Відмінності між версіями «Гайді Тальявіні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
Рядок 60: Рядок 60:
 
== Публікації ==
 
== Публікації ==
 
У [[1998]] році опублікувала книгу «Ознаки руйнування» ({{lang-de|Zeichen der Zerstörung}}), до якої увійшли її аматорські фотографії зруйнованої війною Чечні. У [[2000]] році під редакцією Гайді Тальявіні і Фраймут Дуве опублікована книга «Захист майбутнього. Кавказ у пошуках миру», до складу якої увійшли тексти 26 авторів, в тому числі й самої Тальявіні.
 
У [[1998]] році опублікувала книгу «Ознаки руйнування» ({{lang-de|Zeichen der Zerstörung}}), до якої увійшли її аматорські фотографії зруйнованої війною Чечні. У [[2000]] році під редакцією Гайді Тальявіні і Фраймут Дуве опублікована книга «Захист майбутнього. Кавказ у пошуках миру», до складу якої увійшли тексти 26 авторів, в тому числі й самої Тальявіні.
  +
== Див. також ==
  +
* [[Мартін Сайдік]]
  +
* [[Хайді Грау]]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==

Поточна версія на 21:15, 15 січня 2020

Гайді Тальявіні
Гайді Тальявіні
Гайді Тальявіні виступає на зимовій сесії ПА ОБСЄ 20 лютого 2015 року, Відень

Спеціальний представник голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на Сході України
Час на посаді:
8 червня 2014 року — червень 2015 року
НаступникМартін Сайдік

Народилася1950(1950)
Базель
ГромадянствоШвейцарія Швейцарія
Професіядипломат

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Гайді Тальявіні (нім. Heidi Tagliavini; нар. 1950) — швейцарська дипломатка. Очолювала комісію з розслідування причин Російсько-грузинської війни 2008. Від 8 червня 2014 року — Спеціальна представниця голови ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на Сході України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1950 року в Базелі в сім'ї архітектора італійського походження та художниці з Люцерна. Від 1982 року почала працювати у Федеральному департаменті закордонних справ, від 1984 — у Політичному управлінні департаменту. 1995 року була членом першої групи сприяння ОБСЄ у Чечні. 1996 року працювала в посольстві Швейцарії у Москві. Від 1998 до 1999 обіймала посаду заступника голови місії ООН зі спостереження в Грузії.

Після повернення до Швейцарії 1999 року була призначена головою Політичного відділу гуманітарної безпеки в Політичному управлінні Федерального департаменту закордонних справ. Від 2000 до 2001 року працювала особистим представником чинного голови ОБСЄ на Кавказі. Від 2001 до 2002 була швейцарським послом у Боснії і Герцеговині. 2002 року очолила місію ООН зі спостереження в Грузії. 2006 року повернулася до Берна, де посіла посаду заступника глави Політичного управління Федерального департаменту закордонних справ.

Володіє сімома мовами. Під час зустрічі Рональда Рейгана та Михайла Горбачова 1985 року а Женеві була перекладачем з російської президента Швейцарії Курта Фурглера[de]

2003 року щомісячним журналом Neue Zürcher Zeitung названа «видатним дипломатом Швейцарії»[джерело?].

Комісія щодо Грузії[ред. | ред. код]

21 листопада 2008 стало відомо, що Тальявіні призначена головою комісії з розслідування причин російсько-грузинської війни. Їй був виділений бюджет у розмірі 1,6 мільйона євро. Доповідь комісії мала бути представлена 31 липня 2009, але її перенесли на 30 вересня. У заключній доповіді, опублікованій 30 вересня, зроблено висновок, що «почала війну Грузія, але обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію конфлікту» [1].

Цей висновок був підданий масованій та гострій критиці як у Європі[2][3], так і в країнах колишнього СРСР, в тому числі з боку російської опозиції — через його повну невідповідність як уже тоді широко відомим, так і пізніше виявленим фактам. Він був спростований фактами російського масованого збройного втручання проти Грузії — засиланням терористичних диверсійних військових з'єднань спецназу Росії на територію Грузії задовго до початку конфлікту, провокацією війни обстрілами території Грузії, диверсіями - всупереч статуту ООН, тристороннім Дагомиським угодам та рішенням змішаної контрольної комісії (ЗКК).

Комісії щодо України[ред. | ред. код]

Від кінця 2009 до початку 2010 року Гайді Тальявіні очолювала місію ОБСЄ зі спостереження за президентськими виборами в Україні. 2014 року Тальявіні очолила групу ОБСЄ на переговорах між Україною і Росією [4][5].

Публікації[ред. | ред. код]

У 1998 році опублікувала книгу «Ознаки руйнування» (нім. Zeichen der Zerstörung), до якої увійшли її аматорські фотографії зруйнованої війною Чечні. У 2000 році під редакцією Гайді Тальявіні і Фраймут Дуве опублікована книга «Захист майбутнього. Кавказ у пошуках миру», до складу якої увійшли тексти 26 авторів, в тому числі й самої Тальявіні.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]