Гней Корнелій Лентул Марцеллін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:29, 11 червня 2018, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (шаблон)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Корнелій Лентул Марцеллін
Cornelia 55 620694.jpg
Народився 1 століття до н. е.
Рим
Помер 48 до н. е.
Рим, Римська республіка
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій
Посада Пропретор, претор, triumvir monetalisd, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Військове звання легат
Конфесія давньоримська релігія
Рід Cornelii Lentulid
Батько Публій Корнелій Лентул Марцеллін
У шлюбі з Скрибонія
Діти Публій Корнелій Лентул Марцеллін і Луцій Корнелій Лентул

Гней Корнелій Лентул Марцеллін (105 — 53/52 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 56 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Публія Корнелія Лентула, монетарія 100 року до н. е., та Корнелії.

У 76—75 роках до н. е. був квестором в армії Квінта Цецилія Метелла Пія, ставши водночас першим намісником римської провінції Киренаїка (до 75 року до н. е.), карбуючи тут монети. У 70 році до н. е. підтримав мешканців Сицилії проти Гая Верреса. У 67 році до н. е. його призначено легатом з преторською владою під час війни Гнея Помпея проти піратів. У цей період Лентул відповідав за Лівійське море.

У 61 році до н. е. виступив проти Публія Клодія, якого звинуватив у святотатстві. У 60 році до н. е. Гней Корнелій став претором, а у 59—58 роках до н. е. обіймав посаду пропретора у Сирії. З успіхом боровся з набігами арабів, здобувши повагу й підтримку місцевого населення.

У 56 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Марцієм Філіпом. На цій посаді виступав на захист Цицерона, намагався засудити народного трибуна Клодія, підтримав аграрні закони Гая Юлія Цезаря. Згодом виступив проти тріумвірів, намагаючись не допустити обрання Гнея Помпея Великого та Марка Ліцинія Красса консулами на 55 рік до н. е. Після закінчення своєї каденції відійшов від справ.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Фабія

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • P. T. Eden. «P. Cornelius Lentulus Spinther and Cn. Cornelius Lentulus Marcellinus: Cicero, Ad Fam. 1. 1. 2», RhM, 105 (1962), c. 352—358.
  • Dio XXXIX ind.; 16, 3; 18, 1; 27—30; 40, 1
  • Karl-Ludwig Elvers: [I 52] C. Lentulus Marcellinus, Cn. // Der Neue Pauly. Bd. 3, 1997, Sp. 175.
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3