Відмінності між версіями «Вікіпедія:Кнайпа (політики)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 125: Рядок 125:
 
:То така внутрішня термінологія, може варто додати примітку. Коли в настанові йдеться про список посилань на джерела, то мається на увазі посилання з використанням розмітки <nowiki> <ref> </nowiki> або англійсьою мовою [[:en:inline citation]]. Власне в англійців використання <nowiki> <ref> </nowiki> необов'язкове, та й в нас можуть не захотіти прив'язуватись, до якогось одного способу організації виносок. Загальні джерела, то список використаної літератури.--[[Користувач:Kusluj|Kusluj]] ([[Обговорення користувача:Kusluj|обговорення]]) 06:36, 15 квітня 2013 (UTC)
 
:То така внутрішня термінологія, може варто додати примітку. Коли в настанові йдеться про список посилань на джерела, то мається на увазі посилання з використанням розмітки <nowiki> <ref> </nowiki> або англійсьою мовою [[:en:inline citation]]. Власне в англійців використання <nowiki> <ref> </nowiki> необов'язкове, та й в нас можуть не захотіти прив'язуватись, до якогось одного способу організації виносок. Загальні джерела, то список використаної літератури.--[[Користувач:Kusluj|Kusluj]] ([[Обговорення користувача:Kusluj|обговорення]]) 06:36, 15 квітня 2013 (UTC)
 
:: Назва розділу описує його вміст. Я просто не розумію, яка принципова різниця між джерелами в примітках і джерелами в списку (останніх в ідеалі не повинно існувати, отже, в ідеалі не повинно бути розділу „Джерела“?) --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 06:41, 15 квітня 2013 (UTC)
 
:: Назва розділу описує його вміст. Я просто не розумію, яка принципова різниця між джерелами в примітках і джерелами в списку (останніх в ідеалі не повинно існувати, отже, в ідеалі не повинно бути розділу „Джерела“?) --[[User:AS|AS]]<sup>[[User talk:AS|ƨɐ]]</sup> 06:41, 15 квітня 2013 (UTC)
::: Використання загальних джерел не заборонено, в статі можуть бути тільки такі джерела. Крім того, іноді на одну книжку посилаються багато разів в короткому вигляді, а потім дають розгорнутий опис в загальних джерелах. Думаю, не варто звужувати простір для творчості.--[[Користувач:Kusluj|Kusluj]] ([[Обговорення користувача:Kusluj|обговорення]]) 06:56, 15 квітня 2013 (UTC)
+
::: Використання загальних джерел не заборонено, в статі можуть бути тільки такі джерела. Крім того, іноді на одну книжку посилаються багато разів в короткому вигляді, а потім дають розгорнутий опис в загальних джерелах. Думаю, не варто звужувати простір для творчості. Власне користувачі {{u|Юрій Булка}} та {{u|Albedo}} [[Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Структура статті — третя спроба|вгорі]] описують альтернативні способи організації посилань на джерела і вони цілком вписуються в обидві пропозиції настанов--[[Користувач:Kusluj|Kusluj]] ([[Обговорення користувача:Kusluj|обговорення]]) 06:56, 15 квітня 2013 (UTC)
   
 
== Дизамбіги прізвищ ==
 
== Дизамбіги прізвищ ==

Версія за 07:02, 15 квітня 2013


Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15
Архів 16 Архів 17 Архів 18
Архів 19 Архів 20 Архів 21
Архів 22 Архів 23 Архів 24
Архів 25 Архів 26 Архів 27
Архів 28 Архів 29 Архів 30
Архів 31 Архів 32 Архів 33
Архів 34 Архів 35 Архів 36
Архів 37 Архів 38 Архів 39
Архів 40 Архів 41 Архів 42
Архів 43 Архів 44 Архів 45
Архів 46 Архів 47

Розділ Політик у кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій, що стосуються політик. Це включає також: стилі статей та питання, що стосуються авторського права.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування)

Додати нове обговорення

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Алжир чи Альжір?

