Перегляд вихідного коду сторінки Глобальне потепління

{{Multiple image|align=right|direction=vertical|width=320|image1=Global Temperature Anomaly.svg|alt1=refer to caption|caption1=Зміни глобальної середньої температури над сушею та океаном за період 1880—2015 рр., відносно середньої  температури за 1951—1980 рр. Чорною лінію позначено середня річна та червоною – ковзаюча середня за 5 років. Джерело: [http://data.giss.nasa.gov/gistemp/ Інститут космічних досліджень імені Годдарда в НАСА]. (''Натисніть, щоб збільшити'')
|image2=GISS temperature 2000-09 lrg.png
|alt2=Map of temperature changes across the world
|image3=GISS temperature palette.svg|alt3=key to above map of temperature changes|caption3=На карті показана 10-річна (2000-2009 рр.) глобальна середня температурна аномалія у порівнянні з середньою за 1951—1980 рр. Найбільше зростання температури відбулося в Арктиці та на Антарктичному півострові. Джерело:  Обсерваторія Землі НАСА <ref>[http://earthobservatory.nasa.gov/IOTD/view.php?id=42392 2009 Ends Warmest Decade on Record]. [[NASA]] Earth Observatory Image of the Day, 22 January 2010.</ref>
|image4=Global Warming Observed CO2 Emissions from fossil fuel burning vs IPCC scenarios.svg|alt4=refer to caption|caption4=Реальні викиди CO<sub>2</sub> внаслідок спалювання викопного палива у порівнянні з п’ятьма сценаріями викидів згідно “SRES” МГЕЗК, що їх було опубліковано 2000 року. Падіння пов'язані з глобальними кризами. Зображення із сайту: Скептична наука.}}

'''Глоба́льне потеплі́ння''' ({{lang-en|Global warming}})&nbsp;— збільшуване поступове підвищення [[температура|температури]] [[Географічна оболонка|поверхні Землі]] та океану. Нагрівання відбувається не лише завдяки [[Сонячна радіація|сонячній радіації]], але переважно внутрішніми джерелами (розпад калію-40, гравітаційною диференціацією). Дослідні дані засвідчують, що [[Цикли сонячної активності|сонячні цикли]] на рості температури в глибині океанів мало відбиваються: динаміка температури океану не повторює сонячні цикли, температура постійно зростає.  

Глобальне потепління пов'язується з [[парниковий ефект|парниковим ефектом]] і призводить до [[зміна клімату|зміни клімату]] у планетарних масштабах.
<br />

[[Файл:16-008-NASA-2015RecordWarmGlobalYearSince1880-20160120.png|thumb|right|320px|2015&nbsp;— найтепліший рік за весь час спостережень (з 1880 року)&nbsp;— кольори відображають температурні аномалії ([[NASA]]/[[NOAA]]; 20 January 2016).<ref name="NASA-20160120">{{cite web |last1=Brown |first1=Dwayne |last2=Cabbage |first2=Michael |last3=McCarthy |first3=Leslie |last4=Norton |first4=Karen |title=NASA, NOAA Analyses Reveal Record-Shattering Global Warm Temperatures in 2015 |url=http://www.nasa.gov/press-release/nasa-noaa-analyses-reveal-record-shattering-global-warm-temperatures-in-2015 |date=20 січнф 2016 |work=[[NASA]] |accessdate=20 January 2016 }}</ref>]]

== Загальна характеристика ==

[[Файл:97% of Climate Scientists Confirm Anthroprogenic Global Warming.svg|left|thumb|Понад 97&nbsp;% дослідників клімату вважають: саме діяльність людини призвела до глобального потепління.<ref>{{cite journal|last=Anderegg|first=William R L|author2=James W. Prall, Jacob Harold, and Stephen H. Schneider|title=Expert credibility in climate change|journal=Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. |year=2010|url=http://www.pnas.org/content/early/2010/06/04/1003187107.full.pdf+html|accessdate=22 August 2011|pmid=20566872|doi=10.1073/pnas.1003187107|volume=107|issue=27|pages=12107–9|pmc=2901439|bibcode = 2010PNAS..10712107A|ref=harv |last3=Harold|first3=J.|last4=Schneider|first4=S. H.}}</ref><ref>{{cite journal|title=Examining the Scientific Consensus on Climate Change|author = Doran, P.T., Zimmerman, M.K.|journal=Eos, Transactions American Geophysical Union|volume=30|issue=3|year=2009|url=http://tigger.uic.edu/~pdoran/012009_Doran_final.pdf}}</ref><ref name="Cook2013">{{cite journal |author= John Cook, Dana Nuccitelli, Sarah A Green, Mark Richardson, Bärbel Winkler, Rob Painting, Robert Way, Peter Jacobs. Andrew Skuce |date=15 May 2013 |title=Quantifying the consensus on anthropogenic global warming in the scientific literature |volume= 8 |journal=Environ. Res. Lett. |doi=10.1088/1748-9326/8/2/024024 |bibcode = 2013ERL.....8b4024C |issue= 2 |page= 024024 |ref= harv |last2=Nuccitelli |last3=Green |last4=Richardson |last5=Winkler |last6=Painting |last7=Way |last8=Jacobs |last9=Skuce |url=http://iopscience.iop.org/1748-9326/8/2/024024/pdf/1748-9326_8_2_024024.pdf }}</ref>]]

На сьогодні переважна більшість науковців вважає, що причиною глобального потепління є діяльність людини. Також треба розуміти, що потепління&nbsp;— це загальна усереднена тенденція: зміна температур відбувається нерівномірно залежно від сезону та місцевості. Більше того, інколи в деякі сезони клімат навіть стає холоднішим. Наприклад, в Україні температури у зимовий період зросли значно більше, ніж в літній.

За останню сотню років середня температура повітря над суходолом зросла, як стверджується, більш, ніж на півградуса. За даними доповіді [[Міжнародна група експертів з питань змін клімату|Міжнародної групи експертів з питань зміни клімату]], це зростання становить за останні сто років 0,74 <math> \pm </math> 0,18&nbsp;°C<ref name="grida7a">{{cite web
 |url         = http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-spm.pdf
 |format      = [[Portable Document Format|PDF]]
 |title       = Summary for Policymakers
 |work        = Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change
 |accessdate  = 2007-02-02
 |date        = 2007-02-05
 |publisher   = [[Міжнародна група експертів з питань змін клімату]]
 |quote       = Таким чином оновлена сторічна тенденція (з 1906 по 2005), що становить 0.74&nbsp;°C [0.56&nbsp;°C to 0.92&nbsp;°C] 
більша, ніж відповідна тенденція за період з 1901 по 2000 роки, що становила за даними "Третьої оціночної доповіді"  0.6&nbsp;°C [від 0.4&nbsp;°C до 0.8&nbsp;°C].
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20170507093020/http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-spm.pdf
 |archivedate = 2017-05-07
 |deadurl     = yes
}}</ref><ref name="Global">

Глобальна температура поверхні Землі визначається в доповіді Міжнародної групи експертів з питань змін клімату як середнє між приповерхневою температурою суходолу та поверхневою температурою моря.</ref>

Наукова думка, висловлена Міждержавною групою експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) ООН, і безпосередньо підтримана національними академіями наук країн [[G7|«Великої сімки»]], полягає в тому, що середня температура на Землі піднялася на 0,7&nbsp;°C від часів початку промислової революції (з другої половини XVIII століття), і що "велика частка потепління, яке спостерігалося в останні 50 років, викликана діяльністю людини" в першу чергу викидом газів, котрі викликають парниковий ефект, таких як вуглекислий газ (CO<sub>2</sub>) і метан (CH<sub>4</sub>). Оцінки, отримані по кліматичних моделях, на які посилається МГЕЗК, кажуть, що в XXI столітті середня температура поверхні Землі може підвищитися на величину від 1,1 до 6,4&nbsp;°C. В окремих регіонах температура може небагато знизитися.

Танення льоду, насамперед в [[Антарктика|Антарктиці]], спричинило на 2018 рік підвищення [[Рівень моря|рівня світового океану]] на 7,6 міліметра з 1992 року, 3 міліметри зростання припали на період з 2013 до 2018<ref>[https://lenta.ru/news/2018/06/14/sealevel/ Зафиксирован катастрофически быстрый рост уровня моря] {{ref-ru}}</ref>.

Крім підвищення рівня Світового океану, підвищення глобальної температури також призведе до змін в кількості і розподілі атмосферних опадів. У підсумку можуть почастішати природні катаклізми, такі як повені, посухи, буревії та інші, знизиться врожай сільськогосподарських культур на постраждалих територіях і підвищиться&nbsp;— в інших зонах (за рахунок збільшення концентрації вуглекислого газу). Потепління продовжиться<ref>[http://tech.obozrevatel.com/news/85401-oon-dala-prognoz-po-izmeneniyu-pogodyi-v-buduschem.htm ООН дала прогноз по изменению погоды в будущем]</ref> й, імовірно, збільшить частоту і розміри таких явищ.

Потепління клімату може призвести до зміщення ареалів видів в бік полярних зон і збільшити ймовірність вимирання нечисленних видів&nbsp;— мешканців прибережних зон і островів, чиє існування в наш час знаходиться під загрозою.

Деякі дослідники вважають, що глобальне потепління&nbsp;— це міф, частина науковців відкидає можливість впливу людини на цей процес. Є ті, хто не заперечує факт потепління і допускає його антропогенний характер, але не погоджується з тим, що найнебезпечнішими з впливів на клімат є промислові викиди парникових газів.

== Зміни температури ==
{{main|Інструментальні температурні дані}}

[[Файл:2000 Year Temperature Comparison.png|thumb|right|alt=refer to caption and adjacent text|'''Реконструкція температури''' Середня температура поверхні протягом двох тисячоліть відповідно до різних реконструкцій {{не перекладено|треба=Кліматичні проксі-дані|текст=кліматичних проксі-даних|мова=en|є=Proxy (climate)}}, відображені кривою по шкалі часу, чорна крива поверх&nbsp;— температурний рекорд зафіксований за допомогою {{нп|Інструментальні температурні дані|інструментів|4=Instrumental temperature record}}.]]
[[Файл:Enso-global-temp-anomalies.png|thumb|right|alt=refer to caption and adjacent text|'''Глобальні щорічні температурні аномалії''' Графік глобальних щорічних температурних аномалій, розроблений [[Національне управління океанічних і атмосферних досліджень|Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень США]], показує південне коливання [[Ель-Ніньйо]].
]]

{{Image frame
|align=left
|width=250
|caption=Починаючи з 1970-х років Земля мала ''енергетичний дисбаланс'', тобто [[Атмосфера Землі|атмосферу]] покидає менше енергії, ніж надходить. Найбільша частина цієї енергії була поглинена океанами.<ref>
Rhein, M., ''et al.'' (7 June 2013): Box 3.1, in: [http://www.climatechange2013.org/images/uploads/WGIAR5_WGI-12Doc2b_FinalDraft_Chapter03.pdf Chapter 3: Observations: Ocean (final draft accepted by IPCC Working Group I)], pp.11-12 (pp.14-15 of PDF chapter), in: {{harvnb|IPCC AR5 WG1|2013}}
</ref> Цілком можливо, що істотний внесок у підвищення [[Ентальпія|тепломісткості]] океану внесло людство.<ref>
IPCC (11 November 2013): D.3 Detection and Attribution of Climate Change, in: [http://www.climatechange2013.org/spm Summary for Policymakers (finalized version)], p.15, in: {{harvnb|IPCC AR5 WG1|2013}}
</ref>
|content=
{{graph:Chart
 | width = 75
 | height = 75
 | type = pie
 | innerRadius = 40
 | legend = 
 | x = Океани, Лід, Континенти, Атмосфера
 | y1 = 93,3, 3, 1
 | showValues =1
 |colors= #800000aa, #1E90FF, #FF8247, #87CEFF
}}
}}
Протягом 1906—2005&nbsp;рр. {{нп|середня температура поверхні Землі|4=Global average surface temperature}} зросла на 0.74±0.18&nbsp;°C. За останню половину цього періоду стрімкість потепління майже подвоїлась, ніж за період в цілому (0,13 ± 0,03°С за десятиліття, порівняно з 0,07 ± 0,02&nbsp;°C за десятиліття). [[Міський тепловий острів]] має дуже малий ефект та оцінюється менше 0,002&nbsp;°C потепління за кожне десятиліття, починаючи з 1900 року.<ref>Trenberth ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3.html Ch. 3, Observations: Atmospheric Surface and Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3s3-2-2-2.html Section 3.2.2.2: Urban Heat Islands and Land Use Effects] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512172320/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3s3-2-2-2.html |date=12 травень 2014 }}, [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter3.pdf p. 244], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref> Згідно даних {{не перекладено|треба=Cупутникові температурні вимірювання|текст=супутникових температурних вимірювань|мова=en|є=Satellite temperature measurements}} температура в нижній [[Тропосфера|тропосфері]] збільшувалась у межах від 0,13 до 0,22&nbsp;°C кожні десять років, починаючи з 1979 року. {{нп|Кліматичні проксі-дані|4=Proxy (climate)}} показують, що до 1850&nbsp;р. температура протягом {{нп|Температурні дані другого тисячоліття|одної-двох тисяч років|4=Temperature record of the past 1000 years}} була відносно сталою, під час яких відбувались різні регіональні коливання, наприклад: [[Середньовічний кліматичний оптимум|Середньовічний теплий період]], або [[Малий льодовиковий період]].<ref>Jansen ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch6.html Ch. 6, Palaeoclimate], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch6s6-6.html#6-6-1 Section 6.6.1.1: What Do Reconstructions Based on Palaeoclimatic Proxies Show?], [http://www.ipcc-wg1.unibe.ch/publications/wg1-ar4/ar4-wg1-chapter6.pdf pp. 466—478] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100524082417/http://www.ipcc-wg1.unibe.ch/publications/wg1-ar4/ar4-wg1-chapter6.pdf |date=24 травень 2010 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref>

Потепління, яке визначене за допомогою інструментальних температурних вимірювань, має стійку тенденцію, що підтверджується численними спостереженнями задокументованими багатьма незалежними групами науковців.<ref name="kennedy evidence for global warming">
{{Cite journal
 | author=Kennedy, J.J., ''et al.''
 | year=2010
 | title=How do we know the world has warmed? in: 2. Global Climate, in: State of the Climate in 2009
 | url= http://www.ncdc.noaa.gov/bams-state-of-the-climate/2009.php
 | journal=Bull.Amer.Meteor.Soc.
 | volume=91
 | issue=7
 | page=26
 | ref=harv
}}
</ref> Наприклад: [[підвищення рівня моря]] ([[теплове розширення]] води внаслідок потепління),<ref>
{{Cite journal
 | author=Kennedy, C.
 | date=10 July 2012
 | title=ClimateWatch Magazine >> State of the Climate: 2011 Global Sea Level
 | url=http://www.climatewatch.noaa.gov/article/2012/2011-state-of-the-climate-sea-level
 | publisher=NOAA Climate Services Portal
 | ref=harv
 | accessdate=8 травень 2014
 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20130512224731/http://www.climatewatch.noaa.gov/article/2012/2011-state-of-the-climate-sea-level
 | archivedate=12 травень 2013
 | deadurl=yes
 }}
</ref> чимале танення снігу і льоду,<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/spmsspm-direct-observations.html Direct Observations of Recent Climate Change]
 | chapter=Summary for Policymakers
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/spm.html
 | ref=harv
}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}
</ref> збільшення [[Тепломісткість океану|тепломісткості океанів]]<ref name="kennedy evidence for global warming"/>, підвищення [[Вологість повітря|вологості]]<ref name="kennedy evidence for global warming"/>,
і раннє [[Фенологія|настання]] весняних явищ,<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/spmsspm-b.html B. Current knowledge about observed impacts of climate change on the natural and human environment]
 | chapter=Summary for Policymakers
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/spm.html
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}
</ref> як от [[цвітіння]] рослин.<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch1s1-3-5-1.html Sec 1.3.5.1 Changes in phenology]
 | author=Rosenzweig, C., ''et al.''
 | chapter=Ch 1: Assessment of Observed Changes and Responses in Natural and Managed Systems
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch1.html
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG2|2007|p=99}}
</ref> [[Імовірність]] того, що ці зміни сталися випадково практично дорівнює нулю.<ref name="kennedy evidence for global warming"/>

Останні висновки [[Інституту Космічних Досліджень Годдарда]] [[Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору|НАСА]] (GISS) і [[Національний цент кліматичних даних США|Національного центру кліматичних даних США]] показують, що 2005 та 2010 роки виявились найтеплішими роками планети, перевищуючи 1998 рік на кілька сотих градусу, починаючи з кінця 19 століття, коли стали доступні надійні та всеосяжні інструментальні вимірювання.<ref>
{{cite web
| last = Cole
| first = Steve
| coauthors = Leslie McCarthy
| title = NASA&nbsp;– NASA Research Finds 2010 Tied for Warmest Year on Record
| work=NASA
| format = Feature
| accessdate =3 March 2011
| url = http://www.nasa.gov/topics/earth/features/2010-warmest-year.html
}}
</ref><ref>
{{cite web
| url = http://data.giss.nasa.gov/gistemp/2005/
| last=Hansen
| first=James E.
| authorlink=Джеймс Гансен
| coauthors=''et al.''
| title = Goddard Institute for Space Studies, GISS Surface Temperature Analysis
| accessdate =17 January 2007
| date = 12 January 2006
| publisher=NASA Goddard Institute for Space Studies}}
</ref><ref>
{{cite web| url = http://www.ncdc.noaa.gov/sotc/global/2009/13
| title = State of the Climate: Global Analysis for Annual 2009
| accessdate =3 May 2011
| date=15 January 2010}}
</ref> В {{нп|Підрозділ Кліматичних Досліджень|Підрозділі Кліматичних Досліджень|4=Climatic Research Unit}} твердять, що 2005 рік був другим найтеплішим роком, після 1998 року, а 2003 з 2010 роком поділяють третє місце найтеплішого року, проте, «оцінка похибки окремих років… принаймні в десять разів більше, за різницю між цими трьома роками».<ref>{{cite web
| last = Jones
| first = Phil
| title = CRU Information Sheet no. 1: Global Temperature Record
| accessdate =3 May 2011
| url = http://www.cru.uea.ac.uk/cru/info/warming/
| publisher=Climatic Research Unit, School of Environmental Sciences, University of East Anglia
}}
</ref> ''У заяві щодо стану клімату Землі 2010 року'' [[Всесвітня метеорологічна організація|Всесвітньої метеорологічної організації]] (ВМО) пояснюється, що ''номінальне значення температури у 2010 році складає +0.53&nbsp;°C, що перевищує значення 2005 року (+0.52&nbsp;°C) та 1998 року (+0.51&nbsp;°C), зрозуміло, що ця різниця між трьома роками статистично незначна.<ref>
{{Cite journal
| publisher=[[World Meteorological Organization]]
| last=World Meteorological Organization
| title=WMO statement on the status of the global climate in 2010
| year=2011
| url=http://www.wmo.int/pages/prog/wcp/wcdmp/statement/documents/1074_en.pdf
| format=PDF
| isbn=978-92-63-11074-9
| page=2
| ref=harv
| accessdate=8 травень 2014
| archiveurl=https://web.archive.org/web/20120918112625/http://www.wmo.int/pages/prog/wcp/wcdmp/statement/documents/1074_en.pdf
| archivedate=18 вересень 2012
| deadurl=yes
}}
</ref> Починаючи з 1986&nbsp;р. глобальна середньорічна температура кожного року вища ніж середня за період 1961—1990&nbsp;рр.<ref>{{cite press release | title=Press release no. 972: WMO annual climate statement confirms 2012 as among top ten warmest years | work=WMO media centre | publisher=[[World Meteorological Organization]] | url=https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html | location=Geneva | date=2 May 2013 | accessdate=16 February 2014 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222183347/https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html |date=22 лютий 2014 }}</ref><ref>{{cite press release | title=Press release no. 983: 2013 among top ten warmest on record | work=WMO media centre | publisher=[[World Meteorological Organization]] | url=https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html | location=Geneva | date=5 February 2014 | accessdate=16 February 2014 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222183347/https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_983_en.html |date=22 лютий 2014 }}</ref>

