Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку Signature icon april 2018.png над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9

Ніжна Мишля[ред. код]

Чи доцільно передавати словац. Nižná як «Ніжна» (Ніжна Мишля)? Може, таки краще калькувати як «Нижня»? Не буде таких недоречних каламбурів. --В.Галушко (обговорення) 17:48, 1 квітня 2019 (UTC)

Тобто англ. Low Myshlya краще... Я Вас зрозумів, калькуйте далі так доречно.--Avatar6 (обговорення) 17:55, 1 квітня 2019 (UTC)
Тобто, чинний правопис до додержання необов'язковий. @Avatar6: Ви номінуєтеся на патрульного. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 квітня 2019 (UTC)
Гадаю, доцільно, якщо це справді «нижня». Ми ж перекладаємо Нижня Саксонія, а не Нідерзаксен. Та й правопис каже:
§ 110. Географічні назви, не вживані без номенклатурних слів, перекладаються: Аравійське море, мис Доброї Надії, Перська затока, Північний Льодовитий океан. Завжди перекладаються й прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу, що виступають у складі географічних назв: Великий каньйон, Нижній Новгород, Південна Америка, Північний полюс.
Крім цього, Нижня Мишля гуглиться у джерелах:
...Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Історико-культурна спадщина Прикарпаття, 2006:381.
...Потрібно навести матеріали з багатошарового поселення в селі Нижня Мишля Кошицької області на терені Східної Словаччини // Археологія давніх слов'ян, 2004:200. --N.Português (обговорення) 10:10, 2 квітня 2019 (UTC)
Obrigado. Narešti jakyjs background. Ja za usi Nyžni i Vyšni :-)--Kamenarius (обговорення) 06:51, 3 квітня 2019 (UTC)
To Nyžni či Nižni? Vy jakoju movoju spilkujetes'? A pyšete? Jak pysaty inšymy movamy — Kiev čy Kyiv?--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
@Avatar6: Нижні. Perevažno slovacjkoju, kožnyj deň 1-2 ma inšymy, na roboti dovodyťsja vykorystovuvaty šče inši. Brak naľipok na notebooku, u statti pyšu tak jak treba. Ja za versiju Kyjiv slovacjkoju, ale ce ne zaležyť vid mene abo vid Vas, je objektyvni reči Kyjev, deščo možna zminyty dyplomatytijeju, jak napr. ostannim časom, proponuju Vam zvernutysj tut, ale peredbačaju, ščo buduť arhumentuvaty tradycijeju. Z povahoju, --Kamenarius (обговорення) 10:56, 17 квітня 2019 (UTC)
Оскільки більшість учасників не проти, та й знайшлися джерела, перейменовую. --В.Галушко (обговорення) 09:31, 5 квітня 2019 (UTC)
Тобто джерел із транслітерацією назви не існує? Гадаю іноземним учасникам варто послухати-подивитись українські ЗМІ.--Avatar6 (обговорення) 13:21, 5 квітня 2019 (UTC)
Автори деяких з них (принаймні газети «День» три роки тому) писали російською, а потім не зовсім грамотно перекладали українською. Деякі видання не визнають чинного правопису. Для україномовного «ніжна» означає зовсім інше, ніж «нижня». Втім, у добу глобалізму українську знати необов'язково: увімкнув автоперекладач і автотранслітератор і готово. Кому потрібна ця грамотність? Thi esenshal fin is thet evrybodi anderstands… --В.Галушко (обговорення) 13:47, 5 квітня 2019 (UTC)
Нажаль, Ви не чуєте, Ви — ґуглите (і інші). Українська мова первинно є фонетична мова, — вже казав Вам! Міжмовна співпраця, — її перекреслює весь "Ваш концепт із чинним правописом (бо нечуєте саме)" — бо то є Ваша гра в конструктор фонем-слів, бо Ви робите-складаєте "конструктор" за чинним правописом (практичне використаня не грає в таку гру). Не той час, не те місце... Для ознайомлення, — міжмовний контекст, і "внесок користувачів ukwiki", на фоні :):
* ca:Nižná Myšľa

--Avatar6 (обговорення) 15:06, 5 квітня 2019 (UTC)

Зрештою, імхо, грамотність — не дорівнює "знання чи використання правопису", —, особливо в питаннях, де він (правопис), наразі некомпетентний, але є життя мови, розуміння і ужиток середовищєм, — практика, суто ціль мови — спілкування для співрозуміння, де, міжмовно, "правопис", — стратив! і на рівні "внутрішньомовному" — стратив, бо нема доцільності розуміти двом колегам укоаїнською між собою, коли є можливість спілкуваттсь 5-8-13 колегам , між собою.--Avatar6 (обговорення)-
Посилання на інші Вікіпедії не може бути аргументом. Більшість з цих мов не слов'янські і не мають проблеми конотацій слов'янського кореня niž-, у сербській може бути помилка, поляки зараз не бережуть своєї мови, спотворюючи її за іншомовними шаблонами. У жодній з цих мов нема каламбуру «трансліт аватарівкою словац. Nižná» — «укр. Ніжна». Мета мови — не тільки спілкування (для спілкування на пострадянському просторі досить російської, у всьому світі — англійської, навіщо тоді інші?). А якщо важливо міжмовне порозуміння: 1) вимагайте скасування викривлених Париж, Нью-Йорк, Відень, Рим і заміни їх на «міжнародно зрозумілі» Паріс, Нев-Йорк, Він, Рома; 2) пишите латинкою всі українські топоніми (тільки не думаю, що англомовні їх вимовлять кошерно: в англійському читанні багато неангломовних назв дико викривляються). Слов'янська мовна єдність важливіша за «спілкування для співрозуміння». А то в нас, міжслов'янське «співрозуміння» частіше відбувається неслов'янською мовою (зате «загальнозрозумілою» графікою). Щодо Kiev čy Kyiv: з лінгвістичного погляду дуже дивна ідея, з погляду психолінгвістики — мабуть, ознака сервілізму. --В.Галушко (обговорення) 16:24, 5 квітня 2019 (UTC)
Перевів усі Ніжні на Нижні та парні до них Вишни чи Вижни на Вишні. Ще, може, трохи лишилося «Вижни» чи «Вишни» замість «Вишній», але я їх цілеспрямовано не шукав і зараз не маю часу цілеспрямовано шукати. Одних лише ніжних сіл було зо два десятки, вже нема — NickK (обг.) 15:01, 27 квітня 2019 (UTC)

Терміни, не підтверджені джерелами[ред. код]

Прошу допомогти з перевіркою синонімів у статтях Маятник (вагало, вагальце, хитун, колиска) і Домашній сир (кисир). Якщо не будуть надані авторитетні джерела, ці лексеми доведеться вилучити, як такі, що не відповідають ВП:Авторитетні джерела і ВП:ОД. --В.Галушко (обговорення) 21:21, 24 квітня 2019 (UTC)