Я не готовий сперечатися з вікіпедійними експертами з правопису, але, здається, це вже повна дурня. Дехто Андрій Бондар перейменував усі статті, де зустрічається слово «Алжир» на «Альжір» посилаючись на український правопис. Подивився ось тут — нібито «Алжир». --Pavlo1 (обговорення) 16:21, 9 лютого 2013 (UTC)

Треба відкотити це все --Spudei (обговорення) 16:27, 9 лютого 2013 (UTC)
І не полінився, скільки відкотів треба робити. Прослухав вимову навіть на арабській, так ніяким ні Аль ні жіром і не пахне--Kamelot (обговорення) 16:40, 9 лютого 2013 (UTC)
Наче позаміняли. Може де в тексті лишилось — я міг забути замінити. І, можливо, також декілька редиректів. Я сам редиректи не лишав, і ті які бачив за можливості вилучав (кривим способом через те, що не маю адмін-прапорця) --Baseобг.вн. 17:42, 9 лютого 2013 (UTC)
Так за Харківським правописом (там він прямо як приклад наведений), і такий варіант досить поширений у діяспорній літературі. Питання в тому, чи залишаємо ми перенаправлення не за чинним правописом (мабуть, з дотичних тем не варто, а от саме перенаправлення Альжір можна обговорити) чи безумовно вилучаємо (в нас таких уже чимало — від Еспанії до ЗДА) —NickK (обг.) 23:07, 9 лютого 2013 (UTC)
Якщо залишати, то треба створювати і транслітом, укр. латинкою, драгоманівкою, правописом русалки днѣстрової, … — тому однозначно вилучати. Це у хіба у Вікісловнику десь якось згадувати альтернативні написання --Baseобг.вн. 23:15, 9 лютого 2013 (UTC)
Проблема в тому, що таким написанням, наприклад, досі користуються в діаспорі. Наприклад, газета «Свобода» активно пише про події в Европі чи Ню-Йорку або навіть Голяндії та Арґентині. Мабуть, читачі з діаспори все ж повинні мати право знайти потрібний варіант. Трансліт, укр. латинка, драгоманівка та правопис Русалки Дністрової вже не є сумісними з сучасною українською мовою через вживання відмінної абетки та по суті наразі ніхто не вживає в жодних виданнях, тож приклад некоректний — NickK (обг.) 23:37, 9 лютого 2013 (UTC)
Як на мене, частовживані варіанти (діаспорні) можна подавати в дужках на початку статті або у розділі "Назва" ("Етимологія", "Походження назви") з обов’язковим посилання на приклад вживання такого варіанту, а також створювати перенаправлення, аби й діаспорний читач чи прихильник харківського правопису не були розчарованими і змогли знайти потрібну статтю --MaryankoD (обговорення) 23:57, 9 лютого 2013 (UTC)
Якщо не помиляюсь, існують російськомовні видання дореформенним правописом, але ніхто у рувікі не робить редиректи ним. Якщо робити такі редиректи то для всіх термінів. Я думаю варіант Марянка оптимальний - просто згадати альтернативу на початку, тоді термін буде шукабельний за нею, а от редиректи це вже зайве --Baseобг.вн. 00:11, 10 лютого 2013 (UTC)
Знов-таки, тут ідеться про варіант з відмінним алфавітом, де переважна більшість слів відрізняються від сучасних. У Харківському ж правописі лише меншість слів відрізняються від написання за чинним правописом, і це стосується переважно слів іншомовного походження. До того ж російською дореформеною орфографією не видаються ЗМІ та книги, в той час як Харківським правописом написані чи не всі діаспорні видання. Стосовно подання перенаправлень, то я не впевнений, що краще написати щось на кшталт Алжир, за Харківським правописом Альжір або Чилі, також Чілі тощо. Якщо всі варіанти відповідають чинному правопису, то можна подати так, як у статті США (основні альтернативні назви у вступі та коротке пояснення). Якщо ж один варіант за чинним правописом, а другий за відмінним, мабуть, все ж краще подати редирект, щоб не вводити в оману читача, що всі варіанти рівноцінні — так той, хто хоче, знайде те, що йому треба, а той, хто не знає, і не натрапить — NickK (обг.) 10:06, 10 лютого 2013 (UTC)
Думаю, такі редиректи як явище мають право на існування, але не завжди. Тут треба дивитися на частоту вживання (звісно, в авторитетних джерелах). Скажімо, перенаправлення Европа чи Проєкт цілком можливі, а якісь рідкісні і пересічному читачу-українцю невідомі — ні. --Acedtalk 09:50, 10 лютого 2013 (UTC)
Будь-який грамотний діаспоровець зможе з легкістю внести у пошук саме Алжир, а не Альжір, як би він там не балакав. Ми, наприклад, розмовляємо суржиком, але коли пишемо, то використовуємо саме український правопис. І якщо мій дід говорив СССР, але писав СРСР, то це не робить його більш неграмотним, аніж діаспоровець, для його спеціяльно слід створювати зайві редиректи. Он гляньте на телеведучих СТБ, які говорять саме Харківським варіантом, але я сумніваюсь, що вони і вдома говорять саме так, а деякі і взагалі можуть розмовляти російською. Це я до того, що автори отих статей з видань діаспори, все ж таки не розмовляють так і вдома. А шукати статтю будуть всерівно мовою тієї країни, де живуть ІМХО. --Вальдимар 14:42, 19 лютого 2013 (UTC)
Здається, ви помиляєтесь. Тут ідеться не про суржик, а про відмінний правопис. Наскільки мені відомо, там у школах дітей теж можуть учити Харківському правопису. І газети видаються саме Харківським правописом (йдеться якраз про «пишуть», а не «говорять»). Можливо, це змова така української діаспори показово використовувати Харківський правопис, а говорити чинним, але дуже вже в цьому сумніваюсь — NickK (обг.) 15:00, 19 лютого 2013 (UTC)
Думаю, що ні. Я говорю про те, що ті, хто вчать і пишуть газети чи блоги харківським правописом вільно володіють і справжнім правописом, і шукати будуть саме Алжир, а не Альжір. А створюючи редиректи ми спонукаємо їх до більш радикальних принципів, а тоді буде, те що у білорусів. --Вальдимар 16:11, 19 лютого 2013 (UTC)

