Відмінності між версіями «Гамбург (футбольний клуб)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
Рядок 47: Рядок 47:
 
}}
 
}}
   
'''«Га́мбург»''' ([[Німецька мова|нім.]] ''Hamburger Sport Verein e.V.'') — [[Німеччина|німецький]] [[футбольний клуб]] із [[Гамбург]]а. Один з найтитулованіших клубів [[Німеччина|Німеччини]]. Єдиний клуб, який грав у всіх сезонах [[Бундесліга (Німеччина)|Бундесліги]] з часу її створення в [[1963]] році. 6-разовий чемпіон Німеччини. Володар [[Кубок європейських чемпіонів|Кубка європейських чемпіонів]] 1983 року.
+
'''Га́мбурґ,''' рідше Гамбурк ([[Німецька мова|нім.]] ''Hamburger Sport Verein e.V.'') — [[Німеччина|німецький]] [[футбольний клуб]] із [[Гамбург|Гамбурґ]]а. Один з найтитулованіших клубів [[Німеччина|Німеччини]]. Єдиний клуб, який грав у всіх сезонах [[Бундесліга (Німеччина)|Бундесліги]] з часу її створення в [[1963]] році. 6-разовий чемпіон Німеччини. Володар [[Кубок європейських чемпіонів|Кубка європейських чемпіонів]] 1983 року.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
=== Створення ===
 
=== Створення ===
Сучасний клуб «Гамбург» (''Hamburger Sport Verein'', «Гамбурзький спортивний союз») був створений у [[1919]] внаслідок об'єднання трьох спортивних товариств: ''Sports Club Germania'', ''Hamburg FC'' і ''FC Falke''.
+
Сучасний клуб Гамбурґ (Гамбурзький спортивний союз) був створений у [[1919]] році внаслідок об'єднання трьох спортивних товариств: Sports Club Germania, Hamburg FC і FC Falke.
   
 
=== Перші сезони ===
 
=== Перші сезони ===
Команда була одною з найсильніших у Німеччині в 20 роках. В сезоні 1920/21 «Гамбург», вигравши у «[[Ганновер (ФК)|Ганновер]]а» у фіналі північно-німецької першості, ввійшов до вирішального плей-оф всенімецького чемпіонату. Але вже в 1/4 поступився «[[Дуйсбург (футбольний клуб)|Дуйсбург]]у» — 1:2, після додаткового часу. Наступного сезону клуб впевнено виграв чвертьфінал і півфінал (5:0 і 4:0 відповідно), і у фіналі мав зустрітись із «[[Нюрнберг (ФК)|Нюрнберг]]ом». Гра пройшла 18 червня 1922 року в [[Берлін]]і, але переможця не визначила — 2:2. За правилами тих часів команди зіграли перегравання (6 серпня в [[Ляйпциг]]у), але воно завершилось нічиєю 1:1. Гру перервали, оскільки матч продовжували тільки 7 гравців «Нюрнберга», а за правилами мінімум був — 8 футболістів. Титул чемпіона присудили «Гамбургу». Баварці таке рішення опротестували і Німецька футбольна асоціація вирішила нікому не присуджувати перемоги. Це один з 2 випадків у всій історії німецького футболу, коли жодна команда не отримала чемпіонського титулу.
+
Команда була одною з найсильніших у Німеччині в 20 роках. В сезоні 1920/21 Гамбурґ, вигравши у [[Ганновер (ФК)|Ганновера]] у фіналі північно-німецької першості, ввійшов до вирішального плей-оф всенімецького чемпіонату. Але вже в 1/4 поступився [[Дуйсбург (футбольний клуб)|Дуйсбурґу]] — 1:2, після додаткового часу. Наступного сезону клуб впевнено виграв чвертьфінал і півфінал (5:0 і 4:0 відповідно), і у фіналі мав зустрітись із [[Нюрнберг (ФК)|Нюрнберґом]]. Гра пройшла 18 червня 1922 року в [[Берлін]]і, але переможця не визначила — 2:2. За правилами тих часів команди зіграли перегравання (6 серпня в [[Ляйпциг]]у), але воно завершилось нічиєю 1:1. Гру перервали, оскільки матч продовжували тільки 7 гравців «Нюрнберга», а за правилами мінімум був — 8 футболістів. Титул чемпіона присудили «Гамбургу». Баварці таке рішення опротестували і Німецька футбольна асоціація вирішила нікому не присуджувати перемоги. Це один з 2 випадків у всій історії німецького футболу, коли жодна команда не отримала чемпіонського титулу.
   
