Перегляд вихідного коду сторінки Гайдучок Степан Степанович

{{Особа
| ім'я                 = Гайдучок Степан
| місце_проживання     = Львів
| зображення           = Степан Гайдучок.jpg
| розмір_зображення    = 250px
| підпис_зображення    = Степан Гайдучок у формі військового лікаря 4-ї Золочівської бригади Української Галицької Армії. 1919 р.
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = 13.3.1890
| місце_народження     = [[Підтемне]]
| дата_смерті          = 16.3.1976
| місце_смерті         = [[Львів]]
| поховання            =
| громадянство         = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}} → {{POL}} → {{Прапор|Третій Рейх}} → {{URSR}}
| підданство           =
| національність       = [[українець]]
| Alma_mater           = Львівський [[університет]]
| відомий_(відома)     = співзасновник спортового товариства «Україна», діяч спортового товариства «Сокіл», пропагандист руханкових товариств
| посада               = завідувач кафедри фізкультури Львівського медичного інституту в 1939—1941 роках
| військове звання     =
| партія               =
| головував_(-ла)      =
| конфесія     =
| батько               =
| матір                =
| рід                  =
| родичі               =
| дружина              =
| діти                 =
| підпис               =
| нагороди             =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки             =
}}
'''Степа́н Степа́нович Гайдучо́к''' (13 березня 1890, [[Підтемне]], сучасна Львівська область&nbsp;— 16 березня 1976, Львів)&nbsp;— співзасновник [[Спортове товариство «Україна»|спортового товариства «Україна»]], активний діяч [[пласт]]ового руху та спортивного товариства «[[Товариство «Сокіл» (Україна)|Сокіл]]», завідувач кафедри фізичної культури [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського медичного інституту]] в 1939—1941 роках.

== Життєпис ==
1910 року закінчує дворічні курси фізичної підготовки в [[Карлів університет|Празькому університеті]], до 1914 року встиг закінчити 3 курси [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]&nbsp;— медичний факультет.

Перебував серед співзасновників [[Спортове товариство «Україна»|спортового товариства «Україна»]]&nbsp;— разом з [[Боберський Іван|Іваном Боберським]], Дмитром Вахнянином, [[Зелений Антін|Антоном Зеленим]], [[Лучаківський Гриць|Грицем Лучаківським]], [[Паліїв Василь|Василем Паліївим]], [[Яворський Матвій Іванович|Матвієм Яворським]]. 22 вересня 1911 року відбулося зібрання студентів вищих шкіл Львова, членів українського спортового гуртка, де було проголошено про створення нового товариства. [[12 листопада]] того року за участи перших 43 членів товариства вибрано керівництво (до його складу увійшов, зокрема, [[Носковський Роман Володиславович|Роман Носковський]]<ref>''Сова, А.'' [http://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/25-1.pdf Атрибутика Спортивного товариства «Україна»] // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету.&nbsp;— 2012—2013.&nbsp;— Випуск 13–14.&nbsp;— C. 279.&nbsp;— ISSN 2078-6077.</ref>), першим головою став Матвій Яворський.

Восени того ж року входив до першого складу [[Україна (футбольний клуб)|львівського футбольного клубу «Україна»]].
[[Файл:Львівські соколи перед виїздом до Праги на VІ-ий Всесокільський злет.jpg|міні|250px|ліворуч|Львівські соколи перед виїздом до [[Прага|Праги]] на VІ-ий Всесокільський злет. Зліва направо&nbsp;— у 1-му вікні вагона: [[Гвоздецький Теофіл|Т. Гвоздецький]], Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: [[Гайдучок Степан|Степан Гайдучок]] до якого стоячи на пероні звертається [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]]; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо&nbsp;— 2-й: Степан Гасюк, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. [[Львів]], [[Головний залізничний вокзал (Львів)|головний залізничний вокзал]].]]
1914 року входив до складу підготовчого комітету [[Шевченківський здвиг 1914|Шевченківського здвигу]]&nbsp;— від «Сокола-Батька».

Протягом 1914—1919 років працював молодшим [[лікар]]ем в діючій армії, після постання [[ЗУНР]] служив в [[Українська Галицька Армія|Українській Галицькій Армії]]. У 1919—1920 роках був інтернований.

