Говерла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:34, 4 березня 2017, створена Андрій Угрин (обговореннявнесок) (вікіфікація, доповнення, оформлення)
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Говерла» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)

48°09′38″ пн. ш. 24°30′11″ сх. д. / 48.16055555555600165° пн. ш. 24.503333333333000° сх. д. / 48.16055555555600165; 24.503333333333000Координати: 48°09′38″ пн. ш. 24°30′11″ сх. д. / 48.16055555555600165° пн. ш. 24.503333333333000° сх. д. / 48.16055555555600165; 24.503333333333000
Країна Україна Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Тип гора
Висота 2061 м
Перше сходження Невідомо
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10313
Peakware 1845
GeoNames 708247
Говерла is located in Україна
Говерла
Говерла
Говерла (Україна)
CMNS: Говерла на Вікісховищі

Гове́рла (рум. Hovârla, угор. Hoverla, давня назва угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м.

Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1], або з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане  924  дні]. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Говерла як символ

Пам'ятний знак на вершині Говерли
Файл:Говерляна. 1967.jpg
Говерляна. 1967.
Файл:Говерляна 1989. 175 річниця Тараса Шевченка.jpg
Говерляна 1989. 175 річниця Тараса Шевченка
Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.

Говерла є найвищою точкою України. 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році) і бетонний стовп.

Природа

Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт

Краєвид із гори Говерла на Карпатський національний природний парк

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[2]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[2].

Марковані маршрути на Говерлу

З історії походів на Говерлу

У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році трапився нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Туристичні стежки

  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г. Брескул. Час ходьби по маршруту ~ 1 г, ↓ ~ 1 г.
  • Szlak niebieski.svg — по синьому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта). Час ходьби по маршруту~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з НСБ " Заросляк " (найкраще добратись з с. Ворохта) через пол. Козьмеска і г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 3 г, ↓ ~ 2 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру до пол. Козьмеска, далі Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру через г. Мала Говерла. Час ходьби по маршруту ~ 7 г, ↓ ~ 6 г.
  • Szlak zielony.svg — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі Szlak żółty.svg — по жовтому маркеру через пол. Ґропа. Час ходьби по маршруту 6,45 г, ↓ 5,45 г.
  • Szlak czerwony.svg — по червоному маркеру з г.Петрос через пол. Головчеська, пол. Скопеска і притулок КБЗ «Високогір'я Карпат». Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.

Галерея

Панорама Говерли

Панорама Говерли

Див. також

Примітки

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  2. а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 2015-05-13. Процитовано 13 травня 2015. 

Посилання

Джерела

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.