Показники температури 1998 року були надзвичайно теплими, тому що на них вплинуло [[Ель-Ніньйо|коливання Ель-Ніньйо]], яке того року було найсильнішим за все минуле століття.<ref name="Changnon2000">{{Cite book|title=El Niño, 1997–1998: The Climate Event of the Century|last=Changnon|first=Stanley A.|coauthors=Bell, Gerald D.|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=London|isbn=0-19-513552-0|url-access=registration|url=https://archive.org/details/elnino19971998cl0000unse}}</ref> На глобальну температуру мають вплив короткотермінові коливання, які накладаються на довготермінові тенденції, і можуть, навіть, тимчасово приховати їх. Відносна сталість температур 2002—2009&nbsp;рр. пояснюється даним явищем.<ref>{{Cite journal| url = http://www.metoffice.gov.uk/media/pdf/j/j/global_temperatures_09.pdf | title = Do Global Temperature Trends Over the Last Decade Falsify Climate Predictions? [in "State of the Climate in 2008"] |first=J.|last=Knight|first2=J.J.|last2=Kenney|first3=C.|last3=Folland|first4=G.|last4=Harris|first5=G.S.|last5=Jones|first6=M.|last6=Palmer|first7=D.|last7=Parker|first8=A.|last8=Scaife|first9=P.|last9=Stott |displayauthors=9|work=Bull.Amer.Meteor.Soc.|volume=90|issue=8| pages =S75–S79|date=August 2009|format=PDF|accessdate =13 August 2011| ref = harv}}</ref><ref>{{Cite book | title = Global temperature slowdown&nbsp;– not an end to climate change|publisher=UK Met Office| url = http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/+/http:/www.metoffice.gov.uk/climatechange/policymakers/policy/slowdown.html|accessdate =20 March 2011}}</ref> 2010 рік був також роком [[Ель-Ніньйо]]. На нижній частині амплітуди коливання, 2011 рік був роком [[Ла-Нінья|4=La Niña]], більш прохолодним, але все ще 11-м найтеплішим роком з початку ведення метеорологічних записів у 1880 році. З 13 найтепліших років з 1880 року, 11 років припали на період 2001—2011&nbsp;рр. Згідно більш пізніх метеорологічних даних, 2011 рік був найтеплішим роком Ла-Нінья за період 1950—2011&nbsp;рр., та був схожим на 1997 рік, який не був в самій нижній точці циклу.<ref>{{cite web | url = http://www.ncdc.noaa.gov/sotc/global/2011/13 | title = NOAA National Climatic Data Center, State of the Climate: Global Analysis for Annual 2011 | accessdate =31 January 2012 | date = 19 January 2012 | publisher = [[NOAA]]}}</ref>

Температурні показники змінюються по всьому світу. З 1979 року температура суші підвищувалась у два рази швидше, ніж температура
океану (0,25&nbsp;°C проти 0,13&nbsp;°C за десятиліття).<ref>Trenberth ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3.html Chap 3, Observations: Atmospheric Surface and Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3s3-es.html Executive Summary], [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter3.pdf p. 237], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref> Температурні показники океану підвищуються більш поступово, ніж на суші. Цьому сприяє більша та ефективніша теплоємність океанів, та ще завдяки випаровуванню, на яке втрачається багато тепла.<ref>{{Cite journal
|title = Land/sea warming ratio in response to climate change: IPCC AR4 model results and comparison with observations
|author=Rowan T. Sutton, Buwen Dong, Jonathan M. Gregory
|journal=Geophysical Research Letters|volume=34
|url = http://www.agu.org/pubs/crossref/2007/2006GL028164.shtml|doi=10.1029/2006GL028164
|issue = 2 |pages = L02701 |year=2007
|accessdate =19 September 2007
|bibcode = 2007GeoRL..3402701S
|ref = harv }}</ref> [[Північна півкуля]] природно тепліша, ніж [[Південна півкуля|південна]], здебільшого завдяки&nbsp; меридіональному перенесенню тепла в океанах, яке має диференціал близько 0,9 петават на північ,<ref>{{cite journal|last=Carl|first=Wunsch|title=The Total Meridional Heat Flux and Its Oceanic and Atmospheric Partition|journal=Journal of Climate|date=November 2005|volume=18|issue=21|pages=4374–4380|doi=10.1175/JCLI3539.1|url=http://ocean.mit.edu/~cwunsch/papersonline/wunschjclim2005.pdf|accessdate=25 April 2013|ref=harv|bibcode = 2005JCli...18.4374W }}</ref> до цього ще додає різниця [[альбедо]] між полярними регіонами. З початку індустріалізації різниця у температурах півкуль збільшилась через танення морського льоду і снігу на Півночі.<ref>{{cite journal|last=Feulner|first=Georg|coauthors=Stefan Rahmstorf, Anders Levermann, and Silvia Volkwardt|title=On the Origin of the Surface Air Temperature Difference Between the Hemispheres in Earth's Present-Day Climate|journal=Journal of Climate|date=March 2013|doi=10.1175/JCLI-D-12-00636.1|url=http://journals.ametsoc.org/doi/abs/10.1175/JCLI-D-12-00636.1|accessdate=25 April 2013|pages=130325101629005|ref=harv}}</ref> За минулі 100 років середні температурні показники в Арктиці збільшувались майже вдвічі швидше, за температуру решти світу, тим не менш вони також значно коливаються.<ref>[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/tssts-3-1-2.html TS.3.1.2 Spatial Distribution of Changes in Temperature, Circulation and Related Variables&nbsp;— AR4 WGI Technical Summary<!-- Bot generated title -->]</ref> Хоча більша частина парникових газів викидається у Північній півкулі, ніж у Південній, це не сприяє збільшенню різниці у потеплінні через те, що значна частина парникових газів достатньо довго зберігається та встигає перемішатися між півкулями.<ref>Ehhalt ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/127.htm Chapter 4: Atmospheric Chemistry and Greenhouse Gases], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/139.htm#4231 Section 4.2.3.1: Carbon monoxide (CO) and hydrogen (H<sub>2</sub>)], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/TAR-04.pdf p. 256], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref>

Через [[Об'ємна теплоємність|інерцію]] океанів та повільну реакцію на інші непрямі чинники може пройти століття, або навіть більше, для пристосування кліматичної системи до зовнішніх змін. Дослідження {{нп|Реакція клімату|реакцій клімату|4=Climate commitment}} показують, що навіть за зупинки росту викидів парникових газів на рівні 2000 року, все одно відбуватиметься подальше потепління на 0,5&nbsp;°C.<ref>{{Cite journal
|last=Meehl|first=Gerald A.
|authorlink=Джеральд Міл
|coauthors=''et al.''
|date = 18 March 2005
|title = How Much More Global Warming and Sea Level Rise
|journal=Science|volume=307|issue=5716
|pages =1769–1772|doi=10.1126/science.1106663
|url = http://www.sciencemag.org/cgi/reprint/307/5716/1769.pdf|format=PDF
|accessdate =11 February 2007|pmid=15774757| bibcode=2005Sci...307.1769M
|ref=harv
}}</ref>

== Первинні чинники зміни температури (зовнішні чинники) ==
{{main|:en:Attribution_of_recent_climate_change|l1=Першопричини останніх змін клімату}}
{{Multiple image|direction=vertical|align=right|image1=Greenhouse Effect.svg|alt1=refer to caption and adjacent text|image2=Mauna Loa CO2 monthly mean concentration.svg|alt2=refer to caption and adjacent text|width=200|caption1=Схематичне зображення парникового ефекту, яке показує потоки енергії між космосом, атмосферою та земною поверхнею. Одиниця вимірювання енерго обміну – ват на квадратний метр (Вт/м<sup>2</sup>).|caption2=[[Графік Кілінга]], ілюструє збільшення концентрації [[Діоксид вуглецю|парникових газів]] (CO<sub>2</sub>) в атмосфері протягом 1958—2015 рр. Щомісячні показники замірів концентрації парникових газів показують сезонні коливання у висхідному тренді, щорічний максимум в [[Північна півкуля|Північній півкулі]] припадає на середину весни, та падає протягом вегетаційного періоду, оскільки рослини забирають з атмосфери частину парникових газів CO<sub>2</sub>.}}
Кліматична система може реагувати
на зміни зовнішніх чинників.<ref>
{{cite web
 | author=Group
 | title=Forcings (filed under: Glossary)
 | url=http://www.realclimate.org/index.php/archives/2004/11/forcings/
 | publisher=RealClimate
 | date=28 November 2004
}}
</ref><ref>
{{Cite journal
 | author=Pew Center on Global Climate Change / Center for Climate and Energy Solutions
 | title=Science Brief 1: The Causes of Global Climate Change
 | url=http://www.c2es.org/docUploads/PewSB1-Attribution-SMALL_102606.pdf
 | publisher=Center for Climate and Energy Solutions
 | location=Arlington, Virginia, USA
 | date=September 2006
 | ref=harv
 | accessdate=8 травень 2014
 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20121025225858/http://www.c2es.org/docUploads/PewSB1-Attribution-SMALL_102606.pdf
 | archivedate=25 жовтень 2012
 | deadurl=yes
 }}, p.2
</ref> Зовнішні чинники можуть «спрямувати» клімат до потепління або охолодження.<ref>
{{harvnb|US NRC|2012|p=9}}
</ref> До зовнішніх чинників відносяться, наприклад, зміни складу атмосфери (збільшення скупчення [[Парниковий газ|парникових газів]]), {{нп|сонячна світність|4=Solar luminosity}}, виверження [[вулкан]]ів, та {{нп|коливання орбіти Землі|4=Orbital forcing}} навколо Сонця.<ref name=Hegerl-2001>Hegerl ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9.html Chapter 9: Understanding and Attributing Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9s9-4-1-5.html Section 9.4.1.5: The Influence of Other Anthropogenic and Natural Forcings], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007|pp=690–691}}. «Recent estimates indicate a relatively small combined effect of natural forcings on the global mean temperature evolution of the second half of the 20th century, with a small net cooling from the combined effects of solar and volcanic forcings.» [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter9.pdf p. 690]</ref> [[Цикли Миланковича|Орбітальні цикли]] змінюються повільно протягом десятків тисяч років, та на даний час підпорядковані загальній тенденції охолодження, яка б, у свою чергу, призвела до [[Льодовикова ера|Льодовикового періоду]], але, як свідчить {{нп|інструментальне вимірювання температурних показників|4=Instrumental temperature record}} у 20 столітті, навпаки маємо стрімке підвищення глобальної температури.<ref>{{cite doi|10.1126/science.1173983}}<br/>{{cite web | title = Arctic Warming Overtakes 2,000 Years of Natural Cooling | url = http://www2.ucar.edu/news/846/arctic-warming-overtakes-2000-years-natural-cooling | publisher = UCAR | date = 3 September 2009 | accessdate = 8 June 2011 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110427235538/http://www2.ucar.edu/news/846/arctic-warming-overtakes-2000-years-natural-cooling | archivedate = 27 квітень 2011 | deadurl = yes }}<br/>{{Cite news | last = Bello | first = David | title = Global Warming Reverses Long-Term Arctic Cooling | url = http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=global-warming-reverses-arctic-cooling | publisher = Scientific American | date = 4 September 2009 | accessdate = 8 June 2011 }}<br/>{{cite doi|10.1073/pnas.0805721105}}</ref>

=== Парникові гази ===
{{main|Парниковий газ|Парниковий ефект|Радіаційний вплив|:en:Carbon_dioxide_in_Earth's_atmosphere|l4=Вуглекислий газ в атмосфері Землі}}
Нижній 70-км шар атмосфери знаходиться у стані локальної термодинамічної рівноваги, тобто кожний інфінітезимальний об'єм повітря поглинає й випромінює радіацію, як абсолютно чорна порожнина, що перебуває у термодинамічній рівновазі (див. [[Абсолютно чорне тіло]]) із тією ж температурою; тому, зокрема, виконується [[Закон Кірхгофа для теплового випромінювання|закон Кірхгофа]]. 

Вуглекислота має слабкі смуги поглинання у ближній інфрачервоній області за <math>\lambda=1,4;\,1,6;\,2,0;\,2,7;\,4,3</math> мкм.<ref>{{Cite book|title=А.С.Монин - Введение в теорию климата.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref> 

Парниковий ефект&nbsp;— процес, за якого [[Поглинання електромагнітного випромінювання|поглинання]] і [[Атомний спектр|випромінювання]] [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоних]] променів газами викликає нагрівання нижніх шарів [[Атмосфера планети|атмосфери]] та поверхні планети. Вперше ідея парникового ефекту була запропонована [[Жан Батист Жозеф Фур'є|Жозефом Фур'є]] 1824&nbsp;року,&nbsp; підтверджена експериментально 1860&nbsp;року [[Джон Тіндаль|Джоном Тіндалем]],<ref>{{cite journal|last=Tyndall|first=John|title=On the Absorption and Radiation of Heat by Gases and Vapours, and on the Physical Connection of Radiation, Absorption, and Conduction|journal=Philosophical Magazine|year=1861|volume=22|series=4|pages=169–94, 273–85|url=http://nsdl.org/sites/classic_articles/Article3.htm|accessdate=8 May 2013|ref=harv|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130318121255/http://nsdl.org/sites/classic_articles/Article3.htm|archivedate=18 березень 2013|deadurl=yes}}</ref> а вперше кількісно досліджена [[Сванте Август Арреніус|Сванте Арреніусом]] в 1896&nbsp;р.<ref>{{cite web
|title = The Carbon Dioxide Greenhouse Effect
|work=The Discovery of Global Warming
|url = http://www.aip.org/history/climate/co2.htm|accessdate =21 April 2009|year=2008
|publisher=American Institute of Physics
|first=Spencer|last=Weart | authorlink=Вірт Спенсер
}}</ref> Протягом 1930-1960-х рр. проводились глибокі дослідження {{нп|Гай Стюарт Каллендар|Гаєм Стюартом Каллендарем|4=Guy Stewart Callendar}}.<ref>The Callendar Effect: the life and work of Guy Stewart Callendar (1898—1964) Amer Meteor Soc., Boston. ISBN 978-1-878220-76-9</ref>
{{Multiple image
| direction=vertical
| align=left
| image1=Annual world greenhouse gas emissions, in 2005, by sector.svg
| alt1=refer to caption and image description
| image2=Bubble diagram showing the share of global cumulative energy-related carbon dioxide emissions for major emitters between 1890-2007.svg
| alt2=refer to caption and image description
| width=220
| caption1='''Глобальний річний розподіл викидів парникових газів за галузями, 2005р.'''<br />
Відходи – 3,2%<br /> Сільське господарство – 13,8%<br />Зміна в природокористуванні – 12,2%<br /> Виробництво – 4,3%<br /> Неконтрольовані викиди – 4,0%<br /> Промисловість – 14,7%<br /> 
Інше спалювання палива – 8,6%<br /> Електрична та теплова енергія – 24,9%<br /> Транспорт – 14,3%
| caption2='''Частка глобальних сукупних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою, за період 1890—2007 рр.'''<br />
Кругова діаграма, що показує частку глобальних сукупних викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою, основними емітентами за період 1890—2007 рр.<ref>
Emissions data from: {{Cite book
 | chapter=Ch 4: Climate change and the energy outlook
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IEA|2009|p=180}} (p.182 of PDF)
</ref>}}
Обсяги парникових газів, які утворюються внаслідок природних чинників, мають середній зігрівальний ефект близько 33&nbsp;°C.<ref name="IPCC_WG1_AR4_Ch1">{{Cite book
 |author=Le Treut ''et al.''
 |chapter-url= http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch1.html
 |chapter= Chapter 1: Historical Overview of Climate Change Science
 |at= [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/faq-1-2.html FAQ 1.1]
 |ref=harv

}}, [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg1/ar4-wg1-chapter1.pdf p. 97], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}: «To emit 240 W m-2, a surface would have to have a temperature of around −19&nbsp;°C. This is much colder than the conditions that actually exist at the Earth's surface (the global mean surface temperature is about 14&nbsp;°C). Instead, the necessary −19&nbsp;°C is found at an altitude about 5 km above the surface.»</ref> Без атмосфери Землі температура майже по всій поверхні планети була б нижче точки замерзання.<ref name=Blue>{{cite news|last=Blue|first=Jessica|title=What is the Natural Greenhouse Effect?|url=http://greenliving.nationalgeographic.com/natural-greenhouse-effect-2658.html|accessdate=27 May 2013|newspaper=[[National Geographic (журнал)]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130530025635/http://greenliving.nationalgeographic.com/natural-greenhouse-effect-2658.html|archivedate=30 травень 2013|deadurl=yes}}</ref> Основними парниковими газами є: [[Водяна пара|водяна
пара]], яка відповідає приблизно за 36—70&nbsp;% парникового ефекту, [[Діоксид вуглецю|вуглекислий газ]]
(CO<sub>2</sub>), 9—26&nbsp;%, [[метан]] (CH<sub>4</sub>) за 4—9&nbsp;% та [[озон]],3-7&nbsp;%.<ref>{{Cite journal| url = http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf| archiveurl = https://web.archive.org/web/20080624223905/http://www.atmo.arizona.edu/students/courselinks/spring04/atmo451b/pdf/RadiationBudget.pdf| archivedate = 24 June 2008 | title = Earth's Annual Global Mean Energy Budget|first=J.T. | last=Kiehl | first2=K.E. | last2=Trenberth | authorlink2=Kevin Trenberth |format=PDF|journal=Bulletin of the American Meteorological Society| pages =197–208|volume=78|issue=2|year=1997|accessdate =21 April 2009|doi=10.1175/1520-0477(1997)078<0197:EAGMEB>2.0.CO;2 | bibcode=1997BAMS...78..197K| issn = 1520-0477| ref = harv}}</ref><ref>{{cite web| url = http://www.realclimate.org/index.php?p=142|date=6 April 2005 | title = Water vapour: feedback or forcing?|first=Gavin | last=Schmidt | authorlink=Ґевін Шмідт |publisher=[[RealClimate]]|accessdate =21 April 2009}}</ref><ref>{{cite web | first=Randy | last=Russell | publisher=[[University Corporation for Atmospheric Research]] Windows to the Universe | url=http://www.windows.ucar.edu/tour/link=/earth/climate/greenhouse_effect_gases.html&edu=high | title=The Greenhouse Effect & Greenhouse Gases | date=16 May 2007 | accessdate=27 December 2009 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20100328171557/http://www.windows.ucar.edu/tour/link%3D/earth/climate/greenhouse_effect_gases.html%26edu%3Dhigh | archivedate=28 березень 2010 | deadurl=yes }}</ref> Хмари також впливають на радіаційний баланс через {{нп|хмарові чинники|4=Cloud forcing}}, які подібні до парникових газів.

