Відмінності між версіями «Вікіпедія:Проєкт:Чи ви знаєте/Підготовка наступного випуску»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 10: Рядок 10:


=== До звичайних випусків ===
=== До звичайних випусків ===
* '''[[Головко Андрій Васильович|Український письменник]]''' до того як стати лауреатом Шевченківської премії, класиком, чиї твори згодом віднесуть до надбань дитячої літератури, холоднокровно вбив свою жінку і п’ятирічну доньку.--[[Користувач:Qypchak|Кипчак]] ([[Обговорення користувача:Qypchak|обговорення]]) 19:19, 27 січня 2017 (UTC)
* Звичайний [[молоток]], загублений 1992 року в селі Хоксн в Англії, після того, як був '''[[Хоксненський скарб|знайдений]]''', став експонатом [[Британський музей|Британського музею]].--[[Користувач:Romanbibwiss|Romanbibwiss]] ([[Обговорення користувача:Romanbibwiss|обговорення]]) 09:26, 26 січня 2017 (UTC)
* Звичайний [[молоток]], загублений 1992 року в селі Хоксн в Англії, після того, як був '''[[Хоксненський скарб|знайдений]]''', став експонатом [[Британський музей|Британського музею]].--[[Користувач:Romanbibwiss|Romanbibwiss]] ([[Обговорення користувача:Romanbibwiss|обговорення]]) 09:26, 26 січня 2017 (UTC)
* У великій [[СРСР|«розвинутій» країні]] можливість '''[[Грамофонна платівка#Цікаві факти|долучитися до популярної музики]]''' зростала зі збільшенням [[Рентгенографія|отриманого її громадянами випромінювання]] --[[Користувач:Ветер|Ветер]] ([[Обговорення користувача:Ветер|обговорення]]) 09:14, 24 січня 2017 (UTC)
* У великій [[СРСР|«розвинутій» країні]] можливість '''[[Грамофонна платівка#Цікаві факти|долучитися до популярної музики]]''' зростала зі збільшенням [[Рентгенографія|отриманого її громадянами випромінювання]] --[[Користувач:Ветер|Ветер]] ([[Обговорення користувача:Ветер|обговорення]]) 09:14, 24 січня 2017 (UTC)

Версія за 19:19, 27 січня 2017

Скорочення
ВП:ЧВЗ

На цій сторінці збираються факти для рубрики «Чи ви знаєте», що розміщена на Головній сторінці. Основна стаття виділяється жирним шрифтом.

Ви можете додавати сюди все, що здалось вам цікавим у Вікіпедії, робити анонси нових та подавати цікавинки з давно існуючих статей. Випуск рубрики оновлюється щотижня, а також по мірі накопичення матеріалу.

Докладніше див. Проект:Чи ви знаєте

Якщо можливо, не вилучайте матеріал з цієї сторінки, а використовуйте <S>закреслювання</S> (закреслювання)

До звичайних випусків

* Хоча цей раб і приніс небачене процвітання для своєї Батьківщини, однак помер, хоч і вільним, але у бідності.--Nickispeaki (обговорення) 15:05, 24 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

До Євро 2016

До шлюбного спецвипуску

Наближається Весна, то коли ж, як не зараз!

Музичний спецвипуск

Нам варто було б якось зорганізувати такий спецвипуск, бо є вже і цікавинки для нього, але статті слабенькі і їх просто необхідно поліпшити. --Олег (обговорення) 16:33, 16 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

@Mr.Rosewater: то що, коли його організувати? Є наприклад нагода до дня музики - 1 жовтня, але цього року пропустили. Або можна би під наступне Євробачення (у травні). @Nickispeaki:, ті статті дійсно слабенькі, а пан Хтось десь забарився, може розшириш з англовікі, наприклад? --A1 (обговорення) 18:52, 18 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
@A1: до дня музики було б краще, але можна й до Євробачення. Ви могли б цим зайнятись? --Олег (обговорення) 08:48, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
Так, міг би. Тільки б не забути. --A1 (обговорення) 14:45, 20 листопада 2016 (UTC)[відповісти]

Науковий спецвипуск

Виявляється, цей рік - рік науки у Вікіпедії. Давайте зберемо чогось. --Brunei (обговорення) 15:57, 27 січня 2016 (UTC)[відповісти]

