу також може використовувати механізми депонування та публікації, вироблені на його основі.
[http://creativecommons.org/ Creative Commons]{{ref-en}} надають широке коло типових умов [[Ліцензійна угода|ліцензійних угод]] для полегшення процесу [[обнародування]].

== Користувачі ==

Прямими користувачами наукових статей здебільшого є інші дослідники.
Відкритий доступ допомагає їм як читачам, надаючи можливість ознайомитися із статтями в журналах, які не в змозі передплатити їх бібліотеки.
Найбільшу користь отримують дослідники в країнах, що розвиваються, де існують [[університет]]и,
які зовсім не передплачують закордонні наукові журнали.
Загальна вигода очевидна, оскільки жодна бібліотека не може собі дозволити передплатити всі потрібні наукові журнали за причини високих цін.
Відкритий доступ розширює коло знань за межі академічної школи.
Такий матеріал може читати будь-яка людина&nbsp;— професіонал у своїй сфері, дослідник суміжного напряму, [[Журналістика|журналіст]], [[Політика|політик]], цивільний службовець або просто [[Хобі|зацікавлений користувач]].

== Суспільна вигода ==

Відкритий доступ до результатів наукових досліджень важливий для суспільства з кількох причин.
Один з аргументів в його користь полягає в тому, що більшість досліджень сплачена [[Податок|платниками податків]], які повинні мати право доступу до результатів того, що вони фінансували.
Багато людей серйозно захоплюються предметами різних наукових досліджень.
Можна вказати і на авторів та редакторів [[Вікіпедія|Вікіпедії]], охочих вдосконалити свої статті.

Навіть ті, хто не читає наукові публікації, непрямим чином отримують вигоду від знаходження їх у відкритому доступі.
Люди, що не читають [[Медицина|медичні журнали]], воліли б, щоб їх лікар мав такий доступ.
Позиція, що відстоюється пропагандистами відкритого доступу, полягає в тому, що він прискорює науковий прогрес, продуктивність, передачу знань. Прискорення процесу інновацій корисне. [[Школа|Школярі]] та [[студент]]и можуть отримати інформацію, що має велике значення в їх подальшому навчанні.
Критики руху відкритого доступу вказують, що немає доказів малодоступності необхідної інформації для тих, хто її потребує.

Безліч проектів відкритого доступу включає міжнародна співпраця.
Наприклад [http://www.scielo.org/index.php?lang=en SCIELO]{{ref-en}}, що є всестороннім підходом до повністю відкритого доступу в опублікованих журналах, включає декілька латиноамериканських країн.
[http://www.bioline.org.br/ Bioline International]{{ref-en}}&nbsp;— некомерційна організація, створена з метою допомогти видавцям у країнах, що розвиваються, побудована на співпраці [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Канада|Канади]] та [[Бразилія|Бразилії]]. Bioline International Software використовується по всьому світу.
[http://repec.org Research Papers in Economics]{{ref-en}} є колективною працею більше 100 [[волонтер]]ів із 45 країн.

== Бібліотеки та бібліотекарі ==

[[Бібліотекар]]і є активними прихильниками відкритого доступу, тому що отримання інформації&nbsp;— це найважливіший принцип їх професії.
Відкритий доступ дозволяє прибрати як цінові, так і [[право]]ві бар'єри, що підривають зусилля бібліотек надати доступ до наукової інформації.
Багато бібліотечних асоціацій та інших професійних об'єднань підписали угоди про спільний доступ. Університетські бібліотеки України прийняли відповідну заяву про підтримку вільного доступу в травні 2009&nbsp;р. на конференції в м. Севастополь.
У деяких університетах у бібліотеках створено та підтримується робота [[Інституційний репозитарій|інституційного репозитарію]]. Деякі також є видавцями періодичної літератури, у тому числі і журналів.

== Опозиція руху відкритого доступу ==

Велике число супротивників відкритого доступу складають комерційні видавці, [[Бізнес|бізнес-модель]] яких побудована на наданні доступу до результатів досліджень тільки тим особам, які платять за журнальну передплату.
Серед основних аргументів&nbsp;— потенційна загроза інституту рецензування, що має схоже обґрунтування з так званою загрозою демотивації, складовий фундамент ідейного обґрунтування інституту [[Інтелектуальна власність|інтелектуальної власності]].

Існує думка, що відкритий доступ не є необхідним і може бути навіть шкідливим.
Йдуть дискусії з приводу того, що деякі види інформації немає потреби публікувати за межами академічних установ, принаймні, в деяких галузях знань.

Є також ті, хто вважає відкритий доступ потенційною причиною збільшення часу, що витрачається фахівцями в якійсь області знання, на ознайомлення з такими матеріалами, що у результаті може привести до зменшення часу, що витрачається власне на дослідницьку роботу.

Багато критиків, проте, погоджуються з пропонентами відкритого доступу з основних положень концепції, ставлячи під сумнів лише [[Економіка|економічну]] доцільність такого підходу.