З часів [[Промислова революція|Промислової революції]] внаслідок діяльності людини в атмосфері збільшилась кількість парникових газів, що призвело до посилення радіаційного впливу від CO<sub>2</sub>, метану, тропосферного озону, [[Хлорфторвуглеводні|фреонів]] та [[Оксид азоту(I)|оксиду азоту]] (N<sub>2</sub>O). Згідно дослідження, опублікованого 2007&nbsp;року, починаючи з 1750&nbsp;р. концентрації СО<sub>2</sub>
та метану збільшилися на 36&nbsp;% і 148&nbsp;% відповідно.<ref>{{cite web|author=EPA|year=2007 | title = Recent Climate Change: Atmosphere Changes|work=Climate Change Science Program| url = http://www.epa.gov/climatechange/science/recentac.html|accessdate =21 April 2009|publisher=United States Environmental Protection Agency}}</ref> Такі рівні концентрації досягнуті вперше за останні 800 тисяч років&nbsp;— період, для якого були отримані вірогідні дані зі зразків [[Крижані керни|льодяних кернів]].<ref>{{Cite journal|last=Spahni|first=Renato|coauthors=''et al.''|date = November 2005| title = Atmospheric Methane and Nitrous Oxide of the Late Pleistocene from Antarctic Ice Cores|journal=Science|volume=310|issue=5752| pages =1317–1321|doi=10.1126/science.1120132|pmid=16311333|bibcode = 2005Sci...310.1317S|ref=harv}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Siegenthaler|first=Urs|coauthors=''et al.''|date = November 2005| title = Stable Carbon Cycle–Climate Relationship During the Late Pleistocene|journal=Science|volume=310|issue=5752| pages =1313–1317| url = http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/310/5752/1313|format=PDF|doi=10.1126/science.1120130|accessdate =25 August 2010|pmid=16311332|bibcode = 2005Sci...310.1313S|ref=harv
}}</ref><ref>
{{Cite journal|author=Petit, J. R.|coauthors=''et al.''|date=3 June 1999|title=Climate and atmospheric history of the past 420,000 years from the Vostok ice core, Antarctica|journal=Nature|volume=399|issue=6735|pages=429–436|url=http://www.daycreek.com/dc/images/1999.pdf|format=PDF|accessdate=27 December 2009|doi=10.1038/20859|bibcode=1999Natur.399..429P|ref=harv|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171117025013/http://www.daycreek.com/dc/images/1999.pdf|archivedate=17 листопад 2017|deadurl=yes}}
</ref><ref>{{cite doi|10.1038/nature06949}}</ref> Менш прямі геологічні дані показують, що концентрація CO<sub>2</sub> вище, ніж ці рівні, була близько за 20 мільйонів років тому.<ref>{{Cite journal|journal=Nature | title = Atmospheric carbon dioxide concentrations over the past 60 million years|year=2000|volume=406|issue=6797| pages =695–699|doi=10.1038/35021000|pmid=10963587|last1=Pearson|first1=PN|last2=Palmer|first2=MR|ref=harv
}}</ref> Близько трьох чвертей всіх антропогенних викидів парникових газів за останні 20 років стали підсумком видобутку і спалювання [[Горючі корисні копалини|викопного палива]]. Остання частина викидів викликана змінами у землекористуванні, в першу чергу [[Знеліснення|вирубкою лісів]].<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/005.htm Summary for Policymakers], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/006.htm Concentrations of atmospheric greenhouse gases …], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/WG1_TAR-FRONT.pdf p. 7], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Оцінка обсягу загальних викидів CO<sub>2 </sub>в 2011 році внаслідок спалювання викопного палива, в тому числі від виробництва цементу та спалювання попутного газу, склала 34,8&nbsp;млрд тонн (9,5 ± 0,5 PgC), що на 54&nbsp;% вище обсягу викидів 1990 року. Спалювання вугілля спричинило 43&nbsp;% загального обсягу викидів, нафти&nbsp;— 34&nbsp;%, газу&nbsp;— 18&nbsp;%, цементу&nbsp;— 4,9&nbsp;% та спалювання попутного газу&nbsp;— 0,7&nbsp;%.<ref>{{cite journal|last=Le Quéré|first=C.|coauthors=Andres, R. J.; Boden, T.; Conway, T.; Houghton, R. A.; House, J. I.; Marland, G.; Peters, G. P.; van der Werf, G.; Ahlström, A.; Andrew, R. M.; Bopp, L.; Canadell, J. G.; Ciais, P.; Doney, S. C.; Enright, C.; Friedlingstein, P.; Huntingford, C.; Jain, A. K.; Jourdain, C.; Kato, E.; Keeling, R. F.; Klein Goldewijk, K.; Levis, S.; Levy, P.; Lomas, M.; Poulter, B.; Raupach, M. R.; Schwinger, J.; Sitch, S.; Stocker, B. D.; Viovy, N.; Zaehle, S.; Zeng, N.|title=The global carbon budget 1959–2011|journal=Earth System Science Data Discussions|date=2 December 2012|volume=5|issue=2|pages=1107–1157|doi=10.5194/essdd-5-1107-2012|ref=harv|bibcode = 2012ESSDD...5.1107L }}</ref> В травні 2013 року, стало відомо, що значення рівня CO<sub>2</sub>, зафіксоване першою світовою еталонною площадкою в {{нп|Обсерваторія Мауна-Лоа|Мауна-Лоа|4=Mauna Loa Observatory}}, перевищило позначку в 400 [[Мільйонна частка|мільйонних часток]]. За словами професора {{нп|Брайан Хоскінс|Брайана Хоскінса|4=Brian Hoskins}}, це, мабуть, вперше за 4,5&nbsp;млн років такий високий рівень скупченості CO<sub>2</sub>.<ref>
{{cite news
|url= http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-22486153
|title= Carbon dioxide passes symbolic mark
|publisher= [[BBC]]
|date = 2013-05-10
|accessdate= 2013-05-27
}}
</ref><ref>{{Cite news
|url= http://www.ft.com/cms/s/0/e00ba374-b9a4-11e2-bc57-00144feabdc0.html#axzz2UIWM791L
|title= CO<sub>2</sub> at highest level for millions of years
|publisher= [[The Financial Times]]
|author= Pilita Clark
|date = 2013-05-10
|accessdate= 2013-05-27
|format={{registration required}}}}</ref>

За останні три десятиліття 20-го століття, валовий внутрішній продукт на душу населення та [[Природний приріст|зростання кількості населення]] стали основними чинниками збільшення викидів парникових газів.<ref>Rogner, H.-H., ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1.html Chap. 1, Introduction], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1s1-3-1-2.html Section 1.3.1.2: Intensities], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> Викиди CO2 продовжують зростати внаслідок спалювання викопного палива та змін у землекористуванні.<ref name=nrc2008/><ref name=worldbank2010>{{cite book
| year = 2010
| author = World Bank
| title = World Development Report 2010: Development and Climate Change
| publisher = The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank, 1818 H Street NW, Washington, D.C. 20433
| url = https://archive.org/details/developmentclima0000unse
| isbn = 978-0-8213-7987-5
| doi = 10.1596/978-0-8213-7987-5
| accessdate = 6 April 2010
| url-access = registration
}}</ref>{{Rp|71|date=November 2012}}
Можна також встановити [[Парниковий газ#регіональне походження викидів|регіональне походження викидів]], наприклад: дивіться малюнок навпроти. Встановлення зв'язку викидів із змінами в землекористуванні залишається спірним питанням.<ref>Banuri ''et al.'', Chapter 3: Equity and Social Considerations, Section 3.3.3: Patterns of greenhouse gas emissions, and Box 3.1, [http://www.ipcc.ch/ipccreports/sar/wg_III/ipcc_sar_wg_III_full_report.pdf pp. 92-93] in {{Harvnb|IPCC SAR WG3|1996}}.</ref><ref name=liverman/>{{Rp|289|date=November 2012}}

{{нп|Сценарії зміни клімату#Сценарії викидів|Сценарії викидів|4=Climate change scenario#Emissions scenarios}}, тобто прогнози змін обсягу викидів парникових газів у майбутньому, залежать від невизначеності економічного, [[Соціологія|соціологічного]], [[Технологія|технологічного]] та природного розвитку.<ref>Fisher ''et al''., [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3.html Chapter 3: Issues related to mitigation in the long-term context], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3s3-1.html Section 3.1: Emissions scenarios: Issues related to mitigation in the long term context] in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> В більшості сценаріїв викиди продовжують рости протягом століття, хоча в декількох, викиди скорочуються.<ref>Morita, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/068.htm Chapter 2: Greenhouse Gas Emission Mitigation Scenarios and Implications], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/081.htm#2514 Section 2.5.1.4: Emissions and Other Results of the SRES Scenarios], in {{Harvnb|IPCC TAR WG3|2001}}.</ref><ref>Rogner ''et al''., [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1.html Ch. 1: Introduction], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1s1-3-2-2.html Figure 1.7], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> Запасів викопного палива достатньо, щоб викиди вуглецю не скорочувались в 21-му столітті.<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/003.htm Summary for Policymakers], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg3/004.htm Introduction, paragraph 6], in {{Harvnb|IPCC TAR WG3|2001}}.</ref> Щоб спрогнозувати, яким чином зміниться в майбутньому концентрація в атмосфері парникових газів використали сценарії викидів разом з моделюванням [[Вуглецевий цикл|вуглецевого циклу]]. Відповідно до шістьох «сигнальних» сценаріїв {{нп|SRES|4=Special Report on Emissions Scenarios}} МГЕЗК очікується, що до 2100 року рівень концентрації СО<sub>2</sub>в атмосфері може становити від 541 до 970 часток на мільйон.<ref>Prentence ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/095.htm Chapter 3: The Carbon Cycle and Atmospheric Carbon Dioxide] [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/096.htm Executive Summary], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Це на 90—250&nbsp;% вище концентрації в 1750 році.

Популярні засоби масової інформації та громадськість часто плутають поняття глобальне потепління з [[Озонова діра|виснаженням озонового шару]], тобто, руйнування [[Стратосфера|стратосферного]] озону хлорфторвуглеводнями.<ref>Newell, P.J., 2000: '' Climate for change: non-state actors and the global politics of greenhouse.'' Cambridge University Press, ISBN 0-521-63250-1.</ref><ref>{{cite web|author=Talk of the Nation |url=http://www.npr.org/2010/12/03/131785444/Americans-Fail-The-Climate-Quiz |title=Americans Fail the Climate Quiz |publisher=Npr.org |accessdate=27 December 2011}}</ref> Хоча вони мають деякий {{нп|Озонова діра і зміна клімату|зв’язок між собою|4=Ozone depletion and climate change}}, але не такий сильний. Зменшення озону в стратосфері спричинило легкий охолоджувальний ефект на температуру поверхні, у той час, коли збільшення {{нп|озон тропосфери|озону в тропосфері|4=Tropospheric ozone}} має зігрівальний ефект.<ref>{{Cite journal|doi=10.1029/2005JD006348 | title = Role of tropospheric ozone increases in 20th-century climate change|year=2006|author=Shindell, Drew|journal=[[Journal of Geophysical Research]]|volume=111|issue=D8| pages =D08302|last2=Faluvegi|first2=Greg|last3=Lacis|first3=Andrew|last4=Hansen|first4=James|last5=Ruedy|first5=Reto|last6=Aguilar|first6=Elliot|bibcode=2006JGRD..11108302S|ref=harv}}</ref>
[[Файл:Evidence CO2.jpg|thumb|alt=refer to caption and body text|Концентрації CO<sub>2</sub> в атмосфері починаючи з 650 000 років тому до сьогодення, з використанням проксі-даних льодових кернів та безпосередніх вимірювань]]

=== Аерозолі та сажа ===
[[Файл:ShipTracks MODIS 2005may11.jpg|left|thumb|alt=Refer to caption|{{нп|Сліди кораблів|4=Ship tracks}} утворені на поверхні Атлантичного океану на східному узбережжі Сполучених Штатів. Аерозолі можуть мати потужний ефект на клімат шляхом непрямої дії]]
[[Глобальне затемнення]]&nbsp;— це поступове зменшення кількості прямого [[опромінення]] на поверхню Землі, яке спостерігалося з 1961 року принаймні до 1990 року.<ref>{{Cite book
| isbn = 978-0-521-88009-1
| title = Climate Change 2007: Working Group I: The Physical Science Basis
| year = 2007
| editor-last = Solomon
| editor-first = S
| editor2 = D. Qin
| editor3 = M. Manning
| editor4 = Z. Chen
| editor5 = M. Marquis
| editor6 = K.B. Averyt
| editor7 = M. Tignor
| editor8 = H.L. Miller
| chapter = 3.4.4.2 Surface Radiation
| chapterurl = http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch3s3-4-4-2.html
}}</ref> Основною причиною затемнення є зважені частинки, які утворюються внаслідок вулканічних викидів та [[Речовина-забруднювач|забруднювальних речовин]] через діяльність людини. Ці частинки спричиняють охолоджувальний ефект за рахунок збільшення відбиття сонячного світла. За останні десятиліття вплив продуктів спалювання викопного палива&nbsp;— CO<sub>2</sub> та аерозолів&nbsp;— значною мірою врівноважували одне одного, тому збільшення потепління відбувається через збільшення викидів невуглецевих [[парникові гази|парникових газів]], таких як [[метан]].<ref name="pmid10944197">
{{Cite journal
 |title = Global warming in the twenty-first century: an alternative scenario
 |journal=Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A.
 |volume=97 |issue=18 |pages= 9875–80
 |year= 2000
 |last1=Hansen |first1=J
 |last2=Sato  |first2=M
 |last3=Ruedy |first3=R
 |last4=Lacis |first4=A
 |last5=Oinas |first5=V
 |doi=10.1073/pnas.170278997|pmid=10944197
 |pmc=27611|bibcode=2000PNAS...97.9875H
 |ref = harv
}}</ref> Радіаційний вплив через частинки (сажі, пилу) тимчасово обмежується завдяки утворенню {{нп|Осади (фізика аерозолів)#вологі осади|вологого осаду|4=Deposition (aerosol physics)#Wet deposition}}, внаслідок якого ці частинки залишаються в атмосфері в середньому на тиждень. [[Діоксид вуглецю]] залишається на століття або більше, і, таким чином, зміна концентрації частинок лише уповільнює зміну клімату, викликану викидами вуглекислого газу.<ref>
{{cite journal
|last1=Ramanathan |first1=V.
|last2=Carmichael |first2=G.
|title = Global and regional climate changes due to black carbon
|journal=Nature Geoscience  
|volume=1 |issue=4 | pages =221–227
|year=2008
|doi=10.1038/ngeo156|bibcode = 2008NatGe...1..221R
|ref=harv
}}</ref>

Крім прямого впливу через розсіювання та поглинання сонячної радіації, частинки ще мають непрямий вплив на [[тепловий баланс Землі]]. Сульфати діють, як [[ядра конденсації]] хмар і, таким чином, утворюють хмари, які мають більшу кількість дрібніших крапель. Такі хмари ефективніше відбивають сонячне випромінювання, ніж хмари з меншою кількістю та більшими краплями, даний ефект називається {{нп|ефект Твумі|4=Twomey effect}}.<ref>
{{Cite journal
 |author=Twomey, S.|year= 1977
 |title = Influence of pollution on shortwave albedo of clouds
 |journal=J. Atmos. Sci.|volume=34 |issue=7 |pages= 1149–1152
 |doi=10.1175/1520-0469(1977)034<1149:TIOPOT>2.0.CO;2
 |bibcode=1977JAtS...34.1149T |issn= 1520-0469
 |ref=harv
}}</ref> Цей ефект також призводить до утворення крапель однакового розміру, що знижує [[Коалесценція|збільшення крапель]] та посилює відбиття хмарою сонячного світла, даний ефект відомий, як {{нп|ефект Альбрехта|4=Albrecht effect}}.<ref>
{{Cite journal
 |author= Albrecht, B.
 |year=1989
 |title = Aerosols, cloud microphysics, and fractional cloudiness
 |journal=Science |volume=245 |issue=4923 |pages =1227–1239
 |doi=10.1126/science.245.4923.1227
 |pmid=17747885 |bibcode=1989Sci...245.1227A
 |ref= harv
}}</ref> Непрямий вплив найбільше помітний при утворенні морських пластоподібних хмар, та найменш впливає на конвективні хмари. Непрямий вплив на радіаційний баланс від частинок досі повністю не визначений.<ref>IPCC, «[http://www.ipcc.ch/ipccreports/tar/wg1/pdf/TAR-05.PDF Aerosols, their Direct and Indirect Effects]», pp. 291—292 in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref>

[[Сажа]] може охолоджувати або зігрівати поверхню, залежно від того, в якому стані вона знаходиться: зважена в повітрі або в осаді. Атмосферна сажа відразу поглинає сонячне випромінення, яке прогріває атмосферу та охолоджує поверхню. В окремих районах з високим рівнем викидів сажі, наприклад: сільські райони Індії, майже 50&nbsp;% прогрівання поверхні парниковими газами може бути приховане [[Атмосферна коричнева хмара|атмосферними коричневими хмарами]].<ref>{{Cite pmid|15749818}}</ref> Якщо сажа знаходиться в осадженому стані, особливо на льодовиках або на льоду в арктичних регіонах, нижня поверхня [[альбедо]] може безпосередньо нагрівати поверхню.<ref>
{{cite web
 |author= Ramanathan, V., ''et al.''
 |title= Report Summary
 |year= 2008
 |work= Atmospheric Brown Clouds: Regional Assessment Report with Focus on Asia
 |publisher= United Nations Environment Programme
 |url= http://www.rrcap.unep.org/abc/impact/files/ABC_Report_Summary_Final.pdf
 |format= PDF
 |accessdate= 8 травень 2014
 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20110718201256/http://www.rrcap.unep.org/abc/impact/files/ABC_Report_Summary_Final.pdf
 |archivedate= 18 липень 2011
 |deadurl= yes
 }}
</ref> Найбільше частинки, в тому числі й сажа, впливають в тропіках та субтропіках, особливо в Азії, у той час, як парникові гази найбільше позначаються в не тропічних районах та у Південній півкулі.<ref>
{{cite web
 |author= Ramanathan, V., ''et al.''
 |title= Part III: Global and Future Implications
 |year= 2008
 |work= Atmospheric Brown Clouds: Regional Assessment Report with Focus on Asia
 |publisher= United Nations Environment Programme
 |url= http://www.rrcap.unep.org/abc/publication/Part%20III.pdf
 |format= PDF
 |accessdate= 8 травень 2014
 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20110718201515/http://www.rrcap.unep.org/abc/publication/Part%20III.pdf
 |archivedate= 18 липень 2011
 |deadurl= yes
 }}
</ref>

[[Файл:Solar-cycle-data.png|thumb|alt=Refer to caption and adjacent text|Супутникові спостереження за [[Сонячна активність|сукупною сонячною радіацією]] за період 1979—2006&nbsp;рр.]]
[[Файл:Radiative-forcings.svg|thumb|alt=Refer to caption|Частка природних чинників та чинників спричинених діяльністю людини у [[Радіаційний вплив|радіаційному впливі]] на зміну клімату.<ref name="ipcc radiative forcing">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/spm.html Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/spmsspm-human-and.html Human and Natural Drivers of Climate Change], Figure SPM.2, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.
</ref> Показник радіаційного впливу станом на 2005 рік, відносно до-індустріальної ери (1750&nbsp;р.).<ref name="ipcc radiative forcing"/> Внесок сонячного випромінювання у радіаційний вплив складає всього 5&nbsp;% від загального радіаційного впливу, який посилився внаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу, метану та окису азоту.<ref name="epa solar activity">{{cite book
 | year=2009
 | contribution=3.2.2 Solar Irradiance
 | title=Volume 3: Attribution of Observed Climate Change
 | series=Endangerment and Cause or Contribute Findings for Greenhouse Gases under Section 202(a) of the Clean Air Act. EPA's Response to Public Comments
 | publisher= US Environmental Protection Agency
 | author=US Environmental Protection Agency
 | url=http://www.epa.gov/climatechange/endangerment/comments/volume3.html#2-2
 | accessdate=2011-06-23| archiveurl= https://web.archive.org/web/20110616210216/http://www.epa.gov/climatechange/endangerment/comments/volume3.html| archivedate= 16 June 2011 <!--DASHBot-->| deadurl= no}}
</ref>]]

[[Файл:Atmosfer1.jpg|міні|центр|450пкс|Явища теплоперенесення в земній атмосфері]]

=== Сонячна активність ===
{{main|Сонячна активність|Сонячний вітер|l1=Сонячні коливання}}
Починаючи з 1978 року за допомогою [[Штучний супутник|супутників]] можна було точно вимірювати [[Сонячна активність|викиди сонячної радіації]].<ref>
{{harvnb|US NRC|2008|p=6}}
</ref> Ці дані вказують на те, що з 1978 року викиди сонячної радіації не збільшились, таким чином потепління, яке відбувається протягом останніх 30 років не пов'язано зі збільшенням сонячної енергії, що надходить на Землю. За три десятиліття з 1978 року, сонячна активність разом з вулканічною, ймовірно, спричинили невеличкий охолоджувальний ефект на клімат Землі.