@Brunei: Непогано було б спочатку загальнонауковий тиждень-місяць зорганізувати? --Олег (обговорення) 18:19, 9 березня 2016 (UTC)[відповісти]
@Brunei:, @Олег-літред: та всі зацікавлені — Всесвітній день науки відзначається щорічно 10 листопада. Давайте готуватися на цю дату. Десь за місяць до цього можна зогрганізувати й загальнонауковий місячник. --Олег (обговорення) 15:14, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]

Біологія

Острівці Лангерганса
Джгутик
Хімічна структура пуринів
TRPM8, TRPA1 та TRPV1 іонні канали, що реагують на метол, алілізотіоціанат та капсаїцин (що є у м'яті, гірчиці та перці чілі, відповідно)

@Helixitta: досить специфічні, якщо не проти, теж переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 19:11, 16 вересня 2016 (UTC)[відповісти]

  • Добре було б перед тим, як до цікавинок додати, хоч трохи статтю підправити. Ну, відпатрулювати, додати джерел. Та й розширити той манюсінький стабчик... @Fessor: А цікавинка дійсно цікава! Сам таке вперше чую, хоча в дитинстві їв пташине молоко. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 09:44, 8 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]

Все решта

@Dim Grits: якщо не проти, переніс до наукового спецвипуску. --Олег (обговорення) 18:23, 15 липня 2016 (UTC)[відповісти]

Вато-цікавинки

Транспортний спецвипуск

Відразу три цікавинки з доволі вузької однотипної тематики, можливо, згодяться для спецвипуска. Якщо не набереться достатньої кількості, поступово розкидаємо по звичайним випускам. --Олег (обговорення) 03:04, 14 серпня 2014 (UTC)[відповісти]

Буковинський спецвипуск

Може, помаленьку й набереться. У цьому українському селі розміщена пам'ятка природи на честь молдавського національного героя.

Запорізький спецвипуск

Одеський спецвипуск

???--Шиманський Василь 20:44, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Там можна попробувати також обіграти колишні назви німецьких поселень: Колись на території України були свої Гамбург, Лейпциг тощо... --ДмитрОст 20:30, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
З приводу вашого зауваження:
Перше албанське поселення на території України носило назву одного з найнебезпечніших видів павуків, що водяться на нашій території.
  • Площа суходолу цього району усього в півтора раза більше за площу водної поверхні. Або майже половину площі цього району займає водна поверхня. --ДмитрОст 11:20, 2 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Знову ж, в статті ніде не вказана площа водної поверхні. --Олег 07:39, 7 грудня 2011 (UTC)[відповісти]
Додав у статтю, триває Тиждень Одещини, може назбирається ще 3 цікавинки, бо три ніби вже є. --ДмитрОст 20:27, 21 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Так, дякую. --Олег 14:11, 22 лютого 2012 (UTC)[відповісти]


До Закарпатського спецвипуску

  • Цілих 12 європейських столиць ближче до Ужгорода ніж Київ. (в підтвердження тільки така-во фотка [1])--Звірі (обговорення) 13:18, 31 січня 2014 (UTC)[відповісти]
  • В мене враження, що колись вже було: Москва-ріка впадає в Тису. --Lystopad (обговорення) 21:51, 29 червня 2013 (UTC)[відповісти]
    Не було. --Олег (обговорення) 05:16, 30 червня 2013 (UTC)[відповісти]
  • Не знаю чи було про аеропорт Ужгорода: можна подати так: для того, щоб літаку здійснити посадку в аеропорту цього українського міста, йому необхідно (перетнути) порушити повітряний простір іншої держави.
  • Ну і ще одне за Тижнем Закарпаття. У 1946 р. кордон між Україною та Словаччиною проліг через хату одного з мешканців цього села (Селменці), яку через це зруйнували. У результаті демаркації кордону утворилося два села: 2/3 відійшло до Словаччини і почало називатися Великі Селменці, а 1/3 до України — Малі Селменці. --ДмитрОст 21:33, 27 листопада 2011 (UTC)[відповісти]
  • Не знаю, як це обіграти, але прикольна інфа про залізничне сполучення між Ужгородом і Раховом. У статті про Закарпатську область

    Поздовжня лінія №№ 16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—БереговеКоролевоХустТячівТересва—Солотвино—(недіючий відрізок до Великого Бичкова), має нині підрядне значення, але у 192045 роках він був головною магістраллю тодішньої Підкарпатської Русі. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном — 40 км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки Тиса, тобто на території Румунії.

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Таким чином Рахівський район практично відрізаний у залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між 1919 та 1938 роками між між тодішньою Чехословаччиною та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда Прага—Ясіня без митного та паспорного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням Сату-МареСигету-Мармацієй, який курсував через Королево).

Можливо, за результатами Другої світової війни ця центральна залізнична магістраль перетворилася на мертву гілку. --ДмитрОст 09:42, 17 березня 2012 (UTC)[відповісти]

  • Ця область першою в Україні перейшла від централізованого опалення до автономного. Можна додати в Закарпатський тиждень. --ДмитрОст 10:19, 27 жовтня 2012 (UTC)[відповісти]

Шевченкіана

  • У поемі «Гайдамаки» подано тематику творів, писаних задля слави й грошей: «Про Парашу, радость нашу, султан, паркет, шпори…». Олег-літредобг. 03:27, 20 лютого 2015 (UTC)[відповісти]
  • Ця англійська поетеса й перекладачка стала однією з двох авторів, що переклали всього Шевченкового «Кобзаря». Олег-літредобг. 04:52, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Так одна з двох. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:41, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Пане Олеже, до речі, статтю про Віру Річ нещодавно анонсували в літературному спецвипуску (до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка). Див. Обговорення:Віра Річ. --Олег (обговорення) 15:17, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    @Khodakov Pavel: Шановний пане Павле, сам факт перекладу всього «Кобзаря» одним-одною головою й одним-одною парою рук — це, погодьтеся, якщо й не подвиг, то в усякому разі неординарна річ, яка виявилася під силу Річ. А те, що на таке спромоглись аж двоє — Димитр Методієв і Віра Річ, тільки додає слави (причому світової!) нашим двом Кобзарям (один без лапок, другий з ними). Теж якщо й не унікальний, то в усякому разі рідкісний випадок. Якщо знаєте приклади таких випадків, то подайте пропозицію в рубрику «Цікавинок». Щиро Вам за те подякую. Як на мене, ось такі факти завжди заслуговують великої уваги і розголосу. Хіба ні?! На мені висить, тяжіє і муляє сумління добрий десяток недороблених вікі-статей. Ось упораюся з ними — неодмінно напишу статтю, а відтак подам цікавинку про людину, яка переклала всі твори Шекспіра, причому чудово це зробила. Я читав і насолоджувався (на відміну від деяких зоїльних критиків). Аби тільки хтось не випередив мене в написанні й не пуркнув жалюгідного стаба... З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    У більшості випадків цікавинок можна ще назбирати. Он, я не як не перекладу з російської свою статтю про чудо-тренера. А так… повинно бути правило: збільшив статтю принаймні удвічі — подавай у цікавинки. А то згадали якийсь факт і зразу: оце цікава річ, наша Віра Річ. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:45, 1 листопада 2016 (UTC)[відповісти]
  • @Mr.Rosewater: Шановний пане Олегу, в літературному спецвипуску анонсовано те, що Віру Річ поховали на Чернечій горі. Про цілком перекладеного «Кобзаря» там не згадано. Щоб не повторюватися з однією й тією самою статтею (в нашому випадку — про Віру Річ), мою запропоновану цікавинку можна (і треба, це безперечно!) було б опублікувати чи за кілька, чи за кільканадцять років, до якоїсь круглої Кобзаревої дати й взяти за основу такі роки: 1814, 1861 (стаття «без лапок») та 1840 (стаття «з лапками»). Тут ідеально годився б 2040 рік, до якого навряд чи доживу. Невже ж у нас надмір цікавинок про Шевченка?! Ну не можна їх гайнувати й скидати бозна-куди, в безвість! Гаразд, що я поновив цю пропозицію з пам'яті, бо інакше пропала б, неархівована. Ще одного не можу втямити: чому ліквідовано рубрику «Літературний випуск»?.. З повагою — Олег-літредобг. 16:53, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
    Пане Олеже, хіба я її викреслив? Перефразую — погано, що не додали туди ще й цей факт, розмір цікавинки це дозволяв. Звичайно, бажано анонсувати різні статті, бо їх, як Ви знаєте, декілька сотень тисяч, а анонсуємо ми з нашими темпами близько 100 на рік. Іноді анонсуємо одну й ту саму статтю двічі, або й більше разів. До речі, статтю Шевченко Тарас Григорович анонсували у рубриці «Цікавинки» з 2009 року вісім разів. То ж і запропоновану Вами цікавинку ніхто не викреслив. Коли її розміщувати — питання, яке потрібно буде вирішити. Попередню про Віру Річ, як бачите, розмістили в літературному спецвипуску, присвяченому Івану Франку. Менше ніж за рік будуть 50-ті роковини від дня смері Павла Тичини, якого вона теж перекладала — можна зробити черговий спецвипуск і розмістити там. Це один із варіантів. Стосовно рубрики «Літературний випуск» — тут не буває, принаймні, ще не було постійних рубрик. З'являється якийсь проект тематичного спецвипуску, як правило, присвячений або якійсь даті, або тематичному тижню, як той, що зараз на головній (ще Вам варіант з Вашою цікавинкою), потім після розміщення її на головній зникає звідси до наступного разу. Ті, що тут висять роками, як Буковинський або Запорізький спецвипуск просто ще не набрали необхідної кількості цікавинок. До інших, як Одеський спецвипуск — ні в кого не доходять руки, щоб довести їх до фіналу. Тематичні просто так за традицією ще не розміщували. Частіше за все ми (та й, здається, іншомовні розділи) формуємо нетематичні випуски (теж варіант для Віри Річ, хоча й гірший, як на мене). --Олег (обговорення) 18:03, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]
  • P. S. Геть забув зауважити, що цікавинку про п'ятьох президентів США і пам'ятник Шевченкові таки можна було б довести до пуття (правда, для цього треба добряче попрацювати) й з успіхом оприлюднити. Це ж зразок довгобуду. Не знаю, як там було насправді, але мені хоч-не-хоч, а таки спадає на думку аналогія — історія з пам'ятником Котляревському в Полтаві («Котляревський мені без надобності». Олег-літредобг. 17:17, 27 жовтня 2016 (UTC)[відповісти]

