Відмінності між версіями «Галісійсько-португальська мова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 17: Рядок 17:
 
}}
 
}}
   
'''Галісі́йсько-португа́льська мова''' ({{lang-gl|galego(galaico)-portugués}}, {{lang-pt|galego(galaico)-português}}) — [[Романські мови|романська мова]], що побутувала у IХ—XV століттях на північному заході [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], на теренах середньовічної [[Галісія|Галісії]] та [[Португалія|Португалії]]. Також — загальна назва романських [[говір|говорів]] XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних [[Іберо-романські мови|іберо-романських мов]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]]. Розвинулася на основі [[Народна латина|народної латини]] на території північніше річки [[Дору (річка)|Дору]], в Галісії й Північній Португалії. В ході [[Реконкіста|Реконкісти]] поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі [[латинська абетка|латинської абетки]]. З [[1290]] року — [[офіційна мова|мова судочинства]] в [[Королівство Португалія|Португальському королівстві]]. Відома завдяки [[лірика|ліричній]] поезії [[Трубадури|трубадурів]] місцевої традиції, найбільш яскравий представник якої — португальський король [[Дініш]]. ХV року розділилася на дві окремі мови — [[галісійська мова|галісійську]] і [[португальська мова|португальську]]. [[Мертва мова]]. Інші назви — '''ста́ро-галісі́йська''', або '''ста́ро-португа́льська мова'''.
+
'''Галісі́йсько-португа́льська мова''' ({{lang-gl|galego(galaico)-portugués}}, {{lang-pt|galego(galaico)-português}}) — [[Романські мови|романська мова]], що побутувала у IХ—XV століттях на північному заході [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], на теренах середньовічної [[Галісія|Галісії]] та [[Португалія|Португалії]]. Також — загальна назва романських [[говір|говорів]] XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних [[Іберо-романські мови|іберо-романських мов]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]]. Розвинулася на основі [[Народна латина|народної латини]] на території північніше річки [[Дору (річка)|Дору]], в Галісії й Північній Португалії. В ході [[Реконкіста|Реконкісти]] поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі [[латинська абетка|латинської абетки]]. З [[1290]] року — [[офіційна мова|мова судочинства]] в [[Королівство Португалія|Португальському королівстві]]. Відома завдяки [[лірика|ліричній]] поезії [[Трубадури|трубадурів]] місцевої традиції, найбільш яскравий представник якої — португальський король [[Дініш]]. На основі цієї мови розвинулися [[Фальська мова|фальська]] і [[Єврейсько-португальська мова|єврейсько-португальська мови]]. ХV року розділилася на дві окремі мови — [[галісійська мова|галісійську]] і [[португальська мова|португальську]]. [[Мертва мова]]. Інші назви — '''ста́ро-галісі́йська''', або '''ста́ро-португа́льська мова'''.
   
 
== Назви ==
 
== Назви ==

Версія за 09:57, 22 січня 2018

Галісійсько-португальська мова
Регіон Галісія, Португалія
Писемність Латиниця
Класифікація

Індоєвропейські мови

Офіційний статус
Офіційна Португалія (1290—1400)
Коди мови

Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués, порт. galego(galaico)-português) — романська мова, що побутувала у IХ—XV століттях на північному заході Піренейського півострова, на теренах середньовічної Галісії та Португалії. Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи. Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору, в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки. З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві. Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найбільш яскравий представник якої — португальський король Дініш. На основі цієї мови розвинулися фальська і єврейсько-португальська мови. ХV року розділилася на дві окремі мови — галісійську і португальську. Мертва мова. Інші назви — ста́ро-галісі́йська, або ста́ро-португа́льська мова.

Назви

   Галісійсько-португальська
Район поширення галісійсько-португальської (Х ст.)
  • Архаїчна галісійська (порт. galego arcaico)
  • Архаїчна португальська (порт. português arcaico)
  • Галісійсько-португальська (порт. galego-português, galaico-português)
  • Прото-галісійсько-португальська (порт. proto-galego-português)
  • Середньовічна галісійська (порт. galego medieval, англ. Medieval Galician)
  • Середньовічна португальська (порт. português medieval, англ. Medieval Portuguese)
  • Старогалісійська, давньогалісійська (порт. galego antigo, англ. Old Galician)
  • Старопортугальська, давньопортугальська (порт. português antigo, англ. Old Portuguese)

Сучасність

Традиційно сучасні галісійська та португальська мови трактуються як окремі мови спільного походження.

Водночас існує концепція галісійсько-португальського реінтеграціонізму, в рамках якої:

  • входження португальської та галісійської в єдиний мовний простір (діалектний континуум);
  • використовується орфографія, наближена до португальської та середньовічної галісійсько-португальської.

Див. також

Література

  • Мови світу. Романські мови. М., 2001

Посилання