Військова академія Сербії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(правопис)
(стиль)
Рядок 16: Рядок 16:
Коли [[Князівство Сербія]] набуло статус автономії, з'явилася потреба у державній професійній військовій освіті, і у 1830-х роках було здійснено декілька спроб її задовольнити. Так, ще у 1833 році князь [[Милош Обренович]] послав до Росії тридцять молодих сербів «вчитися на офіцерів»<ref>[http://www.srpska.ru/article.php?nid=13722 В Сербии отмечают 160-летие Военной Академии]</ref>. Чотири року по тому у країні з'явилася перша військова школа з трирічним навчанням, хоча проіснувала вона не довго. Для посилення обороноздатності держави міністр закордонних справ [[Ілля Гарашанін]] запропонував створити артилерійську школу, Національна рада схвалила цю пропозицію, і 18 березня 1850 року князь [[Александр Карагеоргієвич]] підписав указ про заснування навчального закладу — саме з цієї дати майбутня академія веде відлік своєї історії. Активну участь у створенні навчальної програми новоствореної артилерійської школи брав видатний військовий теоретик Франтішек Александр Зах, він же став першим керівником школи.
Коли [[Князівство Сербія]] набуло статус автономії, з'явилася потреба у державній професійній військовій освіті, і у 1830-х роках було здійснено декілька спроб її задовольнити. Так, ще у 1833 році князь [[Милош Обренович]] послав до Росії тридцять молодих сербів «вчитися на офіцерів»<ref>[http://www.srpska.ru/article.php?nid=13722 В Сербии отмечают 160-летие Военной Академии]</ref>. Чотири року по тому у країні з'явилася перша військова школа з трирічним навчанням, хоча проіснувала вона не довго. Для посилення обороноздатності держави міністр закордонних справ [[Ілля Гарашанін]] запропонував створити артилерійську школу, Національна рада схвалила цю пропозицію, і 18 березня 1850 року князь [[Александр Карагеоргієвич]] підписав указ про заснування навчального закладу — саме з цієї дати майбутня академія веде відлік своєї історії. Активну участь у створенні навчальної програми новоствореної артилерійської школи брав видатний військовий теоретик Франтішек Александр Зах, він же став першим керівником школи.


Після запеклої Сербсько-турецької війни 1876—1877 років Князівство Сербія розширило свої кордони та отримало незалежність — це, в свою чергу, призвело до необхідності удосконалення військової освіти. Тодішній військовий міністр, що очолював генеральний штаб підполковник Йован Мишкович виступив з ініціативою реорганізації артилерійської школи у повноцінну Військову академію. У такому вигляді учбовий заклад працював аж до [[Балканські війни|Балканських воєн 1912 року]], навчання припинялося на час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і пізніше була перерва під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
Після запеклої Сербсько-турецької війни 1876—1877 років Князівство Сербія розширило свої кордони та отримало незалежність — це, в свою чергу, призвело до необхідності удосконалення військової освіти. Тодішній військовий міністр, що очолював генеральний штаб підполковник Йован Мишкович виступив з ініціативою реорганізації артилерійської школи у повноцінну Військову академію. У такому вигляді навчальний заклад працював аж до [[Балканські війни|Балканських воєн 1912 року]], навчання припинялося на час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і пізніше була перерва під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].


У наступні роки академія пройшла через низку реструктуризацій та перейменувань, її інтегрували у загальну освітню систему [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія]] та поставили на службу [[Югославська Народна Армія|Югославської народної армії]] — у такому статусі вона проіснувала у 1951—1992 роках. У результаті громадянської війни та розпаду Югославії академія набула свій нинішній статус, ставши підрозділом Белградського університету оборони.
У наступні роки академія пройшла через низку реструктуризацій та перейменувань, її інтегрували у загальну освітню систему [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія]] та поставили на службу [[Югославська Народна Армія|Югославської народної армії]] — у такому статусі вона проіснувала у 1951—1992 роках. У результаті громадянської війни та розпаду Югославії академія набула свій нинішній статус, ставши підрозділом Белградського університету оборони.

