Вікіпедія:Кнайпа (різне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Скорочення
ВП:КН-Р

Розділ Різне в кнайпі української Вікіпедії використовується для обговорення пропозицій, що не стосуються політик (див. Вікіпедія:Кнайпа (політики) для цього).

Якщо у Вас є пропозиція щодо чогось, що на Ваш погляд є абсолютно очевидною річчю, а його відсутність в українській Вікіпедії викликає у Вас почуття здивування та обурення — перевірте тут чи Ваша пропозиція випадково не видалась настільки ж очевидною ще комусь.

Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку Signature icon april 2018.png над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14 Архів 15
Архів 16 Архів 17 Архів 18
Архів 19 Архів 20 Архів 21
Архів 22 Архів 23 Архів 24
Архів 25 Архів 26 Архів 27
Архів 28 Архів 29 Архів 30
Архів 31 Архів 32 Архів 33
Архів 34 Архів 35 Архів 36
Архів 37 Архів 38 Архів 39
Архів 40 Архів 41 Архів 42
Архів 43 Архів 44 Архів 45
Архів 46 Архів 47 Архів 48

Пирхавка Григорій Ісаєвич[ред. код]

В статье "Пирхавка Грiгорiй Iсаевiч" хотелось бы указать точную дату расстрела- 13 сентября 1937 г. в графе "годы жизни" и заменить ошибочное отчество "Иванович" в тексте статьи на правильное "Исаевич". С уважением, В.Б. Перхавко — Це написав, але не підписав користувач 83.149.231.76 (обговореннявнесок).

Сайт видавництва «Наш формат» у спам-фільтрі?[ред. код]

Історія така:

Побачив що у статті Материнська молитва. Українки — героям Майдану Rausch прибрав посилання на сторінку про цю книжку на сайті видавництва: ред.№ 25036245

Те посилання наразі недійсне через зміну в структурі сайту.

Я знайшов https://nashformat.ua/products/materynska-molytva.-ukrainky---geroyam-majdanu-701089 — теперішнє, актуальне посилання, однак при спробі його додати до статті отримав таке повідомлення:

Помилки:

Сторінка, яку ви намагаєтесь зберегти, заблокована спам-фільтром. Імовірно, це сталося через те, що вона містить посилання на зовнішній сайт, присутній у чорному списку.

Наступне повідомлення отримане від спам-фільтра: nashformat.ua.

Дивно, що сайт відомого авторитетного видавництва «Наш Формат» потрапив до спам-фільтру.

Прохання пояснити:

  1. Як приймається рішення щодо додавання сайту до спам-фільтру?
  2. Як було прийняте рішення щодо додавання до спам-фільтру сайту nashformat.ua ?
  3. Як додати до стрінки Материнська молитва. Українки — героям Майдану посилання на сторінку https://nashformat.ua/products/materynska-molytva.-ukrainky---geroyam-majdanu-701089 ?

--Perohanych (обговорення) 12:37, 30 квітня 2019 (UTC)

  • @Perohanych: я думаю це пов’язано з цією дискусією. --Rausch (обговорення) 12:40, 30 квітня 2019 (UTC)
    @Rausch: Припустимо, що частину інформації у статтях про книги, які видає «Наш формат», можна трактувати як рекламну. Однак, якщо ці книги енциклопедично значимі, то таку рекламну інформацію треба зі статей прибирати, авторів рекламних текстів попереджувати, а якщо не дослуховуються, то блокувати. Але навіщо ставити спам-фільтр на сайт видавництва? До того ж, приведена Вами дискусія не дає відповіді на поставлені вище питання. --Perohanych (обговорення) 12:52, 30 квітня 2019 (UTC)
Будучи модератором на одному форумі, не так давно я був змушений видалити повідомлення від спамера, що рекламував дане видавництво. При всій повазі до «Нашого формату» (мені подобається справа, яку ви робите), не треба так — до бажаного ефекту це не призведе, а от потрапити до спам-фільтрів — вже потрапили. Найміть кращого менеджера з реклами, чи що. P.Y.Python (обговорення) 14:22, 17 червня 2019 (UTC)

Травневий випуск Віківісника[ред. код]

Активність

Число редагувань на початок місяця: 24 778 тис., на кінець місяця: 25 043 тис. За місяць: 265 тис., що на 90 тис. редагувань більше (+51,4 %) ніж у цьому місяці рік тому.

3125 зареєстрованих користувачів здійснили якусь дію за останній місяць. Це на 15,7 % більше ніж у квітні 2018 року. 774 користувачі за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+9,7 % до минулого року), в тому числі 202 користувачі — 100 і більше редагувань (+8 користувачів до минулого року), у тому числі 24 користувачі — 1000 і більше редагувань (-11 користувачів до минулого року). Понад 3000 редагувань зробили 4 користувачів (минулоріч таких було 3): Zvr (3388), Леонід Панасюк (3328), Стефанко1982 (3325), Jphwra (3025).

Активними були 37 із 44 дійсних адміністраторів. Найактивніші адміни: Nina Shenturk (434 адміндії), Piramidion (410), AlexKozur (308). За місяць зроблено 2912 адміндій (+105,9 % до минулого року): 1665 видалень (-487 до минулого року), 21 відновлень сторінок (як і минулого року), 613 блокування (+449), 181 захист сторінок (+147), 10 змін прав користувачів (+1 до минулого року).

За місяць зроблено 15409 патрулювань (-53,4 % до минулого року), з них 5100 патрулювань здійснила Xsandriel, 825 — Tespaer, 599 — Goo3.

У квітні зроблено 1612 подяк (на 127 більше ніж минулоріч). Всього подякувало 243 користувачів (+34 до минулого року). 434 користувачів отримали подяки (+42 до минулого року). Найбільше подякував — Jphwra — 110 разів. Подякував найбільшому числу колег — Nickispeaki — 76. Найбільше подяк отримав — AlexKozur — 107. Отримав подяк від найбільшого числа колег — AlexKozur — 25. (Детальніше Тут).

Розмір
  • Число статей перевищило 901 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено 5882 (за іншими даними 5893) статті, що на 445 статей більше ніж у квітні минулого року.
  • Розрив з португальською Вікіпедією зменшився на 10 267 статті і становить 102 908 статей. Якщо тенденція збережеться, то португальців ми доженемо у березні 2020 року, але вже у червні цього року нас можуть обігнати араби.

За кількістю створених у квітні статей українська Вікіпедія зайняла 9 місце.

Місце Вікіпедія Всього статей Статей за квітень
1 Арабська 814 031 98 948
2 Англійська 5 846 976 17 262
3 Себуанська 5 378 925 14 788
4 Німецька 2 299 067 12 782
5 Чеченська 216 005 9 821
6 Французька 2 101 832 9 403
7 Італійська 1 525 486 7 956
8 Польська 1 334 788 6 189
9 Українська 901 166 5 893
10 Іспанська 1 519 202 5 746
11 Корейська 455 038 5 064
11 Китайська 1 054 122 4 570

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

Відвідуваність української Вікіпедії 2019-05-01.png

У квітні 2019 відвідуваність української Вікіпедії становила 66 556 860 переглядів сторінок і виросла у порівнянні з квітнем 2018 на 37%. Це найбільший прогрес для Вікіпедій, місячна відвідуваність яких знаходиться у проміжку 30 млн — 100 млн переглянутих сторінок.

У порівнянні з квітнем 2018 українська Вікіпедія серед усіх мовних версій Вікіпедії піднялася на один шабель з 21 на 20-е місце, випередивши Вікіпедію на івриті.

Місце

2019

Мова 04'2019 04'2018 % Місце

2018

15 sv 89 756 680 87 915 190 2% 15 0
16 ko 84 846 426 71 462 337 19% 16 0
17 vi 72 808 453 56 020 423 30% 20 3
18 fi 68 021 717 57 702 151 18% 18 0
19 cs 67 522 730 61 811 795 9% 17 -2
20 uk 66 556 860 48 647 522 37% 21 +1
21 he 56 780 495 56 004 842 1% 19 -2
22 hi 51 562 693 39 664 659 30% 24 2
23 th 50 937 307 47 378 935 8% 22 -1
24 hu 50 335 521 46 355 652 9% 23 -1
25 ro 38 128 461 29 706 778 28% 26 +1
26 no 33 482 478 32 089 747 4% 25 -1
27 el 31 162 560 28174323 10,6% 27 0

55,27 млн переглядів (83 % від загальної кількості переглядів) української Вікіпедії здійснено з території України, 2,31 млн з території США (3,47 %), 1,36 млн з Російської Федерації і 939 тис. з Польщі.

Число унікальних пристроїв, з яких переглядали українську Вікіпедію у квітні становило 10,81 млн. (+15,4 % до квітня минулого року).

Найпопулярніші у квітні статті
квітень 2019 квітень 2018
  1. Зеленський Володимир Олександрович, 302 670
  2. Вибори Президента України 2019, 154 066
  3. Порошенко Петро Олексійович, 144 704
  4. Україна, 104 973
  5. Собор Паризької Богоматері, 84 995
  6. Перехід церковних громад до ПЦУ, 81 719
  7. Апаршин Іван Михайлович, 58 793
  8. Рябошапка Руслан Георгійович, 57 429
  9. Пальчевський Андрій Іванович, 55 642
  10. Вибори Президента України 2014, 50 241
  11. Разумков Олександр Васильович, 50 208
  12. Разумков Дмитро Олександрович, 48 832
  13. Шевченко Тарас Григорович, 47 284
  14. Порошенко Марина Анатоліївна, 46 991
  15. Великдень, 44 654
  16. Соколова Яніна Михайлівна, 44 422
  17. Коломойський Ігор Валерійович, 43 905
  18. Друга світова війна, 43 073
  19. Президент України, 42 077
  20. Роттердам плюс, 41 298
  21. Чорнобильська катастрофа, 39 163
  22. Баканов Іван Геннадійович, 38 950
  23. Леся Українка, 38 787
  24. Список президентів України, 36 775
  25. Данилюк Олександр Олександрович, 33 866
  26. Муха Оксана Володимирівна, 33 325
  27. Манжосов Денис Володимирович, 32 687
  28. Київ, 32 422
  29. Сполучені Штати Америки, 30 589
  30. Населення України, 28 866
  31. Бароко, 28 804
  32. Класицизм, 28 481
  33. Месники: Завершення, 28 474
  34. Велика Британія, 28 367
  35. Вибори Президента України 2010, 28 261
  36. Німеччина, 28 030
  37. Смешко Ігор Петрович, 27 332
  38. Європейський Союз, 26 310
  39. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9, 26 271
  40. Янукович Віктор Федорович, 25 548
  41. Білки, 25 546
  42. Зеленський Олександр Семенович, 25 220
  43. Стефанчук Руслан Олексійович, 25 091
  44. Мішані ліси України, 25 056
  45. Тварини Червоної книги України, 24 756
  46. Гра престолів (сезон 8), 24 068
  47. Природні заповідники України, 23 631
  48. Війна на сході України, 23 283
  49. Тимошенко Юлія Володимирівна, 23 141
  50. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2019 року), 23 101
  51. Польща, 22 800
  52. Міщанин-шляхтич, 22 626
  53. Львів, 22 427
  54. Канада, 22 419
  55. Вибори Президента України 2019 (соціологічні опитування), 22 151
  56. Слуга народу (політична партія), 21 882
  57. .torrent, 21 671
  58. Гай Юлій Цезар, 21 470
  59. Амінокислоти, 21 293
  60. Крохмаль, 21 169
  61. Список українських жіночих імен, 20 795
  62. Жири, 20 786
  63. Ющенко Віктор Андрійович, 20 583
  64. Дніпро, 20 550
  65. Вірус, 20 338
  66. НАТО, 20 312
  67. Постмодернізм, 20 097
  68. Перша світова війна, 20 078
  69. Чорне море, 19 980
  70. Я, ти, він, вона (фільм, 2018), 19 912
  71. Великоднє привітання, 19 866
  72. Франція, 19 859
  73. Український степ, 19 710
  74. Парламентські вибори в Україні 2019, 19 678
  75. Студія Квартал-95, 19 577
  76. Прислівник, 19 536
  77. Рослини, 19 521
  78. Гладковський Олег Володимирович, 19 403
  79. Кучма Леонід Данилович, 19 340
  80. Квітка Цісик, 19 336
  81. Верховна Рада України, 19 114
  82. Японія, 19 073
  83. Оцтова кислота, 19 035
  84. Слуга народу (серіал, 2015), 18 966
  85. Мостова Юлія Володимирівна, 18 615
  86. Український лісостеп, 18 541
  87. Італія, 18 399
  88. Неоподатковуваний мінімум, 18 328
  89. Євразія, 18 304
  90. Лісова пісня, 18 144
  91. Кір, 18 107
  92. Дебати, 18 104
  93. Винниченко Володимир Кирилович, 17 967
  94. Благовіщення, 17 893
  95. Гриценко Анатолій Степанович, 17 886
  96. Грушевський Михайло Сергійович, 17 880
  97. Кравчук Леонід Макарович, 17 848
  98. Поведінка, 17 757
  99. Стус Василь Семенович, 17 753
  100. Вибори Президента України 2004, 17 747
  1. Україна, 61 970
  2. Великдень, 43 527
  3. Шевченко Тарас Григорович, 42 174
  4. Чорнобильська катастрофа, 42 035
  5. Київ, 36 140
  6. Леся Українка, 27 854
  7. Дніпро, 26 211
  8. Avicii, 24 702
  9. Львів, 24 555
  10. Друга світова війна, 24 370
  11. Бароко, 24 189
  12. Велика Британія, 23 623
  13. Сполучені Штати Америки, 23 436
  14. Вірус, 23 168
  15. Німеччина, 22 532
  16. Класицизм, 22 064
  17. Японія, 20 569
  18. Населення України, 20 521
  19. Список українських жіночих імен, 20 514
  20. Польща, 20 116
  21. Вороний Микола Кіндратович, 19 634
  22. Сонячна система, 19 470
  23. Прислівник, 19 356
  24. Тварини Червоної книги України, 19 220
  25. Війна на сході України, 18 956
  26. Гай Юлій Цезар, 18 362
  27. Месники: Війна нескінченності, 17 955
  28. Голодомор в Україні (1932—1933), 17 939
  29. Українська абетка, 17 927
  30. Європейський Союз, 17 598
  31. Природні заповідники України, 17 344
  32. Франція, 17 321
  33. Зіанджа, 17 239
  34. Сувенір з Одеси (телесеріал), 17 225
  35. Канада, 17 137
  36. Великоднє привітання, 17 110
  37. Благовіщення, 16 841
  38. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9, 16 779
  39. Шістдесятники, 16 760
  40. Чорне море, 16 712
  41. Міста України (за населенням), 16 582
  42. Мішані ліси України, 16 424
  43. Італія, 16 406
  44. Індія, 16 188
  45. Джон Гаррісон, 16 164
  46. Костенко Ліна Василівна, 16 051
  47. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2018), 15 906
  48. Треповський Олег Борисович, 15 780
  49. Бактерії, 15 643
  50. Грушевський Михайло Сергійович, 15 590
  51. Збройні сили України, 15 574
  52. Постмодернізм, 15 504
  53. YouTube, 15 463
  54. Карл Фрідріх Гаусс, 15 372
  55. Кір, 15 355
  56. Софійський собор (Київ), 15 288
  57. Нова економічна політика, 14 956
  58. Гончар Олесь Терентійович, 14 877
  59. Іван Мазепа, 14 767
  60. Асканія-Нова (заповідник), 14 747
  61. Олександр Олесь, 14 687
  62. Кароль Тіна Григорівна, 14 620, -33 %
  63. Білки, 14 464
  64. Китай, 14 404
  65. Інтернет, 14 321
  66. Оцтова кислота, 14 274
  67. Росія, 14 187
  68. Facebook, 14 110
  69. Розстріляне відродження, 14 103
  70. Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни, 13 962
  71. Галицько-Волинське князівство, 13 958
  72. Займенник, 13 947
  73. Жири, 13 937
  74. Булгаков Михайло Опанасович, 13 820
  75. Київська Русь, 13 789
  76. Червона книга України, 13 781
  77. Міщанин-шляхтич, 13 765
  78. Стус Василь Семенович, 13 750
  79. Куліш Пантелеймон Олександрович, 13 750
  80. Азовське море, 13 676
  81. Національний дендрологічний парк «Софіївка», 13 361
  82. Порошенко Петро Олексійович, 13 308
  83. Список українських чоловічих імен, 13 277
  84. Союз Радянських Соціалістичних Республік, 13 243
  85. Список країн Європейського Союзу, 13 239
  86. Український степ, 13 161
  87. Благодатний вогонь, 13 066
  88. Символізм, 12 928
  89. Прийменник, 12 913
  90. Адольф Гітлер, 12 880
  91. Данило Галицький, 12 870
  92. Крохмаль, 12 829
  93. Франко Іван Якович, 12 783
  94. Український лісостеп, 12 772
  95. Конституція України, 12 741
  96. Євразія, 12 674
  97. Тютюнник Григір Михайлович, 12 635
  98. Олег Ольжич, 12 599
  99. Лісова пісня, 12 556
  100. Нормативно-правовий акт, 12 541