Для визначення ролі сонця в останній зміні клімату використали кліматичне моделювання.<ref>Hegerl, ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9.html Chapter 9: Understanding and Attributing Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/faq-9-2.html Frequently Asked Question 9.2: Can the Warming of the 20th century be Explained by Natural Variability?], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.
</ref> Якщо враховувати тільки коливання сонячної радіації та вулканічну активність, то моделі не відтворюють швидкого потепління, яке спостерігається в останні десятиліття. Однак моделі&nbsp; відтворюють зміни в температурі, що спостерігались в 20 столітті, з врахуванням усіх найбільш вагомих зовнішніх чинників, разом з антропогенною дією та природними чинниками.

Інший доказ того, що не сонце є причиною недавньої зміни клімату, полягає у спостереженнях за змінами температури на різних рівнях атмосфери Землі.<ref>{{cite web
 |date=November 2009
 | author=Simmon, R. and D. Herring
 | title=Notes for slide number 7, titled "Satellite evidence also suggests greenhouse gas warming," in presentation, "Human contributions to global climate change"
 | url=http://www.climate.gov/#understandingClimate/presentationLibrary
 | publisher=Presentation library on the U.S. National Oceanic and Atmospheric Administration's Climate Services website
 | accessdate=2011-06-23| archiveurl= https://web.archive.org/web/20110703210729/http://www.climate.gov/| archivedate= 3 July 2011 <!--DASHBot-->| deadurl= no}}
</ref> Моделювання та спостереження показують, що потепління через парниковий ефект спричинило нагрів нижніх шарів атмосфери ([[Тропосфера|тропосфери]]), натомість відбулося охолодження верхніх шарів атмосфери ([[Стратосфера|стратосфери]]).<ref>Hegerl ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9.html Chapter 9: Understanding and Attributing Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/faq-9-2.html Frequently Asked Question 9.2: Can the Warming of the 20th century be Explained by Natural Variability?], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}. <!-- Hegerl -->
</ref><ref name=Randel2009>{{Cite journal|doi=10.1029/2008JD010421 | title = An update of observed stratospheric temperature trends|year=2009|author=Randel, William J.|journal=Journal of Geophysical Research|volume=114|issue=D2| pages =D02107|last2=Shine|first2=Keith P.|last3=Austin|first3=John|last4=Barnett|first4=John|last5=Claud|first5=Chantal|last6=Gillett|first6=Nathan P.|last7=Keckhut|first7=Philippe|last8=Langematz|first8=Ulrike|last9=Lin|first9=Roger|displayauthors=3|bibcode=2009JGRD..11402107R|ref=harv}}
</ref> [[Озонова діра|Виснаження]]
[[Озоносфера|озонового шару]] внаслідок застосування хімічних [[холодоагент]]ів також призвело до потужного охолоджувального ефекту в стратосфері. Якщо б це сонце було причиною даного потепління, то ми б мали потепління, як в тропосфері, так і в стратосфері.<ref>{{Harvnb|USGCRP|2009|p=20}}
</ref>

== Зворотна реакція ==
''Докладніше:'' {{не перекладено|Зворотна реакція на зміну клімату|Зворотна реакція на зміну клімату|en|Climate change feedback}} та [[Чутливість клімату]]

[[Файл:Aerial view of the edge of the ice in Nunavut 2.jpg|thumb|left|Морський лід, на фото з [[Нунавут]]у, північ Канади, відбиває багато сонячного світла, у той час, як відкритий океан більше поглинає, прискорюючи цим танення льоду]]
До кліматичної системи входить ряд зворотних реакцій, які змінюють відповідь системи залежно від змін у зовнішніх чинниках. Позитивні зворотні реакції посилюють відповідь кліматичної системи на внутрішні чинники, у той час, як негативні зворотні реакції послаблюють відповідь кліматичної системи на внутрішні чинники.<ref name="jackson feedbacks">
{{Cite journal
 | author=Jackson, R. and A. Jenkins
 | title=Vital signs of the planet: global climate change and global warming: uncertainties
 | date=17 November 2012
 | url=http://climate.nasa.gov/uncertainties
 | publisher=Earth Science Communications Team at NASA's Jet Propulsion Laboratory / California Institute of Technology
 | ref=harv
}}
</ref>

Існує цілий ряд зворотних реакцій кліматичної системи, такі як: [[водяна пара]], зміна {{нп|льодове альбедо|льодового альбедо|4=Ice-albedo feedback}} (сніговий та льодовий покрив впливає на здатність Земної поверхні поглинати або відбивати сонячне світло), хмари, та зміни у [[Вуглецевий цикл|вуглецевому циклі]] Землі (наприклад, вивільнення вуглецю з [[ґрунт]]у).<ref>
{{Cite journal
 | title=The Carbon Cycle: Feature Articles: Effects of Changing the Carbon Cycle
 | author=Riebeek, H.
 | date=16 June 2011
 | url=http://www.earthobservatory.nasa.gov/Features/CarbonCycle/page5.php
 | publisher=Earth Observatory, part of the EOS Project Science Office located at NASA Goddard Space Flight Center
 | ref=harv

}}
</ref> Головною негативною зворотною реакцією є енергія, яка [[Солярний клімат|випромінюється]] Земною поверхнею у космос у вигляді
[[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]].<ref>
{{Cite book
 | author=US National Research Council
 | year=2003
 | title=Understanding Climate Change Feedbacks
 | chapter=Ch. 1 Introduction
 | url=http://www.nap.edu/openbook.php?record_id=10850&page=19
 | publisher=National Academies Press
 | location=Washington, D.C., USA
 | ref=harv

}}, p.19
</ref> За [[Закон Стефана — Больцмана|законом Стефана-Больцмана]], якщо температура подвоюється, то випромінення енергії зростає на коефіцієнт 16 (від 2 до 4-й потужності).<ref>
{{Cite journal
 | author=Lindsey, R.
 | date=14 January 2009
 | url=http://earthobservatory.nasa.gov/Features/EnergyBalance/page4.php
 | title=Earth's Energy Budget (p.4), in: Climate and Earth's Energy Budget: Feature Articles
 | publisher=Earth Observatory, part of the EOS Project Science Office, located at NASA Goddard Space Flight Center
 | ref=harv

}}
</ref>

Зворотні реакції відіграють важливу роль у визначенні чутливості кліматичної системи до збільшення скупчення парникових газів в атмосфері. За інших рівних умов, більш висока [[чутливість клімату]] означає, що при даному збільшенні чинників утворення парникових газів відбуватиметься ще більше потепління.<ref>
{{Cite book
 | author=US National Research Council
 | year=2006
 | title=Surface Temperature Reconstructions for the Last 2,000 Years
 | chapter=Ch. 1 Introduction to Technical Chapters
 | url=http://books.nap.edu/openbook.php?record_id=11676&page=26
 | publisher=National Academies Press
 | location=Washington, D.C., USA
 | ref=harv

}}, pp.26-27
</ref> Невизначеність зворотних реакцій є однією з основних причин, чому різні кліматичні моделі прогнозують різні темпи потепління за даних чинників. Для кліматичних прогнозів<ref>
{{Cite journal
 | title=2012 American Meteorological Society (AMS) Information Statement on Climate Change
 | author=AMS Council
 | date=20 August 2012
 | url=http://www.ametsoc.org/policy/2012climatechange.html
 | publisher=AMS
 | location=Boston, Massachusetts, USA
 | ref=harv

}}
</ref> необхідні додаткові дослідження, щоб зрозуміти роль хмар<ref name="jackson feedbacks"/> та вуглецевого циклу.

== Кліматичні моделі ==
{{main|Модель загальної циркуляції}}

{{Multiple image
|direction=vertical
|align=right
|image1=Global Warming Predictions.png
|alt1=refer to caption
|image2= Projected change in annual mean surface air temperature from the late 20th century to the middle 21st century, based on SRES emissions scenario A1B.png
|alt2= refer to caption and image description
|width=220
|caption1=Прогнози глобального потепління, які були зроблені в/до 2001 р. за допомогою [[Моделі загальної циркуляції|кліматичного моделювання]] згідно сценарію викидів SRES A2, за яким не передбачається жодних заходів по скороченню викидів та регіонального розподілу економічного розвитку.

|caption2=Прогнозована зміна річної температури повітря в приземному шарі атмосфери з кінця 20-го століття до середини 21-го століття, згідно середньострокового {{нп|Економіка глобального потепління#Сценарії викидів|сценарію викидів|4=Economics of global warming#Emissions scenarios}} ({{нп|SRES|SRES A1B|4=Special Report on Emissions Scenarios}}).<ref>
{{Cite journal
 | author=NOAA
 | date= January 2007
 | work=GFDL Climate Modeling Research Highlights
 | title=Patterns of greenhouse warming
 | url=http://www.gfdl.noaa.gov/cms-filesystem-action/user_files/kd/pdf/gfdlhighlight_vol1n6.pdf
 | volume=1
 | issue=6
 | publisher=The National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA) Geophysical Fluid Dynamics Laboratory (GFDL)
 | location=Princeton, New Jersey, USA
 | ref=harv

}}, revision 2/2/2007, 8:50.08 AM.
</ref> За даним сценарієм не передбачається вживання жодних заходів по скороченню викидів парникових газів. Фото надане {{нп|Лабораторія Геофізичної гідродинаміки|Лабораторією Геофізичної гідродинаміки|4=Geophysical Fluid Dynamics Laboratory}} [[Національне управління океанічних і атмосферних досліджень|Національного управління океанічних і атмосферних досліджень]].<ref>
{{Cite journal
 | url=http://www.gfdl.noaa.gov/patterns-of-greenhouse-warming-ar4
 | title=NOAA GFDL Climate Research Highlights Image Gallery: Patterns of Greenhouse Warming
 | publisher=NOAA GFDL
 | date=9 October 2012
 | author=NOAA Geophysical Fluid Dynamics Laboratory (GFDL)
 | ref=harv
}}
</ref>
}}

[[Модель загальної циркуляції|Кліматична модель]]&nbsp;— це [[Математична модель|комп'ютерна реконструкція]] п'яти складових кліматичної системи: [[Атмосфера Землі|атмосфери]], [[Гідросфера|гідросфери]], [[Кріосфера|кріосфери]], суші та [[Біосфера|біосфери]].<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/annexessglossary-a-d.html Glossary A-D]: «Climate Model», in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Такі моделі проєктуються за допомогою наукових дисциплін, таких як [[гідродинаміка]], [[термодинаміка]], а також на основі фізичних процесів, як [[променистий перенос енергії|променисте перенесення енергії]].''' '''В моделях враховуються різні складники, такі як: місцевий рух повітря, температура, хмари та інші атмосферні властивості; температура океану, [[Солоність|вміст солі]], [[Морська течія|течії]]; льодовий покрив суші й моря; переміщення тепла та вологи з ґрунту і рослин в атмосферу; хімічні та біологічні процеси; сонячна активність та інше.

І хоча дослідники намагаються охопити якомога більше процесів, спрощення даної моделі кліматичної системи неминуче внаслідок обмеження наявної обчислювальної потужності та знань про кліматичну систему. Підсумки моделювання також можуть різнитися залежно від даних щодо кількості парникових газів та кліматичної чутливості моделі. Наприклад, невизначеність в прогнозах&nbsp; МГЕЗК 2007 року обумовлена (1) використанням декількох моделей<ref name="meehl 2007 global warming projections">
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10s10-5-4-6.html Sec 10.5.4.6 Synthesis of Projected Global Temperature at Year 2100]
 | author=Meehl, G.A., ''et al.''
 | chapter=Ch 10: Global Climate Projections
 | ref=harv
}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}
</ref> з різною [[Чутливість клімату|чутливістю до концентрації парникових газів]];<ref>
{{Cite book
 | year=2009
 | title=Global Climate Change Impacts in the United States
 | chapter=Global Climate Change
 | url=http://www.globalchange.gov/publications/reports/scientific-assessments/us-impacts/full-report/global-climate-change
 | editor=Karl, TR, ''et al''
 | publisher=Cambridge University Press
 | isbn=978-0-521-14407-0
 | ref=harv
 | accessdate=11 травень 2014
 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20120915115254/http://www.globalchange.gov/publications/reports/scientific-assessments/us-impacts/full-report/global-climate-change
 | archivedate=15 вересень 2012
 | deadurl=yes
 }}
</ref> (2) використанням різних припущень щодо кількості викидів парникових газів через людську діяльність у майбутньому;<ref name="meehl 2007 global warming projections"/> (3) будь-якими додатковими викидами спричиненими кліматичними зворотними реакціями, які не були враховані в моделі МГЕЗК, наприклад вивільнення парникових газів з вічної мерзлоти.<ref name="NSDIC_permafrost_study">{{Cite journal |journal=Tellus Series B
|author=KEVIN SCHAEFER, TINGJUN ZHANG, LORI BRUHWILER, ANDREW P. BARRETT
|title = Amount and timing of permafrost carbon release in response to climate warming
|year=2011|volume=63|issue=2|pages= 165–180|doi=10.1111/j.1600-0889.2011.00527.x
|bibcode = 2011TellB..63..165S |ref=harv}}</ref>

У моделях не передбачається потепління клімату внаслідок збільшення концентрації парникових газів. Натомість в моделях передбачається яким чином парникові гази будуть взаємодіяти з переміщенням випромінювання та іншими фізичними процесами. Одним з математичних результатів цих складних рівнянь є передбачення того, що буде відбуватися: потепління або охолодження.<ref>{{Cite book
|last=Hansen |first=James
|contribution= Climatic Change: Understanding Global Warming
|title=One World: The Health & Survival of the Human Species in the 21st century
|accessdate =18 August 2007
|year=2000 |publisher=Health Press (New Mexico)  |editor=Robert Lanza
|pages=173–190
|isbn = 0-929173-33-3
|url= http://books.google.com/?id=sx6DFr8rbpIC&dq=robert+lanza&printsec=frontcover
}}</ref>

Останні дослідження зосереджують увагу на потребі доопрацювання моделей, які б враховували хмари<ref>Stocker ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/260.htm Chapter 7: Physical Climate Processes and Feedbacks], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/271.htm Section 7.2.2: Cloud Processes and Feedbacks], in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> та
[[вуглецевий цикл]].<ref>{{Cite journal
|last=Torn|first=Margaret
|coauthors=Harte, John|year=2006
|title= Missing feedbacks, asymmetric uncertainties, and the underestimation of future warming
|journal=Geophysical Research Letters
|volume=33|issue=10
|pages =L10703
|url= http://www.agu.org/pubs/crossref/2006/2005GL025540.shtml
|accessdate =4 March 2007|doi=10.1029/2005GL025540
|bibcode=2006GeoRL..3310703T
|ref=harv
}}</ref><ref>{{Cite journal
|last=Harte|first=John
|coauthors=''et al.''|year=2006
|title = Shifts in plant dominance control carbon-cycle responses to experimental warming and widespread drought
|journal=Environmental Research Letters
|volume=1|issue=1|page =014001
|accessdate =2 May 2007
|doi=10.1088/1748-9326/1/1/014001
| bibcode=2006ERL.....1a4001H
|url = http://www.iop.org/EJ/article/1748-9326/1/1/014001/erl6_1_014001.html
|ref=harv
}}</ref><ref>{{Cite journal
|last=Scheffer|first=Marten
|coauthors=''et al.''
|title= Positive feedback between global warming and atmospheric CO<sub>2</sub> concentration inferred from past climate change
|journal=Geophysical Research Letters
|volume=33|issue=10|year=2006|pages= L10702
|bibcode=2006GeoRL..3310702S
|doi=10.1029/2005gl025044
|accessdate =4 May 2007
|url = http://www.pik-potsdam.de/~victor/recent/scheffer_etal_T_CO2_GRL_in_press.pdf
|ref=harv
}}</ref>

Також моделювання використовується для вивчення {{нп|причини останніх змін клімату|причин останніх змін клімату|4=Attribution of recent climate change}}, порівнюючи спостережувані зміни зі змінами, які прогнозуються в моделях враховуючи різні чинники, як природні, так і антропогенні. І хоча, моделі неоднозначно визначають причини потепління 1910—1945&nbsp;рр., яке могло відбуватися або внаслідок природних коливань, або через людську діяльність, вони досить впевнено вказують на те, що потепління починаючи з 1970&nbsp;р. спричинено викидами парникових газів в більшості випадків внаслідок діяльності людини.<ref name=Hegerl-2001/>

Фізична реалістичність моделей перевіряється шляхом вивчення їх здатності імітувати сучасний або клімат у минулому.<ref>Randall ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch8.html Chapter 8, Climate Models and Their Evaluation], Sec. FAQ 8.1 in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref>
За допомогою кліматичних моделей досить зручно спостерігати за змінами глобальної температури протягом останнього століття, але вони не відтворюють усі аспекти клімату.<ref>IPCC, [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg1/pdf/WG1_TAR-FRONT.pdf Technical Summary], p. 54, in {{Harvnb|IPCC TAR WG1|2001}}.</ref> Не всі [[наслідки глобального потепління]] точно передбачені в кліматичних моделях [[Міжурядова група експертів з питань змін клімату|МГЕЗК]]. Спостережуване {{нп|зменшення льодового покрову в Арктиці|4=Arctic sea ice decline}} відбувається швидше, ніж очікувалося.<ref>{{Cite journal
|author=Stroeve, J., ''et al.''
|title = Arctic sea ice decline: Faster than forecast
|year=2007
|journal=Geophysical Research Letters
|volume=34|issue=9|pages= L09501
|doi=10.1029/2007GL029703
|bibcode=2007GeoRL..3409501S
|ref=harv
}}</ref> Кількість опадів зросла пропорційно вологості повітря, і, отже, значно швидше, ніж пророкують глобальні кліматичні моделі.<ref>{{Cite journal
|author=Wentz,FJ, ''et al.''
|title = How Much More Rain Will Global Warming Bring?
|year=2007|pages=233–5|issue=5835|volume=317
|journal=Science
|doi=10.1126/science.1140746
|pmid=17540863
|bibcode = 2007Sci...317..233W
|url=http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/317/5835/233
|ref=harv
}}</ref><ref>{{cite journal
|last=Liepert|first=Beate G.|coauthors=Previdi
|title=Do Models and Observations Disagree on the Rainfall Response to Global Warming?
|journal=Journal of Climate
|year=2009|page=3156|volume= 22|issue=11
|doi=10.1175/2008JCLI2472.1|bibcode = 2009JCli...22.3156L
|url=http://journals.ametsoc.org/doi/abs/10.1175/2008JCLI2472.1
|quote=Recently analyzed satellite-derived global precipitation datasets from 1987 to 2006 indicate an increase in global-mean precipitation of 1.1%–1.4% decade−1. This trend corresponds to a hydrological sensitivity (HS) of 7% K−1 of global warming, which is close to the Clausius–Clapeyron (CC) rate expected from the increase in saturation water vapor pressure with temperature. Analysis of two available global ocean evaporation datasets confirms this observed intensification of the atmospheric water cycle. The observed hydrological sensitivity over the past 20-yr period is higher by a factor of 5 than the average HS of 1.4% K−1 simulated in state-of-the-art coupled atmosphere–ocean climate models for the twentieth and twenty-first centuries.
|ref=harv
}}</ref>

Прогнози МГЕЗК охоплюють розбіг ймовірностей (згідно експертних думок, понад 66&nbsp;% ймовірності) для обраних сценаріїв викидів. Однак прогнози МГЕЗК не враховують увесь діапазон невизначеності.<ref name="meehl 2007 global warming projections"/> Нижня межа, здається, краще визначена, ніж верхня межа діапазону ймовірностей.<ref name="meehl 2007 global warming projections"/>

== Спостережувані та очікувані наслідки на довкілля ==
{{main|Наслідки глобального потепління}}
[[Файл:Projections of global mean sea level rise by Parris et al. (2012).png|thumb|right|350px|alt=Refer to caption and adjacent text|Прогнози щодо підвищення світового середнього рівня моря (Паріс та інші).<ref name="parris sea level rise"/> Для даних прогнозів не було визначено ймовірностей.<ref>
Executive Summary, in {{harvnb|Parris|others|2012|p=1}}
</ref> Таким чином, жоден з цих прогнозів не вважається «найточнішою оцінкою» майбутнього підвищення рівня моря. Графік наданий Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень (США).]]