Правопис прийнятий один. Тож користуймося ним.--Dim Grits 21:03, 12 березня 2013 (UTC)

Посилання на посилання

Якщо я цитую твердження з Книжки, яке своєю чергою посилається на иньше Джерело, то як оформлювати виноску? «Книжка, стор. ххх, посилаючись на Джерело»? У Вікіпедія:Посилання на джерела про це не написано. --ASƨɐ 08:07, 11 березня 2013 (UTC)

Чим спричинена потреба писати про автора прямо у статті? 1. Там полемічне і принципове питання і в того автора є опоненти, які посилаються на щось інше? 2. Чи просто автор сумлінно посилається на вторинні джерела і вас збиває з пантелику, що він фактично «не перший»? Тому додаткове питання — він посилається на щось первинне чи вторинне?--Cepгій (oбг.) 08:37, 11 березня 2013 (UTC)
2. Посилання на першоджерела тверджень, типу «(Padian and May, 1993; Sereno, 1998; Sereno et al., 2005)» --ASƨɐ 08:42, 11 березня 2013 (UTC)
Я якогось часу то зробив так (див. у примітках). Може підійде? --Babizhet (обговорення) 08:52, 11 березня 2013 (UTC)
На першому місці має бути вторинне джерело (бо першоджерел може бути багато і вони можуть бути хибні) --ASƨɐ 09:03, 11 березня 2013 (UTC)
to AS. Мушу уточнити те що питав малим шрифтом. Автор же не пише в примітках, що джерелом для твердження було первинне джерело (якийсь нарратив, зафіксований ним особисто, власне спостереження, архівне джерело)? Він же теж посилається на вторинні джерела, тобто на літературу? Так?--Cepгій (oбг.) 09:11, 11 березня 2013 (UTC)
Він посилається на оригінальні основоположні праці --ASƨɐ 09:31, 11 березня 2013 (UTC)
Вікі-стаття «першоджерело», на яку ви послались, у тій формі як вона є зараз — нажаль повна маячня, яка починаючи з визначення змішує різні речі. Я запропонував вам чіткий вибір, але ви не хочете відповісти у такій формі… Доведеться продовжити «кожен своєю мовою». Отже. Я розділяю первинні джерела (архіви, оригінали документів, нарративи, лабораторні журнали — усе що не публіковане) і вторинні — опубліковані певним накладом. Судячи з усього ваш Автор посилається саме на вторинні (якими б основоположними вони не були). Вторинні дуже часто шикуються у «вертикальний ланцюжок», внизу якого першоджерело (якийсь архівний документ припустимо), а вгорі — Автор, який часом у 5-10-му коліні використовує факти первинного. Автор зазвичай вказує джерелом оце передостаннє «коліно» і скільки цих колін було до нього — не завжди очевидно (та й йому часто байдуже). Я наприклад кілька днів тому читав «основоположні праці», які базуються на ланцюжку вторинних джерел, що тягнеться з 15 століття. А так зовні і не скажеш:). Це нормальна практика. Немає значення хто «впровадив в науковий обіг» — дослідив первинні джерела і вперше опублікував у літературі. Ви маєте право взяти будь-яке «коліно» з цього ланцюжка і використати як джерело. 3. Вимога до вас, як до сумлінного науковця лише одна — посилатись лише на ті джерела з ланцюжка, які особисто тримали в руках і читали (інакше профанація). 