Див. також: Міжмовна статистика відвідуваності, Аналіз популярних переглядів, m:Pageviews Analysis.

Рейтинг дописувачів

117 користувачів у квітні зробили внесок, що привів до понад 1000 переглядів сторінок. Очолюють список (користувач, число переглядів):

  1. Бровар 153 395
  2. Yakudza 120 562
  3. Yasnodark 118 328
  4. Goo3 83 782
  5. Piznajko 75 551
  6. Geohem 72 212
  7. Jphwra 67 044
  8. Гармонический Мир 57 332
  9. Taromsky 48 588
  10. Nickispeaki 47 205

Детальніше Тут і Тут

Див. також

Попередні випуски див: ВП:Віківісник.

Випуск підготували: Стефанко1982, Perohanych, Mr.Rosewater -- 8 травня 2019

Зіркова чи вахтерна хвороба користувача[ред. код]

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%3AAeou&type=revision&diff=25145567&oldid=25145171 Я довгі роки був донатером Вікіпедії і побачивши те, що коїться, вирішив написати, аби почути пояснення. Щось у мене нема бажання далі підтримувати цей проект, де такі люди можуть серйозно верзти таку лабуду і пригнічувати українські проекти. І вже точно не для того я вас підтримував, аби одного разу почути, що я чорноротий анонім якогось Литвина і побачити, що це звичайний совочок, де функціонерам на Людину плювати. Це сюди писати?

топ 10000[ред. код]

Питання на засипку: чи просували ми чи просуваємо ми десь у ці списки наших осіб та номенклатуру. Бо я геть не розумію, чому там серед осіб немає одного з 3-х найвидатніших тренерів світу Валерія Лобановського https://champion.com.ua/football/2019/05/11/818265/lobanovskiy-ta-luchesku-uviyshli-u-top-3-naytitulovanishih-treneriv-svitu , найтитулованішого рекордсмена Гіннеса Ігоря Турчина та його титулованої дружини, 7-их разових Віктора Чукарина та Бориса Шахліна, найдовговічніших рекордсменів світу з часів царя-гороха Інесси Кравець, Юрія Сєдих, інших рекордсменів на роки - Леоніда Жаботинського, Володимира Голубничого чи уславлених Валентина Манкіна та Олексія Баркалова, унікальних Борзова, Кличків, Клочкової, Харлан, Костевич та інших набагато більш вагомих спортсменів та тренерів за присутніх. У тому ж фігурному катанні чи гімнастиці присутні не творці стрибків чи елементів і часто не найтитулованіші, а просто дивний набір, у першому випадку - цілком на американський лад, ніби вони щось зробили для виду спорту: та Ліпінськи та інші. Я б ще пробачив відсутність Баюл, Грищук та Петренка, якби там були Рітбергер, Сальхов, Панін-Коломенкін чи Луц. Та чим краще за них ці американки одного періоду виступів та одного виду катання? З митцями взагалі геть необ'єктивна відсутність: хто визначав значимих: здається й навіть Франка нема (натомість є Джон Донн та Максим Горький), Івасюка та Леонтовича нема теж? Іван Марчук зі списку генієв сучасності https://inlviv.in.ua/ukraine/ivan-marchuk-ukrayinskyj-hudozhnyk-yakogo-brytaniya-vnesla-ukrayinskogo-do-spysku-100-geniyiv-suchasnosti ? Чи є Довженко, Лі Штрасберг, Биков, Бондарчук-старший? Рузвельт був глибоко вражений грою Ужвій, Петро Лещенко створив шансон, Сальвадор Далі дивувався танцювальній майстерності Чапкіса та Вірського, картинами Білокур був вражений Пікассо, свого часу Крушельницька підкорила оперні сцени всього світу та й зараз багато наших оперних блищать. Та до списків потрапили інші, а не вони. Чому вторинність перемагає? І чому такий перекіс у бік англомовців за багатьма розділами? Хоча отримали більшу вагу лише в останні 80 років і скоріше у піарному еквіваленті, ніж за реальними досягеннями. У комп'ютерних науках ще гірше: відсутні Віктор Глушков та Сергій Лебедєв, а саме розробки першого стали підставою виграшу яблуневої компанії Джобса-Возняка (чи «Майкрософт» Гейтса - вже не пам'ятаю) у Ай-бі-ем в судовому процесі за право створювати та продавати власний комп, бо у суді було юридично доведено, що опоненти-позивачі - всього лише банальні наслідувачі. Така купа політиків, релігійних діячів та філософів, а медиків та біологів я щось зовсім не бачу (принаймні в нашому варіанті): а там мають бути і Юрій Вороний, і Микола Пирогов, і Юрій Дрогобич, і Микола Стражеско, і Данило Заболотний, і Микола Холодний, і Ервін Чаргафф. Адже їх відкриття та новації були революційними. Так само нема Павла Поповича, ім'я якого було відомо і президенту США (окрім інших досягнень був першим співаком у космосі). Серед винахідників є вторинний Вернер фон Браун та не бачу Кибальчича, Кондратюка та Корольова, де Олександр Засядько, Йосип Тимченко та Петро Прокопович? Серед фізиків нема Пулюя та Кістяківського, навіть Гамова не побачив (Великий вибух - це фігня?)... Чому ми так недопрацювали? Принаймні варто почати обговорювати підходи десь на міжмовному рівні включення тих чи інших людей за реальними досягненнями, а не за піаром чи чимось іншим. Може тоді хоча б на той момент коли формуватимуть більші списки: 50000 тисяч чи 100000 необхідних, можемо отримати більше. І взагалі аналізувати щось складно: бо у нашому списку люди не в алфавітному порядку. Тут https://meta.wikimedia.org/wiki/List_of_articles_every_Wikipedia_should_have/Expanded/People#Actors_and_Actresses,_77 принаймні абетковий порядок присутній.----Yasnodark (обговорення) 15:42, 14 травня 2019 (UTC)

список складався для всіх вікі, а їм всеодно на наших Франків, їм потрібні лише основні та най най най, такі як Шевченко. А ті джерела, що ви наводите, українські й відповідно не порівнюють наших із японцями, французами, американцями та іншими. У нас таких "геніїв сучасності" завались, це звання роздають наліво й направо. Гадаю, ви не перший, хто вважає, що представників його народу там замало, і це нормально, але он підіть запитайте думку у арабів чи персів, вони ледь не одноголосно випхнуть звідти Шевченка та засунуть якогось Каріма Хана Занда, бо він перший шах Ірану--DiMon2711 16:07, 14 травня 2019 (UTC)
У нас геніїв дійсно завались, та на жаль навіть у нас їх мало знають. Я не про звання, а про реальні досягнення та внесок у сучасну картину світу. І явно слабкі постаті. І я порівнюю з тими, хто є зараз, а не з іншими незаслужено забутими. Наводити тут джерела й не збирався, а ті, що навів є передруком авторитетних світових (якби ви краще дивилися - то побачили б). І не треба порівнювати політиків і митців. І так перекіс всюди у той бік.--Yasnodark (обговорення) 15:50, 15 травня 2019 (UTC)
@Yasnodark: Цей список не статичний, до нього можна пропонувати зміни. Якщо ви маєте ідеї замін, пропонуйте на відповідних сторінках обговорень на Меті, наприклад, m:Talk:List of articles every Wikipedia should have/Expanded/People. Подавайте пари «такого вилучити — такого додати», не змінюючи розподілу за категоріями та намагаючись не сильно псувати розподілу за країнами (нас нема й 50 мільйонів з 6 мільярдів, тож українців ніяк не буде більше 1% списку, але буде менше скандалу, якщо ви вилучити 15-го американця, а не єдиного поляка чи румуна) — NickK (обг.) 19:29, 18 травня 2019 (UTC)
Yasnodark, там серед політичних діячів навіть Кучма є! В розділі політичних особистостей Східної Європи. Так що Шевченко не один. Є також Святослав та Володимир Великий, але їх включили в Росію, як завжди. --Yukh68 (обговорення) 19:43, 18 травня 2019 (UTC)
Yukh68 Там наших навіть більше, ніж ви помітили (хоча не всі з ними такими вважаються, як ви правильно зазначили), проте все одно дуже мало в порівнянні з іншими, і є багато людей з непорівнювано гіршим внеском, а деякі наші безвідповідально проігноровані: я кажу перш за все не про політиків чи письменників, бо тут часто виміряти складно. Хоча ясно, що має бути не Горький, а Франко, Бердник, а не Адамс. А перш за все про інших митців і особливо науковців та спортсменів, де порівняти значно легше. Тож має бути принаймні 100-150 діячів, а не 30-40.--Yasnodark (обговорення) 12:43, 19 травня 2019 (UTC)
NickK Вітаю та дякую за роз'яснення, з'явиться вільний час на знаходження джерел та доведення — спробую, проте мені якраз хотілося б змінити розподіл за категоріями: бо політиків та релігійних діячів набагато непропорційно більше за інших, філософів разюче більше за медиків. Зараз у світі баланс ще гірший за наведений вами: десь 7770 млн загалом, а громадян України — 47-50 млн. (хоча скільки з них в Україні - питання на засипку, певно 39, біля 33 - на підконтрольних територіях). Та навіть ця цифра означає, що має бути десь 62-65 з 10000. Проте це було доречно б лише для 21 століття, а раніше співвідношення було геть інше, тож використовувати сучасні дані для тогочасних діячів некоректно. Адже приміром у 1913 році населення світу становило 1900 (тобто наша доля 205 з 10000), США становило 97 млн, а України у сьогоднішніх межах - понад 39 (знайома цифра?), населення Нігерії, Бразилії чи Бангладеш тоді було менше за наше, а зараз у 5 разів з гаком більше. А якщо брати населення українських етнічних земель (без колоніальних островів), то цифра була десь понад 52 млн (теж щось нагадує). Та якщо порівнювати саме з найбільше представленою Америкою, то для діячів до 1932 року співвідношення буде 2 до 5 (я вже не кажу про рівень освіти у 1932 році у нас та в інших країнах світу). А раніше різниця була ще більш разючою. Хоча там варто порівнювати більше з іншими країнами, де все не так чітко.--Yasnodark (обговорення) 12:43, 19 травня 2019 (UTC)
@Yasnodark: На мою думку, розподіл за категоріями буде суттєво складніше змінити, ніж додати українців до кожної категорії. Скоріш за все, в когось є вагомі аргументи, чому співвідношення між категоріями мають бути саме такі — наприклад, я цілком можу зрозуміти, що історично філософи були набагато впливовіші за медиків, і навряд чи боротьба за цю зміну буде дієвою. Тож, якщо маєте бажання, краще сфокусуйтеся на внесенні українців до відповідних категорій замість менш значимих діячів — NickK (обг.) 18:56, 16 червня 2019 (UTC)
Побачив, що там не 10000 осіб, а лише фрагмент персон з топ-10000 усілякої всячини у 2000 статей. Тож мої тези в кількісному аспекті варто дещо переглянути, проте це не стосується характеристик осіб та якісного складу топу в залежності від реального внеску у формування картини світу.--Yasnodark (обговорення) 15:05, 20 травня 2019 (UTC)

Перебір з фемінітивами[ред. код]

Червневий випуск Віківісника[ред. код]

Активність

Число редагувань на початок місяця: 25 043 тис., на кінець місяця: 25 315 тис. За місяць: 271 тис., що на 96 тис. редагувань більше (+54,8 %) ніж у цьому місяці рік тому.

