Відмінності між версіями «Гайсин»
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0) |
(Виправив помилку) Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію перше редагування |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
| адреса = 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29 |
| адреса = 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29 |
||
| веб-сторінка = [http://mr.gov.ua/ Гайсинська міськрада] |
| веб-сторінка = [http://mr.gov.ua/ Гайсинська міськрада] |
||
− | | мер = [[ |
+ | | мер = [[Потовська Діана Батьківна]] |
| ремарки = |
| ремарки = |
||
}} |
}} |
Версія за 16:45, 5 листопада 2019
Гайсин | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
![]() | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | ![]() | ||||||||
Регіон | Вінницька область | ||||||||
Район | Гайсинський район | ||||||||
Рада | Гайсинська міська рада | ||||||||
Код КОАТУУ | 0520810100 | ||||||||
Перша згадка | 1545 | ||||||||
Магдебурзьке право | 1744 | ||||||||
Статус міста | з 1795 року | ||||||||
Населення | ▼ 25 786 (01.01.2017)[1] | ||||||||
- повне | ▼ 25 786 (01.01.2017)[1] | ||||||||
Площа | 18.26 км² | ||||||||
Густота населення | 1423.38 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 23700-23705 | ||||||||
Телефонний код | +380-4334 | ||||||||
Координати | 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д.Координати: 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 215 м | ||||||||
Водойма | р. Сіб | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Гайсин | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 83 км | ||||||||
- залізницею | 114 км | ||||||||
- автошляхами | 102 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 197 км | ||||||||
- залізницею | 497 км | ||||||||
- автошляхами | 264 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29 | ||||||||
Веб-сторінка | Гайсинська міськрада | ||||||||
Міський голова | Потовська Діана Батьківна | ||||||||
|
Га́йсин — місто в Україні, адміністративний центр Гайсинського району Вінницькій області. Населення міста — 25 786 осіб (станом на 1 січня 2017 року). Одне з найбільших міст Вінницької області.
Зміст
Шляхи сполучення
Із Гайсина в різні боки розходиться п'ять ключових міжрайонних доріг.
Через Гайсин проходить міжнародна автодорога E50 (М12) (Стрий — Знам'янка), а також міжобласний автошлях Брацлав — Гайсин — Умань — Черкаси (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Стан її зараз просто жахливий, щомісяця трапляються аварії, постійно збираються затори.
У місті Гайсині розташована залізнична станція Гайсин. Поїздів наразі мало. Поїзд Гайворон — Вінниця відправляється із Гайсина о 4:35, зворотний із Вінниці — о 17:05. Пенсіонери та інші пільговики мають безкоштовний проїзд. На даний час курсують плацкартні вагони. Також по станції Вінниця здійснюється узгоджена пересадка з та на електропоїзд до Києва.
Історія
Перша згадка відноситься до 1545, коли місто входило до складу Брацлавського воєводства. 5 вересня 1577 року король Польщі Стефан Баторій видав шляхтичу-вояку Яну Оришевському привілей на розлогу пустку Гайсин над річкою Соб[2]. В 1744 р. отримав магдебурзьке право.
У 1795 році внаслідок поділу Польщі відходить до Росії. З 1797 Гайсин — повітове місто Подільської губернії. У місті була чоловіча гімназія. Зараз у цій будівлі розташована школа-інтернат.
Новітня історія
28 листопада 2015 року єпископ Вінницький і Брацлавський Михаїл звершив чин освячення храму на честь Святого великомученика і цілителя Пантелеймона[3].
На початку лютого 2019 року у Гайсині відкрили Меморіальний комплекс Алеї слави на честь загиблих вояків 59-ї окремої мотопіхотної бригади на території військової частини, в якій розташована бригада. На меморіальній стелі викарбувано імена 48 солдатів, які загинули під час війни на сході України[4].
Відомі люди
Уродженці
- Бакалов Валерій Михайлович, воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки
- Високович Володимир Костянтинович — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог
- Керлер Йосип Борисович — єврейський поет та письменник, творив на їдиш
- Пироговський Олександр Сидорович (1897—1943) — київський підпільник, Герой Радянського Союзу
- Загородній Юрій Олексійович — підполковник Армії УНР[5]
- Бромберг Давид Семенович (1915—1998) — єврейський та російський поет.
- Недзвецький Олександр Семенович — підполковник Армії УНР[6]
- Климчук Василь Анатолійович — український журналіст. Заслужений журналіст України
- Кравченко Сергій Вікторович (1984—2016) — доброволець ДУК, учасник російсько-української війни[7]
- Михальчук Валеріан Логинович — (21.01.1901—03.09.1937) — український композитор, був безпартійним. Арештований, та розстріляний у Києві
- Поляк Семен Йосипович (1894—1955) — радянський лікар
- Пронін Вадим Олександрович — молодший сержант Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве
- Сорочинський Лев — співак і диригент
- Дяченко Юрій Олександрович — різьбяр по дереву, лікар-невропатолог
- Доорохольський Осип Осипович — поет і перекладач
- Лабун Євген Васильович (1989—2014) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни
- Калита Алла Андріївна (* 1945) — український мовознавець
- Рибаченко Олександр Сергійович (1989—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Юрчак Віра Гаврилівна (* 1947) — український фахівець у галузі технології макаронних виробів
- Семчук Вячеслав - танкіст І та ІІ-ї світової війни, воював під позивним "ВОЛК". Отримав звання "Pensioner"
- Максименко Влад - фахівець з пивоваріння
- Павло Вакарчук - відомий піаніст та виконавець, заслужений артист УРСР
Почесні громадяни
- Топаллер Анатолій Семенович (1911—1996) — Герой Радянського Союзу (19.05.1940), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Почесний житель міста.
Старости
- Петро Судимонтович[8] Чечель — власник палацово-паркового ансамблю «Самчики»[9]
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/2, zeszyt 101.— S. 272. (пол.)
- ↑ В Гайсині освятили нову церкву
- ↑ У Гайсині відкрили великий меморіал на честь загиблих вояків. ФОТО. Vежа. 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 296 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Український Меморіал
- ↑ Hajsyn… S. 11.
- ↑ Маєток «Самчики»
Джерела
- Вирський Д. С. Гайсин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 23. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- У. П. Калита. Гайсин // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
- Hajsyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — Т. III : Haag — Kępy. (пол.).— S. 10-12. (пол.)
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайсин |
- Погода в Гайсині
- Гайсинська районна рада
- Історія міста Гайсин
- Фото м. Гайсина
- Верховна Рада України. РЕГІОНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ СКЛАД Облікова картка м Гайсин Вінницька область, Гайсинський район[недоступне посилання з липень 2019]
- Музей-садиба братів Герасименків с. Новоселівка
- Міський краєзнавчий музей Гайсинщини
- Стаття Гайсин — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Відкрито меморіальну дошку воїну-афганцю Валерію Бакалову
|
|