вагало - [1] + вагальце [2] хитун вживав Грушевський [3] кисир думаю звідси взято [4] --『  』 Обг. 22:00, 24 квітня 2019 (UTC)
@AlexKozur: дякую за джерела. Щодо кисир: джерело наведено в статті, але я сумніваюся, чи можна сайт «Словотвір» вважати АД. --В.Галушко (обговорення) 22:09, 24 квітня 2019 (UTC)
Звісно, що не можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:36, 30 квітня 2019 (UTC)
@DimGol: доведеться вилучити. Впровадження неологізму. --В.Галушко (обговорення) 18:05, 1 травня 2019 (UTC)

Беджая[ред. код]

Як правильно «Беджая» чи «Беджайя»? Чи є дана назва в АД?--『  』 Обг. 16:12, 27 квітня 2019 (UTC)

@AlexKozur: у статті взагалі відсутні які-небудь джерела. Оскільки українські видання часто копіюють російські написання, а російська передача «Беджая», я думаю, це не буде помилкою. --В.Галушко (обговорення) 16:10, 29 квітня 2019 (UTC)
А з якої мови така форма? З французької має бути Бежайя, а арабською воно Bijayah > Біджая.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 30 квітня 2019 (UTC)
Алжирська арабська мова, але там є багато запозичень з різним мов. У даному випадку французька. В англомовних джерелах позначається як Béjaïa так і Bijayah. --『  』 Обг. 18:29, 1 травня 2019 (UTC)

Каскі[ред. код]

Дещо дивна передача польського Kaski як Каскі. Оскільки це множина (w Kaskach), має бути «Каски». На жаль, чітких правил передачі польських топонімів нема, тому краще скористатися здоровим глуздом. --В.Галушко (обговорення) 15:23, 28 квітня 2019 (UTC)

Звісно, «Каски». Бо як же тоді відмінювати?!--Словолюб (обговорення) 19:45, 28 квітня 2019 (UTC)
@UeArtemis:, а Ваша думка? --В.Галушко (обговорення) 16:08, 29 квітня 2019 (UTC)
Закінчення множини адаптується.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 30 квітня 2019 (UTC)

Продовження теми мовної нейтральності[ред. код]

Останнім часом у Вікіпедії активно наповнюють розділ феміністичних статей. Це прекрасно, але через ідеологічну упередженість самих авторів, зацікавлених у некритичному поширенні улюблених теорій за допомогою Вікіпедії, при цьому порушується вимога вікіпедійної нейтральності. Зокрема, викладені в статтях дискусійні теорії щодо реформування мови негайно застосовують на практиці. Скажімо, можна побачити, як прихильники (сучасний мовний стандарт) замінюють на прихильниці і прихильники (пропозиція реформаторів), що таким чином самою особливою мовою маніфестує певні політичні погляди. Триває практика поширення ненейтральних фемінітивів (професор міняють на професорка, професіонал на професіоналка та под.). На кожну таку статтю з застосуванням нестандартної мови, характерної для політичного руху, але не для стилю Вікіпедії, вже можна ставити шаблон. Зверніть увагу зараз. Maksym Ye. (обговорення) 08:37, 30 квітня 2019 (UTC)

Проти -иця нічого не маю. Цей суфікс не є стилістично маркованим. Інша справа -ка, що продуктивний як пестливий, а також використовується для творення назв предметів та процесів (капітанка - головний убір капітана тощо). Вжиток -иня надштучний, така практика йде у розріз з народним творенням (історичка тощо), а також не узгоджується зі зафіксованими словниковими формами (медичка, істеричка тощо). Обіцяю виправляти, коли зустріну.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:29, 30 квітня 2019 (UTC)
Суфікс -иня - цілком природний, здавна вживається в українській мові: кравчиня, продавчиня і т.д. Але зараз, в угарі політкоректності та фемінізму, його стали ліпити куди попало. Всі ці мисткині, фізикині, етнологині і т.д. - незграбні покручі, які лише засмічують та спотворюють українську мову.
По-перше, існують й інші суфікси для фемінітивів: -иса (актриса, директриса); -еса (поетеса, стюардеса, принцеса); -ка (вчителька, лікарка, санітарка, спортсменка). А по-друге, не до кожного іменника на позначення професії існує фемінітив. Треба просто це прийняти. Так само, як, наприклад, малопоширеність в українській мові дієприкметників активного стану.
Я по можливості намагаюсь такі покручі виправляти, але треба щось із цим робити на засадничому рівні. --V Ryabish (обговорення) 13:54, 30 квітня 2019 (UTC)
Продавчиня, взагалі-то, "кабінетний" винахід, літераторський, котрий витіснив народне "продагуха", утворене від продаж.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:24, 2 травня 2019 (UTC)
Ніколи не розумів цього бажання усі княгинями робити ). До -ець логічна пара -иця. Продавець - продавиця. Коли вже про кабінетне творення. Молодець, молодиця, мисливець, мисливиця тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:31, 2 травня 2019 (UTC)
Ви ж бачили правописний проект-2018, де згори вирішили поборотися з суфіксом -щик, аж денщик з прапорщиком вилетіли геть. До речі, у Вікіпедії вже зараз є понад сотня статей з несловниковою продавчинею, хоча продавщиця ще тримає півтораразову перевагу. Maksym Ye. (обговорення) 08:09, 3 травня 2019 (UTC)
«Продавчиня» це несловникове розмовне слівце, а словникове, хоч також розмовне, продавщиця. Питання вживання лікар, а не лікарка, вчитель, а не вчителька, це питання вибору належного стилю, книжних чи занижених. Коли у Вікіпедії написано «продавчиня», це просто мовна помилка, коли «лікарка» — порушення вимог наукового стилю, переведення тексту в нижчий розряд. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)
Є багато таких провалів: професіоналка «повія», а не жінка-професіонал. Але я цього разу хотів звернути увагу не на словотвір і фемінативи, а на так само ідеологічно впроваджувані надлишкові конструкції, на кшталт перерахування двох граматичних родів (а інші півсотні ґендерів відпочивають?). Нині стилістичною нормою є загальне пасажири, а не пасажирки і пасажири, хай як вважати перше фальшивим узагальненням, друге в сучасній мові міняє не тільки стилістику, а й семантику. А конструкції типу жінка-професіоналка, тобто «жінка-викуваний жіночий іменник» подвійно помилкові. Реформатори ломляться не на порожнє місце, а по давно усталених нормах розвинутої, складної мови. Maksym Ye. (обговорення) 13:59, 30 квітня 2019 (UTC)

Зверну ще увагу, як ця група мовних реформаторів використовує Вікіпедію, навіть не приховуючи своїх нечесних маніпуляцій. Цитата із статті: «зокрема, в 2017 співробітниця Вікімедіа Україна Віра Моторко запропонувала й покрокову інструкцію з додавання фемінітивів на позначення назв професій, посад, звань, політичних, релігійних, філософських поглядів тощо у особові картки». Тобто, сучасні мовні стандарти вже піддаються у Вікіпедії цілеспрямованому й організованому псуванню певною ідеологічною групою без обговорень, і попри обговорення, наче як вирішене питання. Це питання не розв’яжеться саме собою, мову статей псують просто зараз, хай якими чудовими, гарними і прогресивними теоріями керуються. Maksym Ye. (обговорення) 05:00, 1 травня 2019 (UTC)