«Виявлення»&nbsp;— це процес демонстрації зміни клімату за допомогою [[Статистика|статистичних]] даних, не визначаючи причин цих змін. Виявлення не встановлює конкретних причин спостережуваної зміни. «Встановлення» причин зміни клімату являє собою процес визначення найбільш ймовірних причин виявлених змін з деякою мірою впевненості.<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/annexessglossary-a-d.html Glossary A-D]: «Detection and attribution», in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}. See also Hegerl ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9s9-1-2.html Section 9.1.2: What are Climate Change Detection and Attribution?], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}.</ref> Виявлення та встановлення причин спостережуваних змін може також застосовуватись у фізичних, екологічних та соціальних системах.<ref>Rosenzweig ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch1.html Chapter 1: Assessment of Observed Changes and Responses in Natural and Managed Systems] [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch1s1-2.html Section 1.2 Methods of detection and attribution of observed changes], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}} .</ref>

=== Природні системи ===
''Докладніше:'' {{не перекладено|Фізичний вплив зміни клімату|Фізичний вплив зміни клімату|en|Physical impacts of climate change}}

Глобальне потепління було виявлено в низці природних систем. Деякі з цих змін описані в розділі про [[#Зміни температури|спостережувані зміни температури]], наприклад, [[підвищення рівня моря]] та масштабне танення снігу і льоду.<ref name="ipcc.ch">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms1.html Section 1: Observed changes in climate and their effects], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Антропогенний чинник, швидше за все, був причиною деяких з спостережуваних змін, в тому числі підвищення рівня моря, зміна {{нп|екстремальні кліматичні явища|екстремальних кліматичних явищ|4=Extreme weather}} (таких як, кількість теплих і холодних днів), зменшення площі льодового покрову в Арктиці, а також [[Відступання льодовиків з 1850 року|відступу льодовика]].<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9s9-es.html Executive Summary]
 | chapter=Ch 9: Understanding and Attributing Climate Change
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch9.html
 | author=Hegerl, G.C., ''et al.''
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007}}
</ref>
[[Файл:Glacier Mass Balance.png|thumb|right|alt=refer to caption|250px|Поодинокі записи свідчать, що льодовики відступали з початку 1800-х років. Вимірювання запроваджені в 1950-х, дозволили проводити спостереження за балансом льодовикових мас, звіти спостережень надсилають до Всесвітньої Служби Спостереження за Льодовикам]] МГЕЗК передбачає підняття середнього [[підвищення рівня моря|рівня моря]] на 0,18-0,59 м<ref name="ar4 syr spm projections">
{{citation
 | author=IPCC
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms3.html 3. Projected climate change and its impacts]
 | chapter=Summary for Policymakers
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html
}}, in {{harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}
</ref> протягом 21 століття.<ref>
Global mean sea level rise in 2090—2099 relative to 1980—1999
</ref> МГЕЗК не надає більш ймовірного прогнозу підвищення середнього загального рівня моря, тому верхня межа в 59&nbsp;см не обмежена, тобто глобальний середній рівень моря може піднятися більш ніж на 59&nbsp;см до 2100 року.<ref name="ar4 syr spm projections"/> Прогнози МГЕЗК мають консервативний характер, та можуть недооцінювати майбутнє підвищення рівня моря.<ref>
PROJECTIONS OF FUTURE SEA LEVEL RISE, [http://www.nap.edu/openbook.php?record_id=12782&page=243 pp.243-244], in: Ch. 7. Sea Level Rise and the Coastal Environment, in {{harvnb|National Research Council|2010}}
</ref> Паріс та інші<ref name="parris sea level rise">4. Global Mean Sea Level Rise Scenarios, in: Main Report, in {{harvnb|Parris|others|2012|p=12}}</ref> протягом 21-го століття передбачають підвищення глобального середнього рівня моря від 0,2 до 2,0 м (0.7-6.6 фут), відносно середнього рівня моря 1992 року.

Розчинений вуглекислий газ підвищує кислотність океану, який має більш низький pH. З 1750 по 2000 рік, рН океанської поверхні знизився на ~ 0,1, з ~ 8,2 до ~ 8,1. Ймовірно, що за останні 2 мільйони років рН океанської поверхні ніколи не був нижчий ~ 8,1. Згідно з прогнозами, рН океанської поверхні до 2100 року може ще знизитися на 0,3-0,4 одиниці. Майбутнє підкислення океану може загрожувати кораловим рифам, рибальству, охоронюваним видам, та іншим природним ресурсам цінним для суспільства.

Якщо протягом тисячоліття спостерігатиметься подальше потепління на кілька градусів, то відбудеться масштабне {{нп|затоплення прибережних районів|4=Coastal flood}}.<ref name="us nrc 2011 long term slr">BOX SYN-1: SUSTAINED WARMING COULD LEAD TO SEVERE IMPACTS, [http://www.nap.edu/openbook.php?record_id=12877&page=5 p.5], in: Synopsis, in {{harvnb|National Research Council|2011}}
</ref> Наприклад, тривале глобальне потепління більш ніж на 2&nbsp;°C (відносно доіндустріального рівня) може призвести до можливого підвищення рівня моря приблизно від 1 до 4&nbsp;м внаслідок теплового розширення морської води і танення льодовиків та невеликих [[Льодовикова шапка|льодових шапок]].<ref name="us nrc 2011 long term slr"/> Танення протягом багатьох тисяч років [[Гренландський льодовиковий щит|Гренландського льодовикового щита]] може додати ще від 4 до 7,5&nbsp;м.<ref name="us nrc 2011 long term slr"/>

Зміни в регіональному кліматі призведуть до більшого потепління над сушею, найбільше потепління відбуватиметься у високих північних [[широта]]х, та менше потепління відчуватиметься над [[Південний океан|Південним океаном]] та над частиною Північного Атлантичного океану.<ref name="IPCC AR4 SYR 2007">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms3.html Section 3: Projected climate change and its impacts], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Протягом 21-го століття прогнозують масштабний відступ [[льодовик]]ів<ref>
{{Cite book
 | author=Meehl, G.A., ''et al.''
 | chapter=Ch 10: Global Climate Projections
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10.html
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10s10-3-4.html Box 10.1: Future Abrupt Climate Change, ‘Climate Surprises’, and Irreversible Changes: Glaciers and ice caps]
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007|p=776}}
</ref> та снігового покриття.<ref>
{{Cite book
 | author=Meehl, G.A., ''et al.''
 | chapter=Ch 10: Global Climate Projections
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10.html
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10s10-3-3-2.html Sec 10.3.3.2 Changes in Snow Cover and Frozen Ground]
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007|pp=770, 772}}
</ref> Змінюються прогнози щодо зменшення арктичного морського льоду.<ref>
{{Cite book
 | author=Meehl, G.A., ''et al.''
 | chapter=Ch 10: Global Climate Projections
 | chapter-url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10.html
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg1/en/ch10s10-3-2-4.html#10-3-3 Sec 10.3.3.1 Changes in Sea Ice Cover]
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG1|2007|p=770}}
</ref><ref>
{{cite journal|last=Wang|first=M|coauthors=J.E. Overland|journal=Geophys. Res. Lett|year=2009|volume=36|doi=10.1029/2009GL037820|url=http://www.pmel.noaa.gov/publications/search_abstract.php?fmContributionNum=3261
|accessdate=2 May 2011|bibcode=2009GeoRL..3607502W|title=A sea ice free summer Arctic within 30 years?|issue=7|ref=harv
}}
</ref> На 2025—2030&nbsp;рр. прогнозують арктичні літа зовсім без льодового покриття (передбачають, що площа льоду скоротиться до менш ніж 1 мільйона [[Квадратний кілометр|квадратних кілометрів]]).<ref>
{{Cite journal
 | title=Arctic sea ice 2012
 | author=Met Office
 | publisher=Met Office
 | location=Exeter, UK
 | url=http://www.metoffice.gov.uk/research/news/sea-ice-2012
 | ref=harv

}}
</ref>

Згідно наявних тенденцій, очікується зміна кількості [[Атмосферні опади|опадів]] у майбутньому, зменшиться кількість опадів у
[[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічних]] районах суші, та збільшиться кількість опадів на Приполярних [[широта]]х та в деяких [[екватор]]іальних районах.<ref>
{{Cite journal
 | author=NOAA
 | date=February 2007
 | url=http://www.gfdl.noaa.gov/cms-filesystem-action/user_files/kd/pdf/gfdlhighlight_vol1n5.pdf
 | title=Will the wet get wetter and the dry drier?
 | work=GFDL Climate Modeling Research Highlights
 | volume=1
 | issue=5
 | publisher=National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA) Geophysical Fluid Dynamics Laboratory (GFDL)
 | location=Princeton, New Jersey, USA
 | ref=harv

}}, p.1. Revision 10/15/2008, 4:47:16 PM.
</ref> Очікується можливе збільшення частоти та потужності деяких {{нп|екстремальні погодні явища|екстремальних погодних явищ|4=Extreme weather}}, наприклад таких, як [[Спека|спекотні хвилі]].<ref>
{{Cite book
 | chapter=D. Future Climate Extremes, Impacts, and Disaster Losses, in: Summary for policymakers
 | url=https://docs.google.com/file/d/0B1gFp6Ioo3akYklZcWkwWHJud00/edit?pli=1
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC SREX|2012|pp=9–13}}
</ref>

=== Екологічні системи ===
[[Файл:Animation of projected annual mean surface air temperature from 1970-2100, based on SRES emissions scenario A1B (NOAA GFDL CM2.1).webm|thumb|right|thumbtime=13|upright=1.35|[[Анімація]] зміни середньорічної [[Температура|температури]] [[повітря]] на [[Поверхня Землі|поверхні Землі]] протягом [[1970]]—[[2100]], спроєктованого {{не перекладено|Лабораторія динаміки геофізичних рідин|ЛДГР|en|Geophysical Fluid Dynamics Laboratory}} [[Національне управління океанічних і атмосферних досліджень|НУОАД]] ([[Моделі загальної циркуляції|модель загальної циркуляції]])]]
''Докладніше:'' {{не перекладено|Зміна клімату та екосистеми|Зміна клімату та екосистеми|en|Climate change and ecosystems}}, [[Вплив зміни клімату на біорізноманіття рослин]]

У наземних [[екосистема]]х більш раннє настання весняних подій, переміщення ареалів тварин та рослин у бік полюсу, з упевненістю можна пов'язати з останнім потеплінням.<ref name="ipcc.ch"/> Зміна клімату у майбутньому, як очікується, зокрема вплине на певні екосистеми, такі як: [[тундра]], [[Мангровий ліс|мангрові зарості]] і [[Коралові споруди|коралові рифи]].<ref name="IPCC AR4 SYR 2007"/> Як прогнозується, на більшість екосистем вплине висока концентрація вуглекислого газу в атмосфері разом з
підвищенням глобальної температури.<ref>Fischlin, ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/contents.html Chapter 4: Ecosystems, their Properties, Goods and Services], [http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/wg2/ar4-wg2-chapter4.pdf Executive Summary, p. 213], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}. Executive summary not present in on-line text; see pdf.</ref> У цілому, очікується, що зміна клімату призведе до [[Вимирання|зникнення]] багатьох видів тварин та зменшення різноманітності екосистем.<ref>
Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-4.html Section 19.3.4: Ecosystems and biodiversity], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref>
Збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призведе до зростання [[Закислення океанів|кислотності океану]].<ref name="ncadac 2013 climate">Ocean Acidification, in: [http://ncadac.globalchange.gov/download/NCAJan11-2013-publicreviewdraft-chap2-climate.pdf Ch. 2. Our Changing Climate], in {{harvnb|NCADAC|2013|pp=69–70}}</ref>
Розчинений CO<sub>2</sub> підкислює океан, (зменшує значення рН).<ref name="ncadac 2013 climate"/> З 1750 по 2000 рік, рН поверхневого океану знизився на ~ 0,1, від ~ 8,2 до ~ 8,1.<ref name="zeebe ocean acidification">
Introduction, in {{harvnb|Zeebe|2012|p=142}}</ref> Рівень рН (для поверхні океану), ймовірно, знижувався менше ~ 8,1 протягом останніх 2&nbsp;млн років.<ref name="zeebe ocean acidification"/> Згідно з прогнозами, рівень рН для поверхні океану може знизитися ще на 0,3-0,4 одиниць до 2100 року.<ref>
Ocean acidification, in: Executive summary, in {{harvnb|Good|others|2010|p=14}}</ref> Майбутнє підкислення океану може загрожувати кораловим рифам, рибальству, видам що є під загрозою вимиранням, тощо.<ref name="ncadac 2013 climate"/><ref>
* {{harvnb|UNEP|2010}}
* 5. Ocean acidification, in {{harvnb|Good|others|2010|pp=73–81}}
* {{harvnb|IAP|2009}}
</ref>

У лютому 2019 року Міністерство навколишнього середовища та енергетики Австралії офіційно підтвердило вимирання гризунів виду ''[[Melomys rubicola]]''. Це сталося через підвищення рівня Світового океану та викликаних цим регулярних затоплень на островах місць, придатних для існування цих гризунів&nbsp;— за 10 років така площа скоротилася на 97&nbsp;%. Це перший вид, вимирання якого відбулося через глобальне потепління.<ref>{{cite news |url= https://meduza.io/feature/2019/02/20/vlasti-avstralii-podtverdili-vymiranie-rifovyh-mozaichnohvostyh-krys-eto-pervyy-vid-ischeznuvshiy-iz-za-globalnogo-potepleniya |title= Власти Австралии подтвердили вымирание рифовых мозаичнохвостых крыс. Это первый вид, исчезнувший из-за глобального потепления |date=20.02.2019 |publisher= Медуза| accessdate= 20.02.2019}}</ref>.

=== Масштабні та раптові наслідки ===
''Докладніше:'' {{не перекладено|Раптова зміна клімату|Раптова зміна клімату|en|Abrupt climate change}}

Зміна клімату може призвести до глобальних, масштабних змін у [[Довкілля|природних]] та [[Суспільство|соціальних]] системах.<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/679.htm Sec 19.6. Extreme and Irreversible Effects]
 | chapter-url=http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/657.htm
 | chapter=Ch. 19. Vulnerability to Climate Change and Reasons for Concern: A Synthesis
 | author=Smith, J.B., ''et al.''
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC TAR WG2|2001}}
</ref>
Два приклади: [[Закислення океанів|окислення океанічних вод]] внаслідок збільшенням концентрації вуглекислого газу в атмосфері, та тривале танення [[Льодовиковий щит|льодових покривів]], що піднімає [[підвищення рівня моря|рівень моря]].<ref>{{Cite pmid|19251662}}</ref>

Деякі масштабні зміни можуть відбутися {{нп|раптова зміна клімату|раптово|4=Abrupt climate change}}, тобто, за короткий час, а також можуть бути
[[Наслідки глобального потепління#Незворотні зміни|незворотними]]. Прикладом різкої зміни клімату є швидке вивільнення [[метан]]у та [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] з [[Багаторічна мерзлота|вічної мерзлоти]], що може призвести до посилення глобального потепління.<ref name="ccsp abrupt climate change">
{{Cite book
 | author=Clark, P.U., ''et al.''
 | date=December 2008
 | chapter=Executive Summary
 | title=Abrupt Climate Change. A Report by the U.S. Climate Change Science Program and the Subcommittee on Global Change Research
 | url=http://downloads.globalchange.gov/sap/sap3-4/sap3-4-final-report-all.pdf
 | publisher=U.S. Geological Survey
 | location=Reston, Virginia, USA
 | ref=harv
 }}, pp. 1-7. [http://www.climatescience.gov/Library/sap/sap3-4/final-report/default.htm Report website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130504113820/http://www.climatescience.gov/Library/sap/sap3-4/final-report/default.htm |date=4 травень 2013 }}
</ref><ref>{{cite web|url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-21549643|title=Siberian permafrost thaw warning sparked by cave data|publisher=BBC|date=22 February 2013|accessdate=24 February 2013}}</ref>
Загалом, ще недостатньо наукових знань для розуміння раптових змін клімату.<ref>
{{Cite journal
 | author=US National Research Council
 | year=2010
 | title=Advancing the Science of Climate Change: Report in Brief
 | url=http://nas-sites.org/americasclimatechoices/sample-page/panel-reports/87-2/
 | publisher=National Academies Press
 | location=Washington, D.C., USA
 | ref=harv

}}, p.3. [http://dels.nas.edu/resources/static-assets/materials-based-on-reports/reports-in-brief/Science-Report-Brief-final.pdf PDF of Report]
</ref> Тим не менш, ймовірність настання різких змін, здається, дуже низька.<ref name="ccsp abrupt climate change"/><ref name="tar large scale impacts">
{{Cite book
 | author=IPCC
 | chapter=Summary for Policymakers
 | chapter-url=http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/005.htm
 | at=[http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/009.htm Sec. 2.6. The Potential for Large-Scale and Possibly Irreversible Impacts Poses Risks that have yet to be Reliably Quantified]
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC TAR WG2|2001}}
</ref> До факторів, які можуть підвищити ймовірність різкої зміни клімату належать: більш високі показники глобального потепління; потепління, яке відбувається швидше; та потепління, яке триває протягом великого проміжку часу.<ref name="tar large scale impacts"/>

