Відмінності між версіями «Говерла»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Джерела)
м (таке не працюватиме)
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 18: Рядок 18:
 
}}
 
}}
   
'''Гове́рла''' ({{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hoverla}}, давня назва {{lang-hu|Hóvár}}) — найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]], висота 2061 м.
+
'''Гове́рла''' ({{lang-ro|Hovârla}}, {{lang-hu|Hoverla}}, давня назва {{lang-hu|Hóvár}}) — найвища вершина [[Українські Карпати|Українських Карпат]] і найвища точка [[Україна|України]], висота 2061 м.
   
 
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>, або {{джерело2|з угорської ''Hóvár'', що означає «снігова вершина»|13|05|2015}}.
 
Назва походить із румунської ''howirla'', що означає «важкопрохідне підняття»<ref>''Янко М.&nbsp;Т.''&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К. : Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на ''Лящук Б.&nbsp;Ф.''&nbsp;До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр.&nbsp;— Львів, 1962.&nbsp;— Вип.1.</ref>, або {{джерело2|з угорської ''Hóvár'', що означає «снігова вершина»|13|05|2015}}.
Рядок 41: Рядок 41:
   
 
== Говерла як туристичний об'єкт ==
 
== Говерла як туристичний об'єкт ==
[[Файл:Карпатский 05.jpg|міні|ліворуч|340пкс|Краєвид із гори Говерла на [[Карпатський національний природний парк]]]]
+
[[Файл:Карпатский 05.jpg|міні|праворуч|320пкс|Краєвид із гори Говерла на [[Карпатський національний природний парк]]]]
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Існує чотири основних маршрути сходження на Говерлу, їх довжина становить від 10 до 16 кілометрів, а висота підйому&nbsp;— від 1150 до 1350 метрів. Можна вирушати з боку турбази «[[Заросляк]]» (через так звану ''Говерляну''), з боку урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта, як із боку гори [[Петрос (Чорногора)|Петрос]], так і з боку гір [[Пожижевська]] та [[Брецкул]]. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
+
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у [[1880]] році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.
   
 
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.
 
Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині{{Джерело}}. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»<ref name="Почесна варта Говерли">За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: {{cite web |url=http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |title=«Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття |language=укр. |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150513113404/http://www.if.gov.ua/?q=news&id=20307 |archivedate=2015-05-13 |deadurl=no}}</ref>. За розрахунками фахівців{{хто}}, екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу<ref name="Почесна варта Говерли" />.
Рядок 51: Рядок 51:
   
 
У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.
 
У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.
  +
  +
=== Туристичні стежки ===
  +
  +
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по червоному маркеру з г. [[Брескул]]. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  +
* [[Файл:Szlak niebieski.svg|25пкс|]]&nbsp;— по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. [[Ворохта]]). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. [[Ворохта]]) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру, далі [[Файл:Szlak żółty.svg|25пкс]]&nbsp;— по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  +
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak żółty.svg|25пкс]]&nbsp;— по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  +
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]]&nbsp;— по червоному маркеру з г.[[Петрос]] через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок [[Карпатський біосферний заповідник|КБЗ]] «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.
  +
  +
== Галерея ==
   
 
<gallery>
 
<gallery>
Рядок 59: Рядок 70:
 
Файл:Говерла вже поруч..jpg|Говерла вже поруч
 
Файл:Говерла вже поруч..jpg|Говерла вже поруч
 
Файл:На Говерлу.jpg|На Говерлу! 16 липня 1993 р.
 
Файл:На Говерлу.jpg|На Говерлу! 16 липня 1993 р.
</gallery>
 
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
 
File:Hoverla Forest.jpg|Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли
 
File:Hoverla Forest.jpg|Хвойні ліси на підйомі до вершини Говерли
 
File:Hoverlyana.jpg|Підйом на вершину Говерли
 
File:Hoverlyana.jpg|Підйом на вершину Говерли
Рядок 103: Рядок 110:
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://www.pandia.ru/text/77/342/99174.php Следы на вершинах (стр. 1). Pandia] {{ref-ru}}
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
 
* [http://blog.karpaty.ua/chomu-pokhid-na-govierlu-nie-naikrashcha-idieia/ Чому похід на Говерлу&nbsp;— не найкраща ідея?]
* [https://vk.com/gora_goverla Гора Говерла - найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк]
+
* [https://vk.com/gora_goverla Гора Говерла&nbsp;— найвища вершина Українських Карпат спільнота у вк]
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340–350.
+
* ''Габорак, Мирослав Михайлович.'' Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М.&nbsp;М.&nbsp;Габорак ; відп. ред.: В.&nbsp;В.&nbsp;Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника .&nbsp;— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 .&nbsp;— 351 с. : 8 л. іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 340—350.
   
 
{{Гори України}}
 
{{Гори України}}

Поточна версія на 04:44, 30 березня 2017

Запит «Говерла» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)
Говерла (Україна)
Говерла
Говерла

48°09′40″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д. / 48.16111° пн. ш. 24.50000° сх. д. / 48.16111; 24.50000Координати: 48°09′40″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д. / 48.16111° пн. ш. 24.50000° сх. д. / 48.16111; 24.50000

Висота 2061 м
Країна Україна Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Перше сходження Невідомо
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина

Commons-logo.svg Говерла у Вікісховищі

Гове́рла (рум. Hovârla, угор. Hoverla, давня назва угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м.

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1], або з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане  733  дні]. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Говерла як символ[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на вершині Говерли
Говерляна. 1967.
Говерляна 1989. 175 річниця Тараса Шевченка
Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

Говерла є найвищою точкою України. 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році) і бетонний стовп.

Природа[ред.ред. код]

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт[ред.ред. код]

Краєвид із гори Говерла на Карпатський національний природний парк

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[2]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[2].

Марковані маршрути на Говерлу

З історії походів на Говерлу[ред.ред. код]

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки[ред.ред. код]

  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Говерли[ред.ред. код]

Панорама Говерли

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  2. а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.