Спасибі за привернення уваги! Днями сам мусив виправляти закінчення «-иня» в деяких статтях. Як координатор проекту Грамотність (бюрократ MaryankoD делегував мені повноваження) пропоную провести рейд по боротьбі з порушеннями правила ВП:Мова. Треба провести пошук найпоширеніших несловникових фемінітивів і виправити. Принаймні, вдасться виправити частину, в деяких не виключені ВР. Оскільки правила Стиль/Фемінітиви так і не прийняли, порушників притягти до відповідальності буде непросто. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 1 травня 2019 (UTC)
Я теж по можливості проглядаю нові статті, і коли бачу такі покручі, виправляю без вагань. --V Ryabish (обговорення) 19:44, 1 травня 2019 (UTC)
Я колись складав такий список, що вже пішов кудись в архіви «Мовної консультації». Пригадую, навіть розділив на несловникові та словникові зі стилістичними позначками. Maksym Ye. (обговорення) 04:45, 2 травня 2019 (UTC)
"лікарка" і "прихильниця" словникові, без будь-яких позначок --『  』 Обг. 21:04, 4 травня 2019 (UTC)
Тим не менш, коли йдеться про науковий чи офіційно-діловий стиль, вони недоречні. Про це докладно з посиланнями на півсотні ппідручників. Maksym Ye. (обговорення) 03:26, 5 травня 2019 (UTC)
там більше джерел на офіційно-діловий. І в енциклопедіях ці слова зустрічаються часто, тож не бачу сенсу їх не використовувати. Щодо стилю, то у нас так і не затверджений якийсь стиль писання статей. Тож вимагати від користувачів писати офіційно-діловим ми не можемо.--『  』 Обг. 18:42, 8 травня 2019 (UTC)
У нас науковий енциклопедичний стиль. Втім, «лікарка» й «прихильниця» є в енциклопедіях — наприклад, лікарка в ЕІУ та прихильниця в УРЕ. УРЕ та ЕІУ аж ніяк не є мовними реформаторами, вони явно консервативні — NickK (обг.) 23:09, 8 травня 2019 (UTC)
В українській мові ширше використовуються питомі фемінітиви. А от "макаронні", коли суфікс слов'янський, а корінь іноземний, - часто марковані. Прихильниця точно нейтральне.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:33, 10 травня 2019 (UTC)

Літера Ґ[ред. код]

Бачу останнім часом йде зловживання перейменувань слів із безпідставною заміною літери Г → Ґ. Це якось можна контролювати чи ні? Кількість слів з цієї літерою обмежена чому її тулять куди завгодно і головне на якій підставі? --Jphwra (обговорення) 18:09, 4 травня 2019 (UTC)

Хтось вирішив, що у всіх мовах з латинською абеткою g = ґ, а h = г. Про літеру х взагалі не йдеться. Гемінґвей не дасть збрехати.--Leon 20:07, 4 травня 2019 (UTC)
Старі правописні суперечки: Історія вживання літери ґ в українській науковій термінолоґії. А це зовсім недавнє, вийшло після провалу впровадження нового правопису: Забута і принижена: чому потрібно зреабілітувати літеру Ґ. Цікава цитата: «Укладачам правопису слід звернути більшу увагу на ті запозичені слова з літерою г, які ввійшли у вжиток під час перебування України у складі Радянського Союзу, докладно вивчити їх етимологію та видозмінити у потрібному для української мови руслі». Плювати ми хотіли на влучне зауваження Ю. Шевельова з цього приводу… --В.Галушко (обговорення) 21:46, 4 травня 2019 (UTC)
На жаль, контролювати такі перейменування важко. У кожного свої уявлення про ідеальний український правопис. Сприяє цьому і нечіткість самих приписів передачі g і h. Навіть я нічого не можу зрозуміти в цих правилах. --В.Галушко (обговорення) 21:51, 4 травня 2019 (UTC)
Для прикладу, § 87: G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет. В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей. Що означає «звичайно» і «окремі слова англійського походження», неясно. Втім, про те, що чинний правопис заточений про передачу слів через російське посередництво, я вже писав. Природно, таке мавпування часто приводить до протилежного результату, а саме абинеякумоскалівству. В іспанських і грецьких назвах вживання ґ абсурдне, у російських — традиційно не прийнято, у польських — приписи різних авторів різняться, в англійських — залежить від принципів кожного автора. Що маємо, те маємо: правопис про багато випадків умовчує, лакуни кожний заповнює хто як знає. --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 травня 2019 (UTC)

Це перманентне явище на вікі. Про які саме перейменування йде мова?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:51, 8 травня 2019 (UTC)

Щодо лінку В.Галушко (21:46, 4 травня) на статтю Г. О. Сіренко та О. В. Кузишина 2009 року про літеру ґ. В цій же статті хемія, катедра тощо (цікаво, що у резюме англійською H. A. Sirenko !, очевидно з російської). Є стаття цих же авторів 2008 року Чому хемія, а не хімія? (на правах дискусії). Дискусії не було, зокрема щодо літери ґ; на сторінці Сіренка на сайті ПНУ лише хімія, кафедра, -логія, агрономія, але колеґії. Це той професор Сіренко, який викликав на дуель Табачника 9 травня 2010 року, біля пам’ятника яйцю (тому самому). Юрій Дзядик в) 12:59, 11 травня 2019 (UTC).

Прикметник від Митищі[ред. код]

Необхідно утворити прикметник від топоніма Митищі. Оскільки назва міста походить від митище — слова середнього роду, існує трудність з вибором потрібного суфікса: від слів першої відміни прикметники і присвійні форми утворюються за допомогою -ин, другої — за допомогою -ів. Назва Митищинський міський округ викликає сумнів. Хто зіткався з подібними випадками, прошу відгукнутися. --В.Галушко (обговорення) 21:10, 4 травня 2019 (UTC)

Бідна морфологія. Звісно, має бути Митищівський, Грозенський тощо. Але радянські канцеляризми клали кабаку на закони мови. Найкраще шукати україномовні джерела [5]. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 8 травня 2019 (UTC)
@UeArtemis: дякую за роз'яснення і джерела. Отже, «Митищинський», хоча це морфологічно неправильно. Думаю, так сталося внаслідок того, що в 17 ст., коли узвичаїлася сучасна назва, слово «митище» вже було забуте в російській мові, а топонім стали сприймати як множину жіночого роду. --В.Галушко (обговорення) 03:35, 10 травня 2019 (UTC)
Так, однина та її рід забуті росіянами.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:29, 10 травня 2019 (UTC)

Термінова консультація[ред. код]

У статтях за аналогією ще старих статей Вікіпедії я використовую в спортивній тематиці проходив, пройшов. В той же час Бучач-Львів відзначив що це помилка і можливо так і є бо, наприклад в євросезонах єврокубків застосовується відбувся, відбувається. Тож питання чи перший варіант має право на існування чи треба попросити ботовласників і замінити ті слова на пропоновані. Загалом я не проти і готовий звернутись до ботовласників про заміну цих термінів. Дякую. --Jphwra (обговорення) 06:10, 10 травня 2019 (UTC)

