Географія Еквадору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Еквадору Picto infobox map.png
Географічне положення Еквадору
Географічне положення Еквадору
Географічне положення
Континент Південна Америка
Регіон Південна Америка
Координати 2°00′ пд. ш. 77°30′ зх. д. / 2.000° пд. ш. 77.500° зх. д. / -2.000; -77.500
Територія
Площа 283 561 км² (74-те)
 • суходіл 97,63 %
 • води 2,37 %
Морське узбережжя 2237 км
Державний кордон 2237 км
Рельєф
Тип гористий (захід, центр),
рівнинний (схід)
Найвища точка гора Чимборасо (6267 м)
Найнижча точка Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, риба, деревина, гідроенергія
Стихійні лиха землетруси, зсуви ґрунту, активний вулканізм, повіді, посухи
Екологічні проблеми знеліснення, ерозія ґрунтів, спустелювання

Еквадор — південноамериканська країна, що знаходиться західному, тихоокеанському узбережжі континенту . Загальна площа країни 283 561 км² (74-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 276 841 км², а на поверхню внутрішніх вод — 6 720 км²[1]. Площа країни удвічі менша площі території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Еквадор, Еквадор (ісп. Republica del Ecuador, Ecuador)[2]. Назва країни походить від її географічного розташування на екваторі. Назва запропонована 1830 року, коли департамент Кіто виокремився в незалежну державу від Великої Колумбії[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Еквадор — південноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Колумбією (спільний кордон — 708 км), на сході і півдні — з Перу (1529 км). Загальна довжина державного кордону — 2237 км[1]. Еквадор на заході омивається водами Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 2237 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5]. Континентальний шельф — 100 морських миль до ізобати 2500 м (стаття 76)[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Еквадорі

Час у Еквадорі: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[7]. Галапагоські острови лежать в годинному поясі UTC-6.

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Еквадору

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Еквадору багаті на ряд корисних копалин: нафту[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Еквадору

Середні висоти — 1117 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Чимборасо (6267 м), найвіддаленіша точка планети від центру Землі.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Еквадору

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Еквадору

Територія Еквадору лежить у екваторіальному кліматичному поясі, що на півдні переходить в субекваторіальний, південне узбережжя — в тропічному[9]. Над більшою частиною території, цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На південному узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. На формування клімату велике значення має вплив холодної Перуанської течії. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Чітко простежуються пасатні вітри з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опадів випадає мало. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять шторми[10]. У горах, вище за 3 тис. м високогірні різновиди відповідних кліматичних зон.

Еквадор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 424,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 15 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Еквадору

Річки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного океанів (схід). Дві головні річкові системи тихоокеанського басейну: Есмеральда, що несе води на північ, і Гуаяс, що тече на південь і впадає до затоки Гуаякіль.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Еквадору

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Еквадору

Льодовики[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Еквадору

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Еквадору

Земельні ресурси Еквадору (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 29,7 %,
    • орні землі — 4,7 %,
    • багаторічні насадження — 5,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 19,4 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 38,9 %;
  • інше — 31,4 %[1].
Див. також: Ліси Еквадору

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Еквадору

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області: тихоокеанське узбережжя — до Центральноамериканської, гірські хребти Анд — до Північноандійської, а Галапагоські острови — до Галапагоської провінції Гвіано-Бразильської підобласті, крайній південь — до Андійської провінції Патагонсько-Андійської підобласті[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Еквадор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Еквадору

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Еквадору можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Коста (Літораль).
  • Сьєрра (Інтерандіна).
  • Амазонас (Орієнте).
  • Галапагоси (Інсулар).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Ecuador, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Еквадор // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]