Відмінності між версіями «Галицьке повстання (1846)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Уточнення категорії)
 
(Не показані 13 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Galician slaughter in 1846.PNG|thumb|350px|«Галицька різанина (1846 року)». Художник [[Ян Левицький]]]]
 
[[Файл:Galician slaughter in 1846.PNG|thumb|350px|«Галицька різанина (1846 року)». Художник [[Ян Левицький]]]]
 
  +
'''Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку''' ({{lang-pl|rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska}}) — [[Селянська війна|селянське повстання]] в [[Західна Галичина|західних областях Галичини]] в другій половині лютого та березні [[1846]] р. Повстання характеризувалося погромами польської шляхти.
'''Галицьке повстання 1846 року''' — селянське повстання в західних областях [[Галичина|Галичини]] в другій половині лютого та березні [[1846]] р. Повстання характеризувалося погромами місцевої шляхти, знаті та урядових чиновників.
 
   
 
Найвідомішим ватажком селянських загонів був [[Якуб Шеля]].
 
Найвідомішим ватажком селянських загонів був [[Якуб Шеля]].
   
 
== Причини повстання та перебіг подій ==
 
== Причини повстання та перебіг подій ==
У лютому 1846 року у [[Краків|Кракові]], на той час [[Вільне місто Краків|незалежному місті]], спалахнуло повстання на підтримку відновлення [[Польща|Польської держави]].
+
У лютому 1846 року у [[Краків|Кракові]], на той час вільному[[Вільне місто Краків| місті]], спалахнуло повстання на підтримку відновлення [[Польща|Польської держави]] (''polskie sprzysiężeniе niepodległościowe'').
   
 
[[Австрія|Австрійська]] влада напередодні [[Революції 1848—1849 років|Весни народів]] для придушення спалаху [[повстання]] за [[незалежність]] Польщі (приєднаної в результаті [[Поділи Речі Посполитої|Першого поділу Польщі]]) використовувала невдоволення місцевих жителів, а також поширювали чутки про те, що [[шляхта]] планує розпочати силові дії проти селянства, метою яких буде їх масове вбивство.
 
[[Австрія|Австрійська]] влада напередодні [[Революції 1848—1849 років|Весни народів]] для придушення спалаху [[повстання]] за [[незалежність]] Польщі (приєднаної в результаті [[Поділи Речі Посполитої|Першого поділу Польщі]]) використовувала невдоволення місцевих жителів, а також поширювали чутки про те, що [[шляхта]] планує розпочати силові дії проти селянства, метою яких буде їх масове вбивство.
Рядок 14: Рядок 13:
 
Практично одночасно з краківським почалося повстання селян у Галичині. Навколишні галицькі селяни піднялися проти поміщиків і фактично виявилися союзниками австрійського уряду.
 
Практично одночасно з краківським почалося повстання селян у Галичині. Навколишні галицькі селяни піднялися проти поміщиків і фактично виявилися союзниками австрійського уряду.
   
Галицьке повстання почалося [[19 лютого]] 1846 року. Збройні загони селян пограбували і знищили впродовж декількох днів лютого-березня 1846 понад 500 маєтків (в районі [[Тарнув]]а було знищено, більш ніж 90% садиб). Убито, часто найжорстокішим способом (звідси і назва цих подій «різанина»), від 1200 до 3000 чол., майже виключно представників шляхти, знаті, державних чиновників, десятки священиків.
+
Галицьке повстання почалося [[19 лютого]] 1846 року. Збройні загони селян пограбували і знищили впродовж декількох днів лютого–березня 1846 понад 500 маєтків (в районі [[Тарнув|Тарнова]] було знищено більш ніж 90% садиб). Убито, часто найжорстокішим способом (звідси і назва цих подій «різанина»), від 1200 до 3000 чол, майже виключно представників шляхти, знаті, державних чиновників, десятки священиків.
   