Клуб регулярно вигравав чемпіонат Пн. Німеччини і виходив до плей-оф. Наступного сезону (1922/23) гамбуржці вперше стали чемпіонами Німеччини, впевнено перемігши у фіналі «Уніон» з Обершоневайде — 3:0. Клуб повторив успіх у 1928 році (розгром «[[Герта (Берлін)|Герти]]» 5:2). Одним з найкращих у лінії нападу був [[Франц Горн]], який за 6 років у барвах клубу забив 121 гол (зігравши 105 ігор). В сезоні 1930/31 «Гамбург» програв у 1/2 фіналу майбутньому чемпіону — «[[Герта (Берлін)|Герті]]» (2:3, дод. час) Після приходу до влади [[нацизм|нацистів]] головною командою міста [[Гамбург]] був маловідомий ''Eimsbütteler TV''. На початку 40 у футбол продовжували грати, локи війна пе підійшла вже зовсім близько. За «Гамбург» тоді виступав Ервін Зеелер — батько [[Уве Зеелер]]а. Колишні високі результати колектив почав показувати вже після війни.
+
Клуб регулярно вигравав чемпіонат Пн. Німеччини і виходив до плей-оф. Наступного сезону (1922/23) гамбуржці вперше стали чемпіонами Німеччини, впевнено перемігши у фіналі Уніон з Обершоневайде — 3:0. Клуб повторив успіх у 1928 році (розгром [[Герта (Берлін)|Герти]] 5:2). Одним з найкращих у лінії нападу був [[Франц Горн]], який за 6 років у барвах клубу забив 121 гол (зігравши 105 ігор). В сезоні 1930/31 Гамбурґ програв у 1/2 фіналу майбутньому чемпіону — [[Герта (Берлін)|Герті]] (2:3, дод. час). Після приходу до влади [[нацизм|нацистів]] головною командою міста [[Гамбург|Гамбурґ]] був маловідомий ''Eimsbütteler TV''. На початку 40 у футбол продовжували грати, поки війна не підійшла вже зовсім близько. За Гамбурґ тоді виступав Ервін Зеелер — батько [[Уве Зеелер]]а. Колишні високі результати колектив почав показувати вже після війни.
   
=== 1950-ті і 60-ті ===
+
=== 50 і 60 рр. ===
Після відновлення футболу в Німеччині «Гамбург» зоставався сильною командою. Три сезони поспіль (1947/48 - 1949/50) «ротгозе» виходили до 1/4 фіналу, але завершували боротьбу на цьому етапі. В наступних роках 8 найсильніших команд Німеччини ділили на 2 фінальні групи, переможці яких й грали за титул чемпіона. «Гамбург» кілька років займав у груповому раунді то 3, то 2 місце і лише в сезоні 1956/57 зумів пробитися до фіналу. Там його розгромила [[Боруссія (Дортмунд)|«Боруссія» (Дортмунд)]] — 4:1. Наступного сезону гамбургці поступилися «[[Шальке-04]]» з непристойним рахунком 0:3 і другий рік поспіль зайняли 2 місце. Сезон 1958/59 команда закінчила на 2 позиції у групі, зате 25 червня 1960 року втретє у своїй історії виграла чемпіонат (перемігши 3:2 «[[Кельн (ФК)|Кельн]]»).
+
Після відновлення футболу в Німеччині Гамбурґ зоставався сильною командою. Три сезони поспіль (1947/48 - 1949/50) Ротгозе виходили до 1/4 фіналу, але завершували боротьбу на цьому етапі. В наступних роках 8 найсильніших команд Німеччини ділили на 2 фінальні групи, переможці яких й грали за титул чемпіона. Гамбурґ кілька років займав у груповому раунді то 3, то 2 місце і лише в сезоні 1956/57 зумів пробитися до фіналу. Там його розгромила [[Боруссія (Дортмунд)]] — 4:1. Наступного сезону Гамбурзі поступилися [[Шальке-04]] з непристойним рахунком 0:3 і другий рік поспіль зайняли 2 місце. Сезон 1958/59 команда закінчила на 2 позиції у групі, зате 25 червня 1960 року втретє у своїй історії виграла чемпіонат (перемігши 3:2 [[Кельн (ФК)|Кельн]]).
   
