Відмінності між версіями «Вільне програмне забезпечення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (кодування)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Refimprove|дата=серпень 2013}}
: ''Ця стаття описує вільно поширюване [[програмне забезпечення]] у термінах проекту [[GNU]].
+
: ''Ця стаття описує вільно поширюване [[програмне забезпечення]] у термінах проєкту [[GNU]].
 
{{Не плутати|Безплатне програмне забезпечення|безплатним програмним забезпеченням}}
 
{{Не плутати|Безплатне програмне забезпечення|безплатним програмним забезпеченням}}
 
{{Не плутати|Відкрите програмне забезпечення|відкритим програмним забезпеченням}}
 
{{Не плутати|Відкрите програмне забезпечення|відкритим програмним забезпеченням}}
Рядок 6: Рядок 7:
 
* свобода виконувати програму як вам завгодно в будь-яких цілях (свобода 0);
 
* свобода виконувати програму як вам завгодно в будь-яких цілях (свобода 0);
 
* свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала обчислення користувача, як він побажає (свобода 1). Це передбачає доступ до [[початковий код|початкового тексту]];
 
* свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала обчислення користувача, як він побажає (свобода 1). Це передбачає доступ до [[початковий код|початкового тексту]];
* cвобода передавати копії, щоб допомогти іншим (свобода 2);
+
* свобода передавати копії, щоб допомогти іншим (свобода 2);
* cвобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Це передбачає доступ до початкового тексту<ref name="gnu-fs">{{cite web/uk|назва=What is free software?|видавець=Веб-сторінка [[GNU|проекту GNU]]|url=https://www.gnu.org/philosophy/free-sw.html|дата-доступу=6 серпня 2013}}</ref>.
+
* свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Це передбачає доступ до початкового тексту<ref name="gnu-fs">{{cite web/uk|назва=What is free software?|видавець=Веб-сторінка [[GNU|проєкту GNU]]|url=https://www.gnu.org/philosophy/free-sw.html|дата-доступу=6 серпня 2013}}</ref>.
   
 
Якщо хоча б однієї із цих свобод немає, програма не належить до вільного програмного забезпечення. Таким чином, якщо програма надається безплатно, це ще не означає, що програма є вільною: існує низка безплатних програмних продуктів, джерельний код яких не публікується, або на які існують обмеження використання чи розповсюдження. Такі програми не є вільним програмним забезпеченням.
 
Якщо хоча б однієї із цих свобод немає, програма не належить до вільного програмного забезпечення. Таким чином, якщо програма надається безплатно, це ще не означає, що програма є вільною: існує низка безплатних програмних продуктів, джерельний код яких не публікується, або на які існують обмеження використання чи розповсюдження. Такі програми не є вільним програмним забезпеченням.
   
При тому вільне програмне забезпечення не обов'язково мусить бути безплатним: копії можна розповсюджувати і за гроші, але не можна при тому заборонити безплатно копіювати програму далі<ref>{{cite web/uk|назва=Selling Free Software|видавець=Веб-сторінка [[GNU|проекту GNU]]|url=https://www.gnu.org/philosophy/selling.html|дата-доступу=6 серпня 2013}}</ref> чи обмежувати користувача в будь-якій зі свобод, зазначених вище.
+
При тому вільне програмне забезпечення не обов'язково мусить бути безплатним: копії можна розповсюджувати і за гроші, але не можна при тому заборонити безплатно копіювати програму далі<ref>{{cite web/uk|назва=Selling Free Software|видавець=Веб-сторінка [[GNU|проєкту GNU]]|url=https://www.gnu.org/philosophy/selling.html|дата-доступу=6 серпня 2013}}</ref> чи обмежувати користувача в будь-якій зі свобод, зазначених вище.
   
 
Оскільки кожен, хто має копію вільної програми, має право передавати її будь-кому безплатно, то найчастіше ВПЗ є безплатним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.
 
Оскільки кожен, хто має копію вільної програми, має право передавати її будь-кому безплатно, то найчастіше ВПЗ є безплатним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.
   
Термін '''вільне програмне забезпечення''' ввів [[Річард Столмен]], засновник проекту [[GNU]]<ref> https://www.gnu.org/gnu/initial-announcement.en.html Initial Announcement</ref>.
+
Термін '''вільне програмне забезпечення''' ввів [[Річард Столмен]], засновник проєкту [[GNU]]<ref> https://www.gnu.org/gnu/initial-announcement.en.html Initial Announcement</ref>.
   
 
Щоб [[програмне забезпечення]] вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з вільних ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:
 
Щоб [[програмне забезпечення]] вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з вільних ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:
Рядок 31: Рядок 32:
 
У 50—70-х роках ВПЗ було звичним явищем для [[користувач]]ів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х&nbsp;— на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.
 