== Спостережувані та очікувані наслідки на соціальну систему ==
{{Докладніше1|[[Наслідки глобального потепління#Соціальні системи]]|{{нп|Регіональні наслідки глобального потепління#Регіональний вплив|4=Regional effects of global warming#Regional impacts}}}}
{{нп|Зміна клімату, промисловість і суспільство|Вразливість|4=Climate change, industry and society}} людського суспільства до змін клімату головним чином полягає у впливі екстремальних погодних явищ, а не в поступовій зміні клімату.<ref>Wilbanks ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7.html Chapter 7: Industry, Settlement and Society] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130316135546/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7.html |date=16 березень 2013 }}, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7s7-es.html Executive Summary] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130312114525/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch7s7-es.html |date=12 березень 2013 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> Наслідки зміни клімату охоплюють: негативний вплив на малі острови,<ref name=schreg>x Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-3.html Section 19.3.3: Regional vulnerabilities] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130312104158/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-3.html |date=12 березень 2013 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> несприятливий вплив на корінні народи у високих широтах,<ref>Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-7.html Section 19.3.7: Update on ‘Reasons for Concern’] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130312103337/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-7.html |date=12 березень 2013 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> та
{{нп|Ефект глобального потепління на людське здоров'я|невеликий, але помітний вплив на здоров'я людини|4=Effects of global warming on human health}}.<ref name=schtab>x Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-1.html Table 19.1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130312103028/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-1.html |date=12 березень 2013 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> Протягом 21-го століття, зміна клімату, ймовірно, негативно позначиться на сотнях мільйонів людей внаслідок затоплення прибережних районів, скорочення запасів води, зростання [[недоїдання]] та збільшення впливу на здоров'я.<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/mains5-2.html Section 5.2: Key vulnerabilities, impacts and risks&nbsp;— long-term perspectives] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130527095151/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/mains5-2.html |date=27 травень 2013 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Більшість економічних досліджень прогнозують, що глобальне потепління призведе до скорочення світового [[Валовий внутрішній продукт|валового внутрішнього продукту]] (ВВП).<ref>
1. Introduction and main findings, in {{harvnb|Jamet|Corfee-Morlot|2009|p=5}}
</ref><ref name="economic impacts of global warming">* Figure 9, in {{harvnb|Jamet|Corfee-Morlot|2009|p=36}}
* Yohe, G.W., ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch20.html Chapter 20: Perspectives on Climate Change and Sustainability] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130608151920/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch20.html |date=8 червень 2013 }}, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch20s20-6-1.html Figure 20.3] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111108085703/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch20s20-6-1.html |date=8 листопад 2011 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.
* {{cite book
|year=2006
|chapter=Section 6.2 What existing models calculate and include, in: Chapter 6: Economic modelling of climate-change impacts
|chapter-url=http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20080611110112/http://www.hm-treasury.gov.uk/media/5/6/Chapter_6_Economic_modelling_of_climate-change_impacts.pdf
|pages=147–148
|title=Stern Review Report on the Economics of Climate Change (pre-publication edition)
|publisher=HM Treasury website
|url=http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20080611110112/http://www.hm-treasury.gov.uk/independent_reviews/stern_review_economics_climate_change/stern_review_report.cfm
|author=Stern, N.
|accessdate=26 December 2013
}}</ref>

=== Продовольча безпека ===
{{Див. також|Зміна клімату та сільське господарство}}
[[Файл:Cornfield in South Africa2.jpg|thumb|right|Поля [[Кукурудза|кукурудзи]], [[Південна Африка]].]]
За збереження наявних тенденцій, до 2030 року, виробництво [[Кукурудза|кукурудзи]] в [[Південна Африка|Південній Африці]] може скоротитися на 30&nbsp;%, а [[рис]]у, [[Пшоно|проса]] та кукурудзи в Південній Азії може знизитися до 10&nbsp;%.<ref>{{cite journal
|last=Lobell |first=David |coauthors=Burke, Tebaldi, Mastrandrea, Falcon, Naylor 
|title=Prioritizing climate change adaptation needs for food security in 2030
|journal=Science|year=2008 |url= http://www.sciencemag.org/content/319/5863/607
|accessdate=13 April 2012|doi=10.1126/science.1152339|pmid=18239122 |volume=319
|issue=5863 |pages=607–10
|ref=harv
}}</ref> До 2080 року врожайність у [[Країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]], може скоротитися в середньому на 10—25&nbsp;%, а в Індії можливе падіння врожайності на 30—40&nbsp;%.<ref>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2008/03/pdf/cline.pdf|title=Global warming and agriculture|publisher=[[Міжнародний Валютний Фонд|International Monetary Fund]]|date=March 2008|accessdate=5 May 2012}}</ref> До 2100 року, у той час, як населення в три мільярди за прогнозами збільшиться вдвічі, в [[Тропіки|тропіках]] очікується падіння врожайності рису та кукурудзи на 20—40&nbsp;% внаслідок підвищення температури, не враховуючи при цьому зниження врожайності внаслідок зменшення вологості ґрунту та водопостачання також через підвищення
температури.<ref name=Battisti>{{cite journal
|last=Battisti|first=David
|coauthors=Naylor |title=Historical warnings of future food insecurity with unprecedented seasonal heat|journal=Science|year=2009
|url=http://www.sciencemag.org/content/323/5911/240.short|accessdate=13 April 2012|doi=10.1126/science.1164363
|volume=323
|issue=5911
|pages=240–4
|pmid=19131626
|ref=harv
}}</ref>

Подальше потепління приблизно на 3&nbsp;°C (до 2100 року, відносно 1990—2000&nbsp;рр.) може призвести до зростання [[Зміна клімату та сільське господарство|врожайності сільськогосподарських культур]] в середніх та високих широтах, але в низьких широтах врожаї можуть скоротитися, що підвищує ризик недоїдання.<ref name=schreg/> Подібна регіональна структура чистих вигод та витрат може мати й економічні ({{нп|Економічні наслідки зміни клімату#Ринковий сектор|ринковий сектор|4=Economic impacts of climate change#Market sector}}) наслідки.<ref name=schtab/> Потепління на 3&nbsp;°C може призвести до падіння врожайності в зоні помірного клімату, що, у свою чергу, призведе до зниження світового виробництва продовольства.<ref>Schneider ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19.html Chapter 19: Assessing Key Vulnerabilities and the Risk from Climate Change], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-2-1.html Section 19.3.2.1: Agriculture] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120819151402/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch19s19-3-2-1.html |date=19 серпень 2012 }}, in {{Harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}.</ref> В окремих регіонах України можуть зазнати відчутних змін традиційний асортимент вирощуваних сільськогосподарських культур та технології сільгоспвиробництва <ref>''Воровка В. П., Чебанова Ю. В.'' Глобальне потепління: наслідки для Мелітопольщини // [[Мелітопольський краєзнавчий журнал]], 2018, № 11, с. 3-7</ref>.

=== Затоплення місць проживання ===
[[Файл:Natural disasters caused by climate change.png|thumb|right|350px|Карта показує де можуть трапитись природні катастрофи викликані(або підсилені) глобальним потепління. Рожевим&nbsp;— урагани, жовтим&nbsp;— утворення пустель або посухи, блакитним&nbsp;— повені у дельтах річок]]
На малих островах та [[Річкова дельта|дельтах рік]], [[Повідь|затоплення]], внаслідок підвищення рівня моря, буде загрожувати
життєво важливим об'єктам інфраструктури та людським поселенням.<ref>
{{cite book
 | contribution=3.3.3 Especially affected systems, sectors and regions
 | series=Synthesis report
 | url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/mains3-3-3.html
 | author={{harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}
}}
</ref><ref>
{{cite book
| year=2007
| author=Mimura, N., ''et al.''
| contribution=Executive summary
| title=Chapter 16: Small Islands
| series= Climate change 2007: impacts, adaptation and vulnerability: contribution of Working Group II to the fourth assessment report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC)
| editors=Parry, M.L., et al. (eds.)
| url=http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/ch16s16-es.html
| publisher=Print version: CUP. This version: IPCC website
| location=Cambridge University Press (CUP): Cambridge, UK
| isbn=0521880106
| accessdate=15 September 2011}}
</ref> Це може спричинити появу [[Екологічні біженці|екологічних біженців]] в країнах з низьким ґрунтом, таких як [[Бангладеш]], а також [[Апатрид|безгромадянство]] для населення в таких країнах, як [[Мальдіви]] та [[Тувалу]].<ref>
{{cite web|url= http://www.unhcr.org/4df9cb0c9.pdf
 |title=Climate change and the risk of statelessness
 |format=PDF
 |date=May 2011
 |accessdate=13 April 2012
}}
</ref>

== Запропоновані заходи щодо глобального потепління ==
Існують різні думки з приводу того, якою має бути політика у відповідь на зміну клімату.<ref>Banuri, ''et al.'', Chapter 3: Equity and Social Considerations, Section 3.1.2: Concepts of equity, [http://www.ipcc.ch/ipccreports/sar/wg_III/ipcc_sar_wg_III_full_report.pdf p. 85 ''et seq.''] in {{Harvnb|IPCC SAR WG3|1996}}.</ref> Ці протилежні погляди зважують вигоди від обмеження викидів парникових газів з
витратами. Загалом, цілком ймовірно, що зміна клімату призведе до найбільших втрат у найбідніших регіонах.<ref>Banuri, ''et al.'', Chapter 3: Equity and Social Considerations, Section ??, [http://www.ipcc.ch/ipccreports/sar/wg_III/ipcc_sar_wg_III_full_report.pdf p. 83], in {{Harvnb|IPCC SAR WG3|1996}}.</ref>

=== Пом'якшення (зменшення впливу на клімат) ===
{{main|:en:Climate change mitigation|l1=Зменшення впливу на клімат}}
[[Файл:Limiting global warming to 2 degrees Celsius - options to reduce greenhouse gas emissions (PBL).png|thumb|right|300px|alt=Refer to caption and image description|Графік праворуч показує три «шляхи» досягнення мети РКЗК ООН у не перевищенні глобального потепління на рівні 2&nbsp;°C, позначені як «глобальні технології», «децентралізовані рішення» та «зміни споживання». Кожен шлях показує, яким чином різні заходи (наприклад, підвищення енергоефективності, широке запровадження використання енергії з поновлюваних джерел) можуть сприяти скороченню викидів. Графік наданий PBL Агентством з екологічної оцінки Нідерландів.<ref>{{Cite book
 | date=15 June 2012
 | author=PBL Netherlands Environment Agency
 | editors=van Vuuren, D. and M. Kok
 | title=Roads from Rio+20
 | chapter=Figure 6.14, in: Chapter 6: The energy and climate challenge
 | url=http://www.pbl.nl/sites/default/files/cms/publicaties/pbl-2012-roads-from-rio-pathways-to-achieve-global-sustainability-goals-by-2050_0.pdf
 | isbn=978-90-78645-98-6
 | ref=harv
 | accessdate=16 квітня 2014
 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20130515063030/http://www.pbl.nl/sites/default/files/cms/publicaties/pbl-2012-roads-from-rio-pathways-to-achieve-global-sustainability-goals-by-2050_0.pdf
 | archivedate=15 травня 2013
 | deadurl=yes
 }}, p.177, Report no: 500062001. [http://www.pbl.nl/en/publications/2012/roads-from-rio20 Report website.]</ref>]]
Зменшення кількості майбутніх змін клімату називають {{нп|Пом'якшення змін клімату|пом'якшенням|4=Climate change mitigation}} наслідків зміни клімату.<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch3s3-5.html 3.5 Interaction between mitigation and adaptation, in the light of climate change impacts and decision-making under long-term uncertainty]
 | author=Fisher, B.S., et al.
 | chapter=Ch. 3: Issues related to mitigation in the long-term context
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}
</ref> Згідно з визначенням МГЕЗК, під пом'якшенням розуміють діяльність направлену на скорочення викидів парникових газів (ПГ), або підвищення потенціалу {{нп|Поглинач вуглецю|поглиначів вуглецю|4=Carbon sink}} для абсорбції ПГ з атмосфери.<ref>IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/annexessglossary-j-p.html Glossary J-P] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100501184723/http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/annexessglossary-j-p.html |date=1 травень 2010 }}: «Mitigation», in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref> Дослідження вказують на значний потенціал скорочення викидів у майбутньому шляхом поєднання активності щодо скорочення викидів, наприклад [[енергозбереження]], підвищення [[енергоефективність|енергоефективності]], та задовольняючи потреби суспільства в енергії з [[Відновлювана енергетика|відновлюваних джерел енергії]].<ref name="autogenerated2007">IPCC, [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spm.html Synthesis Report Summary for Policymakers], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/spms4.html Section 4: Adaptation and mitigation options], in {{Harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}.</ref> Пом'якшення наслідків включає діяльність по підсиленню природних поглиначів, наприклад шляхом [[Лісовідновлення|відновлення лісів]], попередження знеліснення.<ref name="autogenerated2007" /> Також досліджуються технології [[Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю|уловлювання]] СО<sub>2</sub> та зберігання у геологічних структурах.

Для обмеження потепління в рамках нижнього діапазону, як описано у «Підсумковому звіті для політиків»<ref>{{AR4|WG1|chapter=SPM}}</ref>.

МГЕЗК, необхідно буде прийняти політику обмеження викидів парникових газів згідно одного з кількох сценаріїв, що описані у повному звіті, і які істотно розрізняються.<ref>
{{cite web
|url=http://thinkprogress.org/romm/2011/05/12/208086/national-academy-america%e2%80%99s-climate-choices/
|title=National Academy calls on nation to 'substantially reduce greenhouse gas emissions' starting ASAP
|first=Joe
|last=Rom
|work=ThinkProgress
|date=12 May 2011
|accessdate=7 February 2012
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131020095841/http://thinkprogress.org/romm/2011/05/12/208086/national-academy-america%e2%80%99s-climate-choices/
|archivedate=20 жовтень 2013
|deadurl=yes
}}
</ref> Через збільшення викидів з кожним роком це буде зробити все важче, навіть необхідно буде вжити радикальних заходів у наступні роки задля стабілізації бажаного рівня парникових газів в атмосфері. Обсяг вуглекислого газу, який пов'язаний з енергетикою, у 2010 році був найбільшим в історії, побивши рекорд 2008 року.<ref>
{{cite web
|url=http://www.iea.org/index_info.asp?id=1959
|title=Prospect of limiting the global increase in temperature to 2&nbsp;°C is getting bleaker
|author=IEA
|publisher=International Energy Agency
|date=30 May 2011
|accessdate=7 February 2012
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120203125754/http://www.iea.org/index_info.asp?id=1959
|archivedate=3 лютий 2012
|deadurl=yes
}}
</ref>

=== Адаптація ===
{{main|Адаптація до глобального потепління}}
Іншою відповідною політикою є [[Адаптація до глобального потепління|адаптація]] (призвичаєння) до змін клімату. Адаптацію можна спланувати, або для реакції на попередження змін клімату, або діяти спонтанно, тобто без втручання уряду.<ref>Smit ''et al.'', [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/641.htm Chapter 18: Adaptation to Climate Change in the Context of Sustainable Development and Equity], [http://www.grida.no/climate/ipcc_tar/wg2/644.htm#1823 Section 18.2.3: Adaptation Types and Forms], in {{Harvnb|IPCC TAR WG2|2001}}.</ref> Планова адаптація вже поволі запроваджується.<ref name="autogenerated2007"/> Перешкоди, обмеження та витрати майбутньої адаптації ще повністю не досліджені.<ref name="autogenerated2007"/>

Поняття що пов'язано з адаптацією&nbsp;— «{{нп|здатність пристосовуватись|4=Adaptive capacity}}<nowiki/>», тобто здібність системи (людської, природної або
керованої) пристосовуватись до змін клімату (в тому числі до мінливості клімату та екстремальних явищ) задля зниження ймовірного збитку, скористатися можливостями або впоратися з наслідками.<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg2/en/annexessglossary-a-d.html "adaptive capacity"]
 | chapter=Appendix I. Glossary
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 WG2|2007}}
</ref> Якщо не запобігати зміні клімату (тобто, не вживати заходів щодо обмеження викидів парникових газів), то здатності у довгостроковій перспективі природної, керованої та людської системи до пристосування, швидше за все, не вистачить.<ref>
{{Cite book
 | at=[http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/syr/en/mains6-3.html Sec 6.3 Responses to climate change: Robust findings]
 | chapter=Synthesis report
 | ref=harv

}}, in {{harvnb|IPCC AR4 SYR|2007}}
</ref>

Екологічні організації та громадські діячі зосереджують увагу на зміні клімату та ризиках, які ці зміни тягнуть за собою, а також наголошують на необхідності адаптації до цих змін в інфраструктурних потребах та шляхом скорочення викидів.<ref>
{{Cite press release
 |title      = New Report Provides Authoritative Assessment of National, Regional Impacts of Global Climate Change
 |publisher  = [[U.S. Global Change Research Program]]
 |date       = 6 June 2009
 |format     = PDF
 |url        = http://www.globalchange.gov/images/cir/pdf/Climate-Impacts-PR_june-6-2009.pdf
 |accessdate = 27 June 2009
}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111017014440/http://globalchange.gov/images/cir/pdf/Climate-Impacts-PR_june-6-2009.pdf |date=17 жовтень 2011 }}
</ref>

=== Створення альтерналивного суспільства ===
Незважаючи на численні заходи урядів по зменшенню чи пом'якшенню впливу на клімат - вони не приносять помітних результатів і температура землі продовжу стрімко зростати. Однією з причин називають те, що справжня причина у збільшені парникового ефекту лежить у самій філософії [[Суспільство споживання|суспільства споживання]], тому щоб вирішити цю проблему - необхідно змінити ціннісну парадигму. Суспільства з розвинутою екологічною свідомістю будуть вступати в конфлікт з суспільством споживання та сучасними економічними і політичними елітами, що зрештою може призвести до відкритого конфлікту.<ref>{{Cite web|title=Екологічні чинники майбутнього конфлікту еліт|url=https://elite2050.medium.com/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83-%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%82-1ae3125fff66|website=Medium|date=2021-01-03|accessdate=2021-01-03|language=en|last=Еліта 2050}}</ref>

