Відмінності між версіями «Герасюта Микола Федорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(вікіфікація)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 28: Рядок 28:
 
У [[1941]] році закінчив фізико-математичний факультет [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного університету]] за спеціальністю «Математика».
 
У [[1941]] році закінчив фізико-математичний факультет [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного університету]] за спеціальністю «Математика».
   
З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] потрапив на фронт. Пройшов шлях від простого солдата до звання офіцера. Учасник оборони [[Сталінград]]у. Брав участь у боях за визволення України, штурмі [[Берлін]]у. Продовжував служити в [[Радянська армія|Радянській армії]] до [[1947]].
+
З початком [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] потрапив на фронт. Пройшов шлях від простого солдата до звання офіцера. Учасник оборони [[Сталінград]]у. Брав участь у боях за визволення України, штурмі [[Берлін]]а. Продовжував служити в [[Радянська армія|Радянській армії]] до [[1947]].
   
 
Після війни направлений в групу академіка [[Корольов]]а в ОКБ-1, де брав участь у вивченні документації на ракету [[ФАУ-2]] (інститут «Нордхаузен»). За період роботи ([[1947]]–[[1951]]) був спочатку інженером, потім науковим співробітником. У КБ заводу п/я 186 в [[Дніпропетровськ]]у працював в 1951-54 роках, був начальником сектора балістики, науковим керівником. Стояв біля витоків [[Державне конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля|КБ «Південне»]], а потім займав там посади начальника сектора, начальника відділу балістики ([[1954]]–[[1962]]), заступника головного конструктора з питань балістики, динаміки і систем управління ракет дальньої дії і ракет-носіїв космічних апаратів.
 
Після війни направлений в групу академіка [[Корольов]]а в ОКБ-1, де брав участь у вивченні документації на ракету [[ФАУ-2]] (інститут «Нордхаузен»). За період роботи ([[1947]]–[[1951]]) був спочатку інженером, потім науковим співробітником. У КБ заводу п/я 186 в [[Дніпропетровськ]]у працював в 1951-54 роках, був начальником сектора балістики, науковим керівником. Стояв біля витоків [[Державне конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля|КБ «Південне»]], а потім займав там посади начальника сектора, начальника відділу балістики ([[1954]]–[[1962]]), заступника головного конструктора з питань балістики, динаміки і систем управління ракет дальньої дії і ракет-носіїв космічних апаратів.
Рядок 45: Рядок 45:
 
* [[Державна премія СРСР]] ([[1967]]) — за успішне розв'язання проблем польоту перших космічних кораблів.
 
* [[Державна премія СРСР]] ([[1967]]) — за успішне розв'язання проблем польоту перших космічних кораблів.
 
* [[Ленінська премія]] ([[1972]]).
 
* [[Ленінська премія]] ([[1972]]).
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 12:15, 7 жовтня 2017

Герасюта Микола Федорович
Микола Федорович Герасюта
Gerasuta.jpg
Народився 18 грудня 1919(1919-12-18)
Олександрія, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка
Помер 10 квітня 1987(1987-04-10)[1] (67 років)
СРСР
Громадянство
(підданство)
СРСР
Alma mater Одеський державний університет
Галузь наукових інтересів прикладна механіка,
динаміка обчислювальної математики
Вчене звання Професор, член-кореспондент АН УРСР
Науковий ступінь Доктор технічних наук
Відомий завдяки: ракетобудування
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Ленінська премія — 1972 Державна премія СРСР — 1967

Герасюта Микола Федорович (нар. 18 грудня 1919 — пом. 10 квітня 1987[2]) — український радянський вчений в галузі фізики і математики, конструктор-ракетобудівник.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Микола Федорович Герасюта народився 18 грудня 1919 року в місті Олександрія. В 1936 році закінчив Олександрійську середню школу № 1.

У 1941 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету за спеціальністю «Математика».

З початком Радянсько-німецької війни потрапив на фронт. Пройшов шлях від простого солдата до звання офіцера. Учасник оборони Сталінграду. Брав участь у боях за визволення України, штурмі Берліна. Продовжував служити в Радянській армії до 1947.

Після війни направлений в групу академіка Корольова в ОКБ-1, де брав участь у вивченні документації на ракету ФАУ-2 (інститут «Нордхаузен»). За період роботи (19471951) був спочатку інженером, потім науковим співробітником. У КБ заводу п/я 186 в Дніпропетровську працював в 1951-54 роках, був начальником сектора балістики, науковим керівником. Стояв біля витоків КБ «Південне», а потім займав там посади начальника сектора, начальника відділу балістики (19541962), заступника головного конструктора з питань балістики, динаміки і систем управління ракет дальньої дії і ракет-носіїв космічних апаратів.

Також займався академічною діяльністю на кафедрі автоматики фізико-технічного факультету Дніпропетровського державного університету з 1952 до 1985 рік. Отримав посаду професора за теоретичні дослідження в 1961 році був також завідуючим кафедри проводив наукові дослідження в галузі ракетобудування.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Микола Федорович Герасюта був видатним вченим в області прикладної механіки, динаміки обчислювальної математики. Під його керівництвом і при його особистій участі розроблені і впроваджені методи вирішення багатопараметрних краєвих і варіаційних задач, пов'язаних з побудовою оптимальних траєкторій руху ракет і космічних апаратів, статистичних методів оцінки льотно-технічних характеристик ракет. Вчений був одним з основних авторів розробки чотирьох поколінь бойових ракетних комплексів (від Р-12 до Р-36М) і космічних ракет-носіїв «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон», «Зеніт».

Микола Герасюта був до того ж і одним з організаторів КБ «Південне». Він зробив великий внесок у розвиток цього конструкторського бюро і перетворення його у потужне конструкторське підприємство.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]