3087 зареєстрованих користувачів здійснили якусь дію за останній місяць. Це на 6,3 % більше ніж у травні 2018 року. 762 користувачі за місяць здійснили 10 і більше редагувань (+6,5 % до минулого року), в тому числі 215 користувачів — 100 і більше редагувань (+22 користувачі до минулого року), у тому числі 28 користувачів — 1000 і більше редагувань (-2 користувачі до минулого року). Понад 3000 редагувань зробили 6 користувачів (минулоріч таких було 7): Dim Grits (7217), Jphwra (5401), Taromsky (4043), Стефанко1982 (3280), Mr.Rosewater (3183), Леонід Панасюк (3119).

Активними були 34 із 45 дійсних адміністраторів. Найактивніші адміни: Nina Shenturk (287 адміндій), AlexKozur (181 адміндія), Helixitta (156 адміндій). За місяць зроблено 1991 адміндію (+21,7 % до минулого року): 1300 видалень (+12 до минулого року), 19 відновлень сторінок (-6 до минулого року), 456 блокувань (+231), 51 захист сторінок (-40), 13 змін прав користувачів (+10 до минулого року).

За місяць зроблено 12703 патрулювань (-16 % до минулого року), з них 1592 патрулювання здійснив Jphwra, 1339 — Tespaer, 960 — Xsandriel.

У травні зроблено 1790 подяк (на 382 більше ніж минулоріч). Всього подякувало 254 користувачів (+37 до минулого року). 440 користувачів отримали подяки (+42 до минулого року). Найбільше подякував — Jphwra — 290 разів. Подякував найбільшому числу колег — Nickispeaki — 82. Найбільше подяк отримав — Jphwra — 70. Отримав подяк від найбільшого числа колег — Jphwra — 40. (Детальніше Тут).

У травні отримали статус:

У травні відбулися вікітижні:

Розмір
  • Число статей перевищило 908 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено 7570 (за іншими даними 6834) статті, що на 243 статті більше ніж у травні минулого року.
  • Розрив з португальською Вікіпедією зменшився на 4865 статей і становить 98 043 статті. Якщо тенденція збережеться, то португальців ми доженемо у лютому-травні 2021 року, але вже у травні 2020 року нас можуть обігнати араби.

За кількістю створених у травні статей українська Вікіпедія зайняла 6 місце.

Місце Вікіпедія Всього статей Статей за травень
1 Англійська 5 863 128 16 152
2 Арабська 827 940 13 909
3 Німецька 2 307 723 8 656
4 Французька 2 110 220 8 388
5 Індонезійська 468 565 8 189
6 Українська 908 000 6 834
7 Італійська 1 531 853 6 367
8 Сунданська 48 042 6 213
9 Російська 1 546 920 5 517
10 Китайська 1 059 311 5 189
11 Іспанська 1 524 277 5 075
12 Польська 1 339 572 4 784
13 В'єтнамська 1 209 864 4 134

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

Відвідуваність української Вікіпедії 2019-06-01.png

У травні 2019 відвідуваність української Вікіпедії становила 67,26 млн переглядів сторінок і виросла у порівнянні з травнем 2018 на 21%.

За відвідуваністю українська Вікіпедія піднялася за рік у світовому рейтингу на два щаблі з 21 на 19 місце, обігнавши Вікіпедію на івриті та фінську Вікіпедію.

58,89 млн переглядів (87,5 % від загальної кількості переглядів) української Вікіпедії здійснено з території України, 1,97 млн з території США (2,93 %), 930 тис. з Польщі і 882 тис з Російської Федерації.

Число унікальних пристроїв, з яких переглядали українську Вікіпедію в травні становило 10,98 млн. (+51,2 % до травня минулого року).

«Сусідні» мовні розділи:

Місце
(травень 2019)
Мовний
розділ
Переглядів

(млн.)

Переглядів
рік тому

(% до 2018)

Місце
рік тому.
15 Тайська 105,3 (+83%) 57,6 (+3,0 %) 18 (+3)
16 Шведська 96,6 (+10%) 87,8 (-5,3%) 15 (-1)
17 Корейська 93,4 (+26%) 73,8 (-1,3 %) 16 (-1)
18 Чеська 80,4 (+11%) 71,3 (-5,8 %) 17 (-1)
19 Українська 67,3 (+21%) 55,8 (+4,5 %) 21 (+2)
20 В'єтнамська 67,2 (+24%) 54,4 (+5,0 %) 22 (+2)
21 Іврит 61,8 (+7,5%) 57,5 (+11,4 %) 19 (-2)
22 Фінська 61,5 (+7,5%) 57,2 (-8,5 %) 20 (-2)
23 Угорська 55,1 (+14%) 48,5 (+9,0 %) 23
24 Гінді 54,2 (+23%) 44,2 (+54,5 %) 24
25 Румунська 44,4 (+23%) 36,1 (+6,5  %) 25
26 Норвезька 35,6 (+13%) 31,4 (-6,0 %) 26

Найпопулярніші у травні статті та порівняння їхніх переглядів з травнем минулого року:

Травень 2019 Травень 2018
  1. Зеленський Володимир Олександрович 123 873
  2. Україна 98 809
  3. Друга світова війна 84 538
  4. Чорнобильська катастрофа 72 407
  5. Потапенко Олексій Андрійович 67 202
  6. Баканов Іван Геннадійович 63 921
  7. Каменських Анастасія Олексіївна 56 806
  8. Богдан Андрій Йосипович 55 855
  9. Хомчак Руслан Борисович 55 438
  10. Чорнобиль (мінісеріал) 44 081
  11. Соколова Яніна Михайлівна 43 541
  12. Разумков Дмитро Олександрович 38 747
  13. Порошенко Петро Олексійович 37 667
  14. Київ 37 208
  15. Президент України 36 809
  16. Пісенний конкурс Євробачення 2019 36 191
  17. Червона книга України 35 609
  18. Мажоритарна виборча система 35 509
  19. Перехід церковних громад до ПЦУ 35 240
  20. 451 градус за Фаренгейтом 33 942
  21. Тварини Червоної книги України 33 481
  22. Месники: Завершення 32 304
  23. Європейський Союз 32 299
  24. Природні заповідники України 31 797
  25. Глобальні проблеми людства 30 811
  26. Білки 30 802
  27. День вишиванки 30 268
  28. Перша світова війна 29 818
  29. Гра престолів 29 458
  30. Шевченко Тарас Григорович 29 344
  31. Постмодернізм 29 009
  32. Населення України 28 338
  33. Львів 27 913
  34. День матері 27 886
  35. Яйцеклітина 26 855
  36. Сполучені Штати Америки 25 765
  37. Амінокислоти 25 375
  38. Леся Українка 25 340
  39. Німеччина 25 113
  40. Займенник 24 807
  41. Велика Британія 24 615
  42. Складносурядне речення 24 408
  43. Список українських жіночих імен 23 910
  44. Екосистема 23 872
  45. Південно-Африканська Республіка 23 801
  46. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2019 року) 23 708
  47. Список президентів України 23 292
  48. Атлантичний океан 23 213
  49. Горова Ірина Анатоліївна 22 775
  50. Марко Вовчок 22 729
  51. Українська повстанська армія 22 628
  52. Романтизм 22 481
  53. Бій під Крутами 22 404
  54. Ембріональний розвиток 22 133
  55. Складнопідрядне речення 22 111
  56. .torrent 22 108
  57. Чорна рада (роман) 21 850
  58. Єгипет 21 796
  59. Тихий океан 21 767
  60. Олександр Олесь 21 525
  61. Пакт Молотова — Ріббентропа 21 523
  62. Інтернет 21 444
  63. Гра престолів (сезон 8) 21 411
  64. Інститутка 21 350
  65. Верховна Рада України 21 284
  66. Реалізм 21 273
  67. Класицизм 21 229
  68. Гриби 21 051
  69. Дятлов Анатолій Степанович 20 987
  70. Польща 20 977
  71. День пам'яті та примирення 20 703
  72. Війна на сході України 20 682
  73. Екологічні фактори 20 561
  74. Список країн Європейського Союзу 20 518
  75. Верховна Рада України VIII скликання 20 454
  76. Організація Об'єднаних Націй 20 419
  77. Легасов Валерій Олексійович 20 253
  78. Прислівник 20 248
  79. День Перемоги 20 224
  80. Зеленська Олена Володимирівна 19 933
  81. Оцтова кислота 19 732
  82. Бароко 19 612
  83. Українська культура XIX століття 19 450
  84. Парламентські вибори в Україні 2019 19 393
  85. Дефолт 19 327
  86. Кіновсесвіт Marvel 19 188
  87. Символізм 19 055
  88. Національна поліція України 18 863
  89. Сперматозоїд 18 745
  90. Африка 18 448
  91. Жири 18 413
  92. Канада 18 381
  93. Вороний Микола Кіндратович 18 366
  94. Полімери 18 261
  95. Крохмаль 18 244
  96. СНІД 18 229
  97. Стефанчук Руслан Олексійович 18 146
  98. Електричний струм 18 132
  99. Розстріляне відродження 18 042
  100. Прийменник 18 030
  1. Україна 69 928 відвідувань
  2. Пісенний конкурс Євробачення 2018 49 591
  3. Друга світова війна 42 825
  4. День матері 42 693
  5. День вишиванки 42 330
  6. Київ 39 237
  7. 451 градус за Фаренгейтом 36 284
  8. Єлизавета II 34 461
  9. Пугачова Алла Борисівна 32 196
  10. Львів 30 436
  11. Червона книга України 29 639
  12. Тварини Червоної книги України 28 513
  13. Шевченко Тарас Григорович 28 303
  14. Постмодернізм 27 999
  15. Природні заповідники України 26 870
  16. Меган, герцогиня Сассекська 26 821
  17. Займенник 24 862
  18. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з квітня 2018) 24 777
  19. Прийменник 24 664
  20. GitLab 24 189
  21. Діана, принцеса Уельська 24 128
  22. Сполучені Штати Америки 23 968
  23. Винниченко Володимир Кирилович 23 893
  24. Населення України 23 640
  25. Велика Британія 23 173
  26. YouTube 23 158
  27. Facebook 22 753
  28. Війна на сході України 22 672
  29. Європейський Союз 22 373
  30. Прислівник 22 016
  31. Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2018 21 885
  32. День Святої Трійці 21 393
  33. Білки 20 919
  34. Список українських жіночих імен 20 909
  35. Кетрін, герцогиня Кембриджська 20 816
  36. Інтернет 20 752
  37. Німеччина 20 668
  38. Месники: Війна нескінченності 20 580
  39. День Перемоги 20 295
  40. Марко Вовчок 20 235
  41. Глобальні проблеми людства 20 205
  42. Складнопідрядне речення 20 202
  43. Кріштіану Роналду 20 151
  44. Тканина (біологія) 20 090
  45. Польща 20 032
  46. Бароко 19 953
  47. Олександр Олесь 19 916
  48. Українська абетка 19 872
  49. Реалізм 19 822
  50. Австралія 19 371
  51. Кір 19 187
  52. День пам'яті та примирення 19 020
  53. Інститутка 18 847
  54. Україна на пісенному конкурсі Євробачення 18 745
  55. Голодомор в Україні (1932—1933) 18 686
  56. Меган Маркл 18 515
  57. Класицизм 18 475
  58. Італія 18 428
  59. Ломаченко Василь Анатолійович 18 427
  60. Канада 18 395
  61. Бабченко Аркадій Аркадійович 18 353
  62. Леся Українка 18 283
  63. Екологічні фактори 18 207
  64. Романтизм 18 020
  65. Правила вживання апострофа в українській мові 17 785
  66. Закон збереження енергії 17 679
  67. Шістдесятники 17 641
  68. Пакт Молотова — Ріббентропа 17 623
  69. Вільям, герцог Кембриджський 17 610
  70. Перша світова війна 17 572
  71. Асканія-Нова (заповідник) 17 339
  72. Екосистема 17 202
  73. Розстріляне відродження 17 105
  74. Частка (мовознавство) 17 086
  75. Вишиванка 17 017
  76. Чарльз, принц Уельський 16 976
  77. Франко Іван Якович 16 968
  78. Збройні сили України 16 936
  79. Японія 16 931
  80. С14 16 917
  81. Українська культура XIX століття 16 784
  82. Національна поліція України 16 782
  83. Чорна рада (роман) 16 686
  84. Гриби 16 259
  85. Ротару Софія Михайлівна 16 183
  86. Зелені Свята 16 177
  87. Франція 16 057
  88. Портрет Доріана Грея 15 869
  89. Бандера Степан Андрійович 15 799
  90. Індія 15 760
  91. Оцтова кислота 15 752
  92. Вірус 15 729
  93. Софійський собор (Київ) 15 618
  94. Список країн Європейського Союзу 15 589
  95. Революція гідності 15 526
  96. Коліївщина 15 457
  97. Гаррі, герцог Сассекський 15 381
  98. Крохмаль 15 356
  99. Київська Русь 15 299
  100. Атлантичний океан 15 296

Див. також: Аналіз популярних переглядів, m:Pageviews Analysis.