Привіт. Гляньте Проходити / СУМ. п. 12.--Aeou 06:16, 10 травня 2019 (UTC)
Aeou Виходить, що потрібна зміна там все в плані Ходити. --Jphwra (обговорення) 06:58, 10 травня 2019 (UTC)
Навпаки. Я звернув Вашу увагу — пункт 12. А те, що пунктів багато, хай Вас не страшить. В багатьох мовах дієслова типу «йти», «ходити» виконують масу функцій. Спроби звести їхнє значення лише до простого процесу «ходіння» — це аматорські умоглядні розумування. У словнику є — все, питання закрите.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
  • «Відбулось» знаменує разову більш короткотривалу подію, «пройшло» знаменує більш тривалу подію. Пройшло літо а не відбулось літо, відбувся поєдинок а не пройшов поєдинок, пройшов чемпіонат, а не відбувся чемпіонат. Хоча, по великому рахунку це синоніми. НМД. — Alex Khimich 07:09, 10 травня 2019 (UTC)
Я не фахівець у спорті, я просто висловив свою думку щодо вжитку цих слів, базуючись на своєму знанні мови. — Alex Khimich 07:14, 10 травня 2019 (UTC)

А це хіба не як пройшло засідання чи відбулося? --『  』 Обг. 07:15, 10 травня 2019 (UTC)

От мене це питання так само цікавить. Бо я статті створював за анлогією, тобто саме таке формулювання те що в курсиві було до мене вже чотири роки (2013 я почав редагувати), а тепер минуло ще шість років і раптом постало питання, що те словосполучення русизм і на мене намагаються цей русизм повісити. Тому я сам поставив питання в мовну кнайпу аби зрозуміти чи це просто забаганка чи це вимога мови. Я можу просто це запитати в українських філологів, слава Богу в мене є в кого запитати, зокрема є випускник Київського універу ім. Шевченка. І вона одна з найкращих викладачів української мови в області і не тільки якщо запрошують до Києва. Але це приватна буде консультація, а в нас спільнота. --Jphwra (обговорення) 07:26, 10 травня 2019 (UTC)
Попросіть у неї якісь джерела, зацитуйте їх тут. Щось окрім вже згаданого мною вище СУМ (і похідного ВТСУМ В. Бусела). Може щось підкаже. Як фахівець, у літературі вона може орієнтуватись добре. Вона може мати і якісь суто власні фахові міркування, але якщо вони не опубліковані, то у вікі вони нічого не важать.--Aeou 08:07, 10 травня 2019 (UTC)
крім тлумачних словників, є ще блоґ --『  』 Обг. 08:54, 10 травня 2019 (UTC)
Думаю, Bulakhovskyi допоміг би, але на жаль, неактивний. Він теж дещо розуміє в мові (я читав його кандидатську). Сумніви Бучач-Львова зрозумілі: зараз сильні гіперпуристичні тенденції, велика спокуса сприйняти щось схоже з російським як щось невластиве українській. Про це ще писав і Караванський. Дієслово зі значенням «відбуватися» може бути співзвучним з дієсловом зі значенням «проходити» не тільки в російській мові, яка зараз взята за взірець (точніше, за антивзірець), за прикладом далеко ходити не треба: фр. se passer. Свою роль може грати і те, що Бучач-Львів з Львівщини, а там не виключений вплив польської мови: здається, у ній правильно odbywa się mecz, а не przechodzi mecz, очевидно, внаслідок двозначності дієслова przechodzić. --В.Галушко (обговорення) 09:07, 11 травня 2019 (UTC)
В.Галушко Гадаю, що не перший, а тим більше не третій користувачі (образа вилучена). Тому прошу вас терміново переоформити ваш вислів і прибрати пінг тим більше мій запит подано якраз через намагання Бучач-Львів через війну редагувань внести зміни, тобто він зацікавлена особа, а враховуючи той факт що має місце просування анахронізмів, а також полонізованих термінів на кшталт «спортовець». Тож залучення їх обох буде зайвим і може створити не бажаний конфлікт. Дякую. --Jphwra (обговорення) 09:17, 11 травня 2019 (UTC)
@Jphwra: прибрав згадку про Микола Івкі, хоча це зайве, адже редагувати цю сторінку йому заборонено. А конфлікт треба розв'язувати, а не замовчувати. --В.Галушко (обговорення) 09:27, 11 травня 2019 (UTC)
Це не ті користувачі які розв'язують конфлікти, повірте мені скоріш навпаки. І залучення їх сюди призведе до конфліктів це моя думка і я не для цьогго подав запит. Якщо не врите переглянте запити до адміністраторів. Дякую. І прошу при наступних вирішеннях мовних питань так само не залучати користувачів які мають обмеження на участь в проекті не просто так в них те обмеження. --Jphwra (обговорення) 09:31, 11 травня 2019 (UTC)
@В.Галушко: З польськими прямими аналогами є складнощі. Виглядає, що нашим про- і пере- відповідає лише один польський prze- (промовляти — przemawiać, переливати — przelewać). Конкретно польське przechodzić — це одночасно і в першу чергу переходити (на іншу сторону вулиці) і водночас проходити. Словник подає значення всі більш-менш пов'язані з ходінням (Большой польско-русский словарь, 2001, т. 2, с. 173). У той же час, наприклад, для przejść словник подає і прямі і непрямі значення: ból przeszedł — біль пройшов; przejść bez echa — пройти без розголосу (там само, 2001, т. 2, с. 185). Польське chodzić майже суто про ходіння, але й тут є дещо: дуже вживаний варіант chodzi o… і перекладається як йдеться про…, мова йде про… (там само, 2001, т. 1, с. 103). Але знову ж, це надлишкове. СУМ підтверджує проходити, зокрема, як синонім до відбуватись. Maksym Ye. теж подав хороше джерело. Ніби достатньо.--Aeou 11:44, 11 травня 2019 (UTC)
  • Див. Довідник з культури мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Вища школа, 2005. – С. 50-51 [6]: «ВІДБУВАТИСЯ — ПРОХОДИТИ — ЙТИ. В одному із зна­чень названі дієслова синонімічні, а саме, коли треба назвати дію, пов’язану з певним часом, місцем, умовою, напр.: Концерт відбу­вається у великому палаці; 3 великим успіхом проходить концерт молодих виконавців, Уже три години йде концерт Самодіяльного оркестру. Дієслово відбуватися має найзагальніше значення дії без вказівки на характер її перебігу; воно констатує, засвідчує якусь подію. Коли треба вказати на харак­тер, оцінку події, послуговуються також дієсловами проходити, йти. Пор.: Конференція відбудеться в жовтні 2000 року. Вдруге вона проходитиме в Криму. Іде перше засідання. В офіційно-діловому стилі широко вживається дієслово відбу­ватися, причому у формі усіх трьох часів; пор.: відбувається (відбулася, відбудеться) зустріч; проходить огляд робіт; іде змагання серед юнацьких команд та ін.». Maksym Ye. (обговорення) 10:55, 11 травня 2019 (UTC)
    Тобто все нормально це має право на життя? Маю на увазі ту свою версію (проходив, проходить, пройшов). --Jphwra (обговорення) 11:47, 11 травня 2019 (UTC)
    Хоча відбуватися має загальніше значення, немає особливої потреби міняти. Maksym Ye. (обговорення) 13:39, 11 травня 2019 (UTC)
  • Jphwra, давайте без аналізу компетентності що суперечить НО, наступного разу на поруки не вийде. — Alex Khimich 15:15, 14 травня 2019 (UTC)

