Географія Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Японії Picto infobox map.png
Географічне положення Японії
Географічне положення Японії
Географічне положення
Континент Євразія
Регіон Східна Азія
Координати 36°00′ пн. ш. 138°00′ сх. д. / 36.000° пн. ш. 138.000° сх. д. / 36.000; 138.000
Територія
Площа 377 915 км² (62-ге)
 • суходіл 99,18 %
 • води 0,82 %
Морське узбережжя 29,75 тис. км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Фудзіяма (3776 м)
Найнижча точка уріз води озера Хатірогата (-4 м)
Клімат
Тип помірний,
субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Сінано (367 км)
Найбільше озеро Біва (670 км²)
Інше
Природні ресурси риба
Стихійні лиха активний вулканізм, землетруси, цунамі, тропічні циклони
Екологічні проблеми забруднення повітря, кислотні дощі, радіоактивне забруднення (Фукусіма)

Японія — східноазійська країна, що знаходиться на островах Японського архіпелагу на східних околицях континенту. Архіпелаг лежить на схід від Китаю, Кореї та Росії, він простягається від Охотського моря на півночі до Східнокитайського моря на півдні . Японський архіпелаг складається з 6852 великих і малих островів[1], серед яких найбільшими є острова Кюсю, Сікоку, Хонсю та Хоккайдо . Загальна площа країни 377 915 км² (62-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 364 485 км², а на поверхню внутрішніх вод — 13 430 км²[2]. Площа країни трохи більша за половину площі України. Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів. Найвищий з них — гора Фудзі (3776 м) .

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Японія (яп. 日本 — Ніппон; яп. 葦原中国, あしはらのなかつくに — Асіхара-но накацукуні)[3]. Назва країни походить від китаєзованого варіанта японського слова Ніппон — Жи-бень-го, який у ХІІІ столітті венеціанський мандрівник Марко Поло у спотвореній формі Чипан-гу поширив у Європі[4]. У французькій, іспанській та португальській мовах назва країни була запозичена через південнокитайський діалект, в якому ієрогліфи, якими записується назва Ніппон читаються як Я-пон (Japon)[4], за посередництвом цих мов, топонім потрапив і до української мови, де вже була додана відповідна частка -ія, що вказує на країну. У першій половині I тисячоліття н. е. країну називали Ямато. Ця назва походить від етноніма яким називали союз племен, що жив в центральній частині острова Хонсю, і означав людей гір, горян[4]. З VII століття утверджується назва країни Ніппон (яп. 日出処), де  — країна,  — сходження,  — сонце, тобто Країна сонця, що сходить, що вказує на східне положення країни[4]. Вже у VIII столітті назву спростили до (яп. 日本), де  — основа, 日 — сонце. Початково обидва ієрогліфічні сполучення читали як Ямато, проте згодом стали вимовляти на китайський лад — Ніппон. Разом із словом Ніппон в Японії на офіційному і побутовому рівнях використовується назва Ніхон, 1946 року Конституційний комітет Японії визнав правомірними обидва варіанти[4]. Інша древня самоназва країни, Асіхара-но накацукуні, перекладається як очеретяна рівнина, або серединна країна. У японській міфології означає власне землю людей. Уперше згадується у міфі про Ідзанаґі. Найменування, імовірно, походить від очерету, яким вкриті береги японських островів. Згодом ця назва трансформувалась у поетичне визначення країни, а очерет поряд з вишнею і сливою є одним із символів Японії[5].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Японія — східноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Японський архіпелаг витягнутий на 3 тис. км з північного сходу на південний захід. Японія має лише морські кордони. На півночі вона межує з Росією, на заході з КНР, Північною і Південною Кореями, на півдні — з Республікою Китай та Філіппінами. Країна омивається водами Тихого океану безпосередньо на сході та окремих його морів, на півночі — Охотського, на заході Японського, на південному заході — Східнокитайського, на півдні — Філіппінського морів[6]. Між островами Хонсю, Сікоку та Кюсю розташоване Внутрішнє Японське море[6]. Загальна довжина морського узбережжя 29,75 тис. км[2].

Кордони країни врегульовані лише частково. Японський уряд не визнає російської окупації південних Курильських островів — Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомай, що були захоплені СРСР наприкінці Другої світової війни. В Японії ці острови називаються «північними територіями» й адміністративно включаються до складу префектури Хоккайдо. Так само японці не визнають юрисдикції Республіки Корея над островом-скелею Такесіма в Японському морі. На півдні Японія володіє островами Сенкаку, на які претендують сусідні китайські держави — комуністичний КНР і тайванська Республіка Китай.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км), зі зменшенням аж до 3 морських миль в міжнародних протоках Лаперуза, Цугару, Осумі, Корейській. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[7]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[8][2].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Японії

Час у Японії: UTC+9 (+7 годин різниці часу з Києвом)[9]. На окупованих 1945 року СРСР Південних Курилах встановлено магаданський час UTC+11.

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Японії

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Японії небагаті на корисні копалини, а родовища не мають великого промислового значення. Японія найбільший світовий імпортер кам'яного вугілля й скрапленого природного газу, другий найбільший імпортер нафти у світі[10].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Японія сейсмоактивна територія субдукції літосферних плит, тому тут часто трапляються землетруси.

Вулканізм[ред. | ред. код]

В Японії багато діючих і згаслих вулканів. Серед них найвища точка островів — вулкан Фудзі на острові Хонсю. Вулкани Ундзен і Сакурадзіма були включені у 1990-х роках до «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство Міжнародної асоціації вулканології і хімії надр Землі (IAVCEI), як частини програми ООН зі зменшення небезпеки від стихійних лих[2].

Див. також: Вулкани Японії

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Японії

Середні висоти — 438 м; найнижча точка — Хачиро-Гата (-4 м); найвища точка — гора Фудзіяма (3776 м). У ландшафті країни переважають незграбні і загострені форми рельєфу, непридатні для ведення сільськогосподарських робіт. Тільки на півдні Хонсю і на Кюсю рельєф згладжений, ще більш плавні контури мають прибережні райони Хоккайдо. На островах Рюкю переважає низькогір'я. Рівнини займають не більше 15 % території країни.

Гори[ред. | ред. код]

Докладніше: Гори Японії

Гори займають дві третини усієї площі Японії — близько 270 тисяч км². Власне гори становлять 60 % усієї площі (230 тисяч км²), а пагорби — 10 % (40 тисяч км²). Схили гірських пасм переважно дуже круті, скелясті. Багато гір у прибережній зоні. Переважають низькі й середньовисотні гори, в основному субмеридіонального простягання.

Найвищі гори пролягають в центрі острова Хонсю, в Центрально-гірському районі. Їх називають Японськими Альпами або Японським хребтом. Вони складаються з хребтів Акаїсі, Кісо, Хіда. Середня висота цих гір коливається в межах 2500—3000 м. Їхні окремі піки перевищують 3000 м над рівнем моря, а річкові ущелини врізаються на глибину до 2000 м.

Орографічна схема Японії

Основні гірські системи Японії:

Найвищі гори[11]:

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Японії

Японський архіпелаг складається з 6852 великих і малих островів[1], серед яких найбільшими є острова Кюсю, Сікоку, Хонсю та Хоккайдо. Менші острови: Садо, Окі, Цусіма, Ґото, Авадзі тощо. До архіпелагу також належать великі групи островів Рюкю, Ідзу та Оґасавара.

Найбільші острови[11]:

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Японії

Північна територія Японії лежить у помірному кліматичному поясі мусонного типу, центральна і південна у субтропічному[12]. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, на півдні влітку вторгнення тропічних, західний масоперенос[13]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Вологе дощове літо, на півдні досить спекотне і досить вологе; прохолодна посушлива зима, на півночі зі стійким сніговим покривом[13].

Кліматичні зони Японії:

Особливість японського клімату є чіткий поділ на чотири пори року — весну, літо, осінь та зиму. Окрім них в Японії існують сезони літніх дощів, тайфунів та осінніх дощів. Японська весна триває з 1 березня по 21 травня. Її початок припадає на 1 — 17 березня, розквіт — на 18 березня — 4 травня, закінчення — на 5 травня — 21 травня. Температура повітря протягом весни поступово зростає. 3 і 4 квітня, а також 21 і 22 квітня часто буває хмарна або дощова погода. Її називають «дощем овочевих зерен»[14]. Ранок 2 і 5 травня, зазвичай, буває дуже холодним, так що в центральнояпонських районах подекуди випадає паморозь. Літо починається між 22 травня і 10 червня. Його перериває сезон дощів, що триває з 11 червня по 16 липня. Після цього, до 7 серпня, стоїть спекотне літо, завершальний період якого припадає на 8 — 20 серпня.

Середні температури повітря (°C)[11]
Станція Річна Січ. Лют. Бер. Кві. Тра. Чер. Лип. Сер. Вер. Жов. Лис. Гру.
Розподіл середніх температур повітря, спостереження 1971—2000 років
Саппоро 8,5 -4,1 -3,5 0,1 6,7 12,1 16,3 20,5 22,0 17,6 11,3 4,6 -1,0
Сендай 12,1 1,5 1,7 4,5 10,1 14,9 18,3 22,1 24,1 20,4 14,8 9,1 4,3
Ніїґата 13,5 2,6 2,5 5,4 11,2 16,1 20,4 24,5 26,2 22,0 16,0 10,2 5,3
Токіо 15,9 5,8 6,1 8,9 14,4 18,7 21,8 25,4 27,1 23,5 18,2 13,0 8,4
Наґоя 15,4 4,3 4,7 8,2 14,1 18,5 22,3 26,0 27,3 23,4 17,6 11,9 6,7
Осака 16,5 5,8 5,9 9,0 14,8 19,4 23,2 27,2 28,4 24,4 18,7 13,2 8,3
Хіросіма 16,1 5,3 5,7 9,0 14,6 18,9 22,8 26,9 28,4 27,9 18,0 12,3 7,5
Фукуока 16,6 6,4 6,9 9,9 14,8 19,1 22,6 26,9 27,6 23,9 18,7 13,4 8,7
Наха 22,7 16,6 16,6 18,6 21,3 23,8 26,6 28,5 28,2 27,2 24,9 21,7 18,4
Розподіл норми атмосферних опадів (мм)[11]
Станція Річна Січ. Лют. Бер. Кві. Тра. Чер. Лип. Сер. Вер. Жов. Лис. Гру.
Розподіл атмосферних опадів, спостереження 1971—2000 років
Саппоро 1128 111 96 80 61 55 51 67 137 138 124 103 105
Сендай 1242 33 48 73 98 108 138 160 174 218 99 67 26
Ніїґата 1776 180 128 105 94 103 128 178 143 163 149 201 204
Токіо 1467 49 60 115 130 128 165 162 155 209 163 93 40
Наґоя 1565 43 64 115 143 156 202 218 140 250 117 80 37
Осака 1306 44 59 100 121 140 201 155 99 175 109 66 38
Хіросіма 1541 47 67 121 156 157 258 236 126 180 95 68 35
Фукуока 1632 72 71 109 125 139 272 266 188 175 81 81 54
Наха 2037 115 125 160 181 234 212 176 247 200 163 124 101

Японія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[15].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 430 км³[2]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 24690 км² зрошуваних земель[2]. В Японії чимало коротких багатоводних річок і повноводних озер.

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Японії

Річки країни належать басейну Тихого океану; на заході — Японського, на південному заході — Східнокитайського морів.

Найбільші річки[11]:

  • Річка Тоне (利根川, とねがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»16 842 км² 322 км
  • Річка Ісікарі (石狩川, いしかりがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»14 330 км² 268 км
  • Річка Сінано (信濃川, しなのがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»11 900 км² 367 км
  • Річка Кітакамі (北上川, きたかみがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»10 150 км² 249 км
  • Річка Кісо (木曽川, きそがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»9 100 км² 229 км
  • Річка Токаті (十勝川, とかちがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»9 010 км² 156 км
  • Річка Йодо (淀川, よどがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»8 240 км² 75 км
  • Річка Аґано (阿賀野川, あがのがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»7 710 км² 210 км
  • Річка Моґамі (最上川, もがみがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»7 040 км² 229 км
  • Річка Тесіо (天塩川, てしおがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»5 590 км² 256 км
  • Річка Абукума (阿武隈川, あぶくまがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»5 400 км² 239 км
  • Річка Тенрю (天竜川, てんりゅうがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»5 090 км² 213 км
  • Річка Омоно (雄物川, おものがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»4 710 км² 133 км
  • Річка Йонесіро (米代川, よねしろがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»4 100 км² 136 км
  • Річка Фудзі (富士川, ふじがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»3 990 км² 128 км
  • Річка Ґо (江の川, ごうのかわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»3 900 км² 194 км
  • Річка Йосіно (吉野川, よしのがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»3 750 км² 194 км
  • Річка Нака (那珂川, なかがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»3 270 км² 150 км
  • Річка Ара (Канто) (荒川, あらかわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 940 км² 173 км
  • Річка Кудзурю (九頭竜川, くずりゅうがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 930 км² 116 км
  • Річка Тікуґо (筑後川, ちくごがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 863 км² 143 км
  • Річка Дзінцу (神通川, じんつうがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 720 км² 120 км
  • Річка Такахасі (高梁川, たかはしがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 670 км² 111 км
  • Річка Хії (斐伊川, ひいがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 540 км² 153 км
  • Річка Івакі (岩木川, いわきがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 540 км² 102 км
  • Річка Кусіро (釧路川, くしろがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 510 км² 154 км
  • Річка Сінґу (新宮川, しんぐうがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 360 км² 183 км
  • Річка Ватарі (渡川, わたりがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 270 км² 196 км
  • Річка Ойодо (大淀川, おおよどがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 230 км² 107 км
  • Річка Йосії (吉井川, よしいがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 110 км² 133 км
  • Річка Мабуті (馬淵川, まぶちがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»2 050 км² 142 км
  • Річка Токоро (常呂川, ところがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 930 км² 120 км
  • Річка Юра (由良川, ゆらがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 880 км² 146 км
  • Річка Кума (球磨川, くまがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 880 км² 115 км
  • Річка Яхаґі (矢作川, やはぎがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 830 км² 118 км
  • Річка Ґокасе (五ヶ瀬川, ごかせがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 820 км² 106 км
  • Річка Асахі (旭川, あさひがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 810 км² 142 км
  • Річка Кінокава (紀の川, きのかわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 750 км² 136 км
  • Річка Како (加古川, かこがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 730 км² 96 км
  • Річка Ота (太田川, おおたがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 710 км² 103 км
  • Річка Саґамі (相模川, さがみがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 680 км² 109 км
  • Річка Сірібецу (尻別川, しりべつがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 640 км² 126 км
  • Річка Сендай (川内川, せんだいがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 600 км² 137 км
  • Річка Нійодо (仁淀川, によどがわ) 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»1 560 км² 124 км

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Японії

Найбільші озера[11]:

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Японії

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Японії

Серед ґрунтів переважають алювіальні, а на півдні поширені чорноземи.

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Японії

Земельні ресурси Японії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 12,5 %,
    • орні землі — 11,7 %,
    • багаторічні насадження — 0,8 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 68,5 %;
  • інше — 19 %[2].
Див. також: Ліси Японії

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Японії

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Китайсько-Гімалайської підобласті Голарктичної області, більша частина території до Японсько-Центральнокитайської провінції, острів Хоккайдо і Південні Курили — Китайсько-Корейської провінції[13].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Японія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[2]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Японії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Японії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 離島とは(島の基礎知識) (website). Ministry of Land, Infrastructure, Transport and Tourism. Архів оригіналу за November 13, 2007. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  2. а б в г д е ж и к л Japan, Geography. Factbook
  3. Котляков В. М., 2006
  4. а б в г д Поспелов Е. М., 2005
  5. (рос.) Асихара-но накацукуни // Мифы народов мира. Энциклопедия / Гл. ред. С. А. Токарев. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — Т. 1. — С. 113.
  6. а б Атлас світу, 2005
  7. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  8. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  9. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 11 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  10. Японія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  11. а б в г д е 総務省統計研修所 (2011). 「日本の統計2011」. 総務省統計局. Архів оригіналу за 2011-05-24. Процитовано 2011-07-25. 
  12. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  13. а б в ФГАМ, 1964
  14. яп. 菜種梅雨, なたねづゆ, натане-дзую.
  15. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  16. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Японською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]