Кінцеві редакції цікавинок на Головну

Ця таблиця додана для наочності, як буде виглядати розділ на Головній сторінці:

Uranus.jpg

Ура́н — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Діаметр Урана в 4 рази, а його маса — в 14,5 раза більші за земні, що робить його третьою за діаметром та четвертою за масою планетою Сонячної системи. Уран став першою планетою, відкритою у Новий час і за допомогою телескопа. Про відкриття Урана англійський астроном Вільям Гершель повідомив 13 березня 1781 року, тим самим уперше з часів античності розширивши межі Сонячної системи. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. На відміну від інших газових гігантів — Сатурна та Юпітера, що складаються переважно з водню і гелію — у надрах Урана та схожого з ним Нептуна відсутній металічний водень. Проте в них є багато високотемпературних модифікацій льоду — з цієї причини фахівці виділили ці дві планети в окрему категорію «крижаних гігантів». Зокрема, надра Урана складаються здебільшого з льодів і гірських порід. Основу атмосфери Урана складають водень і гелій. Крім того, в ній виявлені сліди метану та інших вуглеводнів, а також хмари з льоду, твердого аміаку та водню. Уран має найхолоднішу планетарну атмосферу у Сонячній системі з мінімальною температурою 49 К (–224 °C). Вважається, що Уран має складну шарувату структуру хмар, де водяна пара складає нижній шар, а метан — верхній. Як і інші газові гіганти Сонячної системи, Уран має систему кілець та магнітосферу. Крім того, навколо нього обертаються 27 супутників. Орієнтація Урана в просторі відрізняється від інших планет Сонячної системи — його вісь обертання лежить ніби на боці відносно площини обертання навколо Сонця. Унаслідок цього планета буває оберненою до Сонця то північним полюсом, то південним, то екватором, то середніми широтами. У 1986 році американський космічний апарат «Вояджер-2» передав на Землю знімки Урана, які він зробив, пролітаючи на відстані 81 500 кілометрів від планети.

 
Postscript-viewer.svg
Цікавинки
Postscript-viewer.svg
Цікавинки

Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Архів див. у розділі Вікіпедія:Проект:Чи ви знаєте/Архів пропозицій, що не потрапили до рубрики

Посилання