У 50—70-х роках ВПЗ було звичним явищем для [[користувач]]ів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х&nbsp;— на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.
   
У [[1983]] році [[Річард Столмен]] заснував проект [[GNU]] після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні [[1984]] року, а [[Фонд вільного програмного забезпечення]] ({{lang-en|Free Software Foundation, FSF}}) був заснований у жовтні [[2005]] року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ''ліво''») на противагу «copyright» («авторське право») для позначення ВПЗ.
+
У [[1983]] році [[Річард Столмен]] заснував проєкт [[GNU]] після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні [[1984]] року, а [[Фонд вільного програмного забезпечення]] ({{lang-en|Free Software Foundation, FSF}}) був заснований у жовтні [[2005]] року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ''ліво''») на противагу «copyright» («авторське право») для позначення ВПЗ.
   
 
ВПЗ&nbsp;— це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку [[сервер]]ів та [[інтернет]]-служб, як, наприклад, веб-сервер [[Apache]], СКБД [[MySQL]] та мова сценаріїв [[PHP]]. Повністю вільні [[комп'ютер]]ні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/[[Лінукс]] та ОС [[FreeBSD]]. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от [[веб-оглядач]]і, офісні пакети та мультимедійні [[Програвач мультимедіа|програвачі]]. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів&nbsp;— лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безплатно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.
 
ВПЗ&nbsp;— це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку [[сервер]]ів та [[інтернет]]-служб, як, наприклад, веб-сервер [[Apache]], СКБД [[MySQL]] та мова сценаріїв [[PHP]]. Повністю вільні [[комп'ютер]]ні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/[[Лінукс]] та ОС [[FreeBSD]]. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от [[веб-оглядач]]і, офісні пакети та мультимедійні [[Програвач мультимедіа|програвачі]]. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів&nbsp;— лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безплатно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.
Рядок 38: Рядок 39:
   
 
== Філософія ==
 
== Філософія ==
{{Стиль|дата=липень 2007}}
+
{{Стиль розділу}}
 
У європейській та заснованій на ній американській культурах відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні&nbsp;— зокрема програмні продукти&nbsp;— виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, тим не менш, чимало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено [[право користування]] лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.
 
У європейській та заснованій на ній американській культурах відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні&nbsp;— зокрема програмні продукти&nbsp;— виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, тим не менш, чимало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено [[право користування]] лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.
   
Рядок 46: Рядок 47:
   
 
== Кількість вільного програмного забезпечення ==
 
== Кількість вільного програмного забезпечення ==
Кількість вільних проектів вимірюється сотнями тисяч. Так, компанія Black Duck Software відкрила під ліцензією [[Creative Commons licenses|Creative Commons Attribution]] 3.0 Unported всіх даних соціальної мережі для розробників і користувачів відкритого програмного забезпечення [[Ohloh.net]].<ref>{{Cite web |url=http://www.blackducksoftware.com/news/releases/2012-07-18 |title=Black Duck Unveils Ohloh Open Data Initiative, Launches Beta Code Search Capability |accessdate=2012-07-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120728004320/http://www.blackducksoftware.com/news/releases/2012-07-18 |archivedate=2012-07-28 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=34378 Метаданные о 550 тысячах открытых проектов опубликованы под лицензией Creative Commons]</ref> Дані містять структуровану інформацію про 662 354 (''станом на [[березень]] [[2014]] року'') відкритих проектів, отриману в результаті агрегування інформації з приблизно 5000 репозиторіїв, включаючи репозиторії спільнот [[Eclipse]], [[Mozilla]], [[Apache Software Foundation|Apache]] і [[Ядро Linux|kernel.org]], а також [[хостинг]]и відкритих проектів [[GitHub]], [[SourceForge]] і [[Google Code]]. Для спрощення доступу до даних підготовлений спеціальний [[RESTful]] [[API]], за допомогою якого можна формувати вибірки статистики, наприклад, отримати інформацію про кількість учасників розробки заданого проекту, прийнятих комітів, розмір кодової бази, використаних [[мова програмування|мовах програмування]] і ліцензії. Пошуковий сервіс code.ohloh.net дозволяє виконувати пошук по кодової базі з більш ніж 10 мільярдів рядків коду.
+
Кількість вільних проєктів вимірюється сотнями тисяч. Так, компанія Black Duck Software відкрила під ліцензією [[Creative Commons licenses|Creative Commons Attribution]] 3.0 Unported всіх даних соціальної мережі для розробників і користувачів відкритого програмного забезпечення [[Ohloh.net]].<ref>{{Cite web |url=http://www.blackducksoftware.com/news/releases/2012-07-18 |title=Black Duck Unveils Ohloh Open Data Initiative, Launches Beta Code Search Capability |accessdate=2012-07-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120728004320/http://www.blackducksoftware.com/news/releases/2012-07-18 |archivedate=2012-07-28 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=34378 Метаданные о 550 тысячах открытых проектов опубликованы под лицензией Creative Commons]</ref> Дані містять структуровану інформацію про 662 354 (''станом на [[березень]] [[2014]] року'') відкритих проєктів, отриману в результаті агрегування інформації з приблизно 5000 репозиторіїв, включаючи репозиторії спільнот [[Eclipse]], [[Mozilla]], [[Apache Software Foundation|Apache]] і [[Ядро Linux|kernel.org]], а також [[хостинг]]и відкритих проєктів [[GitHub]], [[SourceForge]] і [[Google Code]]. Для спрощення доступу до даних підготовлений спеціальний [[RESTful]] [[API]], за допомогою якого можна формувати вибірки статистики, наприклад, отримати інформацію про кількість учасників розробки заданого проєкту, прийнятих комітів, розмір кодової бази, використаних [[мова програмування|мовах програмування]] і ліцензії. Пошуковий сервіс code.ohloh.net дозволяє виконувати пошук по кодової базі з більш ніж 10 мільярдів рядків коду.
   
