Гайове (Барський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Гайове
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Барський район
Рада/громада Гаївська сільська рада
Код КОАТУУ 0520281001
Облікова картка Гайове 
Основні дані
Засноване 1917
Колишня назва х. Комаровецький
Населення 643
Площа 6,87 км²
Густота населення 93,6 осіб/км²
Поштовий індекс 23012
Телефонний код +380 4341
Географічні дані
Географічні координати 49°06′26″ пн. ш. 27°37′56″ сх. д. / 49.10722° пн. ш. 27.63222° сх. д. / 49.10722; 27.63222Координати: 49°06′26″ пн. ш. 27°37′56″ сх. д. / 49.10722° пн. ш. 27.63222° сх. д. / 49.10722; 27.63222
Середня висота
над рівнем моря
337 м
Відстань до
районного центру
5,5 км
Найближча залізнична станція ст. Бар
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 23012, Вінницька обл., Барський р-н, с.Гайове, вул. Леніна,9 , тел. 33-6-34
Карта
Гайове is located in Україна
Гайове
Гайове
Гайове is located in Вінницька область
Гайове
Гайове

Гайове́ (раніше — хутір Комаровецький) — село в Україні, в Барському районі Вінницької області

Село Гайове розташоване за 5.5 км від м. Бар, межує із селами Шпирки (4.5 км), Колосівка (5.5 км), Комарівці (9 км). Знаходиться за 12 км від залізничної станції Бар.

Історія

Протягом 1931–1934 років на території Барського району було зведено 54 ДОТи, три з них біля Гайового.

В середині липня 1941 року радянські війська відійшли з боями з території Барського району.

Згідно перепису населення УРСР, станом на початок 1970-х років в селі проживало 477 людей.

В Гайовому розміщувалася центральна садиба колгоспу, господарство займалося розведенням молодняка великої рогатої худоби та вирощуванням птиці. У користуванні колгоспу було 2779 гектарів землі, з них 2120 орної.

В селі у 1970-х роках працювали бібліотека, будинок культури, початкова школа.

Проектування загальноосвітньої школи в Гайовому почалося 1970 року, але саме будівництво переросло в довгобуд.

З 1992 року в Гайовому працює приватна компанія «Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса» (ТОВ «Лан»).

1994 року з ініціативи голови товариства ім. Щорса Криштофора Антона Марковича будівництво школи було відновлено. 1 вересня 1995 року загальноосвітня школа  І-ІІ ступенів  розпочала перший навчальний рік. До школи ходять діти крім Гайового, з Колосівки та Шпирок.

У квітні 2001 року школу реорганізовано в навчально-виховникй комплекс «Школа-дитячий садок І-ІІ ступенів».

В 2013 році у школі навчалося 69 учнів та 24 дошкільнят; в колективі 19 педагогів, директор школи — Томенко Сергій Миколайович. В ТОВ «Лан» проходять практичні навчання учні Чернятинського коледжу Вінницького державного аграрного університету. Станом на 2012 рік в ТОВ «Лан» було на відгодівлі 170 голів ВРХ, 70 свиней та 55 корів.

Зелений туризм

В селі розвинений зелений туризм, з 2008 року місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму керує Оксана Іванівна Бас. Спілка об'єднує два десятки власників агросадиб. 2010 року спілкою засновано та проведено перший сільський фестиваль, проводиться щороку в останню суботу липня. 2010 року товариством проведено проект «Стихійні смітники: бути чи не бути». В 2011 році проект продовжено — «Викидати чи заробляти», для Гаївської сільської ради закуплено прес для посортованого сміття. 2012 року товариством спільно з приватними підприємцями створено пункт прийому посортованого сміття.


Пам'ятки

Археологічні пам'ятки

У селі виявлено 2 поселення трипільської культури. Поселення розташовані поблизу села на мисі лівого берега річки Рівець (ліва притока Рову) в урочищі Барське. Відкрито і досліджено П. І. Хавлюком у 19971998 рр[1][2].

Природно-заповідний фонд

17 грудня 1999 року рішенням сесії Вінницької ради утворено заказник місцевого значення — урочище «Шиянецьке» площею 11 гектарів — для збереження балки з різноманітними степовими та лучно-степовими рослинними угрупованнями.

Примітки

  1. Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. — стор. 566
  2. Хавлюк П. І. Науковий звіт про дослідження археологічних пам'яток на території Південного Побужжя експедицією Вінницького педагогічного університету. 1998 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1998/27

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. Стор. 135
  • Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Вінницької області.
  • Вінниччина — перлина Поділля

Джерела

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.