== Обговорення глобального потепління ==

=== Політичні обговорення ===
{{main|:en:Politics of global warming|l1=Політична діяльність щодо глобального потепління}}
[[Файл:Stabilizing the atmospheric concentration of carbon dioxide at a constant level would require emissions to be effectively eliminated (vertical).png|thumb|alt=refer to caption|right|В Статті 2 Рамкової конвенції ООН ясно зазначено про «стабілізацію концентрації парникових газів»<ref>Quoted in {{Harvnb|IPCC SAR SYR|1996}}, «Synthesis of Scientific-Technical Information Relevant to Interpreting Article 2 of the UN Framework Convention on Climate Change», paragraph 4.1, p. 8 ([http://www.ipcc.ch/pdf/climate-changes-1995/ipcc-2nd-assessment/2nd-assessment-en.pdf pdf p. 18].) <!-- But would it not be better to quote the UNFCCC directly? --></ref> З метою стабілізації концентрації CO<sub>2</sub> в атмосфері треба різко скоротити викиди по всьому світу.<ref>{{cite book
|year=2009
|chapter=Non-Technical Summary: BOX NT.1 Summary of Climate Change Basics
|title=Synthesis and Assessment Product 5.2: Best practice approaches for characterizing, communicating, and incorporating scientific uncertainty in decisionmaking. A Report by the U.S. [[Climate Change Science Program]] and the Subcommittee on Global Change Research
|publisher=National Oceanic and Atmospheric Administration
|location=Washington, D.C., USA.
|page=11
|author=Granger Morgan, M. (Lead Author), H. Dowlatabadi, M. Henrion, D. Keith, R. Lempert, S. McBride, M. Small and T. Wilbanks (Contributing Authors)
|url=http://downloads.globalchange.gov/sap/sap5-2/sap5-2-final-report-all.pdf
|accessdate=1 June 2011
}}</ref>]]
Більшість країн ратифікувала [[Рамкова конвенція ООН про зміну клімату|Рамкову Конвенцію ООН щодо Зміни Клімату]] (РКЗК ООН).<ref>
{{cite web
| date = n.d.
| author=UNFCCC
| title = Essential Background
| url = http://unfccc.int/essential_background/items/2877.php
| publisher=UNFCCC website
| accessdate =18 May 2010
}}</ref> Головною метою Конвенції є запобігання небезпечному втручанню людини в кліматичну систему.<ref>
{{cite web
| date = n.d.
| author=UNFCCC
| title = Full text of the Convention, Article 2
| url = http://unfccc.int/essential_background/convention/background/items/1353.php
| publisher=UNFCCC website
| accessdate =18 May 2010
}}</ref>
Як зазначено в Конвенції, це вимагає стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері до рівня, за яким {{нп|Зміна клімату та екосистеми|екосистеми|4=Climate change and ecosystems}} можуть природним шляхом пристосуватися до зміни клімату, [[Зміна клімату та сільське господарство|виробництву продуктів харчування]] нічого не загрожуватиме, та {{нп|економіка глобального потепління|економічний розвиток|4=Economics of global warming}} може тривати на сталій основі.<ref>Rogner ''et al.'', [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1.html Chapter 1: Introduction], [http://www.ipcc.ch/publications_and_data/ar4/wg3/en/ch1s1-es.html Executive summary], in {{Harvnb|IPCC AR4 WG3|2007}}.</ref>
Рамкова конвенція була прийнята 1992 року, але з тих пір, обсяг викидів парникових газів по всьому світі зріс.<ref>{{cite doi
| 10.1073/pnas.0700609104
}}</ref> Під час переговорів, Група G77 (лобістська група в ООН, яка представляє інтереси 133 країн, що розвиваються)<ref name=dessai>
{{cite web
| year=2001
| author=Dessai, S.
| title=The climate regime from The Hague to Marrakech: Saving or sinking the Kyoto Protocol?
| format=PDF
| work=Tyndall Centre Working Paper 12
| url=http://www.tyndall.ac.uk/sites/default/files/wp12.pdf
| publisher=Tyndall Centre website
| accessdate=5 May 2010
| archiveurl=https://web.archive.org/web/20120610013556/http://www.tyndall.ac.uk/sites/default/files/wp12.pdf
| archivedate=10 червень 2012
| deadurl=yes
}}
</ref>{{Rp|4|date=November 2012}} наполягла на мандаті, за яким розвинені країни мають взяти на себе ініціативу щодо скорочення викидів парникових газів у власних країнах.<ref>
{{cite journal
| title=The Economics of the Kyoto Protocol
| author=Grubb, M.
| date=July–September 2003
| journal=World Economics
| volume=4
| issue=3
| pages=144–145
| url=http://www.econ.cam.ac.uk/rstaff/grubb/publications/J36.pdf
| format=PDF
| accessdate=25 March 2010
| ref=harv
| archiveurl=https://web.archive.org/web/20110717152152/http://www.econ.cam.ac.uk/rstaff/grubb/publications/J36.pdf
| archivedate=17 липень 2011
| deadurl=yes
}}
</ref> Виправданням цьому
слугувало те, що розвинені країни [[Парниковий газ#Сукупні та історичні викиди|найбільше викинули парникових газів в атмосферу]]; в країнах, що розвиваються, [[Парниковий газ#Річні викиди на душу населення|викиди на душу населення]] (тобто, обсяг викидів у перерахунку на душу населення) були все ще відносно низькими; та, для задоволення потреб розвитку в країнах, що розвиваються, викиди мають зростати.<ref name=liverman>
{{cite journal
| year=2008
| title=Conventions of climate change: constructions of danger and the dispossession of the atmosphere
| doi=10.1016/j.jhg.2008.08.008
| author=Liverman, D.M.
| journal=Journal of Historical Geography
| url=http://www.environment.arizona.edu/files/env/profiles/liverman/liverman-2009-jhg.pdf
| format=PDF
| accessdate=10 May 2011
| volume=35
| issue=2
| pages=279–296
| ref=harv
| archiveurl=https://web.archive.org/web/20140912161138/http://www.environment.arizona.edu/files/env/profiles/liverman/liverman-2009-jhg.pdf
| archivedate=12 вересень 2014
| deadurl=yes
}}
</ref>{{Rp|290|date=November 2012}}
Цей мандат був підтриманий [[Кіотський протокол|Кіотським Протоколом]] до Рамкової Конвенції,<ref name=liverman/>{{Rp|290|date=November 2012}} який набрав чинності у 2005 році.<ref name=kyoto>
{{cite web
| date = n.d.
| author=UNFCCC
| title = Kyoto Protocol
| url = http://unfccc.int/kyoto_protocol/items/2830.php
| publisher=UNFCCC website
| accessdate =21 May 2011
}}</ref>

Ратифікуючи [[Кіотський протокол]], більшість розвинених країн узяли юридичні зобов'язання по обмеженню викидів. Строк перших зобов'язань закінчився у 2012 році.<ref name=kyoto/> Президент США [[Джордж Вокер Буш|Джордж Буш]] відхилив договір аргументуючи це тим, що «Цей протокол звільняє від дотримання 80&nbsp;% світу, у тому числі країни з найбільшою кількістю населення, такі як Китай та Індія, та може серйозно зашкодити економіці США».<ref name=dessai/>{{Rp|5|date=November 2012}}

На {{нп|Конференція ООН зі зміни клімату 2009 року|15-ій Конференції Учасників РКЗК ООН|4=2009 United Nations Climate Change Conference}}, яка відбулася в 2009 році в [[Копенгаген]]і, кілька Учасників розробила {{нп|Копенгагенська Угода|Копенгагенську Угоду|4=Copenhagen Accord}}.<ref>{{Cite book
| date = February 2010
| last = Müller | first = Benito
| title = Copenhagen 2009: Failure or final wake-up call for our leaders? EV 49
| page = i
| url = http://www.oxfordenergy.org/wpcms/wp-content/uploads/2011/03/EV49-Copenhagen2009Failureorfinalwake-upcallforourleaders-BenitoMuller-2010.pdf
| format=PDF
| publisher=[[Oxford Institute for Energy Studies]]
| isbn = 978-1-907555-04-6
| accessdate =18 May 2010
}}</ref> Сторони, які підтримали Угоду (станом на листопад 2010&nbsp;р. 140 країн),<ref name=unep>
{{cite book
|date=November 2010| author=United Nations Environment Programme
|chapter=Technical summary
|title=The Emissions Gap Report: Are the Copenhagen Accord pledges sufficient to limit global warming to {{val|2|u=°C}} or {{val|1.5|u=°C}}? A preliminary assessment (advance copy)
|url= http://www.unep.org/publications/ebooks/emissionsgapreport/pdfs/The_EMISSIONS_GAP_REPORT.pdf
|format=PDF
|publisher=UNEP website
|accessdate=11 May 2011
}} This publication is also available in [http://www.unep.org/publications/ebooks/emissionsgapreport/ e-book format]</ref>{{Rp|9|date=November 2012}} намітили обмежити майбутнє підвищення глобальної середньої температури до 2&nbsp;°C.<ref>{{cite web
| date = 30 March 2010
| author=UNFCCC
| title = Decision 2/CP. 15 Copenhagen Accord. In: Report of the Conference of the Parties on its fifteenth session, held in Copenhagen from 7 to 19&nbsp;December&nbsp;2009. Addendum. Part Two: Action taken by the Conference of the Parties at its fifteenth session
| page = 5
| format=PDF
| url = http://unfccc.int/documentation/documents/advanced_search/items/3594.php?rec=j&priref=600005735#beg
| publisher=United Nations Office at Geneva, Switzerland
| accessdate =17 May 2010
}}</ref> Попередня оцінка, опублікована в листопаді 2010&nbsp;р. в [[Програма ООН з довкілля|Програмі з Довкілля ООН]] (ПД ООН), говорить про можливий «розрив в обсягах викидів» між добровільними зобов'язаннями, взятими в Угоді, та необхідними скороченнями викидів задля підвищення ймовірності досягнення мети у 2&nbsp;°C.<ref name=unep/>{{Rp|10–14|date=November 2012}} ПД ООН використовує 2&nbsp;°C як мету відносно доіндустріального рівня глобальної середньої температури. Для збільшення ймовірності досягнення мети в 2&nbsp;°C, дослідження загалом вказували на необхідності проходження піку викидів до 2020 року з істотним зниженням викидів у наступний період.

{{нп|Конференція ООН зі зміни клімату 2010 року|16-та Конференція Сторін|4=2010 United Nations Climate Change Conference}}
(КС−16) відбулася в [[Канкун]]і в 2010 році. Було розроблено угоду, а не зобов'язуючий договір, про те, що Сторони повинні вжити термінових заходів щодо скорочення викидів парникових газів задля досягнення мети обмеження всеосяжного потепління до 2 °С відносно доіндустріальної температури. Також було визнано необхідність розглянути питання щодо посилення мети підвищення середньосвітової температури до 1,5 °С.<ref>{{cite web
| title = Outcome of the work of the Ad Hoc Working Group on long-term Cooperative Action under the Convention
| url = http://unfccc.int/files/meetings/cop_16/application/pdf/cop16_lca.pdf
| publisher=PRESIDENCIA DE LA REPÚBLICA, MÉXICO
| accessdate =12 January 2011
| page = 2
|date=11 December 2010
}}</ref>

На 21-й [[Конференція ООН з питань клімату 2015|Конференції ООН з питань клімату]] було підготовлено та погоджено текст [[Паризька угода (2015)|Паризької кліматичної угоди]], яка з 2020 року має прийти на заміну [[Кіотський протокол|Кіотському протоколу]]. Паризька угода набрала чинності [[4 листопада]] 2016 року<ref>{{cite news | назва = Паризька кліматична угода вступила в силу | url = http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/105483/ | газета = Україна молода | дата = 04.11.2016 | дата-доступу = 04.11.2016}}</ref>.

=== Наукові обговорення ===
[[Файл:Climate Change Attribution.png|thumb|Приклад кліматичної моделі, яка враховує низку чинників у порівнянні зареєстрованою середньою температурою. Модель враховує вміст сульфатів в атмосфері, вулканічну активність, сонячну активність, вміст парникових газів в атмосфері, вміст озону в атмосфері]]
Більшість науковців вважає, що людська діяльність є основною причиною зміни клімату, що відбувається.<ref name=nrc2008>
{{cite web
| year = 2008
| title = Understanding and Responding to Climate Change
| publisher=Board on Atmospheric Sciences and Climate, US National Academy of Sciences
| author=NRC
| page = 2
| url = http://dels.nas.edu/resources/static-assets/materials-based-on-reports/booklets/climate_change_2008_final.pdf
| accessdate =9 November 2010
}}</ref><ref name="royal society misleading arguments">
{{cite book |date=13 April 2005 | author=Royal Society
| contribution=Letter from The Royal Society: A GUIDE TO FACTS AND FICTIONS ABOUT CLIMATE CHANGE: Misleading arguments: Many scientists do not think that climate change is a problem. Some scientists have signed petitions stating that climate change is not a problem.
| title=Economic Affairs – Written Evidence
| series=The Economics of Climate Change, the Second Report of the 2005–2006 session, produced by the UK Parliament House of Lords Economics Affairs Select Committee
|url=http://www.publications.parliament.uk/pa/ld200506/ldselect/ldeconaf/12/12we24.htm
|publisher=UK Parliament website
|accessdate=9 July 2011}} This document is also available in [http://royalsociety.org/Facts-and-fictions-about-climate-change/ PDF format]
</ref>
Проміжний огляд наукових робіт присвячених глобальному потеплінню, які були оприлюднені у період 1991—2011&nbsp;рр. та доступні з ресурсу [[Web of Knowledge]], виявив, що ті, хто висловлював свої міркування щодо причин глобального потепління, складали 97,2&nbsp;%, які підтримували загальну думку про те, що це трапилось внаслідок діяльності людини.<ref>{{
cite journal
|author= John Cook, Dana Nuccitelli, Sarah A Green, Mark Richardson, Bärbel Winkler, Rob Painting, Robert Way, Peter Jacobs. Andrew Skuce
|date=15 May 2013
|title=Quantifying the consensus on anthropogenic global warming in the scientific literature
|volume= 8
|journal=[[Environmental Research Letters]]
|doi=10.1088/1748-9326/8/2/024024
|accessdate= 2013-05-27
|issue= 2
|pages= 024024
|ref= harv
|bibcode = 2013ERL.....8b4024C }}</ref> У статті, опублікованій в жовтні 2011&nbsp;р. в {{нп|Міжнародний журнал вивчення громадської думки|Міжнародному журналі вивчення громадської думки|4=International Journal of Public Opinion Research}}, дослідники з Університету Джорджа Мейсона проаналізували результати опитування 489 американських науковців, що працюють в наукових установах, уряді та в промисловості. Із загальної кількості опитаних, 97&nbsp;% погодились, що глобальна температура за останні сто років зросла та 84&nbsp;% погодились, що наразі відбувається потепління внаслідок високої концентрації парникових газів спричинених діяльністю людини, і тільки 5&nbsp;% не погодились з тим, що діяльність людини є однією з основних причин глобального потепління.<ref>{{cite news|url=http://journalistsresource.org/studies/environment/climate-change/structure-scientific-opinion-climate-change/|title=Structure of Scientific Opinion on Climate Change |publisher=''Journalist's Resource'' (Harvard Kennedy School) |last=Wihby |first=John |date=4 November 2011 }}</ref><ref>{{cite web |url= http://ijpor.oxfordjournals.org/content/early/2011/10/27/ijpor.edr033.short|title= The Structure of Scientific Opinion on Climate Change|author= Stephen J. Farnsworth, S. Robert Lichter|date= October 27, 2011|publisher= International Journal of Public Opinion Research |accessdate= December 2, 2011 }}
</ref> Національні академії наук закликали світових лідерів впроваджувати політику скорочення глобальних викидів.<ref>{{cite web
| date = May 2009
| author=Academia Brasileira de Ciéncias (Brazil), Royal Society of Canada, Chinese Academy of Sciences, Académie des Sciences (France), Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina (Germany), Indian National Science Academy, Accademia Nazionale dei Lincei (Italy), Science Council of Japan, Academia Mexicana de Ciencias, Russian Academy of Sciences, Academy of Science of South Africa, Royal Society (United Kingdom), National Academy of Sciences (United States of America)
| title = G8+5 Academies’ joint statement: Climate change and the transformation of energy technologies for a low carbon future| url = http://www.nationalacademies.org/includes/G8+5energy-climate09.pdf| publisher=US National Academies website| accessdate =5 May 2010}}</ref>

У науковій літературі існує {{нп|Наукова думка по зміні клімату|широкий консенсус|4=Scientific opinion on climate change}} щодо того, що температура земної поверхні за останні десятиліття збільшилась внаслідок викидів парникових газів у більшості випадків через діяльність людини. Немає жодного наукового товариства, національного або міжнародного рівня, яке б не погодились з цією думкою.<ref name=AQAonAAPG>{{cite journal|author=Julie Brigham-Grette et al.|title=Petroleum Geologists' Award to Novelist Crichton Is Inappropriate|journal=[[Eos (journal)|Eos]]|volume=87|issue=36|quote=The AAPG stands alone among scientific societies in its denial of human-induced effects on global warming.|url=http://www.agu.org/fora/eos/pdfs/2006EO360008.pdf|date=September 2006|accessdate=23 January 2007|format=PDF|ref=harv|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120211080054/http://www.agu.org/fora/eos/pdfs/2006EO360008.pdf|archivedate=11 лютого 2012|deadurl=yes}}</ref><ref name="The MIT Press">{{cite book|title= Climate Change: What It Means for Us, Our Children, and Our Grandchildren|last1= DiMento|first1= Joseph F. C.|last2= Doughman|first2= Pamela M.|year= 2007|publisher= The MIT Press|isbn= 978-0-262-54193-0|page= [https://archive.org/details/climatechangewha00dime/page/68 68]|url= https://archive.org/details/climatechangewha00dime/page/68}}</ref>

Кліматологи із США та Великої Британії вважають, що глобальне потепління розпочалося вже наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття.
Стаття дослідників з'явилася у журналі [[Nature Climate Change]]<ref>http://expres.ua/news/2016/04/17/182952-globalne-poteplinnya-rozpochalosya-znachno-ranishe-diznalysya-vcheni</ref>

Вчені прийшли до єдиного висновку&nbsp;— глобальному потеплінню не запобігти. Сталося це через похибки в підрахунках і помилках, які привели до незворотності ситуації.

Багато вчених поділилися даними своїх результатів досліджень і розповіли, що вже через 84 роки температура повітря перескочить «рубіж [[Апокаліпсис]]у» (7.36 [[Градус Цельсія|градусів Цельсія]]). Також стверджують кліматологи, що момент упущений і змінювати щось пізно, так як раніше бралося до уваги те, що [[Земля]] знаходиться в теплій фазі<ref>Ученые: Глобальное потепление необратимо // http://www.gogetnews.info/news/science/141679-uchenye-globalnoe-poteplenie-neobratimo.html</ref>.

=== Обговорення громадськості та в популярних засобах масової інформації ===
{{Main|:en:climate change denial|:en:global warming controversy|l1=Кліматичний скептицизм|l2=Суперечки навколо глобального потепління}}
{{нп|Суперечки навколо глобального потепління|4=Global warming controversy}} більше висловлюються в багатьох дебатах та обговореннях
в {{нп|Зміна клімату в ЗМІ|популярних ЗМІ|4=Media coverage of climate change}}, ніж в наукових колах,<ref>{{cite doi | 10.1016/j.gloenvcha.2003.10.001}}</ref><ref name="merchants_doubt">{{cite book | title=Merchants of Doubt: How a Handful of Scientists Obscured the Truth on Issues from Tobacco Smoke to Global Warming | first1=Naomi | last1=Oreskes | author1-link=Naomi Oreskes | first2=Erik | last2=Conway | publisher=Bloomsbury Press | edition=first | isbn=978-1-59691-610-4 | url-access=registration | url=https://archive.org/details/merchantsofdoubt00ores }}</ref> та стосуються, в основному, природи, причин та наслідків глобального потепління. Найбільше суперечок навколо причин підвищення {{нп|Інструментальні температурні дані|глобальної середньої температури повітря|4=Instrumental temperature record}}, особливо з середини 20-го століття, чи є це потепління безпрецедентним або в межах нормальних кліматичних змін, чи {{нп|Причини зміни клімату|саме людство стало основною причиною змін|4=Attribution of recent climate change}}, або це підвищення повністю чи частково відбулося внаслідок неправдивих та неточних вимірювань. Багато суперечок виникає стосовно оцінок [[Чутливість клімату|чутливості клімату]], прогнозів щодо подальшого потепління, та якими будуть наслідки глобального потепління.