Був одним з ініціаторів викупу площі [[Сокіл (товариство)|«Сокола-Батька»]] для розбудови [[спорт]]ивних споруд у [[Львів|Львові]].

В 1922—1939 та 1941—1944 роках викладав в львівських гімназіях та семінарії.

1922 року з [[Будзиновський Альфред Титович|Альфредом Будзиновським]] уклав програму курсів з навчання керівників добровільних пожежних команд, котрі входили до складу сільких осідків «Сокола-Батька».

У 1939—1941 роках завідував кафедрою фізичної культури [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського медичного інституту]], протягом 1944—1952 років працював на кафедрі викладачем. Помер у Львові [[16 березня]] [[1976]] року, похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле №&nbsp;80.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 439|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>

Досліджував у своїх наукових працях:
* питання методології фізичного [[виховання]],
* історію розвитку в різних реґіонах та на еміграції української фізичної культури і [[спорт]]у,
* історію зародження пластового руху в Галичині,
* щодо проблем жіночого спорту.

У періодичних виданнях Галичини вийшла друком низка його праць&nbsp;— в часописах [[Діло (газета)|«Діло»]], «Громадський Вісник», [[Новий час (газета)|«Новий Час»]], «Нова хата», [[Вісти з Запорожа|«Вісті з Запорожа»]], [[Сокільські Вісти|«Сокільські вісти»]]&nbsp;— входив також до складу його редакційної колегії, «Наша Батьківщина», за кордоном&nbsp;— у [[Канадійський Фармер|«Канадійському Фармері»]] та «Українському Соколі».

Надруковано близько його 10 книг із проблем спортивного виховання.

Його друковані праці:
* «Вільні вправи», [[Львів]], 1913,
* «Вправи вільноруч», Львів, 1927,
* «Відбиванка (волейбол)», частини 1-4, Львів, 1930,
* «[[Фізичне виховання]] українського народу», Сокільські Вісті, частина 3, 4, 1935,
* «Долівкові вправи ([[акробатика]])», Львів, 1936,
* «Півстоліття сокільських видань (бібліографічна збірка)», Львів, 1937,
* «Вплив фізичного виховання на вдачу нашої молоді»&nbsp;— [[монографія]], Львів, 1938,
* «Путівник [[турист]]а по західних областях України»&nbsp;— рукопис, Львів, 1947,
* «Погляди Івана Франка на туризм»&nbsp;— рукопис, Львів, 1949.

== Див. також ==
* [[Спортове товариство «Україна»]]
* [[УСК (футбольний клуб)]]
* [[Володимир Лаврівський]]
* [[Боберський Іван Миколайович|Іван Боберський]]
* [[Йозеф Кленка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Словник. Львівський державний медичний інститут.&nbsp;— 1994.
* ''[[Литвин Микола Романович|Литвин М.]]'' Українсько-польська війна 1918—1919&nbsp;рр.&nbsp;— Львів, 1998.
* ''[[Трофим'як Богдан Євстахійович|Трофим'як Б.]]'' Гімнастично-спортивні організації в національно-визвольному русі.&nbsp;— [[Тернопіль]], 2001.
* Історичні аспекти реалізації української національної ідеї молоддю Галичини через фізичне виховання // [[Магльований Анатолій Васильович|Магльований А. В.]], Гриновець Володимир Степанович, Неворотіна Н. А. та колектив авторів.&nbsp;— Львів, 2005.
* ''Литвин М.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=28251 Гайдучок Степан] // {{ЕУ|5|309}}
* [[Енциклопедія Львова]].&nbsp;— Львів&nbsp;: [[Літопис (видавництво)|Літопис]], 2007.

== Посилання ==
* [http://www.meduniv.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=491&lang=uk&Itemid=321 Гайдучок Степан]
* [https://web.archive.org/web/20140116130853/http://soccertribune.net/ua-category-other-news770.html У Львові відбудеться Всесвітня Україніада]

{{UHA-mil-bio-stub}}

[[Категорія:Уродженці Пустомитівського району]]
[[Категорія:Футболісти «України» (Львів)]]
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Лікарі УГА]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Педагоги XX століття]]
[[Категорія:Польські педагоги]]
[[Категорія:Педагоги СРСР]]
[[Категорія:Педагоги Львова]]