 
Почалася серія взаємних нападів повстанців на менші за кількісним складом повстанських загони, які прямували до [[Краків|Кракова]].
 
Почалася серія взаємних нападів повстанців на менші за кількісним складом повстанських загони, які прямували до [[Краків|Кракова]].
   
Жертви різанини були поховані у братських [[могила]]х за межами міста, де пізніше виникло Старе кладовище в Тарнуві.
+
Жертви різанини були поховані у братських могилах за межами міста, де пізніше виникло Старе кладовище в Тарнові.
   
Коли краківське повстання було придушене і селяни були більше не потрібні австрійській владі, то армія в короткі терміни відновила спокій. В Галичині настав мир, проте ще довго згадувалися вбивства і грабежі, які охопили, в основному, райони Тарнува, Сянока, [[Новий Сонч|Нового Сонча]] та ін.
+
Коли краківське повстання було придушене і селяни були більше не потрібні австрійській владі, армія в короткі терміни відновила спокій. В Галичині настав мир, проте ще довго згадувалися вбивства і грабежі, які охопили, в основному, райони Тарнова, Сянока, [[Новий Сонч|Нового Сонча]] та ін.
   
Кровопролиття мали місце тільки в тих місцевостях, де за ініціативи [[католицька церква|католицької церкви]] розвивався масовий рух тверезості, яке протягом декількох років призвело до зниження споживання алкоголю серед місцевого населення, і таким чином, підривало джерела засобів існування багатьох причетних до [[виробництво|виробництва]] і збуту [[алкоголь|алкоголю]]{{джерело}}.
+
Кровопролиття мали місце тільки в тих місцевостях, де за ініціативи [[католицька церква|католицької церкви]] розвивався масовий рух тверезості, який протягом кількох років призвів до зниження споживання алкоголю серед місцевого населення, і таким чином, підривав джерела засобів існування багатьох причетних до [[виробництво|виробництва]] і збуту [[алкоголь|алкоголю]]{{джерело}}.
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
=== Монографії, дослідження ===
 
* ''Wiśniewski, Wojciech'': Jeszcze o Macieju Boguszu Stęczyńskim i rabacji 1846 roku: nieznany poemat o rzezi galicyjskiej, Płaj, T. 32 (2006), s. 27-45
 
* ''Wiśniewski, Wojciech'': Jeszcze o Macieju Boguszu Stęczyńskim i rabacji 1846 roku: nieznany poemat o rzezi galicyjskiej, Płaj, T. 32 (2006), s. 27-45
 
* ''Stefan Kieniewicz'', Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku, Wrocław 1951 (монографія про причини і описі Галицької різанини)
 
* ''Stefan Kieniewicz'', Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku, Wrocław 1951 (монографія про причини і описі Галицької різанини)
 
* ''Czesław Wycech'', Rok 1846 w Galicji, Warszawa 1958
 
* ''Czesław Wycech'', Rok 1846 w Galicji, Warszawa 1958
  +
  +
=== Хроніки ===
 
* ''Jan Marian Włodek'', Goetz-Okocimscy. Kronika rodzinna 1590—2000
 
* ''Jan Marian Włodek'', Goetz-Okocimscy. Kronika rodzinna 1590—2000
 
* ''Jan Burlikowski'', Kronika Miasta Brzeska
 
* ''Jan Burlikowski'', Kronika Miasta Brzeska
  +
  +
=== Художні твори ===
  +
* [http://zbruc.eu/node/47833 ''Іван Франко''. Гриць і панич // ''І.Франко''. З бурливих літ. Львів, 1903, с. 39–179]
  +
* [http://zbruc.eu/node/29936 ''Іван Франко''. Різуни // ''І.Франко.'' З бурливих літ. Львів, 1903, с. 1–37]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [http://www.starycmentarz.pl/spis.html Spis osób pochowanych na Starym Cmentarzu w Tarnowie]
 
