Відмінності між версіями «Глег»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(Див. рішення спільноти щодо назви.)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Кулінарна страва
 
{{Кулінарна страва
| назва = Ґлеґ
+
| назва = Глег
 
| зображення = Vin chaud, marque Blossa du Systembolaget.jpg
 
| зображення = Vin chaud, marque Blossa du Systembolaget.jpg
| підпис = Ґлеґ у пляшці
+
| підпис = Глег у пляшці
 
| тип = [[Спиртні напої]]
 
| тип = [[Спиртні напої]]
 
| країна походження = {{SWE}}
 
| країна походження = {{SWE}}
Рядок 17: Рядок 17:
 
| глікемічний індекс =
 
| глікемічний індекс =
 
| аналоги =
 
| аналоги =
| рецепт = Ґлеґ
+
| рецепт = Глег
 
| склад =
 
| склад =
 
| складність =
 
| складність =
 
}}
 
}}
{{Otheruses|Ґлеґ}}
+
{{Otheruses|Глег}}
[[Файл:Glögg kastrull.JPG|200px|міні|праворуч|Приготування ґлеґу]]
+
[[Файл:Glögg kastrull.JPG|200px|міні|праворуч|Приготування глегу]]
   
'''Ґлеґ''', '''ґльоґ''' ({{lang-sv|glögg}}, {{lang-fi|glögi}}) — гарячий напій з червоного вина з додаванням [[прянощі]]в, поширений в період Різдва у Швеції, [[Фінляндія|Фінляндії]] та [[Естонія|Естонії]] (колишні терени [[Шведська імперія|Шведської імперії]]).
+
'''Глег''' ({{lang-sv|glögg}}, {{lang-fi|glögi}}) — гарячий напій з червоного вина з додаванням [[прянощі]]в, поширений в період Різдва у Швеції, [[Фінляндія|Фінляндії]] та [[Естонія|Естонії]] (колишні терени [[Шведська імперія|Шведської імперії]]).
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
* Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього [[Середньовіччя]], коли в вино низької якості почали додавати [[кориця|корицю]], [[кардамон]], [[Гвоздика (пряність)|гвоздику]] і [[апельсин]]ові [[цедра|скориночки]]. Згідно з переказами, шведський герцог [[Юхан III]] в різдвяний вечір [[1562]] р. привіз в м. [[Турку|Або]] свою дружину, польську принцесу [[Катерина Ягеллонка|Катерину Ягеллонську]], яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею.
 
* Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього [[Середньовіччя]], коли в вино низької якості почали додавати [[кориця|корицю]], [[кардамон]], [[Гвоздика (пряність)|гвоздику]] і [[апельсин]]ові [[цедра|скориночки]]. Згідно з переказами, шведський герцог [[Юхан III]] в різдвяний вечір [[1562]] р. привіз в м. [[Турку|Або]] свою дружину, польську принцесу [[Катерина Ягеллонка|Катерину Ягеллонську]], яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею.
* У XVI—XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівалии та використовували як зігрівальний напій у холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «ґлеґ» даний напій отримав у Швеції наприкінці [[XVIII століття]].
+
* У XVI—XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівалии та використовували як зігрівальний напій у холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «глег» даний напій отримав у Швеції наприкінці [[XVIII століття]].
* У середині [[XIX століття]] ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні ґлеґу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово {{lang-sv|glödga}} — «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» {{lang-sv|glödgat vin}}.
+
* У середині [[XIX століття]] ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні глегу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово {{lang-sv|glödga}} — «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» {{lang-sv|glödgat vin}}.
* З [[1933]] року в Фінляндії, у крамницях «Alko», став продаватися готовий ґлеґ.
+
* З [[1933]] року в Фінляндії, у крамницях «Alko», став продаватися готовий глег.
   
 
== Приготування ==
 
== Приготування ==
У [[Швеція|Швеції]] як основа для приготування ґлеґу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається [[мадера]] або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в ґлеґ стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво ''піпаркаккуя'' ([[Піпаркукас]]) і сир із зеленою цвіллю, а у [[День святої Люсії]] — традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «[[Луссекатт]]».
+
У [[Швеція|Швеції]] як основа для приготування глегу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається [[мадера]] або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в глег стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво ''піпаркаккуя'' ([[Піпаркукас]]) і сир із зеленою цвіллю, а у [[День святої Люсії]] — традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «[[Луссекатт]]».
 
