Відмінності між версіями «Гай Кассій Лонгін (консул 171 року до н. е.)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (→‎Життєпис: replaced: зворотньо → зворотно за допомогою AWB)
Рядок 29: Рядок 29:
 
[[hu:Caius Cassius Longinus (Kr. e. 171)]]
 
[[hu:Caius Cassius Longinus (Kr. e. 171)]]
 
[[pt:Caio Cássio Longino (cônsul de 171 a.C.)]]
 
[[pt:Caio Cássio Longino (cônsul de 171 a.C.)]]
  +
[[ru:Гай Кассий Лонгин (консул 171 года до н. э.)]]
 
[[sh:Gaj Kasije Longin (171. pne.)]]
 
[[sh:Gaj Kasije Longin (171. pne.)]]

Версія за 05:12, 7 березня 2013

Гай Кассій Лонгін (*214 — після 154 р. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис

Походив з роду нобілів Кассіїв. Син Гая Кассія Лонгіна. У 178 році до н. е. був військовим трибуном, привів до м. Аримін легіон, який він зібрав у Римі для боротьби з ілірійцями. У 174 році до н. е. обирається міським претором. У 174 році до н. е. Кассія призначають децемвіром для розподілу галльських та лігурійських земель.

У 171 році до н. е. обирається консулом (разом з Публієм Ліцинієм Крассом). За жеребом отримав у провінцію Італію, хоча намагався здобути Македонію для війни з Персеєм Македонським. Самочинно повів свої легіони через Ілірію до Македонії, втім посеред дороги отримав наказ сенату повернутися. На зворотному шляху спустошив землі галлів, карнів, істрійців та япідів. За це від останніх надійшла скарга до сенату, але той не став розглядати її до повернення Кассія. Останній відразу після завершення консульства отримав посаду військового трибуна та відправився до Македонії. Тут він залишався до 168 року до н. е., йому була доручена охорона полоненого ілірійського царя Гентія.

У 154 році до н. е. стає цензором (разом з Марком Валерієм Месалою). Під час своєї каденції помістив у курії статую Злагоди, почав будівництво постійного театру у Римі, але зустрів протидію з боку Публія Назіки. Подальша доля Кассія не відома.

Родина

Діти:

Джерела

  • Тіт Лівій. XLI 5, 8; XLII 4, 4; 28, 5; 29, 1; 32, 1—5; XLIII 1, 4—12; 5; XLIV 31, 15.
  • Goldsworthy, Adrian (2004). In the Name of Rome: The Men Who Won the Roman Empire. Sterling Publishing Company, Inc.. p. 89.