Кисельов Євген Олексійович[ред. код]

Кисельов Євген Олексійович [7], [8], [9], [10] чи Кисельов Євгеній Олексійович [11], [12], [13], [14] ?--Сергій Липко (обговорення) 09:00, 14 травня 2019 (UTC)

Складне питання. Думаю, тут треба дивитися, що вживаніше.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:00, 16 травня 2019 (UTC)
Але ж літературна норма "Євген"! Це ж, якщо в українських документах записали "Євгеній" за умови, що в нього такі є, то інша річ.--Словолюб (обговорення) 16:02, 16 травня 2019 (UTC)

Переклад «scientific article published in 1988» для Вікіданих[ред. код]

Вітаю. Ботовласник у Вікіданих цікавиться як перекласти українською описи типу «scientific article published in 1988» (понад 10000 елементів). Якщо не буде заперечень, то, враховуючи вимогу якнайменшої довжини опису у Вікіданих і наявність у Вікіпедії коротких назв (наприклад, Категорія:Народились 1900), запропоную йому перекладати так:

«наукова стаття, опублікована в 1ххх»
«наукова стаття, опублікована у 2ххх»

Дякую. --Renamerr (обговорення) 08:49, 18 травня 2019 (UTC)

Саме так і треба.--Словолюб (обговорення) 19:17, 18 травня 2019 (UTC)

Сумнівна транслітерація[ред. код]

Передача Čierna nad Tisou як Чиєрна-над-Тісоу викликає сумнів. Краще «Черна-над-Тісоу» чи «Черна-над-Тисою». Чи є якісь українські джерела? Прикордонне з Україною місто таки. --В.Галушко (обговорення) 21:12, 20 травня 2019 (UTC)

А які джерела на «Чиєрна-над-Тісоу»? Бо це жахливо! Чому хоча б не «Ч(і)єрна-над-Тісов»?--Словолюб (обговорення) 05:10, 21 травня 2019 (UTC)
На жаль, офіційної словацько-української транслітерації нема. Але передача Čie як Чиє нікуди не годиться. --В.Галушко (обговорення) 13:43, 21 травня 2019 (UTC)

Поясніть[ред. код]

я частенько зустрічую дивакувате слово початки в спортивних статтях і не тільки. Я перепрошую але звідки воно? Воно є хоч в олдному словнику? Навіщо якесь розмовне слово застосовується в статтях Вікіпедії? --Jphwra (обговорення) 11:29, 21 травня 2019 (UTC)

Я підозрюю про що Ви, але все ж сформулюйте точніше (дайте приклад речення). Бо саме по собі «початки» — це множина від «початок». Нічого кримінального.--Aeou 11:37, 21 травня 2019 (UTC)
і звідки ця множина взялась? В літературі я її не зустрічав. --Jphwra (обговорення) 11:42, 21 травня 2019 (UTC)
Jphwra, це звичайна множина. Я підозрюю, що вас турбує не множина як така, а специфічне її вживання. Так? Я навіть здогадуюсь яке. Але це здогад, я не хочу його нав'язати. Наведіть приклад речення.--Aeou 11:51, 21 травня 2019 (UTC)
Початки клубу. Я знаю початки кукурудзи (і це російською, а не українською), а от з клубом це взагалі не дуже асоціюється. --Jphwra (обговорення) 11:53, 21 травня 2019 (UTC)
Ну, можна глянути таке «початки козаччини», «початки Київської держави», «початки феодалізації держави». І таких прикладів можна нагуглити багато. Є підручник для 10-го класу «Алгебра і початки аналізу».--Aeou 12:15, 21 травня 2019 (UTC)
Якось дико це все звучить окрім алгебри. --Jphwra (обговорення) 12:30, 21 травня 2019 (UTC)

Кабмін затвердив новий правопис[ред. код]

Сьогодні Кабмін затвердив нову редакцію українського правопису (текст затвердженої версії правопису наразі ще не опублікований). Оце тепер повоюємо! Треба визначитися, що ми робимо. Міняємо всюди на новий правопис, лишаємося зі старим, кожен пише як хоче? Особливо треба вирішити, що робити у випадках, де правопис дозволяє кілька варіантів написання (индик/індик, міфологія/мітологія, лауреат/лавреат).--Анатолій (обг.) 20:08, 22 травня 2019 (UTC)

Будуть нескінченні війни редагувань, набагато запекліші, ніж були досі. Як наслідок, буде бардак, і відтік активних користувачів з Вікіпедії. А через перли накшталт «индика» читачі будуть читати інші мовні розділи, де немає таких кардинальних змін. Більшість - російську, хто розумніший - англійську вікіпедії. Якось так...--V Ryabish (обговорення) 20:19, 22 травня 2019 (UTC)
Я переконаний, що необхідно дотримуватися нових норм у всіх аспектах. Айнштайн, мітологія, експрезидент, пів яблука, павза тощо. --ivasykus (обговорення) 20:29, 22 травня 2019 (UTC)
V Ryabish Так от я і пропоную придумати якесь рішення, аби уникнути війн. У тій же росвікі за відхилення від правопису можна блокування отримати, у нас за той же гокей хіба кілька образ на свою адресу… Ivasykus А де ви Айнштайна там побачили? Це давнозапозичене.--Анатолій (обг.) 20:52, 22 травня 2019 (UTC)
У переліку винятків як давнозапозичені є Гейне, Лейпциг, Швейцарія. Ейнштейна немає. Як і Рейха. --ivasykus (обговорення) 21:22, 22 травня 2019 (UTC)
А чому саме, наприклад, «мітологія» ? Ми запозичили це слово напряму з новогрецької мови, коли буква Фіта вимовлялась як «Ф». І користуємось таким варіантом більше 1000 років - найновіші словники це підтверджують. Навіщо вводити такі зміни ?--V Ryabish (обговорення) 07:20, 23 травня 2019 (UTC)

Обговорення нижче перенесено з Дотримання мовних стандартів

Отже, уряд ухвалив новий правопис (його текст поки що можна знайти тут). Тепер перед нами постає декілька питань. Очевидно, що новий правопис дуже часто входитиме у конфлікт зі словниками, які існують нині, а в правилі укрвікі вказано, що словник має пріоритет над правописом. Таким чином ми опинимося у ситуації, коли величезна кількість тексту у вікіпедії буде суперечити правопису, а це абсурд. Переконаний, що ми не повинні чекати виходу нових редакцій словників, а мусимо змінити пріоритет у наших правилах. Правопис повинен мати найвищий пріоритет. Нам треба домовитися, як ми відтепер пишемо:

  • поп-музика чи попмузика?
  • орфографія чи ортографія?
  • Каролін Возняцкі чи Кароліна Вожняцька?
  • Гете чи Ґете?
  • Гемінґвей (його нарешті виключено із винятків)?
  • проект чи проєкт?
  • аудієнція чи авдієнція?
  • Рейх чи Райх, Ейнштейн чи Айнштайн?
  • Діккенс чи Дікенс?

і багато іншого, я просто навів зараз найяскравіші приклади, які вже встиг знайти після побіжного огляду нового правопису. У наведених прикладах я всюди на боці другого варіанту. --ivasykus (обговорення) 16:05, 22 травня 2019 (UTC)

Пропоную стосовно Фіти використовувати таке правило:
  • Слова, запозичені напряму з грецької (і зокрема новогрецької мови), писати через «Ф» (як, власне, ми і робили більше 1000 років ) - кафедра, марафон, Вифлиєм, Коринф, Фемістокл і т.д.
  • Слова, запозичені за посередництва західних мов, писати через «Т» - алгоритм, теологія, католицький і т.п.
  • Імена писати також за шляхом запозичення: Федір, але Теодор і т.п.
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 16:29, 22 травня 2019 (UTC)
Отут пишуть, що в офіційних документах має вживатися перший варіант із правопису. Можемо і ми такого правила дотримуватися (у статті про відповідний термін, звісно, вказати обидва варіанти)

Pictogram voting comment.svg Коментар Проект Українського правопису в редакції від жовтня 2018 року, який може відрізнятися від остаточного ваіанту, ухваленого урядом. Офіційна публікація очікується згодом. А для кого там згори написано? поки немає чого тут сіяти паніку. --Jphwra (обговорення) 16:51, 22 травня 2019 (UTC)