 
== Приклади ==
 
== Приклади ==
Рядок 64: Рядок 65:
 
* Інструменти для тестування та [[зневадження]] сценаріїв [[Юнікс]]: [[Expect]]
 
* Інструменти для тестування та [[зневадження]] сценаріїв [[Юнікс]]: [[Expect]]
 
* Інструменти для слідкування за мережевими службами: [[Nagios]], [[WireShark]]
 
* Інструменти для слідкування за мережевими службами: [[Nagios]], [[WireShark]]
* САПР для 2-мірного креслення та проектування [[LibreCAD]]
+
* САПР для 2-мірного креслення та проєктування [[LibreCAD]]
 
* 3D САПР загального призначення [[FreeCAD (Juergen Riegel's)|FreeCAD]]
 
* 3D САПР загального призначення [[FreeCAD (Juergen Riegel's)|FreeCAD]]
 
* CAD-система з можливістю симуляції тримірного руху: [[FreeCAD (A-S. Koh's)|freeCAD]]
 
* CAD-система з можливістю симуляції тримірного руху: [[FreeCAD (A-S. Koh's)|freeCAD]]
Рядок 76: Рядок 77:
 
* [[Фонд вільного програмного забезпечення]]
 
* [[Фонд вільного програмного забезпечення]]
 
* [[Відкрите апаратне забезпечення]]
 
* [[Відкрите апаратне забезпечення]]
  +
* [[Розмаїття ліцензій]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 82: Рядок 84:
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [http://www.fsfla.org/svnwiki/index.en Free Software Foundation<sup>USA</sup>]
 
* [http://www.fsfla.org/svnwiki/index.en Free Software Foundation<sup>USA</sup>]
* ''Якоб Ріґі.'' [http://commons.com.ua/piringovoe-proizvodstvo-kak-alternativa-kapitalizmu-novyj-kommunisticheskij-gorizont/ Пиринговое производство как альтернатива капитализму: новый коммунистический горизонт] // [[Спільне (журнал)|Спільне]].&nbsp;— 04.12.2015
 
 
* [https://query.wikidata.org/#SELECT%20?item%0AWHERE%0A{%20{{replace|{{#property:P3921}}| |%20}}%0A} {{PAGENAME}} у Вікіданих], [[SPARQL]]-запит.
 
* [https://query.wikidata.org/#SELECT%20?item%0AWHERE%0A{%20{{replace|{{#property:P3921}}| |%20}}%0A} {{PAGENAME}} у Вікіданих], [[SPARQL]]-запит.
{{Портал|Вільне програмне забезпечення}}
+
{{Портал|Вільне програмне забезпечення}}{{ВВПЗ}}
 
{{Refimprove|дата=серпень 2013}}
 
{{ВВПЗ}}
 
 
{{Розповсюдження програмного забезпечення}}
 
{{Розповсюдження програмного забезпечення}}
 
{{Принципи відкритості}}
 
{{Принципи відкритості}}

Поточна версія на 10:38, 24 березня 2021

Ця стаття описує вільно поширюване програмне забезпечення у термінах проєкту GNU.

Вільне програмне забезпечення (англ. free software, software libre, чи libre software) — програмне забезпечення, яке надає користувачу низку неодмінних свобод:

  • свобода виконувати програму як вам завгодно в будь-яких цілях (свобода 0);
  • свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала обчислення користувача, як він побажає (свобода 1). Це передбачає доступ до початкового тексту;
  • свобода передавати копії, щоб допомогти іншим (свобода 2);
  • свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Це передбачає доступ до початкового тексту[1].