Рейтинг дописувачів

Внесок 125 користувачів призвів у травні до понад 100 тис. переглядів. Також, лише травневий внесок 107 користувачів привів до понад 1000 переглядів сторінок. Очолюють список (користувач, число переглядів):

  1. Jphwra, 74 653
  2. Goo3, 69 654
  3. Yukh68, 43 350
  4. Lystopad, 39 438
  5. PsichoPuzo, 35 938
  6. Dimon2711, 27 631
  7. Віщун, 25 217
  8. Ehlla, 22 911
  9. Aeou, 20 826
  10. Бровар, 16 603

Детальніше Тут

Див. також

Попередні випуски див: ВП:Віківісник.

Випуск підготували: Стефанко1982, Perohanych, Mr.Rosewater -- 4 червня 2019

Обговорення[ред. код]

А з чим пов'язане таке різке зростання відвідуваності (порівняно з минулими роками)? Хтось знає?--Piramidion 20:19, 4 червня 2019 (UTC)

Вибори. Традиційні сторінки "Шевченко" чи "Японія" мають практично те ж саме число переглядів, як і минулого. --yakudza 00:38, 5 червня 2019 (UTC)
Вибори додали не більше 1/3 зростання. Решта — зростання в суспільстві популярности української мови на фоні дій минулого Президента. --Perohanych (обговорення) 14:46, 6 червня 2019 (UTC)
Статистично це ніяк не відображається, а от збільшення присутності політиків у статистиці переглядів дуже значне. Очевидно, що не всі ці статті є в російськомовній Вікіпедії. --yakudza 15:40, 7 червня 2019 (UTC)
Вибори вплинули на відвідуваність, але сумарно статті про всю команду нового президента і все, що з ним пов'язано, не могли дати понад 11 млн. переглядів. Популярність української мови також не могла настільки вирости, хоча квоти і збільшили кількість суто українських речей, які вимагають статей. Я думаю, що зростання розміру самої української Вікіпедії також позитивно вплинуло. Але для того, щоб точно назвати причини та їх важливість, потрібна значно більша вибірка, а також її розбиття за темами.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:57, 10 червня 2019 (UTC)

А що, важко зробити скріншот так, щоб не було видно що це російський офіс? «область построения» — Це написав, але не підписав користувач 178.133.169.79 (обговореннявнесок).

Дякую, виправив. --Perohanych (обговорення) 15:25, 9 червня 2019 (UTC)

Проєкт «Лялька від Максима» (просто до відома)[ред. код]

Шануймося! --Микола Василечко (обговорення) 21:05, 10 червня 2019 (UTC)

Поки не видно чи є якісь свіжі облікові записи, в яких користувач Максим Огородник (обговореннявнесокінфостаттіжурналиблокуваннязаблокувати) намагався порушити ВП:ЛТ, то це виглядає як банальне переслідування користувача. --yakudza 07:43, 11 червня 2019 (UTC)
там три облікові записи (ті, що без обговорень) мені показало, як взагалі неіснуючі. --MiskoGe (обговорення) 07:52, 11 червня 2019 (UTC)

Доброго дня![ред. код]

Місячник розслідувальної журналістики[ред. код]

Коли готував Місячник розслідувальної журналістики, був здивований, наскільки мало інформації на цю тему в українській Вікіпедії. Давайте разом це виправимо.

Місячник почнеться 15 червня, але, звісно, записуватися і починати писати статті можна вже зараз. Усі, хто створять/суттєво поліпшать принаймні одну статтю, отримають оригінальні сувеніри від Інституту розвитку регіональної преси і «Вікімедіа Україна». Чим більший внесок в Місячнику, тим цінніші сувеніри ) --Aced / AntonProtsiuk (WMUA)talk 14:20, 13 червня 2019 (UTC)

Чи потрібна нам ще одна українська Вікіпедія?[ред. код]

У світлі вкрай непопулярної правописної реформи, яку приймають далеко не всі носії української мови, постає питання, як відреагує на це україномовна вікі-спільнота? Чи буде мову статéй вирівняно під новий стандарт з філологинями й членкинями-кореспондентками, ирієм та индиком, Атенами та мітами, і що робити тим, кому зручніше користуватися традиційною літературною нормою? Обидві норми мають своїх прихильників і супротивників, пошук компромісів між ними — справа важка й невдячна, перехід керівництва Вікіпедії на бік прихильників чи супротивників правописних змін може відштовхнути решту користувачів. І якщо прореформаторська група відзначається, всередньому, високою активністю, то супротивників реформ серед носіїв української мови кількісно більше (багато хто навіть літеру Ґ досі не приймає, хоча її відродження ніби й не суперечило радянським орфоепічним нормам). То що краще — відштовхнути добру половину українських користувачів, чи відштовхнути частину найбільш активних учасників?

Треба сказати, конфлікт інтересів між цими двома групами не новий і сформувався задовго до реформи. Наприклад, я як прихильник мовного консерватизму пишу в Вікіпедії мало. Просто вже не бачу сенсу вкладатися в це звалище неологізмів, якими ніхто, крім їхніх авторів, не користується (взяти, для прикладу, багаторічну епопею з перейменуванням статті сирцевий код, або гордіїв вузол з нововведеного ракуна та переосмисленого єнота, який я взагалі не уявляю, як розплутати, або громіздку й незручну нову хімічну термінологію замість перевіреної часом традиційної (перекис водню чи гідроген пероксид?) — і таких прикладів можна нашукати сотні, якщо не тисячі). На жаль, я не бачу іншого способу зробити українську вікіпедію придатною для користування живими українцями назразок мене, окрім створення ще однієї української вікіпедії, з відмінностями в правописній політиці й політиці щодо неологізмів/реанімованих архаїзмів. Так, ми довго сміялися з білорусів, у яких є дві маленькі вікіпедії, але, схоже, українська спільнота рано чи пізно буде змушена втілити білоруський варіант — якщо не зараз, то пізніше, якщо не на вікі-платформі, то за межами Вікіпедії на окремому хостингу. Так чи інакше, українська Вікіпедія (або аналогічний їй ресурс) потрібна всім носіям української мови, а не лише якійсь окремо взятій їх частині, а спільне перебування їх на одній платформі закономірно веде до ситуації, коли війна редагувань забирає більше часу та сил, ніж власне розвиток Вікіпедії.

P.Y.Python (обговорення) 14:04, 17 червня 2019 (UTC)