4. До сумлінного вікіпедиста є ще друга вимога: коли він має доступ до кількох колін ланцюжка — обрати найбільш авторитетне на його думку (зазвичай найбільш аторитетного автора). Отже висновок — немає значення, з якого коліна вікіпедист візьме інформацію. Головне щоб він ознайомився із ним особисто. «Секонд хенд виноски» неприпустимі. Якщо ваш Автор достатньо авторитетний — посилатись слід на нього і не парити собі мозок. Для Вікі цього достатньо. Два дні тому мені люди розказували, як у працях Інституту українознавства вони знаходили посилання на невикористану і взагалі неіснуючу літературу — халтура незнищенна:) На варіант Babizhet я фактично відповів заочно...--Cepгій (oбг.) 10:38, 11 березня 2013 (UTC)
Нехай (здається, річ не в опублікованості, а в «коліні» інтерпретації). Той підхід, який Ви описали (не вказувати Авторські підказки щодо джерел) — найгірший для читача, бо змушує його читати джерело, щоб відтворити ланцюжок. Це суперечить суті вікіпедії як насамперед «реферативному» ресурсу. Тому поряд із цитованими твердженнями бажано вказувати й авторські примітки щодо джерел. От я й питаю: як їх оформлювати? --ASƨɐ 11:42, 11 березня 2013 (UTC)
AS'е, правило ВП:В «прикладається» до самих вікі-статей, а не до їхніх джерел. Я перший раз чую, що Вікіпедія покликана допомогти відтворити «ланцюжок» (якась «історіографієпедія» виходить). Так само вперше чую, що запозичення чужого наукового апарату (чужих приміток) — відповідає суті Вікіпедії. Зрештою ви можете подати увесь ланцюжок. Але лише особисто ознайомившись з усіма цими джерелами. Ставити джерело, якого не бачив на очі — це профанація, як би це не оформлювалось. Плюс врахуйте, що якщо примітка Автора — не первинне джерело (не архів, не нарратив і т. п), тоді це значить, що ланцюжок може мати будь-яку довжину. «Авторська примітка» у такому випадку проблеми не вирішить. / Не раз нажаль зустрічався із тим, що у Вікі ставлять в ніщо Автора, який сумлінно вказує джерела. І запозичують його науковий апарат. А ті, хто про свої джерела не зізнався — такі у нас гордо стають мало не першовідкривачами в галузі і гордо стоять у Вікі в розділі «джерела». --Cepгій (oбг.) 17:03, 11 березня 2013 (UTC)
«Але лише особисто ознайомившись з усіма цими джерелами. Ставити джерело, якого не бачив на очі — це профанація, як би це не оформлювалось» — ці джерела це частина цитованих тверджень. «Я перший раз чую, що Вікіпедія покликана допомогти відтворити «ланцюжок» (якась «історіографієпедія» виходить)» — джерела це частина посилань на додаткову інформацію. --ASƨɐ 19:44, 11 березня 2013 (UTC)
я пишу́ — з посиланням на--Albedo (обговорення) 21:57, 15 березня 2013 (UTC)

Патрулювання статей

Помітив, що стаття Актове перевірена Користувачем:Ykvach. Але немає елементарного → джерел на другий абзац. ІМГО стаби без джерел не можуть бути відпатрульваними--Kamelot (обговорення) 15:04, 14 березня 2013 (UTC)

Перевірка вимагає вилучення тільки явно недостовірних тверджень. --ASƨɐ 17:19, 14 березня 2013 (UTC)
Чому ж ні. Але шаблончик патрульний поставити повинен. --Pavlo1 (обговорення) 19:19, 15 березня 2013 (UTC)
Взагалі твердження в статті абсолютно очевидні й тривіальні. Якби були спірні твердження, можна було б поставити запит, а так таких тверджень немає — NickK (обг.) 19:53, 15 березня 2013 (UTC)