== Міжнародний тиждень Відкритого доступу ==

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, присвячений Руху Відкритого Доступу до наукової інформації проводиться, як правило, щороку у останній [[тиждень]] [[жовтень|жовтня]]. Ця акція, що ініційована [[Коаліція наукових видань та академічних ресурсів|Коаліцією наукових видань та академічних ресурсів]] ([[SPARC (коаліція)|SPARC]]) та підтримана більш ніж 2000 прибічників з усього світу, надає можливість краще ознайомитись з перевагами, які надає Відкритий Доступ, обмінятися [[досвід]]ом, ідеями щодо впровадження Відкритого Доступу та допомагає розширити коло учасників руху Відкритого Доступу. 

Щороку [[бібліотека|бібліотеки]] (академічні, дослідницькі, публічні), [[університет]]и, інші [[громадська організація|громадські організації]] та професійні спільноти використовують Тиждень Відкритого Доступу як цінну платформу для зустрічей, а також, для того щоб оголосити важливі повідомлення про подальший розвиток Руху Відкритого Доступу. Цей тиждень слугує стартовим майданчиком для нових видавничих фондів, що підтримують Рух Відкритого Доступу, для проголошення [[політика відкритого доступу|політик відкритого доступу]], матеріалів, у яких мова йде про соціальні та економічні переваги Відкритого Доступу.

Дати проведення Міжнародного тижня Відкритого доступу:

* 14 жовтня 2007
* 14 жовтня 2008
* 19-23 жовтня 2009
* 18-24 жовтня 2010
* 24-30 жовтня 2011
* 22-28 жовтня 2012
* 21-27 жовтня 2013
* 20-26 жовтня 2014
* 19-25 жовтня 2015
* 24-30 жовтня 2016
* 23-29 жовтня 2017

== Див. також ==
* [[Open Library]]
* [[Open Content Alliance]]
* [[Open Conference System]]
* [[EIFL]]
* [[Електронне видання]]

== Примітки ==
<references />
== Посилання ==
{{commonscat|Open access (publishing)}}
* [http://www.openaccessweek.org/ Open Access Week]
* [http://www.oaspa.org/ Open Access Scholarly Publishers' Association (OASPA)]
* [http://oai.org.ua/ Портал збору метаданих з відкритих архівів України]
* [http://maps.repository66.org/ Карта відкритих архівів]
* [http://www.sherpa.ac.uk/romeo/ SHERPA/RoMEO] — перевірка правомірності самоархівування матеріалів видавництв/журналів ([http://www.sherpa.ac.uk/romeoupdate.php пропозиції]){{ref-en}}
* [http://www.eifl.net Програма з відкритого доступу Міжнародного Консорціуму eifl.net]
* Перелік відкритих архівів в Україні
** [http://www.opendoar.org/countrylist.php?cContinent=Europe#Ukraine у каталозі OpenDOAR]
** [http://roar.eprints.org/index.php?action=home&country=ua у каталозі ROAR]
** [http://www.elibukr.org на порталі проекту ELibUkr]
* [http://www.opendoar.org/search.php Повнотекстовий пошук у відкритих архівах (OpenDOAR та Google)]
* [http://www.goethe.de/wis/bib/dos/oac/ukindex.htm Досьє: Відкритий доступ – вільний доступ до знань Ґете-Інституту]
* [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/553 Ярошенко, Т. О. Університетські бібліотеки України підтримують Ініціативу відкритого доступу до наукової інформації / Тетяна Ярошенко. // Вища школа. - 2009. - № 7. - С. 64-75.]
* [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1198 Ярошенко, Т. О. Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації : перші двадцять років / Тетяна Ярошенко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 5. - С. 3-10.]
* [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1040 Ярошенко, Т. О. Відкритий доступ - шлях до присутності України у світовій науковій спільноті. // Вища школа. - 2011. - № 3. - С. 47-51]
* [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/664 Костишин С. О. Відкритий доступ у світі: сучасний стан і напрямки розвитку / Сергій Костишин // Науково-практичний семінар „Українські репозитарії відритого доступу: проблеми, досвід, перспективи“, ТНТУ, 18 листопада 2010 р. : презентація доповіді. — Тернопіль, 2010. — С. 1—26.]
* [http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/224 Що таке «відкритий доступ»? Рух європейських університетів за відкритий доступ: Методичні вказівки / Шкодзінський О. К., Онисько Г. Я., Костишин С. О. – Тернопіль: ТДТУ, 2009.]
* [http://hdl.handle.net/1808/7379 Грінберг, Марк Л. та Емметт, Ада . Проблема наукової активності: чому відкритий доступ є необхідним. Трансатлантичний погляд / Бібліотечний форум України 4 (30) 2010 — С. 30—33.]

{{Принципи відкритості|state=collapsed}}

[[Категорія:Онлайн-бібліотеки]]
[[Категорія:Відкритий доступ]]
[[Категорія:Журнали відкритого доступу]]