У 1990—1997&nbsp;рр. {{нп|Консерватизм у США|в США консервативно налаштовані кола|4=Conservatism in the United States}} об'єднались задля руйнації правомірності глобального потепління, як соціальної проблеми. Вони [[Заперечення змін клімату|поставили під сумніви наукові дані]], стверджуючи при цьому, що глобальне потепління матиме переваги, та те, що запропоновані рішення принесуть більше шкоди, ніж користі.<ref>Aaron M. McCright and Riley E. Dunlap, «Challenging Global Warming as a Social Problem: An Analysis of the Conservative Movement's Counter-Claims», ''Social Problems'', November 2000, Vol. 47 Issue 4, pp 499—522 [http://www.jstor.org/pss/3097132 in JSTOR]</ref>

Деякі люди відхиляють аспекти науки про зміну клімату.<ref name="royal society misleading arguments"/><ref>{{cite web
| date = July 2009
| author=Weart, S.
| title = The Public and Climate Change (cont.&nbsp;– since 1980). Section: After 1988
| url = http://www.aip.org/history/climate/public2.htm
| publisher=American Institute of Physics website
| accessdate =5 May 2010
}}
* {{cite web
| date = n.d.
| author=SEPP
| title = Frequently Asked Questions About Climate Change
| url = http://www.sepp.org/FAQ/faq.html
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20080511011611/http://www.sepp.org/FAQ/faq.html
| archivedate = 11 May 2008
| publisher=Science & Environmental Policy Project (SEPP) website
| accessdate =5 May 2010}}</ref> Такі організації, як [[Лібертаріанство|Лібертаріанський]] {{нп|Інститут Конкурентного Підприємництва|4=Competitive Enterprise Institute}}, консервативно налаштовані коментатори, та інші компанії, такі, як [[ExxonMobil]], поставили під сумнів сценарії зміни клімату МГЕЗК, фінансуючи вчених, які не згодні з {{нп|Наукова думка по зміні клімату|науковим консенсусом|4=Scientific opinion on climate change}}, та впроваджуючи свої власні прогнози щодо економічних витрат, які були більш детально контрольовані.<ref>{{Cite news
| last = Begley
| first = Sharon
| title = The Truth About Denial
|work=Newsweek
| date = 13 August 2007
| url = http://www.newsweek.com/id/32482|accessdate =13 August 2007
}}</ref><ref>{{cite web
| title = Royal Society tells Exxon: stop funding climate change denial
| url = http://www.guardian.co.uk/environment/2006/sep/20/oilandpetrol.business
| first = David
| last = Adams
|work=The Guardian |location=London | date = 20 September 2006
| accessdate =9 August 2007
}}</ref><ref name="MSNBC 01-12">{{Cite news
| title = Exxon cuts ties to global warming skeptics
| url = http://www.msnbc.msn.com/id/16593606
| publisher=MSNBC
| date = 12 January 2007
| accessdate =2 May 2007
}}</ref><ref>{{Cite news
| title = Report: Big Money Confusing Public on Global Warming
| url = http://abcnews.go.com/Technology/Business/story?id=2767979&page=1
| last = Sandell
| first = Clayton
| publisher=ABC
| date = 3 January 2007
| accessdate =27 April 2007}}
</ref> Деякі паливні компанії зменшили свої зусилля в останні роки,<ref>{{Cite news
| url = http://www.usatoday.com/weather/climate/globalwarming/2007-05-18-greenpeace-exxon_N.htm
| title = Greenpeace: Exxon still funding climate skeptics
| date = 18 May 2007
|work=USA Today
| agency=[[Reuters]]
| accessdate =21 January 2010}}</ref> або підтримали політику скорочення глобального потепління.<ref>{{Cite press release
| url = http://www.csrwire.com/press/press_release/23395-Global-Warming-Resolutions-at-U-S-Oil-Companies-Bring-Policy-Commitments-from-Leaders-and-Record-High-Votes-at-Laggards
| title = Global Warming Resolutions at U.S. Oil Companies Bring Policy Commitments from Leaders, and Record High Votes at Laggards
| date = 13 May 2004
| publisher=Ceres
| accessdate =4 March 2010}}</ref>

==== Опитування громадської думки ====
{{main|:en:Public opinion on climate change|l1=Громадська думка з питань зміни клімату}}
Дослідники з Мічиганського університету виявили, що думка громадськості щодо причин глобального потепління залежить від [[Опитування#Формулювання питань|формулювання питань, які використовуються в опитуваннях.<ref>{{cite web|title=It's All in a Name: 'Global Warming' Vs. 'Climate Change'|url=http://www.sciencedaily.com/releases/2011/03/110308173242.htm}}</ref>

У 2007—2008 роках [[Інститут Ґеллапа|Інститутом Геллапа]] було проведено соціологічні опитування в 127 країнах. Більше третини населення світу не знало про глобальне потепління, більшість з яких з країн, що розвиваються, а найменш обізнані&nbsp;— в Африці. Найбільш обізнані про те, що зміна температури відбувається внаслідок діяльності людини, живуть в Латинській Америці, тоді як в Африці, в деяких країнах Азії та Близького Сходу, та кількох країнах колишнього Радянського Союзу надають перевагу іншій думці.<ref>
{{cite web
| first = Brett
| last = Pelham
| title = Awareness, Opinions About Global Warming Vary Worldwide
| url = http://www.gallup.com/poll/117772/Awareness-Opinions-Global-Warming-Vary-Worldwide.aspx
| publisher=Gallup
| date = 22 April 2009
| accessdate =14 July 2009}}</ref>
Думки щодо причин та якою має бути реакція в Європі та Сполучених Штатах протилежні. Нік Піджеон з [[Кардіффський університет|Кардіффського університету]] заявив, що «дослідження показують різні ступені залучення в проблему глобального потепління по обидві сторони Атлантики», додавши, що «в Європі проводяться дискусії про те, яких заходів треба вжити, в той час, як багато хто в США до цих пір сперечається чи взагалі відбувається зміна клімату».<ref name="pewpoll">
{{cite web
| title = Summary of Findings
| work=Little Consensus on Global Warming. Partisanship Drives Opinion
| publisher=[[Дослідницький центр П'ю|Pew Research Center]]
| date = 12 July 2006
| accessdate =14 April 2007
| url = http://people-press.org/reports/display.php3?ReportID=280
}}</ref><ref>{{cite news | url = http://www.nytimes.com/2007/01/04/health/04iht-poll.4102536.html?_r=1 | title = More in Europe worry about climate than in U.S., poll shows | newspaper=The New York Times |accessdate =9 June 2010 | first=Thomas |last=Crampton |date= 4 January 2007}}</ref> Опитування, що було проведено {{нп|Бюро Національної Статистики|4=Office of National Statistics}} в 2010 році, показало, що 75&nbsp;% респондентів у Великій Британії принаймні «достатньо переконані», що світовий клімат змінюється, в порівнянні з 87&nbsp;% в аналогічному опитуванні в 2006 році.<ref>{{cite web|title=Public attitudes towards climate change and the impact on transport (January 2011 report)|url=http://www.dft.gov.uk/pgr/statistics/datatablespublications/trsnstatsatt/climatejan2011report|publisher=Department for Transport|accessdate=3 February 2011|page=8|year=2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110202155138/http://www.dft.gov.uk/pgr/statistics/datatablespublications/trsnstatsatt/climatejan2011report|archivedate=2 лютий 2011|deadurl=yes}}</ref> Опитування, яке було проведено компанією {{нп|ICM|4=ICM Research}} в січні 2011 року у Великій Британії, показало, що 83&nbsp;% респондентів розглядають зміну клімату як неминучу загрозу, у той час як 14&nbsp;% сказали, що не бачать ніякої загрози. За час з попереднього опитування, проведеного в серпні 2009 року, думка на те ж питання не змінилась, хоча відбулась деяка поляризація протилежних думок.<ref name="urlPublic belief in climate change weathers storm, poll shows | Environment | guardian.co.uk">{{cite web |url=http://www.guardian.co.uk/environment/2011/jan/31/public-belief-climate-change |title=Public belief in climate change weathers storm, poll shows &#124; Environment &#124; guardian.co.uk |author=Damian Carrington |date=31 January 2011 |work=The Guardian |location=UK |quote= |accessdate=4 February 2011}}</ref>

До 2010 року, в 111 країнах, в яких проводились опитування, [[Інститут Ґеллапа|Інститутом Ґеллапа]] визначено значне зменшення кількості американців та європейців, які розглядають глобальне потепління, як серйозну загрозу. У США трохи більше половини населення (53&nbsp;%) наразі розглядають потепління, як серйозне занепокоєння для себе та своїх сімей, це на 10&nbsp;% нижче, ніж в опитуванні 2008 року (63&nbsp;%). Найбільше занепокоєні в Латинській Америці, де 73&nbsp;% розглядають всесвітнє потепління, як серйозну загрозу для їх сімей.<ref>{{cite web | url=http://www.gallup.com/poll/147203/Fewer-Americans-Europeans-View-Global-Warming-Threat.aspx |title=Fewer Americans, Europeans View Global Warming as a Threat| last=Pugliese | first=Anita | publisher=Gallup | date=20 April 2011 | accessdate=22 April 2011}}</ref> Опитування по всьому світу також показало, що люди більш схильні вважати причиною глобального потепління людську активність, ніж природні фактори, за винятком США, де майже половина (47&nbsp;%) населення пояснює глобальне потепління природними чинниками.<ref>
{{cite web
| last = Ray
| first = Julie
|author2=Anita Pugliese
| title = Worldwide, Blame for Climate Change Falls on Humans
| work=Gallup.Com
| date = 22 April 2011
| accessdate =3 May 2011
| url = http://www.gallup.com/poll/147242/Worldwide-Blame-Climate-Change-Falls-Humans.aspx
| quote = People nearly everywhere, including majorities in developed Asia and Latin America, are more likely to attribute global warming to human activities rather than natural causes. The U.S. is the exception, with nearly half (47%) – and the largest percentage in the world – attributing global warming to natural causes.
}}
</ref>

У березні&nbsp;— травні 2013 року [[Дослідницький центр П'ю|Дослідницьким центром П’ю]] було проведене опитування в 39 країнах щодо глобальних загроз. 54&nbsp;% респондентів поставили на перше місце загрози, які тягне за собою глобальне потепління.<ref>{{cite web|publisher=[[Дослідницький центр П'ю|Pew Research Center]] for the People & the Press|title= Climate Change and Financial Instability Seen as Top Global Threats|url=http://www.pewglobal.org/2013/06/24/climate-change-and-financial-instability-seen-as-top-global-threats/}}</ref> У січневому дослідженні Pew з'ясувало, що 69&nbsp;% американців заявляють про вагомі докази підвищення середньої температури Землі на 6 пунктів з листопада 2011 року та 12 пунктів з 2009 року за останні десятиліття.<ref>[http://www.pewresearch.org/2013/04/02/climate-change-key-data-points-from-pew-research/ Climate Change: Key Data Points from Pew Research | Pew Research Center<!-- Bot generated title -->]</ref>

== Походження термінів ==
Термін «глобальне потепління», швидше за все, вперше було використано в його сучасному сенсі 8 серпня 1975 в науковій роботі Уоллі Брокера «Невже ми на межі явного глобального потепління?», опублікованій в журналі Наука. Вибір слів Брокером був новим та визнавав той факт, що клімат теплішає; попереднє формулювання, яке використовували науковці, звучало як «випадкове змінення клімату», тому що хоча було визнано, що людство може впливати на клімат, ніхто не був впевненим, в якому напрямку відбуватимуться зміни. Національною Академією Наук вперше було використано термін «глобальне потепління» 1979 року в науковій роботі «Доповідь Черні», в якій заявлялось, що «якщо кількість вуглекислого газу буде збільшуватиметься, не знайдеться жодних підстав сумніватися в тому, що клімат зміниться, і жодних причин вірити, що ці зміни будуть незначними». У доповіді відзначається різниця між визначеннями ''глобального потепління'', як зміни температури поверхні, та ''зміни клімату'', яка відбиває також, інші зміни викликані збільшенням вуглекислого газу.

Термін «глобальне потепління» став популярним після 1988 року, коли кліматолог NASA [[Джеймс Гансен]] використав його у власній заяві в Конгресі. Він сказав, що: «Глобальне потепління досягло такого рівня, що ми можемо з впевненістю визначити причинно-наслідковий зв'язок між парниковим ефектом та потеплінням». Його заява широко висвітлювалась, після чого судження глобальне потепління, стали широко використовувати в пресі та в суспільних обговореннях.

== Див. також ==
* [[Гіпотеза про метангідратну рушницю]]
* [[Глобальне затемнення]]
* [[Кіотський протокол]]
* [[Малий льодовиковий період]]
* [[Парниковий ефект]]
* [[Пауза в глобальному потеплінні]]
* [[Потенціал глобального потепління]]
* [[Рамкова конвенція ООН про зміну клімату]]
* [[Історія науки про зміни клімату]]
* [[Ядерна зима]]
* [[Зміна клімату в Україні]]
* [[Кліматична справедливість]]
* [[Світове споживання енергії]]
* [[Енергоаудит]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20080208080703/http://www.vokrugsveta.ru/vs/?article_id=2726 А.Сергеев, Глобальное потепление, или Высокий градус политики // Вокруг света, 2006 №&nbsp;7]
* [http://www.poteplenie.ru/news/news170905.htm Иващенко О. В., Изменение климата и изменение циклов обращения парниковых газов в системе атмосфера-литосфера-гидросфера&nbsp;— обратные связи могут значительно усилить парниковый эффект.]
* [http://geo.web.ru/db/msg.html?mid=1159815 ''А.&nbsp;В.&nbsp;Павлов, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Гравис.'' Вечная мерзлота и современный климат // GEO.WEB.RU]
* [http://elementy.ru/news/430318 Таяние вечной мерзлоты ведёт к выбросу в атмосферу метана]
* [http://www.nkj.ru/archive/articles/11805 ''Б.Лучков''. Годы грядущие (климат и погода XXI века) // Наука и жизнь, 2007 №&nbsp;10]
* ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' «Охладите! Глобальное потепление. Скептическое руководство», 2007 год, ISBN 978-5-388-00065-1
* ''Бьорн Ломборг.'' [http://www.project-syndicate.org/commentary/lomborg41/Russian Глупый страх перед глобальным потеплением].
* [http://sci-lib.com/article426.html Глаз шторма. Перевод интервью Джеймса Хансена (James Hansen) директора Института Космических Исследований имени Годдарда (НАСА) // Keith Kloor. Nature Reports Climate Change. 26 November 2009]
* [http://www.lebed.com/2009/art5619.htm Еще раз о потеплении // Лебедь, №&nbsp;605, 13 декабря 2009&nbsp;г.]

== Посилання ==
{| class="toccolours" cellspacing="3px" align="right" style="clear: right; margin: 0 0 1em 1em; text-align:center;"
|-
| colspan="2" |<font size=4>'''[[Цілі сталого розвитку]]'''<br />
|-
|[[Файл:Global_emblem.png|75px|border]]
|-
| style="font-size:11px" |

Ціль 1. Подолання [[Бідність|бідності]]<br />
Ціль 2. Подолання [[голод]]у, розвиток [[Сільське господарство|сільського господарства]]<br />
Ціль 3. Міцне [[здоров'я]] і благополуччя<br />
Ціль 4. Якісна [[освіта]]<br />
Ціль 5. [[Статева рівність|Гендерна рівність]]<br />
Ціль 6. [[Водопостачання|Чиста вода]] та належні [[Санітарія|санітарні умови]]<br />
Ціль 7. Доступна та [[Відновлювана енергетика|чиста енергія]]<br />
Ціль 8. [[Гідна праця]] та [[економічне зростання]]<br />
Ціль 9. [[Промисловість]], [[Інноваційна економіка|інновації]] та [[інфраструктура]]<br />
Ціль 10. Скорочення [[Соціальна нерівність|нерівності]]<br />
Ціль 11. Сталий розвиток [[Місто|міст]] і громад<br />
Ціль 12. [[Відповідальне споживання]] та виробництво<br />
Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату<br />
Ціль 14. Збереження [[Океан|морських ресурсів]]<br />
Ціль 15. Захист та відновлення [[Екосистема|екосистем]] суші<br />
Ціль 16. Мир, [[Право на справедливий суд|справедливість]] та сильні інститути<br />
Ціль 17. Партнерство заради [[Сталий розвиток|сталого розвитку]]<br />
|}
* Pazynych V. The potential energy of the ice caps, as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global [https://www.academia.edu/21175224/The_potential_energy_of_the_ice_caps_as_an_additional_energy_source_for_accelerate_the_deglaciation_and_global_warming warming]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://cataclysm.at.ua Глобальне потепління / глобальное потепления ''на cataclysm.at.ua''] {{ref-uk}}
* [http://tyzhden.ua/Society/55859/PrintView ''Олександр Горин''. Нова кліматична ера // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
* [http://tyzhden.ua/Society/55862/PrintView Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
* [http://tyzhden.ua/Society/55863/PrintView ''Тетяна Адаменко''. Без паніки // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
* [http://tyzhden.ua/Society/55866/PrintView ''Джеймс Астілл''. Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
* [http://tyzhden.ua/Society/55864/PrintView ''Ганна Трегуб''. Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель // Український тиждень, №&nbsp;29 (246), 20.07.2012]
* [http://tyzhden.ua/Society/55869/PrintView Граничні умови: ідея про всепланетні екологічні межі набирає популярності // The Economist, 2012]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=3840 Антарктичне потепління триває // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=406 Клімат змінюється. Чого чекати у майбутньому? // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=307 Новий льодовиковий період&nbsp;— уже чекаємо! // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}}
* [http://www.ted.com/talks/lang/uk/al_gore_on_averting_climate_crisis Альберт Гор про уникнення кліматичної кризи]&nbsp;— виступ на конференції [[TED (конференція)|TED]].
* [http://www.ted.com/talks/lang/uk/al_gore_s_new_thinking_on_the_climate_crisis Альберт Гор: Нові думки стосовно кліматичної кризи]&nbsp;— виступ на конференції TED.
* [http://www.ted.com/talks/lang/uk/al_gore_warns_on_latest_climate_trends Альберт Гор звертає увагу на тенденції змін клімату]&nbsp;— виступ на конференції TED.
* {{Cite web 2 |author= Cindy Starr |authorlink= |date= Cindy Starr |url=https://svs.gsfc.nasa.gov/4510 |title=Yearly Arctic Sea Ice Age with Graph of Ice Age By Area: 1984 - 2016 |type= |publisher= |website=[[НАСА|NASA]]. Scientific Visualization Studio |accessdate=28 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20180228125014/https://svs.gsfc.nasa.gov/4510 |deadlink= |archivedate=28 лютого 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}&nbsp;— анімація зменшення багаторічної криги в акваторії Північного Льодовитого океану за період 1984—2016 років; {{YouTube|Vj1G9gqhkYA|відео}}
* {{YouTube|VbiRNT_gWUQ|What the Earth would look like if all the ice melted}}&nbsp;— анімація затоплення ділянок суходолу в разі танення підвищення рівня моря через танення полярних льодовиків.
* {{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=November 17, 2014 |url=https://svs.gsfc.nasa.gov/cgi-bin/details.cgi?aid=11719 |title=GMS: A Year In The Life Of Earth’s CO2 |type= |publisher= |website=[[НАСА|NASA]]. Scientific Visualization Studio |accessdate=28 лютого 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20180228131212/https://svs.gsfc.nasa.gov/cgi-bin/details.cgi?aid=11719 |deadlink= |archivedate=28 лютого 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}&nbsp;— анімація річного циклу концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі; {{YouTube|x1SgmFa0r04|відео}}

=== Звіти та доповіді ===
* [https://web.archive.org/web/20121030071354/http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr_ru.pdf Изменение климата 2007. Обобщающий доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата, на русском]
* [http://www.wwf.ru/resources/publ/book/217 ''Кокорин А. О., Кураев С.Н''. Обзор доклада Николаса Стерна «Экономика изменения климата». WWF, GOF.&nbsp;— М.: WWF России, 2007]
* [http://sites.google.com/site/copenhagendiagnosisru Копенгагенский диагноз 2009. Обзор последних новостей науки о климате, на русском.&nbsp;— UNSW, Sydney, Australia]

{{Глобальне потепління}}
{{Заледеніння}}
{{Метеорологія}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Глобальне потепління]]
[[Категорія:Глобальна зміна клімату]]