Шаблони стабів

Наплодилося маса шаблонів стабів і про людей і про країни тощо. А який у них сенс? Кожна стаття, навіть добра і вибрана може поліпшуватися. Тобто всі статті без виключення є стабами--Kamelot (обговорення) 07:16, 16 березня 2013 (UTC)

Тут справа в тому, що на них написаний неправильний текст: незавершена стаття, а мало б бути, стаб, ебош або стаття-недоносок, мініатюрна стаття, щось в тому дусі. Не заготовка, звісно. Брр. З іншого боку вони естетично привабливі. Малесенька стаття від них виграє. --Дядько Ігор (обговорення) 07:22, 16 березня 2013 (UTC)
Мабуть маєте рацію. Текст потрібно змінювати--Kamelot (обговорення) 07:41, 16 березня 2013 (UTC)

Файл, завантажений під невільною ліцензією

Доброго дня! До мене прийшло повідомлення щодо можливого вилучення файлу http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Barbar.PNG . Це скріншот гри, зроблений особисто мною, в емуляторі, що вільно розповсюджується. Гра написана автором-аматором з Харкова у першій половині 90-х, і він абсолютно не проти розповсюдження цієї гри. Поясніть, будь ласка, які дії вимагаються від мене, щоби викладати такі файли. -Zelya (обговорення) 08:30, 27 березня 2013 (UTC)

Автор гри має (письмово!) підтвердити, що він і справді не заперечує проти розповсюдження. Тоді ліцензію можна буде змінити на вільну. Подробиці тут. --Olvin (обговорення) 08:52, 27 березня 2013 (UTC)

Оформлення вступу

Зараз йде обговорення пропозиції--Kusluj (обговорення) 14:20, 3 квітня 2013 (UTC)

Так у загальному оголошенні вже є посилання ) --Lystopad (обговорення) 14:44, 3 квітня 2013 (UTC)
Про всяк випадок. Для загальних порад краще попередити всюди. Та й традиція каже записувати сюди пропозиції--Kusluj (обговорення) 06:25, 4 квітня 2013 (UTC)

Ліцензійний статус українських поштових марок

Хто володіє авторськими правами на українські поштові марки?

На Вікісховищі для зображень українських поштових марок ставлять commons:Template:PD-UA-exempt, посилаючись на Commons:Stamps/Public_domain#Ukraine.

Однак не певен, що це правомірно, адже «знаки органів державної влади, …знаки підприємств, установ та організацій», які визначені суспільним надбанням Законом України «Про авторське право і суміжні права», сттаттею 10, пунктом г) не є тотожні визначенню «державний знак», яким є поштова марка згідно із Законом України «Про поштовий зв'язок»

Допоможіть розібратися, чи справді українські марки є в суспільному надбанні і чи можна їх використовувати поза межами умов сумлінного використання?

Отут http://forum.liga.net/Messages.asp?did=46847 знайшов:

24.03.2004р. Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:
Вирішуючи спір, суд не врахував, що ескіз марки після затвердження Державним комітетом зв'язку України та зазначенням його номінальної вартості перетворюється саме в марку, яка є державним знаком, відповідно до закону та не є об'єктом, що охороняється Законом України "Про авторське право та суміжні права".

Однак самого цього рішення Судової палати знайти не зміг. Допоможіть, хто може. --Perohanych (обговорення) 19:01, 6 квітня 2013 (UTC)

Так, українські поштові марки у суспільному надбанні. Ця тема вже багато разів була обговорена на коммонз, і остаточно затвержена ще у 2006 році. Крім того, що є досить чітка норма закону, який вказує, що марки є суспільному надбанні, існує також судова практика та коментарі юристів. [1] --yakudza 19:20, 6 квітня 2013 (UTC)

Структура статті — третя спроба

Пропоную на розгляд спільноти ще раз. Оскільки вдалося досягти згоди, щодо самої настанови, але були заперечення щодо назви розділу посилань на джерела, тому виношу на схвалювальне голосування такі варіанти (можна голосувати за кілька позицій)--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)

