Географія Палау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Палау M:
Географічне положення Палау
Географічне положення Палау
Географічне положення
Континент Океанія
Регіон Мікронезія
Координати 7°30′ пн. ш. 134°30′ сх. д. / 7.500° пн. ш. 134.500° сх. д. / 7.500; 134.500
Територія
Площа 459 км² (198-ме)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 1519 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип горбистий
Найвища точка гора Нгерчелчуус (242 м)
Найнижча точка Тихий океан (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси деревина, золото, морепродукти
Стихійні лиха тропічні циклони
Екологічні проблеми сміттєзвалища, деградація земель, перевилов риби

Палау — тихоокеанська країна, що знаходиться в західній частині акваторії океану, на північний схід від Малайського архіпелагу . Загальна площа країни 459 км² (198-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 459 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу території міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Палау, Палау (палаус. Beluu er a Belau, Belau; англ. Pelew)[2]. Назва країни походить від назви однойменного острова, яке на мові палау означає селище (палаус. belauu). Колишня частина Підопічної території ООН Тихоокеанські острови під опікою США, як округ Палау (англ. Palau District). Англійський капітан Генрі Вілсон, який зазнав корабельної аварії на рифі Улонг острова Палау 1783 року, помилково записав назву острова як Пелеу (англ. Pelew)[1].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Палау — тихоокеанська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. На заході від Палау лежать Філіппіни, на південному заході — Індонезія; на сході тихоокеанський сектор Палау межує з Федеративних Штатів Мікронезії, на південному сході — Папуа — Нової Гвінеї. Палау омивається водами Філіппінського моря Тихого океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 1519 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі[4]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Палау

Час у Палау: UTC+9 (+7 годин різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Палау

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Палау багаті на ряд корисних копалин: золото, конкреції[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Палау

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Палау

Рельєф країни змінюється від горбистого головного острова Бабелдаоб до низьких, коралових островів, зазвичай облямованих великими бар'єрними рифами. Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Нгерчелчуус (242 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Палау

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Палау

Територія Палау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[9]. У літньо-осінній період з океану часто надходять руйнівні тропічні циклони[9].

Палау не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO)[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Докладніше: Гідрографія Палау

Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Палау

Річки, струмки й потічки країни належать басейну Тихого океану.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Палау

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Палау

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Палау

Земельні ресурси Палау (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,8 %,
    • орні землі — 2,2 %,
    • багаторічні насадження — 4,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 87,6 %;
  • інше — 1,6 %[1].
Див. також: Ліси Палау

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Палау

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Полінезійської підобласті Австралійської області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Палау є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Палау

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тайфуни з червня по грудень[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • відсутній менеджмент сміттєзвалищ побутових відходів;
  • видобування піску й коралів несе загрозу місцевій екосистемі узбережжя;
  • нелегальна риболовля, перевилов риби.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Палау можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Palau, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Атлас світу, 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 18 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Австралія і Океанія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в г ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]