Відмінності між версіями «Говерла»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Джерела)
м (оформлення)
 
(Не показані 14 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 18: Рядок 18:
 
}}
 
}}
   
'''Гове́рла''' ({{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hoverla}}, давня назва {{lang-hu|Hóvár}}) — найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]], висота 2061 м.
+
'''Гове́рла''' ({{Lang-pl|Howerla}}, {{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hóvár}}) — найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]] висота якої складає 2061 м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві [[Чорногора]], на межі [[Яремчанська міська рада|Яремчанської міськради]] Івано–Франківської [[Івано-Франківська область|області]] та [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] за 17 кілометрів від кордону з Румунією.
   
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>, або {{джерело2|з угорської ''Hóvár'', що означає «снігова вершина»|13|05|2015}}.
+
== Походження назви ==
Розміщена в гірському масиві [[Чорногора]], на межі [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] Івано-Франківської [[Івано-Франківська область|області]] та [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] за 17 кілометрів від кордону з Румунією.
+
  +
{{перекласти|hu|Hoverla#Etimológia}}
  +
  +
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>.
  +
  +
Побутує думка{{де}}, що назва походить {{джерело2|з угорської ''Hóvár'', що означає «снігова вершина»|13|05|2015}}.
   
 
== Говерла як символ ==
 
== Говерла як символ ==
Рядок 27: Рядок 27:
 
[[Файл:Hoverla Sign.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пам'ятний знак на вершині Говерли]]
 
[[Файл:Hoverla Sign.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пам'ятний знак на вершині Говерли]]
   
[[Файл:Говерляна. 1967.jpg|thumb|Говерляна. 1967.]]
 
   
[[Файл:Говерляна 1989. 175 річниця Тараса Шевченка.jpg|thumb|Говерляна 1989. 175 річниця Тараса Шевченка]]
+
  +
   
 
[[Файл:Говерла-нов.tif|thumb|200px|праворуч|Підняття українського [[Прапор України|національного Прапора]] на Говерлі 16 липня 1993&nbsp;р.]]
 
[[Файл:Говерла-нов.tif|thumb|200px|праворуч|Підняття українського [[Прапор України|національного Прапора]] на Говерлі 16 липня 1993&nbsp;р.]]
   
Говерла є найвищою точкою України. [[16 липня]], у день прийняття [[Декларація про державний суверенітет України|Декларації про державний суверенітет України]], громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли [[Державний Прапор України]], зокрема, в рамках акцій «[[Прапор — на вершину!]]». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським [[тризуб]]ом (що [[Вандалізм на Говерлі|зазнав вандалізму в 2007 році]]) і бетонний стовп.
+
[[16 липня]] [[1993]] року, у день прийняття [[Декларація про державний суверенітет України|Декларації про державний суверенітет України]], громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли [[Державний Прапор України]], зокрема, в рамках акцій «[[Прапор — на вершину!]]». Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.
   
== Природа ==
+
З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановлено плиту з вмонтованими капсулами із землею з усіх областей України.
Має [[конус]]оподібну форму. На схилах&nbsp;— форми [[плейстоцен]]ового [[Заледеніння (доісторичне)|зледеніння]], [[каменепад]]и. Бувають снігові [[лавина|лавини]]. Складається з [[пісковик]]ів і [[Конгломерат (порода)|конгломератів]]. Укрита [[альпійські луки|альпійськими луками]], [[чагарник]]овими пустищами, подекуди&nbsp;— кам'яні [[осип|оси́пища]]. Зі східного боку від вершини&nbsp;— один із витоків річки [[Прут (ріка)|Прут]], [[Прутський водоспад]], загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: [[Карпатський заповідник|Карпатського біосферного заповідника]] і [[Карпатський національний природний парк|Карпатського національного природного парку]].
+
  +
До 18–ї річниці проголошення [[Декларація про державний суверенітет України|Акту про державний суверенітет України]] на вершині гори було встановлено великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським [[тризуб]]ом (що [[Вандалізм на Говерлі|зазнав вандалізму в 2007 році]])<ref>{{Cite news|url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/1083521-nevidomi-zlamali-trizub-na-goverli|title=Невідомі зламали Тризуб на Говерлі|last=Korrespondent.net|language=ru|accessdate=2017-08-26}}</ref> і бетонний стовп.
  +
  +
У день 21–ї річниці [[Конституція України|Конституції України]] на найвищій горі України учасники акції у рамках ''Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч»'', під назвою ,,Величаю Вас, Карпати!” розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд<ref>{{Cite web|url=http://zakarpattya.net.ua/News/171638-Dovzhyna-prapora-rekordno-rozhornutoho-u-Den-Konstytutsii-na-Hoverli-siahala-110-metriv-FOTO|title=Рекорд до Дня Конституції|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
  +
  +
== Природа ==
  +
Має [[конус]]оподібну форму. На схилах&nbsp;— форми [[плейстоцен]]ового [[Заледеніння (доісторичне)|зледеніння]], [[каменепад]]и. Бувають снігові [[лавина|лавини]]. Складається з [[пісковик]]ів і [[Конгломерат (порода)|конгломератів]]. Укрита [[альпійські луки|альпійськими луками]], [[чагарник]]овими пустищами, подекуди&nbsp;— кам'яні [[осип|оси́пища]]. Зі східного боку від вершини&nbsp;— один із витоків річки [[Прут (ріка)|Прут]], [[Прутський водоспад]], загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: [[Карпатський заповідник|Карпатського біосферного заповідника]] (Закарпаття) і [[Карпатський національний природний парк|Карпатського національного природного парку]] (Івано–Франківська область).
   