Це не паніка, а дискусія. Остаточна версія навряд чи матиме якісь серйозні відмінності від цієї, якщо взагалі матиме хоча б якісь. Тож починати обговорювати це слід уже зараз. --ivasykus (обговорення) 16:54, 22 травня 2019 (UTC)
мене задовольняє присутність хокею. Відносно решти, то чекайте (перепрошую за слово) (лайка вилучена). --Jphwra (обговорення) 17:49, 22 травня 2019 (UTC)
Якщо вони суперечливі, тобто правопис дозволяє писати у те й інше, то потрібно не спішити і почекати на джерела і входження слова до масового вжитку. Також й про такі назви які нині є усталеними, як Енштейн, Гете тощо. Суть думаю зрозуміли. Не спішити й дивитися на входження слів до масового вжитку. Головне без паніки, конфліктів і т.д. Тепер підсумки на ВП:ПС повинні бути на вищому рівні, тобто детальніші. П.С. РБК цікаві, зо помилкою написали.--『  』 Обг. 18:01, 22 травня 2019 (UTC)
Я Вас прошу...Яке "не спішити", які "джерела" ? Вже завтра, якщо ще не сьогодні будуть перейменування: «Ґете», «Гемінґвей», «попмузика» і «катедра». Бо вже можна. Як і багато що відучора в нашій державі, на жаль. Бо уряд Гройсмана наостанок , не читаючи і не думаючи (в них зараз зовсім інші думки), затвердив хотілки філологічно незадоволених «мовознавців». Але на відміну від політичного хаосу, який (на мою думку) завершиться максимум за рік, ці правописні «норми» ми будемо викорінювати ще не те що рік, а десятиліття.
Єдиний варіант - внести зміни у Правила Вікіпедії, щоб назви не суперечили ні новому правопису, ні сталому вжитку, ні джерелам. --V Ryabish (обговорення) 18:41, 22 травня 2019 (UTC)
Будуть перейменовані, і це чудово. У багатьох випадках буде неможливо знайти варіант, який одночасно не суперечив би ані новому правопису, ані сталому ужитку, ані джерелам. Хоча, звісно, здебільшого знайти джерела на підтвердження версії, згідно з новим правописом, буде нескладно. З тим самим Гемінґвеєм і Ґете — так точно. --ivasykus (обговорення) 21:24, 22 травня 2019 (UTC)
  • Так, міняємо всюди на новий. Спірні питання обговорюємо. Я тільки за те, щоб правопис оновлювався і вдосконалювався. Поточний має багато неточностей і помилок.--Andriy.v (обговорення) 20:31, 22 травня 2019 (UTC)
Новопреставлений місить не менше помилок і неврегульованих моментів. Як писати, скажімо, «Гренландія» чи «Ґренландія», коли тепер ніби можна й так, і так? Чи «Хто перший встав (в сенсі, написав), того й тапки » ?--V Ryabish (обговорення) 20:37, 22 травня 2019 (UTC)
Відкривається обговорення і обговорюється. В крайньому випадку голосується. Так мало би бути і всюди--Andriy.v (обговорення) 20:47, 22 травня 2019 (UTC)
Але не можна обговорювати/голосувати щоразу окремо «Гренландія»/«Ґренландія», окремо «Гете»/«Ґете» і т. д. У рішеннях буде абсурдний різнобій. Особливо при голосуванні, коли наголосувати/нафлешмобити можуть будь-що всупереч і джерелам і правопису. Треба відразу виробляти підхід щодо всієї паралелі. Вирішити, як називаємо, коли варіантів два, як оформлюємо преамбулу: жирне-нежирне, примітки з посиланням на правопис чи без. По-можливості детальніше. Бо буде і "хто перший встав" і війна за кожну дужку, кому.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)
  • Як на мене варто поки у ВП не використовувати цей новий правопис. Варто подивитись чи він приживеться, чи буде його хоч хтось використовувати і чи не скасує його новий Прем'єр?. Не може Вікіпедія писати «авдієнція», якщо такими словами не користуються переважна більшість україномовних джерел. Першочергово тексти Вікіпедії мають бути зрозумілими її мовцям, а не створювати якусь канцелярську неживу мову в угоду закону і правопису, а не здоровому глузду. Як мінімум сам сайт Кабміну почне змінювати текст своїх статей? Поки сумнівно. Тому ставати піонерами я не бачу сенсу і щоб не було постійних воєн редагувань, то треба відразу дійти згоди, що у Вікіпедії перехідний період. Якщо раптом станеться диво і цей правопис приживеться, то звісно Вікіпедія має його перейняти, а не навпаки. А як він лишиться тільки на папері, то значить і у Вікіпедії йому не місце. Інакше тільки розбіжаться усі читачі і буде Вікіпедія смішити народ, тільки і всього. Не можна це допустити однозначно. --YarikUkraine (обговорення) 20:49, 22 травня 2019 (UTC)
  • Особисто я за перехід на новий правопис, як тільки буде виконано три умови:
    1. Він буде опублікований повністю
    2. Він буде використовуватися хоча б якоюсь кількістю провідних авторитетних джерел (офіційних сайтів, наукових видань, ЗМІ тощо). Як варіант, під нього перепишуть шкільні підручники з української мови.
    3. За ним буде видано хоча б один орфографічний словник.
    Без першого ми не можемо робити нічого, бо зараз ми лише виходимо з гіпотези, що Кабмін не вніс жодних змін до проекту, але самого проекту ще ніхто не бачив. Без другого й третього це буде переважно ОД, бо ми не зможемо підтвердити, що нові написання реально вживаються та реально відповідають правопису.
    Можна розробити доповнення до ВП:МОВА щодо перехідного періоду (наприклад, мораторій на перейменування між правописами), зазначення назв за старим правописом у вступі (на певний час, назавжди тощо) та щодо варіативності (якщо вона збереглася в прийнятому Кабміном) — NickK (обг.) 22:40, 22 травня 2019 (UTC)
Підтримую пункти і щодо доповнення. Хотілось би вірити, що втримаємось без війн поки вийде словник.--Aeou 23:32, 22 травня 2019 (UTC)
  • Підтримаю пропозицію яку висловили YarikUkraine, NickK, V Ryabish та Ahonc. Тобто жодних перейменувань, здоровий глузд при цьому (одразу привожу приклад з життя, згадайте коли канал СТБ почав застосовувати етер, Атени замість нормального вжитку і почав стабільно втрачати глядачів, згодом вони цей експеримент припинили через низьку кількість глядачів); не спияти переходу наших читачів до рувікі та енвікі із застосуванням нових цих слів в зараз в будь-яких статтях, можна згадати лише в самих термінах, як з тим же гокеєм і не більше; блокувати за перейменування без обговорень. Думаю якщо цих трьох норм дотримуватись то все буде гаразд і на цьому поставити крапку. PS. Також свіжий приклад того ж гокею, коли його всупереч здового глузду повсовували в статті про міста з Індії, Швеції тощо. --Jphwra (обговорення) 05:35, 23 травня 2019 (UTC)
    Вікіпедія українською мовою не може суперечити правопису української мови. Всі тексти слід привести у відповідність до нього. Але, звісно, це можна буде почати робити тільки після того, як буде оприлюднено остаточну версію прийнятого правопису, як правильно зазначив NickK. Я підтримую думки Andriy.v та Aeou: там, де новий правопис відрізняється від старого, але визначає чітку норму, можна буде починати змінювати одразу; там, де новий правопис відрізняється від старого, але дає двояку норму, треба обговорити і виробити алгоритм. (А щодо гокею можете не хвилюватися: він є у переліку винятків поряд із хобі, холом, холдингом і кількома іншими.) --ivasykus (обговорення) 08:09, 23 травня 2019 (UTC)
    ви фальсифікуєте. Про гокей там ані слова. Як виключення зазначено ХОКЕЙ. Припиніть писати інколи маячню. А відносно перейменувань, то здоровий глузд ніхто не відміняв. Я ще повторюю: СТБ свого часу втратило чималу глядацьку аудоторію через мовні експерименти. УкрВікі не дуже популярна, кількість переглядів рувікі з території України не менше за рувікі, тому не збільшіть ті перегляди через мовні експерименти тут. --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)
    Припиніть істерику. Ви повторюєте те саме, що я написав. Гокея нема, це слово у переліку винятків із правила. Здоровий глузд — це геть від Москви і дотримання чинного правопису. --ivasykus (обговорення) 14:02, 23 травня 2019 (UTC)
    Шановні, будь ласка, спілкуймось без зайвих негативних емоцій — нащо ця вся «пара»? Хай усім тут буде комфортно спілкуватися в спокійній цивілізованій атмосфері. --Юрій Булка (обговорення) 14:38, 23 травня 2019 (UTC)
    факти в студію. Бо переглянув вздовж і поперек і не бачу на щастя. Є тільки хокей як виняток разом з хобі та іншими. Вам надати сторінку, щоб трохи охололи? І ще раз повторюю про досвід СТБ,0 який втратив глядачів, коли розпочав замість Афіни тулити Атени, замість Ефіру → етер. Я ще раз кажу рувікі читають з територіїУкраїни не менше за укрвікі якщо бажаєте змінити на користь рувікі тоді прапор в руки. Але я особисто проти такого. А тут і без цього вистачає дурнуватих новацій та перейменувань. Просто вмикніть розум і відкинте емоції, бо руки москви вже мариться в усьому... --Jphwra (обговорення) 18:50, 23 травня 2019 (UTC)
    Які факти? Є правило: англійське «h» передається через українське «г». Є винятки з цього правила: хобі, хол, холдинг, хокей і деякі інші. Немає гокея. Можете за нього не перейматися. Навіщо ви так агресивно сперечаєтеся сам із собою? --ivasykus (обговорення) 20:04, 23 травня 2019 (UTC)
    Це ви зі мною сперечаєтесь, доводячи що він уснує. І після цього вам довірити перейменування? Та боже збав, щоб ви що-небудь перейменовували. Бо не дочитавши правила цілий день доводили протилежне. Це ви так і з рештою правил проекту «ознайомились»? --Jphwra (обговорення) 20:08, 23 травня 2019 (UTC)
    Цікаво, яка частина фрази «гокея немає» справила у вас враження, ніби я стверджую, що він існує? --ivasykus (обговорення) 20:11, 23 травня 2019 (UTC)
  • Наскільки я пригадую з обговорення, однією з ідей правопису було те, щоб дозволяти кілька варіянтів написання. На мою думку, це добра ідея. Мені здається, що оптимально було б взяти за принцип, що перейменування статей потребує обговорення, натомість мова у самій статті може використовуватися згідно з тими варіянтами, які дозволяє правопис.
Я не думаю, що є суттєва суперечність зі словниками. Функції словників і правопису у цьому випадку трохи різні. Функція словника — ствердити, що певне слово існує і вживається в українській мові. Функція правопису — регулювати можливу варіятивність написання певного слова.
Разом із тим, я не прихильник масових і радикальних змін (на кшталт масових редагувань чи перейменувань лише заради правопису). На мою думку, нам варто просто дозволити людям писати статті згідно з правописом і користуватися тими варіянтами написання, які цей новий правопис дозволяє, але не заохочувати масові перейменування. Приміром, якщо людина пише нову статтю, не варто забороняти їй користуватися новим правописом. Але якщо хтось бажає відредагувати 1000 статей, це бажано попередньо обговорити у кнайпі.
Також в англійській Вікіпедії співіснують різні варіянти англійської мови (американська, британська, індійська). Там загалом принцип такий, що у межах одної статті варто дотримуватися одного стилю. Але загалом вони там мирно співіснують. --Юрій Булка (обговорення) 08:20, 23 травня 2019 (UTC)
У співіснуванні двох правописних норм теж має бути визначеність, щоб не було війни редагувань. На моє переконання, пріоритет має віддаватися новій нормі. Тобто ми не біжімо негайно виправляти у всьому мільйоні статей орфографію на ортографію, проте, коли бачимо ортографію, то назад на орфографію уже не міняємо. Якось так. --ivasykus (обговорення) 09:28, 23 травня 2019 (UTC)
А чому НЕ міняємо назад? «Орфографія» у нас - сотні років вживалась, а «ортографія» - новотвір. Бо ці "мовознавці" вирішили дозволити вживати «т» замість «ф» у словах, де в грецькому оригіналі була Фіта, не розглядаючи шлях запозичення? Але якщо «катедра» хоч і обмежено, але вживалась, то «ортографія» - ні. І це лише один приклад із тисяч--V Ryabish (обговорення) 09:49, 23 травня 2019 (UTC)
Пропоную не вдаватися тут в обговорення конкретних слів, бо ми так швидко загубимо основну нитку обговорення. Тут скоріше питання в тому, що правопис уже є, і який загальний підхід застосувати. Навряд чи шлях створення списків дозволених і заборонених слів — це найкращий вихід. --Юрій Булка (обговорення) 10:15, 23 травня 2019 (UTC)
де є правопис? Він офіційно оприлюднений? Ні. Чого це ви біжите попереду паротяга? --Jphwra (обговорення) 10:25, 23 травня 2019 (UTC)
Це ви до мене звертаєтеся, чи до всіх учасників цього обговорення? --Юрій Булка (обговорення) 11:29, 23 травня 2019 (UTC)
До всіх, і я теж у цьому випадку поділяю позицію Jphwra. Бо бачу, що тут сперечаються щодо попереднього варіанту проекту правопису, а поточний може й не містити тих суперечливих положень. Доки новий правопис не оприлюднили, єдине, що, імхо, варто тут обговорювати - це тимчасовий мораторій на перейменування й масові заміни - або доти, поки не з'явиться нова редакція, щоб ми могли її вивчити, обговорити і прийняти належне рішення, або доки не вийде новий орфографічний словник. Все інше зрештою може виявитись пустопорожньою балаканиною.--Piramidion 12:28, 23 травня 2019 (UTC)
Узагалі, пробачте, але краще переписати ВП:МОВА, це правило слабке і має воду. Якщо чекати новий УЛІФ, то це ігнорування інших АД, це неправильно з боку ВП:В. Наприклад, правило ІГО у цьому випадку краще. Щодо нових назв, то потрібно зробити уточнення в ВП:МОВА. Це і без правопису було проблематично. --『  』 Обг. 17:05, 23 травня 2019 (UTC)

