Відмінності між версіями «Гауберк»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(уточнення, оформлення)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Italian - Mail - Walters 51575.jpg|міні|праворуч|200пкс|Італійський гауберк кінця XV століття]]
 
[[Файл:Italian - Mail - Walters 51575.jpg|міні|праворуч|200пкс|Італійський гауберк кінця XV століття]]
'''Гауберк''' ({{lang-en|Hauberk}}) — один з різновидів лицарських [[обладунок|обладунків]], який виглядав як довга [[кольчуга]], практично до колін, з капюшон і рукавицями, які могли бути або продовженням рукава, або окремим елементом. До гауберку лицарі, як правило, одягали кольчужні панчохи.
+
'''Га́уберк''' ({{lang-en|hauberk}}) — один з різновидів лицарських [[обладунок|обладунків]], який виглядав як довга [[кольчуга]], практично до колін, з капюшон і рукавицями, які могли бути або продовженням рукава, або окремим елементом. До гауберку лицарі, як правило, одягали кольчужні панчохи.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Слово «гауберк» походить від [[Франкська мова|давньофранкського]] «Halsberge»<ref>[http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=hauberk&searchmode=none Online Etymology Dictionary]</ref>, яке спочатку означало маленький шматок кольчуги, який захищав горло і шию («Галс»). Хто саме придумав цей предмет лицарських обладунків, невідомо, найдавніший екземпляр, відомий науці на сьогоднішній день, датується IV&nbsp;— V століттям до нашої ери, цю давню знахідку виявили на території Румунії в [[Чумешть]].
+
Слово «гауберк» походить від [[Франкська мова|давньофранкського]] ''halsberge''<ref>[http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=hauberk&searchmode=none Online Etymology Dictionary]</ref>, яке спочатку означало маленький шматок кольчуги, який захищав горло і шию (''hals''). Хто саме придумав цей предмет лицарських обладунків, невідомо, найдавніший екземпляр, відомий науці на сьогоднішній день, датується IV&nbsp;— V століттям до нашої ери, цю давню знахідку виявили на території Румунії в [[Чумешть]].
   
 
Римський автор [[Марк Теренцій Варрон]] приписує винахід кольчуги кельтам. Римські армії стали використовувати подібні обладунки після зіткнення з кельтами<ref>[http://phdiva.blogspot.de/2013/09/the-evidence-for-roman-chain-mail.html The Evidence for Roman Chain Mail] by Dr Dorothy L.V.L. King</ref>. Гауберк поширювався в усьому світі з розширенням впливу римлян.
 
Римський автор [[Марк Теренцій Варрон]] приписує винахід кольчуги кельтам. Римські армії стали використовувати подібні обладунки після зіткнення з кельтами<ref>[http://phdiva.blogspot.de/2013/09/the-evidence-for-roman-chain-mail.html The Evidence for Roman Chain Mail] by Dr Dorothy L.V.L. King</ref>. Гауберк поширювався в усьому світі з розширенням впливу римлян.
   
[[Гобелен з Байо]] ілюструє нормандських солдат, що носять гауберки довжиною по коліно, з рукавами довжиною в три чверті. Гауберк з довгим рукавом і всіма елементами захисту могли дозволити собі лише заможні воїни. На виготовлення такої залізної «туніки» було потрібно досить багато матеріалу, часу і зусиль майстра.
+
[[Гобелен з Байо]] ілюструє нормандських солдатів, що носять гауберки довжиною по коліно, з рукавами довжиною в три чверті. Гауберк з довгим рукавом і всіма елементами захисту могли дозволити собі лише заможні воїни. На виготовлення такої залізної «туніки» було потрібно досить багато матеріалу, часу і зусиль майстра.
   
Гауберк, що зберігається в Празькому Соборі&nbsp;— датуються XII століттям, є одним з найбільш ранніх збережених примірників з Центральної Європи, і, можливо, належав [[Святий Вацлав|Вацлаву Святому]].
+
Гауберк, що зберігається в Празькому Соборі&nbsp;— датуються XII століттям, є одним з найбільш ранніх збережених примірників з Центральної Європи, і, можливо, належав [[Святий Вацлав|Вацлаву Святому]].
   
 
У XIV столітті, з появою панцерних обладунків, гауберк поступово почав виходити з ужитку. Якийсь час поверх гауберка лицарі носили пластинчасті лати, але з часом багато хто відмовився від нього зовсім.
 
У XIV столітті, з появою панцерних обладунків, гауберк поступово почав виходити з ужитку. Якийсь час поверх гауберка лицарі носили пластинчасті лати, але з часом багато хто відмовився від нього зовсім.
Рядок 20: Рядок 20:
 
File:Eastern riveted armor.JPG|Індійський гаубек
 
File:Eastern riveted armor.JPG|Індійський гаубек
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Кольчуга]]
 
* [[Кольчуга]]

Версія за 01:47, 16 серпня 2019

Італійський гауберк кінця XV століття

Га́уберк (англ. hauberk) — один з різновидів лицарських обладунків, який виглядав як довга кольчуга, практично до колін, з капюшон і рукавицями, які могли бути або продовженням рукава, або окремим елементом. До гауберку лицарі, як правило, одягали кольчужні панчохи.

Історія

Слово «гауберк» походить від давньофранкського halsberge[1], яке спочатку означало маленький шматок кольчуги, який захищав горло і шию (hals). Хто саме придумав цей предмет лицарських обладунків, невідомо, найдавніший екземпляр, відомий науці на сьогоднішній день, датується IV — V століттям до нашої ери, цю давню знахідку виявили на території Румунії в Чумешть.

Римський автор Марк Теренцій Варрон приписує винахід кольчуги кельтам. Римські армії стали використовувати подібні обладунки після зіткнення з кельтами[2]. Гауберк поширювався в усьому світі з розширенням впливу римлян.

Гобелен з Байо ілюструє нормандських солдатів, що носять гауберки довжиною по коліно, з рукавами довжиною в три чверті. Гауберк з довгим рукавом і всіма елементами захисту могли дозволити собі лише заможні воїни. На виготовлення такої залізної «туніки» було потрібно досить багато матеріалу, часу і зусиль майстра.

Гауберк, що зберігається в Празькому Соборі — датуються XII століттям, є одним з найбільш ранніх збережених примірників з Центральної Європи, і, можливо, належав Вацлаву Святому.

У XIV столітті, з появою панцерних обладунків, гауберк поступово почав виходити з ужитку. Якийсь час поверх гауберка лицарі носили пластинчасті лати, але з часом багато хто відмовився від нього зовсім.

Див. також

Примітки