Я також не прихильник вищевикладеного але. Є чітка установа на перехідний період в три-п'ять років. За цей час явно вже стане чи буде десь використано оті Атени чи так і лишаться Афіни. тож не варто махати шаблюкою, а робимо паузу. Відносно членкинь, то хай собі пишуть є обговорення і там ці членкині явно в програші. Те саме може стосуватись і решти питань отаких як міт і йому подібних. А идина немає є індик. І иншого немає так і лишився інший. Тож саме життя покаже що буде. До того ж є позов і суд взагалі може скасувати цю реформу. Хоча як на мене цйе не реформа, а спроба вчергове познущатись з української мови. Бо запроваджувати в життя те що було в 1928 в 2019-му це не від великого розуму насправді. --Jphwra (обговорення) 14:18, 17 червня 2019 (UTC)
Закономірно, що більшість користувачів дотримується традиційних поглядів на те, якою має бути мова. Проте, це не вирішує проблеми неологізмів, за впровадженням частини з яких стоять державні інституції (взяти ту ж реформу хімічної термінології в 90-х). Особисто мені хотілось би більш жорсткої політики щодо саморобних термінів, не підтверджених джерелами пізньої радянської доби. Що частково можна втілити в рамках правил та вікі-демократії, але, якщо говорити, наприклад, про повернення традиційної хімічної термінології, то зробити це складно: хтось у відомствах щось напідписував, громада це проковтнула, і тепер будь-яка українська вікі-стаття про хімію виглядає як поле битви між усталеною термінологічною традицією та несумісними з нею рекомендаціями міністерств. Звісно, можна довго й нудно відстоювати свої погляди в війнах редагувань, голосуваннях з перейменувань і т.д. Або можна проголосувати ногами (що більшість потенційних користувачів української Вікіпедії, на жаль, і робить — російською читати простіше вже тому, що сучасна російська термінологія не має принципових відмінностей від старішої, а тут приходиш, бачиш купу незнайомих «українських» слів та ще купу слів у невластивому їм значенні, лаєшся в обговореннях і йдеш з відчуттям батгерту). P.Y.Python (обговорення) 15:08, 17 червня 2019 (UTC)
Одного погляду на білоруську Вікіпедію достатньо, щоб ніколи не піднімати цього запитання. У нас одне поле боротьби. Ми можемо бути незгодні між собою, але покидати це поле, щоб ділити його надвоє — самогубство. --Ата (обг.) 14:59, 17 червня 2019 (UTC)
Білоруська ситуація ускладнюється поганим станом білоруської мови вцілому. Тоді як українська мова має більше носіїв, ніж усі південнослов'янські мови разом. Просто треба спрямувати їхні зусилля в правильне русло. P.Y.Python (обговорення) 15:08, 17 червня 2019 (UTC)
Вважаю, що потрібно вміти радіти за перемогу своєї позиції, але й вміти приймати перемогу чужих поглядів. У Вікіпедії достатньо як мовних консерваторів, так і мовних лібералів, і, попри тривалі суперечки і багато негативних емоцій, продукти їхніх дискусій таки дають прийнятні компроміси, консенсуси та ефективні рішення. Тому, я Symbol oppose vote.svg Проти розділяння. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 15:27, 17 червня 2019 (UTC)
Розумію. Років десять тому я б теж розкритикував ущент ці ідеї, які зараз висловлюю. Але бачу, що підтримка цієї затяжної недокомпромісної ситуації шкодить розвиткові української Вікіпедії. І бачу, що хто б знас не перемагав (реформатори чи консерватори), це все одно шкодить спільному проектові. Я готовий покращувати статті, написані звичною для мене українською мовою, але уявлення не маю, що робити з пеклом неологізмів, послідовна боротьба з якими в рамках даної платформи стає занадто складною. Я не збираюсь також тратити свій час на суперечки про відсутність в українській мові слів, яких в українській мові нема — об'єктивно, їх існування чи відсутність не залежить від того, скільки реформаторів/консерваторів набіжить у тему про перейменування. Розумію також, що шанувальникам термінологічних інновацій я заважаю так само, як і вони заважають мені. Тож, виходить, найкращий компроміс у цій ситуації — клонувати українську вікіпедію, після чого в одній її версії дати змогу реформаторам у повній мірі насолодитися своєю перемогою, а в іншій здійснити контрреформу й наблизити термінологію та правопис до зразків початку 90-х. Хай кожен залишиться при своїй поглядах і реалізує їх так, як вважає за потрібне. Все одно ні перші других, ні другі перших ні в чому не переконають. P.Y.Python (обговорення) 16:37, 17 червня 2019 (UTC)
Конфліктні користувачі не хочуть реформувати мову «якогось там» розділу, якогось іншого проекту. Вони не штурмують компетентну державну інституцію, з метою добитись реформ. Не влаштовують громадських рухів і т. д. Для них там «все втрачено». Тому вони вирішили побудувати свій «рай на землі» тут, саме у Вікі. Вся сіль — «зареформувати» поточний розділ. У «реформованому» розділі їм теж місця не буде, через особисті якості. Та й не цікаво там, бо відчуватимуть себе у загоні. Їм важливо саме ключовий український проект і «перелопатити» під себе. Тільки така в них сатисфакція. Тому нікуди вони не підуть.--Aeou 05:37, 18 червня 2019 (UTC)
Кому потрібні статті з фаховою хімічною термінологією? Переважно школярам і студентам, яких і так учать новою термінологією, тож їм на шкоду буде скоріше стара термінології, якої вони й не знали. Меншою мірою науковцям, які працюють у цій галузі, і яким, можливо, саме й потрібна нова термінологія, щоб перейти на неї в своїх працях (як там зараз перекис водню? подивлюся у Вікіпедії...) І ще меншою мірою просто зацікавленим, які може й підуть до рувікі, бо вони десь від когось почули про перекис водню та хочуть знати, що це. У підсумку в погоні за меншістю ми можемо втратити більшість — NickK (обг.) 16:19, 17 червня 2019 (UTC)
Стара хімічна термінологія («перекис водню» належить саме до старої, якщо хтось не зрозумів) корисна також для читання старої фахової літератури, доступ до якої не обмежується авторським правом. Крім того, я все ще сподіваюсь на термінологічну контрреформу на офіційному рівні — сучасний стандарт приймався невідомо ким невідомо для кого, але точно не для носіїв української мови, де, як відомо, зв'язок між словами виражається через відмінки, чого в назві «гідроген пероксид» ми не бачимо (власне, як цю назву відмінювати в реченні — «гідроген пероксиду», «гідрогену пероксиду», лишити невідмінюваним, наче китайську торгову марку?). P.Y.Python (обговорення) 16:37, 17 червня 2019 (UTC)
До чого це я? Єдиним перспективним варіантом є правопис, яким користуються в школах. Якщо школи перейдуть на новий правопис, за 5—10 років він стане загальноприйнятим, і ним найбільше шукатимуть. Альтернативні варіанти потрібно підтримувати перенаправленнями, згадками в назвах, а не вилучати. Новий правопис не є незрозумілим, і там не аж настільки багато відмінностей, щоб це аж відлякнуло читачів — NickK (обг.) 16:29, 17 червня 2019 (UTC)
Добре, а що робити з тими, хто закінчив школу трохи раніше? Ви ж не пропонуєте їх розстрілювати? Значить, ресурсом для майбутніх поколінь школярів їм буде користуватися незручно. P.Y.Python (обговорення) 16:37, 17 червня 2019 (UTC)
@P.Y.Python: Ну дивіться, є два варіанти.
  • Або це фахівці, які принципово не хочуть переходити на нові стандарти, і тоді ми нічого не можемо з ними зробити: противників системи в будь-якій галузі вистачає. Але це ніяк не пов'язано з віком, і я добре пам'ятаю, що на початку 2000-х зовсім немолода вчителька хімії (їй тоді було вже за 70) спокійно вчила про естери та Гідроген пероксид, і про існування складних ефірів я дізнався з Вікіпедії.
  • Або це нефахівці, які за термінологією особливо не слідкують. Може, їх цікавить саме нова термінологія, і вони дізнаються, що складні ефіри по-новому будуть естери. А може, їх цікавить зміст, ну, здивуються, що перекис водню зараз по-науковому називають гідроген пероксидом, але ж їх цікавить його застосування, а не лише назва
Такого, щоб людині був дуже близький термін за старим правописом, але відштовхував аж до переходу в російську Вікіпедію термін за новим, має бути дуже мало — NickK (обг.) 18:12, 17 червня 2019 (UTC)
  • Відлякувати може міт або Атени тобто те що на слуху, а не вузька специфічна термінологія. Люди обурились насамперед Индику і швиденько прибрали. Що буде далі покаже час. Я думаю там не дарма мов йде про перехідний період. От він покаже чи новий правопис лишиться чи зазнає змін. і не забуваємо про позов, рішення по ньому багато що може змінити. --Jphwra (обговорення) 18:19, 17 червня 2019 (UTC)
Я ДУЖЕ ПРОТИ розпорошення сил. А просто цікаво - що думає громада про українську Вікіпедію ЛАТИНКОЮ? Один "не останній" вікіпедист говорив мені, що це чисто технічне питання, .... якихось тижнів. Тобто можна створити дубль наявної УкрВікі латинкою? Чи доцільно? Чи є така потреба? Чи необхідна українцям і Україні така перспектива?--Білецький В.С. (обговорення) 18:32, 17 червня 2019 (UTC)
Якби мене це відштовхувало аж до переходу на рос. вікі, я б так і зробив і не морочив тут людям голову. Проте, й українську вікіпедію в такому стані мені бачити гидко. Що справді відштовхує людей від цієї вікіпедії, так це її низька наповненість, а те, що обидві фракції змушені якось співпрацювати в межах однієї мовної зони, сприяє не наповненості й не покращенню статéй, а тільки тому, що чи не в кожній статті ми розводимо дискусійний майданчик про назву в українській мові — замість того, щоб написати дві повноцінні статті на двох варіантах української мови (до речі, піддивлятися та списувати в колег з паралельної укрвікі в пропонованому мною варіанті ніхто не забороняє). Хоч ми й на одному майданчику, все одно маємо фактичне розпорошення сил. Непродуктивна активність вікіпедистів веде до низької наповненості та низької якості статéй, що веде до відтоку читачів на інші доступні вікіпедії (російську, англійську). P.Y.Python (обговорення) 18:36, 17 червня 2019 (UTC)
Це вирішується кращою регламентацією мовних питань, щоб не було марних дискусій. Білоруси ж пробували зробити так, як ви кажете, закінчили тим, що експерти розподілилися нерівномірно: якісь теми описані добре, але по-різному, в обох Вікіпедіях, а якісь описані лише в одній з двох, а перекладати між двома версіями все ж трудозатратно. У підсумку читачу треба щоразу вгадувати, в якій же з двох Вікіпедій описана потрібна тема (або в якій з двох вона описана краще), і в підсумку він приходить до російської Вікіпедії.
Ну й завжди є третя фракція — ті, кому байдуже. Ті, хто хочуть писати про яблука, але які пишуть не пів'яблука і не пів яблука, а взагалі пів-яблука. Вони не будуть битися за мову, але з ними будуть битися за мову, адже вони псуватимуть стерильність як старого, так і нового правопису. Як показує практика, таких насправді багато — NickK (обг.) 19:11, 17 червня 2019 (UTC)
Добре, хто писатиме правила, які все це регламентують? Очевидно, такі ж вікіпедисти, неспроможні прийти до консенсусу. Якщо правила регламентації суворо закріплять дотримання якогось одного варіанту, це не влаштовуватиме прихильників іншого, і вони будуть змушені проголосувати ногами (те ж розпорошення, яким нас тут лякають). Якщо правила регламентації дозволятимуть більшу гнучкість, це повертає нас до існуючої ситуації, де праві ті, кого ситуативно більше набігло. Зрештою, можливий навіть варіант з паралельними «гідроген пероксидом» та «перекисом водню» в одній укрвікі (проте, це нічим не краще за дві паралельні укрвікі, тільки більше безладу). Щодо тих, кому байдуже — пишучи на тому чи іншому майданчику, вони, принаймні, не битимуться з редакторами, що підрівняють їхні статті під той чи інший мовний стандарт. P.Y.Python (обговорення) 19:30, 17 червня 2019 (UTC)
Ще така деталь: я пропоную не писати укрвікі №2 з нуля, а клонувати існуючий проект і далі доводити кожен свій до правописних ідеалів. Попри все, це велика вікіпедія, що на даний момент ледь-ледь недотягує до мільйона. Тобто, нагальною проблемою є навіть не відсутність статей, а їх якість (для чого треба перестати буцатися лобами й переробляти недостаби з мовними дискусіями на повноцінні галузеві статті). P.Y.Python (обговорення) 19:41, 17 червня 2019 (UTC)
Це не спрацює з купи причин. Перша — після білоруської Фонд більше не створює версій під різними правописами, тому двох Вікіпедій не буде, може бути Вікіпедія і ще якийсь сайт. Друга — в нас не два правописи. Комусь близький правопис-93, комусь правопис-2019, комусь цінний Харківський з його индиком та містами Луцьке й Луганське, а хтось більше любить радянський з його Чілі та Хельсінками і без літери ґ взагалі. Куди їм? Ну й по-третє, ця забавка добре спрацює лише якщо обидва проекти будуть тотожні. Якщо в одній галузі буде повніший один, а в іншій — інший, то читач не буде скакати з одного проекту на інший, а піде в російську.
Яке рішення? Спробувати знайти згоду щодо правопису. От правопис-2019 міг би бути компромісним: він і зберігає основні положення 1993 року, щоб не шокувати консерваторів, і додає достатньо з Харківського, щоб зацікавити його прихильників, тож виходить якась середина, яка могла б задовольнити всіх. Могли б уже почати обговорювати перехід на нього, але ж ні, тепер ось цей позов є вагомим контраргументом для затримки впровадження — NickK (обг.) 21:38, 17 червня 2019 (UTC)
Правопис-2019 міг би бути компромісом лише між тими, кого повністю влаштовує поточний стан, прихильниками оживлення скрипниківки та прихильниками інновацій (більшість впроваджуваних фемінітивів — це саме сучасна інновація, а не відродження). Для решти неврахованих груп компромісом міг би бути, наприклад, пізній радянський правопис+Ґ (котра присутня і в деяких пізніх радянських виданнях, напр., ЕСУМ), для консервативнішої частини прихильників поточного стану цей компроміс також підійшов би. Проте, обидва компроміси взаємовиключні. Комусь доведеться піти, а комусь залишитись.
Щодо платформи — якщо друга мовна зона виключена, то лишається або модифікований вікі-клон за межами Вікіпедії, або спроби втиснути дві мовні зони в один домен шляхом створення піддиректорій, спеціальних правил іменування статéй та ін. (що, боюсь, погано в'яжеться з загальними вікіпедійними правилами). P.Y.Python (обговорення) 02:20, 18 червня 2019 (UTC)
@P.Y.Python: Можливо, краще все ж брати приклад з більших Вікіпедій? Адже різниця між правописом-1993 і правописом-2019 десь така ж, як між британським і американським варіантами англійської: переважно відмінності в одну-дві літери, зачіпають лише кілька слів повсякденної мови та багато менш поширених слів, достатньо схожі, щоб бути впізнаваними, достатньо відмінні, щоб за це було цікаво воювати. І якось же ужилися. Можна ще брати приклад з французької, де є старий і новий правописи, такий самий рівень відмінностей (і однією з конфліктних відмінностей є, до речі, саме фемінітиви), і ніхто нової Вікіпедії не створив. Ви ж пропонуєте найгірший приклад — білоруську, яку розділ на дві довів до занепаду обох — NickK (обг.) 09:34, 18 червня 2019 (UTC)
«Гідроген пероксид» SWS (3982716486).jpg. Зробіть мене це розбачити. Якщо вже тікати на нові платформи, так це від цього стидовища, а не від філологинь. Stas (обговорення) 23:16, 17 червня 2019 (UTC)
Добре, що звернули увагу. Останніми днями сам багато думав на цю тему. Скажу так: була б моя воля, я би взагалі влаштував Вікі-майдан з протестом проти впровадження нового правопису у Вікіпедії. Шкоди від нього зараз більше, ніж користі. А уважно стежу за подіями в Україні, і наскільки міг зрозуміти, створювачі правопису-2018 передбачили якийсь 5-річний перехідний період, коли правильними будуть вважатися обидва варіанти. Що це означає на практиці? Наприклад, якщо хтось напише «ефір», інший виправить його на «етер», а перший не погодиться і виправить назад, на чиїй версії має бути зупинена війна редагувань? Навіть якщо адміністратори не самоусунуться від проблеми і проявлять вольове рішення, хтось з учасників розцінить його як несправедливість (адже обидва варіанти поки вважаються правильними). Поневолі думається, що побоювання розколу не так вже і безґрунтовні… --В.Галушко (обговорення) 01:15, 18 червня 2019 (UTC)
