Географія Аруби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Аруби Picto infobox map.png
Географічне положення Аруби
Географічне положення Аруби
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 12°30′ пн. ш. 69°58′ зх. д. / 12.500° пн. ш. 69.967° зх. д. / 12.500; -69.967
Територія
Площа 180 км² (218-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 68,5 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Серу-Яманота (188 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси рекреаційні ресурси
Стихійні лиха тропічні циклони
Екологічні проблеми забруднення вод

Аруба — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 180 км² (218-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 180 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни трохи більша за територію Голосіївського району міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Аруба (нід. і пап'ям. Aruba). Перші згадки про острів датуються 1562 роком, під яким він позначений на карті як Orua. На інших картах XVIXVII століть позначається, як Oruba, Ouraba, Uruba та Arouba. Назву країни пов'язують з аравакським етнонімом Ороувак або Аруак, в якому «ора» — мушля та «убао» — острів, тобто острів мушель[2][3]. За іншою версією, назва походить від слів «уру» — каное та «убао» — острів, імовірна згадка про подорож індіанців на каное до остра Аруба. Є ще версія походження слова Аруба від іспанської фрази «оро хубо» (ісп. oro hubo), що означає тут було золото. Проте золота на острові ніколи не було[1].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Аруба — північноамериканська острівна країна, що лежить поблизу північних берегів Південної Америки в групі Підвітряних островів Малих Антильських островів[4]. Аруба не має сухопутного державного кордону. Аруба з усіх боків омивається водами Карибського моря Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 68,5 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[1][5].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час в Арубі

Час в Арубі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Аруби

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Розвідані поклади корисних копалин на острові відсутні. На пляжах білий пісок, що може використовуватись у будівництві.

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Аруби

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Серу-Яманота (188 м). Рельєф острова рівнинний з пасмами пагорбів у центральній частині острова.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Країна складається з єдиного однойменного острова. Навколо острова інші менші острови відсутні. На західному узбережжі ланцюги піщаних кіс, що відокремлюють внутрішні напівзакриті лагуни.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Аруби

Територія Аруби лежить у тропічному кліматичному поясі[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[8]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[8]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[8].

Аруба не є самостійним членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в організації представляють Нідерланди[9].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Докладніше: Гідрографія Аруби

Річки й постійні водотоки на острові відсутні. Стік до Карибського моря Атлантичного океану. Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Аруби

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Аруби

Рослинність острова бідна, переважно ксерофітний скреб із кущів і низьких дерев.

Земельні ресурси Аруби (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,1 %,
    • орні землі — 11,1 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,3 %;
  • інше — 86,6 %[1].
Див. також: Ліси Аруби

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Аруби

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Північноандійської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[8].

Охорона природи[ред. | ред. код]


Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Аруби

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани, хоча острів лежить вдалині від головної вісі проходження карибських ураганів[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Аруби можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Aruba, Geography. Factbook
  2. Поспелов Е. М., 2005
  3. Котляков В. М., 2006
  4. а б Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  8. а б в г д ФГАМ, 1964
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]