Версія за 18:27, 23 липня 2017

військова академія, військовий навчальний заклад
Військова академія
Војна академија
Logo Vojne akademije.jpg
Logo Vojne akademije.jpg
44°46′11″ пн. ш. 20°28′11″ сх. д. / 44.76983200002777608° пн. ш. 20.46984700002778013° сх. д. / 44.76983200002777608; 20.46984700002778013Координати: 44°46′11″ пн. ш. 20°28′11″ сх. д. / 44.76983200002777608° пн. ш. 20.46984700002778013° сх. д. / 44.76983200002777608; 20.46984700002778013
Країна Flag of Serbia.svg Сербія
Місто Белград
Розташування Сербія Сербія, Белград
Девіз
  • Част је наша имовина
  • Засновано 1850
    У складі Університет оборони
    Ректор Младен Вуруна
    Вебсайт: va.mod.gov.rs
    Адреса: вул. Генерала Павла Јуришића Штурма 33

    CMNS: Військова академія у Вікісховищі

    Військова академія (серб. Војна академија) — державний навчальний заклад вищої військової освіти та бойової підготовки, що працює з 1850 року у Белграді, Сербія. Є одним з двох факультетів белградського Університету оборони, входить до структури Міністерства оборони Сербії, займається підготовкою кваліфікованих кадрів для Збройних сил Сербії.

    Історія

    Коли Князівство Сербія набуло статус автономії, з'явилася потреба у державній професійній військовій освіті, і у 1830-х роках було здійснено декілька спроб її задовольнити. Так, ще у 1833 році князь Милош Обренович послав до Росії тридцять молодих сербів «вчитися на офіцерів»[1]. Чотири року по тому у країні з'явилася перша військова школа з трирічним навчанням, хоча проіснувала вона не довго. Для посилення обороноздатності держави міністр закордонних справ Ілля Гарашанін запропонував створити артилерійську школу, Національна рада схвалила цю пропозицію, і 18 березня 1850 року князь Александр Карагеоргієвич підписав указ про заснування навчального закладу — саме з цієї дати майбутня академія веде відлік своєї історії. Активну участь у створенні навчальної програми новоствореної артилерійської школи брав видатний військовий теоретик Франтішек Александр Зах, він же став першим керівником школи.

    Після запеклої Сербсько-турецької війни 1876—1877 років Князівство Сербія розширило свої кордони та отримало незалежність — це, в свою чергу, призвело до необхідності удосконалення військової освіти. Тодішній військовий міністр, що очолював генеральний штаб підполковник Йован Мишкович виступив з ініціативою реорганізації артилерійської школи у повноцінну Військову академію. У такому вигляді навчальний заклад працював аж до Балканських воєн 1912 року, навчання припинялося на час Першої світової війни і пізніше була перерва під час Другої світової війни.

    У наступні роки академія пройшла через низку реструктуризацій та перейменувань, її інтегрували у загальну освітню систему Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія та поставили на службу Югославської народної армії — у такому статусі вона проіснувала у 1951—1992 роках. У результаті громадянської війни та розпаду Югославії академія набула свій нинішній статус, ставши підрозділом Белградського університету оборони.

    Навчання

    Будівля Війської академії Сербії

    Військова академія займається підготовкою кваліфікованих офіцерів для подальшого проходження служби у лавах Збройних сил Сербії — курсанти отримують необхідний рівень знань та навичок для командування усіма родами військ. Навчальна програма бакалаврату включає як обов'язкові дисципліни, так і додаткові факультативні курси, доступні для курсантів за бажанням. Перші два роки навчання однакові для усіх курсантів, але потім кожен курсант повинен обрати один з шести можливих напрямків: керівництво обороною, електронна інженерія, механічна інженерія, хімічна інженерія, військова авіація або оборонна логістика. Кожен з напрямків має по декілька елективних спеціалізованих курсів[2].

    Примітки

    Посилання