Перший рік у [[Бундесліга (Німеччина)|Бундеслізі]] «Гамбург» закінчив на 6-ій позиції. [[Уве Зеелер]] став найкращим бомбардиром першості — 30 голів.
+
Перший рік у [[Бундесліга (Німеччина)|Бундеслізі]] Гамбурґ закінчив на 6 позиції. [[Уве Зеелер]] став найкращим бомбардиром першості — 30 голів.
   
 
== Досягнення ==
 
== Досягнення ==

Поточна версія на 19:40, 28 листопада 2019

Гамбургер Шпорт Ферайн
HSV-Logo.svg
Повна назва Hamburger Sport Verein e.V.
Прізвисько «ротгозе» (Rothose)
(«червоноштанники»
німецькою)
Коротка назва Гамбург, HSV
Засновано 1919
Населений пункт Гамбург, Німеччина Німеччина
Стадіон «Імтех-Арена»
(кол. назва —
Фолькспаркштадіон)
Вміщує 56 889
Президент Німеччина Єнс Маєр
Головний тренер Німеччина Бруно Лаббадіа
Ліга Друга Бундесліга
2018/19 4-те, Друга Бундесліга
Домашня
Виїзна
Запасна

Га́мбурґ, рідше Гамбурк (нім. Hamburger Sport Verein e.V.) — німецький футбольний клуб із Гамбурґа. Один з найтитулованіших клубів Німеччини. Єдиний клуб, який грав у всіх сезонах Бундесліги з часу її створення в 1963 році. 6-разовий чемпіон Німеччини. Володар Кубка європейських чемпіонів 1983 року.

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Сучасний клуб Гамбурґ (Гамбурзький спортивний союз) був створений у 1919 році внаслідок об'єднання трьох спортивних товариств: Sports Club Germania, Hamburg FC і FC Falke.

Перші сезони[ред. | ред. код]

Команда була одною з найсильніших у Німеччині в 20 роках. В сезоні 1920/21 Гамбурґ, вигравши у Ганновера у фіналі північно-німецької першості, ввійшов до вирішального плей-оф всенімецького чемпіонату. Але вже в 1/4 поступився Дуйсбурґу — 1:2, після додаткового часу. Наступного сезону клуб впевнено виграв чвертьфінал і півфінал (5:0 і 4:0 відповідно), і у фіналі мав зустрітись із Нюрнберґом. Гра пройшла 18 червня 1922 року в Берліні, але переможця не визначила — 2:2. За правилами тих часів команди зіграли перегравання (6 серпня в Ляйпцигу), але воно завершилось нічиєю 1:1. Гру перервали, оскільки матч продовжували тільки 7 гравців «Нюрнберга», а за правилами мінімум був — 8 футболістів. Титул чемпіона присудили «Гамбургу». Баварці таке рішення опротестували і Німецька футбольна асоціація вирішила нікому не присуджувати перемоги. Це один з 2 випадків у всій історії німецького футболу, коли жодна команда не отримала чемпіонського титулу.

