Гаврилов Кузьма Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузьма Антонович Гаврилов
Гаврилов Кузьма Антонович.jpg
Народження 5 вересня 1922(1922-09-05)
Зибкове
Смерть 10 вересня 1997(1997-09-10) (75 років)
Нижній Новгород
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ Communication1936 forces emb n9618.png війська зв'язку
Роки служби 1941–1945
Звання рядовий
Формування 38-а стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»

Кузьма́[1] Анто́нович Гаври́лов (нар. 5 вересня 1922(19220905) — пом. 10 вересня 1997) — радянський військовик часів Другої світової війни, телефоніст 703-ї окремої роти зв'язку 38-ї стрілецької дивізії (40-а армія, Воронезький фронт), рядовий. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1922 року в селі Зибковому, нині Онуфріївського району Кіровоградської області в селянській родині. Росіянин. Здобув початкову освіту в рідному селі. Згодом переїхав до Тбілісі, де продовжує навчання. Працював токарем на заводі імені 26 бакинських комісарів, різальником у друкарні.

До лав РСЧА призваний Тбіліським МВК у 1941 році. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року.

Особливо рядовий К. А. Гаврилов відзначився під час битви за Дніпро. В ніч з 23 на 24 вересня 1943 року на саморобному плоту з телефонним апаратом і котушкою кабелю одним з перших в роті переправився на західний беріг Дніпра. Під час форсування річки плот був зруйнований вибухом, проте рядовий Гаврилов уплав зі своїм вантажем дістався берега й забезпечив телефонний зв'язок. Протягом ночі вибухами ворожих снарядів і мін пошкоджувалась телефонна лінія і тричі, попри постійний вогонь супротивника, рядовий Гаврилов усував пошкодження в воді, не дивлячись на сильну течію[2].

Після закінчення війни демобілізувався. Повернувся в Тбілісі, працював на міському головпоштампі. З 1995 року мешкав у Нижньому Новгороді, де й помер 10 вересня 1997 року. Похований на Нагорному цвинтарі поблизу села Вязовка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, рядовому Гаврилову Кузьмі Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3579).

Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 64-65.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В нагородному листі та Указі Президії Верховної Ради СРСР — Козьма.
  2. Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]