* [http://www.starycmentarz.pl/spis.html Spis osób pochowanych na Starym Cmentarzu w Tarnowie]
   
 
  +
== Див. також ==
 
  +
* [[Краківське повстання 1846]]
{{Ізольована стаття}}
 
   
 
[[Категорія:Королівство Галичини та Володимирії]]
 
[[Категорія:Королівство Галичини та Володимирії]]
 
[[Категорія:Історія Польщі]]
 
[[Категорія:Історія Польщі]]
[[Категорія:Повстання 19 століття]]
+
[[Категорія:Повстання XIX століття]]
  +
[[Категорія:Селянські рухи]]
  +
[[Категорія:Лютий 1846]]
  +
[[Категорія:Березень 1846]]
  +
[[Категорія:Повстання в Галичині]]

Поточна версія на 08:33, 9 листопада 2017

«Галицька різанина (1846 року)». Художник Ян Левицький

Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку (пол. rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska) — селянське повстання в західних областях Галичини в другій половині лютого та березні 1846 р. Повстання характеризувалося погромами польської шляхти.

Найвідомішим ватажком селянських загонів був Якуб Шеля.

Причини повстання та перебіг подій[ред.ред. код]

У лютому 1846 року у Кракові, на той час вільному місті, спалахнуло повстання на підтримку відновлення Польської держави (polskie sprzysiężeniе niepodległościowe).

Австрійська влада напередодні Весни народів для придушення спалаху повстання за незалежність Польщі (приєднаної в результаті Першого поділу Польщі) використовувала невдоволення місцевих жителів, а також поширювали чутки про те, що шляхта планує розпочати силові дії проти селянства, метою яких буде їх масове вбивство.

Це дало поштовх для вбивств і грабежів дворянських маєтків.

Практично одночасно з краківським почалося повстання селян у Галичині. Навколишні галицькі селяни піднялися проти поміщиків і фактично виявилися союзниками австрійського уряду.

Галицьке повстання почалося 19 лютого 1846 року. Збройні загони селян пограбували і знищили впродовж декількох днів лютого–березня 1846 понад 500 маєтків (в районі Тарнова було знищено більш ніж 90% садиб). Убито, часто найжорстокішим способом (звідси і назва цих подій «різанина»), від 1200 до 3000 чол, майже виключно представників шляхти, знаті, державних чиновників, десятки священиків.

Почалася серія взаємних нападів повстанців на менші за кількісним складом повстанських загони, які прямували до Кракова.

Жертви різанини були поховані у братських могилах за межами міста, де пізніше виникло Старе кладовище в Тарнові.

Коли краківське повстання було придушене і селяни були більше не потрібні австрійській владі, армія в короткі терміни відновила спокій. В Галичині настав мир, проте ще довго згадувалися вбивства і грабежі, які охопили, в основному, райони Тарнова, Сянока, Нового Сонча та ін.

Кровопролиття мали місце тільки в тих місцевостях, де за ініціативи католицької церкви розвивався масовий рух тверезості, який протягом кількох років призвів до зниження споживання алкоголю серед місцевого населення, і таким чином, підривав джерела засобів існування багатьох причетних до виробництва і збуту алкоголю[джерело?].

Література[ред.ред. код]

Монографії, дослідження[ред.ред. код]

  • Wiśniewski, Wojciech: Jeszcze o Macieju Boguszu Stęczyńskim i rabacji 1846 roku: nieznany poemat o rzezi galicyjskiej, Płaj, T. 32 (2006), s. 27-45
  • Stefan Kieniewicz, Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku, Wrocław 1951 (монографія про причини і описі Галицької різанини)
  • Czesław Wycech, Rok 1846 w Galicji, Warszawa 1958

Хроніки[ред.ред. код]

  • Jan Marian Włodek, Goetz-Okocimscy. Kronika rodzinna 1590—2000
  • Jan Burlikowski, Kronika Miasta Brzeska

Художні твори[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]