Клуб регулярно вигравав чемпіонат Пн. Німеччини і виходив до плей-оф. Наступного сезону (1922/23) гамбуржці вперше стали чемпіонами Німеччини, впевнено перемігши у фіналі Уніон з Обершоневайде — 3:0. Клуб повторив успіх у 1928 році (розгром Герти 5:2). Одним з найкращих у лінії нападу був Франц Горн, який за 6 років у барвах клубу забив 121 гол (зігравши 105 ігор). В сезоні 1930/31 Гамбурґ програв у 1/2 фіналу майбутньому чемпіону — Герті (2:3, дод. час). Після приходу до влади нацистів головною командою міста Гамбурґ був маловідомий Eimsbütteler TV. На початку 40 у футбол продовжували грати, поки війна не підійшла вже зовсім близько. За Гамбурґ тоді виступав Ервін Зеелер — батько Уве Зеелера. Колишні високі результати колектив почав показувати вже після війни.

50 і 60 рр.[ред. | ред. код]

Після відновлення футболу в Німеччині Гамбурґ зоставався сильною командою. Три сезони поспіль (1947/48 - 1949/50) Ротгозе виходили до 1/4 фіналу, але завершували боротьбу на цьому етапі. В наступних роках 8 найсильніших команд Німеччини ділили на 2 фінальні групи, переможці яких й грали за титул чемпіона. Гамбурґ кілька років займав у груповому раунді то 3, то 2 місце і лише в сезоні 1956/57 зумів пробитися до фіналу. Там його розгромила Боруссія (Дортмунд) — 4:1. Наступного сезону Гамбурзі поступилися Шальке-04 з непристойним рахунком 0:3 і другий рік поспіль зайняли 2 місце. Сезон 1958/59 команда закінчила на 2 позиції у групі, зате 25 червня 1960 року втретє у своїй історії виграла чемпіонат (перемігши 3:2 Кельн).

Перший рік у Бундеслізі Гамбурґ закінчив на 6 позиції. Уве Зеелер став найкращим бомбардиром першості — 30 голів.

Досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіонат Німеччини:

Кубок Німеччини:

Суперкубок Німеччини:

  • Володар (1): 1987

Кубок ліги:

Кубок європейських чемпіонів:

Кубок володарів кубків УЄФА:

Кубок УЄФА:

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

Склад команди станом на 24 вересня 2011 року

Позиція Гравець
1 Чехія ВР Ярослав Дробний
2 Німеччина ЗХ Денніс Дікмайєр
3 Англія ЗХ Майкл Менсьєн
4 Німеччина ЗХ Хайко Вестерманн Капітан
5 Нідерланди ЗХ Джефрі Брума
6 Німеччина ЗХ Денніс Аого
7 Німеччина ПЗ Марцель Янсен
8 Венесуела ПЗ Томас Рінкон
9 Перу НП Хосе Герреро
10 Хорватія НП Младен Петрич
11 Хорватія ПЗ Іво Ілічевич
13 Німеччина ПЗ Роберт Теше
14 Чехія ПЗ Давид Яролім
15 Південна Корея НП Юн Мін Сон
Позиція Гравець
16 Швеція НП Маркус Берг
17 Туреччина ПЗ Гекхан Торе
18 Нідерланди ПЗ Ромео Кастелен
22 Італія ПЗ Джакопо Сала
25 Норвегія ПЗ Пер Цильян Ш'єльбред
27 Німеччина ПЗ Сорен Бертрам
28 Туреччина ПЗ Толгай Арслан
29 Німеччина ВР Том Мікель
33 Чехія ЗХ Мирослав Степанек
34 Боснія і Герцеговина ЗХ Мухамед Бешич
36 Німеччина ПЗ Кевін Інгресо
37 Німеччина ЗХ Янек Штернберг
44 Сербія ПЗ Гойко Качар
Сербія ЗХ Слободан Райкович

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]