Якщо хоча б однієї із цих свобод немає, програма не належить до вільного програмного забезпечення. Таким чином, якщо програма надається безплатно, це ще не означає, що програма є вільною: існує низка безплатних програмних продуктів, джерельний код яких не публікується, або на які існують обмеження використання чи розповсюдження. Такі програми не є вільним програмним забезпеченням.

При тому вільне програмне забезпечення не обов'язково мусить бути безплатним: копії можна розповсюджувати і за гроші, але не можна при тому заборонити безплатно копіювати програму далі[2] чи обмежувати користувача в будь-якій зі свобод, зазначених вище.

Оскільки кожен, хто має копію вільної програми, має право передавати її будь-кому безплатно, то найчастіше ВПЗ є безплатним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.

Термін вільне програмне забезпечення ввів Річард Столмен, засновник проєкту GNU[3].

Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з вільних ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:

Власницьке програмне забезпечення найчастіше надається без доступу до джерельного коду, натомість для вільного програмного забезпечення доступ до джерельного коду є обов'язковою умовою.

Історія розвитку ВПЗ[ред. | ред. код]

У 50—70-х роках ВПЗ було звичним явищем для користувачів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х — на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.

У 1983 році Річард Столмен заснував проєкт GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд вільного програмного забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ліво») на противагу «copyright» («авторське право») для позначення ВПЗ.

ВПЗ — це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, веб-сервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от веб-оглядачі, офісні пакети та мультимедійні програвачі. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів — лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безплатно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.

Економічні вигоди моделі ВПЗ були розпізнані такими великими корпораціями як IBM, Red Hat та Sun Microsystems. Багато компаній, чий ключовий бізнес лежить за межами ІТ-сектору, вибирають ВПЗ для представництва в інтернет, для офіційних сайтів завдяки низькій собівартості та можливості вільно змінювати пакунки програм.

Філософія[ред. | ред. код]

У європейській та заснованій на ній американській культурах відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні — зокрема програмні продукти — виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, тим не менш, чимало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено право користування лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.

Комп'ютерна програма у цьому плані кардинально відрізняється. Скільки б не було вкладено ресурсів у її розробку, процедура її копіювання різко відрізняється від процедури копіювання, наприклад, табуретки. Вона не вимагає участі жодного автора програми і навіть будь-якої людини взагалі. Єдина стаття витрат при цьому — ціна носія даних та амортизаційні витрати копіювального пристрою. В результаті ми отримаємо два екземпляри програми, котрою зможуть користуватись уже двоє людей. Якщо ж до програми ставитися як до матеріального продукту і закріплювати права користування нею за певною особою, виникає ряд протиріч, котрі доводиться вирішувати штучними, протиприродними засобами.

Наприклад, потрібно вирішити, які все-таки збитки завдані «хазяїну» програми при її беззбитковому копіювання. Як правило, при цьому фігурує поняття «втрачений прибуток», тобто прибуток, який власник міг би отримати, але не отримав через, що його програму скопіювали. Доводиться придумувати методи, що блокують копіювання програм, чи пошкоджують копію; доводиться обмежувати зловживання — а заразом і свободу — всього людства на користь власника патенту — особливої категорії прав, введеної в законодавство. При тому далеко не завжди власник патенту та автор винаходу — одна й та ж особа.

Кількість вільного програмного забезпечення[ред. | ред. код]

Кількість вільних проєктів вимірюється сотнями тисяч. Так, компанія Black Duck Software відкрила під ліцензією Creative Commons Attribution 3.0 Unported всіх даних соціальної мережі для розробників і користувачів відкритого програмного забезпечення Ohloh.net.[4][5] Дані містять структуровану інформацію про 662 354 (станом на березень 2014 року) відкритих проєктів, отриману в результаті агрегування інформації з приблизно 5000 репозиторіїв, включаючи репозиторії спільнот Eclipse, Mozilla, Apache і kernel.org, а також хостинги відкритих проєктів GitHub, SourceForge і Google Code. Для спрощення доступу до даних підготовлений спеціальний RESTful API, за допомогою якого можна формувати вибірки статистики, наприклад, отримати інформацію про кількість учасників розробки заданого проєкту, прийнятих комітів, розмір кодової бази, використаних мовах програмування і ліцензії. Пошуковий сервіс code.ohloh.net дозволяє виконувати пошук по кодової базі з більш ніж 10 мільярдів рядків коду.

Приклади[ред. | ред. код]

Найвідоміше вільне програмне забезпечення:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]