Чи не могли б Ви схарактеризувати, в чому полягали ті заперечення і як пропонується їх вирішувати. Бо у мене склаладається враження, що у нових пропозиціях заперечення взагалі не враховано. --Olvin (обговорення) 09:09, 8 квітня 2013 (UTC)
Я запропонував іншу назву як ви і хотіли, я пропонував вам ред.№ 12326809 (та іншим опонентам) більше часу на врахування вашого бачення і розробку інших варіантів.--Kusluj (обговорення) 09:23, 8 квітня 2013 (UTC)
Мушу зазначити, що Ви взагалі відмовилися обговорювати суперечливий розділ. Я ж вважав (і вважаю), що питання потребує обговорення. Щоб на схвалення було винесено вже узгоджену пропозицію. --Olvin (обговорення) 09:37, 8 квітня 2013 (UTC)
Я відмовився, але ви могли протягом місяця (майже) обговорювати його з іншими користувачами.--Kusluj (обговорення) 11:02, 8 квітня 2013 (UTC)
Але ж неузгоджену пропозицію висуваєте Ви (а не я). --Olvin (обговорення) 13:03, 8 квітня 2013 (UTC)
Дякую вам, Kusluj, за вашу працю над правилом. Мені перший із запропонованих варіянтів імпонує більше. Варіянт другий вводить трохи плутанини: уявіть собі, що в статті є розділ «Примітки», а тоді ще й «Виноски». Це ж майже синоніми. Можливо, варто залишити як є (перший варіянт), але також описати ще один спосіб. Недавно я працював над кількома статтями, де у мене виникла проблема: потрібно було кількаразово дати посилання на одне й те саме джерело, але на різні сторінки (особливо це потрібно, коли наводиться якась цитата, бо тоді посилання на конкретну сторінку є обов'язковим). Я зробив це так само, як роблять в таких випадках на англійській Вікі: у розділі «Примітки» подається вкорочене посилання на пункт із розділу «Джерела» таким чином: <ref>Автор рік, с. № сторінки</ref>. Далі, в джерелах, подається вже повна інформація про всі джерела. Мені видається доречним якось задокументувати такий спосіб посилання на джерела, коли необхідно звернутись до різних сторінок одного джерела. Цей спосіб детально описано на англійській Вікі. --Юрій Булка (обговорення) 10:03, 9 квітня 2013 (UTC)
Настанова розглядає взаємне розміщення елементів в статті. Ймовірно наші поради щодо посилань на джерела потребують деякого доопрацювання, але це окреме питання.--Kusluj (обговорення) 14:55, 9 квітня 2013 (UTC)
російськомовий блоґ вікіпедії (по пам'яті, у ЖЖ) торкався питання застосування цитування у формі [1, 211] з інтеракцією, і, цеможливо, там і реалізовано. Можливо, є потреба звернутися до досвіду, перш ніж голосувати і виносити рішення--Albedo (обговорення) 18:55, 9 квітня 2013 (UTC)

Голосування

  1. Symbol support vote.svg За--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За--Geohem 14:44, 14 квітня 2013 (UTC)
  1. Symbol support vote.svg За--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)
  2. Symbol support vote.svg За--Geohem 14:43, 14 квітня 2013 (UTC)
  • Прийняти варіант, що виграє, як правило.
  1. Symbol support vote.svg За --Анатолій (обг.) 09:48, 8 квітня 2013 (UTC)
  • Нове правило чи рекомендація не потрібні.
  1. Symbol support vote.svg За --Невмійко Я.К. (обговорення) 15:24, 9 квітня 2013 (UTC)
  • Інший варіант

«Порядок розділів» містить безглуздий 11 пункт. Крім того ліпше буде коли користувачі самі в кожному окремому випадку підбиратимуть слушний варіант оформлення. --Bulka UA (обговорення) 20:24, 10 квітня 2013 (UTC)

Чому „для списку посилань на джерела“ і „для списку загальних джерел“ різні назви? --ASƨɐ 14:39, 14 квітня 2013 (UTC)

То така внутрішня термінологія, може варто додати примітку. Коли в настанові йдеться про список посилань на джерела, то мається на увазі посилання з використанням розмітки <ref> або англійсьою мовою en:inline citation. Власне в англійців використання <ref> необов'язкове, та й в нас можуть не захотіти прив'язуватись, до якогось одного способу організації виносок. Загальні джерела, то список використаної літератури.--Kusluj (обговорення) 06:36, 15 квітня 2013 (UTC)
Назва розділу описує його вміст. Я просто не розумію, яка принципова різниця між джерелами в примітках і джерелами в списку (останніх в ідеалі не повинно існувати, отже, в ідеалі не повинно бути розділу „Джерела“?) --ASƨɐ 06:41, 15 квітня 2013 (UTC)
Використання загальних джерел не заборонено, в статі можуть бути тільки такі джерела. Крім того, іноді на одну книжку посилаються багато разів в короткому вигляді, а потім дають розгорнутий опис в загальних джерелах. Думаю, не варто звужувати простір для творчості. Власне користувачі Юрій Булка та Albedo вгорі описують альтернативні способи організації посилань на джерела і вони цілком вписуються в обидві пропозиції настанов--Kusluj (обговорення) 06:56, 15 квітня 2013 (UTC)