 
Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500&nbsp;м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як [[полонина|полонини]].
 
Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500&nbsp;м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як [[полонина|полонини]].
   
 
== Говерла як туристичний об'єкт ==
 
== Говерла як туристичний об'єкт ==
[[Файл:Карпатский 05.jpg|міні|ліворуч|340пкс|Краєвид із гори Говерла на [[Карпатський національний природний парк]]]]
+
[[Файл:Карпатский 05.jpg|міні|праворуч|320пкс|Краєвид із гори Говерла на [[Карпатський національний природний парк]]]]
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Існує чотири основних маршрути сходження на Говерлу, їх довжина становить від 10 до 16 кілометрів, а висота підйому&nbsp;— від 1150 до 1350 метрів. Можна вирушати з боку турбази «[[Заросляк]]» (через так звану ''Говерляну''), з боку урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта, як із боку гори [[Петрос (Чорногора)|Петрос]], так і з боку гір [[Пожижевська]] та [[Брецкул]]. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
+
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у [[1880]] році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
   
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.
+
У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «''Говерляна''» - традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам’яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища [[Ворохта]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]] ущелиною річки [[Прут]] через [[Карпатський національний природний парк]] та урочище "[[Заросляк]]". Організатори походу - Управління фізичної культури та спорту [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської обласної державної адміністрації]], [[Федерація спортивного туризму України]], Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру "Скеля"<ref>{{Cite web|url=http://loda.gov.ua/news?id=20785|title=Успішно завершилася 52-а "Говерляна"|website=loda.gov.ua|accessdate=2017-08-26}}</ref>.
[[Файл:Марковані маршрути на Говерлу.jpeg|міні|праворуч|320пкс|Марковані маршрути на Говерлу]]
+
  +
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.[[Файл:Марковані маршрути на Говерлу.jpeg|міні|праворуч|320пкс|Марковані маршрути на Говерлу]]
   
 
=== З історії походів на Говерлу ===
 
=== З історії походів на Говерлу ===
Рядок 51: Рядок 50:
   
 
У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.
 
У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.
  +
  +
=== Туристичні стежки ===
  +
  +
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по червоному маркеру з г. [[Брескул]]. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  +
* [[Файл:Szlak niebieski.svg|25пкс|]]&nbsp;— по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. [[Ворохта]]). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. [[Ворохта]]) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру, далі [[Файл:Szlak żółty.svg|25пкс]]&nbsp;— по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak żółty.svg|25пкс]]&nbsp;— по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  +
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по червоному маркеру з г.[[Петрос]] через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок [[Карпатський біосферний заповідник|КБЗ]] «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.
  +
  +
== Галерея ==
   
 
<gallery>
 
<gallery>
Рядок 59: Рядок 69:
 
Файл:Говерла вже поруч..jpg|Говерла вже поруч
 
Файл:Говерла вже поруч..jpg|Говерла вже поруч
 
Файл:На Говерлу.jpg|На Говерлу! 16 липня 1993 р.
 
Файл:На Говерлу.jpg|На Говерлу! 16 липня 1993 р.
</gallery>
 
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
 
File:Hoverla Forest.jpg|Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли
 
File:Hoverla Forest.jpg|Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли
 
File:Hoverlyana.jpg|Підйом на вершину Говерли
 
File:Hoverlyana.jpg|Підйом на вершину Говерли
Рядок 103: Рядок 109:
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
* [https://vk.com/gora_goverla Гора Говерла - найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк]
+
* [https://vk.com/gora_goverla Гора Говерла&nbsp;— найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк]
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340–350.
+
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340—350.
   
 
{{Гори України}}
 
{{Гори України}}

Поточна версія на 13:11, 16 вересня 2017

Запит «Говерла» перенаправляє сюди; див. також інші значення.


Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)
Говерла is located in Україна
Говерла
Говерла
48°09′38″ пн. ш. 24°30′11″ сх. д. / 48.16055555555600165° пн. ш. 24.503333333333000° сх. д. / 48.16055555555600165; 24.503333333333000
Країна Україна Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Висота 2061 м
Перше сходження Невідомо
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 708247
Peakware 1845
CMNS: Говерла на Вікісховищі

Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України висота якої складає 2061 м над рівнем моря. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Яремчанської міськради Івано–Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1].

Побутує думка[Де?], що назва походить з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане  861  день].

Говерла як символ[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на вершині Говерли



Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

16 липня 1993 року, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.

З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановлено плиту з вмонтованими капсулами із землею з усіх областей України.

До 18–ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори було встановлено великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році)[2] і бетонний стовп.

У день 21–ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч», під назвою ,,Величаю Вас, Карпати!” розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[3].

Природа[ред.ред. код]

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано–Франківська область).

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт[ред.ред. код]

Краєвид із гори Говерла на Карпатський національний природний парк

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» - традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам’яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут – через Карпатський національний природний парк та урочище "Заросляк". Організатори походу - Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру "Скеля"[4].

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[5]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[5].

Марковані маршрути на Говерлу

З історії походів на Говерлу[ред.ред. код]

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки[ред.ред. код]

  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Говерли[ред.ред. код]

Панорама Говерли

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  2. Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (ru). Процитовано 2017-08-26. 
  3. Рекорд до Дня Конституції. 
  4. Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Процитовано 2017-08-26. 
  5. а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.