Гексози: відмінності між версіями

[неперевірена версія]

Поточна версія на 06:06, 13 червня 2021

Гексо́зи (від грец. ἕξ — шість), C₆H₁₂O₆ — вуглеводи групи моносахаридів, молекули яких містять шість вуглецевих атомів. Є в тканинах рослин, тварин і людини у вільному стані, або входять до складу глікозидів і полісахаридів. Залежно від характеру карбонільної групи, гексози поділяють на альдогексози (наприклад, глюкоза, маноза, галактоза) і кетогексози (наприклад, фруктоза). Гексози — безбарвні або білі кристали, добре розчинні у воді. Вступають у реакції, характерні для карбонільних сполук (так, альдогексози дають реакцію срібного дзеркала — при нагріванні з реактивом Толленса утворюється металеве срібло).

Одержують їх гідролізом полісахаридів (наприклад, крохмалю), а також дією вапняної води на формальдегід або окисненням шестиатомних спиртів (див. Моносахариди#Отримання).

Застосовують у мікробіологічній і харчовій промисловості, в медицині.

Просторова будова молекул альдогексоз[ред. | ред. код]

Просторову будову молекул вуглеводів зазвичай зображують за допомогою проєкцій Фішера для ациклічних форм та проєкцій Гаворта (Хеуорса) для циклічних форм.

Якщо виникає необхідність запам'ятати відповідність просторової будови назвам альдогексоз, можна скористатися таким мнемонічним правилом для D-альдогексоз.

Зображуємо 8 проєкцій Фішера альдогексоз в такий спосіб. Для скорочення позначатимемо гідроксильну групу рискою, атом гідрогену — відсутністю риски. Гідроксильні групи при C-5 (другий знизу атом в традиційному зображенні) спрямовані вправо для D-вуглеводів. При C-4 малюємо 4 вправо і потім 4 вліво. При C-3 по черзі 2 вправо, 2 вліво. При C-2 по черзі 1 вправо, 1 вліво. Тепер побудованим проєкціям зіставляємо назви за допомогою жартівливої фрази англ. All altruists gladly make gum in gallon tanks: алоза, альтроза, глюкоза, маноза, гулоза, ідоза, галактоза, талоза.

Джерела[ред. | ред. код]

Физер Л., Физер М. (1966). Органическая химия. Углублённый курс. Т.2. М.: Химия.

Посилання[ред. | ред. код]

Гексози // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Гексо́зи''' (від грец. ἕξ — шість), C<sub>6</sub>H<sub>12</sub>O<sub>6</sub> — [[вуглеводи]] групи [[моносахарид]]ів, молекули яких містять шість вуглецевих атомів. Є в тканинах рослин, тварин і людини у вільному стані, або входять до складу [[глікозид]]ів і [[полісахарид]]ів. Залежно від характеру карбонільної групи, гексози поділяють на альдогексози (напр., [[глюкоза]], [[маноза]], [[галактоза]]) і кетогексози (напр., [[фруктоза]]). Гексози — безбарвні або білі кристали, добре розчинні у воді. Вступають у реакції, характерні для карбонільних сполук (напр., дають реакцію срібного дзеркала - при нагріванні з аміачним розчином срібла угворюється металеве срібло). Одержують їх [[гідроліз]]ом [[полісахарид]]ів (напр., [[крохмал]]ю), а також синтетично. Застосовують у мікробіологічніЙ і харчовій промисловості, в медицині.
+'''Гексо́зи''' (від {{lang-gr|ἕξ}}&nbsp;— шість), C<sub>6</sub>H<sub>12</sub>O<sub>6</sub>&nbsp;— [[вуглеводи]] групи [[моносахарид]]ів, молекули яких містять шість вуглецевих атомів. Є в тканинах рослин, тварин і людини у вільному стані, або входять до складу [[глікозид]]ів і [[полісахарид]]ів. Залежно від характеру карбонільної групи, гексози поділяють на альдогексози (наприклад, [[глюкоза]], [[маноза]], [[галактоза]]) і кетогексози (наприклад, [[фруктоза]]). Гексози&nbsp;— безбарвні або білі кристали, добре розчинні у воді. Вступають у реакції, характерні для карбонільних сполук (так, альдогексози дають [[Реакція срібного дзеркала|реакцію срібного дзеркала]]&nbsp;— при нагріванні з [[Реактив Толленса|реактивом Толленса]] утворюється металеве срібло).
+Одержують їх [[гідроліз]]ом [[полісахарид]]ів (наприклад, [[крохмал]]ю), а також дією вапняної води на [[формальдегід]] або окисненням шестиатомних спиртів (див. [[Моносахариди#Отримання]]).
-{{Шаблон:Вуглеводи}}
+Застосовують у мікробіологічній і харчовій промисловості, в медицині.
-[[Категорія:Моносахариди]]
+== Просторова будова молекул альдогексоз ==
-[[ar:هكسوز]]
+[[Файл:Aldohexose mnemonic rule.png|right|500px]]
-[[be-x-old:Гексозы]]
+Просторову будову молекул вуглеводів зазвичай зображують за допомогою [[Проєкція Фішера|проєкцій Фішера]] для ациклічних форм та [[Проєкція Хеуорса|проєкцій Гаворта]] (Хеуорса) для циклічних форм.
-[[ca:Hexosa]]
-[[cs:Hexózy]]
+Якщо виникає необхідність запам'ятати відповідність просторової будови назвам [[Альдози|альдогексоз]], можна скористатися таким [[Мнемоніка|мнемонічним]] правилом для D-альдогексоз.
-[[da:Hexose]]
-[[de:Hexosen]]
+Зображуємо 8 проєкцій Фішера альдогексоз в такий спосіб. Для скорочення позначатимемо гідроксильну групу рискою, атом гідрогену&nbsp;— відсутністю риски. Гідроксильні групи при C-5 (другий знизу атом в традиційному зображенні) спрямовані вправо для D-вуглеводів. При C-4 малюємо 4 вправо і потім 4 вліво. При C-3 по черзі 2 вправо, 2 вліво. При C-2 по черзі 1 вправо, 1 вліво. Тепер побудованим проєкціям зіставляємо назви за допомогою жартівливої фрази {{lang-en|'''Al'''l '''alt'''ruists '''gl'''adly '''ma'''ke '''gu'''m '''i'''n '''gal'''lon '''ta'''nks}}: алоза, альтроза, глюкоза, маноза, гулоза, ідоза, галактоза, талоза.
-[[en:Hexose]]
-[[eo:Heksozo]]
+== Джерела ==
-[[es:Hexosa]]
+* {{cite book|title=Органическая химия. Углублённый курс.|authors=Физер Л., Физер М.|volume=Т.2|year=1966|publisher=Химия|location=М.}}
-[[eu:Hexosa]]
+== Посилання ==
-[[fr:Hexose]]
+* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8686.html  Гексози]}}
-[[it:Esoso]]
+{{Вуглеводи}}
-[[ja:ヘキソース]]
-[[nl:Hexose]]
+[[Категорія:Гексози|*]]
-[[pl:Heksozy]]
-[[pt:Hexose]]
-[[ru:Гексозы]]
-[[sv:Hexos]]
-[[tr:Heksoz]]
-[[zh:己糖]]

Гексози: відмінності між версіями

Поточна версія на 06:06, 13 червня 2021

Просторова будова молекул альдогексоз[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук