Відмінності між версіями «Геолого-географічний факультет ОНУ імені І. І. Мечникова»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м (Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після) |
|||
'''Гео́лого-географі́чний факульте́т Одеського національного університету імені І. І. Мечникова''' — один з найстаріших факультетів [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|університету]].
Відкриття кафедри геогнозії і палеонтології в перші роки післі відкриття Новоросійського (Одеського) університету (1 (13) травня 1865 року) сталося у 1867 році завдячуючи професору М. М. Соколову (
: У 1934 році, на виконання Постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 16. 05. 1934 р. «Про викладання географії в початковій і середній школі» і Постанови президії комітету вищої технічної освіти при ЦВК СРСР від 14. 07. 1934 р. «Про викладання економічної географії у вузах і втузах» на базі кафедр фізичної географії і геології університету та кафедри економічної географії Одеського інституту народного господарства створено географічний факультет Одеського державного університету. У складі факультету були кафедри фізичної географії і геології, економічної географії, метеорології і гідрології, геодезії і картографії, геології, мінералогії і петрографії. Всі кафедри були випусковими. Основою матеріально-технічної бази факультету були навчальні кабінети при відповідних кафедрах, метеостанція, петрографо-мінералогічний і палеонтологічний музеї. Першими деканами географічного факультету були доц. О. М. Смирнов (
До 1941 р. факультет випустив 171 фахівця, на кафедрах дослідницьку роботу здійснювали 10 аспірантів. Викладачі та співробітники факультету проводили дослідження і картографування природних умов і ресурсів півдня України, надавали методичну допомогу вчителям географії загальноосвітніх шкіл.<br/>
У роки Великої Вітчизняної війни підготовка фахівців-географів проводилась в евакуації ([[Майкоп|м. Майкоп]] —
Восени 1945 року на базі кафедри геології, музеїв, кабінету і лабораторії ґрунтознавства та студентів геологічної фуркації було створено геолого-ґрунтовий факультет (декан проф. Ю. А. Гапонов) у складі трьох кафедр — геології і палеонтології, гідрогеології, мінералогії і петрографії, кабінету і лабораторії ґрунтознавства (у
У 1952 році географічний і геолого-ґрунтовий факультети університету були об'єднані у геолого-географічний факультет (декан — доц. О. М. Смирнов у
: У різні роки факультет очолювали: доц. Г. П. Міщенко (
Протягом 70 років існування факультет підготував майже 10 тисяч фахівців — географів і геологів, 600 аспірантів і докторантів. Близько 500 випускників факультету захистили кандидатські та докторські дисертації. Серед випускників факультету — [[Чебаненко Іван Ілліч|І. І. Чебаненко]] — академік АН УРСР, Лауреати Ленінської премії — О. А. Гордієнко, В. М. Степанов, В. Є. Хаджи, Лауреати Державної премії СРСР — Л. Л. Перчук, В. Є. Хаджи. Лауреатами Державної премії Молдавської РСР у 1988 р. стали випускники геолого-географічного факультету В. М. Баранова, І. В. Зеленін, В. О. Подражанський. Лауреати [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державної премії України в галузі науки і техніки]] — професори факультету Г. І. Швебс (1993), І. П. Зелінський та Є. А. Черкез (1996).
: Нині до складу факультету входять 6 кафедр (кафедра загальної та морської геології, кафедра інженерної геології і гідрогеології, кафедра фізичної географії та природокористування, кафедра економічної і соціальної географії, кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, кафедра географії України).
[[Категорія:Географічні факультети|Одеса]]
[[Категорія:Науково-дослідні лабораторії]]
[[Категорія:1934 в Одесі]]
|