Ще можливий варіант як з «літерою (буквою)», яку навіщось тягають з одного видання правопису в інше. «В прямому ефірі (етері) було повідомлено рішення щодо нового проекту (проєкту) правопису». Якось так. P.Y.Python (обговорення) 02:58, 18 червня 2019 (UTC)
Я теж буду проти поділу проекту. Можливо, приклад білорусів не надто правильний, але це один з можливих варіантів, на які може очікувати проект. Суб'єктивно я зауважу, що особисто мені буде вкрай важко змінити рівень мого володіння мовою на нові стандарти. Я не виключаю свого відходу з проекту в такому випадку. Протягом 5-ти років обидва варіанти вірні. А далі що? Жахлива історія, як на мене. Думаю, ми можемо втратити багатьох авторів. І війна редагувань буде, це очевидно. Але поділ проекту, якщо не знищить, то загальмує розвиток. --GC 007 (обговорення) 04:30, 18 червня 2019 (UTC)
Що справді гальмує розвиток, так це втрата авторів. Існуючий варіант: автори довго конфліктують між собою і, зрештою, перестають писати в вікіпедію взагалі. Варіант з двома вікіпедіями: автори, незгодні з правописно-термінологічною політикою укрвікі-1, ідуть на укрвікі-2 і продовжують роботу там. З точки зору окремо взятої укрвікі-1, нема різниці, йтимуть автори на укрвікі-2 чи в нікуди (це не рахуючи можливості обміну матеріалами між укрікі-1 та укрвікі-2). P.Y.Python (обговорення) 04:49, 18 червня 2019 (UTC)
Україна історично була розділена, нині Ви хочете розділити Вікіпедію. Проблем у Вікіпедії і без цього вистачає. Краще пишіть статті й наповнюйте Вікіпедію контентом, а не сварками. --『  』 Обг. 04:56, 18 червня 2019 (UTC)
Мова повинна поєднувати, а не роз'єднувати людей. Наскільки принципова різниця в правописах? На мою думку не більше 1%. Чи того воно варто? Взагалі чи можна переконати Вікімедіа для створення нового розділу. Наведіть приклади роздільного застосування правописів. Взагалі до правопису потрібно відноситися тверезо. Правила утворення фемінітивів не означає обов'язкового вживання всіх форм. Є різні стилі мовлення, навіть в одній статті їх можна використовувати. Потрібний здоровий глузд, а не підлаштування. Якщо є суперечки навколо чогось, то потрібно шукати прийнятний компроміс, а не власні амбіції. Час все лікує. --Submajstro (обговорення) 05:11, 18 червня 2019 (UTC)
  • Панове, вам не соромно? Джудіт Гоф вивчила українську мову за рік, а деякі мешканці України не змогли її опанувати за двадцять п'ять. Зараз діти легко опанують новий правопис. А ви, значить, ні... Це розумова відсталість вікіпедистів? Чи «принципова позиція»? То чим ви відрізняєтесь від тих представників «русскага міра» в Україні («і так паймут»), над якими регочете? --82.207.20.35 08:19, 18 червня 2019 (UTC)
Ви підмінили все що можна. Ті, хто не опанував мову (російськомовні) в українській вікі просто не пишуть. Дарма Ви звертаєтесь до них тут. І мова не про «нездатність опанувати правопис» (неіснуюча проблема), а про критичний погляд на правопис (на що будь-хто має право). Тобто тут теж різні речі. Записати в «Русский мир» людей, які пишуть старим правописом — це просто верх…--Aeou 08:42, 18 червня 2019 (UTC)
Я підміняю поняття? Чи Ви? Сподіваюсь інши дописувачі української вікіпедії розрізняють поняття «критичний погляд» і «ігнорування». І відрізняють порівняння від об'єднання ))) --82.207.20.35 09:10, 18 червня 2019 (UTC)
Думаю, користувач має на увазі тих, хто в цьому ж обговоренні стверджував, що не зможе перейти на новий правопис. Я, як людина, яка аж до повноліття спілкувалася, по суті, виключно діалектом, підтверджую, що запам'ятати й почати використовувати кілька нововведень (на кшталт «проєкт») — абсолютно нескладно, особливо якщо порівняти з переходом із діалекту на літературну мову. Тим більше, що там, де йдеться про варіативність, правопис нікого не змушує вживати саме конкретні форми слів (на кшталт «міт» чи «Атени»), він лише дозволяє це робити. Це не є якась проблема, через яку треба аж до таких радикальних речей вдаватися. Я взагалі не розумію, навіщо усе це аж так роздмухувати. --Piramidion 09:55, 18 червня 2019 (UTC)
  • Причому тут білоруси? В англійській вікіпедії прекрасно вживаються поруч британський, американський, канадський, австралійський, індійський варіанти й навіть Singlish. Нам потрібен мовний плюралізм у текстах статей та жорстока модерація ВП:ПС з прогресивними персональними обмеженнями аж до тривалих блокувань. Плюс заборона перейменування найбільш конфліктних статей від наявної назви. Вікіпедія не друкована енциклопедія, її автори - носії живої мови. Інша справа, що деякі користувачі зловживають цією свободою. Чому не читають УкрВікі - нема жодного дослідження. Коли буде, тоді будемо реагувати. Нема доказів, що "ракун" винен. Навпаки, коли спалахують мовні скандали в соцмережах, більше людей приходять читати цю та інші статті. Текст Вікіпедії може викликати протест, про це тут теж сказано. --Brunei (обговорення) 09:51, 18 червня 2019 (UTC)
    • Поряд з англовікі якийсь час паралельно розвивався проект Simple English, тож англійська — скоріш, приклад двох мовних зон на одній мові. P.Y.Python (обговорення) 10:56, 18 червня 2019 (UTC)
      Цей проект не має жодного стосунку до живої англійської мови. Це таке собі есперанто на базі англійської. Порівняння недоречне.--Brunei (обговорення) 14:53, 20 червня 2019 (UTC)
      Справді? Але тоді й «українська з неофемінітивами та етером» також має ознаки штучної мови на базі української (з тенденцій в живій українській мові ці інновації ніяк не випливають). P.Y.Python (обговорення) 11:11, 22 червня 2019 (UTC)
      Етер (англ. ether) замість «простий ефір» вживали ще в нас в університеті в 1990-ті. Неологізми-фемінітиви використовувалися без усякого правопису, а тепер правопис пішов услід за живою мовою та й дозволив (не приписав до виконання, а лише перестав забороняти) їх використання. Ви ж саме про те, що треба писати так, як пишуть носії мови? Ясно, що хтось проти неологізмів. Баба Яга вона така - завжди проти. В тому й перевага нового правопису: він дозволяє поліморфізм. На відміну від Simple English, який вводить зовсім інші правила, несумінсні з усіма діалектами англійської. --Brunei (обговорення) 16:41, 22 червня 2019 (UTC)
    • Заборона перейменовувати статтю з сумнівною назвою сама по собі може бути джерелом конфліктів — навіть назва, дана при створенні, може бути неприйнятною/незручною для більшості користувачів. У нинішній редакції, «ракун» і «єнот» (бо так захотіли автори) відповідають «єноту» й «єнотовидному собаці» (в УРЕС, Біологічному словнику та більшості інших повноцінних друкованих джерел). Можемо закріпити наслідки набігу авторів і лишити як є, але це призведе до того, що для значної частини українських користувачів буде зручніше користуватися російською вікіпедією, яка, в даному випадку, дотримується термінології, ближчої до традиційної української, тоді як укрвікі опиняється в стані затяжного термінологічного експерименту й починає сприйматись як сумнівне джерело. P.Y.Python (обговорення) 11:16, 18 червня 2019 (UTC)
      Я мав на увазі не статті з сумнівними назвами, а з неочевидним вибором, типу «Хакслі/Гакслі/Гекслі». Щодо «ракуна», то це вирішується на рівні спеціалістів-зоологів. Якщо хіміки скажуть, що в нас «гідроген пероксид», значить так воно й буде. Це принцип побудови енциклопедії. Якщо всі кажуть «чорна ворона», а воно насправді «грак», то стаття має називатися «грак», уж вибачте. Щодо вибору читачів російська/українська вікіпедія, то я повторюся: це все інсинуації та спекуляції на емоціях, допоки не проведено відповідне дослідження.--Brunei (обговорення) 14:53, 20 червня 2019 (UTC)
      Думка спеціалістів також може бути неодностайною. З одного боку, є робота двох дослідників, що пропонує перейменувати єнота на ракуна (а єнотовидного собаку — на єнота). З іншого, є більш консервативні рекомендації від Інституту зоологіх НАН України називати єнотовидного собаку (якого тут зробили єнотом усурійським) єнотоподібним собакою. Те ж стосується хімії: впливова група спеціалістів вирішила провести термінологічну реформу, проте, якась частина спеціалістів надає перевагу консервативній термінології. В принципі, для будь-якої термінологічної системи (старої чи нової) можна знайти фахівця, що надаватиме перевагу саме їй. P.Y.Python (обговорення) 11:03, 22 червня 2019 (UTC)
      Так, думка спеціалістів у називництві завжди неодностайна. Я розумію, що Вам болить «ракун». Знайомий з усіма учасниками цієї історії, мені важко зайняти чийсь бік. Але порівняно з тим, що в нас десятки тисяч статей без джерел або майже без джерел, ці питання називництва статей мені виглядають боротьбою тупокінечників з гострокінечниками.--Brunei (обговорення) 16:41, 22 червня 2019 (UTC)
Вітаю!
ЩОДО змісту дискусії - розділяти зараз точно непотрібноSymbol oppose vote.svg Проти. Ми не АнглВікі, яка має n-мільйонів статей, ми на перший млн щойно добираємо. Як варіант, якщо є велике бажання, можна залишити "багато" перенапрвалень(переспрямувань) - правда потрібна технічна оцінка, як на це "зреагує двигунець УкрВікі"...
А щодо ліричності процесу: Зміни щодо правопису, і переведення до єдиного стандарту потрібні уже давно - а то ж "наплодили" їх за останні 20 літ огого; а про 70 літ глобальної русифікації уже й не має змісту говорити - болісна тема...
Інша справа, що китайсье прислів'я каже щось таке: 你想被詛咒,生活在變革的時代
І чим Більш "пізня вікова група" чи "рівень адапції нижчий" тим більше супротиву, перешкод, небажання і непорозуміння... Хто зна чи через 5 років, не буде чи буде "нового правопису"? З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 11:57, 18 червня 2019 (UTC)
Вітаю й Вас! Ваша позиція щодо ніби-то потрібності зміни правопису якраз і свідчить про те, що на одній платформі нам складно буде дійти згоди щодо правописних норм. Не для того я все життя розмовляю українською (причому, близькою до літературної), щоб одного дня купка реформаторів її в мене забрала. Це не важко — вивчити ряд новотворів і ввести їх у свій словник — просто це бридко, так само, як переходити з чистої української на суржик. Ну а Ваш аргумент щодо «пізньої вікової групи» збігається з тією ж риторикою, якою в СРСР аргументували корисність русифікації — ніби-то українська мова «для бабушек в дєрєвнє», а нове покоління будівників соціалізму має перейти на більш прогресивну російську. Нічого, пережив і цих насаджувачів прогресу, і в старих людей чомусь навчився. P.Y.Python (обговорення) 12:33, 18 червня 2019 (UTC)
Вітаю Вас P.Y.Python!
Ніби-то Ліричний відступ ніколи не був аргументом чи контрагргументом, і не може бути зараз, погоджуєтесь?
Ліричний відступ:
  • Не йшла мова про "потрібності зміни правопису" а про "переведення до єдиного стандарту". Адже, усе що "не задів" Закон, делегуємо діючому правопису - скільки ми маємо офіційно затверджених правописів...
  • Давно доведено, як люди з різних вікових груп, та люди з різними адаптаційними рівнями реагують на зміни (це поза поняттями СРСР!), погоджуєтесь? Окрім того, СРСР робив це по іншому "гасло було лише прикриттям"...
Якщо Є пропозиція еволюційного рішення (чи революційного - наприклад, про розділення), необхідно і чиїсь еволюційні рішення сприймати (наприклад, щодо правопису). А в іншому випадку, все залишиться в полемічному колі ідіоадаптаційного руху: тобто ВВЕЛИ ЗАКОН - а у відповідь, раз і РОЗДІЛИЛИ, ще БУДУТЬ ЯКІСЬ ДІЇ і знову БУДЕ ЇМ ПРОТИДІЯ... Непотрібно ставати на шлях зациклення. Якщо Закон не до вподоби, необхідно протидіяти йому на іншому рівні, а не з допомогою Вікі. Тому ПРОТИ РОЗДІЛЕННЯ Вікі. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 15:45, 18 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар вчора дивився виступ Фаріон, де вона в своєму дебільнуватому стилі пройшлась по російськомовним. Сьогодні от був в Житомирі з приводу роботи закордоном (30 червня покидає Україну знову) і більшість молодого покоління якраз говорить російською, а якщо українською то без діалекту на відміну від старшого покоління. Молодь виїздить з України швидкими темпами, напркиклад ця контора за останні 4 роки відправила понад дві сотні українців, більшість з них там отримали карту ... поляка. Панове вони отримали карту поляка немаючи поляків, просто здавши іспит з мови та історії!!!! Тому що там нікому в голову не прийшло відірвати Польщу від рашки, ніхто не проводить різких змін в мовознавстві в інших питаннях. Вони дали нашим громадянам шанс отримати паспорт іншої країни і ті отримали!!! А в нас такі бовдури які повернули правопис 20 сторіччя та Фаріон викидають наших громадян з країни!!! І це мінус нашій Вікіпедії, вони будуть читати полвікі, енвікі але не укрвікі. Вся ця метушня призведе до того що через 5-6 років населення України буде складати трохи більше 25 лимонів і більшість будуть пенсіонерами. Останні роки нашу економіку рятують такіі заробітчани як я, нас там мільойни. Не забувайте що кожен другий закарпатець має коріння словацькі, чеські, угорські. Я от вчора доповнював статтю про молодіжний чемпіонат світу з футболу, можете глянути. Там серед володарев бутс є Володимир Коман угорець українського походження скільки таких? А ще є румуни в Чернівецький області... Ми втрачаємо багатьох через нерозумну політику одиниць які вважають що їх рішення є правильним, через таких як Фаріон яка обізвала в тому ролику спокійно російськомовне населення України дебілами тьа п'ятою колонною... Зараз це питання правопису так само згубно впливає на суспільне життя країни. Бо це треба бути ворогом України щоб запровадити правопис який давно вже втратив носіїв. Те що в нас тут є з два десятки тих хто готовий за рахунок сотен інших махнути шаблею вслід за Фаріон глибоко помиляється. Панове не робіть дурниць! Дуже вас прошу, ніколи Атени не будуть звучати так само як Афіни, міт, як міф тощо. Припиніть розділяти Україну, припиніть насаджувати те що втратило поширення, як каже один одізний політик: Остановитесь. СМлово вбиває гірше від кулі, а полякам як і росіянам ми вже і без того програємо по всіх статтях.... Це так між іншим. І приклад з життя. Я от якраз отой «дебіл» за Фаріон але мої діти україномовні!!! І вони здебільшого починають розмовляти суржиком, бо на вулиці так розмовляють,якраз україномовні,які беруть російське слово і викручують його на українською. Між іншим мій старший син досить добре володіє англійською в усякому разі те що я чую коли він грає в онлайн іграх, причому там де носії якраз англійської. І хто знає, коли він закінчить перший курс і потрапить до Болгарії чи Туреччини чи захоче він після того як закінчить навчання тут працювати в Україні, а таких сотні. Давайте подбаємо про те щоб вони лишались носіями української, бо те що я виклав в перших строкахне надає позитиву насправді. Отдо слова вибори. За моїми оцінками по них населення України на сьогодні складає десь приблизно 37 лимонів, 37!!! Це значить, що ми втратили не просто Крим та Донбас, ми втратило чимале населення нашої держави і продовжуємо втрачати далі і ще швидшими темпами. Народ голосує ногами в західному напрямку, східному. СВоїми війнами тут ми цей список збільшимо в рази і не в нашу користь. На жаль таке життя. І прошу ще раз зважувати на слова я не дебіл як і понад 55% населення України так склалось наше життя, ми народились в країні яка будувала соціалізм і знищувала українську мову, давайте не будемо допомогати ворогу це робити надалі. Бо це якраз призведе до таких наслідків. Дякую за увагу. --Jphwra (обговорення) 16:22, 18 червня 2019 (UTC)