Особливо прикро, що вжиток дефіса втратив логіку. Ґекання і так заполонило Вікіпедію. Що будемо робити з новими дрібничками? Чи буде Вікіпедія переходити на кривопис? Моя б воля, я б далі писав «класичним» «міленіальним» правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:41, 23 травня 2019 (UTC)

Оскільки затверджений правопис та Проєкт-2018 таки не тотожні, маю намір на днях перевірити зазначені параграфи на зміни.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:51, 23 травня 2019 (UTC)
Літера Ґ буквально ваш персональний ворог, хоча його використання у власних іменах зберігає вимову. І аргументація не завжди некоректна "В інших мовах, як-от, наприклад, у нідерландській, обидві літери h та g позначають звуки подібні українському Г" -- у нідерландській є звук Ґ для запозичених слів, пишеться G. Там взагалі мова про звук, у пункті, що ви критикуєте, а ви за літеру вчепились. Я не заперечую, що правопис був дуже сирий і боюсь що саме його і завердили, але контраргументи мають бути краще обґрунтовані. --95.91.26.149 06:26, 24 травня 2019 (UTC)
Вимова має відповідати українській фонетиці та традиції. Тому вимова (парі, нюйоок, масква, ланден) ніколи не зберігається. — Юрій Дзядик в) 07:42, 24 травня 2019 (UTC).
Так літера та звук Ґ є в українськї мові. --95.91.26.149 08:47, 24 травня 2019 (UTC)
Але вживається дуже обмежено. Бо звук, який вона позначає, нехарактерний для української фонетики. Порівняйте кількість слів на Ґ у словнику Грінченка і Великому тлумачному, між якими 100 років. Сотня-півтори слів на десятки і сотні тисяч. --V Ryabish (обговорення) 09:38, 24 травня 2019 (UTC)
"вживається дуже обмежено" = "відповідає українській фонетиці". А стосовно традиції -- мова ж про власні назви, ми багато яких імен та назв взагалі не зустрічали. Укладачі нового правопису теж вірні певній традиції -- вони про МФА ночого не чули (якій вже понад 100 років).--95.91.26.149 12:24, 24 травня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар та я думаю, що варто закрити обговрення до моменту не тільки офіційного огололошення але і щоб ті норми з'явились в офіціозі. Наприклад, як вони в офіційних документах МЗС подадуть столицю Греції і от вже потім від того відштовхуватись. А поки немає про що мову ввести. Цілком реально що завтра подадуть скаргу в суд і ця постанова взагалі не буде оприлюднена, тому ще раз повторюю. Що цей проект не на часі. --Jphwra (обговорення) 19:57, 23 травня 2019 (UTC)

Поділяю думку YarikUkraine, UeArtemis і Jphwra. Це заплутування читачів (за новим «правописом» — «стандартизація») негативно позначиться на і без того низькій відвідуваності українського сегменту порівняно з російським. Спочатку треба мову врятувати, а потім експериментувати з орфографією. А сучасні модні «правописи» — спроба насадження новомови, вся провальність цієї затії була добре розкрита ще Ю. Шевельовим. На жаль, не можу цілком брати участь у дискусії, я тепер мало редагую. Але раджу поки не квапитися, може це правило невдовзі буде скасовано. Розумний консерватизм-с. --В.Галушко (обговорення) 20:07, 23 травня 2019 (UTC)

Виправлені недоліки Правопису 1993[ред. код]

Правопис 1993 має суттєві недоліки. Ось лише один приклад виправлених суперечностей, які заводили обговорення у глухий кут: Олесьницький → Олесницький. У новому Правописі, нарешті, вказано, с. 149:

  • Примітка 1. М’якість польських приголосних ń, ś, ć, dź позначається в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свя́дек, Свідзíнський.

Всі ці слова так і писались, на відміну від Олесьни-, де прізвище завжди було Олесницький, а повіт у Вікіпедії, застосувавши ОД прогалину у правилі, раптом став Олесьницьким.

Юрій Дзядик в) 11:08, 24 травня 2019 (UTC).

  • а офіційна публікація нового правопису вже була? --『  』 Обг. 12:40, 24 травня 2019 (UTC)
  • 1) увесь розділ щодо новини затвердження нового правопису та відповідних змін у Вікіпедії. Отже і всі його підрозділи повинні виконувати головну умову. Про ці недоліки вже говорилось у мовній консультації раніше. 2) Ви звертаєте увагу не на недоліки, а на запит на ПС, щоб на нього звернуло більше осіб. Тобто використовуєте фурор з правописом на користь. Недоліки правопису 1993 уже нікого не повинні хвилювати, бо вже затверджений новий правопис, а отже пошук нових недоліків після публікації. І тим паче немає поки що з цим зрівнювати, бо нема опублікованої версії. А зрівнювати з проєктом, ну це так... поговорити й забути. Усе інше може напишете в запиті на ПС? Бо ті хто слідкує за тією заявкою можуть це не бачити. Там би грубо мовити обговорення за спиною запиту на ПС. Тож для чого цей розділ при відкритій заявці абсолютно не зрозумілий мені, можливо. Пробачте, але я бачу це так. 3) Щодо недоліків будь-якої редакції правопису можна, і думаю нужно створити підсторінку на проєкті Граматика. Якщо є АД, додати критику до статті. А так що з цього? Кане в архів. --『  』 Обг. 16:06, 24 травня 2019 (UTC)

Хіба щось "виправлено"? Ось новий правопис. Дивіться. Я не помітив змін у частині передачі польської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:31, 24 травня 2019 (UTC)