Дизамбіги прізвищ

Навіщо користувачі вказують роки життя у дизамбігах прізвищ? Як на мене це зайва інформація. Вона ніяк не сприяє тому щоб найти потрібну статтю зі списку. Досить роду діяльності--Kamelot (обговорення) 10:33, 14 квітня 2013 (UTC)

Бо часто може бути відомою якась датована подія з життя особи, але роду занять недостатньо для того, щоб чітко ідентифікувати особу (бо рід занять не унікальний). Наприклад, якщо я маю роботу художника О. Шевченка 1913 року, то з роками життя з дизамбігу Шевченко я чітко побачу, що це Шевченко Олександр Васильович, інакше то міг би бути й Шевченко Олександр ВікторовичNickK (обг.) 11:23, 14 квітня 2013 (UTC)
Погоджуюсь, що для червоних посилань це має сенс. Для синіх можна знайти потрібну людину кількома зайвими кліками. А тупим і роки життя не допоможуть. А місце народження і смерті у дизамбігах для чого? Для тупих і ще тупіших?--Kamelot (обговорення) 11:30, 14 квітня 2013 (UTC)
Це має сенс і для синіх посилань (економимо зайвий клік — усе ж роки діяльності особи нерідко можуть бути відомими, або й особи можуть відрізнятися лише роками народження зі збігом ПІБ і роду занять навіть при рідкісних прізвищах (див. Василишин Михайло Іванович). А от місця народження і смерті вже зовсім не потрібні, це справді біда копіпасту, я зазвичай при приведенні дизамбігів до ладу їх вилучаю — NickK (обг.) 11:49, 14 квітня 2013 (UTC)
Зрозуміло. Тільки є нюанси. Для індентифікації більшості (понад 90%) осіб роки життя не потрібні. Можна обійтися і без них. Проте дизамбіг буде виглядати криво, якщо у одних вказані роки життя, а у інших ні. У великих дизамбігах бажано ставити всім, а у невеликих, де все очевидно, можна обійтися і без років життя. Я правильно розумію політику?--Kamelot (обговорення) 12:46, 14 квітня 2013 (UTC)
Сильно залежить від того, яка є інформація. З того, що я особисто пам'ятаю, то мені доводилося ідентифіковувати меморіальну дошку за прізвищем, ініціалом і роком події (типу «Будинок, у якому в 1913 році працював О. Шевченко»), це було десь у списках ВЛП, де треба було перевірити, чи відповідає фото пам'ятці. Вже не пам'ятаю, хто це був, але прізвище було поширене, рід занять невідомий, тому рік події сильно звузив пошук. Тому я не вважаю роки життя зайвою інформацією і намагаюся їх систематично зазначати у дизамбігах, де вони відомі. Ми ж не знаємо, за якими саме критеріями шукатиме користувач, тому рід занять і роки життя мені видаються однаково необхідними — NickK (обг.) 20:03, 14 квітня 2013 (UTC)
У поширених прізвищах — Шевченко, Іванов, Кузнецов, Мюллер чи Сміт — можуть і імена і професії збігатися. А місця народження/смерти — дійсно зайві, це можна пояснити тільки методом Ctrl+v - Ctrl+c зі вступу статті. --Friend 11:38, 14 квітня 2013 (UTC)
Це зручно для тих, хто не знає української. Шкоди ніякої. --ASƨɐ 14:34, 14 квітня 2013 (UTC)
Я час від часу користуюсь цією інформацією, коли вікіфікую статті. Гіпотетичний приклад: в статті йдеться, що журналіст А. Шевченко написав статтю у 1966 році. У дизамбігу я зразу бачу, що серед журналістів це може бути тільки Шевченко Анатолій Якович. Відразу звужується коло пошуків і не треба «стрибати» по всім журналістам-Шевченкам на А. Або, якщо в статті стоїть дата публікації 1940 рік, то очевидно, що його треба шукати поза Вікіпедією. --Олег (обговорення) 21:27, 14 квітня 2013 (UTC)