У готовий напій іноді додають чай, ром, родзинки та лимонну цедру<ref>[http://kolo.news/category/dozvillia/6855 Різдвяні рецепти: готуємо гарячі безалкогольні напої]</ref>, отримуючи в результаті [[пунш]] з червоного вина.
 
У готовий напій іноді додають чай, ром, родзинки та лимонну цедру<ref>[http://kolo.news/category/dozvillia/6855 Різдвяні рецепти: готуємо гарячі безалкогольні напої]</ref>, отримуючи в результаті [[пунш]] з червоного вина.
Замість червоного вина іноді використовується біле вино<ref>[https://nv.ua/ukr/style/life/fooddrink/vid-nimetskogo-glintvejnu-do-indijskoji-masalov-nazvani-14-najpopuljarnishih-garjachih-napojiv-u-sviti-85095.html Від німецького глінтвейну до індійської масали. Названо 14 найпопулярніших гарячих напоїв у світі]</ref>, сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують ґлеґ золотистого кольору. Як основа для безалкогольного ґлеґу підходить брусничний або смородиновий сік.
+
Замість червоного вина іноді використовується біле вино<ref>[https://nv.ua/ukr/style/life/fooddrink/vid-nimetskogo-glintvejnu-do-indijskoji-masalov-nazvani-14-najpopuljarnishih-garjachih-napojiv-u-sviti-85095.html Від німецького глінтвейну до індійської масали. Названо 14 найпопулярніших гарячих напоїв у світі]</ref>, сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують глег золотистого кольору. Як основа для безалкогольного глегу підходить брусничний або смородиновий сік.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 45: Рядок 45:
   
 
{{Div col end}}
 
{{Div col end}}
  +
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{refbegin}}
 
{{refbegin}}
{{commonscat|Glögg|ґлеґ}}
+
{{commonscat|Glögg|Глег}}
* [https://web.archive.org/web/20131205031729/http://spritmuseum.se/start/kunskap/dryckernas-historia/glogg/ Історія ґлеґу] у ''Spritmuseum''{{ref-se}}
+
* [https://web.archive.org/web/20131205031729/http://spritmuseum.se/start/kunskap/dryckernas-historia/glogg/ Історія глегу] у ''Spritmuseum''{{ref-se}}
   
 
{{refend}}
 
{{refend}}

Поточна версія на 10:52, 12 червня 2019

Приготування глегу

Глег (швед. glögg, фін. glögi) — гарячий напій з червоного вина з додаванням прянощів, поширений в період Різдва у Швеції, Фінляндії та Естонії (колишні терени Шведської імперії).

Історія[ред. | ред. код]

  • Напій з'явився у Швеції (та Фінляндії) в період пізнього Середньовіччя, коли в вино низької якості почали додавати корицю, кардамон, гвоздику і апельсинові скориночки. Згідно з переказами, шведський герцог Юхан III в різдвяний вечір 1562 р. привіз в м. Або свою дружину, польську принцесу Катерину Ягеллонську, яка щоби зігрітися пила гаряче червоне вино з корицею.
  • У XVI—XVII століттях вино приправлене медом і прянощами підігрівалии та використовували як зігрівальний напій у холодну пору року. Первісна назва напою була «хіппокрас», а найменування «глег» даний напій отримав у Швеції наприкінці XVIII століття.
  • У середині XIX століття ціна на цукор стала доступною і для простого народу у зв'язку з чим мед в приготуванні глегу був замінений на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким в ситі поміщали цукрову «голову», поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прогрівався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою виражає слово швед. glödga — «розжарювати», «відпалювати». У результаті чого виходило «гаряче вино» швед. glödgat vin.
  • З 1933 року в Фінляндії, у крамницях «Alko», став продаватися готовий глег.

Приготування[ред. | ред. код]

У Швеції як основа для приготування глегу використовується червоне вино, в яке для кріпості додається мадера або горілка. Крім того, додається гвоздика, подрібнений кардамон, кориця, імбир і кірочки цитрусових. У XX столітті в глег стали додавати очищений мигдаль та родзинки. До напою рекомендується подавати пряне печиво піпаркаккуя (Піпаркукас) і сир із зеленою цвіллю, а у День святої Люсії — традиційні шведські солодкі булочки з шафраном «Луссекатт». У готовий напій іноді додають чай, ром, родзинки та лимонну цедру[1], отримуючи в результаті пунш з червоного вина. Замість червоного вина іноді використовується біле вино[2], сидр і яблучний сік, в результаті чого отримують глег золотистого кольору. Як основа для безалкогольного глегу підходить брусничний або смородиновий сік.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]