Географія Чаду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Чаду Picto infobox map.png
Географічне положення Чаду
Географічне положення Чаду
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Центральна Африка
Координати 15°00′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 19.000° сх. д. / 15.000; 19.000
Територія
Площа 1284000 км² (21-ше)
 • суходіл 98,1 %
 • води 1,9 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 6406 км
Рельєф
Тип рівнинно-гористий
Найвища точка гора Емі-Куссі (3415 м)
Найнижча точка Джураб (160 м)
Клімат
Тип тропічний,
субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Шарі ( км)
Найбільше озеро Чад (~ км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, уранові руди, кальцинована сода, каолін, риба, золото, будівельні матеріали, кам'яна сіль
Стихійні лиха суховії, посухи, нашестя сарани
Екологічні проблеми дефіцит прісної води, забруднення вод, спустелювання

Чад — центральноафриканська країна, що знаходиться в самому центрі континенту [⇨]. Загальна площа країни 1 284 000 км² (21-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 259 200 км², а на поверхню внутрішніх вод — 24 800 км²[1]. Площа країни трохи більша ніж у 2 рази за площу території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Чад, Чад (фр. Republique du Tchad, Tchad; араб. تشاد‎)[2]. Назва країни походить від назви озера Чад у південно-заходній частині країни. Ця назва, у свою чергу, походить від слова «цаде» на місцевому діалекті канурі, що означає велику кількість води, озеро[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Чаду від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Чаду та США

Чад — центральноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Лівією (спільний кордон — 1050 км), на південному заході — з Камеруном (1116 км) і Нігерією (85 км), на півдні — з ЦАР (1556 км), на заході — з Нігером (1196 км), на сході — з Суданом (1403 км). Загальна довжина державного кордону — 6406 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Докладніше: Крайні точки Чаду

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Чаді

Час у Чаді: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[5].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Чаду

Територія Чаду розташована на північному-сході Африканської платформи, в межах Центральноафриканського щита, тектонічної плити Сахари і синеклізи Чад[6]. Метаморфічні породи докембрійського фундаменту виходять в масивах (нагір'ях) Тібесті, Вадаї і на південному-заході країни[6]. У будові платформенного чохла беруть участь різні осадові породи палеозою, крейди (масив Тібесті, плато Ерді і Еннеді) і кайнозою (синекліза Чад)[6]. У масивах Тібесті і Вадаї широко розвинені вулканічні породи кайнозою[6].

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Корисні копалини вивчені слабо. Надра Чаду багаті на ряд корисних копалин: нафта в басейні річки Шарі на південному заході країни; уранові руди на плато Еннеді; натрон — на північно-східному узбережжі озера Чад; каолін; золото у Вадаї; цинк на плато Тібесті; кам'яна сіль в улоговині озера Чад; олово і вольфрам на плато Тібесті; мідь поблизу озера Лере; залізняк на стику масиву Вадаї (Хаджер-Каммаран — Хардід) і в районі Лягла; вапняк, пісок, гравій[6][1]. Є родовища руд, пов'язані з пегматитами, в яких зустрічаються і танталоніобати[6]. На південному-заході країни відомі родовища бокситів, найбільші родовища Мунду (розвідані запаси — 10 млн тонн) і Гавкіт (5 млн тонн)[6].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Докладніше: Сейсмічність Чаду

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Чаду

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Чаду

Середні висоти — 543 м; найнижча точка — уріз води річки Джураб (160 м); найвища точка — сплячий вулкан Емі-Куссі (3415 м). Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Куссі (3415 м). Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками — ваді. На вершині вулкана Емі-Куссі розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями — гамадами, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо) вкритих солончаками. Найнижча точка поверхні країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м).

На території чаду знаходиться метеоритний кратер Гвені-Фада.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Чаду

Північ Чаду, до 16° паралелі, лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному[7]. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури (в середньому 20°С). Середня температура січня 15 °С (на нагір'ї Тібесті нижче 10 °С), липня 30—35 °С[8]. Переважають східні пасатні вітри[8]. У сухий період року (жовтень-липень) віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість. Опадів 100—250 мм на рік (місцями менше 50 мм); випадають вони дуже рідко і нерегулярний.

У центрі й на півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора[8]. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[8]. Середня температура січня 21—24°С, квітня або травня 30—33°С. У центрі зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон (з жовтня — листопада по квітень — травень), на півдні достатнє[8]. Річна кількість опадів зростає з півночі на південь від 250—500 мм до 1000 мм.

Чад є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Докладніше: Гідрографія Чаду

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 43 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 300 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Чаду

Річки і тимчасові потоки (ваді) країни належать до басейнів безстічних областей. На півдні до безстічної області озера Чад. Майже всі річки, окрім басейнів Шарі й Логона (судноплавні), є сухими руслами, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок характерна для південного регіону: Шарі, Логон, Батха, Майо-Кебі, Мбере. У центральній і північній частині країни пустеля Сахара.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Чаду

Найбільші озера країни: Чад (колись 4-те за розмірами на континенті), Іро, Фітрі. Озеро Чад — найбільша водойма Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для більшої частини країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак у зв'язку з посухами, що регулярно вражають регіон Сахеля, а також у зв'язку з колосальним водозабором для потреб населення, його площа за 10 років скоротилася майже в 5 разів. Регулярні підйоми рівня води і майже повне висихання відбувались щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття. Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південий схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Чаду

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Чаду

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Чаду

Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота.

Земельні ресурси Чаду (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 39,6 %,
    • орні землі — 3,9 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 35,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %;
  • інше — 51,3 %[1].
Див. також: Ліси Чаду

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Чаду

У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, області на південь від озера Чад — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[8].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Чад є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права,

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Чаду

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі й посушливі вітри харматани на півночі дмуть з Сахари; періодичні посухи; періодичні нашестя сарани[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Чаду можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Чаду

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Chad, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. а б в г д е ж Чад // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  8. а б в г д е ж и ФГАМ, 1964
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  10. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]