Якось мені важко уявити як це можна здійснити. Де пролягає кордон між різними правописами і скільки цих різних правописів може бути? Комусь не подобаються ті чи инші фемінітиви, комусь різноманітні випадки вживання літери "ґ", тире, неологізми тощо. В екстремальному випадку на кожного користувача може припадати по одному окремому правопису. А ще ж є різні погляди на правила, критерії значимості, різний рівень володіння мовою та багато чого иншого. Якщо вже ділити Вікіпедію, то по справедливому робити мільйонвимірну матрицю варіантів. А фактично це все вже й робиться в рамках однієї Вікіпедії за допомогою перенаправлень.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:46, 18 червня 2019 (UTC)

треба не вимірювати. вистачить того виступу Фаріон. Треба зважати на ті «перспективи», що я виклав. Молодь голосує ногами, розумієте? Ногами!!Вони отримують там громадянство і асимілюються. Вони не будуть читати українською, а польською, наші угорці угорською, словаки словацькою і так далі бо вони носії тих мов, і політика нашої держави не сприяє вивченню української!!! У нас і без того переглядів менше ніж в угорців (15 мільйонів), чехів (15 мільйонів). Ви відчуваєте це? В нас поки понад 65 мільйонів з яких чимала кількість російськомовні, а саме «дебіли» за словами Фаріон ще чимала кількість це угорці, словаки, чехи, румуни. Наші громадяни в Польщі стають поляками!!! Ви розумієте поляками. Вони читають польською, щоб швидше її вивчити. В Польщі працює понад 2 мільйона українців!!! Чимала кількість виїхала цілими сім'ями. Ви гадаєте вони будуть вивчати новий правопис? Яка перспектива? Польща випереджає Україну за економічними показниками на роки, там немає війни, там стабільно. Тут розмови точаться про те як швидко перейти це читай як швидше ми ще відштохнемо чималу кількість від УкрВікі? Почніть вже аналізувати нарешті! У всіх запаморочилась голова від кількості переглядів в травні. Я наприклад один приніс тих переглядів понад 65 000, цей місяць буде ще більше але 30 червня я покидаю Україну і цей відсоток впаде в липні але то таке. В нас немає системної динаміки зростання, вона відсутня. А кількість від'їзду наших громадян свідчить про одне ця цифра скоро буде на одному місці, а згодом піде на спадок. Народження нижче від смертності, а еміграція з України більша. --Jphwra (обговорення) 17:23, 18 червня 2019 (UTC)
Молодь голосує ногами щодо Економіки, а щодо Мови - це майже інсинуація: нікому з "голосуючих" не заважає, що вони їдуть в іншомовну країну де вони мову не знають, або знають на не високому рівні?! Буде якісна складова економічного рівня громадян - все решта почне поступово додаватись. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:30, 18 червня 2019 (UTC)
Рожеві окуляри зніміть. Понад 40% там лишається і отримають ВНЖ чи як там його. А ще відсотків 30 вже отримають можливість паспорт. Уявляєте цю цифру? Ні? то я вам кажу, що понад 95% українських випусників ВНЗ Польщі не збираютьс повертатись в Україну понад 70% працюють в Польщі, Чехії. Ще чимала частка продовжують навчання в Центральній та Західній Європі. Видумаєте вони сюди повернуться? Хіба що у відпустку. Наскільки я знаю з розмов з такими «нашими» вони обирають країну проживання та момент для отримання громадянства тобто зміни українського на інше. Як гадаєте діти які в них будуть якоюмовою будуть розмовляти? Я знаю пару сімей, діти поступово вже розмовляють з акцентом. А чим далі, то вони її будуть знати на рівні Кирзика от і все. Те що Дідзьо співає тут, а не в Португалії, то за це подякуйте Кузьмі. А нацгвардієць якого судять в Італії до кого туди поїхав? А скільки дівчат виїхало в ту ж Італію в 90-00 роках? Вони якій мові навчать своїх дітей? І новий правопис вони навряд знають. І таких прикладів багато. Так що з тієї цифри в 65 000 000 українців сміливо викреслюйте 40% якщо не більше. --Jphwra (обговорення) 21:28, 18 червня 2019 (UTC)
Ви перейшли на особистості - мені дуже шкода, що Ви пробуєте зняти чиїсь неіснуючі окуляри, можливо у дзеркалі буде підказка... Дайте зарплату "в межах здорового глузду" і вони вивчать мову любу (що підтверджує їх виїзд у інші країни!) - чи молода особа якій +-20 літ може прожити на 3800 і бажає працювати в таких умовах? (не те що перспективи не має, жити як?). Економіка причина "міграції". З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 11:37, 21 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Ні, не потрібна. --Yuriz (обговорення) 17:00, 18 червня 2019 (UTC)

Ні, не потрібна.--Yasnodark (обговорення) 16:56, 19 червня 2019 (UTC)
Ні, не потрібна. --Mykola Swarnyk (обговорення) 03:57, 21 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Заміна Ф=Т це, на мій погляд, своєрідний рос. «Пробный камень»: Гугл вже надає дві версії: кирилицею та латиницею. Тобто наступний крок — латинізація мови предків. Мені цілком достатньо латинізованої мови від KYIVSTAR: (Na miy pohlyad tse svoyeridnyy «Пробный камень»: Huhl vzhe daye dvi versiyi kyrylytseyu i latynytseyu. Tobto nastupnyy krok latynizatsiya movy predkiv. Meni tsilkom dostatnʹo latynizovanoyi movy vid KYIVSTAR). Отже Google перетворюється на хухл (Huhl)… Це просто жах, не треба цього робити! Якщо поступово введуть правопис латинськими літерами — остаточно розділять залишки громадян, які володіють мовою, ще на дві частини. З повагою --Aibolytt (обговорення) 08:57, 21 червня 2019 (UTC)

Запит-запитання (за результатами і суттю обговорення, що вище)[ред. код]

Прелюдія[ред. код]

«Хлопці, ви що, там, чогось об'їлись, чи, вибачаюсь, обкурились»? (Одразу прохання нікому не ображатися!)

« Когда в товарищах согласья нет,

На лад их дело не пойдет, И выйдет из него не дело, только мука. Однажды Лебедь, Рак да Щука Везти с поклажей воз взялись И вместе трое все в него впряглись; Из кожи лезут вон, а возу все нет ходу! Поклажа бы для них казалась и легка: Да Лебедь рвется в облака, Рак пятится назад, а Щука тянет в воду. Кто виноват из них, кто прав - судить не нам; Да только воз и ныне там.

»

Ще й Пітон «впрягся»! Та ще й не ясно, куди намагається «тягнути»? (Це не для образи!!!)

Вступи[ред. код]

  • Вступ 1:

Якщо ви приїдете у Бейджінг та хочете побачити Китай без глянцю, і маєте гроші, та й наймете таксі і поїдете для початку у найближчий порт Тяньцзінь, то зможете переконатися, що ваш таксист абсолютно не орієнтується у цьому місті і ніякі пояснення місцевих йому не допоможуть — він їх не розуміє. Хтось зможе повірити, що у Житомирі (приблизно на такій же відстані від столиці) київський таксист ні бе, ні ме, ні кукуріку? Китай — не Україна! І за площами, і за кількістю населення і за кількістю говірок! Ще й зауважте, що китайську Вікіпедію пише, в основному, діаспора. Тепер погляньте на їхню Вікіпедію. Ніяких воєн відкотів, ніяких «містечкових» і ніяких «правописних» скандалів! Є державна мова! Є єдиний державний правопис! І крапка! У нас же — вакханалія!

  • Вступ 2:

Сьогодні довелось мені спілкуватися із двома «про-російски» і «про-совковськи» налаштованими молодиками, які безапеляційно стверджували, що радянська і російська освіта — найкращі в світі, які при цьому, не мали уявлення, що ж таке СО, СН (саме ті, які вилітають із вихлопних труб) і, взагалі, не знали не тільки про склад повітря, а і що таке О2, СО2, С, N. А незнанням іноземної ще й хизувалися. Не повірили мені, що кожен учень практично кожної школи в ЄС і не тільки в ЄС, володіє, принаймні, двома, іноземними мовами, а то і більше. Намагаючись підтвердити правоту своїх слів, я порадив їм відкрити в українському розділі Вікіпедії статтю Глобальна школа THINK. Один відкрив і показує мені, та й питає: «Ця?» Дивлюся в його телефон і не вірю власним очам. Стаття російською!? Думаю собі — стаття є лише в українському і англійському розділах Вікіпедії — невже москалики встигли? Але читаю — стаття хоча і російською, однак, слово в слово повторює український текст. Запитую - а як ви це отримали? Показують: Внизу мобільної версії є перемикач: «Українська/Російська». Я в ступорі! У зв'язку із цим, запитання:

Запитання[ред. код]

Звертаюсь до адміністраторів і грамотних користувачів: Це можливості Вікіпедії? Чи це можливості браузера телефону того молодика? Якщо це можливість Вікіпедії (у себе і у стаціонарній і у мобільній версії я такого не знайшов) чи це щось стороннє, однак, це нашим «умільцям по плечу», то:

Звернення[ред. код]

  • Звернення 1

Давайте нічого не розтягувати у різні боки і не рвати УкрВікі на куски, (принаймні, як білоруси), а реалізувати таку можливість, наприклад, для статті Хокей такий перемикач:

  • Основна стаття (згідно із правописом)/
  • Альтернативна стаття.
  • Звернення 2

Давайте максимально реалізовувати таку можливість, якщо вона доступна лише для версій статті різними мовами. Чому? Мій сокашник проживає в Росії. Коли раджу йому прочитати свою статтю в УкрВікі чи інші статті, яких немає в РосВікі чи статті, версії яких в РосВікі дуже відрізняються від інших, то він відмахується, посилаючись на незнання мови або на необхідність користуватися перекладачами. Якщо ж така можливість буде доступною не тільки у гаджеті згаданих мною молодиків, а і у всіх (у тому числі, і у мене), повірте — відвідуваність УкрВікі зросте на порядок, бо, хоча загалом, український розділ і бідненький, однак, у ньому є достатньо багато статей, особливо, які писали фахівці, кращі не тільки від російських, а і від решти розділів. Будь-який англієць бачить, що українська версія виглядає краще, ніж його англійська, побачивши кніпочку «Українська/English», обов'язковий її натисне. Можливо, сплеск відвідуваності саме через недавню появу такої можливості у багатьох?

Як я бачу можливість найбільш примітивної реалізації моїх пропозицій? Та, хоча б у підпункті <>== Див. також ==</> додавати альтернативну версію.

Усім всього найкращого. Перепрошую усіх, кого образив мій стиль і тон звернень. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:29, 18 червня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Як завжди забагато води. Відносно Китаю, Ви китайську знаєте? Щоб стверджувати те все? Я писав про те, що експерименти призведуть до втрати і без того малої кількості читачів. Взагалі хто-небудь читає те що я пишу і хочу донести? Зеленський сказав про 65 мільйонів українців і це в той час як більшість українців в Україні голосують звідси ногами. Вони оселились де завгодно. Зустрічав єврея з Дніпра в Ізраїлі торік він суто російськомовний, хоч на його таксі і прапор і герб Україні присутні і він часом говорить українською, а от його діти володіють вже суто російською. Російська в більшості звучить і від багатьох репатріантів. Щодо українців в Польщі. Мови близькі, економіка там сильніша, наші там адаптуються і досить швидко. Росія те саме є Галушко який це пітвердить, там на відміну від Польщі геть немає україномовних шкіл. Закарпаття: купа словаків, угорців, чехів, румун які мають по два-три паспорти і за можливості обирають не Україну для подальшого проживання. І більшість з них оті «дебіли» про яких заявила Фаріон, тобто вони в більшості російськомовні. Крим та Донбас російськомовні тому вони так легко пішли під рашку. Харків близько 20% шкіл лише україномовні. Більшість шкіл Запоріжжя, Дніпра, Кривого, Херсону, Миколаїва та Одеси російськомовні. За такої тотальної русифікації при мовних експериментах більшість з них ніколи не буде вивчати українську мову. Все це стосується частково і центру України і Поділля і Черніговщині і Полісся. Про що панове ви ведете мову? про яке ріноманіття? Вони сприймають МІФ але аж ніяк міт. АФІНИ але ні міфічні Атени тощо. Просто гарячі голови які прийняли цей новий правопис фактично вгатили осиновий кіл в українську мову це бомба повільної дії як рано чи пізніше спрацює і замість 45% - 65% «дебілів» це буде 75-80% і цифра буде збільшуватись. правда я так розумію більшості на це начхати але вийдіть на вулицю і послухайте там інша мова і вона здебільшого російська і цю цифру можуть збільшити в рази вже дуже скоро. --Jphwra (обговорення) 20:53, 18 червня 2019 (UTC)

І щоб Ви були мені здорові ;)! А на додачу до здоров'я додам пару коментарів на Ваш «коментар».
* Коментар 1. Стосовно води. Або я чогось не розумію, або «хто ж тут воду ллє?» Я про одне. Ви — ж зовсім про інше. Я про те, як би «примирити усіх баранців» (і білих і чорних) на вузенькій кладці застосування різних правописів в УкрВікі. Я про те, чи можна використати із користю оту кніпочку (див. вище). А Ви тут мені про якусь статистику «хто, як і чим голосує», «який процент тяжіє до російської». Та най собі тяжіють! І чим більше мов знає людина – тим кращий потенціал вона має! Ви погляньте, до чого тяжіють талановиті українці хоча б тих, які щорічно беруть участь у конкурсах для вступу у Коледжі об'єднаного світу. І не всі з них залишаються там, де навчалися. Ви погляньте, до чого тяжіють діти грошовитих українців. Чомусь на російську вивчають, а англійську, французьку ще й гішпаньську у школі Гордонстоун. От візьму і добавлю «води» у Вашому ж стилі: Російська, між іншим — все більше і більше тяжіє до відстійних мов. Скажіть, що нею можна почитати? Хіба що заяви Доренка типу «всё русское – …», за які його ж і … А щось серйозне? Хіба що про «вчорашній день».
* Коментар 2. Стосовно знання китайської. МА-ЛУ-ВА-ТО БУ-ДЕ! Ви так безапеляційно стверджуєте те, чого не знаєте і притому, виставляєте це наче істину. А не задумалися над тим, щоб стверджувати те, що я стверджую, потрібно про це не прочитати, а самому поїхати, пожити, попрацювати, самому найняти таксі, і. ін. (я вже не кажу про те, щоб Вам поставили пам'ятник o:-!). Так стосовно мови. Якщо би Ви звернули увагу на те, що я у деяких статтях застосовую матеріали не тільки із китайської Вікіпедії, а і з 百度百科, то, думаю, цієї «води» тут не було б. Там можете знайти море інформації про китайський і азійський футбол, якої в УкрВікі немає.
* Коментар 3. А дописувачів в УкрВікі значно побільшає, якщо ви перестанете «відлякувати» новачків своєю «Вікі-дідовщиною». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:28, 19 червня 2019 (UTC)

Ви рожеві окуляри знімайте. Те що російська втрачає носіїв так це відбуається не за рахунок України, а насамперед Казахстану, Середньої Азії та Кавказу з Балтією. Це так для розвитку. Відносно Європи, то там як були росфілологічні факультети так і лишаються, наші не мають такого поширення. Он навіть в Польщі були проблеми з найстаршою україномовною школою в Легниці. Всі ВНЗ Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини розвивають власну мову і викладають ще англійською. Відносно нових користувачів, то вони працюють як завжди в конкурсах, щойно вони завершаться і от тоді буде видно скільки в нас нових. Відносно мого «тероризму», то вивчайте матчастину, тероризую я власне тих хто займається спамом тулячи десяткі разів одну статтю під різнирми назвами. А те що пишете ви то вода я от відповім вам конкретно, а такі «епоси» від вас нецікаво читати, немає конкретики. --Jphwra (обговорення) 08:01, 19 червня 2019 (UTC)

Чи ви неуважний, чи я чогось не розумію? Погляньте, ваша «конкретика» зовсім не стосується теми обговорення, яку я тут підняв. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:57, 21 червня 2019 (UTC)

Пропозиція щодо варіантів статті в правописі-1990, правописі-2019 і т.п., виглядає раціонально. В такому разі, слід узгодити правила іменування, порядок оформлення, технічну реалізацію (напр., нехай це буде шаблон у шапці статті, що дозволятиме перемикатися між правописними варіантами. Або ж зробити повноцінний перемикач між варіантами статті, щоб користувач міг вибирати правопис для читання вікіпедії за замовчуванням — вимагає глибшого втручання в двигунець вікіпедії). Також предметом суперечок може бути, який із правописних варіантів має бути основним, на який переспрямовуватимуться іншомовні інтервікі (у випадку можливості вибирати правопис за замовчуванням індивідуально, це менш принципово), і, очевидно, слід подбати про інтервікі-переходи з альтернативних правописів на іншомовні вікі. P.Y.Python (обговорення) 23:14, 19 червня 2019 (UTC)

Ще вище перед цим говорили про перенаправлення як найкращий вихід з правописних конфліктів. На жаль, насправді це не вихід: стаття все одно пишеться в якомусь правописі і з якоюсь термінологією — якщо я вводжу «перекис водню» й отримую статтю дерев'яною мовою про «гідроген пероксид», то читати її мені незручно — я відволікатимусь на термінологію авторів і відчуватиму нестримне бажання все переписати по-людськи, замість того, щоб просто сприймати суть написаного. В ряді випадків, перенаправленнями вирішити проблему неможливо навіть частково: якщо я називаю єнотом ссавця родини єнотових, автор статті — ссавця родини собачих (тобто, маємо випадок «фальшивих друзів перекладача» між двома термінологічними системами), то куди те перенаправлення тулити? P.Y.Python (обговорення) 23:55, 19 червня 2019 (UTC)

Дякую за розуміння. От, якби перший варіант нашим умільцям вдалося реалізувати Face-glasses.svg! Та ще й, якщо Ви вбиваєте у пошуковик саме «Перекис водню», то «Вікі-моторчик» виводить саме на альтернативний варіант, а не на «Гідроген пероксид». Який з варіантів вважати альтернативним? А той, що суперечить державній мові та не дружить із чинним правописом. Або ж це вирішується «консенсусом». В УкрВікі консенсус - це інструмент для «обраних» — «ми тут порадилися і я вирішив». А ділити Вікіпедію - це як пропозиція Соломона розірвати дитину навпіл. Надіюсь на Соломонову мудрість і знаходження справжнього консенсусу. Бачите, у Вас негарне ставлення до «Гідрогену пероксиду», а у мене негарне ставлення до «перекису водню». Для мене це типу щось у холодильнику зводніло та ще й перекисло. Особливо мене веселять польські терміни. Але ж порозумітися можемо. Ще раз перепрошую за моє намагання покаламбурити вище. З повагою, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:25, 20 червня 2019 (UTC)
Що значить «суперечить державній мові»?! Коли приймалась Конституція з відповідною статтею про мову, про правопис, затверджений понад два десятиліття потому, зі зрозумілих причин, не йшлося - сам її текст мав би відповідати тим правописним нормам, що діяли тоді. Йшлося лише про українську мову. Не про «українську мову в поточному затвердженому урядом правописі», а про українську мову взагалі, незалежно від правописного варіанту — інакше виходило б так, що тексти законів, прийнятих раніше, щоразу після зміни правопису ставали б «іншомовними», написаними «не на державній мові». І ніхто не переписує закони відповідно до поточних правописних норм після кожного виходу нової редакції правопису — як мінімум, це може призвести до зміни їх змісту через помилку переписувача, а отже, вимагає затвердження змін на найвищому рівні, що складно. Звужувати державну мову до поточної офіційно затвердженої редакції правопису — це вже спекуляції. P.Y.Python (обговорення) 07:56, 20 червня 2019 (UTC)
Ваші пояснення заставили мене задуматися над поняттям «державної мови». Цілком погоджуюся. Вдячний за пояснення і за те, що підштовхнули подумати. Роблю поправку: «не суперечать чинному правопису». І мені також це не зовсім подобається, однак вважаю, що якщо є якийсь чинний на даний момент правопис, то у офіційній мові потрібно дотримуватися саме його. Отже, основна стаття має бути написана саме цим чинним суржиком (хоча би для того, щоб не «підставляти» учнів та студентів, які з Вікіпедії списуватимуть). Можливість альтернативних версій (якщо будуть такі ентузіасти, які їх писатимуть) однієї і тієї ж статті тільки збагатить українську мову і український народ, і розширить ту кладочку, на якій ніяк не можуть розминутися прихильники різних версій. Тому що мова багатогранна, як і різновиди відтінків мови. А рано чи пізно розтануть як торішній сніг пост-радянські і пост-російські відрижки у мові. І процес її вдосконалення лежить і на нас і, в основному, на тих, хто правописи розробляє та вводить. І вода той камінь точить. І нам потрібно постійно шукати рос. в товарищах согласья, а не розривати Вікіпедію. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:55, 20 червня 2019 (UTC)
  • я як розумію, то гуглопереклад через додаток якийсь. Питання інше. Змін в правописі штук максимум 10. Питання: для чого тратити час і ресурси на такі глобальні зміни щоб відобразити в статтях Атіни, варіянт, инший і ще пару параграфів? Божечки в англвікі просто ставлять шаблон на СО статті (бо американська, англійська, австралійська відрізняються) і не створюють війну редагувань. Поліпшив статтю на 5 тисяч кБ тексту і пиши за правописом 2019 року. Написав нову статтю пиши за правописом який сам обрав. Щодо усталених слів, то є ВП:ПС. Бо правопис (грубо говорячи) дозволяє і катедра і кафедра; і Ґой і Гой. Тут питання лише щодо іменування статті і все. Усе інше просто: Дайте редакторам змогу писати, а не воювати. --『  』 Обг. 14:58, 20 червня 2019 (UTC)
  • Пропозиції Biletsky Volodymyr, на жаль, неконструктивні. Прошу вибачити мою зухвалість, але це непродумані пропозиції. Абсолютно невдалим є пропонувати «безкоштовний/додаваний» автопереклад. Як перекладати імена, що розрізняються вжитком літер ф/т, і/е, г/ґ? В обох правописах з цим повна плутанина. Ніякого автоперекладу не вийде. І крапка. На приклад англійської Вікіпедії теж посилатися не можна: ми сутності зовсім різних порядків, зрозумійте ж нарешті. Англійська має безліч регіональних варіантів, це вже давно надмова-койне. А українська навіть в своїй країні бореться за виживання. Спостерігаю, що нас навколо лякають: «Суржик! Русизми! Калька! Совіцький правопис! Наркомівка!», плетуть теорії змови. А не треба ніяких змов: при декларативному волінні української активна частина населення схиляється до інших мов (хто побагатше — до європейских, хто попростіше — до відомо якої). А цей розгардіяш у Вікіпедії, що незабаром почнеться, цьому дуже посприяє. Мав нагоду помітити, що ті вікіпедисти, хто хоч трохи розуміються у мовознавстві і в історії української мови, несхвально відгукнулися про реформу. Пропоную бойкотувати. --В.Галушко (обговорення) 21:55, 20 червня 2019 (UTC)
Задачу розбіжностей між правописами звести до автоперекладу проблематично. Навіть згадане правило тети/фіти неявним вчином захоплює правила транслітератції ще кількох грецьких літер (тому не Атіни, Тіви, міт, етір, а Атени, Теби, міт, етер). Це якби на латинку перевели — тоді все просто, там навіть не переклад, а трансліт (проте, зворотній транслітерації більшість популярних варіантів латиниці піддаються гірше). Крім того, як я зазначив вище, проблема включає в себе не лише розходження в правописах (що стало актуальним нещодавно), а й розходження в термінологічних системах (що є проблемою вже досить давно). Говорячи про правопис-90, я маю на увазі й галузеву термінологію, що відповідає тому часу (хоча й до власне правопису вона не належить). P.Y.Python (обговорення) 10:43, 22 червня 2019 (UTC)

Я категорично Symbol oppose vote.svg Проти розділення української вікіпедії. Все можна вирішити шляхом компромісів як робиться у всіх розвинених мовних розділах вікіпедії, як наприклад і у нас було з "копаним м'ячем". А ці всілякі "мовні реформатори" викликають в мене несприйняття м'яко кажучи бо вони дуже відірвані від сучасного і історичного мовного середовища та сприяють розділенню всього українського. Я противних цих всіх взятих зі стелі (чи від ліхтаря) "Атен" "коробок перепехунців". Остаточно мої погляди сформувалися на справжній вигляд української мови коли я почитав (послухав) і зіставив твори Шевченка, рекламні оголошення Львова 1920-1930х років (під Польщею) і тим як розмовляли мої прабабусі з села під Херсоном. Ні де в цих джерелах я не зустрів ні "Атен" ні "коробок перепехунців" ні інших міфічних слів, навпаки це була така нормальна українська мова схожа на сучасну за винятком деяких незначних аспектів. До речі у всіх трьох джерелах повно тих слів які особливо розумними "науковцями" у власній уяві вважаються "русизмами". Скажу по суті а ніякі це не русизми бо так балакали і писали наші пращури 100-200 років назад. Тому всі ці "Атени" це не більше ніж плід уяви "фантастів" від мовознавства 1980-1990х років. Вибачаюся за експресію бо накипіло. Якийсь просто "розкольницький" період у нас зараз ось таке питання з'явилося у вікіпедії, в церковному житті відбувається казна що з цим "екс-кгбістом" в маразмі. Єдність понад усе "одна країна, один народ, одна мова".--Сергій1992 (обговорення) 14:00, 23 червня 2019 (UTC)

Здається, варіант з перемикачем і не поганий, проте чи варт товар роботи? Як би то не було, новий правопис існує, і наступний навряд з'явиться найближчим часом, тому не бачу сенсу бойкотувати щось, чи якось розтягувати перехідний період. Нові правила такі, як вони є, тому давайте може, замість того, щоб робити марні спроби створити "альтернативні правила української мови", подумаємо, як привести до ладу те що є? Вочевидь, нахрапом це не зробити, і по кожній зміні треба вирішувати, чи треба її імплементувати, чи ні, і як це зробити — то давайте займемось цим, замість оцих ні до чого не ведучих розмов. Через рік школярам вже будуть знижувати оцінки за те, що вони пишуть за старим правописом, і не хотілося б, щоб у Вікіпедії була репутація джерела, якому не можна довіряти ні в питанні орфографії, ні в питанні ортографії --BogdanShevchenko (обговорення) 14:39, 24 червня 2019 (UTC).

Опитування читачів Вікіпедії[ред. код]

Команда досліджень Фонду Вікімедіа планує провести повторне опитування читачів Вікіпедії. Ви можете почитати більше про перші дві частини дослідження на сторінці Мета-вікі (посилання є нижче) або у цих двох статтях: https://arxiv.org/abs/1702.05379 та https://arxiv.org/abs/1812.00474. Жодних збоїв для редакторів під час цього опитування бути не повинно. В опитуванні до читачів будуть запитання про їхню мотивацію до читання, а також кілька загальних запитань (вік, стать, освіта, місце, рідна мова). Опитування має на меті покращити наше розуміння різноманітності редакторів, а також відмінності у потребах і досвіді читачів Вікіпедії у різних громадах. Ми плануємо почати опитування 26 червня 2019 року. Триватиме воно тиждень, а вибірка складатиме 1 читач з кожних 16-ти. Якщо у вас є запитання, не вагайтеся пінгувати користувача Isaac (WMF) або залишайте коментар на сторінці Мета-вікі page. Дякую! --Isaac (WMF) (обговорення) 13:33, 25 червня 2019 (UTC)